Київський національний університет внутрішніх справ На правах рукопису Михальчук Тетяна Володимирівна
| Вид материала | Документы |
- Київський національний університет внутрішніх справ На правах рукопису Шруб Інна Володимирівна, 1387.51kb.
- Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх, 842.55kb.
- Київський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису Кравчук Валентина, 1959.42kb.
- Київський національний університет внутрішніх справ На правах рукопису шинкарук ярослав, 1124.82kb.
- Київський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису Марценюк Олександр, 1452.87kb.
- Київський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису Калюк Олексій, 942.48kb.
- Київський національний університет внутрішніх справ На правах рукопису Орлова Олена, 2415.77kb.
- Київський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису Логвиненко Олена, 1037.08kb.
- Київський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису фільштейн володимир, 1057.48kb.
- Київський національний університет імені тараса шевченка на правах рукопису чехович, 992.98kb.
Практика зарубіжних країн щодо використання телекомунікаційної передачі інформації у розслідуванні злочинівОстанніми роками ТКТ зарекомендували себе як достатньо ефективний засіб пошуку правопорушників. Так, злочинця, що переховувався впродовж декількох років, ім’я якого значилося в списку 10 найнебезпечніших утікачів із в’язниць США, вдалося знайти тоді, коли ФБР стало використовувати для розшуку Інтернет, помістивши його фотографію на персональному сайті ФБР. Цей сайт викликав великий інтерес у користувачів мережі в результаті злочинець був упізнаний одним із них в Гватемалі. Після цього він здався співробітникам американського посольства в цій країні. Відкритість, прозорість, глобальність Інтернету створює величезні переваги. Нові ТКТ – і зокрема ті, що реалізуються за допомогою Інтернет – можуть і повинні відігравати важливу роль у боротьбі з асоціальною поведінкою і злочинністю. Держава має заохочувати, а також впроваджувати використання окремими органами можливостей Інтернет. Причина того, що Інтернет перетворюється на інструмент могутньої психологічної дії полягає, з одного боку, в доступності значних за обсягами інформаційних ресурсів, з іншого боку, сучасні засоби прийому і передачі інформації, до яких відноситься в першу чергу Інтернет, продукуючи повідомлення, тексти, зображення, формують певну віртуальну дійсність, представляючи специфічну картину реального життя [97]. Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html В Сполучених Штатах Америки вважають, що правозастосовча практика має прийняти таку нову концепцію, як “дистанційне правосуддя”. Одним з прикладів застосування дистанційного правосуддя став розгляд кримінальної справи в Італії зa участю американських судових органів. Італійські й американські суди співробітничали в судовому провадженні у кримінальній справі щодо італійського обвинувачуваного, який вчинив убивство податкового агента Флориди. Оскільки обвинувачений постав би перед загрозою застосування до нього смертної кари в Сполучених Штатах, Італія відмовилася видавати його і замість цього порушила щодо нього кримінальне переслідування відповідно до італійського законодавства. У зв’язку з тим, що вдова вбитого була занадто хвора, щоб здійснити переїзд та прийняти участь у судовому розгляді в Італії, італійські судді заслухали за допомогою відеоконференції її показання в приміщенні федерального суду в Майамі [175, p. 9]. У штаті Флорида (США) у в’язницях використовують камери, в яких встановлені великі монітори, а в залах засідань – мобільні відеостійки. За необхідності вони можуть бути перенесені в будь-яке місце. Аудіовізуальна інформація між в’язницею і судом передається по мережі. Пропускна спроможність – 155 Біт/с, що дозволяє додатково використовувати її для передачі даних і телефонного зв’язку [22]. У Великобританії встановлення прямого телевізійного зв’язку для отримання показань свідка з-за кордону в кримінальному процесі дозволене при розслідуванні обмеженого кола найбільш тяжких злочинів з 1990 року. Проте, на практиці такі засоби використовуються в кримінальному процесі дуже рідко, в основному національним Бюро у справах про серйозні шахрайства Великобританії. Законодавство Англії й Уельсу дозволяє отримувати докази шляхом допиту свідка з використанням ВКЗ в Суді Корони Англії і Уельсу на розсуд судді тільки в чітко зазначених випадках. Статтею 32(2)а і b Закону про кримінальну юстицію 1988 р. [47] передбачається можливість при судовому розгляді отримання показань свідка під час відеоконференції з-за кордону у кримінальних справах про умисні і необережні вбивства, а також про серйозні шахрайства. Крім того, згідно ст. 32(2) названого Закону, можливе використання ВКЗ для отримання показань у дітей, що знаходяться на території Сполученого Королівства, у справах про статеві злочини або злочини, пов’язані з насильством і жорстокістю. Обов’язковою умовою допустимості застосування ВКЗ є згода свідка дати показання із застосуванням даних технологічних засобів. Свідок, що добровільно надає показання, допитується так, якби він був присутній в англійському суді, і таким чином на нього розповсюджуються всі процесуальні норми англійського законодавства. У Шотландії процесуальні дії в режимі відеоконференції проводяться на підставі Закону про кримінальну юстицію (Шотландія) 1987 р. [47] і Закону про кримінальну юстицію (Шотландія) 1995 р. [49]. Норми цих законодавчих актів дозволяють шотландським судам отримувати докази за допомогою прямої відеоконференції, якщо суддя вважає, що вони необхідні для справи і задоволення клопотання обвинувачення або захисту про отримання таких доказів відповідає інтересам правосуддя. При цьому, як і в багатьох інших питаннях організації кримінального судочинства, вирішення питання про допустимість застосування ВКЗ закон залишає на розсуд судді, який у кожному конкретному випадку індивідуально призначається Лордом-Адвокатом. Відповідні правові норми, що допускають в принципі використання ВКЗ у сфері кримінального судочинства, є і в законодавстві Північної Ірландії. Слід зазначити, що Великобританія є однією з небагатьох країн, де накопичений певний позитивний досвід використання ВКЗ у кримінальному судочинстві. Зокрема, британські представники з Групи старших експертів з транснаціональної організованої злочинності “Групи Восьми” (“Ліонської групи”) наводять такі дані: “У Сполученому Королівстві зроблені певні довгострокові кроки, що забезпечують тривале використання телевізійного зв’язку для отримання доказів. Один зал судового засідання в Центральному кримінальному суді Лондона на сьогодні обладнаний постійною кабіною, в якій може бути встановлене відповідне устаткування для отримання телевізійного сигналу, а в багатьох судах вже існує устаткування, що дозволяє отримувати показання дітей-свідків з іншої кімнати. Устаткування для проведення відеоконференцій в студії Ради юристів, яке дозволяє свідкам надавати показання в прямому телевізійному ефірі, також показало свою ефективність у багатьох справах. Наприклад, коли ключовий свідок у справі про шантаж пошкодив спину, що не дозволило йому виїхати в Сполучене Королівство, суддя запросив цю особу до студії для проведення відеоконференцій, розташовану недалеко від його роботи, а сам відновив судовий процес в приміщенні Ради юристів, де показання свідка транслювалися на телевізійному екрані. Правове регулювання використання ВКЗ в кримінальному судочинстві в країнах романо-германської правової сім’ї (системи континентального права) істотно відрізняється від держав англо-американської правової сім’ї (системи загального права) більшою опрацьованістю і деталізацією відповідних процедур. Національне кримінально-процесуальне законодавство Німеччини містить ряд ключових положень про використання спеціальних технічних засобів при збиранні доказів. Зокрема, Закон про захист свідків під час допиту в кримінальному процесі і про поліпшення захисту свідків (Закон про захист свідків – ZSchG) від 30.04.1998 р. [50] містить законодавчі підстави допустимості застосування аудіо-візуальних засобів при допиті свідків (включено у формі § 58а, 168е і 247а до Кримінально-процесуального кодексу Німеччини [69]), використання відеозапису під час судових слухань у справі (§ 255а КПК), а також проведення допиту свідка з використанням засобів ВКЗ, як в процесі досудового слідства (§ 168e КПК), так і судового розгляду (§ 247а КПК). У Королівстві Швеції особливістю застосування ВКЗ є диференціація порядку використання ВКЗ залежно від місцезнаходження особи, яка підлягає допиту. Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html 3) Зазначається, які переваги надає застосування ТКТ при розслідуванні злочинів, а саме їх використання: а) значно прискорить процес одержання доказів; б) уможливить вирішення багатьох часових та матеріальних проблем; в) покращить якість розслідування; г) сприятиме підвищенню ефективності правосуддя. 4) Розглядається питання правового регулювання використання інформації, отриманої телекомунікаційним шляхом. Під правовими засадами використання телекомунікаційних технологій у кримінальному процесі розуміється нормативне регулювання правовідносин, пов’язаних із застосуванням телекомунікаційних технологій. Наголошується, що система міжнародно-правового регулювання телекомунікацій постійно змінюється у зв’язку зі зміною засобів зв’язку і способів передачі інформації, а також можливостей для їх взаємодії в складних технічних системах. Дисертант вважає необхідним введення в кримінально-процесуальне законодавство норм, що визначають специфіку доказів, одержаних із використанням ТКТ, і умови проведення відповідних слідчих дій. 5) Досліджується практика зарубіжних країн щодо використання телекомунікаційної передачі інформації у розслідуванні злочинів. Зазначається необхідність впровадження в кримінальне судочинство сучасних технологій, а також використання їх на окремих стадіях розслідування і судового розгляду кримінальних справ. Впровадження в судочинство новітніх технічних розробок допоможе вирішити цілий комплекс проблем правового, організаційного і технічного характеру, дозволить підвищити його ефективність. Звертається увага на досягнення світового науково-технічного прогресу та позитивний досвід зарубіжних країн. РОЗДІЛ 2. МОЖЛИВОСТІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ У РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ 2.1. Напрями використання телекомунікаційних технологій у розслідуванні злочинів На сьогодні важко уявити роботу будь-якої із служб Міністерства внутрішніх справ без інформаційної підтримки, інформаційного забезпечення. Жоден злочин не розкривається без участі працівників інформаційної служби. Це є наочним підтвердженням загальновідомої тези: “хто володіє інформацією, той володіє світом”. І в наш динамічний час значимість інформації з кожним днем збільшується. У таблиці надаються дані з реформації телекомунікаційних засобів і методів при розслідуванні злочинів.
Проведене нами анкетування слідчих та оперативних працівників ОВС, показало, що найбільш часто використовуваними шляхами передачі й одержання інформації, що має значення для розслідування злочинів 61 % проанкетованих слідчих та 50 % оперативних працівників зазначили пошту, 16 % слідчих та 18 % оперативних працівників – телефон, 10 % слідчих та 13 % оперативних працівників – факс-модемний зв’язок, 3 % слідчих та 12 % оперативних працівників – усні повідомлення, 7 % слідчих та 2 % оперативних працівників – Інтернет. В умовах сьогодення без комплексної інформатизації унеможливлюється ефективна робота слідчих, оперативних та інших працівників ОВС, які зобов’язані сприяти утвердженню законності в суспільстві, а отже – зміцненню держави. 17 травня 1971 року Наказом МВС СРСР для підвищення рівня інформаційної роботи та комплексного опрацювання матеріалів щодо діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ на основі Першого спецвідділу, відділу статистики, Штабу та підрозділу обчислювальної техніки оперативно-технічного Управління був створений Республіканський інформаційний центр при МВС Української РСР. В основу цього новонародженого підрозділу була покладена кібернетична наука, її останні досягнення на той час, коли на зміну рахівниці прийшла електронно- обчислювальна машина [55]. Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html Для забезпечення своєчасного та повного формування автоматизованого банку даних оперативно-розшукового і профілактичного призначення, економії часу та коштів з 1 січня 2007 року формування ІБД здійснюється безпосередньо на автоматизованих робочих місцях в МРВ з використанням можливостей корпоративної мережі. З настанням етапу експлуатації нових інформаційних систем та автоматизованих баз даних гостро стало питання навчання молодих співробітників МРВ, які могли б надалі задовольнити на високому рівні потреби інформаційного забезпечення правоохоронних органів. В зв’язку з цим на базі комп’ютерного класу УІТ ГУМВС України у Львівській області на 17 автоматизованих робочих місцях постійно проводяться практичні заняття із співробітниками міськрайорганів, галузевих служб з метою здобуття навиків роботи, як з комп’ютерною технікою, так і з автоматизованими базами даних обласного рівня. Для покращення розкриття злочинів слідчо-оперативними групами “за гарячими слідами” шляхом миттєвого доступу до інформації оперативно-довідкового призначення безпосередньо з місця події спрощується процедура перевірки підозрілих осіб мобільними патрулями без необхідності доставки до райвідділу, можливості ідентифікації особи за фотографією, можливості перевірки номерних речей, мобільних телефонів, тощо. Безпосередньо у місцях продажу або виявлення, перевірки підозрілого транспортного засобу дорожніми патрулями на предмет викрадення, а також встановлення особи власника УІТ ГУМВС у 2007 році створено корпоративну GPRS мережу ГУМВС України у Львівській області. Запроваджено мобільну систему доступу до інтегрованої інформаційно-пошукової системи, що складається із захищеного телекомунікаційного вузла, який підключається через виділений канал передачі даних до точки доступу мобільного оператора зв’язку Київстар, автоматизованих робочих місць (ноутбук) із розробленим спеціальним програмним забезпеченням, спеціалізованим модемом із підтримкою технології передачі даних GPRS, EDGE, 3G та системи баз даних УІТ. Обмін інформації між АРМ та серверами баз даних здійснюється за створеним віртуальним зашифрованим каналом зв’язку. Впроваджена система надає можливості працювати у будь-якій точці України, де діє покриття оператора зв’язку Київстар. Безперебійне функціонування корпоративної мережі та інтегрованого банку даних з повною, об’єктивною інформацією призначено для оперативного забезпечення працівників і підрозділів ОВС інформацією для розшукової діяльності розслідування та попередження злочинів у повному і зручному для використання вигляді, для розробки і прийняття обґрунтованих оптимальних рішень на всіх рівнях управління ОВС. “ Автоматизоване робоче місце слідчого” – це комплекс індивідуальних технічних і програмних заходів, направлених на автоматизацію інформаційної підтримки процесу досудового слідства за кримінальними справами, підслідних слідчим органам прокуратури. Комп’ютерна програма “Автоматизоване робоче місце слідчого” призначена для організації роботи слідчого з інформаційними базами даних, призначених для службового використання (правова інформація, накази, методики тощо). Система дозволяє оптимізувати виконання основних завдань, пов’язаних з роботою слідчого при розслідуванні кримінальних справ. Система надається слідчому на магнітному носії компакт-диску CD-ROM і розроблена таким чином, що вона може використовуватися слідчим, як з компакт-диску, так і встановлюватися на комп’ютер слідчого для індивідуального використання. Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html Оперативний інформаційний термінал забезпечує можливість щоденного оновлення баз даних при виявленні осіб, що знаходяться в державному і місцевому розшуку, а також, що представляють інтерес для оперативних служб. Найбільш цінна оперативна інформація реалізується по затриманню підозрюваних і формуванню доказів у кримінальній справі, і в цьому відношенні важливим є питання про легалізацію оперативних матеріалів, отриманих з використанням телекомунікаційних можливостей (відеоспостереження, радіоперехоплення, телефонні розмови, електронна пошта). На сьогодні найбільш масово поширені такі галузі телекомунікацій, як мобільний та пейджинговий зв’язок. Наприклад, про номер, марку та ознаки викраденого автомобіля, мобільного телефону можна повідомити протягом години після вчинення злочину через радіо, мобільний і пейджинговий зв’язок, фоторобот можна помістити на телебаченні. В розшуковій роботі ці галузі телекомунікацій можна використовувати завдяки наявності інформаційних каналів, куди надходить інформація про курс валют, погоду, новини, ситуацію на автошляхах та багато іншого [141]. Вся ця інформація розділена на рубрики і надходить у спеціально відведені місця. Більшість інформаційних повідомлень надаються операторами безкоштовно і лише деякі – за окрему платню. На користь використання мобільного і пейджингового зв’язків для поширення розшукової інформації свідчить й те, що їх абонентами є, як правило, люди, які ведуть активний спосіб життя, пересуваючись по території міста і країни. Тому вони можуть допомогти у розкритті злочинів по гарячих слідах. У розвинутих країнах існує та бурхливо розвивається графічний пейджинг, завдяки якому можлива передача високоякісного графічного зображення фоторобота злочинця; з’явилися мобільні телефони третього покоління з можливістю відеопередачі даних, що також можна використовувати при розкритті злочинів. У перспективі такі новинки з’являться і в Україні [85, c. 81]. Таким чином, на окремих стадіях кримінального процесу використання ТКТ дозволяє підвищити якість кримінального процесу, в т.ч. його оперативність, знизити вартість проведення і забезпечити правову охорону учасників цього процесу. Ефективний законодавчий захист інформації, у тому числі доказової, диференційований за її видами. Це є однією з ключових умов масового використання телекомунікаційних мереж різними категоріями користувачів, включаючи різні структури правоохоронних органів, збільшення обсягів та інтенсивності інформаційних потоків. Саме ці фактори, на нашу думку, визначають перспективи підвищення ефективності в діяльності з розкриття злочинів. У зв’язку з цим як в теорії, так і в практиці виникає багато питань, які потребують розв’язання найближчим часом. На думку М.Я. Сегая, інформатизація судочинства має базуватися на законодавчому дозволі застосування в кримінальному процесі інформаційних технологій (комп’ютерної та телекомунікаційної техніки з відповідними програмними продуктами). Це дасть змогу оптимізувати діяльність усіх правових інституцій, що задіяні в судочинстві, – органів досудового слідства, прокуратури, судово-експертних установ, судів, установ виконання покарань, адвокатури. Застосування інформаційних технологій у судочинстві має бути дозволено при виконанні процесуальних дій, як у звичайному, так і в інтерактивному (дистанційному) режимі, з одночасним веденням документообігу і діловодства на паперових та електронних носіях, з яких для учасників процесу у випадках, передбачених процесуальним законодавством, виготовляються автентичні копії процесуальних документів [123, c. 191]. |