Основні засади організації спостерігання за станом техногенної безпеки потенційно небезпечних об’єктів та територій зміст

Вид материала

Документы

Содержание Надзвичайна ситуація 5 Технічна основа системи спостерігання 7 Вимоги до арм 9 Надзвичайна ситуація Запобігання надзвичайним ситуаціям Створення комплексу систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення Технічна основа системи спостерігання Основні вимоги до каналу передачі даних Вимоги до інформаційних потоків та розподілення функцій при опрацюванні централізованого техногенного спостерігання Вимоги до арм Програмне забезпечення Система оповіщення Структурна схема системи оповіщення

Подобный материал:

• 1. Затвердити Правила техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах,, 353.4kb.
• Та переліку зазначених об'єктів, яка передбачала порядок проведення державної експертизи, 72.5kb.
• Перел І к потенційно-небезпечних об’єктів І об’єктів підвищеної небезпеки, 69.54kb.
• Потенційно небезпечні виробництва в Україні, особливості їх розміщення”, 263.99kb.
• Технічне рішення побудови комп’ютеризованої системи контролю за функціонуванням потенційно, 316.91kb.
• Небезпечних територіях, що додаються, 411.2kb.
• Реферат на тему, 228.7kb.
• План цивільного захисту об'єкта на особливий період, 160.43kb.
• А цільова Програма розвитку цивільного захисту (цивільної оборони), 177.49kb.
• Звіт про виконання річного плану державного нагляду у сфері цивільного захисту, техногенної, 163.67kb.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МНС України

05.03.2010 № 134


ОСНОВНІ ЗАСАДИ

організації спостерігання за станом техногенної безпеки потенційно небезпечних об’єктів та територій


ЗМІСТ


СКОРОЧЕННЯ

ТА ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ

АРМ – автоматизоване робоче місце; програмно-апаратний комплекс призначений для отримання Користувачем необхідної інформації в залежності від його рівня доступу до СЦСФТС.

СОДУ – система оперативно-диспетчерського управління.

ЦСО – центр сервісного обслуговування; організація, яка проводить поточне сервісне обслуговування технічних засобів систем раннього виявлення на оповіщення на договірної основі.

СЦСФТС - сервер централізованого спостерігання та формування тривожних сповіщень.

НС - надзвичайна ситуація.

Користувач – відповідальна особа, яка виконує службові обов’язки по прийому та обробці інформації щодо стану ПНО.

Техногенна безпека – стан захищеності населення, територій, об’єктів від негативних наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Раннє виявлення надзвичайної ситуації – оперативне виявлення передумов виникнення надзвичайної ситуації або виявлення надзвичайної ситуації на початковій стадії її розвитку.

ПНО – потенційно-небезпечний об’єкт


ВСТУП

Одним з найбільш ефективних факторів зниження ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є створення і запровадження нових інформаційних технологій контролю за критичними параметрами технологічних процесів на об’єктах з небезпечною діяльністю на основі широкого використання автоматизованих і комп’ютерних засобів відповідно до Концепції створення єдиної державної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 1995 р. № 501. Вагомим кроком у цьому напрямку є розробка та впровадження в практичну діяльність Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, затверджених наказом МНС від 15.05.2006 № 288, зареєстрованим в Мін’юсті 05.07.2006 за № 785/12659.

Комплекси систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей складаються з наступних частин:

система раннього виявлення надзвичайних ситуацій;

система оповіщення керівного складу, працюючого персоналу потенційно небезпечних об’єктів, відповідальних посадових осіб територіальних органів МНС та органів виконавчої влади;

система оповіщення підприємств, установ і організацій, а також населення, що знаходиться в межах зони можливого ураження небезпечними чинниками потенційно небезпечних об’єктів та територій;

система централізованого спостерігання.

Система раннього виявлення надзвичайних ситуацій складається з різних технологічних датчиків, сигналізаторів тощо, які контролюють небезпечні параметри обладнання і навколишнього середовища, та комунікаційних приладів.

Система оповіщення складається зі спеціалізованих пристроїв оповіщення та кінцевих технічних засобів оповіщення.


НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ

Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на ПНО або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвели (можуть призвести) до загибелі людей, тварин і рослин, значних матеріальних збитків та (або) завдати шкоди навколишньому середовищу.

Надзвичайна ситуація залежно від джерела небезпеки може бути техногенного та природного характеру.

Надзвичайні ситуації класифікуються відповідно до діючих рішень Уряду.

Залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, надзвичайні ситуації класифікуються як державного, регіонального, місцевого та об’єктового рівнів.

Надзвичайні ситуації різних типів, у тому числі і значна кількість природних катастроф, пов'язані значною мірою безпосередньо з діяльністю людини.


ЗАХОДИ

ЗАПОБІГАННЯ НАДЗВИЧАЙНИМ СИТУАЦІЯМ

Запропоновані заходи ґрунтуються на системному підході для прийняття рішень, розробки процедур і здійснення практичних заходів з метою попередження надзвичайних ситуацій, побудови систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації, зменшення їх масштабів і здійснення захисних заходів у ході ліквідації їх наслідків.

Управління безпекою професійної діяльності здебільшого зводиться до розробки і реалізації програм діяльності щодо запобігання надзвичайних ситуацій, зниження їх можливих наслідків, забезпечення спостерігання, обмежень і захисту в процесі виробничої діяльності. Мета цього управління - досягнення прийнятного рівня ризику.

Запобігання ризику виникнення НС техногенного та природного характеру включає:

спостерігання за станом потенційно небезпечних об'єктів та територій;

аналіз можливості виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру і оцінка їх можливих наслідків;

раціональне розміщення промислових об’єктів по території країни з погляду техногенної безпеки;

підвищення рівня техногенної безпеки виробничих процесів і експлуатаційної надійності обладнання;

розробка і здійснення інженерно-технічних заходів щодо зниження можливих втрат і збитків від надзвичайних ситуацій на конкретних об'єктах і територіях;

підготовка об'єктів і систем життєзабезпечення населення до роботи в умовах надзвичайних ситуацій;

проведення державної експертизи з питань техногенної безпеки проектів будівництва об’єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру та вплинути на стан захисту населення та територій;

здійснення державного нагляду і контролю з питань техногенної безпеки;

страхування техногенних ризиків;

інформування населення про дії щодо його евакуації під час виникнення надзвичайних ситуацій на ПНО та території проживання;

здійснення заходів захисту персоналу і населення, що проживає на територіях, які потрапляють в зону ураження при виникненні надзвичайної ситуації на потенційно небезпечному об'єкті;

підтримка в готовності органів управління, сил і засобів, призначених у випадку надзвичайної ситуації для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.


СПОСТЕРІГАННЯ

Спостерігання – сукупність організаційних та технічних заходів призначених для забезпечення дистанційного цілодобового нагляду за станом джерел та чинників потенційної небезпеки на ПНО, що здійснюється шляхом приймання, обробляння і передавання докритичних та критичних контрольованих параметрів та реагування на них.

Спостерігання включає:

збирання, первинне оброблення і накопичення інформації щодо контрольованих параметрів та стану обладнання від промислових контролерів та інших цифрових пристроїв, безпосередньо пов'язаних з технологічною апаратурою;

відображення інформації щодо поточних контрольованих параметрів на екрані АРМ у вигляді графіків і мнемосхем;

відображення графіків поточних значень контрольованих параметрів в реальному часі за заданим інтервалом;

виявлення докритичних та критичних контрольованих параметрів;

вивід на екран АРМ відповідних повідомлень;

архівування історії зміни контрольованих параметрів.

Під час проведення спостерігання допускається за необхідністю відстеження додаткових параметрів, що супроводжують основний технологічний процес.


СТВОРЕННЯ КОМПЛЕКСУ СИСТЕМ РАННЬОГО ВИЯВЛЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ОПОВІЩЕННЯ ЛЮДЕЙ У РАЗІ ЇХ ВИНИКНЕННЯ

Основою для розробки технічного завдання та робочого проекту на створення комплексу систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення є аналітична частина ПЛАСу.

Розробка технічного завдання та робочого проекту, монтаж, налагодження, приймання в експлуатацію і сервісне обслуговування комплексу систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення здійснюється відповідно до норм правових актів України та регулюється органами державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногеної безпеки.


ТЕХНІЧНА ОСНОВА СИСТЕМИ СПОСТЕРІГАННЯ

ЛОКАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ

Система спостерігання на локальному об’єкті має три технічних рівня.

Нижній рівень системи спостерігання становлять вимірювальні прилади.

Середній рівень – комунікаційні прилади. Вони виконують функцію автоматичного збору контрольованих параметрів. Метою збору параметрів є видача сигналів у результаті обробки даних про значення контрольованих параметрів, отриманих за допомогою вимірювальних приладів за визначеними алгоритмами і передача даних на інтерфейсні блоки для подальшої трансляції в канал передачі даних.

Транспортний рівень для передачи даних від комунікаційних приладів до СЦСФТС забезпечує унеможливлення спотворення інформації про стан параметрів, які контролюються та захищається згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів України.


З метою підвищення надійності передачі даних комунікаційний прилад повинен мати можливість використання каналів зв’язку неменше двох незалежних операторів зв’язку (основний та резервний).

Дані про контрольовані параметри можуть бути використані для:

контролю за станом технологічного процесу з робочих місць користувачів;

архівування зміни контрольованих параметрів;

формування сумарних звітних форм з метою надання інформації керівному персоналу.

Інформація, яка надходить з потенційно небезпечних об’єктів повинна бути:

аутентична;

юридично актуальна;

достовірна.

Типова схема системи раннього виявлення надзвичайної ситуації та оповіщення на потенційно небезпечному об’єкті:




ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО КАНАЛУ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ

Канал передачі даних надає оператор телекомунікації, який має відповідну ліцензію.

Канал передачі даних повинен працювати в цілодобовому режимі.


ВИМОГИ ДО ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ ТА РОЗПОДІЛЕННЯ ФУНКЦІЙ ПРИ ОПРАЦЮВАННІ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ТЕХНОГЕННОГО СПОСТЕРІГАННЯ

Вимоги до інформаційних потоків та розподілення функцій при опрацюванні централізованого техногенного спостерігання визначаються в Розділі 2 «Технічного завдання щодо підключення централізованих систем техногенного та пожежного спостерігання до системи оперативно - диспетчерського управління (СОДУ)» в частині техногенного спостерігання, що додається.


ВИМОГИ ДО АРМ

АРМ повинно:

працювати в стандартному i доступному програмному середовищі, що забезпечує обробку потоку даних, які надходять з об'єктів;

забезпечувати алгоритм аутентифікації користувача згідно із законодавчою базою України;

відображати вхідну інформацію в доступному вигляді.

АРМ ЦСО повинно перебувати в цілодобовому режимі, тобто, у режимі реального часу постійно одержувати інформаційні дані про стан технічних засобів систем раннього виявлення та оповіщення, а також про досягнення параметрами, які контролюються, докритичних та критичних значень

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СЦСФТС

СЦСФТМ повинно забезпечувати:

відображення на екрані АРМ подій і повідомлень про досягнення докритичних та критичні контрольованих параметрів;

архівування історії змін контрольованих параметрів;

створення на екрані АРМ графічних план-схем для відображення поточних контрольованих параметрів, відображення історії змін контрольованих параметрів;

виведення на екран АРМ динамічних відображень графічних план-схем у робочому режимі;

резервування інформації;

гармонійне інтегрування до програмного забезпечення Системи-112.

СИСТЕМА ОПОВІЩЕННЯ

Система оповіщення, що входить до складу автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення виконує наступні функції:

доведення сигналів і повідомлень про досягнення граничних значень

параметрами технологічного процесу та/або стану робочої зони до працюючого персоналу потенційно небезпечного об’єкту та посадових осіб, відповідальних за стан техногенної безпеки;

доведення сигналів і повідомлень про раннє виявлення надзвичайної

ситуації до персоналу та керівного складу ПНО, а також до центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших органів управління єдиною державною системою цивільного захисту, сил цивільного захисту, підприємств, установ, організацій та населення, що знаходяться в межах зони можливого ураження.

Система повинна мати організаційно-технічну можливість здійснювати трирівневе оповіщення:

доведення інформаційних сигналів і повідомлень про досягнення до критичних значень контрольованих параметрів - перший рівень;

доведення інформаційних сигналів і повідомлень про досягнення критичних значень контрольованих параметрів - другий рівень;

доведення тривожних сигналів і повідомлень при загрозі виникнення або при виникненні надзвичайних ситуацій - третій рівень.

На третьому рівні оповіщення доведення тривожних сигналів і повідомлень, в залежності від рівня надзвичайної ситуації (зони максимально можливого ураження при виникненні надзвичайної ситуації), здійснюється:

для рівня А - в межах виробничої дільниці, цеху, складу тощо (зональне оповіщення);

для рівня Б - в межах потенційно небезпечного об'єкту (об'єктове оповіщення);

для рівня В - в межах потенційно небезпечного об'єкту та прилеглих територій, які відносяться до зони можливого ураження (локальне оповіщення).

Оповіщення здійснюється шляхом включення звукових, світлових оповіщувачів, інформаційних табло, а також трансляцією оперативних мовних повідомлень та/або повідомлень, що готують заздалегідь і записують в електронному вигляді до енергонезалежної пам'яті технічних та програмно-технічних засобів, у тому числі:

інформаційних, які транслюються в автоматичному режимі;

тривожних, які транслюються за командою відповідальної особи чергової зміни ПНО, або особи, яка виконує його обов’язки за розпорядженням керівника об’єкту.

Інформаційні сигнали і повідомлення формуються та доводяться до персоналу виробничої ділянки (цеху, складу тощо), відповідального за умови функціонування технологічного обладнання та відповідальній особі чергової зміни ПНО.

Тривожні сигнали і повідомлення формуються та доводяться до персоналу і керівного складу ПНО, а також до центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших органів управління єдиною державною системою цивільного захисту, сил цивільного захисту, підприємств, установ, організацій та населення, що знаходяться в межах зони можливого ураження.

Заздалегідь підготовлені мовні повідомлення розробляються на всі можливі для певного ПНО надзвичайні ситуації, а також на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, вірогідні для місцевості, на якій розташовані ПНО.

Повідомлення повинні включати наступну інформацію:

місце виникнення надзвичайної ситуації;

фактори ураження;

територія, яка потрапляє в зону можливого ураження;

порядок дій населення;

інша інформація.

Оповіщення керівного складу ПНО та чергових служб центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів управління та сил цивільного захисту здійснюється з використанням спеціалізованих засобів обчислювальної техніки шляхом циркулярного або вибіркового оповіщення (передачі необхідної інформації) на стаціонарні та мобільні телефони з реєстрацією фактів підтвердження прийому мовних повідомлень.

Оповіщення персоналу підприємств, установ, організацій, а також населення у місцях його масового перебування здійснюється через гучномовці та, при необхідності, відображенням на інформаційних табло.

Тексти повідомлень для населення повинні передаватися державною мовою і мовою, якою користується більшість населення території, на якій розташовані ПНО.

Система оповіщення повинна передбачати можливість організаційно-технічного сполучення із територіальними (місцевими) системами централізованого оповіщення із можливістю безпосереднього запуску від останніх. Для підвищення надійності передача сигналів запуску дублюється різними трасами, або видами зв’язку (не менше двох на один напрямок), та передбачаються інші необхідні заходи резервування та дублювання каналів зв’язку.

Система оповіщення складається з пультів керування оповіщенням, спеціалізованих пристроїв оповіщення, кінцевих технічних засобів оповіщення та

каналів зв’язку.

СТРУКТУРНА СХЕМА СИСТЕМИ ОПОВІЩЕННЯ




Пульти керування оповіщенням виконують такі функції:

інформують оператора стосовно досягнення граничних значень параметрами, що контролюють шляхом відображення на екрані планів (схем) з місцем розташування відповідного технологічного обладнання;

здійснюють інформаційну підтримку дій оператора у разі наявності на ПНО


загрози виникнення або виникнення НС, відображаючи при цьому відповідні картки аварії;

за командою оператора чи автоматично (у разі відсутності реагування оператора АС РВО на сигнали про досягнення параметрами критичних значень або спрацювання ручних сповіщувачів) здійснюють оповіщення відповідальних посадових осіб об'єкту;

за командою оператора включають, в залежності від ситуації яка склалась, зональне, об'єктове або локальне оповіщення;

контролюють працездатність складових підсистеми оповіщеннята каналів зв’язку;

реєструють в архівному журналі інформацію щодо суттєвих дій оператора із зазначенням дати та часу реєстрації.

Пульти керування зональним оповіщенням повинні виконувати такі функції:

формувати та передавати на пристрій оповіщення команди щодо включення (відключення) зонального оповіщення;

транслювати через пристрій оповіщення оперативні мовні повідомлення.


Спеціалізовані пристрої оповіщення повинні виконувати такі функції:

зберігати в енергонезалежній пам'яті інформаційні та тривожні заздалегідь підготовлені мовні повідомлення (ЗПМП);

приймати від системи раннього виявлення та пульту керування зональним оповіщенням кодовані сигнали (команди) управління інформуванням та зональним оповіщенням;

приймати кодовані сигнали (команди) управління об’єктовим або локальним оповіщенням з пультів керування оповіщенням та автоматизованого робочого місця оператора територіальної (місцевої) автоматизованої системи централізованого оповіщення;

транслювати через мовні оповіщувачі інформаційні та тривожні ЗПМП, що зберігаються в пристрої оповіщення;

транслювати через мовні оповіщувачі інформаційні та тривожні ЗПМП, які надходять з пульта керування оповіщенням та автоматизованого робочого місця оператора територіальної (місцевої) автоматизованої системи централізованого оповіщення;

транслювати через мовні оповіщувачі оперативні мовні повідомлення, що надходять з мікрофону пульту керування оповіщенням, пульту керування зональним оповіщенням, автоматизованого робочого місця оператора територіальної (місцевої) автоматизованої системи централізованого оповіщення;

включати (відключати) звукові та (або) світлові оповіщувачі і інформаційні табло за командами, які надходять від підсистеми раннього виявлення, пульту керування АС РВО, пульту керування зональним оповіщенням, автоматизованого


робочого місця оператора територіальної (місцевої) автоматизованої системи централізованого оповіщення;

самодіагностувати працездатність складових частин.

Кінцеві технічні засоби інформування і оповіщення поділяють на:

акустичні – сирени, дзвінки, гучномовці;

візуальні – покажчики, світлові сигналізатори, інформаційні табло;

абонентські термінали телефонного зв'язку.

Акустичні оповіщувачі повинні забезпечувати рівень звукового сигналу тривоги не менше ніж на 15 дБ вище рівня шуму у прогнозованій зоні ураження, але не повинен перевищувати 120 дБ в містах перебування людей.

Включення візуальних кінцевих технічних засобів оповіщення повинне супроводжуватися звуковими сигналами.


Начальник Державної інспекції

цивільного захисту та техногенної

безпеки МНС України В.Ф. Стоєцький