Передмова

Вид материала

Документы

Содержание Анотація курсу БЖД

Подобный материал:

• Частина захист інформації від витоку по технічнихканалах, 481.09kb.
• Передмова, 908.9kb.
• Управління освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцька загальноосвітня школа І-ІІІ, 514.6kb.
• Передмова, 587.1kb.
• Передмова, 524.47kb.
• Передмова 5, 616.83kb.
• Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями Київ 2001 передмова, 2909.45kb.
• Передмова, 7519.31kb.
• Передмова, 1427.51kb.
• Правила безпеки для тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва передмова, 6226.62kb.

Київський інститут інвестиційного менеджменту


П Р О Г Р А М А

курсу “Безпека життєдіяльності”

для студентів інституту


Київ – 2003

ПЕРЕДМОВА

Проблема захисту людини від небезпек у різних умовах її помешкання виникла одночасно з появою на Землі людини. На зорі людства це були небезпеки природного походження. З плином часу зростали небезпеки антропогенного характеру, які на мфкі, ПІ тисячоліття набули загрозливо-руйнівних форм. Тому введена, відповідно Постанови КМ України від 18.04.1996 р. Н443 - нової навчальної дисципліни "Безпека життєдіяльності" важко переоцінити.
"Безпека життєдіяльності (БЖД) - гуманітарно-технічна дисципліна, зміст якої складають загальні закономірності виникнення небезпечних явищ, їх вплив на організм людини та відповідні методи і заходи захисту її в любих умовах її перебування.

Основні положення навчальної дисципліни БЖД:

1. Людина живе і діє в умовах небезпек, що постійно змінюються . Нерідко її діяльність потенційно небезпечна.

2. Реалізуючись у просторі і часі, небезпеки, завдають шкоду здоров'ю людини, яка проявляється в нервових струсах і травмах, хворобах, інвалідності, смерті. Отже, небезпеки - це те, що загрожує не тільки людині, але й суспільству і державі загалом.

3. Забезпечення БЖД - завдання першочергове для особи, суспільства і держави. Але абсолютної безпеки не буває. Завжди існує деякий залишковий ризик. Під безпекою розуміється такий рівень безпеки, з яким на даному етапі наукового і економічного розвитку можна погодитись. Безпека це прийнятний ризик.

Як досягнути цю мету? Найперший і найголовніший спосіб - в освіті. Іншого шляху просто нема. Небезпеки за своєю природою потенційні (тобто приховані), перманентні (тобто постійні, безперервні) і тотальні.

Отже нема на Землі людини, якій би не загрожували небезпеки. Але існує незліченна кількість людей, які про це і не підозрюють. Їх свідомість працює в режимі відчудження від реальності. Саме тому, для вироблення ідеології безпеки, формування безпечного мислення (бо безпека - це не тільки фізичний захист, це в значній мірі духовний стан, бо головною причиною соціальних та інших катаклізмів залишаються, світоглядницькі характеристики сучасної людини, агресивний тип свідомості сучасної людини) і була запропонована нова навчальна дисципліна - БЖД. 4. БЖД - не вирішує спеціальних проблем безпеки. Це компетенція спеціальних дисциплін (галузева безпека праці, атомна безпека, електробезпека і т. д.). Але БЖД забезпечує загальну грамотність у сфері безпеки. Це науково-методичний фундамент для всіх без виключення спеціальних дисциплін безпеки. Людина, яка засвоїла БЖД, надійно захищена від небезпек сама і не нашкодить іншому. Отже, відбувається формування особи безпечного типу, а значить, і держави безпечного типу. БЖД - це не тільки засіб власного захисту, це захист особи, суспільства і держави.

БЖД вирішує триєдину задачу, яка полягає в ідентифікації (розпізнанні) небезпек, реалізації профілактичних міроприємств, дії в умовах надзвичайних ситуацій.

Мета та завдання курсу “Безпека життєдіяльності” полягає:

• в опануванні знань про об’єкт, предмет і методи безпеки життєдіяльності як навчальної дисципліни, так і сфери практичної діяльності, у вмінні чітко оперувати і володіти її понятійно-категоріальним апаратом;
  
• в наданні базових знань про сутність безпечної життєдіяльності населення, про її роль і функції в особистому життєвому просторі, в забезпеченні індивідуального внеску до дотримання здорових і безпечних умов існування суспільства і особи;
  
• в прищепленні практичних навичок свідомого та відповідального відношення людини до питань особистої безпеки тих, хто її оточує, у вмінні розпізнавати і оцінювати потенційні небезпеки, визначати шляхи надійного захисту від них;
  
• у вмінні культурного і безперечного виконання норм і правил безпеки в процесі діяльності, а в екстремальних ситуаціях знати, як діяти та що робити.
  

Після завершення курсу “Безпека життєдіяльності” студент повинен:

• знати об’єкт, предмет і методи безпеки життєдіяльності як навчальної дисципліни, так і сфери практичної життєдіяльності, чітко оперувати і володіти їх понятійно-категоріальним апаратом;
  
• вміти визначати теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти безпеки життєдіяльності, їх роль і функції в особистому життєвому просторі, в забезпеченні індивідуального внеску до дотримання здорових і безпечних умов існування суспільства та особи;
  
• мати уявлення про сутність безпечного благополуччя населення;
  
• знати права людини і громадянина, суть і значення безпечних умов життєдіяльності в процесі державотворення і суспільного розвитку;
  
• володіти навичками свідомого та відповідального відношення до питань особистої безпеки і безпеки тих, хто її оточує, вміти розпізнавати і оцінювати потенційні небезпеки, визначати шляхи надійного захисту від них;
  
• вміти надавати допомогу в разі потреби собі й іншим, а також оперативно ліквідувати наслідки прояву небезпек в різноманітних сферах людської діяльності;
  
• володіти навичками культурного і безперечного виконання норм та правил безпеки в процесі діяльності, а в екстремальних ситуаціях знати, як діяти та що робити;
  

Лекційні та семінарські заняття проводяться в усній формі за розкладом занять, а практичні – виконуються письмово після завершення вивчення відповідних рейтингових тем. Контрольні роботи проводяться один раз у семестр.

Самостійна робота є індивідуальним видом роботи на семінарах, конференціях, передбачає виконання практичних завдань та контрольних робіт.

Іспити та заліки є підсумковими формами контролю знань студентів і проводяться у письмовій формі.

Робота студентів оцінюється за результатами виконання основних видів навчання у балах за такими показниками:

№	Види робіт	Кількість балів	Оцінка виконання
1	Відвідання лекцій (присутність)	4
2	Відвідання семінару (присутність)	2
3	Виступ на семінарі	4
4	Доповідь на семінарі	5
5	Виконання практичних завдань до відповідних рейтингових тем	5

У разі відсутності студента на лекції чи семінарі, невиконання ним практичних завдань із поважних причин, він має написати відповідний реферат з кожної теми і захистити свою роботу. у таких випадках кількість балів визначається згідно з якістю виконаної роботи.

Відсутність студента на заняттях без поважних причин, невиконання практичних завдань чи не написання рефератів є підставою для не зарахування викладачем відповідних програмних тем.

Якщо студент не відвідував курсу лекцій, не відвідував практичні заняття і не виконав практичні завдання, а отже, і не набрав необхідної кількості балів, то він, за рішенням кафедри, не допускається до складання іспиту чи заліку.

Викладачі, враховуючи специфіку спеціалізації студентів за погодженням з кафедрою можуть вносити корективи до основних положень тематики лекційних і практичних занять.

Анотація курсу БЖД

Безпека життєдіяльності (БЖД) - гуманітарно-технічна дисципліна [запроваджена Постановою КМ України від 18.04.1996 р. №443), зміст якої складають загальні закономірності виникнення небезпечних явищ, їх вплив на організм людини та відповідні методи і заходи захисту її в будь-яких умовах перебування.

БЖД не вирішує спеціальних проблем безпеки. Це компетенція спеціальних дисциплін (галузева безпека праці, атомна безпека, електробезпека тощо). Але БЖД забезпечує загальну грамотність у сфері безпеки, формує ідеологію безпечного мислення. Головні розділи присвячені:

• ідентифікації (розпізнанню) таких небезпек, як: природні, біологічні, екологічні, технологічні і техногенні, хімічні і токсичні, харчові і санепідеміологічні; реалізації профілактичних міроприємств та дій в умовах надзвичайних ситуацій;

• розкриттю суті та проблем забезпечення таких видів безпеки особи і держави, як: політична, економічна, соціальна, воєнна, демографічна та міграційна, інформаційна, культурно-цивілізаційна тощо.

БЖД - це не тільки засіб власного захисту, це захист особи, суспільства і держави, бо безпека - це не тільки фізичних захист, це в значній мірі духовний стан, бо головною причиною соціальних та інших катаклізмів залишаються світоглядницькі характеристики людини.

№	Розділ курсу	Кількість годин
		лекції	семінари	всього
І.	Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
1.	Поняття, зміст та завдання курсу “Безпека життєдіяльності”
2.	Людина – як елемент системи безпеки.
3.	Безпека життєдіяльності: глобальні проблеми
ІІ.	Джерела небезпеки життєдіяльності людини.
1.	Ризик та небезпека в предметній діяльності людини.
2.	Природні небезпеки.
3.	Біологічні небезпеки.
4.	Техногенні небезпеки.
5.	Хімічна небезпека.
6.	Стан та оцінка загроз в екологічній сфері.
ІІІ.	Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій.
1.	Запобігання надзвичайних ситуацій та організація дій по усуненню їх негативних наслідків.
2.	Надання першої долікарняної допомоги потерпілому.
IV.	Управління безпекою життєдіяльності

Розділ І. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності.

1.1. Поняття:, зміст та завдання курсу БЖД.

Парадигма безпеки та її еволюція. Сучасні визначення та якісні ознаки поняття "безпека". Безпека абсолютна і відносна. Види безпеки та їх взаємозв’язок.

Визначення поняття та якісні характеристики безпеки життєдіяльності Сучасні ознаки загроз. Безпека життєдіяльності як навчальна дисципліна. Об’єкт та предмет безпеки життєдіяльності. Мета, структура, функції і задачі курсу "Безпека життєдіяльності”.

Зміст безпеки життєдіяльності. Наукові та освітянські передумови "Безпеки життєдіяльності". Складові безпеки життєдіяльності. Катего­рії безпеки життєдіяльності. Пріоритетні напрямки розвитку. Універ­сальність, світоглядний зміст та практична спрямованість безпеки життєдіяльності. Зв’язок курсу з загальноосвітніми та спеціальними дисципліна ми.

1.2. Людина - як елемент системи безпеки Поняття системи, безпеки. Роль людини в системі безпеки. Зовнішні і внутрішні подразники і захворювання. Нервова система - природна система захисту життєдіяльності організму людини від небезпеки. Рухальний та функціональний апарат людини.

Характеристика чуттєвих аналізаторів людини. Роль зорового, слу­хового, смакового, кожного, нюхального, температурного, тактильного, дотикового аналізаторів та вестибулярного апарату в забезпеченні

життєдіяльності людини. Час реакції. Умовні та безумовні рефлекси. Синергізм та антогонізм шкідливих чинників. Біоритми людини та їх роль в забезпеченні життєдіяльності.

Мотиваційні, емоційні, вольові та психомоторні процеси, психічні характеристики та особливості. Психічний стан людини та вплив на нього наркотичних, лікарських та інших речовин.

Сумісність елементів системи "людина - середовище /антропомет­рична, біофізична, енергетична, інформаційна, психологічна, соціальна, техніко-естетична/.

1.3. Безпека життєдіяльності людства: глобальні проблеми.

Поняття та зміст глобальних проблем сучасності. Чинники, що сприяли виникненню глобальних проблем життєдіяльності людства. Причини глобальних проблем. Походження глобальних проблем. Міжнародно-правова основа, організаційні структури і наукові центри вирішення глобальних проблем.

Суспільство – соціальне середовище.

Проблеми війни і миру.

Причини військово-політичної конфронтації в світі. Загроза розповсюдження озброєння і нових видів бойової техніки. Міжнародно-правові норми та принципи обмеження військових конфліктів. Сучасні міжнародні центри та організації захисту миру.

Демографічна проблема.

Демографічна проблема: поняття, сутність, якісні ознаки. Причини виникнення найважливіших проблем народонаселення. Основні тенденції нерівномірного зростання населення в різних регіонах.

Поняття “парадокси відсталості” та їх якісні ознаки. Наукові визначення граничних меж населення Землі. Історичний досвід вирішення проблем народонаселення в розвиненому індустріальному і постіндустріальному суспільствах.

Суспільство – природне середовище.

Екологічна проблема.

Екологічна проблема – глобальна проблема життєдіяльності людства. Походження та причини екологічних проблем. Сучасні небезпечні глобальні тенденції та їх ознаки.

Поняття та характеристики екологічної кризи. Можливості обмеження екологічних криз. Наукові центри та організації вирішення екологічних проблем: світовий досвід і Україна.

Енергетична проблема.

Світові тенденції збільшення енергоспоживання. Проблеми ресурсозабезпеченості енергетичного господарства в Україні. Обмеження негативного впливу енергетики та навколишнє середовище: європейський досвід і Україна.

Продовольча проблема.

Співвідношення чисельності населення та обсягу продуктів харчування як одна з найважливіших глобальних проблем людства. Динаміка споживання їжі в сучасному світі. Сучасні способи вирішення продовольчої проблеми: науково-технічні, біологічні, генетичні, біотехнологічні.

Проблема збереження генофонду планети.

Генофонд: поняття та сутність. Наукове та прикладне значення філогенетичного розвитку рослинного і тваринного світу. Сучасні проблеми збереження флори і фауни в Україні. Сучасні світові тенденції збереження генофонду планети.


Список літератури.

Алексеев В.П. Очерки экологии человека. – М., 1993.

Бакка М.Т. Основи безпеки життєдіяльності людини. Навч. посіб.для студентів. – Житомир, 1997.

Безопасность жизнедеятельности. Учеб. пособие / Под ред. О.Н.Русака. – СПб., 2001.

Васинский А.И. Пейзаж будущего. Человек в мире природы. – М., 1985.

Волович В.Г. Человек в экстремальных условиях природной среды. – М., 1983.

Горелов А.А. Человек – гармония – природа. – М., 1990.

Гримак Л.П. Резервы человеческой психики. – М., 1989.

Дмитрук О.Ю., Щур Ю.В. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. – К., 1999.

Доскин В.А. Ритмы жизни. – М., 1991.

Марчук Г.И., Кондратьев К.Я. Приоритеты глобальной экологии. – М., 1992.

Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році. – К., 2000.


Розділ ІІ. Джерела небезпеки життєдіяльності людини.

2.1. Ризик та небезпека в предметній діяльності людини.

Поняття та зміст ризику. Якісні ознаки ризику. Ризик індивідуальний і соціальний. Прояви ризикових дій: навмисні й ненавмисні, мотивовані і немотивовані, реальні й уявні. Основні наукові та практичні підходи в трактуванні ризику.

Концепція прийнятного (допустимого) ризику. Чинники ризику та причини ризикової поведінки. Поняття та зміст правил безпеки. Психологічні причини порушення правил безпеки. Чинники та умови небезпечних дій.

Зв’язок індивідуальної готовності до ризику з нещасними випадками. Зв’язок ризику з інтересом до діяльності. Суттєві та несуттєві показники предметної діяльності. формування інтересу до праці. Розвиток потреб людини до самостійності і творчості в предметній діяльності.

2.2. Природні небезпеки.

Поняття природних небезпек. Закономірності виникнення природних небезпек. Причини та механізми природних небезпек. Види природних небезпек.

Літосферні небезпеки (землетруси, зсуви, селі, сніжні лавини, виверження вулканів).

Гідросферні небезпеки (повені, шторми, цунамі).

Атмосферні небезпеки (атмосферний тиск, циклон і антициклон, бурі, урагани, зливи, град, грім, блискавка, тумани, ожеледі).

Космічні небезпеки (астероїди, сонячне та космічне випромінювання).

Вплив природних джерел небезпеки на людину та систему забезпечення її життєдіяльності. Заходи та засоби, спрямовані на запобігання негативної дії природних чинників на систему забезпечення життєдіяльності.

2.3. Біологічні небезпеки.

Класифікація об’єктів живого світу: сутність, співвідношення і призначення.

Мікроорганізми та їх роль у житті людини. Відкриття Левенгука. Мікробіологія. Мікроплазма. Види мікроорганізмів. Бактерії та бактеріальні захворювання (чума, холера, прокази, стовбняк, туберкульоз). Віруси на захворювання, які вони викликають (віспа, сказ, грип, енцефаліт, краснуха, гепатит). Розмноження мікроорганізмів. Бактеріологічне нормування. Імунітет природний і набутий.

Гриби: їх розмноження та роль у житті людини.

Рослини: їх лікувальні та отруйні властивості.

Тварини, риби, земноводні. Плазуни та небезпеки, які вони являють для людини.

Заходи та засоби, спрямовані на убезпечення людини від біологічних небезпек.

2.4. Техногенні небезпеки.

Техногенні небезпеки: поняття, суть, основні тенденції їх виникнення. Класифікація техногенних небезпек.

Механічні небезпеки (вібрація, шум, інфразвук, ультразвук, гіперзвук).

Електромагнітне поле, його джерела та класифікація. Вплив на організм людини. Принципи нормування і рекомендації захисту від електромагнітного поля. Захист від лазерного випромінювання.

Іонізуюче випромінювання, його джерела та класифікація. Нормування радіаційної безпеки. Дози опромінювання. Вміст радіонуклідів в оточуючому середовищі та продуктах харчування.

Електронебезпека та її прояви. Дія електричного струму на людину. Електричний удар. Враження електричним струмом. Умови, причини та чинники його виникнення. Норми безпеки електричного струму. Технічні способи захисту від електричного струму.

Особливості техногенного навантаження на природне середовище України. Зношення основних виробничих фондів. Ймовірність виникнення аварій.

Вибухи, пожежі, аварії та засоби по запобіганню негативної дії техногенних джерел небезпеки на людину та навколишнє середовище.

2.5. Хімічна небезпека.

Хімічна небезпека: сутність та її основні підрозділи (канобіотики, , шкідливі речовини, тяжкі метали, ядохімікати).

Яди, їх класифікація та агрегатний стан. Шляхи попадання ядів в організм людини. Комбінована дія ядів: антогонізм та синергізм дії.

Гранично допустимі концентрації сильнодіючих ядовитих речовин, інших шкідливих речовин у повітрі, воді та продуктах харчування.

Засоби та заходи захисту від хімічних небезпек.

2.6. Стан та оцінка загроз в екологічній сфері.

Екологічна безпека та її виміри. Взаємозв’язок природи і суспільства, як проблема екологічної безпеки. Екологічна криза: поняття, сутність, типологія та форми. Природні та антропогенні кризи. Глибинні корені екологічної кризи. Духовно-історичні, наукові, господарські, етичні та політичні наслідки екологічної кризи.

Критерії стану природних систем (атмосфера, літосфера, гідросфера, біосфера). Аварія на ЧАЕС – одна із основних загроз довкіллю і здоров’ю людини. Джерела екологічних небезпек в Україні.

Принципи, пріоритети та перспективи забезпечення екологічної безпеки. Екофільна стратегія життєдіяльності. Ключові аспекти екологічно збалансованого розвитку. Політико-правове забезпечення екологічної безпеки. Економічна ефективність екологічних вимог. Основні вимоги до нормування якості довкілля України.


Список літератури.

1. Бакка М.Т. Основи безпеки життєдіяльності людини. Навч. посіб. для студентів. – Житомир, 1997.
   
2. Баландин Р.К., Бондарев Л.Г. Природа и цивилизация. – М., 1988.
   
3. Вернадский В.И. Химическое строение биосферы и её окружения. – М., 1965.
   
4. Волович В.Г. Человек в экстремальных условия природной среды. – М., 1983.
   
5. Горелов А.А. Человек – гармония – природа. – М., 1990.
   
6. Кукол З. Природные катастрофы. – М., 1986.
   
7. Мариненко Н.В. Уроки безопасности. – М., 1991.
   
8. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році. – К., 2000.
   
9. Техногенно-екологічні проблеми БЖД. – К., 1999.
   
10. Чирва Ю.О., Бабіяк О.С. Безпека життєдіяльності – К., 2003.
    
11. Ярошевська В.М., Ярошевський М.М., Москальов І.В. Безпека життєдіяльності. – К., 1997.
    

ІІІ. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій.

3.1. Запобігання надзвичайних ситуацій та організація дій по усуненню їх негативних наслідків.

Поняття “надзвичайна ситуація”. Причини виникнення, класифікація та загальна характеристика надзвичайних ситуацій та оцінка рівня небезпеки.

Стихійні лиха, пожежі, катастрофи та виробничі аварії. Заходи по запобіганню зсувів, пожеж та вибухів у житловому фонді. Вимоги до системи оповіщення, зв’язку, медичного та санітарно-епідеміологічного нагляду. Прийоми та способи проведення рятівних робіт. Використання захисних споруд, засобів індивідуального захисту, медичних та підручних засобів. Дезактивація, дегазація, дизинфекція.

Організація та планування заходів по забезпеченню безпеки життєдіяльності на випадок надзвичайної ситуації. Порядок ліквідації наслідків стихійних лих, вибухів, пожеж, катастроф та аварій. Плани підприємств, дії адміністрації, персоналу на випадок аварії. Принципи та засоби захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій. Уроки ліквідації наслідків на Чоронобильскій АЕС.

Діяльність санепідемстанцій, щодо створення здорових і безпечних умов праці в сучасних умовах. Безпека руху як чинник зниження дорожного травматизму. Безпека населення на водоймищах під час купання і зимового лову риби.

3.11. Надання першої долікарняної допомоги потерпілому.

Види вражень організму: опіки, обмороження, отруєння, удушення, тепловий удар, механічні ушкодження, струсок мозку , нікотинове отруєння, алкогольне отруєння, наркотична залежність, укуси комах та тварин. Клінічна смерть. Біологічна смерть.

Організація та засоби долікарської допомоги. Послідовність дій у разі надання першої допомоги потерпілому. Правила використання препаратів та засобів, що містяться в аптечці першої допомоги. Використання підручних засобів.

Правила зупинення кровотечі, обробки ран при механічних ушкодженнях, опіках та обмороженнях. Правила накладання шин при переломах. Правила та порядок дій при виведенні людини з непритомного стану, при наданні потерпілому штучного дихання та проведенні непрямого масажу серця. Порядок надання допомоги при окремих специфічних враженнях: дія електричного струму, блискавка, втоплення, пожежа і т.ін.


Список літератури.

1. Анисимов Л.Н. Профилактика пьянства, алкоголизма и наркомании молодёжи. – М., 1988.
   
2. Буянов М.Н. Размышления о наркомании. – М., 1990.
   
3. Безопасность жизнедеятельности. Учеб. пособие / Под ред. О.Н.Русака. – СПб., 2001.
   
4. Волович В.Г. Человек в єкстремальіх условиях природной среді. – М., 1983.
   
5. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини. – Львів, 1998.
   
6. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі. – Кіровоград, 1998.
   
7. Первая доврачебная помощь: Учеб. пособие. – М., 1990.
   
8. Правила поведения и действия населения при стихийных бедствиях, авариях и катастрофах. – М., 1990.
   
9. Полянский Е.И. Формула безопасности. – М., 1991.
   
10. Соціальні наслідки Чорнобильської катастрофи. – Харків., 1996.
    
11. Чирва Ю.О., Бабіяк О.С. Безпека життєдіяльності – К., 2003.
    
12. Ярошевська В.М., Ярошевський М.М., Москальов І.В. Безпека життєдіяльності. – К., 1997.
    

Розділ IV. Управління безпекою життєдіяльності.

Державні органи та Законодавство України про охорону здоров’я, праці, про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення, про освіту, про дорожній рух, пожежну безпеку.

Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності. Методи та засоби забезпечення безпеки життєдіяльності.

Нормативна та організаційно-методична основа безпеки життєдіяльності. Інформаційне забезпечення системи управління. прогнозування та планування заходів безпеки. Організація та координація роботи.

Контроль за станом безпеки життєдіяльності. Організація навчання населення з питань безпеки життєдіяльності. Пропаганда знань з питань створення та дотримання здорових і безпечних умов існування людини.


Список літератури.

1. Голуб А.А., Структурова Е.Б. Экономические методы управления природопользованием. – М., 1993.
   
2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва, побуту та надзвичайних ситуаціях. Навч. посіб. для студ. навч. закладів. – К., 1996.
   
3. Дрейер О.К., Лось В.А. Экология и устойчивое развитие. – М., 1997.
   
4. Крисаченко В.С., Мостяєв О.І. Україна: природа і люди. – К., 2000.
   
5. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини. – Львів, 1998.
   
6. Малышева Н.Р., Ерофеев Н.И., Петрина В.Н. Эколого-правовые вопросы научно-технического прогресса. – К., 1993.
   
7. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі. – Кіровоград, 1998.
   
8. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році. – К., 2000.
   
9. Толстоухов А.В., Хилько М.І. Екобезпений розвиток: пошук стартегії. 0 К., 2001.
   
10. Чирва Ю.О., Бабіяк О.С. Безпека життєдіяльності – К., 2003.