План семінарського заняття грецькі міста-поліси Чорноморського узбережжя України: організація суспільства І влади

Вид материалаДокументы

Содержание


Методичні вказівки
План семінарського заняття
Теми рефератів
Термінологічний словник
Навчальні завдання
Завдання для перевірки знань
Джерела і література
Українська держава і право
Методичні вказівки
План семінарського заняття
Теми рефератів
Термінологічний словник
Навчальні завдання
Завдання для перевірки знань
Завдання блочно-модульного контролю
Джерела і література
Державно-політичний устрій і право
Методичні вказівки
План семінарського заняття
Теми рефератів
...
Полное содержание
Подобный материал:



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬСКИЙ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ ТЕХНІКУМ



методичний посібник

до організації

сомостійної роботи студентів

з предмету

історія держави і права україни


Харків 2010

ТЕМА 1

СТАРОДАВНІ ДЕРЖАВИ І ПРАВО НА ТЕРІТОРІЇ УКРАЇНИ


( VІІ ст. до н. є. – VІ ст. н. є. )

  1. Античні міста-поліси півдня України. Боспорське царство.
  2. Держави степовиків. Скіфи. Сармати. Гуни.
  3. Ранньослов'янська державність.



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Вивчаючи дану тему, необхідно звернути увагу на загальні за­кономірності та особливості становлення класового суспільства на території України.

Зазначимо, що поява спадкової влади та експлуатація рабів і одноплемінників з метою збільшення багатства родової знаті, по­дальший розпад родових общин і заміна їх територіальними об­щинами стали початком розкладу первіснообщинного ладу і пос­тупового переходу людства до класового суспільства.

В Україні перші спроби утворення державності відносяться до І тисячоліття до н. е. і пов'язані одночасно з культурою кочовиків та античною цивілізацією. Слов'яни дійшли до державної органі­зації значно пізніше — тільки в IV ст. н. є.


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ




  1. Грецькі міста-поліси Чорноморського узбережжя України: організація суспільства і влади.
  2. Афінська демократія як система управління в грецьких містах-полісах.

3. Джерела та головні риси права грецьких міст-полісів півдня України.
  1. Суспільна організація, управління і право в степових народів на терені України.
  2. Суспільна організація та управління в ранньослов'янських державних об'єднаннях.

6. Звичаєве право ранніх слов'ян.


ТЕМИ РЕФЕРАТІВ



1. Причини виникнення Боспорського царства, його суспільна організація та управління.

2. Державність германських племен на території України.


ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Військова демократія — система управління в ранньофеодальних державах. Військова демократія — це здійснення влади вождями-князями за допомогою війська в умовах збереження родоплемінних інститутів.

Гопліт — у грецьких полісах — воїн важкоозброєного пішого загону.

Держава — це єдина політична організація суспільства, яка поши­рює свою владу на всю територію країни та її населення, має для цього спеціальний апарат управління, створює обов'язкові для всіх норми і є суверенною.

Деспотія — (від грецьк. despoteia — необмежена влада) — це така форма державного правління, при якій деспот (монарх), спираючись на силу військово-бюрократичного апарату, користується необмеженою спадковою владою по відношенню до своїх підданих, які є цілковито залежними від свавілля влади.

Звичаєве право — система організації родоплемінного суспільства. Невід'ємне від релігійної моралі. В рабовласницьких і ранньофеодаль­них державах існувало до появи писаного права.

Колонізація — в рабовласницьку добу це засвоєння нових терито­рій, організація соціально-економічного, політичного і культурного життя за зразком прабатьківщини.

Літургії —в грецьких полісах це роздача грошей для видовищ, оплата за державну та військову службу.

Монархія — форма державного правління, за якої верховна дер­жавна влада здійснюється одноосібне й передається в спадок. Існують різновиди монархій: абсолютна, обмежена, дуалістична, виборна, в ста­родавніх народів монархія існувала у формі східної деспотії.

Монотеїзм — віра в одного бога. Монотеїзм прийшов на зміну язич­ницькій релігії.

Поліс — (від грецької роlis — місто-держава) — це особлива форма соціально-економічної і політичної організації суспільства, типова для Стародавньої Греції та Стародавньої Італії.

Плем'я — основа політичної організації первісних суспільств і ран-ньодержавної організації. Це великі групи людей, що проживали на од­ній території і вели походження від спільного предка, але відрізнялися побутом і звичаями,

Республіка — (від лат. res publika — суспільна справа) — це форма правління, при якій верховна державна влада здійснюється виборними органами, що обираються населенням на певний строк.

Рід — це велика родина, що проживала у своєму дворищі, відокрем­леній оселі, злучена зв'язками крові та спільними інтересами.


НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
  1. Користуючись текстом посібника, складіть порівняльну таблицю особливостей форм державного правління в грецьких містах-полісах. Які з указаних особливостей об'єктивно можуть сприяти трансформації однієї форми правління в іншу?
  2. На підставі тексту посібника зробіть порівняльну схему системи управління в Боспорському царстві і в Скіфській державі. Які є відмінності між системою управління рабовласницької монархії і держав типу східної деспотії?
  3. Підготуйте реферат з питання: які об'єктивні фактори обумовлюють типологію рабовласницьких держав?
  4. Складіть схему джерел права в грецьких містах-полісах, в державах кочових народів та слов'янських племен.
  5. Розкрийте і випишіть у зошит правовий зміст поняття «військова демократія», порівняйте його з поняттям грецької демократії.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ
  1. Які з відомих Вам джерел дають свідчення про характер суспільного устрою в народів, що мешкали на терені України в стародавні часи?
  2. Дайте характеристику головних рис державної організації
    грецького міста-поліса Пантикапея.
  1. Розкрийте особливості державного устрою грецьких полісів.
  2. Вкажіть на специфічні риси державного устрою скіфів, сарматів, гунів.
  1. Які державні утворення виникли у зв'язку з великим переселенням народів?
  2. Що писали античні автори про слов'ян?
  3. У чому полягала специфіка організації суспільства в антів?

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА


а) джерела

Витоки: Від найдавніших часів до І пол. IX ст. (Історія України в прозових творах і документах). К., Україна, 1995.

Геродот. История.— М, 1961.

Геродот з Галікарнасу. Скіфія: Найдавніший опис України з V сто­ліття перед Христом. — Київ, Довіра, 1992.


б) література

Брайчевський М. Скіфи. Конспект історії України. Нова концепція. // Старожитності. — 1991. — Ч. 4.

Брайчевський М. Антське царство. Конспект історії України. Нова концепція // Старожитності. — 1991 -— Ч. 5.

Вастенко Г. К. Руси. — К., 1990.

Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. М. — Л., 1949.

Ганусенко І. М. Київська Русь і Північне Причорномор'я // Укр. істор. журнал. — 1961. — №6.

Кадєєв В. І. Про державний лад Херсонеса в перших століттях н. е. // Укр. істор. журн. — 1971.—-№9.

Пархоменко М. Початок історично-державного життя на Україні. — К, 1925.

Ребіндер Б. Влесова книга: життя та релігія слов'ян. К., 1993.

Смирнов А. П. Скифы. — М., 1966.


ТЕМА 2


УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА І ПРАВО

ЧАСІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА ПЕРІОДУ

ГАЛИЧЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  1. Поява і розвиток Київської держави.
  2. Суспільний лад Київської Русі.
  3. Адміністративно-державний устрій Київської Русі.
  4. Право Київської Русі.
  5. Суд і процес у Київській Русі.
  6. Державний устрій і право Галицько-Волинської Русі.



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

При вивченні даної теми курсу необхідно згадати ті об'єктив­ні суспільно-політичні процеси, що тривали протягом перших століть нашої ери в слов'янських землях. Кінцевим підсумком цих процесів був перехід від «військової демократії» до перших держав-княжінь і, нарешті, до ранньофеодальної держави та права.

Зазначимо, що добу племінних княжінь (VI—VIII ст.) слід розглядати як різні спроби створити об'єднану державу. Так, у «По­вісті временних літ» підкреслюється, що всі східнослов'янські племена мали своє княжіння. Формування елементів державності відбувалося в рамках окремих князівств.


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

  1. Поява Київської держави.
  2. Суспільство Київської Русі.
  3. Адміністративний устрій і управління в Київській Русі.
  4. Розвиток права в Київській Русі.
  5. «Руська Правда» як пам'ятка з історії розвитку права Київської Русі:
  • історичні дослідження, загальна характеристика змісту;
  • норми кримінального права;
  • інститути цивільного права;
  • поняття злочину і система покарань, процес.
  1. Суспільно-політичний розвиток Галицько-Волинської Русі.
  2. Система управління і розвиток права в Галицько-Волинській державі.



ТЕМИ РЕФЕРАТІВ




  1. Реформи Володимира Великого (Святого) та Ярослава Мудрого, їх зміст та значення.
  2. Органи народовладдя, їх функції і роль у княжій Україні.



ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК


Баскак — спеціальний представник Золотої Орди, який слідкував за Повнотою та своєчасністю надходження данини.

Варяги — так на Русі наприкінці VIII—IX ст. називали мешканців Скандинавії —учасників військових походів

Васалітет — система відносин особистої залежності одних феода­лів (васалів) від інших (сюзеренів).

Великий князь — титул князя, який очолював феодальну ієрархію удільних князів Київської Русі.

Вервь — 1) сільська (територіальна) община, яка являла собою спіл­ку індивідуальних господарств, у власності яких знаходилося житло, засоби і продукти праці; 2) орган селянського самоуправління.

Воєвода — воєначальник. У соціальній ієрархії Київської Русі стояв нижче князя і вище боярина.

Волость — у Київській Русі з к. XI ст. територія, підвладна князеві. У XII ст. Була тотожня «землі» й означала певну, як правило, велику область.

Вотчина — комплекс феодальної земельної власності (земля, будів­лі, реманент) та пов'язаних з нею прав на феодальне залежних селян.

Віра — штраф за вбивство вільного в Київській Русі.

Данина — первинна форма економічної реалізації феодальної земе­льної власності. Платежі, які збиралися в натуральній, пізніше в грошо­вій формі (податки).

Десятинна система управління - це родо-племінна система управління ранньодержавних слов'янських об'єднань VI—І пол. IX ст. що ґрунтувалася на розподілі чоловіків-воїнів на десятки, сотні і т.д.

Домен — феодальна земельна власність.

Князь — у східних слов'ян вождь, воєначальник племені (союзу племен), який обирався з числа родоплемінної знаті. В період раннього феодалізму — голова держави.

Патріархальне рабство — це форма експлуатації, при якій пра­ця рабів не була основою економічного життя, а застосовувалась об­межено.

Церковна десятина в Київській Русі податок на користь церкви (10% прибутку).


НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

  1. Користуючись текстом посібника і рекомендованою літературою, складіть таблицю головних першоджерел з вивчення історії держави і права княжої України.
  2. Користуючись текстом посібника, поясніть взаємозв'язки
    владних інститутів у Київській Русі, розкрийте їх функції і компетенцію.
  3. Складіть схему судового устрою Київської держави.
  4. Користуючись текстом посібника і рекомендованою літературою, охарактеризуйте функції церкви в Київській державі. Порівняйте з компетенцією церкви в Галицько-Волинській Русі.
  1. На підставі вивчення тексту «Руської Правди» зробіть таблицю покарань, що застосовувалися в Київській Русі.
  2. Складіть схему суспільного устрою Галицько-Волинської Русі.
  3. Зробіть таблицю відмінностей двірсько-вотчинної системи
    управління в Київській Русі від родоплемінної (десятинної).
  4. Користуючись рекомендованою літературою, зробіть конспект про походження тризуба як державного символу Київської Русі.



ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

  1. Як «Повість временних літ» характеризує суспільно-політичний устрій східних слов'ян?
  2. Розкрийте суть поняття «князювання» у слов'янських племен.
  3. У чому полягали головні причини появи держави Київська Русь?
  4. Як вітчизняна історіографія розкриває роль варягів у побудові Київської держави? Критика норманської теорії.
  5. Які головні категорії населення представляли суспільство княжої України?
  6. Порівняйте роль боярської верстви в Київській Русі і в Галицько-Волинській державі.
  7. Покажіть роль і значення прийняття християнства в Київській Русі.
  8. Яке місце займало селянське самоуправління в княжій Русі?
    Проілюструйте свою відповідь.
  9. У чому полягали причини феодальної роздрібненості Київ­ської Русі?
  1. Чи були особливості в адміністративному управлінні в Галицько-Волинській Русі? Наведіть конкретні приклади.
  2. Назвіть головні напрямки розвитку права в Галицько-
    Волинській Русі. Наведіть приклади.



ЗАВДАННЯ БЛОЧНО-МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

  1. На підставі вивчення текстів міжнародних договорів Київської Русі доведіть, що до появи «Руської Правди» в Київській Русі існувало так зване руське право.
  2. На підставі тексту «Руської Правди» доведіть, що в цьому документі розрізнялися поняття «право власності» і «право володіння».
  3. Перелічіть випадки неправомочного володіння, зазначені в
    «Руській Правді».
  1. Проілюструйте на прикладах норм «Руської Правди» правовий зміст поняття «відшкодування збитків». За які злочини призначалася така санкція?
  2. Перелічіть об'єкти права власності, що згадуються в «Русь­кій Правді».
  3. Розкрийте правовий зміст і процедуру укладання цивільно-правових договорів, що регулювалися нормами «Руської Правди».
  4. Поясність поняття і види банкрутства на прикладах норм
    «Руської Правди».
  5. Проілюструйте на прикладах норм «Руської Правди» процедуру успадковування по колу осіб.
  6. Проведіть рольову гру на тему: «Судовий процес у Київсь­кій Русі» із зазначенням усіх стадій судового провадження: за­ клич (позов), попереднє слідство («звід», «гоніння слідом»), слідчі дії позивача-потерпілого, судовий розгляд, докази, вирок і його виконання. Наприклад, у княжому суді «дійовими особами» були: князь (тиун, посадник), свідки (видоки, послухи), потерпілий, злочинець. Були присутні ябетник, метальник, вірник, істці. З до­
    радчим голосом — старці (представники від громадськості).



ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

а) джерела

Древнерусские княжеские уставьі XI—XV ст. / Под ред. Шаповалові Я.Н. — М., 1976.

Літопис Руський. Перекл. Л Махновця. — К., 1989.

Галицько-Волинський літопис. — Львів, 1995.

Материальі к изучению истории государства й права СССР. Русская Правда. Текст, введение, комментарий, предметно-терминологический указатель. — М., Росвузиздат, 1962.

Памятники русского права. — М., 1952. Вьш 1. Вьш 2.

Повесть временньіх лет. В 2 ч. — М.; Л., 1950.

Российское законодательство X—XX веков. В 9-ти т. — Т. 1. Зако-нодательство Древней Руси. — М., Изд. АНСССР, 1984. — С. 47—129.


б) література

Балушак В. Г. Полюддя: Прагматична дія і ритуал // Укр. істор. жур­нал. — 1994. — № 1.

Білецький Л. Руська правда й історія ЇЇ тексту / За ред. Ю. Книша. — Вінніпег, Б.В., 1993.

БочарниковД. М. Грушевський про історію створення та криміналь­не право Руської Правди // Право України. — 1996. — №11.

Бочарников Д.Ча дійсно юридичне право було єдиним інструментом державного управління суспільством в Київській Русі // Право України. — 1997. —№11.

Брайчевський М. Адміністративна реформа Володимира Святого // Записки НТШ. — Т. ССХХУ. Праці історично-філософської секції. — Львів, 1993.

Брайчевський М. Ю. Київська Русь. Конспект історії України. Нова концепція.//Старожитності. — 1991. — Ч. 6.

Брайчевський М. Ю. Походження Русі. — К., 1968.

Вовк Т., Отрощенко В. До питання про так зване золотоординське іго в Україні // Сучасність. — 1997. — № 5.

Воробейкова Т. У. Древнерусское государство й право. — К., 1982.

Горський А. А. Ще раз про роль норманів у формуванні Київської Русі // Укр. істор. журнал. — 1994. — № 1.

Дедов Н. Н. Древнерусское государство и право. - Свердловск, Б.Н., 1958.

Запровадження християнства на Русі. — К., 1988.

Исаев М. Уголовное право Киевской Руси //Ученые труды ВИЮИ. -1946.-№8.

Козуля О. Я. Национальная символика УкраиньІ. — К., Б.В., 1992.

Котляр Н. Ф. Формирование территории й возникновение городов Галицко-Вольшской Руси IX—XIII в.в. — К., 1985.

Котляр М. Ф. «Руська земля» в літописах XI—XIII ст. // Укр. істор. журнал.-— 1976. — № 11.

Крип 'якевич І. П, Галицько-Волинське князівство. — К., 1983.

Падох Я. Суди і судовий процес Старої України. - Нью-Йорк; Львів, 1990.

Мазур О., Довгань П. Іван Берладник і князівська влада в Галицькій землі // Вісник ЛДУ. Сер. історична. — 1995. — Вип. ЗО.

Пресняков А. Е. Княжое право в Древней Руси: Очерки по истории X—ХП столетий: Киевская Русь. — М., Наука, 1993.

Приходнюк О. М. Слов'янське населення середнього Подніпров'я напе-редодні утворення Київської Русі //Український історичний жур­нал. -1972. -№ 2.

Ричка В, М. Про формування Київської землі (X - - перша пол. ХІст.)//Укр. істор. журнал. — 1983. — № 1.

Ричка В. М. Про адміністративно-територіальний устрій давньору­ської землі у XI—XII ст. // Укр. істор. журнал. — 1983. — № 2.

Софроненко К. А, Общественно-политический строй Галицко-Вольшской Руси XI—XIII вв. — М., 1955.

Свердлов М, Б, От Закона Русского к Русской Правде. — М., Юрид. лит., 1988.

Толочко П. П. Історичні портрети. — К., 1990.

ТЕМА 3


ДЕРЖАВНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ І ПРАВО

В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСКОЇ ДОБИ
  1. Державно-політичний устрій і право в українських землях у
    складі Великого князівства Литовського і Польщі.

  2. Етапи зближення Литви й Польщі.
  3. Державно-політичний устрій і право в українських землях у
    складі Речі Посполитої.

  4. Поява українського козацтва.



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

При розкритті теми необхідно згадати, що Галицько-Волинська держава в середині XIV ст. втратила свою незалежність. У цей час почали зміцнюватись сусідні з Украї­ною держави — Литва, Польща, Московія. В II пол. ХНІ—на поч. XIV ст. відбулося об'єднання литовських земель в єдину си­льну державу на засадах християнства.

Студентам необхідно засвоїти значення для українських земель підписання договорів між Литвою й Польщею – так званих уній. Кожну таку унію слід розглядати як певний етап змови польських і литовських феодалів з метою загарбання українських земель.

Студентам рекомендується ознайомитися із загально історичною літературою, в якій дається наукова оцінка історичних процесів, що зумовили появу козацтва не лише як політичного явища, а й як нової соціальної верстви зі своїми традиціями, правом, судочинством, системою державного управління.


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

  1. Адміністративно-правове становище українських земель у складі Великого князівства Литовського.
  2. Суспільний лад в українських землях у складі Великого князівства Литовського.
  1. Головні джерела і розвиток права в українських землях у складі Великого князівства Литовського.
  2. Судова система і судовий процес у Великому князівстві Литовському.
  3. Адміністративно-правове становище Галичини у складі Польського королівства (серед. XIV—серед. XVI ст.).
  4. Розвиток права в українських землях у складі Польського королівства. Судова система.
  5. Етапи зближення Литви й Польщі.
  6. Правова основа появи Речі Посполитої.
  7. Адміністративний устрій і управління в Речі Посполитій в II пол. XVI—на поч. XVII ст.

10. Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі.


ТЕМИ РЕФЕРАТІВ



  1. «Руське право»в Галичині серед. XIV—серед. XVI ст.
  2. Волоське право в Україні.
  3. Магдебурзьке право в українських містах серед. XIV—І пол.
    XVII ст.



ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК


Війт — особа, яка очолювала місцеве управління або самовряду­вання в містах і селах України XV—XVIII ст. (на Лівобережній та Слобідській Україні ця особа називається старостою).

Воєводство — адміністративно-територіальна структура в Україні у XV—XVIII ст. Поділ на воєводства був запозичений з Польщі.

Волость — 1-У Великому князівстві Литовському (XIV—XVIст.) була часто тотожна повітові, хоча найчастіше означала меншу терито­ріальну одиницю — складову частину повіту. 2. Форма територіальної громади в Україні XIV—XVI ст., яка складалася як з окремих дворищ та служб, так і з їх об'єднань (селищ, сіл, сілець).

Гетьман -- командувач військовими формуваннями українських козаків у XVI—ХVIII ст., голова Козацької держави, створеної в ході Визвольної війни українського народу в II пол. ХУІІ ст. Владні повно­важення й прерогативи гетьмана протягом часу змінювалися.

Кіш — центральний орган управління Запорозької Січі. У його віданні перебували адміністрація, фінанси, суд козацької общини. Виник з часу за­снування Січі в XVI ст., обирався і контролювався козацькою радою.

Козацтво -— суспільний стан в Україні XVI—XVIII ст., який виник у процесі боротьби землеробського і кочового населення в зоні так зва­ного Великого кордону, який розділяв європейську та азійську цивілі­зації. Аналоги козакування на українських теренах відомі з давніх ча­сів, але назва «козак» закріплюється за охоронцями прикордоння лише з другої половини XV ст.

Копний суд — суд сільської громади, який збирався в Україні у пе­ріод середньовіччя. Діяв згідно зі звичаєвим «копним» правом. Суд чи­нили обрані громадою «копні мужі». Функціонально розрізнялися «га­ряча копа»(для розшуку злочинця по гарячих слідах), «велика копа» (для судового слідства) та «завита копа» (для винесення вироку та його виконання). Серед покарань застосовувалися штрафи, тілесна та смерт­на кара, практикувалося умовне засудження. З часом компетенція цих судів була обмежена, хоча деякі його положення були кодифіковані в Литовських статутах.

Курінь — 1. Видовжена споруда з деревини, в якій жили козаки За­порозької Січі. 2. Військово-адміністративна одиниця Запорозької Січі.

Латентна державність — обмежений суверенітет.

Люстрації— в Речі Посполитій описи маєтностей для податкових і військових потреб, що проводилися щоп’ять років за ухвалою польсь­кого сейму 1562 р.

Міщанство —- суспільний стан за доби середньовіччя і нового часу, до якого належало населення міст І містечок. Основні сфери занять — ремес­ла, промисли, сільське господарство і торгівля.

Наймити -— у середньовічній Україні позастановий прошарок на­селення, що складався з розореного сільського та міського люду, холо­пів, які були позбавлені засобів виробництва.

Нереєстрове козацтво — українські козаки, які не потрапили до реєстру і тому втрачали привілеї, визнані за козацтвом урядом Речі Пос­политої. До 1648 р. окремо від реєстрових вони обирали свого гетьмана й старшину.

Посполиті — узагальнена назва некозацького населення (селян, міщан, підсусідків та ін.) в Україні XV—XVIII ст.

Пропінація — монопольне право магнатів і шляхти Речі Посполитої та українських земель, що входили до її складу, на виробництво та про­даж горілки.

Фольварок — на Правобережній Україні XIV—І пол. XIX ст. ком­плекс господарських будівель та земельних угідь, на яких феодал вів власне господарство, застосовуючи працю дворової челяді, а з XVI ст. — кріпаків. Щодо поміщицьких господарств назва вживалася на Право­бережній Україні до 1917 р., а на західноукраїнських землях — до кінця 30-х років XX ст.

Халупники — категорія найбіднішого міського та сільського населення в Україні XVI—ХГХ ст., яке не мало власної землі й володіло лише хатами (халупами) та невеликими садибами. Халупники наймитували або займа­лися ремеслом, відбуваючи пішу панщину та інші повинності.

Церковне звичаєве право — сукупність правил поведінки, що не набули законодавчого затвердження, але їх обов'язково слід було дотримуватися в житті (наприклад, поведінка в церкві, під час бого­служіння, виконання повинностей на користь церкви тощо).

Церковні селяни - - категорія феодальне залежного сільського населення, піддані різних церковних Інституцій, що мешкали на їх­ніх землях і виконували на їхню користь повинності. У II пол. XIX ст. церковні селяни внаслідок проведення секуляризаційних реформ бу­ли переведені у безпосереднє відання держави,

Шляхта — дворянський стан у Польщі, Литві, Україні в XIV— ХУП ст. Походить від лицарства, яке мало станові права на носіння зброї та наслідування власності. Вищим прошарком шляхти були так звані можновладці-магнати, пани, князі, бояри. Головним обов'язком шляхти було відбуття військової повинності в обмін на різноманітні привілеї. 1374 р. шляхту було звільнено від усіх податків, окрім земельного. Краківський (1433 р.) привілей гарантував шляхті особисту недоторканність. Цереквицький привілей 1454 р. зобов'язав короля обговорювати з шляхтою законотворчі питання, початок війни. 1447 року всі попередні привілеї були поширені на українську шляхту. У 1496 р. — українська католицька та польська шляхта були зрівнені у правах. З 1573 р. згідно з «Артикулами» Генріха Валуа шляхта отримала право організації конфедерацій та збройних повстань проти короля.


НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

  1. Користуючись текстом посібника і рекомендованою літературою, складіть таблицю головних правових актів, що діяли в українських землях у складі Великого князівства Литовського.
  2. Використовуючи схеми № 1 та № 2 даної теми, поясніть сутність форми державного управління та державного ладу у Великому князівстві Литовському.
  3. Складіть перелік нормативних актів, що діяли в українських землях у складі Польського королівства.
  4. Зробіть порівняльну характеристику головних умов, що визначали правове становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та відповідно в складі Польщі. Складіть таблицю.
  5. Зробіть письмовий аналіз сутності форм державного правління і державного ладу Речі Посполитої, користуючись схемами № 3, № 4 та матеріалами посібника.
  1. Користуючись текстом посібника і рекомендованою літературою, зробіть конспект головних рис розвитку цивільного права в Литовських статутах (право власності, зобов'язальне право, право спадщини, сімейно-шлюбне право).
  2. Знайдіть у текстах Литовських статутів поняття злочину та
    системи покарань. Зробіть конспект з цих питань.



ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

  1. Розкрийте причини входження українських земель до складу сусідніх держав.
  2. В чому полягав вплив українських державно-правових традицій на характер держави і права Великого князівства Литовського?
  3. Яких змін зазнав правовий статус українських земель у складі Речі Посполитої?
  4. Назвіть характерні риси організації управління в містах з магдебурзьким правом.
  5. Як здійснювалося судочинство в українських містах з магдебурзьким правом?
  6. Розкрийте суть цехової організації в містах.
  7. Покажіть особливості соціального статусу козацтва в Речі
    Посполитій.
  8. Розкрийте механізм організації влади в Запорозькій Січі.
  9. В чому полягав вплив Берестейської унії на духовне життя,
    право й управління в українських землях у складі Речі Посполитої?



ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА


а) джерела

Статут Великого княжества Литовского 1529 г. — Минск, 1960.


б) література

Бардах Ю., Леснодорский Б,, Пистрачак М. История государства й Ірава Польши. — М., 1980.

Владимирский-Буданов М. Ф. Немецкое право в Польше й Литве. - Пб., 1868.

Гусяистий К. Україна під литовським пануванням і захоплення її Польщею (з XIV ст. по 1569р.)- —К., 1939.

Іванченко Р. Історія без міфів. — К., 1996.

Інкін В. Ф. Сільські суди німецького права в Галичині XVI— XVIII ст. // Вісн. Львівського університету. Серія історична. — 1983. — Вип. 20.

Ісаів П, Причини упадку української держави в княжі та козацькі часи. — Рим,1975.

Історія України в особах: Литовсько-польська доба / Дзюба О. М., Довбищенко М. В., ІсаєвичЯ. Д. та ін. — К.: Україна, 1997.

Крикун М. Г. Поширення польського адміністративно-територіального устрою на українських землях // Проблеми слов'янознавства. — 1990. — Вип. 42.

Крикун М. Г. Административно-территориальное устройство Право-бережной УкраиньІ в XV—XVIII ст. — К.: Инст. Укр. археографии АН УкраиньІ, 1992.

Крикун М. Г. Початок Подільського повітового устрою // Пробл. укр. мідієвістики. — Кам'янець-Подільський, 1983.

Крикун М. Г. Земські уряди на українських землях у XV—XVIII ст. // Записки НТ. Ш. — Т. ССХХУІІІ. Праці історично-філософської секції. — Львів, 1994.

Кіселичник В. Про надання українським містам у XIV—XVIII ст. ма­гдебурзького права//Право України. —1996. —№9.

Климовський С. І, До питання про обмеженість магдебурзького права середньовічного Києва // Український історичний журнал. — 1997. —№4.

Кульчицький В. С. Третій Литовський Статут на Україні // Українсь­кий календар (Варшава). —1978.

Любавский М. Областное деление Литовско-Русского государства со времени издания Первого Литовского Статута. — М., 1992.

Музиченко П. Магдебурзьке право в Україні // Юридический вест-ник. —1994. —№3.

Музиченко П. Звичай як джерело права в українських землях у XIV— XVI ст.// Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. — 1998. —_№ 1.

Падох Я. Суди і судовий процес Старої України. — Нью-Йорк— Львів, 1990.

Первьій Литовский статут 1529 года: Сб. статей, -- Вильнюс, 1982.

Терлюк І. Я. Литовські Статути та їх застосування в Україні (Мате­ріали до практичних занять з історії держави І права України). — Львів, 1999.

Третий Литовский статут 1588 года: Сб. статей. - - Вильнюс, 1989.

Яковлів А. Околиці (округи) копних судів XVI—XVIII ст. на Україні //

Життя і право (Львів). — 1929. — Ч. 1.


КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДСУМКОВОМУ КОНТРОЛІ

Підсумком контролю знань студентів є іспит. Іспит проводи­ться у письмовій формі. До питань включаються всі проблеми курсу «Історія держави і права України» відповідно до програми.

Критерії оцінювання знань:

«відмінно» — 90—100 балів;

«добре» — 70—85 балів;

«задовільно» — 50—65 балів.

Відповіді на іспиті та виконання інших завдань у ході нав­чального процесу оцінюються на «О»; «5»; «10» балів.