Проект "Вища освіта: лідерство для прогресу" Улипні 2000 р міжнародний фонд "Відродження" у співпраці з Інститутом відкритого суспільства (Будапешт Нью-Йорк)

Вид материалаДокументы

Содержание


Розвиток освіти та науки - національна доктрина
Мета і пріоритетні напрями розвитку освіти
Національний характер освіти і національне виховання
Подобный материал:

Мегапроект "Вища освіта: лідерство для прогресу"




У липні 2000 р. міжнародний фонд "Відродження" у співпраці з Інститутом відкритого суспільства (Будапешт - Нью-Йорк) та Міністерством освіти і науки України розпочали роботу у межах мегапроекту "Вища освіта: лідерство для прогресу". Метою мегапроекту є підтримка прогресивних системних зрушень у сфері викладання й вивчення суспільно-гуманітарних дисциплін у вищих навчальних закладах України. До участі в мегапроекті були запрошені кафедри, спеціалізовані факультети та інші дослідницько-викладацькі структури вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації регіонів України, крім Києва.

Розвиток освіти та науки - національна доктрина




Всебічний розвиток освіти, її науковий та інтелектуальний потенціал має бути найвищим пріоритетом держави. На жаль, процес розвитку освіти відбувається в умовах економічної кризи, що негативно впливає на вирішення ряду актуальних проблем. У складних соціально-економічних умовах Міністерство освіти і науки України вживає усіх можливих заходів щодо забезпечення стабільного функціонування системи освіти. У третє тисячоліття Україна вступає, визначивши свою власну політику і стратегію, ключові положення якої співпадають з основними тенденціями, що характерні для інших розвинених країн. Слід окреслити головні позитивні надбання системи освіти за роки незалежності, які певною мірою характеризують стратегію розвитку освіти.

Практично завершено формування нормативно-правової бази освіти. Прийнято Закон України «Про освіту» та закони України прямої дії: “Про професійно-технічну освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про вищу освіту”. На створення належних умов для повноцінного відтворення інтелектуального та науково-технічного потенціалу молоді, сприяння професійному самовизначенню та ефективності адаптації молоді до умов ринкової економіки спрямовані Укази Президента України «Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики”, “Про соціально-економічну підтримку становлення та розвитку студентської сім’ї”, “Про Програму роботи з обдарованою молоддю на 2001-2005 роки”, “Про відзначення призерів і учасників Міжнародних учнівських олімпіад та їх вчителів”, “Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності” тощо. Прийнято ряд постанов Кабінету Міністрів України, які регламентують діяльність системи освіти в цілому, її окремих підгалузей, структурних підрозділів тощо.

Пріоритетні завдання державної політики щодо розвитку освіти визначені Національною доктриною:

створення для громадян рівних можливостей у здобутті освіти;

постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;

забезпечення освітніх потреб національних меншин;

забезпечення економічних і соціальних гарантій для професійної самореалізації педагогічних працівників, підвищення їх соціального статусу;

розвиток дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти у сільській місцевості;

створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів.

Згідно з постановою Уряду педагогічним та науково-педагогічним працівникам з 1 вересня цього року в повній мірі виплачуються надбавки за педагогічний стаж, оздоровчі і преміальні (виконання ст. 57 Закону України “Про освіту”). Система загальної середньої освіти України зберегла свої основні параметри, продовжує оновлення, інтегруючись у європейський і світовий освітній простори. Оновлюється зміст освіти, активізувався процес застосування інформаційних технологій. На перший план виходить турбота про особистісний розвиток дитини, більш гуманним стає сам процес навчання. Намітились позитивні тенденції формування різнорівневої мережі навчальних закладів, зросла кількість ліцеїв, гімназій.

Проте ця тенденція має уповільнений характер. Міністерство освіти і науки України вважає за необхідне як можна динамічніше створювати умови для профільного навчання учнів у старшій школі. З цією метою необхідно створити розширену мережу класів з профільним навчанням в кожному районі області. Повноцінна реалізація профільного навчання потребує цілеспрямованого формування контингенту учнів, створення відповідного навчально-методичного забезпечення (навчальних програм, підручників, дидактичних матеріалів, тощо) для кожного напрямку профільного навчання, використання форм і методів навчання, специфічних для роботи з учнями з більш розвиненими мотивами до навчання, підготовка вчителів. У сільських школах, де можливості для організації профільного навчання значно менші, профільне навчання здійснюється або у створених опорних середніх загальноосвітніх навчальних закладах з пришкільними інтернатами, або з використанням різних форм дистанційного навчання, використовуючи науковий потенціал вищих навчальних закладів, що є важливим фактором забезпечення якості профільного навчання.

Напруженою залишається ситуація із кадровим забезпеченням навчальних закладів. Намітились чіткі тенденції старіння вчителів у загальній середній та позашкільній освіті. Тільки за останній рік кількість вчителів-пенсіонерів зросла на 6,3 відсотка. У зв’язку із не вирішенням ряду соціальних питань, відсутністю належних умов праці залишається гострою проблема відтоку педагогічних працівників із шкіл, особливо це стосується сільського вчителя. Проблема кадрів пов'язана також з іншою гострою проблемою - навчальним навантаженням вчителя початкових класів. У разі передачі годин вчителям іноземної мови зменшиться навантаження вчителів початкових класів і їм треба буде платити посадовий оклад за неповне навчальне навантаження, яке Законом "Про загальну середню освіту" встановлено 20 годин на тиждень.

Для забезпечення тижневого навантаження вчителя необхідно використати такі можливості:

довантаження ставки годинами групи продовженого дня;

надання можливостей у викладанні предметів художньо-естетичного та фізкультурно-оздоровчого циклів вчителю у своєму класі.

Більшість невирішених питань щодо подальшого розвитку середньої освіти випадає на сільську школу.

Особливістю сільських шкіл є те, що майже 300 тис. учнів (12,3%.) з половини сільських шкіл проживають за межею пішохідної доступності і це питання, потребує належної організації підвозу учнів. На сьогоднішній день, як свідчать листи батьків, це питання в регіонах не розв'язується. Міністерство освіти і науки України звернулося до Кабінету Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій з проханням організувати підвіз учнів до закладів освіти у сільській місцевості. Міністерство бачить, як один із шляхів організації підвозу дітей старшої школи - це закріплення транспорту за гнучким графіком для підвозу як учнів, так і учителів. Розпочато роботу над Державною програмою "Шкільний автобус".

За роки незалежності в Україні створено повний комплект національних підручників. Крім того, зусиллями провідних українських вчених, вчителів, видавців та поліграфістів створена потужна індустрія виробництва навчальної книги, яка за якістю не поступається зарубіжним взірцям. На сьогодні на конкурсній основі створено понад 700 назв підручників. До деяких шкільних предметів існує навіть декілька підручників, що дає змогу забезпечити якісний відбір сучасного підручника для школи.

3гідно з Дорученням Президента України від 23.03.2000 р. щодо реалізації завдань, поставлених у Посланні Президента України до Верховної Ради України "Поступ у XXI століття. Стратегія економічного і соціального розвитку на 2000-2004 роки" та відповідною урядовою програмою міністерством розроблено цільову програму інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл

У сфері загальної середньої освіти на 6,79 млн. учнів припадає 92 тисячі комп'ютерів, які встановлені у третині шкіл. На тисячу учнів у міській місцевості припадає 11,9 комп'ютерів, а в сільській - 17 Комп'ютерів, у цілому ж по Україні - 13,6.

Програмою інформатизації передбачається протягом до 2003 року доведення нормативу забезпеченості шкіл до рівня одного комп'ютера на 25 учнів. На сьогодні цей показник в Україні становить один комп'ютер на 82 учня. В той же час в інших державах цей показник становить: в Росії один комп'ютер на 20 учнів, в Білорусії - на 23 учні, США - на 7 учнів, Німеччині - на 10 учнів. Актуальним для всієї освітньої галузі залишається подальше запровадження у навчально-виховний процес української мови, задоволення освітніх потреб національних меншин, створення умов для навчання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Підготовка всіх навчальних закладів до роботи в осінньо-зимовий період, запровадження енергозберігаючих технологій.

У загальній середній освіті – це забезпечення переходу загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру та 12-річний термін навчання; створення сучасних навчальних програм, засобів навчання, підготовка нового покоління підручників та їх виготовлення в необхідній кількості. Модернізація навчально-лабораторного обладнання загальноосвітніх шкіл, вирішення проблем підвозу учнів сільської місцевості до місця навчання; недопущення заборгованості із виплати заробітної плати педагогічним працівникам.

 

Розвиток освіти

 



Одиниця виміру

2001 рік факт.

2002 рік факт.

2003 рік факт.

Кількість дітей в постійних дошкільних закладах

чол.

883,0

864,0

876,0

Кількість місць в постійних дошкільних закладах

місць

1285,0

1240,0

1286,0

Кількість учнів в загальноосвітніх школах міста

чол.

9897,0

9799,0

9790,0

Кількість вчителів в загальноосвітніх школах міста

чол.

748,0

765,0

750,0

Крім того, кількість дітей, які є учнями шкіл 1 ступеня

чол.

386,0

250,0

280,0

Кількість учнів в вечірніх загальноосвітніх школах

чол.

69,0

69,0

69,0

Фонд оплати праці

тис. грн.

5429,0

6888,3

8088,7

Кількість дітей в позашкільних закладах

чол.

3415,0

2640,0

2640,0

Кількість викладачів в позашкільних закладах

чол.

122,0

70,0

70,0






Мета і пріоритетні напрями розвитку освіти




Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти.

Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку освіти є:

- особистісна орієнтація освіти;

- формування національних і загальнолюдських цінностей;

- створення для громадян рівних можливостей у здобутті освіти;

- постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;

- розвиток системи безперервної освіти та навчання протягом життя;

- пропаганда здорового способу життя;

- розширення україномовного освітнього простору;

- забезпечення освітніх потреб національних меншин;

- забезпечення економічних і соціальних гарантій для професійної самореалізації педагогічних, науково-педагогічних працівників, підвищення їх соціального статусу;

- розвиток дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти у сільській місцевості та професійно-технічної освіти;

- органічне поєднання освіти і науки, розвиток педагогічної та психологічної науки, дистанційної освіти;

- запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій;

- створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів;

- створення ринку освітніх послуг та його науково-методичного забезпечення;

- інтеграція вітчизняної освіти до європейського та світового освітніх просторів.

Національний характер освіти і національне виховання




Освіта має гуманістичний характер і грунтується на культурно-історичних цінностях Українського народу, його традиціях і духовності.

Освіта утверджує національну ідею, сприяє національній самоідентифікації, розвитку культури Українського народу, оволодінню цінностями світової культури, загальнолюдськими надбаннями.

Національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти. Його основна мета – виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури.

Національне виховання спрямовується на залучення громадян до глибинних пластів національної культури і духовності, формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури.

Головними складовими національного виховання є громадянське та патріотичне виховання.

Національне виховання має здійснюватися на всіх етапах навчання дітей та молоді, забезпечувати всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарувань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури, виховання громадянина, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.