1. Предмет І завдання курсу «Історія українського суспільства». Його роль у підготовці фахівців економічного І юридичного профілю
| Вид материала | Документы |
- Використання сучасних технологій у професійній підготовці інженерів-педагогів, 139.42kb.
- Програма нормативного курсу "історія первісного суспільства", 77.74kb.
- Предмет І завдання курсу “Історія економічних вчень”, 178.19kb.
- Соціально-економічний розвиток Черкащини Пріоритетні завдання нашого регіону, 77.1kb.
- Тема 1: вступ. Предмет І завдання курсу, 217.72kb.
- Програма фахових вступних випробувань Знапряму "Екологія, охорона навколишнього середовища, 641.12kb.
- Но стратегічні завдання випереджувальної інноваційної розбудови національної системи, 68.6kb.
- 1 Предмет І завдання курсу "Історія економічних учень", 918.56kb.
- Курс Ситуаційне моделювання банківської діяльності є навчальною дисципліною, досліджуваної, 142.86kb.
- Програма курсу для студентів 5 курсу спеціальності 070404 «біологія», 82.72kb.
133.Міжконфесійні відносини
Однією з найболючіших проблем у духовній сфері є глибокий розкол у православ’ї,яке в Україні поділене на три конфесії:1)Українська православна церква Московського патріархату(УПЦ МП)- приблизно 8,5 тис громад.2)Укр.правосл.церква Київського патріархату(УПЦ КП)-2,5 тис громад 3)Українська автокефальна православна церква(УАПЦ)-приблизно 1 тис.громад. Конфесійна роз’єднаність не сприяє консолідації суспільства,сіє протистояння в укр..землях. Міжконфесійні контакти та структ-ри поч. утворюв.в Укр після набуття незалежн, як розширення співпраці між суб’єктами реліг. життя,є ознакою його нормалізації, зменшення внутріш. напруги у реліг середовищі та його конфліктогенного впливу на ін.сусп. процеси. Серед таких міжконфесійних:Всеукр.Раду Церков і реліг організацій, утвор. 1998р.активно співпрацює з держ(через Держкомнацрелігій).02.12.2008 відбулася міжвідомча нарада, учасн.якої заслухали про стан підгот. законопроекту «Концепція держ-конфес. відносин в Укр».Міжконф.об’єднання здатні відіграти позитивну роль у подальшому розвитку релігійного середовища України,налагодженню стосунків між реліг організац та держ.Після незалежн. відбувається постійний процес лібералізації держ-церковн відносин, процес налагодження стосунків між реліг організаціями як рівними учасниками діалогу(Всеукр.Рада Церков).
134.Концептуальні основи і пріоритети зовнішньоїполітики України.
Україна проводить виважену, послiдовну та цiлеспрямовану зовнiшньополiтичну дiяльнiсть, вiдповiдно, основнi напрями її зовнiшньої полiтики в цiлому залишаються незмiнними з часу проголошення незалежностi у 1991 роцi. Україна послiдовно i неухильно будує свою зовнiшню полiтику на основi беззастережного дотримання принципiв мiжнародного права, Статуту ООН та iнших мiжнародно-правових актiв. Така позицiя нашої держави закрiплена у схвалених Верховною Радою 2 липня 1993 р. "Основних напрямах зовнiшньої полiтики України", якi є концептуальним документом, на якому базується та розвивається зовнiшньополiтична дiяльнiсть України. На даному етапi можна визначити такi три основнi напрями зовнiшньої полiтики України: розвиток двостороннiх мiждержавних вiдносин; європейська iнтеграцiя; багатостороння дипломатiя. У двостороннiх вiдносинах прiоритетними є два напрями дiяльностi української дипломатiї: вiдносини з сусiднiми країнами; стосунки з стратегiчно важливими партнерами та впливовими державами свiту. Європейська iнтеграцiя в першу чергу означає:
подальше полiтичне та iнституцiйне зближення з ЄС та еволюцiйне просування до кiнцевої мети - iнтеграцiї України до Європейського Союзу; адаптування українського законодавства до норм ЄС та Ради Європи як ключовий iнтеграцiйний елемент; поглиблення вiдносин України з НАТО як однiєю з основних складових всеохоплюючої системи європейської стабiльностi та безпеки. В рамках багатосторонньої дипломатiї можна видiлити такi прiоритетнi напрями зовнiшньополiтичної дiяльностi: забезпечення ефективної участi держави у дiяльностi мiжнародних органiзацiй; налагодження ефективного регiонального та субрегiонального спiвробiтництва, посилення ролi України в регiональних та субрегiональних органiзацiях, форумах i об'єднаннях; активiзацiя дiяльностi в багатостороннiх домовленостях в галузi роззброєння, в т.ч. ядерного, заходiв довiри, у миротворчих та миропiдтримуючих операцiях, безпекових режимах i контрольних механiзмах.З погляду концептуальної визначеності зовнішньополітичного курсу України особливо велике значення мав документ, схвалений Верховною Радою України 2 липня 1993 р., — "Про Основні напрямки зовнішньої політики України". Він визначав базові національні інтереси України та завдання її зовнішньої політики, містив засади, на яких реалізовувалася зовнішньополітична діяльність нашої держави."Основні напрямки зовнішньої політики України" чітко визначали, насамперед, фундаментальні загальнонаціональні інтереси, відповідно до яких формулювалися принципи, напрями, пріоритети та функції її зовнішньої політики. У цьому документі підкреслювалося, що базовою вимогою у здійсненні зовнішньої політики є якнайповніше та якнайефективніше забезпечення національних інтересів держави.Ці інтереси України у сфері міжнародних відносин становлять три основні групи.По-перше, це стратегічні та геополітичні інтереси, які пов'язані з Гарантуванням національної безпеки України та захистом її політичної незалежності.По-друге, це економічні інтереси, пов'язані з інтегруванням економіки України у світове господарство.По-третє, це регіональні, субреґіональні, локальні інтереси, пов'язані із забезпеченням різноманітних специфічних потреб внутрішнього розвитку України.
135. Сучасні євроатлантичні інтеграційні орієнтири України: дилема оцінок ташляхів реалізації.
Намагаючись гарантувати власну безпеку,Україна в межах процесу інтеграції до європейських структур активізувала свої контакти з Північноантантичним союзом.Внаслідок цього в тр.1997 у Києві було відкрито Інформаційний центр НАТО,який мав на меті надавати оперативну поточну та узагальнюючу інформацію про справи в цьому альянсі.Співробітництво з Північноантл.союзом розгортається в різних сферах. 23 травня 2002 р.Рада нац. безпеки і оборони України прийняла політ рішення щодо набуття Україною у перспективі повноправного членства в НАТО,що стало переломним моментом її відносинах з Північноатлантичним союзом,закономірним кроком на тлі його трансформації з військово-політ. організації в політ-військову. Стос. Укр з Орг. Пiвнiчноатлант.договору(НАТО) почали розвив після отримання країною незалеж в рамках багатостороннього форуму для консультацiй i спiвробiтн з полiтичних питань та питань безпеки, яким є Рада євроатлант. партнерства (до 30 травня 1997 року - РПАС), бiльш iндивiдуалiзованого партнерства у сферi оборони, вiйськового спiвробiтництва та операцiй на пiдтримання миру - Програми "Партнерство заради миру" (з травня 1997 року здiйснюється пiд егiдою РЄАП), а також вiдносин особл партнерства Укр-НАТО у форматi "19+1" (до середини 1998 року "16+1"), формалiзованих в Хартiї про особливе партнерство мiж Укр та НАТО. Цi стосунки визначаються необхiднiстю налагодження конструктивного спiвробiтництва Укр з НАТО як провiдною структурою, що має тенденцiї i перспективи стати осередком нової загальноєвроп системи безпеки, зокрема в контекстi розширення на Схiд. найваж інтереси НАТО в Ук.і у сфері воєнної безпеки-виконання умов Договору про звичайні збройні сили в Євр
(ДЗЗСЄ). До пріоритет інтер безпеки НАТО у воєнній сфері варто віднести також дотримання Укр заходів воєнної довіри і відкритості у воєн сфері. У цьому відношенні ратифікація Україною Договору “Відкрите небо” у березні 2000 року відповідає стратегічним інтересам Альянсу. Прот еголов.інтереси Альянсу, пов’язані з Ук, зосереджені в площині політ.: полягають у ствердженні демократ.цінностей і всього того, що називається просуванням зах. євр.цивілізації. Ці інтереси є глобальнішими, довготривалішими і найважливішими. Головними вимогами НАТО до країн-кандидатів-побудова демокр. сусп., встановлення демокр цивільного контролю над збройними силами. намір України вступити до НАТО-прагнення розбудувати демокр. сусп-во.щоб досягти поставлених цілей, потрібно розроб. чітку і обґрунтовану стратегію євроатлантичної інтеграції Укр, яка б враховувала нац.інтереси, зовнішньополіт. умови та внутр. особливості розв. Ук.
136. Українсько-російські відносини, їх стан та тенденції розвитку.
РФ — держ.-сусід Укр, кордон із якою проход. на півн-сх та сх країни. Відносини із нею мають стратегічне значення для Укр,значною мірою визначають її зовн, а часом і внутр політ.На сьогодні від цих віднос.залеж економ,політ,соц. сфер. Підгрунтям укр-рос.відн. є Договір про дружбу,співробітн.і партнерство між Ук.та РФ від 1997р.,Угода про екон.та культур.співробітн.наперіод до 2007р. Віднос.двох держав за президентства Л.Кучми були найбільш сприятливими і певною мірою добросусідськими. Певний час урядам двох країн вдавалося домовлятися із деяких важливих питань двосторонніх відносин:був розділений Чорномор.флот, означений держ.кордон і укладений Великий договір 1997 р., за яким Росія відмовилася від територ-них претензій і визнала існуючі кордони Укр.
Найгострішим із суперечливих питань останнього часу стало протистояння в районі півострова Тузла (Крим). Також від часу демокр. виборів Ук.занепокоєна висловлюваннями рос.політиків з питань Криму, рос.мови в Укр, визнання Голодомору. Значне погіршення рос-укр віднос відбулося під час і особливо після Помаранчреволюції 2004 р.Москва втручалася в президент перегони восени 2004 р.,розцінила перемогу демократичних сил, як виклик її впливу на терени Ук. Це знайшло продовження у відвертій пропагандистській війні особливо під час газової кризи 2005 р. З того часу за різних урядів України, стосунки між двома державами залишалися напруженими, зокрема стосовно постачання російських енергоносіїв через територію Укр та, визнання Голодомору 33-го року геноцидом, можливого вступу України до НАТО та статусу рос мови в Укр.Основним невдоволенням укр.сторони залишається дуже часте втручання Рос. у внутр.справи Укр.Незважаючи на складні міждержавні відносини, на неформальному рівні стосунки між українцями і росіянами залишаються здебільшого позитивними та добросусідськими.
137. Вступ України до СОТ.Проблематичність,перспективи
5 лют. 2008 р. на засіданні Генер.Ради Світ. організації торгівлі прийнято рішення про приєднання Укр. до Марракеської угоди про заснування СОТ. Того ж дня Президент України В. Ющенко та керівники СОТ підписали угоду про вступ України до організації.
У ВР було 5 місяців для ратифікації цієї угоди. 10 квітня 2008 року ВР ратифікувала протокол про вступ Укр до СОТ 411 голосами. 16 травня Україна стала 152-им офіційним членом СОТ. На думку експертів, тривалі строки підготовки до вступу до СОТ призвели до того, що різких змін в екон приєднання Укр до цієї організації не принесе.
Серед галузей, які отримають більше всього зиску, називають металургію та хімію, які більше інших страждають від антидемпінгових розслідувань на розвинених ринках. У той же час аналітики фондового ринку прогнозують, що приєднання Укр до СОТ збільшить приплив інозем інвестицій у країну, які повинні компенсувати в платіжному балансі можливий ріст імпорту.
Укр очікує переважно позитив результатів від розв двосторонніх укр-європ торговельних відносин. Серед основних результатів вступу:
1. Модель екон.розв. відкритої екон,ґрунтується на вагомому зростанні експор.та інтегр.у світову екон.
2. Завдання Укр- посилити свою економ. за допомогою покращання інвестиц клімату.
4. Вступ до СОТ повинен сприяти збільш-ню експор. та зрост-ю зар.плати.
5. Після вступу буде мати доступ до широкого спектра програм для підтримки с/г, що не зашкоджують торгівлі.
6. Якщо Укр вступить до СОТ- займе своє місце як член СОТ з правом голосу у формуванні правил міжнар.торгівлі у багатосторонніх торгівельних переговорах.
Вступ до СОТ зобов’язує державу відмовитися від підтримки збиткових галузей мінус для с/г-рослинницт. та видобувної гал.-вугільна пром. -спричинить кризову ситуацію і викличе повний занепад, а далі і стагнацію цих галузей. вступ до СОТ спричинить перерозподіл і на ринку праці через вивільнення зайнятих у цих сферах.
138. Політичні процеси в Україні напередодні та після президентських виборів 2004-2010.
31 жовтня 2004 року відбулися вибори Презид Укр. 10 листопада були оголошені резул. голосування: за Ющенка було віддано 39,32% голосів, за Януковича – 39,87% 21 листопада проводився другий тур. Відрив між кандидатами на користь Янук. складав по Україні 812 тис. голос,явка на вибори в Донбасі зросла на 843 тис.громад.порін.з першим туром. Це дало підставу говорити про фальсифікацію виборів.
22 листоп на МайдНезалежн зібралось до 100 тис. громадян. В. Ющенко, Ю. Тимошенко, О. Мороз виступили перед громадянами з вимогою відстояти втрачену перемогу, використовуючи передбачені Констит форми протесту проти дії влади. З телезверненням до народу виступив В. Янукович, запевняв, що нове керівництво країни зробить все необхідне для збереження єдності сусп-ва, і піддав опозицію критиці за її заклики вийти на барикади.
Верх.Суд визнав за необхідне проведення повторного голосування. 8 грудня Верховна Рада приймає без обговорення три закони про політичну реформу і відставку УВК. Була сформована нова УВК
Підсумки: за Ющенка – 51,99% від кількості виборців, які взяли участь у голосуванні; за Януковича – 44,2%. Дострокові парлам.виб:30 вересн 2007р-Парт.рег.34,37%,БЮТ30,71%,блок«Наша Укр»14,15%,КПУ,Блок Литвина.Голова ВР-Арсен.Яценюк.Утвор.Демократ.коаліція у складі блоку«Наша Укр»та БЮТ.
Вибори Презид.Укр. 2010 спочатку були призначені ВР Укр.на 25 жовтня 2009 р--дата була оскаржена чинним Президентом, В.Ющенком, у Конституц. Суді. Конституц. Суд визнав таке рішення протиправним-ВР призначила вибори на 17 січня 2010р.
Використ-ся система абсолютної більшості. У разі відсутності кандидата, що набрав абсолютну більшість від числа тих, що взяли участь у виборах, передбачався 2-й тур, у якому змагалися двоє, що набрали найбільше голосів. Але у 2-му турі для перемоги досить було набрати голосів більше, ніж у суперника. Вибори-2010 коштували державному бюджету Укр 1 млрд. 532 млн. грн. Підсумок Президентських виборів в Україні 2010, перший тур 17 січня: Янукович В. Ф. – 35,32%, Тимошенко – 25,05%, Тігіпко С. Л. – 13,06%, Яценюк А.П. – 6,96%, Ющенко В. А. – 5, 45%, інші кандидати набрали менше 5% голосів. Другий тур виборів відбувся 7 лютого. За результатами обробки 100% протоколів перемагає лідер опозиції Віктор Янукович – 48,95%,Ю.Тимошенко – 45,47%. Проти обох кандидатів проголосувало 4,36% громадян. 25 лютого 2010 р. відбулася інавгурація нового Презид Укр – В. Ф. Януковича.
139 У 2008 році спостерігалося бурхливе зростання іноземних інвестицій в економіку України, зокрема у фінансовий сектор виросли в 2,3 раза і подвоїлися в будівництві, добувній промисловості і металургії. При цьому найшвидше росли інвестиції з Кіпру (у 2,2 рази) і Росії (на 71%).
Є всі підстави вважати, що криза української економіки характеризуватиметься верхнім рівнем негативних наслідків і більшою тривалістю в порівнянні з середньосвітовими показниками.
Значна внутрішня загроза для економічної безпеки України – це зростання „тіньової” економіки та посилення її криміналізації. За розрахунками, тіньовий сектор складає 40-60% ВВП.
Одним з найнебезпечніших наслідків розвитку тіньової економіки є її негативний вплив на зростання корумпованості та криміналізації суспільства. За оцінками експертів втрати держави від тінізації доходів щорічно перевищують 12-13 млрд.грн.
Україна не відноситься до країн, які мало залежать від зовнішньої кон’юнктури, тому гіпотетично її економіка може істотно постраждати від фінансової кризи. Рівень зовнішнього боргу нашої країни (комерційного, банківського та урядового) щодо ВВП досить високий — 60%, левова частка якого припадає на приватний сектор. Наступного року банки і компанії тільки за єврооблігаціями мають погасити $1,4 млрд. Деякі корпоративні позичальники залучали великі кредити на досить короткий термін (2-3 роки), сподіваючись на рефінансування боргів, коли настане час їх погашати. Однак світовий фінансовий ринок закритий, отримати нову позику за кордоном проблематично і дорого, тому наступного року компаніям доведеться спрямувати на погашення боргів значну частину власних коштів. Позичальники без фінансового резерву в найкращому разі шукатимуть стратегічного інвестора, у найгіршому — оголосять себе банкрутами. У зону ризику передусім потрапляють ритейлери і девелопери.
У 2009-му внаслідок дефіциту коштів українські банки ще більше посилять кредитну політику. Це означає, що зростання внутрішнього споживання у країні істотно сповільниться (протягом останніх 2-3 років кредити населенню стимулювали внутрішній попит і, як результат, підвищення ВВП).
До кризи одним із потужних драйверів зростання ВВП був приплив прямих іноземних інвестицій. У січні — серпні ПІІ в Україну становили $8 млрд. Загалом за рік, згідно з прогнозами економістів, у вітчизняну економіку увіллють приблизно $9 млрд. Однак у 2009-2010-му приплив іноземних інвестицій зменшиться у кілька разів у зв’язку зі світовою фінансовою кризою: більшість іноземних компаній скасують плани експансії на нові ринки і скуповування конкурентів.
Унаслідок дефіциту позикових ресурсів і в Україні, і за кордоном різко зменшиться обсяг інвестицій компаній в основний капітал. Це означає, що їм доведеться не лише згорнути програми з розширення потужностей і виходу на нові ринки, а й відкласти капіталовкладення у підтримку наявного обладнання — на це, найімовірніше, бракуватиме грошей. Як наслідок — конкурентоспроможність вітчизняних виробників, переважно металургів, машинобудівників та хіміків, на світовому ринку знизиться. При цьому з подорожчанням газу імпорт в Україні тільки зростатиме, що істотно сповільнюватиме темпи підвищення ВВП. За прогнозами МВФ, у 2009 році українська економіка сповільниться з нинішніх 7% до 2,5% на рік.
Утім, у кризі є й позитивний момент: наступного року можливе різке зниження інфляції з прогнозованих МВФ цього року 21,4% до 14,7% у 2009-му. Разом зі сповільненням економіки різко впадуть темпи зростання доходів населення і внутрішнього попиту, які зазвичай підганяють інфляцію. За прогнозами аналітиків, зростання номінальних доходів українців може знизитися з нинішніх 43,3% (за січень — серпень порівняно з аналогічним періодом 2007-го) до 15-25% на рік: не виключено, що в умовах дефіциту коштів роботодавці заморозять підвищення зарплат
140. Вітчизняні політики перед виборами поливали один одного брудом, як ніколи раніше.
Перед президентськими виборами електорату розказували про депутатів-педофілів. Лякали, що до влади рветься кримінальний кандидат і ще цікавіше - претендент на головну посаду приховує свою справжню національність.
Одним із найгучніших скандалів стала справа про зґвалтування в «Артеку». Хвиля педофільського скандалу накриває Україну... незадовго до президентських виборів.
Голова комітету виборців України заносить справу артеківських педофілів в один ряд із розслідуванням убивства Гонгадзе.
Поки слідчі не поспішають ставити крапку - резонансна справа служитиме знаряддям у руках політтехнологів.
Янукович зі слуховим апаратом обіцяє почути кожного, тут-таки - псевдо бігборди Юлії Тимошенко і - замість Арсенія на плакатах Онаній. Виборця збивають із пантелику підробні газети і замовні публікації.
У ВІктора Федоровича перед виборами гучно відбирають резиденцію Межигір’я, яку він нібито привласнив корупційним шляхом. Поки триває слідство, у штабі кандидата Януковича "ударом нижче пояса" називають згадування давно знятих із лідера судимостей.
Де-юре для звинувачень Віктора Федоровича уже немає підстав, де-факто - про участь регіонала у пограбуваннях тижнями розказували в роликах на телебаченні і в межах агітації на радіо.
В Усіх ЗМІ проти усіх кандидатів було 1,5 тисячі замовних матеріалів. З них 980 – про Яценюка..
Лідер "Фронту змін" - рекордсмен за кількістю вилитого на його репутацію бруду.
Питання національності кандидата у президенти першим порушує міський голова Ужгорода - одразу після бійки з дівчиною-агітатором. Відтоді ксено-ініціативу підхоплюють інші політичні гравці. За кілька тижнів до виборів навіть з’являється книга - українця Яценюка записують у 50-ку знаменитих євреїв.
Як показали ці вибори – чим більше ти поливаєш брудом когось, тим більше на тобі плям, які теж важко відчистити..
Брудні піар-технології уже не спрацьовують - запевняє голова комітету виборців України. Рейтинги кандидатів не змінюються, адже народ звик - після гучних звинувачень завжди настає тиша, а всі поважні фігуранти скандалів не те що за ґрати, - з посад не злітають.