Винному українському місті Умані є мальовничий, гідний великого подиву, куточок, який цілком справедливо здобув право називатися чудом України, перлиною України

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Програма земельної реформи у місті Запоріжжі на 2012-2014 роки Загальні положення, 59.83kb.
• Молодь в українському суспільстві, 919.56kb.
• Дзержинська районна у місті рада, 9.84kb.
• Законодавства України, 473.09kb.
• Верховної Ради України, указами І розпорядженнями Президента України, постановами, 223.81kb.
• Автори: О. Шнирков, 780.39kb.
• Кабінетом Міністрів України розроблено та подано до Верховної Ради України проект Податкового, 304.79kb.
• Правила забудови та використання територій міста вінниці частина, 1271.92kb.
• Конституційне право України”, 2235.59kb.
• О. А. Костюченко банківське право україни банківське право Національний банк Комерційний, 3512.74kb.

Бондаренко Анна

Учениця 11-б класу

Уманського НВК

«ЗОШ І-ІІІ ст.№7-колегіум»

Мальовничий куточок

У старовинному українському місті Умані є мальовничий, гідний великого подиву, куточок, який цілком справедливо здобув право називатися чудом України, перлиною України. Такою перлиною є дендрологічний парк “Софіївка” Національної Академії наук України – видатне творіння кінця XVIII-початку XIX століття, поема з каменю, води, зелені, архітектурних споруд і скульптур. Парк, що розкинувся на площі близько 170 га, і сьогодні вражає відвідувачів своєю неповторною красою та загадковою романтичністю.

Парк «Софіївка» заснований у 1796 році власником міста Умані, польським маґнатом Станіславом Щенсним (Феліксом) Потоцьким та названий на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької і подарований їй до дня іменин в травні 1802 року.


Автором топографічного й архітектурного проекту і керівником будівництва парку було призначено польського військового інженера Людвіга Метцеля, а безпосередньо виконали всі роботи в парку кріпаки Уманщини.

Місце для будівництва Софіївки було вибране дуже вдало: невеликий струмок, здавна прозваний Багном (пізніше річка Кам'янка), столітні дуби, яруги і природні джерела кришталево чистої води, нагромадження кам'яних брил.

З 1796 до 1802 року копали ставки, підземну річку, споруджували водоспади й водограї, прокладали алеї, переносили велетенські гранітні брили, створювали з граніту та гіпсу художні прикраси для архітектурних споруд. У парку висаджували дерева місцевих порід і екзотичні рослини, завезені з різних країн світу. Прикрасили


парк мармуровими статуями грецьких богів та богинь, філософів та поетів, виготовленими скульпторами Італії та Франції. Уманські умільці створили в долині свою невелику Елладу, батьківщину красуні дружини Потоцького.


Після смерті Станіслава й Софії Потоцьких парк успадкував їхній син Олександр. У 1831 році після польського повстання, в якому він брав участь, всі володіння Потоцьких були конфісковані й передані Київській казенній палаті, а з 1836 до 1859 року парк підпорядковується Управлінню військових поселень, яке розпочало в ньому реставраційні й відновлювальні роботи. За цей період збудовано багато архітектурних споруд і об'єктів (башти при входах у сад, павільйон Флори, Рожевий павільйон на острові Анти-Цирцеї, обладнана тераса Муз, встановлено чавунного змія на фонтані). У цей період Софіївка називається Царициним садом.


Альтанка на "Тарпейській скелі"

У 1859 році парк перейшов на утримання Головного училища садівництва Росії, переведеного з Одеси до Умані.

Під керівництвом відомого вченого В.Пашкевича у Софіївці значно збагатилась колекція рідкісних екзотичних рослин. У 1919 році парк стали називати Садом III Інтернаціоналу.

У 1929 році парк оголошено державним заповідником.

Павільйон Флори


Йому надається статус самостійної установи, яка кілька разів передається в підпорядкування різних відомств. З 1955 року парк підпорядковується Академії наук України. Сьогодні Софіївка є цінним науковим і культурно-освітнім центром. З 1991 року їй надається статус науково-дослідної установи НАН України. Кожний куточок парку овіяний міфами й легендами


Нижній став. Водограй "Змія"

стародавньої Греції та Риму, пов'язаний з переказами та романтичними історіями про сімейне життя Потоцьких. З якого б ви боку не зайшли до парку, він скрізь прекрасний!


Статуя “Амур”

Цей парк - вінець людського генія і, як все справді велике, піддається пізнанню поступово. Краса "Софіївки" відкриваються не відразу і не до кінця. Але, варто побачити її хоча б раз, і вже не забудеш її ніколи, вона залишає в душі ні з чим не зрівнянні враження.

Йдуть роки нестримною ходою,

О! Якби-то їх вернуть назад!

Першу зустріч згадую з тобою,

Уманський казковий диво-сад.

Солов’ї на «Острові Кохання»

Заповзяті й надто голосні,

В дивному натхненні на світанні

Будять ранки ніжно-чарівні.

Б’ють у високостя водограї

«Семиструйки» і «Змії» фонтан,

На сріблястих плесах рибок зграї

Витинають весело канкан.

В золотистих бризках Афродіта,

А над гротом веселковий німб.

І, здається, що на ціле літо

Завітав до Умані Олімп.

Сповили у вітах липи мрії

Над врочистим спокоєм алей. Рожевий павільйон на острові Вічно юний красень – Парк Софії "Анти-Цірцеї" ("Кохання")

Зустрічає друзів і гостей.

Стеле стежку барвінкове листя,

В цей полон едемський йду я знов.

Тут з журбою радість обнялися,

Тут - Надія, Віра і Любов.