Указом Президента України від 14. 09. 2000 №1072/2000 Концепція направлена на поступову адаптацію закон
| Вид материала | Закон |
- Указом Президента України від 14 вересня 2000 року n 1072, відповідно до статті, 502.75kb.
- Указом Президента України від 14 вересня 2000 року n 1072, відповідно до статті, 634.72kb.
- Указом Президента України від 14 вересня 2000 року №1072, відповідно до статті 62 Повітряного, 560.85kb.
- Указом Президента України від 14. 09. 2000 №1072, статті 62 Повітряного кодекс, 2353.75kb.
- Освіти І науки України, затвердженого Указом Президента України від 07., 659.97kb.
- Затверджено указом Президента України від 2 серпня 2000 року n 945/2000 положення про, 855.02kb.
- Правила приймання вантажів до перевезення; Правила видачі вантажів, 10394.19kb.
- Рекомендації можуть застосовуватися у практичній діяльності малих підприємств різних, 865.16kb.
- Указом Президента України від 14. 09. 2000 №1072, статті 62 Повітряного кодекс, 1015.37kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни департамент наукової діяльності, 62.61kb.
Проект
Концепція нормативно-правового
регулювання готівкових
розрахунків в Україні
Вступ
Метою розроблення Концепції нормативно-правового регулювання готівкових розрахунків в Україні (далі – Концепція) є вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази з урахуванням законодавства провідних країн світу, забезпечення прозорості готівкових розрахунків, стимулюванню більш широкого використання безготівкової форми платежів.
Необхідність розроблення Концепції на сучасному етапі пов’язана з законодавчими вимогами визначеними Цивільним і Господарським кодексами України, якими встановлено основні засади господарської, підприємницької і банківської діяльності, правовий статус суб’єктів господарювання, а також їх організаційно-правові форми.
Крім того, на виконання Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами від 14 червня 1994 року та Програми інтеграції України до Європейського союзу, затвердженої Указом Президента України від 14.09.2000 №1072/2000 Концепція направлена на поступову адаптацію законодавства України в частині вимог щодо обігу готівки до законодавства Європейського Співтовариства.
Концепція складається з трьох розділів, якими проаналізовано сучасний стан нормативно-правового регулювання готівкових розрахунків в Україні, відстежено світовий досвід з цього питання, а також визначено основні напрями удосконалення системи готівкових розрахунків в Україні.
В цілому реалізація наведених в Концепції напрямів дозволить на належному рівні врегулювати існуючі питання стосовно готівкових розрахунків в Україні і, як наслідок, забезпечити виконання поставленої цією концепцією мети, зокрема приведення законодавчої бази щодо готівкових операцій до вимог сучасності.
Оцінка сучасного стану нормативно-правового
регулювання готівкових розрахунків в Україні
Готівкові кошти традиційно посідають важливе місце в фінансовій системі країни і відіграють важливу роль при здійсненні розрахунків населення для забезпечення своїх потреб.
Незважаючи на існуючу тенденцію зниження питомої ваги готівки в загальній грошовій масі: 1997 – 48,7%; 2001 - 42,5%; 2003 – 34,8%, цей показник перевищує рівень розвинутих країн (5-10%). Це пов’язано з:
- високим рівнем тіньової економіки і податкового тиску на товаровиробників, що зумовлює здійснення ними розрахунків поза банками в готівковій формі;
- невпевненістю населення у фінансовій стабільності і нерозвиненістю фінансових ринків, унаслідок чого значні заощадження зберігаються в готівковій національній та іноземній валюті без залучення банків;
- низьким рівнем розвитку безготівкових розрахунків, особливо при розрахунках населення за торгівельні, комунальні та інші послуги;
Основними недоліками існуючої системи регулювання готівкових розрахунків у поза банківській сфері в Україні є:
1. Відсутність системності у законодавчому процесі врегулювання питань готівкових розрахунків.
На сьогодні нараховується до 10 законів України, які частково врегульовують ті чи інші питання готівкового обігу та готівкових розрахунків за окремими галузями і напрямами, зокрема:
- Закон України “Про Національний банк України” – Національному банку надано ряд окремих повноважень в частині організації готівково-грошового обігу;
- Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” – визначено порядок розрахунків, їх облік та відповідальність суб’єктів господарювання в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, які в переважній більшості проводять готівкові розрахунки;
- Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” – визначено загальні засади функціонування в Україні платіжних систем, поняття та загальний порядок проведення переказу грошей у межах України як у безготівковій, так і в готівковій формах;
- Закон України “Про металобрухт” – визначено, що оплата за металобрухт закуплений у населення здійснюється через каси в банках готівкою або шляхом поштового переказу;
- Закон України “Про електроенергетику” – визначено, що оплата за електричну за енергію, що постачається споживачам, здійснюється виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання;
- Закон України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” - визначено право колективних сільськогосподарських підприємств самостійно визначати розмір готівки що постійно знаходиться в їх касах, на поточні витрати;
- Закон України “ Про фермерське господарство” – визначено право фермерських господарств самостійно визначати розмір ліміту залишку готівки в касі;
- Закон України “Про страхування” – визначено, що страховикам розмір ліміту залишку готівки в касі встановлюється Національним банком;
- Закон України :” Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” – визначено форму і порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами.
2. Ряд норм щодо організації готівкових розрахунків в економіці країни які законодавчо не врегульовані і визначаються на рівні нормативно-правових актів Кабінету Міністрів, Національного банку, Державного комітету статистики, Державної податкової адміністрації України, зокрема щодо:
- оприбуткування готівки;
- обмеження суми готівкових розрахунків;
- лімітування залишків готівки в касах;
- облік готівкових розрахунків в процесі діяльності суб’єктів господарювання;
- контролю за готівковими операціями;
- застосування штрафних санкцій за порушення готівкових операцій.
Крім того, застосування штрафних санкцій до суб’єктів господарювання за порушення вимог нормативно-правових актів з регулювання обігу готівки забезпечується відповідно до Указу Президента України від 12.06.95 №436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, у той же час згідно з заключенням Міністерства юстиції України (лист від 28.09.00 №20-37-200) засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків встановлюються виключно Законами України (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України).
3. Відсутність чіткого розподілення і розмежування компетенції різних органів влади щодо організації готівкових розрахунків.
Так пунктом 6 статті 33 Закону України “Про Національний банк України” за Національним банком закріплено виконання функції з визначення порядку ведення касових операцій для підприємств і організацій.
Одночасно законодавством та відповідними нормативно-правовими актами до компетенції окремих центральних органів виконавчої влади віднесено ряд функцій, які суттєво пов’язані із проведенням готівкових розрахунків у поза банківській сфері, зокрема:
- Державної податкової служби – здійснення контролю за дотриманням норм з регулювання обігу готівки (ліміти каси, обмеження, оприбуткування, видача і отримання підтверджуючих документів, використання підзвітних коштів тощо), а також порядком розрахунків за готівку при використанні реєстраторів розрахункових операцій (касових апаратів); визначення відповідних штрафних санкцій за їх порушення,; розроблення форм, змісту і порядку застосування книг обліку розрахункових операцій, книг обліку доходів і витрат підприємців, розрахункових документів;
- Державного комітету з статистики – розроблення типових форм первинної облікової документації (у тому числі касова книга, прибутковий і видатковий касові ордери, журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів);
- Міністерства фінансів – здійснення перевірки фінансово-бухгалтерських документів щодо зарахування і використання бюджетних коштів, участь фінансових органів у контролі за додержанням норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України; забезпечення методологічних засад бухгалтерського обліку та звітності (крім бухгалтерського обліку та звітності в банківських і кредитних установах);
- Міністерства економіки – визначення механізмів розрахунків між суб’єктами господарювання.
Світовий досвід нормативно-правового
регулювання готівкових розрахунків
Аналіз світового досвіду свідчить, що регулювання готівкових розрахунків в переважній більшості розвинутих країн забезпечується на підставі відповідних законів і здійснюється та контролюється як правило відповідними службами міністерства фінансів (економіки) або спеціалізованими службами фінансового нагляду (зведена таблиця по одержаним матеріалам додається).
Так за наявною інформацією в переважній більшості провідних країн світу (США, Німеччина, Італія, Іспанія тощо) питання готівкових розрахунків (обмеження у використанні банкнот і монет при оплаті товарів і послуг, встановлення граничного розміру одного платежу, здійснюваного платником металевими розмінними монетами, заборона на використання фізичними особами готівки при розрахунках за товари і послуги понад певні суми тощо) регулюються законодавчими актами. При цьому, як правило, відсутнє пряме регулювання готівкових розрахунків у поза банківській сфері (у тому числі встановлення лімітів щодо зберігання готівки в касах підприємств, обмежень на проведення готівкових розрахунків тощо), а здійснюється лише контроль з проведенням готівкових розрахунків, що перевищують встановлені обсяги, зокрема в США в залежності від виду операції – від 1000$ до 10000$, в Німеччині – 15 000 Євро.
Законодавством Європейського союзу (директиви, приписи, рекомендації) не встановлюються будь які обмеження в частині готівкових операцій і розрахунків. Так, зокрема, регулювання фінансової діяльності суб’єктів господарювання здійснюється, як правило, відповідними законами кожної країни. При цьому не передбачено:
– встановлення обмежень щодо граничних сум на здійснення готівкових розрахунків між клієнтами банку та міжбанківськими клієнтами незалежно від форми акредитації (фізичні чи юридичні суб’єкти діяльності);
– встановлення лімітів щодо сум зберігання готівки в касах суб’єктів господарювання;
– інших обмежень.
В ряді країн ближнього зарубіжжя (Молдова, Казахстан) також відсутні норми щодо лімітів зберігання готівки в касах підприємств та граничні суми готівкових розрахунків. При цьому і регулювання готівкового обігу здійснюється не центральними банками цих країн, а відповідними законодавчими актами.
У той же час в Росії і Білорусії готівкові розрахунки позабанківської сфери регулюються центральними банками цих країн.
Основні напрями удосконалення
системи готівкових розрахунків в Україні
Основними стратегічними напрямами в досягненні поставленої мети і вдосконаленні системи організації готівкових розрахунків мають стати на державному рівні:
1. Законодавче врегулювання питань стосовно здійснення готівкових розрахунків і відповідальності суб’єктів господарювання при їх проведенні.
В цьому напрямку у 2005 році Національний банк ініціюватиме внесення змін до відповідних законодавчих актів, у тому числі до Законів України:
– “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій” – в частині оприбуткування готівки, строків здавання готівки до банків, забезпечення операцій видачі готівки за платіжними картками у місцях торгівлі та надання послуг, відповідних штрафних санкцій за порушення готівкових розрахунків. Вказаний законодавчий акт після доопрацювання і включення додаткових норм щодо регулювання обігу готівки, міг би стати базовим для створення відповідних законодавчих засад які б регламентували порядок ведення готівкових розрахунків в позабанківській сфері;
– “ Про Національний банк України” – в частині виключення пункту 6 статті 33 яким закріплено виконання функції з визначення порядку ведення касових операцій для підприємств і організацій;
2. Зосередження в єдиному державному органі виконавчої влади, (Державній податковій адміністрації), питань супроводження законодавчих і нормативно-правових актів з питань пов’язаних з організацією готівкових розрахунків і контролем за їх виконанням.
Аналіз діючої практики проведення готівкових розрахунків в Україні та світовий досвід свідчить про необхідність і доцільність централізації в регулюванні цих питань із забезпеченням дійового контролю за ними відповідними податковими органами державної влади.
Основними аргументами при цьому є наступні:
- організація розрахунків готівкою в позабанківській сфері пов’язана з економічною діяльністю суб’єктів господарювання, функціонуванням ринків фінансових послуг, виконанням фіскальних функцій, що належать до компетенції органів різних гілок саме виконавчої влади;
- переважна більшість розрахунків готівкою здійснюється в сферах торгівлі і послуг і регулюються Законом України ?Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”, розробником якого є Кабінет Міністрів України.
- контроль за дотриманням суб’єктами господарювання касової дисципліни здійснюється виключно органами виконавчої влади;
- на сьогодні центральний банк безпосередньо не взаємодіє з суб’єктами господарювання і позбавлений можливості систематично відстежувати стан дотримання ними чинних нормативно-правових актів, і відповідно, коригувати їх;
- невідповідність діючому законодавству залучення банків до регулювання питань готівкових операцій суб’єктами господарювання поза банківської сфери.
Зазначене дозволить запровадити єдині системні вимоги до різних галузей господарства в частині готівкових розрахунків з можливістю забезпечення ефективного гнучкого регулювання готівкових операцій в залежності від потреб економіки країни.
3. Лібералізація та удосконалення готівкових розрахунків.
На законодавчому рівні (стаття 1074 Цивільного кодексу) не допускається обмежень права клієнта щодо розпоряджень грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку. У зв’язку з цим доцільно врегулювати відміну контролю за цільовим використанням суб’єктами власних готівкових коштів (крім бюджетних коштів) що отримані з банку, а також скасувати ліміти каси (як таких що не відповідають сучасним вимогам).
4. Посилення непрямих заходів направлених на регулювання розрахунків, а саме більш гнучке застосування фінансового моніторингу при проведенні розрахунків суб’єктами господарювання позабанківської сфери.
Так, зокрема, встановлення різних граничних сум, що підлягають фінансовому моніторингу для готівкових і безготівкових платежів сприятиме більш широкому застосуванню безготівкових розрахунків і як наслідок створить передумови детінізації готівки.