Держава сприяє консолідації
| Вид материала | Документы |
- Кабінет психолога в системі освіти вступ, 946.04kb.
- Громадянське суспільство І правова держава, 123.21kb.
- 1. держава у політичній системі, 531.84kb.
- Держава у політичній системі, 526.95kb.
- Відомості Верховної Ради (ввр), 1992, n 34, ст. 504 ) ( Вводиться в дію Постановою, 464.18kb.
- Положение о «Школьном государстве Держава», 548.81kb.
- Історія Конституції України. Конституція України як основний закон, 67.5kb.
- Держава І право україни у період козацько-гетьманської доби (середина 17 – кінець, 771.2kb.
- Вступ до школи є однією з найважливіших подій у житті дитини, 222.65kb.
- 1. Передумови та тенденції консолідації української нації у складі Російської ї імперії, 2845.52kb.
Держава сприяє консолідації
та розвиткові української
нації, її історичній свідомості,
традицій і культури, а також
розвиткові етнічної, культур-
ної, мовної та релігійної само-
бутності всіх корінних наро-
дів і національних меншин
України.
Ст.. 11 Конституції України.
ШКОЛА
НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ
Модель розвитку
Чабанівської загальноосвітньої
школи І-ІІ ступенів.
- ВСТУП.
Період бурхливого національного відродження, який вже вкотре переживає Україна, супроводжується зростанням інтересу до історії, культури, духовних витоків народів.
Учені стверджують, що культура виникла на ранніх стадіях розвитку суспільства і нерозривно пов’язана з його історією, поєднує в собі все що створене працею, розумом і творчою енергією людини.
Національна культура в усьому її багатстві та багатогранності завжди була незмінним засобом виховання, фундаментом духовного розвитку особистості, адже у культурі зосереджені ті гуманістичні цінності, які ніколи не старіють.
Характерною рисою сьогодення є швидке зростання національної свідомості народів. До недавнього часу національна свідомість (ціннісні орієнтації, шанування своєї мови, вірність традиціям, історична пам’ять, потреба реалізувати свої національні інтереси, опановувати і передавати національні культурні надбання), по суті, не бралася до уваги і не вивчалася. Мало того, навіть згадка про неї нерідко сприймалася як намагання розбудити націоналістичні настрої.
Водночас, велика концентрація уваги винятково на національній ідеї, на внутрінаціональних інтересах, призводять до звуження зв’язків, відособлення, збіднення культурної сфери, а в окремих випадках – до зіткнень і конфліктів на основі національних антагонізмів.
У таких складних життєвих ситуаціях слід завжди пам’ятати про миротворчий характер культури, її здатність вносити в буття елементи духовності та гармонії.
Сьогодні завдяки титанічним зусиллям вітчизняних вчених, культурних, політичних діячів та зарубіжних дослідників повертаються забуті імена, втрачені цінності. Та роботи в цьому напрямі залишається ще багато. Встановити розірвані, пошматовані зв’язки з минулим, повернути забуті народні традиції, переосмислити події і факти вітчизняної історії, опублікувати заборонені результати досліджень та вилучені художні твори – настійна потреба сьогоднішнього дня.
Феномен національної, зокрема української культури, слід вивчати впродовж тривалого періоду, порівнюючи концепції, авторські погляди та висновки вчених, котрі працюють у різних сферах. Таким чином, поступово відкриються таємниці, заповняться білі плями, відновиться правда та історична пам’ять народу.
Конкурентоспроможність України у світовому співтоваристві значно залежатиме від нового підходу до системи освіти, від здатності суспільства подолати існуючий розрив між освітою і культурою.
Світ крокує до нових горизонтів. “Культура гідності” змінює “культуру корисності”. Вузький практицизм стає непрактичним й економічно
неефективним у найближчій перспективі. Гуманітарно орієнтована освіта більше відповідає майбутньому розвиткові, ніж просто “підготовка висококваліфікованих спеціалістів”.
2. СУТЬ, МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ “ШКОЛИ
НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ”.
а) суть “Школи національної свідомості”.
Перетворення в сучасній Україні вимагають від людини вільної орієнтації в нестабільних умовах буття. Для цього потрібно мати активну життєву позицію, вміти брати на себе відповідальність, оперативно приймати рішення тощо.
Нова соціальна ситуація змінює умови розвитку національної свідомості і на її базі складається специфічна ситуація, яка активно і суперечливо породжує нову культурну реальність, в яку, в свою чергу, входить і нова художня реальність.
Нова культурна реальність проявляється:
- у поступовій зміні характеру відносин між людьми разом із зміною у виробничих відносинах;
- у зміні соціальної орієнтації та ідеалів, новому соціальному виборі;
- у “переоцінці” цінностей і формуванні їх нової ієрархії;
- в особистісному акценті (який почався у нас з так званого “людського фактора”) по всьому полю соціуму і культури;
- у зростанні ступенів свободи, багатоманітності та строкатості напрямів духовного життя як однієї з умов поновлення самодостатнього розвитку культури;
- у знятті “жорстокого” управління сферою культури і зростанні самостійного розвитку культури в регіонах;
- у формуванні нової інфраструктури сфери культури і нових принципів управління нею;
- у формуванні нових соціально-духовних потреб, шкали і критеріїв оцінки явищ культури і мистецтва, нових смаків і уподобань, в появі нових елементів способу життя;
- у формуванні нових відносин між учасниками культурного життя, в новому їх становищі;
- у зміні статусу, а відповідно ролі і функцій національної культури, яка стає одним з визначальних факторів прогресу суспільства, розвитку його державності і водночас потенціальним збудником міжнаціональних напружень;
- у зміні суспільного статусу релігії, релігізації багатьох верств населення і зростанні її впливу на мораль суспільства.
Проведені дослідження культурної соціалізації молоді України,
показують, що переважна більшість молоді бажає освоювати національну культуру.
Із зміною характеру духовних потреб, змінюється і структура національної свідомості, естетична та художня орієнтація. В розвитку нової моделі національної свідомості важливу роль відіграє її естетичний потенціал, правда, вершинні досягнення всіх проявів культури.
б) мета та основні завдання “Школи національної свідомості”.
| Навчальний рік | Зміст навчально-виховної роботи |
| 2006-2007 2007-2008 | - теоретичне ядро (опрацювання педколективом школи законів, правил, принципів, що стосуються розвитку “Школи національної свідомості”). - факти, які ілюструють, підтверджують теоретичну і практичну достовірність теоретичного ядра інформації (факти, які підлягають узагальненню з метою виявлення закономірностей). - створення умов для реалізації концепції “Школи національної свідомості (розробка перспективного та календарного планів роботи школи, виховних планів роботи школи та класних керівників, планів роботи учнівських об’єднань та гуртків). Робота школи над такими виховними принципами: Принцип 1. Формування у вихованця позиції бути гідним прийняти естафету людської духовності Вихованець має усвідомити історичний шлях окультурення людини, труднощі, з якими вона стикалася в процесі морально-духовного розвитку, жертви, на які часто йшла особистість заради своїх моральних принципів, стратегію служіння людям і сенс життя людини, необхідність місії – бути повноцінним суб’єктом культури та її творцем. Принцип 2. Культивування у вихованця потреби до морально-духовного багатства. Рання орієнтація підростаючої особистості на матеріальні потреби в різних формах створює суттєві бар’єри в її морально-духовному розвитку. В результаті цього у вихованця виникає сильне і стійке прагнення до задоволення даних потреб, і що важливо, нездоланна установка саме та такий сенс життя. Така цільова стратегію відповідним чином закріплюється |
Навчальний рік | Зміст навчально-виховної роботи |
| | в свідомості індивіда як потяг до накопичення багатства. Якраз мірою володіння матеріальними речами, за уявленнями суб’єкта, визначається міра людського багатства. Таку точку зору вільно чи невільно підтримує й оточуюче вихованця соціальне довкілля, спрямовуючи його устремління в цьому напрямі. Надзвичайно перспективною у виховному плані видається позиція, згідно з якою людське багатство має перш за все репрезентуватися багатством морально-духовним, багатством особистісних цінностей як переважних в ієрархії суб’єктивних потреб людини. Принцип 3. Символізація морально-духовної цінності. Методичне правило символізації морально-духовної цінності здійснюється як процес колективного створення предмета – символу етичної норми. Це може бути витинанка, малюнок на певну тему тощо. Вимога колективної дії має бути обов’язковою, оскільки кожен учень має долучити до предмета-символу свою частку позитивних переживань, які в поєднанні й створюють колективне емоційно привабливе поле, яке не дозволяє дитині бути байдужою стосовно засвоюваної морально-духовної цінності. Слід надати процесу виготовлення предмета-символу певної величі, таїни, ритуальності як необхідних стимульних ознак, що разом впливатимуть на учня, спонукаючи його до морально-духовного перетворення. Принцип 4. Морально-духовне самовипробування вихованця. У виховному процесі часто виникають ситуації, коли учень підмічає й афішує моральні недоліки своїх товаришів. Це не тільки пряма вказівка на ту чи іншу особистісну якість, скільки звернення до негативного вчинку. Така поведінкова позиція учня гальмує його устремління до власного морально-духовного зростання, оскільки в центрі його уваги стає не він сам, а оточуючі його ровесники. Зрештою, дитина, надто критична щодо особистості свого ровесника, зневажливо ставиться до нього, може піддати сумніву необхідність як моральних вимог узагалі, так і особистого їх дотримання. Тож позицію, спрямовану на викриття ровесника, краще слід змінити на позицію особистого морально-духо- |
Навчальний рік | Зміст навчально-виховної роботи |
| | вного випробування. Педагог має створювати ситуації, за яких у вихованця виникає прагнення до практичної перевірки своїх особистісних надбань: наскільки вони стійкі, наскільки узагальнені, оскільки часто дитина виявляє їх стосовно вузького кола своїх товаришів і не поширює на інших членів колективу. Така моральна самодіагностика розгортається як система вчинків дитини. Принцип 5. Організація життя вихованця, відповідно до його морально-духовних цінностей. Перебіг процесу привласнення вихованцем певних морально-духовних цінностей значно пришвидшується, якщо спеціально створити реальне середовище, яке було б відповідним за змістом і формою цим суб’єктивним утворенням. Іншими словами, таке середовище не просто демонструє суб’єктові певні зразки морально-духовного життя, а й активно включає його в себе, ставить його в позицію суб’єкта суспільно значущої дії, просвітленої людським добром. Тож аби не трапилося повернення учня до суспільно несхвальних типів поведінки, він має, як кажуть, постійно перебувати в добрі, тобто на полюсі і сприймання, і творення доброчинності. Принцип 6. Формування в учня морально здорового способу мислення. У процесі морального зростання особистості невідворотно створюються ситуації, коли учень порівнює, яким він є тут і тепер з тим, яким він мусить бути згідно зі своїм бажаним образом “Я” чи “Я”-концепцією. Як правило, при цьому народжується стан неузгодженості, за якого виникають емоції сорому, заздрості чи пихатості, почуття неповноцінності тощо. За стану неузгодженості такі емоції, з одного боку, можуть сприяти більш ефективному пристосуванню до соціального оточення, вести до самовдосконалення, з іншого – за надмірного розвитку вони призводять до внутрішніх конфліктів. Не тільки можуть чинити страждання, а й породжувати різні компенсаторні дії, які порушують гармонію і задоволеність життям. Самовдосконалення у цьому разі буде полягати у формуванні нового, морально-здорового способу мислення учня, спрямованого на досягнення згоди з самим |
Навчальний рік | Зміст навчально-виховної роботи |
| 2008-2009 | собою шляхом вироблення здатності приймати самого себе таким, яким є. Принцип 7. Організація особистісно конструктивно- го спілкування вихованців. Мистецтво спілкування – одне з вищих видів мистецтв. Втрата контактів з оточенням, емоційні бар’єри в спілкуванні не минають безслідно. Вони призводять до деформації особистості. Для доцільного керівництва педагогу слід знати основні види потреб учнів у спікуванні. Конкретні виховні завдання, які будуть стояти перед педагогами школи у 2008-2009 навчальному році.
ностей світу і співробітництва; формування екологічного світогляду; виховання поваги до інших народів і культур;
ня у вихованців рис національної самосвідомості, освоєння духовної культури українського народу;
роба, господаря землі, працівника сільського господарства; освоєння культури свого регіону;
го співжиття – взаємодопомоги, поваги до старших людей, переживання проблем села, як особистих;
світогляду і внутрішньої потреби в самонавчанні, формування вміння взаємодіяти з членами первинного колективу;
сучасної сім’ї та реалізація замовлень батьків стосовно соціального розвитку їхніх дітей;
зу, вміння відстоювати свою точку зору; реалізація індивідуальних прагнень вихованців. |
Зрозуміло, що повна реалізація мети виховання національної свідомості передбачає не лише сформованість в учнів набору позитивних рис чи якостей (необхідна умова), а й психологічну готовність і практичний досвід здійснення відповідального особистісного вибору (достатня умова).
У складних умовах невизначеності сьогоднішнього дня, у справах і великих і малих зробити правильний вибір і, головне, бути готовим нести відповідальність за його наслідки може лише вихованець, за плечима якого велика соціальна практика, досвід співдії з окремими людьми та їх спільностями.
Змістом виховання національної свідомості є творча духовна і матеріальна діяльність дитини з “розпредмечування” соціального досвіду, що акумулювався в об’єктах соціальної культури або генерується при функціонуванні людських спільностей. Можна виділити сім людських спільностей. Змістом виховання національної свідомості є діяльність дітей у цих семи спільностях:
- Я – людина;
- Я – член сім’ї;
- Я – учень школи;
- Я – житель села;
- Я – житель Хмельниччини;
- Я – громадянин України;
- Я – житель планети Земля.
Таким чином, виховне завдання (сформувати відповідну соціальну ри-
су) реалізується через виконання вихованцем послідовності спеціальним чином актуалізованих соціальних вправ. У даному випадку ми маємо один із варіантів продуктивного виховного процесу, який винесено зі стін шкільних кабінетів у середовище сіл, міст, країни, що забезпечує включення вихованців у реальне життя суспільства.
ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ
“ШКОЛИ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ”
| № п/п | Зміст роботи | Відповідальніза виконання | Термінвиконання |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1. | При виконанні програми розвитку “Школи національної свідомості керуватися такими основними критеріями:
вихованців у конкретній справі;
даної справи;
функціонування спільності; | Педагогічнийколектив школи | Постійно |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8 9. 10. 11. | Створити: - музей історії села; - краєзнавчі куточки в класних кімнатах. Оформити кімнату “Українська світлиця”. Провести учнівську конференцію: “Краса України – Поділля”. Виставка “Народні умільці”. Виготовити альбом “Моє родовід- не дерево”. Проводити зустрічі з випускника- ми школи. Вечорниці: батьки-діти “Українсь- ка кулінарія”. Оформити стенди: “Народні мит- ці України”; “Державна символіка України”; “Кращі учнівські твори на наро- дознавчу тематику”. Провести виховні заходи: “Різдво, колядки, щедрівки, посіван-ня”. “Шана природи в українському фольклорі”. “Українські вечорниці”. Оформити папку “Найбільший скарб. Фольклор. Місцевий коло- рит”. “Письменники Хмельниччини”. | Муха В.В. учителі- предметними Пендилюк Г.В. Микитюк Р.А. Кищун В.В. Цімарна О.В. Муха В.В. Молодецька А. Гальміз А.П. Кищун В.В. Пендилюк О.І. Чабанюк Т.В. Кищун В.В. Микитюк Р.А. Пендилюк Г.В. Пендилюк Г.В. Микитюк Р.А. Пендилюк Г.В. Пендилюк Г.В. Пендилюк Г.В. | 2006-2007 н.р. 2006-2007 н.р. 2007-2008 н.р. 2008-2009 н.р. 2007-2008 н.р. 2006-2007 н.р. 2006-2009 р.р. 2008-2009 н.р. 2006-2007 н.р. 2006-2007 н.р. 2007-2008 н.р. 2008-2009 н.р. 2006-2007 н.р. 2007-2008 н.р. |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. | Відкритий урок “Найбільше і най- дорожче багатство у кожного наро- ду – його мова”. Провести свята: “Червона калина”; “П’є журавка воду”. Створити гурток “Українська вишиванка”. Виставка “Українська вишиванка”. Конкурс малюнків “Моє рідне село”. Проводити зустрічі з відомими людьми Хмельниччини. Організувати гуртки “Український танець”; “Географія рідного краю”; “Історія рідного краю”. Упорядкувати “Літопис історії сіл Чабани, Данюки, Хоменці”. Оформити стенд “Історія школи”. Зібрати спогади односельчан – учасників бойових дій у Другій світовій Війні. Представити на районний конкурсроботи учнів – членів Малої Ака- демії наук України: “Демографічна ситуація на територіїЧабанівської сільської ради”; “Наші земляки – представники української діаспори”. “Голодомор в Україні: причини, факти, наслідки”. | Пендилюк Г.В. Цімарна О.В. Цімарна О.В. Цімарна О.В. Цімарна О.В. Чабанюк Т.В. класні керівники Чабанюк Т.В. Пендилюк О.І. Муха В.В. Муха В.В. Пендилюк О.І. Муха В.В. Пендилюк О.І. Пендилюк О.І. Муха В.В. | 2007-2008 н.р. 2006-2007 н.р. 2008-2009 н.р. 2007-2008 н.р. щорічно щорічно щорічно 2006-2007 н.р. 2006-2007 н.р. 2006-2007 н.р. 2006-2007 н.р. 2006-2007 н.р. 2007-2008 н.р. 2006-2007 н.р. 2007-2008 н.р. 2008-2009 н.р. |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 23. | Урочисто відзначити 100-річчя від дня народження воїна-земляка Д.В.Козака, Героя Радянського Союзу, командира дивізії. | Муха В.В. | 12.09.2007 р. |