Верховної Ради України 14. 10. 92 № 2695 - xii.   закон

Вид материалаЗакон

Содержание


11.2. Внутрішньозаводські вантажно-розвантажувальні роботи
11.3. Вантажно-розвантажувальні роботи на транспорті
11.4. Вантаження та розвантаження сировини,твердого та рідкого палива, допоміжних матеріалів, готової продукції, сипких та штучн
11.5. Робота з небезпечними вантажами
Подобный материал:
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   73

11.2. Внутрішньозаводські вантажно-розвантажувальні роботи


На території підприємства повинні передбачатись вантажно-розвантажувальні та складські майданчики, які відповідають наступним вимогам:

– місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути розміщені на спеціально відведеній території з твердим і рівним покриттям і мати улаштування для відведення зливних вод;

– місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами у відповідності з діючими санітарними нормами;

– на майданчиках для складування вантажів повинні бути позначені межі штабелів, проходів та проїздів між ними. Не допускається розташовувати вантажі в проходах і проїздах;

– рампи, естакади та інші вантажно-розвантажувальні площадки повинні бути обладнані по периметру колесовідбійними пристроями, що запобігають з’їзду та перекиданню транспортних і вантажно-розвантажувальних засобів.

11.3. Вантажно-розвантажувальні роботи на транспорті


11.3.1. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись відповідно з діючими Правилами охорони праці на автомобільному транспорті та Правилами техніки безпеки і виробничої санітарії при вантажно-розвантажувальних роботах на залізничному транспорті.

11.3.2. При укладанні, підійманні, переміщенні вантажу окремі його деталі та частини повинні бути закріплені, а також прийнято заходи, що виключають можливість некерованого переміщення вантажу або перенапруження будь-якого його єлементу.

11.3.3. Цистерни для перевезення рідких речовин та про­дукції, що встановлюються на автомобільному транспорті, повинні мати приварні скоби для обслуговування верхнього люка.

11.3.4. Містки для проїзду візків та переходу вантажників з вагонів до автомобіля та назад повинні мати достатню для переміщення візків ширину. Для входу до вагона драбини та містки повинні забезпечуватись гаками для закріплення на дверній рейці вагона. Для автомобілів та вагонів, які не мають дверної рейки, повинні застосовуватись спеціальні містки та драбини з шипами та упорами. Металеві містки повинні виготовлятись з листової сталі товщиною не менше 0,005 м.

11.3.5. Вагони та автомобілі,встановлені під завантаження (розвантаження), повинні бути поставлені на гальмо.

11.3.6. При відчиненні чи зачиненні дверей вагона необхідно стояти на залізничному полотні правим боком до вагона та триматись лише за дверні поруччя. При відчиненні двері слід тягнути на себе, а при зачиненні — тільки від себе.

11.3.7. Вантажі (окрім баласту, який вивантажується для шляхових робіт,) повинні знаходитись на відстані від зовнішньої грані головки найближчої до вантажу рейки залізничної або підкранової колії: при висоті штабеля до 1,2 м — не менше 2,0 м, при більшій висоті штабеля — не менше 2,5 м.

11.4. Вантаження та розвантаження сировини,твердого та рідкого палива, допоміжних матеріалів, готової продукції, сипких та штучних вантажів


11.4.1. При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт із застосуванням машин безперервного транспорту укладання вантажів повинне забезпечувати рівномірне завантаження робочого органу та стійке положення вантажу. Подавання та знімання вантажу з робочого органу машин повинні виконуватись за допомогою спеціальних подавальних та приймальних пристроїв.

11.4.2. При розвантаженні сипких вантажів з напіввагонів люки слід відчиняти спеціальними пристроями, що дозволяють працюючому знаходитись на безпечній відстані. Не допускається присутність людей у хопер-вагонах під час розвантаження і навантаження.

11.4.3. При вантаженні (розвантаженні) бункерів, башт, силосних та інших ємкостей сипкими вантажами у верхній частині ємкостей повинні бути передбачені спеціальні пристрої (грати, люки, що зачиняються на замки, огородження), які виключають падіння працюючих у ємкість.

11.4.4. Для переходу працюючих по сипких вантажах, що мають значну текучість та властивість засмоктування, слід встановлювати трапи або настили з поруччям на всьому шля­ху руху.

11.4.5. Для вантажно-розвантажувальних робіт слід застосовувати устаткування залежно від вибухопожежонебезпеки продукції. Всі працюючі механізми повинні бути обладнані звуковою або світловою сигналізацією.

11.4.6. ЛЗР, що затарені в скляні бутелі, повинні перевозитися в спеціальних візках. Бутелі повинні бути встановлені в кошик, або дерев’яні лотки. Переносити бутелі слід тільки удвох.

11.4.7. Тверде паливо повинно укладатись шарами, товщиною не більше 0,5 м, після чого ущільнюватись котком або трамбівками. Ущільнення кожного шару, що укладається в штабелі, повинно виконуватись не пізніше ніж через добу після укладання шару. За станом вугілля повинен здій­снюватись постійний температурний нагляд шляхом замірів температур через встановлені в штабелях вугілля контрольні металеві труби.

11.4.8. При навантаженні та розвантаженні палива не дозволяється користуватись відкритим вогнем, палити.

11.5. Робота з небезпечними вантажами


11.5.1. Вантажно-розвантажувальні роботи та переміщення небезпечних (відповідно з ГОСТ 19433–88) вантажів необхідно проводити у спеціально відведених місцях при наявності даних про клас небезпеки та вказівок відправника вантажу щодо дотримання заходів безпеки.

11.5.2. Не допускається виконання вантажно-розвантажувальних робіт з небезпечними вантажами у разі несправності або невідповідності тари вимогам нормативно-технічної документації, затвердженої у встановленому порядку, а також при відсутності маркірування та попереджувальних написів на ній.

11.5.3. Транспортування, розвантаження та завантаження особливо небезпечних (здатних до вибуху) та отруйних вантажів повинні здійснюватись з обов’язковим проведенням попереднього інструктажу персоналу, який виконує ці роботи, у кожному окремому випадку. Інструктаж повинен проводитись у відповідності зі спеціальною інструкцією, опрацьованою власником підприємства, що організовує ці перевезення.

Виконання цих робіт повинне проводитись під керівництвом посадової особи, яка відповідає за безпечне їх виконання.

11.5.4. У разі зміни метеорологічних умов, що впливають на фізико-хімічний стан вантажів (збільшення токсичності), вантажно-розвантажувальні роботи повинні бути припинені або вжиті додаткові заходи безпеки щодо ведення робіт.