Програма зовнішнього незалежного оцінювання пояснювальна записка

Вид материала

Документы

Содержание Зміст навчального матеріалу Поняття і терміни Тема 1. ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ Поняття і терміни Тема 2. ДАВНІЙ ЄГИПЕТ Дати: 3100 р. до н.е. Поняття і терміни Тема 3. ПЕРЕДНЯ АЗІЯ Дати: 1794 - 1750 рр. до н.е. Поняття і терміни Тема 4. ДАВНІ ІНДІЯ І КИТАЙ Давній Китай Поняття і терміни Тема 5. Давня ГРЕЦІЯ Дати: ІІ тис. до н.е. Поняття і терміни Тема 6. ДАВНІЙ РИМ Дати: 753-509 рр. до н.е 476 р. Падіння Західної Римської імперії. Персоналії Поняття і терміни ... Полное содержание

Подобный материал:

• Програма зовнішнього незалежного оцінювання пояснювальна записка, 906.11kb.
• Програма зовнішнього незалежного оцінювання пояснювальна записка, 916.28kb.
• Програма зовнішнього незалежного оцінювання 2011 року Пояснювальна записка, 809.26kb.
• Програма зовнішнього незалежного оцінювання з математики Мета зовнішнього незалежного, 107.73kb.
• Програма зовнішнього незалежного оцінювання з математики Мета зовнішнього незалежного, 341.89kb.
• Програма зовнішнього незалежного оцінювання з математики Мета зовнішнього незалежного, 117.76kb.
• Програма зовнішнього незалежного оцінювання з історії України Програма укладена, 502.02kb.
• Програма з географії Програму зовнішнього незалежного оцінювання з географії розроблено, 300.64kb.
• Програма зовнішнього незалежного оцінювання з в сесвітньої історії пояснювальна записка, 478.76kb.
• Програма зовнішнього незалежного оцінювання 2009 року Математика, 114.52kb.

ПРОЕКТ

Всесвітня історія

програма зовнішнього незалежного оцінювання

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Метою зовнішнього незалежного оцінювання із всесвітньої історії є оцінювання рівня сформованості історичної компетентності випускника школи, визначення відповідності навчальних досягнень учня освітньому стандарту та чинній навчальній програмі.

Пропоновану Програму зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) із всесвітньої історії складено враховуючи цілі, вимоги і зміст навчання історії в школі, закладені в Державному стандарті освіти та чинній програмі зі всесвітньої історії для 11-річної школи. Хронологічно програма охоплює весь зміст шкільних курсів всесвітньої історії від найдавніших часів до сьогодення і складається з 42 тем.

Вона передбачає перевірку сформованих в учнів знань про основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також сформованості в учнів загальнопредметних історичних умінь.

Програмі ЗНО надано вигляду таблиці, яка складається з двох колонок. У першій колонці викладено зміст історичного матеріалу, у якому виокремлено факти, дати, персоналії, поняття та терміни. Це мінімум, з якого випускники повинні мати певні знання та уявлення. Термін «знання» стосується конкретних дат, подій, персоналій. Термін «уявлення» – історичних процесів, загальних характеристик певних ідей і понять.

Якщо про якийсь факт згадано у цій колонці таблиці, то це означає, що він може бути використаний розробниками тесту ЗНО для перевірки знань і умінь. Якщо у програмі вказано дату, то це означає, що учень має знати її та встановлювати відповідність між нею та історичною епохою чи процесами суспільного життя минулого, діяльністю історичної постаті.

Названі в програмі ЗНО історичні персоналії учень повинен вміти розпізнати за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати її етапи, встановлювати відповідність між цією діяльністю та певними політичними силами чи обставинами, історичною епохою, оцінювати її вплив на хід історичних подій. Кожна з персоналій названа в програмі лише один раз, проте, якщо людина впливала на перебіг історичного процесу довгий час, завдання, пов'язані з її діяльністю можуть траплятися в кількох темах.

Поняття та терміни, зазначені у програмі ЗНО, учні повинні називати, визначати, оперувати ними, встановлювати відповідність з епохою, діяльністю певних політичних сил чи історичних діячів тощо. Кожне поняття чи термін згадані в програмі лише один раз, проте можуть бути конкретизовані й під час перевірки інших тем (окрім тієї, де вони безпосередньо зустрічаються). Отже, учні мають знати не тільки загальне визначення терміна, але і його конкретно-історичне значення.

У другій колонці програми вказані предметні вміння і навички, у яких конкретизуються загальні уміння, перелічені вище.

Форми контролю вміння учнів локалізувати історико-географічні об’єкти та факти на карті мають відповідати меті шкільної історичної освіти. Для цього потрібно пропонувати учням завдання, у яких використовувалися б не контурні карти, а навчальні історичні карти, з яких, відповідно до умов завдання, зняті прямі підказки. Що ж до використання контурних карт, то воно є небажаним, оскільки не відповідає завданням ЗНО і перевищує допустимий рівень складності завдань.

Зміст навчального матеріалу	Предметні вміння та способи навчальної діяльності
Факти: Періодизація історії людства. Епоха стародавнього світу як перший період в історії людства. Історичні джерела. Поняття і терміни: «стародавній світ»; «цивілізація», «держава»; «духовна культура», «мистецтво», «релігія», «матеріальна культура», «археологічна культура»; «історичне джерело».	Визначати: хронологічні межі історії стародавнього світу, основні види історичних джерел, відлік часу до н.е. та н.е.

Тема 1. ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ

Факти: Походження людини, її розселення по земній кулі. Форми господарювання первісної людини. Суспільна організація та організація влади за первісних часів. Духовна культура і вірування людей за первісних часів. Поняття і терміни: «антропогенез», «кам’яний вік», «залізний вік»; «збиральництво», «полювання», «рибальство»; «рільництво», «скотарство», «ремесло»; «рід», «плем’я»; «родова община», «сусідська община»; «народні збори», «рада старійшин», «вождь»; «релігія», «анімізм», «тотемізм», «фетишизм», «магія»; «первісна скульптура», «наскальний живопис».

Знати: етапи антропогенезу; привласнювальні та відтворювальні форми господарства; характерні риси духовного життя найдавніших людей; первісні форми релігії; основні пам’ятки первісного мистецтва.

Тема 2. ДАВНІЙ ЄГИПЕТ

Факти: Утворення держави та цивілізації в Єгипті. Влада та господарське життя у Давньому Єгипті. Посилення Єгипту в ІІІ тис. до н.е. Будівництво пірамід. Розквіт та занепад Єгипту у ІІ тис. до н.е. за часів Середнього та Нового царств. Культура Давнього Єгипту. Міфи і релігія. Наукові знання. Писемність і освіта. Архітектура та мистецтво. Дати: 3100 р. до н.е. – об’єднання Верхнього і Нижнього Єгипту; ХІ ст. до н.е. – завершення періоду Нового царства. Персоналії: Джосер, Імхотеп, Ехнатон, Рамзес ІІ. Поняття і терміни: «номи»; «суспільна піраміда», «фараон», «бюрократичний апарат», «жерці»; «єгипетські піраміди», «міфи», «сфінкс», «ієрогліф», «папірус»; «іригаційне землеробство».

Знати: природно-географічні умови Єгипту; їх вплив на розвиток єгипетської цивілізації; хронологічні межі історії Давнього Єгипту; основні засади організації влади та господарського життя в Єгипті; найважливіші досягнення давньоєгипетської духовної культури. Пояснювати: вплив природних умов на розвиток єгипетської цивілізації.

Тема 3. ПЕРЕДНЯ АЗІЯ

Факти: Держави Месопотамії у ІІІ тис. до н.е. Вавилон за часів Хаммурапі. Фінікійські міста-держави та Ізраїльсько-іудейське царство. Новоассирійське та Нововавилонське царства у першій половині І тис. до н.е. Перська держава Ахеменідів. Дати: 1794 - 1750 рр. до н.е. царювання Хаммурапі; 1030 р. до н.е. утворення Ізраїльсько-іудейського царства. 626 р. до н.е. утворення Нововавілонського (Халдейське царство) 550 р. до н.е. виникнення Перської держави. Персоналії: Хаммурапі, Давид, Соломон, Мойсей, Ашшурбанапал, Навуходоносор ІІ, Заратустра, Кір ІІ, Дарій І. Поняття і терміни: «Біблія», «епос», «колонізація», «сатрапи», «клинопис», «фонетичне письмо», «діаспора», «місто-держава».

Знати: найвідоміших правителів держав Месопотамії, Ізраїльсько-іудейського, Новоассиріського та Нововаилонського царств і Перської держави, наслідки походів Дарія І; культурні здобутки та особливості релігії народів Передньої Азії та Месопотамії; найзначніші пам’ятки культури народів Передньої Азії та Месопотамії; внесок держав Передньої Азії та Месопотамії у світову культуру. Пояснювати: вплив природних умов на життя людей та їх релігійні вірування у Месопотамії, причини піднесення та загибелі держав у Передній Азії; особливості господарювання народів Месопотамії.

Тема 4. ДАВНІ ІНДІЯ І КИТАЙ

Факти: Давня Індія. Індська цивілізація. Ведійська цивілізація. Держава Маур’їв. Господарське та повсякденне життя в Давній Індії. Культура Давньої Індії. Давній Китай. Держави Шан-Інь та Чжоу у ХІІІ-ІІІ ст. до н.е. Імперії Цінь та Хань. Культура Давнього Китаю. Дати: 1500 р до н.е. прихід аріїв на землі Індії; Кінець ІІ тис. до н.е. виникнення перших держав у Китаї; 221-206 рр. до н.е. Династія Цінь. 206 р. до н.е. – 202 р. н.е. посилення імперії Хань. Персоналії: Будда-Гаутама, Чандрагупта Маур'я; Шан Ян, Конфуцій, Цінь Шіхуанді, У-ді. Поняття і терміни: «веди», «варни», «касти», «імперія», «Великий шовковий шлях», «індуїзм», «буддизм», «легізм», «конфуціанство».

Знати: час і обставини виникнення цивілізації в Індії та Китаї, розквіту Індії за царя Ашоки, появи могутньої держави в Китаї за Цінь Шіхуанді; особливості природних умов, основні досягнення культури Індії та Китаю; характерні риси господарського та суспільного життя Індії та Китаю; внесок Давніх Індії та Китаю у скарбницю світової культури Пояснювати: вплив природних умов на життя людей у Індії та Китаї, особливості соціального устрою в Індії, особливості господарського та суспільного життя Індії та Китаю.

Тема 5. Давня ГРЕЦІЯ

Факти: Мінойсько-ахейська палацова цивілізація у ІІ тис. до н.е. Троянська війна. Полісний етап в історії Греції. Велика грецька колонізація. Греко-перські війни. Афінська демократія за часів Перікла. Пелопоннеська війна. Підкорення Греції Філіпом ІІ і походи Александра Македонського. Елліністичний етап в історії Греції. Елліністичні держави у ІІІ-І ст. до н.е. Повсякденне життя в Давній Греції; сім’я та виховання. Культура Давньої Греції. Давньогрецька міфологія і релігія. Олімпійські ігри. Виникнення науки. Література і театр. Архітектура і скульптура. Дати: ІІ тис. до н.е. Розквіт і занепад Мінойсько-ахейської цивілізації. ХІ-ІV ст. до н.е. полісний етап в історії Давньої Гренції. VIII-IVст. до н.е. Велика грецька колонізація. 776 р. до н.е. І Олімпіські ігри. 594 р. до н.е. Реформи Солона. 500-449 рр. до н.е. Греко-перські війни. 490 р. до н.е. Марафонська битва. 480 р. до н.е. Фермопільська битва і битва при Саламіні. 334-324 р. до н.е. «Східний похід» Александра Македонського. 334-30 рр. до н.е. елліністичний етап в історії Давньої Греції Персоналії: Лікург, Драконт, Солон, Перікл, Демосфен, Александр Македонський, Гомер, Сапфо, Есхіл, Софокл, Еврипід; Геродот, Фукідід; Фідій, Пракситель; Сократ, Платон, Арістотель. Поняття і терміни: «античність», «еллінізм»; «поліс», «тиранія», «аристократія», «олігархія», «демократія», «метрополія та колонії», «акрополь», «філософія», «архітектурні ордери», «трагедія», «комедія».

Знати: Велику грецьку колонізації, реформи Драконта, Солона, закони Лікурга, основні риси Критської та Мікенської цивілiзацій; характерні риси тиранічного й демократичного правлінь, полiтичного устрою Афін доби Перікла, Спарти; характерні риси еллінізму. Визначати: вплив природних умов на життя людей та їх релігійні вірування на Балканському півострові та островах Егейського моря; особливості устрою Афін та Спарти; внесок грецької цивілізації у світову культуру, наслідки греко-перських війн, Пелопоннеської війни

Тема 6. ДАВНІЙ РИМ

Факти: Рим царської доби. Римська республіка V-І ст. до н.е. Боротьба плебеїв з патриціями. Військова експансія Риму і утворення Римської середземноморської держави. Диктатура Сулли. Повстання Спартака. Становлення імперії. Римська імперія доби домінату. Реформи Діоклетіана і Константина. Виникнення християнства і християнізація Римської імперії. Розпад Римської імперії на Західну та Східну (Візантію). Захоплення Риму варварами. Утворення «варварських королівств». Культура Риму. Давньоримська релігія.. Наука і мистецтво. Література. Основні архітектурні пам’ятки. Дати: 753-509 рр. до н.е. Виникнення Риму. Царський етап в історії Давнього Риму. 509-30 рр. до н.е. Римська республіка. 450 р. до н.е. «Закони ХІІ таблиць» – початок кодифікації римського права. 264-146 р. до н.е. Пунічні війни. 133-123 рр. до н.е. реформи братів Гракхів. 49-30 рр. до н.е. Громадянські війни в Римі. 30 р. до н.е. – 476 р. н.е. Римська імперія. 27 р. до н.е. – 68 р. н.е. Династія Юліїв-Клавдіїв. 1 р. н.е. Усталена з часів Середньовіччя дата народження Ісуса Христа і початок нової ери. Дати, що передують цій події, іменуються до Різдва Христового (до Р.Х.), або ж до нової ери (до н.е.). Пізніші ж дати іменуються після Різдва Христового (п. Р.Х.), або ж нової ери (н.е.). 285-337 Правління Діоклетіана та Константина. 313 Міланський едикт. 325 р. Нікейський собор. 395 р. Остаточний поділ Римської імперії. 476 р. Падіння Західної Римської імперії. Персоналії: Ромул і Рем, Ганнібал і Публій Корнелій Сціпіон Африканський Старший, Марк Порцій Катон, брати Гракхи, Спартак, Сулла, Гай Юлій Цезар, Ціцерон, Октавіан Август, Вергілій, Овідій, Тіт Лівій, Ісус Христос, Нерон, Траян, Марк Аврелій, Діоклетіан, Константин, Атілла. Поняття і терміни: «республіка», «консул», «народний трибун», «вето», «патриції», «плебеї», «сенат», «легіон», «форум», «тріумф», «кодифікація», «провінція», «гладіатор», «християнство», «Новий заповіт», «апостоли», «церква», «Вселенський собор», «імператор».	Знати: час і обставини заснування Риму, основні посади Римської республіки, зміст та перебіг боротьби плебеїв з патриціями, основні віхи в утворенні Середземноморської римської держави, причини та наслідки повстання Спартака, основних представників давньоримської культури, виникнення християнства, основні віхи християнізації Римської імперії. Пояснювати: причини боротьби плебеїв з патриціями, причини кризи Римської республіки і утворення імперії, на прикладах зміст і значення понять і термінів; особливості римської системи державного правління часів республіки та імперії , умови життя, господарство та побут римлян; особливості устрою римської імперії, зміни ставлення держави до християнської церкви; місце історії стародавнього світу в історії людства.
Зміст навчального матеріалу	Предметні вміння та способи навчальної діяльності
Факти: Поняття «історія Середніх віків». Хронологічні межі й періодизація історії Середніх віків.. Джерела вивчення Середньовіччя. Дати: V – ІХ ст. – раннє Середньовіччя, Х – ХІІІ ст. – зріле або високе Середньовіччя, ХІV – ХV ст. – пізнє Середньовіччя.	Знати: хронологічні межі та періодизацію Середніх віків, джерела вивчення Середньовіччя.

Тема 7. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

Факти: Велике переселення народів. Імперія Карла Великого та її поділ. Технічні нововведення та винаходи. Нова структура суспільства і теорія трьох станів. Селянство. Виникнення станової монархії. Виникнення міст, їх населення та зовнішній вигляд. Боротьба городян із сеньйорами, міські комуни. Ремесло й цехи. Торгівля та лихварство. Городянин – людина нового типу. Персоналії: Карл Великий Поняття: «Середньовіччя», «Велике переселення народів», «феодал», «феодальна роздробленість», «стани», «станова монархія», «ремесло», «цех», «міграція», «гільдія». Дати: ІV – VІІ – Велике переселення народів; 800 р. – утворення Франкської імперії; 843 р. – укладення Верденського договору.

Знати: структуру середньовічного суспільства; держави, що утворилися після поділу Франкської імперії; технічні винаходи. Пояснювати: Характеризувати: середньовічне місто, феодальний замок, особливості міського й сільського життя населення Європи; взаємодію людини і природи в Середні віки; характерні риси структури середньовічного суспільства, цехового ремесла, торгівлі; особливості світогляду середньовічних городян.

Тема 8. РЕЛІГІЙНО-ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ

Факти: Християнізація Європи. Хрестові походи. Боротьба церкви з єретиками. Поняття: «єретик», «інквізиція» Дати: ХІ – ХІІІ ст. – час Хрестових походів; 1054 р. – церковний розкол.

Знати: Характеризувати: Хрестові походи; боротьбу церкви з єретиками Пояснювати: Визначати: причини і наслідки християнізації Європи, Хрестових походів.

Тема 9. ВІЗАНТІЯ. АРАБСЬКИЙ СВІТ

Факти: Візантійська імперія Утворення Візантійської імперії. Правління Юстиніана. Загибель імперії. Культура Візантії. Арабський халіфат Аравія та її населення. Мухаммад і виникнення ісламу. Розквіт і занепад Халіфату. Знання та культура арабського світу. Персоналії: Юстиніан, Мухаммад, Аль-Бiруні, Ібн Сіна, Фірдоусі. Поняття: «імперія», «іслам», «халіфат»; Дати: VІ ст. – час правління Юстиніана; 570\71 – 632 – життя Мухаммеда; VІІ ст. – утворення Арабського халіфату; VІІ ст. – виникнення ісламу; 1453 р. – падіння Константинополя.

Знати: Основні риси ісламу; Особливості устрою Вівзантійської імперії та Арабського халіфату Пояснювати: Причини піднесення та занепаду Візантійської імперії та Арабського халіфату, діяльність історичних постатей (Юстиніан, Мухаммед), визначних постатей культури (Аль-Бiруні, Ібн Сіна, Фірдоусі, Лев Математик); внесок візантійської та арабської культури у світову духовну спадщину.

Тема 10. ЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ В ДОБУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Факти: Скандинавія Походи вікінгів. Духовне життя скандинавських народів. Франція Правління Фiліппа IV Красивого. Столітня війна та об’єднання Франції. Англія Нормандське завоювання Англії. Велика хартія вольностей. Виникнення парламенту. Священна Римська імперія. Утворення Священної Римської імперії. Німецький «наступ на Схід». Закріплення територіальної роздробленості. Країни Середземномор’я Італійські міські республіки. Мусульманська Іспанія. Реконкіста і утворення Іспанського королівства. Персоналії: Вільгельм Завойовник, Філіпп ІV Красивий, Жанна Д’Арк, Генріх ІІ Плантагенет, Оттон І, Фрідріх ІІ Штауфен, Фердинанд, Ізабелла. Поняття: Станово-представницька монархія, «парламент», «Реконкіста». Дати: VІІІ – ХІ ст. – час походів вікінгів; Х ст. – утворення Священної Римської імперії; 1215 р. – підписання «Великої хартії вольностей»; 1265 р. – скликання англійського парламенту; 1302 р. – скликання Генеральних штатів у Франції; 1337 – 1453 – Столітня війна.

Знати: Пояснювати: внутрішню й зовнішню політику європейських держав; значення виникнення парламентів, основні риси європейських парламентів, внутрішньої і зовнішньої політики європейських монархів, європейського суспільства.