Рекомендації щодо вибору літературних джерел та архівних матеріалів. Визначення теми

Вид материала

Документы

Содержание Третій етап – заключний. Функції керівника секції на першому етапі Визначення теми Формулювання мети, задач і гіпотези Мета роботи: визначити основні методи підвищення ефективності функціонування підприємств. Мета роботи: вивчити сутність зміни ритму серця перед, під час та після бігу на короткі та довгі дистанції. Визначення методів, об’єкта і предмета дослідження Предмет дослідження Ознайомлення з літературними джерелами Тема роботи. Об’єкт дослідження Гіпотеза дослідження Мета дослідження Основна форма роботи НТУ Тематика занять в секції Орієнтовний календарний план підготовки Формування вміння працювати з бібліотечним каталогом Вибір теми Розробка плану досліджень Проведення досліджень ... Полное содержание

Подобный материал:

• Рекомендації щодо вибору літературних джерел та архівних матеріалів. Визначення теми, 219.49kb.
• Вимоги до контрольної роботи Варіант контрольної роботи обирається за двома останніми, 66.47kb.
• Вимоги до контрольної роботи Варіант контрольної роботи обирається за двома останніми, 76.38kb.
• Методичні рекомендації : за тиждень до уроку учням пропонується завдання щодо підготовки, 104.68kb.
• Міжрегіона академія управління персоналом, 4816.56kb.
• Менеджмент І маркетинг підприємництва та бізнесу, 1380.14kb.
• Анотований список літературних джерел з проблем застосування системи моніторингових, 77.38kb.
• В. Г. Короленка кафедра географії та краєзнавства загальне землезнавство плани лабораторних, 490.21kb.
• Уметодичному посібнику подаються рекомендації щодо вибору теми науково-дослідницької, 910.76kb.
• Рекомендації та матеріали для вибору теми, підготовки І написання мета написання, вимоги, 70.79kb.

Сенчишак Л.В.,

методист НМЦ


Основи науково-дослідницької

діяльності учнів


Організація науково-дослідницької діяльності учнів


Процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи:

- І етап - підготовчий;

- ІІ етап - робота над змістом;

- ІІІ етап - заключний.

Перший етап починається з:

- визначення теми, методів, об’єкта і предмета дослідження;

- формулювання мети, задач і гіпотези;

- ознайомлення з літературними джерелами.

Другий етап. На цьому етапі учень складає орієнтовний план, у який згодом можуть бути внесені певні корективи, знайомиться із структурою науково-дослідницької роботи.

Третій етап – заключний. Він передбачає написання учнем вступу та висновків до наукової роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його доопрацювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту.

Технічними засобами, якими найчастіше користується юний науковець, є телефон, телефакс, копіювальний апарат, персональний комп’ютер.

Функції керівника секції на першому етапі

• Обґрунтування теми і об’єкта дослідження з урахуванням інтересів та індивідуальних особливостей учня.
  
• Рекомендації щодо вибору літературних джерел та архівних матеріалів.
  

Визначення теми

Вимоги до теми:

- актуальність, відображення проблем сучасної науки і практики, відповідність нагальним потребам суспільства;

- змістовність, інформативність і розробленість в науці;

- можливість пошуку достатньої кількості літератури;

- наявність елементу новизни;

- тема повинна містити якийсь спірний момент, передбачати зіткнення різних точок зору на одну проблему;

- назва роботи може і не включати в себе слово проблема, але, так чи інакше, проблемність повинна матися на увазі;

- тема повинна бути конкретною.

Для вдалого вибору теми рекомендується додержуватися низки простих правил.

• Тема мусить відповідати підготовці і нахилам конкретного учня.
  
• Основні першоджерела мають бути досяжними (тобто в учня є можливість одержати їх для опрацювання без надзусиль).
  
• Основні тексти мають бути такими, що їх можна осягнути (тобто інтелектуально підсильними для конкретного учня).
  
• Обрана методологія розробки теми має реально відповідати здібностям конкретного учня.
  

Отже, хто береться за наукову роботу, мусить братися за таку, яка йому цікава і до снаги.

Формулювання мети, задач і гіпотези

Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформулювати мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, зміст, організація виконання роботи.

1. При визначенні мети дослідження необхідно відповісти на питання:

«Який результат передбачається одержати?», «Яким бачиться цей результат ще до його одержання?», «Для чого проводиться дослідження?».

Мета будь-якого дослідження, як правило, починається з дієслів:

• з’ясувати …
  
• виявити …
  
• вивчити …
  
• сформувати …
  
• провести …
  
• визначити …
  
• створити …
  
• побудувати …
  
• дослідити …
  

Мета роботи повинна бути тісно пов’язана з назвою її теми.

Наприклад:

Тема роботи. Підвищення ефективності функціонування підприємств.

Мета роботи: визначити основні методи підвищення ефективності функціонування підприємств.

Тема роботи. Основні зміни ритму серця перед, під час та після бігу на короткі та довгі дистанції.

Мета роботи: вивчити сутність зміни ритму серця перед, під час та після бігу на короткі та довгі дистанції.

2. Під задачами дослідження розуміється те, що можна зробити для досягнення мети. Задачі дослідження формулюються у формі переліку дій: «проаналізувати…», «вияснити…», «обґрунтувати …», «вивчити…» та інші.

Про досягнення мети слід зазначати у висновках наукової роботи.

3. Важливим елементом програми дослідження виступає гіпотеза – науково обґрунтоване припущення про структуру об’єктів, що вивчаються. Це своєрідний прогноз очікуваного рішення дослідницького завдання. Він базується на наявних теоретичних знаннях про досліджуваний об’єкт.

Якщо при перевірці результат відповідає дійсності, то гіпотеза перетворюється на наукову теорію. Гіпотеза висувається з надією на те, що вона, коли не цілком, то хоча б частково, стане достовірним знанням. Гіпотез може бути декілька – якісь із них підтвердяться, якісь ні.

Під гіпотезою розуміють такі питання для відповіді:

• В чому полягає припущення про те, як можна реалізувати ідею і задумку дослідження?
  
• Якою представляється модель нововведення, яка реалізується під час дослідження?
  
• На що вплине нововведення?
  

Після знайомства з літературою, учень разом із вчителем формулює гіпотеза тому, що саме у вигляді гіпотези в першу чергу формується рішення проблеми, яка і складає головний зміст дослідницької роботи.

Частіше за все гіпотеза формулюється по схемі: «Якщо …, то …».

Визначення методів, об’єкта і предмета дослідження

Об’єктом дослідження називають процес чи явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Головне питання при визначенні об’єкта «Що розглядається?»

Предмет дослідження визначається при відповіді на питання: «Як розглядати «об’єкт», «Які відносини йому властиві?», «Які аспекти і функції виділяє дослідник для вивчення об’єкта?».

Досить поширеним є поділ основних типів методів за дво­ма ознаками: мети і способу реалізації.

За першою ознакою виділяються так звані первинні ме­тоди:

1. Спостереження — систематичне цілеспрямоване вивчення об'єкта. Це найелементарніший метод, який є, як правило, складовою інших методів.

Щоб стати основою наступних теоретичних і практичних дій, спостереження мусить відповідати таким вимогам:

• задуманості заздалегідь (спостереження проводиться для певного, чітко поставленого завдання);
  
• планомірності (виконується за планом, складеним відповідно до завдання спостереження);
  
• цілеспрямованості (спостерігаються лише певні сторони явища, котрі викликають інтерес при дослідженні);
  

• активності (спостерігач активно шукає потрібні об'єкти, риси явища);
  

• систематичності (спостереження ведеться безперервно або за певною системою).

Спостереження, як метод пізнання, дає змогу отримати пер­винну інформацію про об'єкт дослідження.

2. Опитування дає змогу отримати як фактичну інформа­цію, так і оцінні дані, проводиться в усній або письмовій формі. При створенні анкети або плану інтерв'ю важливо сформу­лювати запитання так, щоб вони відповідали поставленій меті. Анкета може включати декілька блоків питань, пов'язаних не лише з рівнем періодичності використання тих чи інших засобів, а й оцінкою об'єкта дослідження.

3. Порівняння — один із найпоширеніших методів пізнан­ня. Це процес встановлення подібності або відмінності пред­метів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об'єктам.

Метод порівняння дасть результат, якщо відповідатиме таким основним вимогам:

• можна порівнювати лише ті явища, між якими є певна об'єктивна спільність;
  
• порівняння необхідно здійснювати за найсуттєвішими, найважливішими (в межах конкретного пізнавального завдання) рисами.
  

Інформацію про об'єкт можна отримати двома шляхами:

• безпосередній результат порівняння (первинна інформація);
  
• результат обробки первинних даних (вторинна або похідна інформація).
  

4. Вимірювання — це процедура визначення числового зна­чення певної величини за допомогою одиниці виміру. Цінність цієї процедури полягає в тому, що вона дає точні, кількісно визначені відомості про об'єкт. При вимірюванні необхідні такі основні елементи: об'єкт вимірювання, етало­ни, вимірювальні прилади, методи вимірювання.

5. Тестування є різновидом вибіркового опитування, яке проводиться з метою виявлення суттєвих ознак об'єкта, за­собів його функціонування, використовується в лабораторних експериментах, коли масове опитування через анкетування неможливе. Тестування інколи проводять двічі — на почат­ковому етапі дослідження, де воно виконує діагностичну функ­цію, і при завершенні дослідження, де воно виконує верифікаційну функцію, тобто перевірку істинності гіпотез і висновків. Тести складають так, щоб однозначно виявити ті чи інші властивості опитуваних.

Вторинні методи використовуються з метою обробки та аналізу отри­маних даних-кількісний та якісний аналіз даних, їх си­стематизація.

За ознакою способу реалізації розрізняють:

1. Логіко-аналітичні, до них належать:

- методи дедукції – це перехід від загальних знань про предмети до одиничних знань про окремі предмети;

- методи індукції – основою індукції є дані, одержані шляхом спостереження.

2. Візуальні або графічні методи:

- графи;

- схеми;

- діагра­ми та ін.

Ознайомлення з літературними джерелами

Робота з науковою літературою являється одним із основних етапів в дослідницькій діяльності. Як показує практика, діти не знають як розпочати роботу з літературою. Можна розпочати пошуки із списку рекомендованої літератури по даній темі, потім продовжити роботою з картотекою бібліотеки і бібліографічними виданнями. Грамотно складена картотека навіть при біглому огляді заголовків дає можливість охопити проблему в цілому.

Пошук джерел по картотеці повинен завершитися складанням списку літератури. Варто враховувати, що при написанні інформації про джерело спочатку пишеться прізвище і ініціали автора, потім назва роботи, місце видання, рік видання, і, нарешті вказується кількість сторінок.

При вивченні літератури всі свої зауваження, висновки можна записувати в таку таблицю:

Назва джерела

Основні тези, проблеми

Коментарії

Приклад

Тема роботи. Вплив організації навчальної діяльності на рівень систематизації та узагальнення знань одинадцятикласників про типи хімічного зв’язку і будову речовин.

Об’єкт дослідження: систематизація та узагальнення знань з хімії.

Предмет дослідження: організація навчальної діяльності учнів на етапі систематизації, узагальнення з теми «Хімічний зв'язок. Будова речовини».

Гіпотеза дослідження: застосування оптимального поєднання різних форм організації навчальної діяльності з метою систематизації та узагальнення знань учнів про хімічний зв'язок і будову речовини забезпечить вищий рівень засвоєнні знань, ніж у масовій шкільній практиці.

Мета дослідження: дослідити вплив організації навчальної діяльності на рівень систематизації та узагальнення знань учні 11 класу про типи хімічного зв’язку і будову речовин.

Завдання дослідження:

1. Вивчити наукову літературу з проблеми дослідження.

2. Обґрунтувати методичну діяльність використання різних форм організації навчальної діяльності.

3. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити оптимальне поєднання різних видів організації навчальної діяльності учнів під час вивчення питань хімічного зв’язку і будови речовин в одинадцятому класі.

Основна форма роботи НТУ – це секція. Вона може бути математична, фізична, історична, екологічна, філологічна та інші за необхідністю і можливістю. Заняття в секціях проводяться раз або двічі на місяць.

Тематика занять в секції

• Місце і роль науково-дослідницької роботи в навчальному процесі.
  
• Значення планування та чіткої організації наукового дослідження.
  

Кожен дослідник повинен знати специфіку наукової творчості в цілому і конкретної галузі зокрема. Ефективність наукової творчості, оптимальне використання потенційних можливостей науковця залежить від раціональної організації праці.

Є багато методів наукової організації праці, які вибираються особисто з урахуванням індивідуальних особливостей. Однак існують загальні принципи наукової праці. До найважливіших з них відносять: творчий підхід, мислення, плановість, динамічність, колективність, самоорганізацію, економічність, критичність і самокритичність, роботу над собою, діловитість, енергійність, практичність.

Велике значення, якщо не головне, має принцип самоорганізації, на який я хочу звернути увагу більш детальніше.

До елементів самоорганізації належать:

- організація робочого місця із забезпеченням оптимальних умов для високопродуктивної праці;

- додержання дисципліни праці;

- послідовність у накопиченні знань протягом творчості;

- систематичність у дотриманні єдиної методики і технології при виконанні одноразової роботи.

Досягти системності в роботі можна виконанням певних правил:

- постійно думати про предмет дослідження;

- не працювати без плану;

- при виконанні великої роботи слід звільнитися від другорядних справ;

- перш ніж братися за роботу, зважити і розподілити свої сили і час;

- заздалегідь готувати все необхідне для виконання роботи, щоб не відволікатись;

- не можна роботи дві справи одночасно;

- творчу роботу виконувати до кінця;

- постійно контролювати свою роботу, вчасно вносити корективи;

- намагатися бачити кінцеву мету.

Таким чином, у самоорганізації велику роль відіграють самообмеження, дисципліна, самоуправління, самооблік, самоконтроль та інші «само…», в тому числі самостійність, тобто здатність самому виявляти причини вимкнення труднощів і усувати їх. Сюди належать також дотримання трудового режиму і графіка роботи, дисципліни мислення, здатність зосереджуватися, не порушувати логічний розвиток ідей.

• Вибір і затвердження теми, мети, завдання, актуальності дослідження.
  
• Складання плану та структури наукової роботи.
  
• Робота з науково-літературними джерелами та архівними матеріалами.
  
• Основні форми наукових повідомлень: тези, статті, реферати, доповіді, твори, повідомлення.
  
• Вимоги до змісту і оформлення наукових робіт.
  
• Підготовка до захисту наукової роботи.
  

Орієнтовний календарний план підготовки

наукової роботи учнів

№ п/п	Етапи роботи	Зміст роботи	Результат
	Формування вміння працювати з бібліотечним каталогом	- ознайомлення з тематичним каталогом бібліотеки; - ознайомлення з каталогом статей та публікацій у періодичних виданнях	- формування навичок інформації; - знайомство з видами наукових робіт
	Вибір теми	- огляд учнем літератури з декількох тем із метою визначення кола його інтересів; - остаточний вибір теми та її формулювання	- створення учнями власного списку літератури, яка наявна у бібліотеці (наукові джерела інформації за темами); - вибір теми
	Розробка плану досліджень	- визначення кола питань, які необхідно висвітлити у науковій роботі; - формування списку досліджень, які необхідно провести; - визначення кола організацій, підприємств, які можуть надати інформацію за темою роботи; - визначення строків проведення певних досліджень та збору інформації	- план досліджень; - список організації, які необхідно відвідати; - план збору інформації
	Проведення досліджень	- збір інформації за планом	- інформація за планом
	Аналіз даних	- аналіз зібраної інформації; - визначення питань, які необхідно визначити додатково	- формулювання проблемних питань роботи
	Розробка кінцевого плану тексту наукової роботи	- формулювання назв розділів роботи	- план роботи
	Написання чернетки роботи	- написання чернетки кінцевого тексту роботи	- чернетка роботи
	Перевірка роботи	- вичитка тексту керівником	- виправлений текст роботи
	Друк роботи	- набір тексту на комп’ютері; - підготовка наочних матеріалів для захисту, презентації	- друкована робота; - плакати наочних графіків, таблиць та презентації
	Підготовка виступу учня на конкурс-захист	- підготовка виступу; - репетиція виступу	- виступ
	Захист роботи на шкільному конкурсі-захисті

Кроки написання

науково-дослідницької роботи


Написати науково-дослідницьку роботу на високому рівні непросто. Але потрібно кожному учню знати вимоги написання наукової роботи, її основні кроки:

1. Актуальність теми

Що такс актуальність? Актуальність - це важливість, практична значущість розглядуваної проблеми. Тема науково-дослідницької роботи повинна розкривати актуальність даної проблеми та відповідати сучасним потребам біологічної науки. А самі завдання роботи повинні розкривати суть, поетапність вирішення даної проблеми та сформувати шляхи вдосконалення певного процесу, явища, системи тощо.

2. Основна теоретична частина

В основній теоретичній системі учень повинен розкрити обрану тему науково-дослідницької роботи на сучасному рівні розвитку біологічної науки, використовуючи такі підходи й наукові знання, що пояснюють різні явища, події, процеси у практиці біолога з позиції сьогодення. Крім того, учень повинен достатньо повно розкрити основні поняття та терміни, що стосуються проблеми роботи, включити у зміст матеріалу тільки об'єктивні факти і реальні практичні приклади.

3. Дослідницький характер

У науково-дослідниць кін роботі повинні міститись елементи дослідження:

- вивчення достатньої кількості літературних джерел з даної проблематики;

- систематизація та аналіз різних думок І підходів до вирішення розглядуваної проблеми, формування власної точки зору;

- оформлення досліду, експерименту, спостереження;

- порівняння теоретичних поглядів вчених і практичної діяльності організацій;

- розробка висновків, рекомендацій.

4. Грамотність

У роботі не повинно бути граматичних і стилістичних помилок. Необхідно дотримуватись правил цитування, оформлення зносок, списку використаної літератури.

У бібліографії повинні міститись всі дані щодо використаних документів, спеціальної та загальної літератури, довідкових видань, котрі залучені до опрацювання теми та на які автор посилається або згадує в будь-якій частині тексту.

При складанні "Бібліографії"' назви видань бажано розміщувати в алфавітному порядку - спочатку всі кириличні видання, а потім - видання латинським шрифтом. Якщо кількість джерел є значною і піддається


Орієнтовний план написання роботи


Вступ

У вступі автор обґрунтовує обрану тему, стисло пояснює, в чому полягає його науковий інтерес.


I розділ. Мета роботи.

Тут автор розкриває завдання, які слід розв'язати в цій роботі, визначає шляхи їх розв'язання, дає характеристику предмета дослі­дження.


II розділ. Наукова (теоретична) частина роботи.

Автор дає стислий аналіз прочитаної з даної теми літератури, ана­лізує теоретичну частину проблеми і методики, за допомогою яких можна її розв'язати.


ІІІ розділ. Методика проведення експериментальної та дослідницької частини роботи.

Детальний опис самої методики, засобів, прийомів, використаних для її здійснення.


IV розділ. Аналіз результатів дослідження.

Тут автор аналізує дані, отримані в ході експерименту.


V розділ. Висновки.

У цьому розділі автор робить особисті висновки за результатами даних, отриманих у ході експерименту, зіставляючи їх із теоретичним матеріалом другого розділу.

Завершує роботу список використаної літератури.

Заняття в секціях проводять раз на два тижні. Підсумки роботи секцій та результативність їх діяльності підбивають на підсумковій науково-дослідницькій конференції.


Основні вимоги до оформлення та структури науково-дослідницької роботи


Науково-дослідницька робота має бути надрукована чітко, розбірливо, без помилок і виправлень, з одного боку паперу, формату А4. Шрифт: Time New Roman. Розмір шрифту: 14. Загальний обсяг роботи, враховуючи список використаної літератури та додатки, не повинен перевищувати 30 сторінок, надрукованих через півтора інтервали. Текстова частина – чорного кольору.

Аркуш наукової роботи повинен мати поля:

ліве – 25 мм;

верхнє – 20 мм;

праве – 10 мм;

нижнє – 20 мм.

Заголовки структурних частин наукової роботи «Зміст», «Перелік умовних скорочень», «Вступ» виконують великими літерами, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (перша – велика) з абзацу. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Кожну структурну частину наукової роботи слід починати з нової сторінки.

Структура науково-дослідницької роботи:

- титульна сторінка;

- зміст;

- вступ;

- головна частина;

- висновки;

- список літератури;

- додатки (при необхідності).

Титульна сторінка

Титульна сторінка містить назву Міністерства, територіального відділення МАН, а також відомості про базовий науковий, вищий навчальний, або навчальний (школа, позашкільний заклад) заклад, у якому виконана наукова робота, прізвище, ім'я по батькові автора, назву наукової роботи, наукову ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я по батькові наукового керівника, консультанта, місто, рік подання на конкурс.


Зразок оформлення титульної сторінки

науково-дослідницької роботи





МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК


МИКОЛАЇВСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ МАН


ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ


СЕКЦІЯ ГЕОГРАФІЇ


Проблеми водних ресурсів в м. Миколаєві

Роботу виконала

Іванова Катерина Василівна

учениця 11 класу

Миколаївського

ліцею „Педагог”


Науковий керівник - Петрова К.І.,

вчитель-методист

Миколаївського ліцею «Педагог»

Науковий консультант – Іванов П.С.,

кандидат філологічних наук


Миколаїв - 2008

Зміст

Зміст — це друга після титульного аркушу сторінка, в якому визначена структура (план) наукової роботи з назвами розділів, підрозділів та номерів початкових сторінок. Його доречно подавати на початку роботи, зазначаючи назви та номери початкових сторінок усіх структурних елементів праці. Такими структурними елементами наукової роботи можна вважати усі її компоненти, як мають власну назву і здебільшого потребують того, щоб починатися з окремо їсторінки. Крім назв розділів, підрозділів, у змісті треба обов'язково відзначити вступ, висновки, перелік використаної літератури і додатки, якщо вони є.


Зразок оформлення змісту

науково-дослідницької роботи





ЗМІСТ


ВСТУП ……………………………………………………………………………...3


РОЗДІЛ 1. Поняття про творче мислення

1.1. Критика і творчість – два боки успішного розв’язання проблем……………6

1.2. Творче мислення у індивідуальному розв’язанні проблеми……………….11

1.3. Творчість у колективному розв’язанні проблеми…………………………..16


РОЗДІЛ 2. Оцінка міркування

2.1. Сутність оцінки міркування………………………………………………….25

2.2. Восьме критичне мислення…………………………………………………..31

2.3. Різновиди відповідей………………………………………………………….40


ВИСНОВКИ……………………………………………………….........................44

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ .……………………………......47

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………49


Вступ

У вступі розкриваються:

- актуальність теми: «актуальність роботи полягає в тому, що …» або «актуальність зумовлена тим, що…» або «… цим визначається актуальність дослідження»;

- новизна: пропонується новий підхід в дослідженні явища, розглядається нова методика;

- мета: «мета роботи полягає в …», «метою НДР передбачено…», «цим визначається мета НДР»;

- основні завдання: «мета роботи передбачає рішення таких задач: …», «мета дослідження визначає її основні завдання…». Формулювання завдань може бути представлена із нумерацією або без неї, але тоді кожне положення зручно розміщувати з абзацу і розпочинати із дієслів: виявити, вирішити, описати, знайти, визначити, встановити, показати, здійснити і т.д. У вступі повинна бути мотивація вибору теми. Вказується, які проблеми вивчені повністю, а які не досліджені зовсім.

Об’єм вступу не перевищує 2-3 сторінки.

Основна частина

Передбачає виклад отриманих результатів. Особливе значення в ній належить точності заголовків, доступності матеріалу, введенню інформації, яка належить іншим авторам з використанням наступних конструкцій: «як справедливо вважає …», «заслуговує на увагу думка …», «на думку …», «як стверджує …» і т.д.

Власне відношення до інформації можна сказати за допомогою наступних конструкцій: «не можна не погодитись з думкою …», «доречно вважати…», «як справедливо вважає …», «правомірно стверджує …» і т.д.

Ця частина складається з двох-трьох основних розділів, які, у свою чергу, можуть поділятися на два-три підрозділи і за змістом повинні відповідати направленості теми, підпорядковуватись основній меті та завданням, мати приблизно однаковий обсяг.

Об’єм основної частини традиційно складається із 20-25 сторінок.

Висновки

У відповідність з реальними фактами повинні бути приведені і висновки з дослідження. Їх також не можна робити занадто поспішно. Висновки повинні випливати з того, що насправді доведено. Висновки звичайно пропонуються у виді коротких і конкретних тверджень, формулювання яких спираються на факти, існування яких до початку проведення дослідження лише гіпотетично передбачалося. Обсяг і зміст понять, використовуваних у висновках, повинні відповідати обсягові і змістові понять, що маються в нових формулюваннях експериментальних гіпотез.

Висновки не повинні мати зайвих слів, в них необхідно звернути увагу на якісні та кількісні показники здобутих результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

Від чіткості та грамотності формулювання висновків значною мірою залежить успіх у зовнішній репрезентації результатів дослідження та якість наукової роботи загалом. Тому слід орієнтуватися, що висновками не може бути стислий виклад змісту попередніх розділів. Висновки - це лаконічне (без зайвої аргументації - система аргументів мала бути використана та повністю задіяна при викладі змісту в основній аналітично-дослідницькій та описовій частині роботи, себто у розділах, які передують висновкам) підведення підсумків всього, що було зроблено і чого було досягнуто у рамках конкретного дослідження.

У висновках можуть і повинні бути відзначені як найвагоміші фактологічні здобутки, отримані під час реалізації дослідницького задуму, так і найцінніші з інтелектуальних відкриттів, чия наукова безсумнівність вже була попередньо доведена та обґрунтована в основних розділах роботи. Висновки фактично повинні стати демонстрацією всього того найвагомішого, про що детальна мова була при викладі змісту праці.

Подібно до вступу, знайомство з яким повинно переконати у науковості постановки дослідницької проблеми, так само висновки мають упевнити кожного читача, що задекларована проблема (чи сукупність проблем) знайшла належне наукове вирішення у формі повно та кваліфіковано підібраної фактологічної бази та віднайдених зв'язків між окремими предметами та явищами, тобто відкритих та обґрунтованих тенденцій та процесів.

Об’єм висновків може складати 1-3 сторінки.

Список використаної літератури

Логічним завершенням побудови будь-якої наукової роботи мас стати бібліографія з проблеми, якій було присвячене дослідження.

Ставлення до підготовки бібліографічної довідки має бути якнай­серйозніше, оскільки вона ще з одного боку демонструє і підкреслює здатність конкретного учня відшукати максимальну (принаймні необхідну) кількість спеціальної літератури (як загальновідомої, так і тієї, з якою працює вузьке коло спеціалістів) із визначеної проблематики. У літературних джерелах і наукових видань вказують прізвище, ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Для статей, що опубліковані в періодичній пресі, зазначають прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети, сторінки статті:

Зразок оформлення списку використаних джерел та літератури науково-дослідницької роботи




СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ТА ЛІТЕРАТУРИ


Джерела


Корсунський О.С. 12.02.2008 /Записано автором.

Матеріали Снігурівського краєзнавчого музею.

Література

(в алфавітному порядку)

1. Войнович В. Українська міфологія. – К.: Либідь, 2002. – 664с.
   
2. Конституція України. – К.: Юридична література, 2002. – 50 с.
   
3. Царенко А.В., Яцук Г.Ф. Валеологія. Підручник для 8-9 класів загальоосвітніх шкіл. – К.: Ґенеза, 2000. – 136 с.
   

Додатки

До них слід включати допоміжні матеріали (таблиці, схеми, ілюстрації, діаграми тощо). Кожен додаток починається з нової сторінки, у правому верхньому куті пишуть слово «Додаток». Якщо в роботі декілька додатків – їх нумерують арабськими цифрами (наприклад: «Додаток 1»). Посилання на додатки в тексті робити обов’язково.

Нумерація

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул, посилань на літературні джерела подається у роботі арабськими цифрами без знака "№".

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел, не мають порядкового номеру, хоча всі аркуші, на яких вони розміщені, нумеруються звичайним чином.

Після слова "РОЗДІЛ" ставиться номер, крапка не ставиться, потім з нового рядка друкується заголовок розділу.

Посилання

На запозичену з інших джерел інформацію, а також цитати, що наводяться в тексті, мають бути зроблені посилання. Їх наводять одразу після закінчення цитати в квадратних дужках, де вказують порядковий номер джерела у списку літератури та відповідні сторінки джерела

Наприклад: 18. с.28-32 або під текстом тієї ж сторінки у вигляді зноски, де вказують прізвище та ініціали автора, назву джерела, місце видання, видавництво, рік видання та сторінку.

Приклад:

Цитата в тексті: „...Допускається наводити посилання... ¹„

Відповідне подання виноски:

¹Петренко А.С. Як добре навчатися в школі. К; Школа. 1998. – С. 15-18.

Ілюстрації

Ілюстрації (карти, схеми, фотографії, діаграми, креслення) та таблиці необхідно подавати після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад, „Рис.1.2.” (другий рисунок першого розділу). Номер рисунку, його назва та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу, наприклад: „Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу), та розмішують цей надпис у правому верхньому кути над відповідним заголовком таблиці.


Формули

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка.

Рівняння та формули треба виділяти з тексту вільними рядками (вище та нижче кожної формули..). Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (-) або знаків плюс (+), мінус (-), множення (*) і ділення (:).


Контрольна схема самоперевірки

виконаної науково-дослідницької роботи

Вступ







Розділ 1

Чи відповідає

завданню1

1.1.

1.2.

1.3.

Розділ 2

Чи відповідає

завданню2

2.1.

2.2.

2.3.


















Висновки

Висновки




Висновки або заключна частина роботи



Список використаної літератури



Додатки

Вимоги оформлення та написання

тез, рецензій


Тези – це стисло сформульовані основні положення статті, лекції, доповіді. В тезах відсутні деталі, пояснення, таблиці, ілюстрації тощо. Їх подають у вигляді цитат з першоджерела або формулюють власними словами. Кожна теза, що містить нову думку, пишеться з абзацу.

Тези викладаються у довільній формі і дають стислу характеристику змісту науково-дослідницької роботи із визначенням основної мети, актуальності і завдань наукового дослідження. Також в них зазначаються висновки та отримані результати проведеної роботи.

Перед тезами зазначається назва роботи; прізвище, ім'я, по батькові автора; назва навчального закладу; клас: прізвище, ім'я, по батькові та посада наукового керівника (консультанта).

Обсяг тексту тез не більше 1 сторінки, формат А-4, набраний в текстовому редакторі Word шрифтом Time New Roman розміром 14 р. з полуторним міжрядковим інтервалом. Всі береги (поля) - 20 мм.


Зразок оформлення тез

науково-дослідницької роботи


Тези науково-дослідницької роботи

Петрова Миколи Івановича,

учня 11 класу

ЗОШ №22 м. Миколаєва

Науковий консультант (керівник):

Іванова Марина Сергіївна,

(посада)


Мовні особливості народних пісень



Рецензування науково-дослідницької роботи

Наукова робота учнів обов’язково має бути оцінена відповідними фахівцями (досвідченими вчителями, науковцями, спеціалістами певної галузі). На конкурс-захист наукових робіт разом із дослідженням, оформленим відповідно до вимог подається рецензія.

Зміст рецензії має відображати результати аналізу й оцінки роботи з таких питань:

- актуальність та складність обраної теми;

- самостійність і повнота викладу матеріалу;

- рівень обґрунтованості положень дослідження;

- достовірність і новизна наукових тверджень;

- відповідність результатів виконаного дослідження меті та завданням роботи;

- аргументованість висновків;

- можливості впровадження у практику результатів роботи;

- стиль і грамотність оформлення дослідження.

Рецензія має бути підписана та скріплена печаткою установи за місцем роботи того, хто їх готував.


Зразок оформлення рецензії

науково-дослідницької роботи


Рецензія

на роботу учениці 11 класу ЗОШ №51

Сидорової Ірини Миколаївни за темою

“Хрещення Русі"




Захист науково-дослідницької роботи


Підготовка до захисту починається з написання доповіді. Як правило її можна поділити на три частини. Перша частина доповіді повторює вступ роботи. Друга частина, найбільша в доповіді, присвячується основним результатам дослідження. Закінчується доповідь заключною частиною, яка складається по тексту висновків науково-дослідницької роботи. В ній перераховуються основні висновки роботи.

До тексту доповіді можуть бути додані додаткові матеріали (схеми, графіки, діаграми і т.п.), які необхідні для доведення положень, які висуваються і обґрунтування висновків, а також запропонованих рекомендацій.

Захист науково-дослідницьких робіт звичайно проходить публічно.

• Мова доповідача повинна бути ясною, грамотно точною, що робить її зрозумілою і переконливою.
  
• Мова повинна бути також виразною, що залежить від її темпу, тональності й інтонації. Спокійна, нешвидка манера викладу завжди імпонує слухачам.
  
• Велике значення має вибір одягу. Елегантність, акуратність, підтягнутість в одязі сприяє приємному враженню і розположенню журі.
  
• Відповідаючи на запитання, необхідно уважно його слухати і зрозуміти зміст того, що цікавить людину, яка його поставила. Бажано на задане питання відповідати відразу, а не вислуховувати всі питання, а потім на них відповідати. При цьому потрібно враховувати, що чітка, логічна аргументована відповідь на попереднє запитання може виключити наступне.
  

Практичні поради промовцеві:

1. з привітальним словом зверніться до голови журі, членів журі та аудиторії (наприклад: "Шановні голова та члени журі! Шановні слухачі!");
   
2. представте себе, назвіть прізвище, ім'я, по-батькові, місце навчання (наприклад: "Мене звати Іванова Катерина Олександрівна, учениця 11 класу загальноосвітнього навчального закладу №10 м. Миколаєва");
   

3) виразно, чітко назвіть тему науково-дослідницької роботи (наприклад: "Дозвольте мені представити вашій увазі науково-дослідницьку роботу на тему...");

4) змістовно розкрийте актуальність роботи, сформуйте мету, завдання, предмет і об'єкт дослідження, методи дослідження;

5) коротко розкрийте шлях реалізації основних завдань роботи, обов'язково зробіть належні висновки та підкресліть практичну значимість вашої роботи;

6. не забудьте подякувати аудиторії за увагу;
   
7. пам'ятайте: доповідь має тривати 7-10 хвилин і не більше.
   

Захист науково-дослідницьких робіт – це урочиста і святкова подія для кожного учасника конкурсу, тож варто потурбуватися, щоб це дійство справді стало цікавим і корисним для всіх присутніх.


Етапи конкурсу-захисту


І етап – міський (до 1 лютого);

ІІ етап – обласний (до 1 березня);

ІІІ етап – Всеукраїнський ( у квітні – травні).

До участі в І етапі допускаються слухачі (переможці обласного тестування), кандидати (переможці обласного конкурсу-захисту) та дійсні члени МАН (переможці всіх етапів – міського, обласного, Всеукраїнського конкурсу-захисту).

До участі в ІІ етапі допускаються кандидати, дійсні члени МАН, переможці І етапу.

До участі в ІІІ етапі допускаються кандидати, дійсні члени МАН, переможці ІІ етапу.

Положення про територіальне відділення Малої академії наук учнівської молоді, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 9 лютого 2006 року № 90 (Інформаційний збірник № 8-9/ 2006 рік, березень).