Geum.ru

Електронне наукове фахове видання, засноване у грудні 2006 року (виходить 4 рази на рік) Випуск 6(14) Київ, 2009 р

Вид материалаДокументы

Содержание


Проет SWHi
a.                  Системна архітектура та джерела даних
Проект eCulture
Проект IPISAR (Image Preservation, Information Systems, Access and Research)
Список використаних джерел
Постановка проблеми.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми.
Формулювання цілей статті.
Перспективи подальших розвідок.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Проет SWHi


Властивістю електронної бібліотеки є базування її на колекції анотованих даних у вигляді метаданих [12].

Розглянемо європейські проекти з впровадження Semantic Web в електронні бібліотеки:

Онтологія SWHi розроблена на основі електронної бібліотеки, у якій основні джерела даних в репозиторії описані метаданими. Ці метадані відображаються і зберігаються в онтології, що базується на онтології схеми. Крім того, буквені значення в метаданих, наприклад, заголовок, аналізуються програмою, внаслідок чого можна отримати інші назви, інформацію про події, що стосуються сутності заголовку, терміни. Для збагачення онтології, також отримують нову, пов’язану з темою, інформацію з обраних веб-документів.

Ця система пропонує дві форми пошуку: простий та складний. Використовуючи простий пошуковий інтерфейс, користувач може ввести умови запиту, незважаючи на характер поля. Система використовує мову запитів RDF, таку як SeRQL. Процесор генерування запитів SeRQL стикається, принаймні, з двома  проблеми. По-перше, він не визначає, в якому класі можуть бути знайдені слова. Щоб уникнути цієї проблеми, прикладне програмне забезпечення Semantic Web, а саме, OpenAcademia [14] вимагає від користувачів вводити ключові слова у відповідне поле (автор, назва або рік) в її розширеному пошуковому інтерфейсі. По-друге, існують деякі обмеження в підстроках відповідності SeRQL при використанні символу загальності '*'. Цю проблему можна вирішити за допомогою інформаційно-пошукових програм, таких як Lucene, яка забезпечує потужний алгоритм точного і ефективного пошуку. Крім того, виконуючи функцію пошуку місця, Lucene підтримує також запити у вигляді фрази, та інші більш складі види запитів.

Інші семантичні системи, такі як KІМ використовують пошукову машину Lucene для індексації та пошуку семантично анотованих документів. Водночас OWLIR та Swoogle використовують індексно-пошукову систему Haircut для індексування та пошуку RDF документів, застосовуючи механізм N-грам в якості термінів індексації.

Окрім самого пошуку, значним також є питання представлення результатів пошуку, одним із напрямків якого являється його візуалізація. У Semantic Web, візуалізація стає все більш важливою. Існують випадки складних відносин між ресурсами, які не можуть бути представлені за допомогою простого списку. Крім того, як правило, відображається тільки невелика кількість результатів пошуку (в діапазоні 10-20 результатів на сторінці). До документів, які знаходяться в кінці результату пошуку, швидше за все, ніколи не будуть звертатися.

a.                  Системна архітектура та джерела даних


Загальна архітектура системи SWHi складається з трьох рівнів:

1. рівня системи управління знаннями (Kms),

2. рівня семантичних веб-додатків (SWA),

3. рівня користувальницького інтерфейсу (Web UI).

Перший рівень відповідає за обробку (вилучення інформації та семантичні анотації), індексування та зберігання ресурсів (метаданих та документів), а також надання API для третього рівня запиту бази знань. Цей рівень сильно залежить від ряду інших інструментів першого рівня, таких, як GATE, Sesame і Lucene.

Другий рівень містить кілька програмних модулів, які були розроблені в рамках Semantic Web для виконання наступних функцій: обробки джерел даних (тексту і метаданих), обробки запитів користувачів, а також доставку результатів за декількома напрямками (графічнй модуль, кластерні карти і пошуковий модуль).

Третій рівень безпосередньо забезпечує інтерфейс для користувачів, і розроблений простим та легким у використанні.

Так, онтології відіграють центральну роль у SWHi системі. Для розвитку SWHi онтології використовуються існуючі онтологічні ресурси для структурування і збереження історичної інформації, а саме: PROTON - базова онтологія, таксономія предметної класифікації NewsBank/Readex, Дублінське Ядро та словник FOAF Vocabulary. Ці онтології зберігаються з використанням Sesame2.

Інформаційні джерела для цієї онтології отримувалися з даних Ранньої Американської історії 1639-1800.рр. Вони публікувалися в роботах XVII-XVII ст. Метадані складалися з 36305 записів які ,були докладно описані (назва, автор, дата публікації і т.і.) в MARC21. У майбутньому планується розширити джерела даних з інших історичних електронних журналів та включити їх повні тексти до онтології.

Проект eCulture


eCulture - семантична пошукова система, яка дозволяє одночасно вести пошук інформації в кількох колекціях установ, що опікуються проблемою культурної спадщини [15]. Це робиться шляхом перенесення цих колекцій в RDF шляхом зв’язування об’єктів колекцій як екземплярів класів через загальнодоступні словники, тим самим створюючи великий RDF граф. В процесі пошуку цей граф трасується і деякі підграфи повертаються у вигляді результату. Основним механізмом пошуку є використання Prolog.

Більшість Semantic Web додатків реалізовано за зразком реляційних баз даних, де прикладна логіка має доступ до бази даних на основі SQL [20]. Існує ряд еквівалентів SQL для Semantic Web, таких як SeRQL [17] і рекомендація W3C SPARQL [10]. Обидва дозволяють виразити граф, що складається з низки обов'язкових і необов'язкових ребер та вузлів, з розширеними умовами літеральних значень.

SeRQL відповідає вираженню графу на транзитивно закритому виразі, використовуючи семантику RDFS. Стандарт SPARQL не визначає, чи виконується логічний наслідок, який виконаний механізмом судження СУБД.

Однак, додатки eCulture не використовують SeRQL або SPARQL. Замість цього запити прикладної логіки виражаються як Prolog цілі на необроблених даних RDF та/або модулях судження  RDFS/OWL.

У eCulture розроблено методологію для портування культурних сховищ для Semantic Web і RDF. Ця методологія заснована на тому факті, що можна розраховувати, як правило, на два типи даних, від установ, що займаються питаннями культурної спадщини:

– Метадані, які описують культурні об'єкти та фотографії,

– Локальні словники, які використовуються в деяких метаданих.

Установи, як правило, використовують різні формати та різні моделі даних для представлення своїх колекцій та словників, це можуть бути бази даних, XML файли, або навіть текстові файли.

Основна увага в проекті приділена конвертації XML до RDF. Звертаючи увагу на те, що на відміну від раніше запропонованих підходів, при яких цільова модель RDF виходить з джерел даних XML, в eCulture такий підхід неприйнятний. Трансформація XML до RDF базується на основі правил властивостей, правил впорядкування, заміни значень та інших.

Проект IPISAR (Image Preservation, Information Systems, Access and Research)

Проект IPISAR досліджує розповсюдження, вивчення і раціональне використання культурної спадщини, та спроби представити вирішення загальних проблем в цих галузях на базі Semantic Web (SW) [Solutions for a Semantic Web-Based Digital Library Application Andrew Russell Green and Jose Antonio Villarreal Martinez].

У рамках проекту розроблений додаток «Pescador», який буде зберігати каталогізовані дані в стійких потрійний сховищах (їх функції будуть ті ж самі, що і в реляційної бази даних в традиційних системах).

Вимоги до додатку включають у себе здатність до інтеграції даних з каталогів різних форматів і адаптування до каталогізаційних потреб різних архівів. У даному проекті терміни "формат каталогу" і "формат запису", відносяться до організаційних особливостей значення полів, які використовуються для опису об'єктів в архів або до каталогу бібліотеки, а також інших конвенцій, пов'язаних зі створенням каталогу. Pescador використовує модель SW для каталогізації, де кожному формату запису буде відповідати окремий вид структурованого графу, в який включено спеціальна лексика і правила, що пов'язана із спеціалізованою прикладною логікою.

Висновки

Основним напрямком Європейських проектів щодо розвитку програмного забезпечення для підтримки електронних бібліотек є розширення онтологій екземплярами у вигляді метаданих. Формат представлення онтології в більшості проектів спирається на загально прийняті рекомендації RDF та OWL.

Слід зазначити, що існуючі рекомендації SPARQL можуть вирішити проблему пошуку інформації в графі. Це призводить до розробки нових гілок SPARQL а саме SeRQL та SPARQLeR. Останні, на нашу думку, мають більше перспектив, оскільки є розширеннями мови запитів SPARQL, що додає підтримку для створення семантичних шляхів запиту. Пропоноване розширення вписується в загальний синтаксис і семантику SPARQL і дозволяє легко формулювати запити за участю широкого кола регулярних шляхів в моделях RDF графів.

Слід також звернути увагу, що однією з найбільших проблем в Європейських проектах, є інтеграція даних залежно від їх змісту. Цю проблему поки не вирішено повністю.

Аналіз міжнародних проектів показав, що в подальшому необхідно досліджувати проблему інтеграції даних в семантичних мережах, а також побудови семантичних електронних бібліотек, концептуальний мапінг яких оперує не тільки метаданими, але й контентом гетерогенних ресурсів.

На нашу думку, більш адаптованими до потреб електронних бібліотек є системи EPrints і Dspace. При цьому Eprints вже достатньо довгий час використовується в електронних бібліотеках України, тому застосування саме цієї системи є найбільш оптимальним рішенням для створення відкритого інформаційного простору АПН України.

Список використаних джерел

1. Андреев В.А. Электронные библиотеки: опыт создания за рубежом: IV Международная конференция "КРЫМ-97". Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта. – Заголовок з екрану.

2. Новицкий А.В., Резниченко В.А., Проскудина Г.Ю. Создание научных архивов с помощью системы EPrints. Электронные библиотеки. – 2006. – Том 9. – Вып. 4. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта. – Заголовок з екрану.

3. Репозиторії системного програмного забезпечення – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта - Заголовок з екрану.

4. ссылка скрыта ссылка скрыта – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта.– Заголовок з екрану.

5. Bepress Legal Repository – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта. – Заголовок з екрану.

6. Brody, T., Jiao, Z., Hitchcock, S., Carr L. & Harnad, S.  (2001) Enhancing OAI Metadata for Eprint Services: two proposals Experimental OAI-based Digital Library Systems Workshop held in conjunction with the 5th European Conference on Research and Advanced Technology for Digital Libraries (ECDL), Darmstadt, September 8, 2001 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта. – Заголовок з екрану.

7. Debian GNU/Linux. Debian – Универсальная Операционная Система – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта. – Заголовок з екрану.

8. EPrints Manual. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта

9. EPrints – Digital Repository Software – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта – Заголовок з екрану.

10. Eric Prud'hommeaux Andy Seaborne. SPARQL Query Language for RDF. W3C – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта – Заголовок з екрану.

11. Gutteridge, C.J., Hitchcock, S., Simpson, P. and Hey, J. (2003) Report on the technical issues of using GNU EPrints Software for the development of an institutional e-Print repository at the University of Southampton. Southampton, UK, University of Southampton, 13pp. (TARDis Project Deliverable, D 2.3.2) – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: oton.ac.uk/184/ – Заголовок з екрану.

12. Ismail Fahmi, Junte Zhang, Henk Ellermann, Gosse Bouma. SWHi System Description: A Case Study in Information Retrieval, Inference, and Visualization in the Semantic Web. The Semantic Web: Research and Applications, 4th European Semantic Web Conference. Innsbruck, Austria: Springer, 2007, рр. 769–778.

13. Kudim K.A., Proskudina G.Yu.  Comparison of EPrints 3.0 and DSpace 1.4.1 digital library systems / Pros. of the 12-th Conf. EURASLIC, 2-4 May 2007.

14. OpenAcademia – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта – Заголовок з екрану.

15. Porting Cultural Repositories to the Semantic Web. Omelayenko, B. Tenerife, Spain: автор невідомий, 2008. Proceedings of the First Workshop on Semantic Interoperability in the European Digital Library (SIEDL-2008). рр. 14–25.

16. Registry of Open Access Repositories – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта – Заголовок з екрану.

17. SeRQL: A Second Generation RDF Query Language. Broekstra J, Kampman A. Proc SWAD-Europe Workshop on Semantic Web Storage and Retrieval 2003.

18. The Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting Protocol Version 2.0 of 2002-06-14 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта

19. Tech. Documentation - EPrints History (and Future Plans) – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ts.org/documentation/tech/php/history.php – Заголовок з екрану.

20. Wielemaker, J., Hildebrand, M., Ossenbruggen, J.R. Van. Using Prolog as the fundament for applications on the semantic web (2008). Proceedings of the 2nd Workshop on Applicatiions of Logic Programming and to the web, Semantic Web and Semantic Web Services. Porto, Portugal - 2007.

Варіант 5 

© О.Г. Каверіна, 2009

ISSN 2076-8184. Інформаційні технології і засоби навчання. 2009. №6 (14).

Режим доступу до журналу: du-ua.net/em.html

Каверіна Ольга Геннадіївна, кандидат філологічних наук, доцент, завідуюча кафедрою англійської мови Донецького національного технічного університету

інтегративні тенденції розвитку змісту гуманітарної підготовки майбутніх інженерів

Ключові слова: інтегративний підхід до професійної підготовки, професійна підготовка майбутніх інженерів, професійна комунікація, дидактична інтеграція, інтеграція знань, інтегративна навчально-пізнавальна діяльність.

Постановка проблеми. Інженерна освіта в ХХІ ст. обов’язково має врахувати нові зв’язки інженерної діяльності з навколишнім середовищем, суспільством, людиною, тобто діяльність інженера має бути гуманістичною. Особливе місце в цьому належить гуманітарним дисциплінам, серед яких такі, що формують і розвивають готовність до професійної комунікації, посідають особливе місце в навчальних планах університетів. До цих дисциплін, що мають великий виховний потенціал, можемо віднести українську, іноземну мови, риторику, ораторське мистецтво, культуру й етику спілкування. Названі дисципліни лежать в основі розвитку міжкультурної комунікації, формують комунікативні вміння, сприяють формуванню компетентності і грамотності у спілкуванні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нова якість освіти і професійної підготовки майбутніх фахівців, на думку багатьох учених-дослідників (В.Ю.Биков, Г.П.Васянович, С.У.Гончаренко, І.А.Зязюн, М.Б.Євтух, І.М.Козловська, Е.В.Лузік, Н.Г.Ничкало, О.Г.Романовський, С.О.Сисоєва, П.В.Стефаненко та ін.), безпосередньо пов’язана з проблемою формування і розвитку у вищий технічній школі інтегрованих знань, вмінь і навичок майбутніх фахівців на основі міждисциплінарного зв’язку гуманітарних, природничих і технічних циклів дисциплін та їх практичного використання в майбутній професійній діяльності.

Одна з найскладніших проблем модернізації змісту освіти пов’язана з тим, що в умовах надзвичайного приросту наукового знання розширюється обсяг навчального матеріалу в навчальних програмах вищих технічних навчальних закладів. Спроби його скорочення, що робляться час від часу, виявляються в більшості випадків малоефективними. Місце редукованих розділів навчальних курсів відразу займає новий матеріал, який часто виявляється ще більшим об’ємним. У результаті посилюється перевантаження студентів зі всіма його негативними наслідками. Протиріччя між навчальним матеріалом, що ускладнюється, і реальними можливостями студентів набуває ще більшої гостроти.

Які знання повинні стати надбанням кожної сучасної людини? Які компоненти нинішнього освітнього багажу майбутнього спеціаліста збережуть своє значення у найближчі десятиліття, а які незабаром опиняться безнадійно застарілими? Де пролягає межа між спеціалізованими знаннями і матеріалом, що відноситься до „загальної культури”? Як встановити оптимальне співвідношення у змісті вищої освіти між гуманітарними і природничо-науковими циклами дисциплін, між теоретичним і емпіричним матеріалом, між історією і сучасністю? Ці складні питання потребують як подальшого теоретичного осмислення, так і нових стратегічних рішень.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Сучасні тенденції соціально-економічного розвитку спонукають до подальшого творчого пошуку шляхів удосконалення освітніх систем і впровадження відповідних технологій з урахуванням інтеграційних процесів, які визнаються сьогодні провідною закономірністю розвитку педагогічної науки і освітньої практики.

Вивчення літературних джерел, нормативно-правових актів та інших матеріалів, аналіз якості професійної підготовки студентів вищих технічних навчальних закладів за формуванням їхньої готовності до професійної комунікації дали можливість виявити низку суперечностей, що негативно позначаються на кінцевому результаті навчально-виховного процесу, зокрема між: соціальним замовленням щодо якісної підготовки з професійної комунікації у вищих технічних навчальних закладах і недостатнім рівнем сформованості у майбутніх фахівців технічного профілю готовності до професійної комунікативної діяльності; інтегративним характером сучасної освіти і відсутністю відповідної їй системи формування інтегративних характеристик усіх учасників освітнього процесу, їх здібності до індивідуальної творчої діяльності; великим обсягом інформації, продукованої суспільством в умовах інтеграції освіти і реальними дидактичними умовами її засвоєння майбутніми інженерами у вищих технічних навчальних закладах.

Формулювання цілей статті. Проаналізувати сучасні інтегративні тенденції розвитку змісту гуманітарної підготовки майбутніх інженерів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Серед сучасних тенденцій розвитку професійної підготовки фахівців у вищій школі з метою підвищення її якості, ефективності і доступності Т.І.Коваль акцентує увагу на таких, як підвищення рейтингу знань у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців, орієнтація професійної підготовки майбутніх фахівців на рефлексію, впровадження особистісно орієнтованої парадигми навчання, створення Загальноєвропейського простору вищої освіти у відповідності до положень Болонської декларації, інноваційність освітніх стандартів, навчальних програм, методів, форм і змісту навчання, орієнтація професійної підготовки майбутніх фахівців на неперервний освітній процес протягом усього життя, інформатизація вищої освіти, гарантована доступність тих, хто навчається, до якісної і професійної підготовки, використання комп’ютерно орієнтованих методів, засобів та форм навчання, випереджувальний характер професійної підготовки майбутніх фахівців та її спрямованість на самостійну позааудиторну навчально-пізнавальну діяльність студентів [3, с. 30].

У документах у галузі освіти простежується педагогічна установка на формування в студентів цілісного світогляду. Одне з фундаментальних завдань вищої технічної школи – сформувати в майбутніх інженерів погляд на свою майбутню професійну діяльність як єдине взаємозалежне ціле, вміння бачити й розуміти проблеми, що виникають, та шляхи їх вирішення. У змісті професійної освіти центральною постає проблема вияву основних взаємозв'язків навчального матеріалу, які мали б системоутворювальне значення, що встановлюється шляхом практичної реалізації інтегративного підходу до професійної підготовки.

Саме інтеграційні процеси сприяють одночасно активізації сприйняття знань у різних галузях і їх систематизації. Інтегроване знання є необхідною умовою формування системного мислення майбутніх інженерів. Тому інтеграційний підхід можна розглядати як одну з дидактичних умов забезпечення системності змісту освіти, викладання навчального матеріалу, планування й організації навчального процесу, а також комплексного підходу до методів навчання.

Професійна підготовка майбутніх інженерів спирається на ідею інтеграції загальної і професійної освіти. Як будь-який складний об'єкт, процес професійної підготовки майбутніх інженерів є особливою системою. Компонентами цього процесу є політехнічно значущий зміст загальноосвітніх, загальнотехнічних і спеціальних дисциплін, практичне навчання в умовах реального виробничого процесу; різноманітні дидактичні засоби, методи й прийоми, форми організації процесу навчання й навчально-пізнавальної діяльності майбутніх інженерів. Цілеспрямоване й доцільне об'єднання названих компонентів, перетворення їх у певний результат, іншими словами – інтеграція є системоутворювальним фактором професійної підготовки як системи.

Отже, професійна підготовка майбутніх інженерів є функцією загальної й професійної освіти й здійснюється за допомогою взаємозв'язку загальноосвітніх, загальнотехнічних і спеціальних предметів. Відзначимо, що самій природі політехнічних знань властива інтегративність, адже вони є сплав природничонаукових, суспільно-наукових і технічних знань.

В Україні перед вищою школою сьогодні стоїть низка проблем, у розв’язанні яких теоретичну, світоглядну і методологічну допомогу має надати наука вищим навчальним закладам. Основною метою подальшого розвитку вищої освіти є переростання кількісних показників у якісні, що базується на таких принципах:

1. Національна ідея вищої освіти, змістом якої є збереження і збагачення національних освітніх традицій. Вища освіта покликана виховувати свідомого громадянина України, для якого потреба у фундаментальних знаннях і підвищення загальноосвітнього і фахового рівня асоціюється зі зміцненням своєї держави.

2. Розвиток вищої освіти повинен підпорядковуватися законам ринкової економіки. Вищій школі необхідно не тільки орієнтуватися на ринкові спеціальності, а й наповнити зміст освіти новітніми матеріалами, запровадити сучасні технології навчання з високим рівнем інформатизації навчального процесу, встановити творчі, ділові зв’язки із замовниками спеціаліста.

3. Розвиток вищої освіти варто розглядати в контексті тенденцій розвитку світових утворювальних систем, зокрема європейських. Законодавча і нормативно-правова база вищої освіти України має відповідати світовим вимогам [4, c. 227].

Тенденції розвитку вищої технічної освіти в Україні, як позитивні, так і негативні характерні й для провідних розвинутих країн. Найбільш ґрунтовною науковою працею з проблеми дослідження професійної підготовки в зарубіжних країнах є колективне монографічне дослідження вчених за редакцією Н.Г.Ничкало і В.О.Кудіна. У більшості країн основні завдання щодо організації навчальних закладів вищої освіти, які мають професійно-орієнтовані програми навчання паралельно з університетським сектором, майже однакові: запропонувати професійно-орієнтовані та економічно вигідні типи освіти для задоволення потреб ринку праці; забезпечити потреби зростаючої кількості вступників без істотного збільшення урядових витрат на вищу освіту; запропонувати програми, орієнтовані передусім на викладання, в яких частково використовуватимуться дослідження прикладного характеру; поновити та покращити вже існуючу професійно-орієнтовану освіту.

Конкретними шляхами реорганізації змісту освіти, характерними для сучасних освітніх реформ у більшості країн є: посилення уваги до вивчення математики, що здійснюється як екстенсивним шляхом (кількісне зростання навчального часу для вивчення дисципліни), так і інтенсивним (структурна перебудова програм курсу з включенням нових наукових досягнень, наданням програмам якостей гнучкості, відкритості, варіативності); посилення уваги до вивчення іноземних мов, зумовлене активізацією глобалізаційних тенденцій. Вивчення іноземної мови розглядається як засіб посилення конкурентноздатності особистості на ринку праці, так і як засіб активізації міжкультурного спілкування та співробітництва. У цілому ряді країн вивчення іноземних мов введене до змісту навчання у початковій школі [6, с. 148-149].

Проблеми гуманітарної підготовки набули в останні роки особливої актуальності у Британської вищої технічної школи. Гуманітарна підготовка у навчальних планах забезпечується циклом гуманітарних та соціально-економічних дисциплін (12-20 кредитів). Переважна більшість вищих навчальних закладів включає у навчальні плани невелику кількість гуманітарних предметів. Вивчення циклу гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, як правило, передбачає шість предметів: три - з гуманітарного циклу та три - з соціально-економічного.

До перспективних шляхів розвитку системи вищої освіти Великобританії відносять встановлення безпосередніх зв'язків вузів з промисловістю, створення єдиних органів планування для всієї системи вищої освіти, перехід до міждисциплінарних курсів та міждисципліна­рних комплексних досліджень, подальшу інтенсифікацію застосування проблемного підходу у навчальному процесі [6, с. 86].

Досліджуючи гуманітарну підготовку у вищих технічних навчальних закладах у зарубіжних країнах, вважаємо важливим розглядати питання її організації у контексті загальних тенденцій розвитку американської професійної освіти. Метою вищої школи США є підготовка спеціалістів, здатних систематично мислити, робити вірні оціночні судження, застосовувати творчу уяву. Основний акцент робиться не на обсяг, а на фундаментальність навчання, на знання спеціалістами концепцій розвитку певних галузей науки і техніки, на формування у них навичок подальшої самоосвіти [6, с. 78].

Для більш ґрунтовного розгляду тенденцій гуманітаризації технічної освіти у США, вважаємо доцільним звернення до концепції інженерної освіти. Вона передбачає, що інженерні вузи повинні готувати кадри не лише для інженерної діяльності, але й для роботи у галузі права, медицини, біотехнології, біофізики та в інших галузях, де необхідною є інженерна підготовка. Реалізувати такий підхід допомагає широка загальнотеоретична підготовка, яка структурується так, що дозволяє широкий вибір для подальшої спеціалізації.

Фундаментальна загальнонаукова та гуманітарна підготовка передбачає досягнення таких цілей:

1) одержання знань з основ наук, які мають першочергове значення у розвитку суспільства, науки та техніки;

2) розвиток здібностей виявляти, критично аналізувати та оцінювати соціально-економічні проблеми;

3) формування вмінь логічно мислити та висловлювати свої судження;

4) загальне знайомство з шедеврами мистецтва, літератури і розуміння їх ролі та впливу на розвиток цивілізації;

5) розвиток моральних, етичних та соціальних якостей, які є важливими для становлення особистої концепції життєдіяльності; 6) формування інтересу та потреби у неперервній освіті як основи побудови службової кар'єри [5, с. 223-224].

В умовах інтегрування вищої технічної освіти України в Європейській освітній простір неабиякого значення набуває аналіз і порівняння систем підготовки фахівців технічного профілю в Україні та закордоном. Так, цікавим фактом є типове для Франції прагнення до вивчення та вдосконалення механізму зв’язків вищої технічної освіти з промисловістю. Французькі промисловці висувають ряд претензій щодо кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів, наголошуючи на необхідності усунення ряду негативних якостей випускників, а саме: недостатньої винахідливості; слабкої компетентності у питаннях економіки і управління; відсутності практики спілкування з виробничим персоналом; відсутності прагнення випускників підвищувати свою професійну майстерність та активно діяти у виробничому житті; недостатньої підготовки до науково-дослідної роботи; недостатньої підготовки в гуманітарній галузі (особливо це стосується володіння іноземними мовами) тощо [1, с. 30].

Реформування вищої технічної освіти у Франції позитивно вплинуло на скасування відмінностей між загальноакадемічною та професійною підготовкою. Була здійснена інтеграція елементів спеціальної професійної підготовки із системою університетської підготовки. Це дало змогу майбутнім спеціалістам професійно інтегруватись у ринкові економічні відносини як на рівні внутрішніх виробничих зв'язків, так і на міжнародному рівні. Важливою умовою формування такої інтеграції виступає засвоєння теоретичних знань і практичних навичок в їх органічному поєднанні на високому рівні. Ефективність такого поєднання досягається завдяки гнучкості навчальних планів, запровадженню новаторських технологій навчання, пошуку шляхів оптимізації навчання, залученню до роботи найбільш кваліфікованого професорсько-викладацького складу, наданню студентам можливості вільного професійного вибору. Поряд з цим у формуванні особистості майбутнього інженера велике значення надається розвитку його професійно-творчого потенціалу [1, с. 34].

Питання гуманітаризації має глибоке значення для професійного навчання в Німеччині. Такий підхід є втіленням однієї із найактуальніших тенденцій сучасного навчання – гуманітаризації технічної освіти та технізації гуманітарної. Отже, філософія професійної освіти Німеччини, що розвивалася на етапі індустріального розвитку, сприяла підготовці спеціалістів відповідної культури і моралі за рахунок розширення професійної підготовленості здобутками інших дисциплін і сфер діяльності, а також різних рівнів кваліфікації з установкою на високий професіоналізм і на впровадження інновацій [5, с. 120].

Пошук шляхів підвищення фахового та загального рівня підготовки спеціалістів сприяє виникненню нових та вдосконаленню традиційних форм дидактичних методів навчання. Зусилля педагогів практиків спрямовані на визначення оптимального шляху забезпечення учнів єдиною, гнучкою системою знань, умінь і навичок, виховання вміння самостійно підвищувати фаховий рівень. Це приведе до появи нових педагогічних технологій, які сприятимуть вдосконаленню навчально-виховного процесу, а значить підвищенню фахової підготовки учнів. До таких технологій відносять: інтегративне, диференційоване, програмоване, модульне, комп’ютеризоване навчання тощо.

Цей тип навчання може формуватися з урахуванням зарубіжного досвіду з метою адаптації найбільш ефективних закордонних технологій до українського освітнього середовища, тому постає необхідність ґрунтовного аналізу моделей дистанційного навчання у вищих технічних навчальних закладах, які функціонують у зарубіжних країнах на сучасному етапі та умов, які сприяють формуванню цих моделей [2, с. 58].

Висновки. Таким чином, сьогодні гуманітарні дисципліни перетворюються на профільну дисципліну, що стоїть в одному ряду із загальнотехнічними й навіть спеціальними: цінність випускника вищого навчального закладу на ринку праці в умовах активного розвитку міжнародних контактів багато в чому визначається рівнем сформованості професійної комунікації майбутнього інженера. Головним напрямком на шляху вирішення поставленої проблеми може бути інтегрування гуманітарних дисциплін в процес професійної підготовки фахівця технічного вищого навчального закладу в рамках системи неперервної гуманітарної освіти.

Перспективи подальших розвідок. Подальше опрацювання проблеми може бути пов'язане з пошуковими дослідженнями, спрямованими на створення багаторівневої системи організації професійної підготовки, спрямованої на формування готовності до професійної підготовки майбутніх спеціалістів, з урахуванням чинника його неперервності, інтеграції з гуманітарними, природничими й технічними дисциплінами, всебічного розвитку кожного з інтегрованих компонентів багаторівневої системи, що приведе до поглиблення зв'язків, гармонізації відношень між ними.

Copyright © 2023. All rights Reserved.