Електронне наукове фахове видання, засноване у грудні 2006 року (виходить 4 рази на рік) Випуск 6(14) Київ, 2009 р
| Вид материала | Документы |
- Індивідуальні звіти працівників кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти та виховання, 394.3kb.
- Реферативні видання, 2744.35kb.
- Нові надходження за 2009 рік Випуск, 126.69kb.
- Пропонуємо до вашої уваги черговий випуск видання «Письменники, діячі культури ювіляри…року», 1383.53kb.
- 6. Розвиток виробничої та невиробничої інфраструктури, 252.16kb.
- Нові надходження за 2011 рік Випуск, 380.54kb.
- Рік видання, 249.61kb.
- Реферативні видання, 4002.04kb.
- Київського університету туризму, економіки І права, 3678.52kb.
- Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка на 2011 рік Довідково-бібліографічне, 2499kb.
| Віртуальне видавництво. Основною метою цього напряму є розробка і впровадження технології, що дозволяє максимально автоматизувати весь процес створення електронних журналів [4]. Через це є можливість значно знизити вартість виробництва електронного наукового журналу. Як відомо, за оцінками зарубіжних видавництв [10], вартість публікації однієї статті в журналі, що рецензується, складає декілька тисяч доларів. Вартість електронного журналу, що видається з використанням даної технології, може бути зменшена на порядок без істотної втрати якості кінцевого продукту. Даний проект може бути використаний як на наукові журнали, що вже існують в друкарському вигляді, плануючі перейти на нову форму видання, так і на нові журнали, відразу створювані на базі технології віртуального видавництва. В межах даного проекту може бути реалізована не лише технологічна підтримка служби віртуального видавництва, але й цілий комплекс послуг, спрямованих на просування цих журналів як на українському, так і на зарубіжному ринку. Ці послуги включають юридичну підтримку, реєстрацію видання з наданням ISSN, здобуття коду DOI, включення журналу в список ВАК, індексування у провідних світових пошукових службах і бібліографічних базах даних, рекламну кампанію, організацію підписки і поширення журналу та інші. Таким чином, в даному напрямі вирішуються відразу два важливі стратегічні завдання: з одного боку, ми сприятимемо виходу українських журналів на міжнародний рівень, підвищенню їх авторитету і цитованості; з іншого боку, підтримуються підписні ціни на ці журнали на низькому рівні, що зробить їх доступними для більшості вітчизняних організацій. Високоякісні електронні журнали, що рецензуються, створюються за моделлю віртуального видавництва і поширюються за доступною ціною, є оптимальним компромісним рішенням між комерційними виданнями і журналами відкритого доступу. Інтернет-магазин наукової інформації Метою цього напряму є створення і впровадження системи, що дозволяє проводити підписку і поширення наукової інформації, з використанням автоматизованої технології продаж через Інтернет, що вже широко застосовується в світі і є ефективним. Основні принципи реалізації цього напряму: збір інформації різного типу (наукові статті, журнали, книги, дисертації, учбові курси, бази даних); збір інформації в різному вигляді (електронний, друкарський, CD-ROM, доступ на сайти видавництв); охоплення різних категорій користувачів (приватні особи, організації, консорціуми, у тому числі зарубіжні і комерційні підписчики); партнерська програма взаємовигідної співпраці з видавництвами, агентствами і авторами; співпраця з російськими бібліотеками за замовленням користувачів. 3. Системи управління інформаційними ресурсами Користуються широким попитом не лише інформаційні ресурси, але і системи управління цими ресурсами, що надають більш інтелектуальні засоби для пошуку, виробництва і обробки інформації [8]. Інформації стає дуже багато. Кількість доступної інформації вже давно перетнула ту розумну межу, коли можна було, скажімо, раз на тиждень відвідувати бібліотеку, відстежувати всі нові публікації з тематики, що цікавить. Ефективно працювати з таким об'ємом інформації стає нелегко. Саме тому усе більш жаданими стають різні засоби, що спрощують роботу з інформацією, дозволяють упорядкувати, систематизувати цю роботу, володіють певним рівнем інтелектуальності. Такі інформаційні продукти покликані, в першу чергу, узяти на себе трудомістку технічну частину роботи з пошуку, обробки та організації роботи з ресурсами, заощадивши тим самим користувачеві час для дійсно творчої аналітичної роботи. Деякі завдання, які вирішують системи управління ресурсами: інтеграція різних ресурсів в рамках єдиної пошукової системи; уніфікація посилань на інформаційні ресурси; аналіз контексту запиту користувача і його переадресація залежно від його поточних прав по відношенню до запитаного ресурсу; управління підпискою на онлайнову періодику, аналіз ефективності підписки; управління правами доступу до інформаційних ресурсів, єдина система реєстрації та авторизації користувачів; збір і аналіз статистики використання ресурсів. Уніфікований доступ до розподілених інформаційних ресурсів Метою даного напряму є створення системи уніфікованого доступу до розподілених інформаційних ресурсів різних типів (науковим статтям, книгам, дисертаціям, звітам, препринтам, матеріалам конференцій, базам даних тощо). Система забезпечуватиме доступ до різних джерел інформації (українських і зарубіжних, публікованих і непублікованих, електронних і друкарських, комерційних і таких, що знаходяться у відкритому доступі). В межах даного напряму [2] ведеться збір інформації про всі значимі зарубіжні та українські інформаційні ресурси, їх склад, тимчасовий обсяг, тематичну спрямованість, вартість, умови доступу, адреси в Інтернеті та інші характеристики, а також інформації про права користувачів щодо відношення до цих ресурсів. Цю інформацію необхідно своєчасно систематизувати і актуалізувати один раз на місяць. Ця система приймає запити користувачів у форматі OPENURL і на основі інформації про наявні інформаційні ресурси, права доступу для даного користувача, що працює з певного комп'ютера, і власної бібліографічної бази даних, пропонує користувачеві найбільш оптимальний варіант здобуття повного тексту електронного документу, що ним запитується. Основні принципи побудови системи управління ресурсами: 1. Єдина система реєстрації та аутентифікації користувачів для доступу до всіх інформаційних ресурсів. Система повинна дозволяти представникам організацій управляти правами доступу до кожного ресурсу на рівні підрозділів організації або окремих користувачів. 2. Єдина система збору і представлення статистики доступу користувачів до розподілених інформаційних ресурсів, що дозволяє представникам організацій проаналізувати ефективність використання підписаних інформаційних ресурсів, у тому числі з розподіленим по підрозділах організації. 3. Можливість замовлень повних текстів документів з переадресацією цих замовлень для виконання в бібліотеці, видавництві або спеціалізованими службами доставки. 4. Можливість занесення в систему інформації представниками організацій інформації про наукові журнали, книги та інші інформаційні ресурси, що доступні в бібліотеках цих організацій в друкарському вигляді з відповідною переадресацією користувача до бібліотеки в разі відсутності доступу до електронної версії необхідної статті. Висновки В світі електронних інформаційних ресурсів відбуваються певні зміни у виробництві і використанні електронних інформаційних ресурсів і сервісів: міняються функції бібліотек – від локальних друкарських ресурсів до онлайнових електронних; міняються пріоритети видавництв – від створення ресурсів до створення сервісів; міняються потреби користувачів – від здобуття інформації до її систематизації і аналізу; уніфікується доступ до розподілених інформаційних ресурсів – забезпечується доступ до віддалених різних джерел інформації. Список використаних джерел 1. Антопольський А. Б. Електронні бібліотеки: принципи створення / А. Б. Антопольський, Т. Ст Майстро-віч. — М.: Ліберея-бібінформ, 2007. — 288 с. – (Бібліотекар і час. XXI століття, вып. 56). 2. Букатов А. А., Муратова Г. А., Шаройко О. В. Розвиток середовища віддаленого доступу до інформаційних ресурсів освітніх і наукових установ Південного федерального округу // Матеріали Міжнародної наукової конференції «Інформаційні технології і телекомунікації в освіті і науці», Туреччина, травень 2006, с. 166 167. 3. Демідов А. А. Доступ до інформації: створення Президентської бібліотеки / А. Демідов // Біб. справа. – 2007. – № 7. – С. 6–9. 4. Захарова І. Г. Інформаційні технології в освіті. – 3-е видавництво, стер. – М.: Видавничий центр “Академія”, 2007. – 192 с. 5. Земськов А. І. Електронна інформація і електронні ресурси: публікації і документи, фонди і бібліотеки / А. І. Земськов, Я. Л. Шрайберг. – М.: ФАЇР, 2007. – 528с: мул. - (Спеціальний видавничий проект для бібліотек). 6. Линд Д., Керн С. Lotus і Notes Dominо 5/6, / 2-е вид., перероб. і доп./ Пер. з англ. – К.: ТОВ “ТВД DiaSoft“. – 2005. – 1024 с. 7. Резниченко В.А., Захарова О.В., Захарова Е.Г. Електронні бібліотеки: інформаційні ресурси та сервіси // Проблеми програмування. – 2005. – № 4. – С. 60–72. 8. Романенко В. Н. Сетевой інформаційний пошук: практ. посібник / В. Н. Романенко, Р. С. Никітіна; отв. ред. Т. Захарчук. – СПб.: Професія, 2005. – 286 с. 9. Тараненко Л. Г. Технологічне проектування процесів експлуатації електронних ресурсів / Л. Г. Тараненко // Бібліографія. – 2006. – № 1. – С. 5–10. 10. Ярошенко Т. О. Наукова інформація у відкритому доступі : нові моделі комунікації в інформаційному суспільстві / Т. О. Ярошенко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2006. - –№ 4. – С.80–87. 11. Шрайберг Я. Л. Бібліотеки, електронна інформація і змінне суспільство в інформаційному столітті / Я. Л. Шрайберг // Науч. і техн. б-ки. – 2007. – № 1. – С. 25–56. 12. Audit Bureau of Circulations. Newsbulletin. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: sabc.com/newsbulletin/index.htm. 13. EPrints. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ts.org/openaccess/ 14. Witten I.H., Bainbridge D., Boddie S.J. Power to the people: End-user building of digital library collections // Proc. Joint Conference on Digital Libraries Roanoke,VA – June, 2000.– P.94–103. Варіант 13 © О.М. Спірін, В.М. Саух, В.А. Резніченко, О.В. Новицький 2009 ISSN 2076-8184. Інформаційні технології і засоби навчання. 2009. №6 (14). Режим доступу до журналу: du-ua.net/em.html Спірін Олег Михайлович, доктор педагогічних наук, головний науковий співробітник Саух Валерій Михайлович кандидат технічних наук, провідний науковий співробітник Резніченко Валерій Анатолійович, кандидат фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Новицький Олександр Вадимович, науковий співробітник, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання АПН України ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК НАУКОВИХ І НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ АПН УКРАЇНИ Ключові слова: електронна бібліотека, цифрова бібліотека, репозиторій, відкритий архів, проектування електронної бібліотеки, базові сервіси і ресурси електронної бібліотеки, науково-освітні бібліотеки. У двадцять першому столітті, в процесі перехідного періоду від інформаційного суспільства до суспільства знань, у який ввійшла Україна, важливим завданням постає створення мережевого розподіленого середовища для забезпечення доступу до ресурсів бібліотек, архівів, музеїв та інших інформаційних систем у сфері науки та освіти. Знання, подані в єдиному електронному середовищі, радикально змінюють і спосіб життя людей, і структуру людського суспільства. Заклади освіти і науки покликані відігравати в їхньому розвитку провідну роль. Бібліотеки, які відносяться до різних галузей та відомств, є важливими компонентами інформаційно-ресурсного забезпечення сучасного суспільного розвитку. Поряд із цим збільшення та інтеграція ресурсів, забезпечення до них віддаленого доступу, сприятиме вирішенню вагомої суспільно-значущої проблеми – побудові колективної пам'яті [1]. В Україні прийнята Концепція Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи "Бібліотека - XXI", що спрямована на вирішення проблеми ефективності використання і забезпечення доступності документів, які зберігаються у бібліотечних, архівних та музейних фондах. Бібліотеки вузів та наукових установ акумулюють в своїх фондах твори в різних формах подання, створені викладачами та науковими співробітниками. Одночасно з цим розвиваються електронні бібліотеки (ЕБ) для доступу до наукових та гуманітарних знань, що представляють досить потужний мережевий ресурс. Особливу роль у розширенні доступу науковців до інформації відіграють електронні бібліотеки, які забезпечують подання інформаційних ресурсів в електронному вигляді. Вони на даний момент є частиною освітнього інформаційного простору, а також національного бібліотечно-інформаційного фонду країни. Поява і швидкий розвиток Інтернету визначило пріоритетний розвиток технологій онлайнового доступу. Прикладом такої поширеної технології є Web 2.0. Однак Web 2.0. передбачає роботу з неорганізованими нестабільними ресурсами, які вимагають значних зусиль для їх семантичного опису, розвинутих пошукових засобів та інформаційних сервісів. Сучасні наукові дослідження потребують інтеграції гетерогенної інформації з різних джерел. Тому при проектуванні електронних бібліотек постає проблема побудови моделі, яка б найбільш відображала вимоги та потреби наукової спільноти. Під час вирішення проблеми проектування системи електронних бібліотек наукових і навчальних закладів АПН України постає ряд часткових проблем та завдань: з'ясування відповідного поняттєвого апарату, визначення попередніх умов проектування ЕБ, визначення основних компонент і базових сервісів для ЕБ, дослідження видів інформаційних ресурсів та їх опис, розроблення методології наповнення ЕБ відповідними ресурсами, розроблення типових проектних рішень для побудови ЕБ. Метою роботи є визначення специфіки проектування та обґрунтування вибраних проектних рішень системи електронних бібліотек АПН України. 1. Поняття електронної бібліотеки Електронна бібліотека є складною інформаційною структурою. Саме поняття "електронна бібліотека" нині конкретно не визначено. Різні погляди на це поняття породжують різне його тлумачення. Зокрема в роботі [3] під електронною бібліотекою розуміється колекція електронних версій документів, які доступні через мережу комп’ютерів. Пізніше в роботі [4] електронні бібліотеки були подані як полігамія документів, технологій та роботи. Згодом в [5] було досліджено різні точки зору на визначення поняття «електронна бібліотека» і показано, які труднощі породжують конфліктне визначення термінології в цій галузі. Більш сучасні підходи [6] визначають електронну бібліотеку як поєднання: організації збору документів; механізмів для перегляду та пошуку документів; комп’ютерних мереж та наборів сервісів, що призначені для вирішення задач користувача. Комітет President’s Information Technology Advisory Committee (PITAC) визначає поняття електронної бібліотеки як об’єднання через мережу електронних текстів, документів, зображень, звуків, наукових даних та програмного забезпечення, яке є ядром нинішнього Інтернету, а в перспективі буде забезпечувати доступ до електронних репозиторіїв бази знань людства. Порівняно з традиційними бібліотеками електронні мають такі переваги [7]: – доставляють інформацію користувачеві на місце її замовлення – достатньо мати комп'ютер, підключений до комп'ютерної мережі; – надають більше можливостей щодо пошуку відомостей і їх опрацювання, оскільки практично будь-яке слово в тексті може бути пошуковим виразом; – надають можливість спільного використання певної інформації, що значно спрощує завдання фізичного дублювання мало використовуваних матеріалів, а також забезпечує доступ до унікального документа, для роботи з яким раніше потрібно було приїхати в сховище, де він знаходиться; – надають бібліотекам і архівам можливість забезпечити широкий доступ користувачів до своїх фондів за допомогою подання їх в комп'ютерній мережі; – надають можливість бібліотекам постійно підтримувати свої інформаційні ресурси в актуальному стані, оскільки оновлення електронної версії документа простіше, ніж друкарської; – інформація доступна цілодобово і повсюдно; – інформаційні матеріали можуть бути подані в різних форматах (текст, база даних, діаграма). Автори зазначають, що як синоніми терміна "електронна бібліотека" використовуються терміни "цифрова бібліотека" і "віртуальна бібліотека". З огляду на форми подання інформації термін "цифрова бібліотека" більш точний, ніж "електронна бібліотека", оскільки всі матеріали, що зберігаються в такій бібліотеці, попередньо тим або іншим чином оцифровуються, тобто мають цифровий, дискретний характер. Характером подання інформації в цифровій (електронній) бібліотеці обумовлюються її потенційні можливості, недоліки та форми роботи з нею. Термін "віртуальна бібліотека" підкреслює ту обставину, що за умов цифрового подання інформації та в умовах існування глобальних комп'ютерних мереж електронні документи можуть бути, по-перше, доступні як в стінах традиційної бібліотеки, так і за її межами, по-друге, пошук необхідного документа може вестися практично з будь-якого місця, де є можливість підключення до глобальної комп'ютерної мережі, по-третє, така бібліотека має розподілений характер, тобто її частини можуть бути розташовані в різних місцях земної кулі [8]. Університетські ЕБ [9] містять більш широкий спектр інформаційних ресурсів в порівнянні зі спеціалізованими ЕБ. Це визначається хоча б тим, що в університеті існує завжди не менше двох напрямків діяльності – освітня й наукова. Наявний підхід, за яким під час створення цифрової (електронної) бібліотеки установи насамперед рекомендується здійснити наповнення інституціонального репозиторію відкритого доступу (Open Access Institional Repositories – OA IRs), головним контентом якого є наукові статі, монографії, автореферати та тексти дисертацій. Лише після того, як буде досягнуто 100% щорічного самоархівування власних наукових результатів організації, можна спрямовувати свої зусилля на інші цифрові цілі. Доцільно навіть створювати два різних інституціональних репозиторії – один відкритого доступу, присвячений конкретно згаданому контенту, інший – динамічний цифровий інституціональний репозиторій для всіх інших типів цифрового контента [8]. 2. Визначення вихідних даних для проектування ЕБ АПН України Ключовим напрямком розвитку АПН України є створення інформаційно-освітнього середовища для забезпечення науково-дослідної діяльності та навчального процесу. Це передбачає реорганізацію роботи бібліотек АПН України та їх технологічний розвиток. Побудову інформаційної структури, що об'єднує в єдине ціле бібліотеки, що входять до АПН України, необхідно проводити на основі найсучасніших технологій та передового вітчизняного та зарубіжного досвіду. Одним із проектів, покликаних реалізувати такий підхід до нової бібліотеки, є проект створення електронної бібліотеки АПН України. Проектування ЕБ технологічно та організаційно об'єднує бібліотечні комплекси наукових і навчальних установ АПН України, тому має свої особливості і відмінності. Нинішній стан бібліотек наукових та навчальних установ визначають вихідні дані для проектування ЕБ АПН України, зокрема: 1. Наявність розподіленої системи електронних каталогів та інформаційних ресурсів власної генерації, сформованих під керуванням кількох різних автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем (АБІС) і представлених в Інтернет за допомогою бібліотечних сайтів. 2. Нерівномірний розвиток рівня надання доступу до інформаційних ресурсів в бібліотеках. 3. Бібліографічні інформаційні ресурси і електронні документи зберігаються розподілено в файлових системах комп’ютерів мережі бібліотек. 4. Наявність великої кількості онлайнових інформаційних ресурсів різної тематичної спрямованості, одержуваних з Інтернету. Постачальники ресурсів не пов'язані єдиною пошуковою системою, а на сайтах бібліотек іноді подаються у вигляді списку. 5. Весь навчально-методичний комплекс дисциплін освітніх інститутів АПН України – багаторівневих і багатозв'язних електронних документів, необхідних для впровадження сучасних технологій навчання, зокрема дистанційного, не організований в єдиний інформаційний ресурс, доступ з Інтернету до нього ускладнений або іноді відсутній. 6. Відсутність доступу до повнотекстових ресурсів, які продукуються в установах академії, що призводить до низьких рівнів індекс-цитувань статей, особливо зарубіжними авторами. Ця проблема виникає внаслідок відсутності середовища, до якого такі ресурси можна вносити та їх опрацьовувати. Саме для вирішення останньої проблеми, яка є найголовнішою, пропонується впровадити в рамках АПН України електронну бібліотеку. Розглянемо загальні передумови проектування ЕБ: 1. У проектних рішеннях необхідно використовувати технології відкритих систем, відкриті мережеві протоколи, перспективні схеми і стандарти, що мають розвиток. 2. Усі проектні рішення мають бути типізовані і орієнтуватися на міжбібліотечну співпрацю та кооперацію у відповідності до правил міжнародного інформаційного обміну. 3. У проекті необхідно максимально використовувати передовий досвід реалізації електронних бібліотек в інших організаціях у цілому або у вигляді окремих функціональних складових. 4. Проект створюється за модульною схемою. Вся система ЕБ розбивається на модулі – підсистеми. Підсистеми виділяються за принципом функціональної спільності і подібності технологій. Такий принцип організації дозволяє розподілити проектування ЕБ між спеціалістами різного профілю, а згодом забезпечує можливість заміни окремих модулів або їх зміну з метою вдосконалення функціонала ЕБ або її адаптації до нових умов. 5. У проекті необхідно передбачити поетапне впровадження підсистем та їхніх функціональних складових, а також можливість масштабування, розвитку та доопрацювання рішень у кожній з наявних підсистем. 6. Технологічна інтеграція – єдність для всієї системи технології створення, оновлення, збереження і використання інформаційних ресурсів, зокрема, одноразове опрацювання документів поряд з багаторазовим і багатоцільовим їх використанням. 7. Корпоративність – дотримання принципів корпоративної взаємодії освітніх і наукових бібліотек та забезпечення органічного вбудовування ЕБ АПН України в інформаційно-освітнє середовище України. 8. Регламентованість усіх етапів функціонування ЕБ стандартами, маршрутними та поопераційними технологіями, нормативами на ресурсні та часові показники і т. п. 9. Пріоритет економічної доцільності – вибір таких проектних рішень, які за умови досягнення поставлених цілей і завдань забезпечують мінімізацію витрат фінансових, матеріальних і кадрових ресурсів. 10. Максимальне використання готових рішень для скорочення вартості і термінів розробки та впровадження, а також зменшення помилок проектування. Усі оригінальні розробки в функціоналі майбутньої системи пов'язані з інтеграцією і взаємодією готових блоків системи між собою. 11. Дотримання принципу спадкоємності – проект передбачається створювати на основі вже працюючого функціонала з максимально повним використанням наявних рішень. Основне коло завдань, які передбачає вирішувати програмний продукт ЕБ АПН України – це: – досягнення якісно нового рівня, повноти й оперативності задоволення інформаційних потреб науковців АПН, інших міністерств і відомств України за рахунок використання нових інформаційних технологій з метою підвищення якості наукових досліджень; – підвищення ефективності використання наявних наукових інформаційних ресурсів АПН й України за рахунок створення якісно нового інформаційного середовища; – найбільш ефективне використання можливостей сучасних інформаційних технологій; – оперативне інформування наукової громадськості про результати наукової діяльності в АПН й Україні; – координація наукової діяльності установ АПН в організації інформаційного обслуговування співробітників; – більш ефективне використання ресурсів і засобів, що виділяються АПН на наукові дослідження; – входження наукової громадськості АПН й України в світову інформаційну громадськість і світовий інформаційний ринок; – збереження і подальший розвиток наукових зв'язків з ученими світу; – оперативне і найбільш повне інформування наукової громадськості світу про наукові дослідження і розробки в організаціях АПН. |