Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього природного середовища в одеській області регіональна доповідь

Вид материала

Документы

Содержание Абразійно-зсувні процеси на узбережжі Чорного моря у межах Одеської області Біля 69 % площі Біля 12,5 % площі Ділянка морського узбережжя о. Зміїний Найбільш небезпечним Ділянки лиманів Ділянка абразійно- зсувного схилу правого борту Тилігульського лиману Абразійно-зсувні процеси на берегових схилах промислово-міської агломерації м. Одеси Загроза можливого виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з розвитком ЕГП Вплив ЕГП на господарські об’єкти та населені пункти На грудень 2010 року активізація давньозсувного схилу тимчасово призупинилася. Овідіопольській район 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр

Подобный материал:

• Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
• Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 18.34kb.
• Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 20.04kb.
• Україна міністерство екології та природних ресурсів україни, 65.67kb.
• Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
• Про Науково-технічну раду Міністерства екології та природних ресурсів України, 47.86kb.
• Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
• Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.

Абразійно-зсувні процеси на узбережжі Чорного моря у межах Одеської області

На ділянці абразійно-зсувного берега загальної довжиною 33,2 пог. км було зосереджено 74 зсуви. В даний час 54 зсуви (70 %) в різному ступені сплановано і закріплено, (у 2009 р.- 47 – 64 %). У природному стані залишилося 22 зсува (30 %), (у 2009 році-27 зсуви -36 %). У 2010 році активізація в різному ступені виявлялася на 37 зсувах (50 %) (у 2009 р.-47 зсувах – 62 %, у-2008 р. на 39 зсувах) зсувах, з них 16 зсувів (43 %)у природному стані. З усіх 37 активних зсувів 2010 року - 6 зсувів дуже активні на них припадає 87 % (27094 м²) загальних площ плато, що відокремилась від прибровочної частини абразійно-зсувного берега, на 21 активному зсуву (57 %), у 2010 році проводилися планувальні роботи. За площами відчуження від плато ділянки морського узбережжя у 2010 році розподілилися таким чином:

• Біля 69 % площі, що відокремилась від прибровочної частини плато області, знаходиться на ділянці морського узбережжя «2» від Дністровського до Сухого лиману. Питома ураженість ділянки «2» складає К – 2,14, площа відчуження від плато-21405,5 м² (у 2009 році найбільша абразійно-зсувна активність на ділянці № 6- від Великого Аджалицького лиману до Малого Аджалицького лиману 52 % площі відчуження узбережжя області, К – 0,83). У 2009 році ділянка «2» мала питому ураженість К – 0,06, площа відчуження від плато складала 5,5 % від загальної площі відчуження морського узбережжя в області, хоча слабка активність спостерегалася на 69 % зсувів ділянки;
  
• Біля 12,5 % площі, що відокремилась від прибровочної частини плато, знаходиться на ділянці морського узбережжя між Великим Аджалицьким та Малим Аджалицьким лиманами. Питома ураженість ділянки «6» складає К – 0,57, площа відчуження від плато-3865,0 м²;
  
• 11 % площі, що відокремилась від прибровочної частини плато, знаходиться на ділянці морського узбережжя між Малим Аджалицьким та Тилігульським лиманами. Слабка активізація зсувних деформацій спостерігалась другий рік на усіх зсувах ділянки (100 %). Питома ураженість ділянки «7» складає К – 0,46, площа відчуження від плато - 3423,0 м² (у 2009 р. ділянка «7» була на другий позиції з питомою ураженістю К – 0,38, площа відчуження від плато 2825,0 м²;
  
• 3,8 %% площі, що відокремилась від прибровочної частини плато, знаходиться на ділянці морського узбережжя «4» від Люстдорфської балки до с. Крижанівка. Питома ураженість ділянки «4» складає К – 0,059, площа відчуження від плато-1200,0 м²;
  
• 3,3 % площі, що відокремилась від прибровочної частини плато, знаходиться на ділянці морського узбережжя «5» від с. Крижанівка до Вел. Аджалицького лиману. Продовжує спостерігається зменшення кількості зсувної активності в наслідок завершення будівництва протизсувного комплексу, на більшій частині ділянки Питома ураженість ділянки «5» складає К – 0,17, площа відчуження від плато-1012,0 м² (у 2009 році питома ураженість ділянки 5 складає К – 0,3).
  

Таким чином загальна площа плато, що відокремилась від прибровочної частини абразійно-зсувного берега, на узбережжі моря у межах Одеської області, довжиною 33,2 пог. км у 2010 році склала 30993,0 м² (у 2009 р. склала 14906,0 м²).

У той же час на абразійній ділянці морського узбережжя від оз. Бурнас до Будакського лиману загальною довжиною 18,2 пог. км, загальна площа плато, що відокремилась від прибровочної частини зменшилася, склала у 2010 році -2814,0 м² (у 2009 р. 7600 м²).


Ділянка морського узбережжя о. Зміїний (станом на 01.10.10 р.)

В зв’язку з обмеженим фінансуванням моніторинг процесу абразійного розмиву на о. Зміїному проводився в 2010 році в дуже стислих обсягах, шляхом порівняльного аналізу матеріалів наявної в Причорномор ДРГП цифрової фотозйомки 2008 р., 2009 років із цифровими знімками аналогічних об'єктів спостережень виконаними в 2010 році та люб’язно наданими співробітниками Одеського Національного університету ім. І.І. Мечникова.

Аналіз динаміки змін брівки берегового обриву в 2010 році показав подальший розвиток абразії берегової смуги, особливо значний в північно-східній частині острова (зона розлому шириною до 50,0 м, яка відокремлює північно-східну, понижену частину острова від основної, підвищеної і представлена ослабленими та перевідкладеними породами, які в цій частині острова мають підвищену схильність до розмивання), а також прояви ерозійно-зсувної активізації. Найбільш небезпечними ділянками максимального розмиву у 2010 році є ділянка полігону 2, праворуч від причалу, та ділянка підґрунтя пірсу, спорудження якого велося на північно-західному краю острова . Також зафіксовано посилення проявів ерозійно-зсувної активності в східній частині острова, де підрізування полиці у верхній частині берегового уступу привело до активізації ерозійно - зсувних процесів, тому що схил у цьому місці складений слабими перевідкладеними породами делювію.

В цілому встановлено, що величина щорічного розмиву не перевищує декількох десятків сантиметрів на рік.

Порівняльний аналіз матеріалів цифрової фотозйомки, яка була виконана при проведенні робіт у 2008 році (Причорномор ДРГП) с аналогічними об'єктами зйомок 2010 року показав:

- при проведенні будівельних робіт у північно-західній частині острова за останні 2 роки відзначене істотне збільшення активності ерозійних процесів на штучній полиці полотна автодороги та брівці берегового укосу, яке привело до утворення на полотні автодороги глибоких вимоїн. Активності ерозії сприяють негативні зміни умов поверхневого стоку;

- продовжується інтенсивний абразійний розмив підґрунтя пірсу, спорудження якого ведеться на північно-західному краю острова;

- в південній бухті о. Зміїний суттєві зміни у розмиванні цієї частини острова відсутні;

- в північній бухті о. Зміїний суттєві зміни у розмиванні берегу не спостерігається.


Висновки:

1. Порівняльний аналіз динаміки змін абразійного розмиву о. Зміїний по ділянках, розташованих у південній та південно-західній частинах острова, які складені незцементованими передислокованими та перевідкладеними породами, показав, що в 2010 році спостерігається подальший розвиток абразії берегової смуги, який не перевищує декількох десятків сантиметрів на рік, а також посилення ерозійної активності в північно - західній бухті.

2. Найбільш небезпечним процесом є розмивання підґрунтя пірсу в північно – західній частині острову, яке може привести до часткового його руйнування та відділення від материкової частини острову

3. Слід підтвердити позитивний характер проведених в 2008 році інженерних заходів щодо захисту острова від абразії. Також необхідно продовжити будівництво закритої бухти в східній частині острова, що сприятиме його захисту від розмиву.


Ділянки лиманів:

Ділянка абразійного схилу Хаджибейського лиману

Спостереження за швидкістю абразії на правому схилі Хаджибейського лиману проводились на активній абразійній ділянці правого берегового схилу в середній частині долини схилу на північ від кафе «Чайка» на протязі 1,50 км, де у 2006 році встановлено 19 реперів для спостереженням за швидкістю абразії. Спостереженнями 2010 року встановлена швидкість абразії, яка складає 0,18 м/рік (у 2009-0,33 м/рік). Порівняння швидкості абразії за попередні три роки показало тенденцію до зниження в 1,1-1,7 разів швидкості абразійного розмиву (в 2007 р.-0,63 м/рік; 2008 р.-0,57 м/рік; 2009 р.-0,33 м/рік).

Таким чином у 2010 році на цій ділянці Хаджибейського лиману було знищено 265,0 м² (у 2009 р.-485,0 м² плато), а за весь період спостережень з 2007 року ця велична склала -2248 м². Питома ураженість ділянки 9 у 2010 році складає К – 0,18 (у 2009 р.-К-0,38).


Ділянка абразійно- зсувного схилу правого борту Тилігульського лиману має протяжність 74,0 пог. км. від с. Донська Балка на півночі, до с. Кошари на півдні. На цій ділянці розташовано 63 зсуви. Зсуви структурні, пластичні та структурно -пластичні. Зсувна активність різного ступеню у 2010 році була визначена на 47 % зсувів – 30 зсувів (у 2009 р. на 31 зсуві), тобто на 50 % від загальної кількості. Активні зсуви можливо згрупувати у дві групи. В першу групу входять активні зсуви на високих в гіпсометричному відношенні схилах східної експозиції, активізація яких пов`язана зі збитковим зволоженням ґрунтів зсувних тіл, в другу групу можливо віднести активні зсуви на низьких схилах північної та північно- східної експозиції, активні деформації яких, викликані абразійною діяльністю. В результаті активізації від плато у 2010 році відокремились ділянки площею 287,0 м².

Швидкість відступання бровки берегового схилу вивчалося на абразійно-зсувних ділянках, обладнаною спостережною мережею, довжиною: 2,0 км (в урочищі «Грушка»), швидкість абразії-0,04 м/рік (у 2009 р.-0,58 м/рік); на ділянці довжиною 0,4 км (с. Пшоняне), швидкість абразії-0,09 м/рік, (у 2009 р.-0,12 м/рік); на ділянці довжиною 3,0 км (Мар’янівська зсувна ділянка), швидкість абразії-0,28 м/рік,(у 2009 р.-0,12 м/рік).


Абразійно-зсувні процеси на берегових схилах промислово-міської агломерації м. Одеси

Огляд абразійно-зсувних процесів на берегових схилах промислово-міської агломерації м. Одеси показав що:

1. Активізація старого зсувного схилу в районі сан. Куяльник викликана природно - техногенними чинниками: інтенсивна інфільтрація поверхневих вод в результаті танення рясного сніжного покриву і затяжних дощів, перезволоження ґрунтів, що складають схил, і скидання господарських вод з плато в районі с. Котовка.

2. Оскільки зберігається загроза руйнування житлових будинків (корпус 3,4) в сан. Куяльник, необхідне проведення протизсувних заходів на даній території: згладжування схилу, регулювання поверхневого і підземного стоку.

3. Зберігається загроза руйнування обвалами вапняку каналізаційного відстійника і нової споруди ультрафіолетового і біологічного очищення господарчо-фекальних вод в районі Обласної інфекційної лікарні.

4. У аварійному стані знаходяться основи опір «Тещиного мосту».

5. На території яхт-клубу «Посейдон» продовжуються повільні пластичні зсуви порід, що приводять до деформацій будинків і інших інженерних споруд.

6. В результаті сильної абразії моря, утворилась загроза руйнування 7 будинків бази відпочинку ОВМУ в районі «Дачі Ковалевського».

7. Причинами катастрофічних зсувних деформацій 14 травня 2010 р. в районі с. Чорноморка є: активна абразія моря, аномальна кількість опадів у весняно - зимовий період; посилення водогосподарської діяльності місцевих жителів; перерозподіл ґрунтових мас в прибровочній частині плато (привантажена насипними ґрунтами).

8. У цьому районі можна виділити ще 3 активних зсувних ділянки:

а) Над причалом № 130, площею активізації 1200,0 м²;

б) На північ від спуску з пер. Червоній Гвардії, площею 6000,0 м²;

в) територія причалу № 129, площею більш ніж 2000,0 м².

В результаті зсувних процесів на цих ділянках під загрозою руйнування знаходяться дачні будови СТ «Шляховік», житлові споруди причалів №№ 129, 130.


Підтоплення

Процес підтоплення на території області одержав досить широке поширення. Станом на 01.01.2010 р. площа території з глибиною залягання рівня ґрунтових вод від 0 до 4 м оцінювалася у 20575 км², або приблизно 2/3 території області. Причому площа території з глибиною залягання вод від 0 до 2 м становить 13098 км². Якщо враховувати, що в 1981 році площа підтоплених територій становила 8409 км², то за ці роки площа підтоплених земель зросла в 2,5 рази.

В зв'язку з регіональним різким збільшенням середньорічній суми опадів по усім МГС Одеській області - одного з основних факторів формування підтоплення в природних умовах, в цілому по динаміці процесу поширення площ підтоплення, в 2010 році в Одеській області спостерігається: на ділянках з природним режимом формування підтоплення коливання РГР значне. Рівень ґрунтових вод (РГВ) в переважній більшості спостережних пунктів, особливо на вододілі та схилах, значно підвищився (на 0,7-0,80 м), що пов'язано з різкім зростанням середньорічної кількості атмосферних опадів в останньому році.

В цілому по динаміці процесу поширення площ підтоплення у 2010 році в Одеській області спостерігається підняття РГВ в спостережних свердловинах, з загальною тенденцією до значного зростання РГВ у порівнянні з попереднім роком на ділянках з природним режимом формування підтоплення. Таким чином з певної долею вірогідності можливо прогнозувати збільшення площ підтоплення по відношенню до площ 2009 року.

На ділянках з техногенним режимом формування підтоплення в останні роки спостерігається тенденція до незначного підвищився РГВ, що, можливо, пов’язано зі зменшенням водоподачі на масиви зрошення, або зростаючою культурою землеробства. Якщо тенденція зниження РГВ збережеться, то можливе очікувати збільшення площ підтоплення. Так, на усіх метеостанціях регіону в 2010 році було зафіксовано значне збільшення середньорічної кількості опадів, в багатьох випадках максимальне.

В зв'язку з регіональним значним різкім підйомом середньорічній суми опадів від, 180 до 300 мм/рік, по усім МГС Одеській області - одного з основних факторів формування підтоплення в природних умовах, в цілому за 2010 рік в Одеській області спостерігається підйом рівнів в спостережних свердловинах, з загальною тенденцією до значного підняття РГВ на ділянках з природним режимом формування підтоплення. Таким чином з більшою долею вірогідності можливо прогнозувати збільшення площ підтоплення по відношенню до площ 2009 року.

На ділянках з техногенним режимом формування підтоплення в останні роки спостерігалася тенденція до стабілізації, або незначного зниження РГВ, що, можливо, пов’язано зі зменшенням водоподачі на масиви зрошення. Але на фоні значного зростання середньорічної кількості опадів у 2010 році незначного підвищення рівнів на ділянках спостережень, яке відмічено на протязі 2010 року можливо очікувати в подальшому значне збільшення площ підтоплення.

Загроза можливого виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з розвитком ЕГП

Оцінка характеру активізації ЕГП, впливу на господарські об’єкти та населені пункти на ділянках з можливою загрозою виникнення надзвичайних ситуацій проводилась шляхом інспекційних виїздів.

Більша частина інспекційних виїздів була виконана на узбережжі Чорного моря (від с. Лебедівка до м. Очаків); Дніпровсько-Бузького лиману; Решта інспекцій приходиться на північну і південно-західну частини Одеської області і окремі ділянки біля лиманів (Сухого, Хаджибейського).


Вплив ЕГП на господарські об’єкти та населені пункти

Визначення можливого розвитку надзвичайних ситуацій від ЕГП на об'єктах господарчої інфраструктури проводилося шляхом інспекційних виїздів. Обстежено 135 небезпечних ділянок з загрозою 243 об’єктам господарювання від ЕГП, серед яких 5 об'єктів державного рівня (аміакопровід, газопровід та нафтопровід високого тиску, які розташовані в Одеській області) та більшість об'єктів регіонального рівня, розташованих в основному на техногенне навантажених ділянках узбережжя Чорного моря (бази відпочинку, санаторії).

На виконання розпорядження Державної геологічної служби про посилення робіт з моніторингу небезпечних процесів, польові роботи були розпочаті наприкінці лютого 2010 року і полягали в обстеженні ділянок розвитку небезпечних ЕГП з загрозою об'єктам господарчої інфраструктури у межах м. Одеса та прилеглих районах, в основному на господарчих об’єктах державного рівня значимості.

Польові роботи з моніторингу поширення та розвитку небезпечних інженерно-геологічних процесів та явищ (ЕГП) були розпочаті 22.02.2010 р. з термінового обстеження зсуву - опливини, що утворився 19.02.2010 р. на правому борті давнього зсувного терасованого схилу, в усті Куяльницького лиману в Одеській області. За свідченням очевидців, сповзання відбулося у два етапи - в 4 і 5 годин ранку 19.02.2010 р. Нижня частина зсуву уперлася в кутову південно-західну частину двоповерхової житлової кам'яної будови XIX століття, розташованої за адресою вул. сан. Куяльник, № 18, корпус № 3. Параметри зсуву - опливини: тіло крутизною 50-70⁰; довжина опливини-14,0 м, ширина-6,0 м, площа-85,0-90,0 м², потужність зсувних відкладів - 1, 5-2,0 м.

У результаті насування масив перезволоженого зсувного ґрунту (перевідкладені делювіальні суглинки) заповнив простір між підпірною стінкою висотою 4 м і південно-західною стіною корпусу № 3 та частково привалив господарчу будівлю. Розвантаження поверхневих і ґрунтових вод відбувається в будівлі корпусів № 3 і № 4, в результаті чого в стінах двох поверхів утворилися додаткові наскрізні тріщини. Підтоплений і сусідній корпус № 5, розташований нижче по схилу. Підпірна стінка, що проходить у напрямку південь-північ та обгороджує із заходу блок корпусів (№ 3 и № 4), закинута убік схилу, зі зменшенням крутизни укосу до 60^о.

В 80,0 м на південь від корпусів № 3 і № 5 у 2010 році сформувалися ще дві ділянки активних зсувних деформацій на давньозсувному схилі, площиною 1000,0 та 4000,0 м². Тіло зсуву-опливини сильно перезволожене, нижня, язикова частина опливини упирається в госпбудівлі колишнього санаторію ім. М.І. Пірогова. Подальша активізація зсувного тіла може викликати бокове з`єднання зі зсувом, розташованим в 20,0 м на південь і руйнування госпбудівель.

Фазова активізація давньозсувного схилу викликана природно-техногенними факторами, головним з яких є інтенсивна інфільтрація поверхневих вод у результаті танення рясного сніжного покриву й затяжних опадів. До техногенних факторів відноситься перезволоження ґрунтів, що складають схил, скиданням господарських вод із плато території с. Котовка. Концентрація вологи викликана також несанкціонованим складуванням господарського й побутового сміття на брівці плато та верхній частині схилу, що створює утруднення поверхневого стоку і збільшує інфільтрацію поверхневих вод. Природні дренажі (яри і промоїни) у верхів'ях закидаються сміттям, що ускладнює поверхневий стік. У той же час активізація на давньозсувному схилі відбулася в районах проходження ґрунтових доріг, які були врізані в тіло укосу схилу у вигляді щаблів або полиць та є зонами акумуляції і утрудненого транзиту поверхневих вод. Подальше перезволоження ґрунтів буде сприяти виробленню нового профілю рівноваги і просуванню тіла зсуву вниз по схилу, на територію церковного подвір'я. Така ситуація здатна викликати деформації та руйнування житлово-господарських будівель.

В 45,0 м -50,0 м на південь від зсуву на давньозсувному схилі слабо просліджується ще одна пластична циркоподібна, перезволожена ділянка, потенційно небезпечна можливим розвитком зсувних деформацій.

На грудень 2010 року активізація давньозсувного схилу тимчасово призупинилася.

У березні 2010 року при обстеженні узбережжя Чорного моря в Одеській області (Комінтернівський район, с. Крижанівка-1) зафіксована активізація ЕГП з загрозою небезпечного впливу на господарські об'єкти:

• 5-ти поверховий готельний комплекс біля причалу, збудований у 2009 році у пляжний зон без комплексу протиабразійних споруд: в результаті абразійного розмиву пляжу одноповерхова кам’яна прибудова відділилася від основної споруди з нахилом убік пляжної зони;
  
• правий схил балки: від плато відділився глетчероподібний зсув – опливина, площею 200,0 м²; головна частина зсуву розташована на відстані 3,0 м від теплиці.
  
• вул. Приморська № 3-№ 45: утворився циркоподібний зсув площею 7000,0 м², в 1,0м від асфальтованого автошляху, та в 7,0 м від житлових забудов (Приморська-№ 39);
  
• с Крижанівка-2, вул. Отаманюка: обвалення зволоженого ґрунту зі схилу, зволожує фундаменти 3-х будинків в ніжній частині схилу;
  
• с. Фонтанка: уздовж приморського схилу продовжуються планувальні роботи. На протязі 2009 року на прибережному схилі, в його нижній, середній і верхній частинах проводилися інтенсивні інженерні роботи по згладжуванню схилу, без захоплення стінки зриву та бровки плато, що приводить до критичного перерозподілу навантажень на схилі та значного зменшення його профілю рівновагі. При тому, у пляжній зоні спостерігається інтенсивний абразійний розмив незахищених від розмиву ґрунтів. На тілі зсуву спостерігається активний ерозійний розмив порід поверхневими та підземними водами, які інтенсивно дренуються зі схилу. Усі ці фактори обумовили подальше продовження зсувних деформацій на схилі, з відокремленням блоків від плато та руйнуванням господарчої інфраструктури. В теперішній час зберігається загроза захвату ділянок плато з погрозою руйнування більш ніж 30 будинків та 26 присадибних ділянок;
  
• с. Вапнярка, б/в «Одеса», середня частина схилу: в результаті зволоження природного вапняку відбувається його руйнування, що створює загрозу руйнування підпірної бетонної стінки, яка на нього опирається.
  

м. Одеса, приморські схили:

• В районі балки Ковалевського, на СБО «Південна» в верхній частині схилу тривають зсувні деформації у вигляді тріщини розтягнення, завширшки до 70,0 м та спостерігається сильне зволоження ґрунтів зсувного схилу;
  
• У районі селища Чорноморка (пров. Свободи) утворився зсув - опливина на схилі крутістю до 60⁰; ширина активної ділянки до 50,0 м, нижня частина зсуву уперлася в причал № 129, верхня, головна, розміщена на дорозі, в 3,0 м від кам`яної будівлі;
  
• У районі селища Чорноморка, причал № 130, спостерігається активізація зсувних деформацій на давньому зсувному схилі на ділянці площею до 2600,0 м²;
  
• У районі селища Чорноморка, кооп. «Шляховик», відмічена активізація давньої зсувної ділянки в результаті активної абразії; ширина активної зони до 130,0 м;
  
• У районі с. Чорноморка, вул. Приморська (між вул. Польова та Дубиніна) в результаті привантаження бровки плато активізувалася стара зсувна опливина завширшки-70,0 м, довжиною до 6,0 м, опущена на 5,0 м, з захватом полотна автошляху, а з лівої частині зсуву – будівлі;
  
• У районі с. Чорноморка, на схід від причалу № 133, нижче військової частини в верхньо - середній частині схилу, спостерігається активізація деформацій на ділянці довжиною до 50,0 м, завширшки до 25,0 м, з захватом будівель легкого типу та розвантаженням ґрунтових вод на ділянці кооперативу;
  

У квітні 2010 року при обстеженні узбережжя Чорного моря спостерігалася активізація ЕГП:


Комінтернівський район

смт Чорноморське-1:

• західна частина: продовження активних зсувних деформацій плато на ділянці гаражного кооперативу з порушенням гаражів; за рік від плато відділилася ділянка довжиною 1,5 м;
  
• західна частина: у прибровочній частині плато відмічена активна зсувна деформація у вигляді зсувної ділянки шириною 20,0 м, довжиною 7,0 м з загрозою одноповерховому будинку;
  

смт Чорноморське-2:

• західна частина, ділянка навчально – тренувальної бази № 9 УФ МО України: відмічені активні зсувні деформації у прибровочній частині схилу, які створюють загрозу території табору;
  
• ділянка котеджного селища: активні зсувні деформації у прибровочній частині схилу;
  
• Чабанська балка, територія «Чабанського будинку рибалки»: активні зсувні деформації у прибровочній частині схилу з захопленням ділянки плато шириною-70,0 м, довжиною 3,0 м, у вигляді опущеного на 3,0 м блоку, порушена огорожа та залізні сходи з плато на пляжну зону.
  
• Чабанська балка, ліворуч та праворуч від устя балки: активні зсувні деформації у прибровочній частині схилу з відділенням від плато ділянок плато шириною-100,0 м, довжиною 10,0 м, які опущені на 2,0 м-2,5 м.
  

м. Іллічівськ: у прибровочній частині плато в районі вулиць Ст. Бугове № 62, Морська № 1, 4-9; Приморська № 75-77 відмічена активна зсувна деформація у вигляді зсувної ділянки шириною 320,0 м, довжиною 7,0 м, з захватом 7,0 м плато, з захопленням в зсувний процес садиб, заборів, асфальтових доріг та ін.; відстань від житлових будівель15-20,0 м ;

Овідіопольській район:

• в 4,0 км на південний - захід від м Іллічівськ активізувався зсув (неактивній у 2009 році),з відділенням від плато ділянки завширшки близько 300,0 м, довжиною 27-30,0 м (площа блоку, засіяного сільгоспкультурами, що відокремився від плато, складає 8500,0 м²) .
  
• в 0,5 км на південь від с. Санжійка, територія Санжійського маяка: в результаті активної абразії вертикального берегового уступу висотою до 20,0 м відстань від будівлі маяка за рік (з 2009 р.) зменшилася на 4,2 м (з 18,6 м до 14,4 м);
  
• в 0,5 км на південь від с. Санжійка, гирлова частина Санжійської балки: в результаті перекриття гирлової частини балки будівельними спорудами, які утрудняють дренаж поверхневих та підземних вод, та активним будівництвом на лівому борті балки, після вертикальної підрізки підошви балки на тілі бетонного автошляху та кам’яних заборах присадибних ділянок на протязі 40,0 м уздовж борта балки відмічаються деформації у вигляді тріщин розтягнення:
  

м. Одеса

• Київський район: між балками «Ковалевського» та «Безіменної» на береговому уступі на протязі 200,0 м відмічається активна абразія, існує загроза руйнування шести легких будівель б/в Одеського морського університету.
  
• Київський район: на південний схід від устя балки «Безіменної», в районі виходу штольні дренажної галереї № 11 спостерігається сильний абразійний розмив з утворенням на береговому уступі тріщин заколу завширшки 35,0 м, довжиною 3,0 м. Відстань від виходу штольні-10,0-20,0 м.
  
• У районі с. Чорноморка, у північно-західній частині устя Люстдорфської балки, на ділянці протяжністю 160 м внаслідок сильної абразії тривають подальші руйнування берегового уступу, фундаментів кафе, ресторану «Гапон», бетонної набережної перед рестораном «Палуба».
  
• У районі с. Чорноморка, на схід від ресторану «Палуба» до причалу 12 на ділянці протяжністю 260,0 м внаслідок абразії зменшилася площа пляжу майже в 2 рази, у тильній частині пляжу зруйнована бетонна доріжка, на ділянці берегового уступу протяжністю 50,0 м відмічаються активні тріщинами розтягання.
  
• На захід від мису Великий Фонтан і Свято Успенського монастиря у верхній частині схилу після спорудження дренажної завіси, на відстані 5-10 м вище дренажної галереї утворилася активна тріщина, довжиною 80,0 м, головна її частина розташована на брівці плато. На плато в 16-20 м від бровки розташовані 2- поверховий будинок пансіонату.
  
• 12 ст. Великого Фонтану: в середній частині схилу ідуть планувально-будівельні роботи з підрізуванням схилу на протязі-80,0 м, висотою уступу 8,0 м з виїмкою ґрунту на глибину 3-4 м. Над штольнею № 7 (на південь Середньофонтанської балки) відбулося обвалення частини крила будівельної бетонно- металевої конструкції з брівки плато на уступ крутістю 60,00 ширина осипи 30,0 м
  
• Приморський район 8 ст. В. Фонтана, в середньої частини схилу активізувалася розтягання довжиною 40,0 м, (яка виникла у 2006 році). Можлива загроза (яка виникла в 2006 році) руйнівних деформацій 19 котеджних будинків яхт клубу «Посейдон»
  

У травні 2010 року за результатами обстеження ерозійних долин рік Малий та Великий Куяльник (Іванівський район) встановлено:

• в 0,5 км на південь від с. Червонознам`янка, правий схил долини р. Малий Куяльник: на активному ерозійно-зсувному схилі споруджені три магістральних газопроводи діаметром труб 0,7-0,8 м. На період обстеження деформаційних змін в охоронній зоні газопроводів не відмічено, за виключанням незначного поверхневого розмиву жорстви вапняку та суглинку делювію на незахищеному рослинністю схилі;
  
• в 0,5 км на схід від с. Малинівка, зсувна ділянка в верхів’ях балки на правому береговому схилі р. Малий Куяльник, яка примикає до огорожі ділянки радіо-телеретранслятора висотою до 100,0 м. На брівці плато та стінці зриву зсуву, яка розташована в 9,0 м від огорожі та в 20,0 м від анкерної опори, що утримує вишку ретранслятора у вертикальному стані, на час обстеження спостерігалася тріщина розтягання довжиною 20,0 м; тіло зсуву зволожене і знаходиться в стані тимчасової стабілізації;
  
• в 2,0 км на південь від смт Іванівка, верхня частина правого берегового зсувного схилу р. Великий Куяльник. В нижній частині зсуву, який знаходиться в стані тимчасової стабілізації, розташовані дві опори ЛЕМ (110 КВТ Роздільна - Чапаївська, №№ 230/76; 231/76). Опори нахилені убік долини ріки на 5-7⁰ та розбиті низкою волосяних тріщин;
  
• в 2,0 км на південь від с. Адамівка, в середній частині правого берегового ерозійно-зсувного схилу р. Великий Куяльник, прорізаного будівельною полицею, розташований неглибокий яр, який перетинає магістральний нафтопровід Снігурівка-Одеса діаметром 0,7-0,8 м. Правий борт яру біля нафтопроводу ускладнений малим зсувом-опливиною та привантажений відвалами з кар'єру. При обстеженні ділянки нафтопроводу активізації ерозійно-зсувних деформацій в охоронній зоні нафтопроводу не відмічається.
  

м. Одеса у районі с. Чорноморка:

• (пров. Свободи): утворився зсув - опливина на схилі крутістю до 60⁰; ширина активної ділянки до 50,0 м, нижня частина зсуву уперлася в причал № 129, верхня, головна, розміщена на дорозі, в 3,0 м від кам`яної будівлі;
  
• причал № 130: спостерігається активізація зсувних деформацій на давньому зсувному схилі, на ділянці площею до 2600,0 м²;
  
• кооператив «Шляховик»: відмічена активізація давньої зсувної ділянки в результаті активної абразії; ширина активної зони до130,0 м;
  
• вул. Приморська (між вул. Польова та Дубініна): в результаті привантаження бровки плато активізувалася стара зсувна опливина завширшки 70,0 м, довжиною до 6,0 м, опущена на 5,0 м, з захватом полотна автошляху, а з лівої частини зсуву – будівлі;
  
• на схід від причалу № 133: нижче військової частини в верхній і середній частині схилу спостерігається активізація деформацій на ділянці довжиною до 50,0 м, завширшки до 25,0 м, з захватом будівель легкого типу та розвантаженням ґрунтових вод на ділянці кооперативу;
  
• у північно-західній частині устя Люстдорфської балки, на ділянці протяжністю 160 м внаслідок сильної абразії тривають подальші руйнування берегового уступу, фундаментів кафе, ресторану «Гапон», бетонної набережної перед рестораном «Палуба»;
  
• на схід від ресторану «Палуба» до причалу № 12 на ділянці протяжністю 260,0 м внаслідок абразії зменшилася площа пляжу майже в 2 рази, у тильній частині пляжу зруйнована бетонна доріжка, у береговому уступі активні тріщини розтягання протягом 50,0 м.
  

Основними чинниками активізації зсувних деформацій на ділянках є як природні фактори - крутий схил (до 60⁰), сильна абразія у пляжній зоні, так і техногенні чинники – привантаження брівки плато житловими та господарчими будівлями та перезволоження порід верхньої частині схилу поверхневими водами та господарчими стоками. Поширення зафіксованих у березні зсувних деформацій в даний час відмічається в прибровочній частині плато в районі провулка Свободи за адресою – провулок Приморський №№ 1-5. Раніше зафіксований зсув - опливина поширився з 50,0 до 150,0 м в головній частині, від плато відокремилася ділянка довжиною 4-6,0 м, завширшки до 150,0 м. В зсувний процес захоплені огорожі та господарські будівлі місцевих мешканців, в ніжній частині зсуву простежується вал видавлювання. В нижній частині схилу споруджені причали, майже 30 з яких деформовані.


7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр

Державний контроль за вивченням та використанням надр здійснюється Державним комітетом України по геології і використанню надр та його органами на місцях. В Одеській області контроль здійснюється Чорноморською територіальною інспекцією ДО «Інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використання надр», Державною екологічною інспекцією в Одеській області та інш. органами.

Перевірками встановлено, що цілий ряд підприємств області в порушення вимог Кодексу України "Про Надра" та “Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами” здійснюють свою діяльність без спеціальних дозволів та з порушеннями вимог щодо користування та охорони надр.

За 2010 рік ДО «Чорноморська ТІ ДГК» відповідно до плану робіт на 2010 рік проведено перевірки за напрямками:

• перевірки виконання підприємствами і організаціями умов спеціальних дозволів на користування ділянками надр;
  
• користування надрами без спеціального дозволу.
  

Всього за планом перевірено – 24 спеціальних дозволи. Також проведені позапланові перевірки – 32.

Розподіл перевірок надрокористувачів по видах надрокористування наведено в таблиці 7.3.1.


Розподіл перевірок за 2010 рік Одеська область

Таблиця 7.3.1

Кількість перевірених спеціальних дозволів				Кількість перевірених підприємств та випадків розробки без ліцензій			Кількість виявлених порушень і недоліків/ видано приписів
На експлу атацію	На геол. вив-чення	На вид діяль-ності	На експлуатацію без видобування	На експлу атацію	На геол. вивчення	На вид діяль-ності	На експлу атацію	На геол. вив-чення	На вид діяль-ності	На експлу атацію без видобування
29	1			26			101/60

Державною екологічною інспекцією в Одеській області протягом 2010 року здійснено 3 позапланові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства по корисним копалина на території Роздільнянського району.

За результатами перевірок були виявлені такі об'єкти, які здійснюють діяльність без спеціальних дозволів на користування надрами:

-ПП Хілковський В.С. В ході перевірки було виявлено відбір каміння черепашника без наявності ліцензії на користування надрами, а також допустив користування земельними ділянками площею 14176,9 м² без наявності правовстановлюючих документів, що привело до захоплення земельної ділянки, самовільної зміни цільового призначення та порушення прав державної власності на надра. Складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, а також протокол про адміністративне правопорушення за ст. 53-1, 53-3 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на суму 1700,0 гривень.

А також пред'явлено 3 претензії: за самовільне зняття ґрунтового покриву (родючого шару) на суму 57932,4 грн.; за використання земельної ділянки за не цільовим призначенням на суму 25644,74 грн., за самовільне зайняття земельної ділянки на суму 3302,65 грн. Всі матеріали були передані до Прокуратури Одеської області.

-ПП Гінькіньов В.В. В ході перевірки було виявлено відбір каміння черепашника без наявності ліцензії на користування надрами, а також допустив користування земельними ділянками площею 25075,2 м² без наявності правовстановлюючих документів, що привело до захоплення земельної ділянки, самовільної зміни цільового призначення. Складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, а також протокол про адміністративне правопорушення за ст. 53-1, 53-3 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на суму 1700,0 гривень.

А також пред'явлено 3 претензії: за самовільне зняття ґрунтового покриву (родючого шару) на суму 102467,3 грн., за використання земельної ділянки за не цільовим призначенням на суму 45358,81 грн., за самовільне зайняття земельної ділянки на суму 5841,52 грн. Всі матеріали були передані до Прокуратури Одеської області.

-ПП Куріпка М.М. В ході перевірки було виявлено відбір каміння черепашника без наявності ліцензії на користування надрами, а також допустив користування земельними ділянками площею 14176,9 м² без наявності правоустановних документів, що привело до захоплення земельної ділянки, самовільної зміни цільового призначення. Складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, а також протокол про адміністративне правопорушення за ст. 53-1, 53-3 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на суму 1700,0 гривень.

А також пред'явлено 3 претензії: за самовільне зняття ґрунтового покриву (родючого шару) на суму 44056,8 грн., за використання земельної ділянки за не цільовим призначенням на суму 23572,45 грн., за самовільне зайняття земельної ділянки на суму 27955,56 грн. Всі матеріали були передані до Прокуратури Одеської області.


7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр

Згідно діючого законодавства: Кодексу України "Про Надра" та “Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами” передбачено отримання спеціальних дозволів на будь-який вид користування надрами, в тому числі розробку корисних копалин, геологічне вивчення чи дослідно-промислову розробку. Матеріали для отримання спеціальних дозволів погоджуються з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

У 2010 році Держуправлінням розглянуто 21 пакет документів щодо надання погодження на користування надрами, з яких погоджено – 17, 4 пакети документів відмовлено або відправлено на доопрацювання.

У тому числі надано 13 – погоджень (екологічних карток) на геологічне вивчення надр, 4 – погоджень (екологічних карток) на експлуатацію родовищ корисних копалин.

Всі надані екологічні картки відповідають вимогам Кодексу України “Про надра”, Постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2010 р. № 596 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами", пункту 9 Інструкції щодо порядку погодження матеріалів з Мінприроди України та його органами на місцях для отримання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженої Наказом Мінекобезпеки України від 30.09.1996 р. № 119.

В області станом на 07.02.2011 р. налічується 46 спеціальних дозволи на користування надрами, видані підприємствам, які ведуть розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення. Із загальної кількості діючих спеціальних дозволів – 11 надано для геологічного вивчення надр, 35 – на експлуатацію родовищ корисних копалин.