Geum.ru

Програма «Археологія України» розроблена для 11 класу історичного профілю. Курс може вивчатися упродовж 35 годин за рахунок варіативної складової типових навчальних планів Калатан Іван Миколайович

Вид материалаУрок

Содержание


Урок 2. Основні етапи розвитку археологічної науки. Археологічна періодизація.
Урок 25. Східні слов’яни середини – другої половини І тис. н. е.
Подобный материал:
Археологія України. Програма варіативного курсу. 11 клас

Програма «Археологія України» розроблена для 11 класу історичного профілю. Курс може вивчатися упродовж 35 годин за рахунок варіативної складової типових навчальних планів

Калатан Іван Миколайович

учитель історії Пнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.

Надвірнянської районної ради


Програма курсу «Археологія України»

для 11 класу історичного профілю

Урок 1. Вступ

Предмет археології, мета і завдання археологічних досліджень.

Місце і роль археологічних досліджень у розвитку сучасних наукових знань. Визначення поняття «археологічна пам’ятка». Поняття «археологічний комплекс». Закритий і відкритий комплекси. Культурний шар. Поняття про абсолютну та відносну хронологію. Значення типологічного методу для датування пам’яток. Дендрологічний метод. Радіовуглецеве датування.

Урок 2. Основні етапи розвитку археологічної науки. Археологічна періодизація.

Археологія на Україні. Міднокам’яний вік. Бронзовий вік. Велике переселення народів. Києворуський період. Козацька доба. Археологічне датування. Основні етапи розвитку європейської археології.
  1. Археологія України : Курс лекцій. – К., 2005.
  2. Бунатян К. П. Давнє населення України. – К., 1999.
  3. Бунатян К. П., Мурзін В. Ю., Симоненко О. В. На світанку історії. – К., 1998.
  4. Винокур І. С., Телегін Д. Я. Археологія України. – К., 1994, 2004.

Урок 3. Палеоліт – стародавній кам’яний вік.

Періодизація і хронологія епохи. Природно-кліматичні умови палеоліту на території України. Питання про час і шляхи заселення людиною південно–східної Європи. Господарство доби палеоліту. Технологія виготовлення знарядь праці. Ручні рубила. Палеолітичні пам’ятки на території України.
  1. Бибиков С. М. Древнейший музыкальный комплекс из костей мамонта. Очерк материальной и духовной культуры палеолитического человека. – К., 1981.
  2. Зализняк Л. Л. Охотники на северного оленя. Украинское Полесье эпохи финального палеолита. – К., 1989.
  3. Колосов Ю. Г. Мустьерские стоянки района Белогорска. – К., 1986.
  4. Колосов Ю. Г., Степанчук В. М., Чабай В. П. Ранній палеоліт Криму. – К., 1993.

Урок 4-5. Мезоліт. Мезоліт Західної України.

Загальна характеристика епохи мезоліту. Періодизація мезоліту. Зміни природно – кліматичних умов палеоліту. Мезолітичні області. Господарство. Знаряддя праці. Геометричні мікроліти. Стоянки. Характер жител. Родові могильники. Поховальний обряд. Мезолітичні поселення Західної України і Прикарпаття.
  1. Зализняк Л. Л. Мезолит юго-восточного Полесья. – К., 1984.
  2. Артюх В. С. Разведки на Шацких озерах. – М., 1979 – С. 248 – 249.
  3. Артюх В. С., Конопля В. М., Мацкевой Л. Г. Обследования на территории Львова и Львовской области. – М., 1977. – С. 262 – 263.
  4. Мацкевой Л. Г. Мезолит Запада Украины. – К., 1991.
  5. Пастернак Я. Археологія України – Торонто. – 1961 – 791 с.
  6. Станко В. Н. Мирное: проблемы мезолита Северного Причерноморья. – К., 1983.
  7. Телегін Д. Я. Мезолітичні пам’ятки України. – К., 1981.

Урок 6-7. Неолітичні культури України.

Визначення неолітичної епохи, її характерні риси. «Неолітична революція», її історичне значення. Буго-дністровська культура. Культура лінійно-стрічкової кераміки. Сурська культура. Дніпро-донецька культура. Культура ямково-гребінцевої кераміки. Неолітичне мистецтво. Неоліт українського Прикарпаття.
  1. Даниленко В. Н. Неоліт України. – К., 1969.
  2. Неприна В. И. Неолит ямочно – гребенчатой керамики на Украине. – К., 1976.
  3. Телегін Д. Я. Дніпро – донецька культура. – К., 1968.

Урок 8. Урок захисту творчих робіт.

Урок 9-10. Енеоліт. Трипільська культура.

Загальна характеристика епохи енеоліту. Значення відкриття металів.

Племена трипільської культури. Історія дослідження трипільської культури. Територія розповсюдження трипільських пам’яток. Періодизація і хронологія. Проблема походження і етнічної приналежності трипільської культури. Характеристика раннього, середнього і пізнього етапів розвитку культури. Планування поселень і характер жител. Глиняні моделі жител. Господарство. Землеробство. Знаряддя для обробітку землі, збирання врожаю, переробки зерна. Зернові культури трипільців. Скотарство та його роль на різних етапах розвитку трипільської культури. Ткацтво. Виготовлення одягу. Кераміка. Столовий і кухонний посуд. Прокреслений, монохромний, біхромний і поліхромний орнамент. Семантика трипільського орнаменту. Глиняні фігурки людей і тварин. Мідні вироби. Скарби мідних виробів. Проблеми суспільного устрою. Ідеологічні уявлення і релігія носіїв трипільської культури.

Скотарські племена степової зони України. Середньостогівська культура. Ямна культура. Поселення і житла. Поява курганного обряду поховання. Господарство і матеріальна культура.

Кемі-обинська культура Криму і степової України. Техніка обробки каменю. Антропоморфні стели. Господарство і матеріальна культура. Періодизація і хронологія.

Енеолітичні культури Волині, Поділля, Закарпаття і Прикарпаття.
  1. Відейко М. Ю. Трипільська цивілізація. Видання друге. – К., 2003.
  2. Гусєв С. О. Трипільська культура середнього Побужжя. – Вінниця, 1995.
  3. Даниленко В. Н. Энеолит Украины. – К., 1974.
  4. Заєць І. І. Трипільська культура на Поділлі. – Вінниця, 2001.
  5. Телегін Д. Я. Середньостогівська культура епохи міді. – К., 1973.

Урок 11. Бронзовий вік.

Бронзовий вік як історична епоха. Прогресивні риси у виробництві і господарстві. Металургія бронзи. Племена раннього періоду епохи бронзи. Культура шнурової кераміки. Територія розповсюдження. Поселення і житла. Курганні та ґрунтові могильники. Поховальний обряд. Господарство і заняття. Знаряддя праці. Походження та етнічна приналежність культури шнурової кераміки. Археологічні культури лісостепового Правобережжя України, Полісся і Волині. Археологічні культури Причорномор’я, Приазов’я та Лівобережжя. Археологічні культури Закарпаття.
  1. Березанская С. С. Северная Украина в эпоху бронзы. – К., 1982. – С. 3–212.
  2. Бочкарьов В. С. Кіммерійські казани // Археологія. – 1972. - №5. – С. 63–68.
  3. Отрощенко В. В. Проблеми періодизації культур середньої та пізньої бронзи півдня Східної Європи (культурно-стратиграфічні зіставлення). – К., 2001.
  4. Черняков И. Т. Семеро-Западное Причерноморье во 2-й половине ІІ тис. до н. э. – К., 1985.

Урок 12. Археологічні пам’ятки бронзової доби на Прикарпатті.

Пам’ятки культур доби бронзи. Пам’ятки племен Прикарпаття. Городоцько-здовбицька, стжижовська і підкарпатська культури. Культура багатоваликової кераміки.
  1. Бунатян К. П. Давнє населення України. – К., 1999.
  2. Мачинский Б. А. Кельты на землях к востоку от Карпат // Археологический сборник. – 1973. – С. 52-64.

Урок 13. Ранній залізний вік.

Загальна характеристика раннього залізного віку. Хронологія та періодизація. Історія оволодіння виробництва заліза. Технологія виготовлення залізних виробів.
  1. Кухаренко Ю. В. Из материалов розведок на Волыни. – КСИНИК. – 1958.  № 72.
  2. Лапушня В. Ранние фракийцы Х – начала ІV в. до н. э. в Лесостепной Молдавии. – Кишинев, 1979. – С. 140.

Урок 14–15. Залізний вік України.

Передскіфський період. Чорноліська культура. Городища, оборонні споруди. Етнічна приналежність носіїв чорноліської культури.

Пам’ятки висоцької культури. Куштановицька культура. Культура фракійського гальштату. Нові культури Прикарпаття доскіфського і ранньоскіфського періодів та їх міжкультурні зв’язки. Культури та локальні варіанти передскіфського часу.
  1. Златковская Т. Д. Возникновение государства у фракийцев. – М., 1977. – С. 5–165.
  2. Міхеєв В. К., Шрамко Б. А. Археологія залізного віку Східної Європи. – Харків 2000.
  3. Тереножкин А. И. Предскифський период на Днепровском Правобережье. – К., 1961.

Урок 16–17. Скіфо-сарматський період. Загальна характеристика епохи. Проблеми періодизації і хронології.

Степова Скіфія. Письмові джерела про скіфів. Озброєння скіфів. Керамічний посуд. Ремісниче виробництво. Взаємовідносини із грецьким світом. Великі скіфські городища. Скіфське мистецтво: «звіриний» стиль, його семантика. Царські кургани, обряд поховання скіфської знаті. Пізній етап скіфської культури. Скіфські городища в Криму. Неаполь скіфський. Релігія скіфів. Скіфський пантеон.

Лісостепова Скіфія. Господарство. Землеробство, скотарство. Торгівля з грецькими містами-державами Північне Причорномор’я. Ремесло: керамічне, залізоробне, ковальське, бронзоливарне. Ліпний глиняний посуд. Характер поселення. Житла. Культові споруди. Городища. Курганні могильники. Особливості поховального обряду.

Сармати. Проблема походження та етнічної приналежності. Періодизація і хронологія. Локальні групи сарматської культури. Господарство. Предмети озброєння. Поховання, родові могильники. Скіфо-сарматські городища ІІІ ст. до н. е.
  1. Алексеев А. Ю. Мурзин В. Ю., Ролле Р. Чертомлык. Скифский царский курган ІV в. до н. э. – К., 1991р.
  2. Артатюнов М. И. Киммерийцы и скифы. – Л., 1974.
  3. Великая Скифия (курс лекций) / Отв. ред. Мурзин В. Ю., Тощев Г. Н. – К., Запорожье, 2002.
  4. Казанов А. М. Социальная история скифов. – 1975. – С. 5.
  5. Мурзин В. Ю. Скифская Архаика Северного Причерноморь’я. – К., 1984.
  6. Черненко Е. В. Скифские лучники. – К., 1981.

Урок 18–19. Античні держави Північного Причорномор’я.

Античні держави Північного Причорномор’я. Проблема давньогрецької колонізації. Грецький період (VІІ – І ст. до н. е.). характерні риси містобудування. Будівлі. Некрополі. Сільськогосподарська округа. Землеробство та інші заняття. Ремесла. Торгівля. Гончарство.

Поселення на острові Березань. Ольвія. Планування і забудова міста. Будівлі. Ремесла і торгівля. Могильники і поховальний обряд.

Тіра. Планування міста. Розвиток ремісничого виробництва.

Херсонес Таврійський. Укріплення і забудова міста, основні будівлі. Сільськогосподарська округа. Господарство: землеробство, виноробство, рибальство. Епіграфічні пам’ятки. Поховальні споруди і поховальний обряд.

Керкінітіда, Калос-Лімен (Прекрасна Гавань).
  1. Анохин В. А. Монетное дело Херсонеса. – К., 1977.
  2. Зубарь В. М. Некрополь Херсонеса Таврического І – ІV в. н. э. – К., 1982.
  3. Кадеев В. И. Херсонес Таврический в первых веках нашей эры. – Харьков, 1981.
  4. Крижицкий С. Д. Жилые дома античных городов Северного Причерноморья (VІ в. до н. э. – ІV в. н. э.). – К., 1982.
  5. Щеглов А. Н. Семеро-Западный Крым в античную эпоху. – Л., 1978.

Урок 20. Урок захисту творчих робіт.

Урок 21–24. Археологія ранніх слов’ян.

Проблема слов’янської прабатьківщини. Ретроспективний метод дослідження слов’янського етногенезу. Археологічні джерела про походження слов’ян.

Слов’яни на рубежі та у першій чверті І тис. н. е. Зарубинецька культура. Район розселення. Корчуватівський, Зарубинецький та інші могильники. Обряд поховання. Керамічний посуд та інший інвентар. Укріплені поселення. Житла. Господарство.

Пшеворська культура. Територія розповсюдження пам’яток. Хронологія. Етнічна приналежність.

Липицька культура. Район розселення. Поселення і могильники. Проблема етнічного походження та історичної долі.

Слов’яни у другій чверті І тис. н. е. Пам’ятки черняхівської культури. Поселення, типи жител. Господарство. Кружальна та ліпна кераміка. Взаємини з римськими провінціями. Релігійні уявлення. Поховальний обряд. Питання про етнічну приналежність черняхівської культури та її відношення до етногенезу східних слов’ян.

Культура карпатських курганів. Могильники, обряд поховання. Поселення. Питання про етнічну приналежність носіїв культури карпатських курганів.

Київська культура. Генетичні зв’язки із зарубинецькою культурою. Розселення племен. Поселення. Характер жител. Могильники. Кераміка. Інвентар. Датування. Дискусія про етнічну приналежність київської культури.

Урок 25. Східні слов’яни середини – другої половини І тис. н. е.

Слов’яни у ранньому середньовіччі. Празько-корчацька культура. Час існування. Поселення і житла, могильники, обряд поховання. Пам’ятки пеньківської і колочинської культури. Роменська культура.

Розселення слов’янських племен. Племінні союзи за археологічними даними. Етнічний склад населення. Археологічні дані про зародження феодальних відносин у східних слов’ян. Виникнення і характер міст за археологічними даними. Чернігівські та інші дружинні кургани. Чорна могила. Поховальний обряд, інвентар, предмети озброєння.

1. Баран В. Д. Давні слов’яни. – К., 1998.

2. Брайчевський М. Ю. Походження Русі. – К., 1968.

3. Приходнюк О. М. Пеньковская культура. – Воронеж, 1998.

4. Русанова И. П. Славянские древности VІ – VІІ вв. – М., 1976.

5. Тимощук Б. О. Східні слов’яни VІІ – Х ст. – Чернівці, 1999.

Урок 26. Археологія епохи Київської Русі.

Городища, селища і могильники. Давньоруські міста. Давній Київ. Археологічні відомості про виникнення міста. Планування міста Києва періоду князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Стіна Ярослава Мудрого. Типи міських будівель. Ремісничі майстерні. Поховання, язичницькі капища. Десятинна церква та Софійський собор. Продукція київських ремісників та її розповсюдження.
  1. Брайчевський М. Ю. Походження Русі. – К., 1968.
  2. Галич і галицька земля / Зб. наук. праць. – К., Львів, 1988.
  3. Довженко В. Й. Землеробство древньої Русі. – К., 1961.
  4. Кучера М. П. Змиевы валы Средного Поднепровья. – К., 1987.
  5. Моця О. П. Населення південно-руських земель ІХ – ХІІІ ст.. – К., 1993.
  6. Пастернак Я. Старий Галич. Археологічно-історичні досліди у 1850–1943 рр.  КраківЛьвів, 1944 / 2-е вид. – Івано-Франківськ, 1998.

Урок 27. Урок захисту творчих робіт.

Урок 28–30. Середньовічна археологія Півдня України.

Салтівська (салтівсько-молецька) культура. Катакомбні поховання. Кераміка кухонного, столового і тарного посуду. Вироби із заліза. Маяцьке городище. Пам’ятки кочових племен степового Подніпров’я ІХ – ХІІІ ст. Кам’яні антропоморфні ідоли. Середньовічний Білгород-Дністровський. Середньовічний Крим. Середньовічний Херсонес. «Печерні міста». Пам’ятки Південного та Південно-Східного Криму.
  1. Михеев В. К. Подонье в составе Хазарского каганата. – Харьков, 1985.
  2. Пиоро И. С. Крымская Готия. – К., 1990.
  3. Плетнева С. А. Половецкие изваяния. – М., 1974.
  4. Якобсон А. Л. Середневековый Крым. – М., Л., 1964.

Урок 31. Середньовічні пам’ятки України.

Гірський Крим. Нащадки таврів, скіфів, сарматів, аланів і готів. Основні заняття. Поховальні обряди. Могильники. Мангупське князівство (Феодоро). Печерні міста. Сюренське укріплення. Місто Ескі-Кермен. Чуфу-Кале. Сугдея. Середньовічний Херсонес.
  1. Археология Украинськой ССР : В 3 т. – К., 1985 – 1986. – Т. 1–3.
  2. Цвек О. В. Поселення східнотрипільської культури (короткий нарис). – К., 2006.
  3. Цигилик В. М. Населення Верхнього Подністров’я перших століть нашої ери. – К., 1975.

Урок 32–33. Пам’ятки козацьких часів.

Запорозькі Січі. Козацький флот. Козацький цвинтар. «Розриті могили». Озброєння. Оборонні замки – фортеці. Економіка і побут. Скотарство, мисливство, птахоловство і бджільництво. Чумацький солоний шлях. Ремесла і торгівля. Нумізматичні знахідки. Поштові установи.
  1. Археологія доби українського козацтва ХVІ – ХVІІІ ст. – К., 1997.
  2. Голобуцкий В. А. Запорожское козачество. – К., 1957.
  3. Дорошенко Д. Нариси історії України. – Т. ІІ. – К., 1992.
  4. Компан О. Міста України в другій половині ХVІІ ст. – К., 1960.
  5. Крип’якевич І. П. Історія України. – Львів, 1990.
  6. Телегін Д. Я. Січі Запорозьких козаків низового Дніпра. – К., 1991.
  7. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків. – Т. 1–3. – Львів, 1990–1991.

Урок 34. Урок захисту творчих робіт.

Урок 35. Підсумковий урок.