Навчальна програма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів
| Вид материала | Документы |
- Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, 310.47kb.
- Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, 309.47kb.
- Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 8-12 класів загальноосвітніх, 206.93kb.
- Програма для учнів 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів Пояснювальна записка, 162.74kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Технології, 343.5kb.
- Навчальна програма з історії України для 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів, 830.96kb.
- Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 10-11 класів загальноосвітніх, 818.66kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи здоров’я Бойченко Т.Є., Заплатинський, 246.38kb.
- Навчальна програма з фізичної культури для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних, 1102.53kb.
- Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, 315.96kb.
Математика
Навчальна програма
для учнів 10-12 класів
загальноосвітніх навчальних закладів
напрям – суспільно-гуманітарний
Профіль - економічний
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Вступ
Програма призначена для організації навчання математики в класах, економічного профілю. Вона розроблена на основі Державного стандарту базової і повної середньої освіти з урахуванням особливостей економічного профілю навчання.
Мета навчання математики в класах економічного профілю полягає у забезпеченні загальноосвітньої підготовки з математики, необхідної для успішної самореалізації особистості у динамічному, соціальному середовищі, її соціалізації, і достатньої для успішного вивчення економіки та інших, в першу чергу, природничих предметів, продовження навчання у вищих закладах освіти економічного профілю, успішної майбутньої професійної діяльності в тих сферах, де математика відіграє роль апарату, специфічного засобу для вивчення й аналізу закономірностей, реальних явищ і процесів.
Досягнення зазначеної мети забезпечується виконанням таких завдань:
- формування в учнів наукового світогляду, уявлень про ідеї і методи математики, її ролі у пізнанні дійсності, усвідомлення математичних знань як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови повноцінного життя в сучасному суспільстві; стійкої мотивації до навчання;
- оволодіння учнями мовою математики в усній та письмовій формах, системою математичних знань, навичок і умінь, потрібних у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, достатніх для успішного оволодіння іншими освітніми галузями знань і забезпечення неперервності освіти;
- інтелектуальний розвиток особистості, передусім розвиток в учнів логічного мислення і просторової уяви, алгоритмічної, інформаційної та графічної культури, пам’яті, уваги, інтуїції;
- економічне, екологічне, естетичне, громадянське виховання та формування позитивних рис особистості;
- формування життєвих і соціально-ціннісних компетентностей учня.
Змістове наповнення програми реалізує компетентнісний підхід до навчання, спрямований на формування системи відповідних знань, навичок, досвіду, здібностей і ставлення (відношення), яка дає змогу обґрунтовано судити про застосування математики в реальному житті, визначає готовність випускника школи до успішної діяльності в різних сферах. Передбачається, що випускник загальноосвітнього навчального закладу:
- розпізнає проблеми, які можна розв’язати математичними методами, формулює їх математичною мовою, досліджує та розв’язує ці проблеми, використовуючи математичні знання та методи, інтерпретує отримані результати з урахуванням конкретних умов і цілей дослідження, оцінює похибку обчислень, застосовує математичні моделі при вивченні економіки та інших навчальних предметів (інформатики, фізики, хімії, біології);
- логічно мислить (аналізує, порівнює, узагальнює і систематизує, класифікує математичні об’єкти за певними властивостями, наводить контрприклади); володіє алгоритмами і евристиками;
- користується джерелами математичної інформації, може самостійно її відшукати, проаналізувати та передати інформацію, подану в різних формах (графічній, табличній, знаково-символьній);
- виконує математичні розрахунки (дії з числами, представленими в різних формах, дії з відсотками, наближені обчислення тощо), раціонально поєднуючи усні, письмові, інструментальні обчислення;
- виконує тотожні перетворення алгебраїчних, показникових, логарифмічних, тригонометричних виразів при розв’язуванні різних задач (рівнянь, нерівностей, їх систем, геометричних задач із застосуванням тригонометрії);
- аналізує графіки функціональних залежностей, досліджує їхні властивості; використовує властивості елементарних функцій при аналізі та описанні реальних явищ, економічних процесів, залежностей;
- володіє методами математичного аналізу в обсязі, що дозволяє досліджувати властивості елементарних функцій, будувати їх графіки і розв’язувати нескладні прикладні задачі економічного змісту;
- обчислює ймовірності випадкових подій, оцінює шанси їх настання, міру ризику при прийнятті того чи іншого рішення;
- зображає геометричні фігури, встановлює і обґрунтовує їхні властивості; застосовує властивості фігур при розв’язуванні задач; вимірює геометричні величини, які характеризують розміщення геометричних фігур (відстані, кути), знаходить кількісні характеристики фігур (площі, об’єми).
Структура навчальної програми
Програма розрахована на 525 годин навчального часу, відведеного на вивчення математики для економічного профілю навчання1. Її структуровано за такими змістовими лініями: числа; вирази; рівняння і нерівності; функції; елементи комбінаторики; початок теорії ймовірностей та елементи статистики; геометричні фігури; геометричні величини.
Зміст навчання математики структуровано за темами, що відповідають двом навчальним курсам „Алгебра і початки аналізу” та „Геометрія” із зазначенням кількості годин на їх вивчення. Розподіл змісту і навчального часу є орієнтовним. Вчителям і авторам підручників надається право коригувати його залежно від прийнятої методичної концепції та конкретних навчальних ситуацій. На основі орієнтовних тематичних планів учитель розробляє календарно-тематичний план, в якому конкретизується обсяг навчального матеріалу.
Програмою передбачено резерв навчального часу, а також години для повторення, узагальнення й систематизації вивченого матеріалу. Спосіб використання резервного часу вчитель може обрати самостійно: для повторення на початку навчального року матеріалу, який вивчався у попередніх класах, як додаткові години на вивчення окремих тем, якщо вони важко засвоюються учнями, для проведення інтегрованих з профільним або іншими предметами уроків тощо.
Програма представлена у формі таблиці, що містить дві колонки: зміст навчального матеріалу і навчальні досягнення учнів. У змісті вказано навчальний матеріал, який підлягає вивченню у відповідному класі. Вимоги до навчальних досягнень учнів орієнтують на результати навчання, які є об’єктом контролю й оцінювання.
У пропонованих програмах, з метою забезпечити для учнів можливість зміни рівня навчання математики в 10-12 класах, збережено ті ж самі теми та послідовність їх вивчення, що й у програмі рівня стандарту.2 Зміст навчального матеріалу доповнено, а перелік навчальних досягнень учнів конкретизовано і уточнено у відповідності до економічного профілю навчання. Частина навчального матеріалу, що подана у квадратних дужках, не є обов’язковою для вивчення і не виноситься для тематичного контролю.
Особливості організації навчання в класах економічного профілю
У старшій школі вивчення математики диференціюється за трьома рівнями: рівнем стандарту, академічним і профільним. Кожному з них відповідає окрема навчальна програма.
В економічній науці математика є не лише галуззю загальноосвітніх знань, а й методом наукового пізнання. Тому навчання математики в класах економічного профілю вимагає більш поглибленого, у порівнянні з академічним, рівня вивчення. Це, з одного боку, сприятиме кращому розумінню учнями значення математики як науки, усвідомленню ними прикладної значущості математичних знань, необхідності повнішого і свідомого оволодіння математичними знаннями, а з іншого — підвищенню ступеня оволодіння школярами економічними знаннями.
Особливість навчання математики в класах економічного профілю полягає в необхідності навчити школярів застосовувати математичний апарат до розв’язування конкретних прикладних задач, шляхом побудови й аналізу математичних моделей економіки, які мають вигляд відповідних рівнянь, нерівностей, їх систем тощо. Крім того, при навчанні математики в класах економічного профілю увага має приділятись засвоєнню учнями й тих математичних знань, які необхідні для успішного вивчення інших природничих предметів. Зв’язки математики з цими предметами посилюються за рахунок ілюстрації застосування математичних понять, методів і моделей, розв’язування задач прикладного змісту у шкільних курсах інформатики, фізики, хімії, біології. Це буде сприяти формуванню в учнів загальнонавчальних умінь, чіткості й точності думки, критичності мислення, культури мовлення.
Збільшення навчального часу на вивчення алгебри і початків аналізу, порівняно з академічним рівнем, дає можливість поглибити як математичний, так і профільний рівні навчання за рахунок включення до програми окремих питань математичного та економічного змісту, а також прикладних задач зі сфери фінансів, підприємництва та економіки, методи розв’язування яких спираються на вивчений матеріал. Це сприятиме кращому засвоєнню учнями математичних знань, їх профільній орієнтації, формуванню у школярів елементів економічної грамотності.
До теми „Функції, рівняння і нерівності” (10 клас) включено розгляд многочленів від однієї змінної, поняття про моделі та математичне моделювання, питання про моделювання економічних ситуацій в задачах цінового та маркетингового аналізу за допомогою рівнянь, нерівностей та їх систем. Це дасть змогу учням навчитись складати прості моделі цінового та маркетингового аналізу у вигляді рівнянь попиту та пропозиції, рівняння ціни і доходу та розв’язувати їх за допомогою відомих методів, визначати точку незбитковості, точку рівноваги, проміжки збитків та доходів.
У темі „Тригонометричні функції” (10 клас) розглядається аналіз незбитковості залежно від тангенса кута нахилу цінової та доходної функцій, а також аналіз маркетингової рівноваги залежно від тангенса кута нахилу функції попиту та функції пропозиції. Розгляд цих питань сприятиме оволодінню учнями навичками застосовувати властивості тригонометричних функцій при розв’язуванні прикладних задач цінового та маркетингового аналізу.
Тему „Похідна та її застосування” (11 клас) доповнено вивченням властивостей неперервних функцій, точок розриву функції й асимптот графіка функції. До профільної складової цієї теми включено вибрані задачі граничного аналізу. Після вивчення цієї теми учень має описувати поняття граничної ціни, граничного доходу та прибутку, еластичності попиту, методику аналізу доходів фірми за допомогою поняття еластичності попиту, розв’язувати нескладні прикладні задачі на знаходження найбільших і найменших значень реальних величин та на обчислення граничної ціни, доходу та прибутку для деяких видів функцій, застосовує результати дослідження відповідних функцій до аналізу зміни доходів фірми залежно від величини еластичності попиту.
Питаннями застосування визначеного інтеграла в задачах з економічним змістом (майбутня вартість неперервного доходного потоку; вигода споживачів і виробників) доповнено тему „Інтеграл та його застосування” (12 клас).
Профільна спрямованість теми „Рівняння, нерівності та їх системи” (12 клас) полягає в ознайомленні учнів з прикладами застосування систем лінійних рівнянь та методами їх розв’язування в економічних моделях (витрати – продуктивність, різницеве рівняння амортизації боргу).
Враховуючи інтереси, здібності, потреби та можливості учнів, з метою створення необхідних умов для більш повної реалізації освітньої, розвивальної та виховної складових навчання математики, може використовуватись варіативна складова навчального плану, яка передбачає вивчення спецкурсів, факультативів, курсів за вибором, орієнтованих на посилення міжпредметних зв’язків математики з профільним предметом. Наприклад, такі курси за вибором “Математичне моделювання в економіці”, “Математичні методи обробки результатів економічного дослідження”, “Застосування методів математичної статистики та теорії ймовірностей у задачах економіки”, „Застосування графів до розв’язування економічних задач” тощо. Їх вивчення не лише посилює міжпредметні зв’язки, а й сприяє успішному засвоєнню учнями профільного предмету.