Geum.ru

Сучасні тенденції створення та розвитку національної біобібліографії корнілова Л.Є., Зав відділу ннмб україни Корнілова Є. О

Вид материалаДокументы
Подобный материал:

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ СТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІОБІБЛІОГРАФІЇ



Корнілова Л.Є.,

Зав. відділу ННМБ України

Корнілова Є.О.,

Бібліотекар І категорії ННМБ України


Об’єктивне дослідження історії науки і техніки неможливе без вивчення життя та діяльності найбільш видатних учених.

Біографічний жанр – дуже цікавий напрям історико-бібліографічних робіт, який на даний час активно розвивається. Величезний інтерес до біографічних праць та активізація біографічних досліджень в Україні в останні роки робить все більш актуальними проблеми інформаційно-бібліографічного забезпечення цієї ділянки вітчизняної науки, а використання сучасних технологій дає можливість вирішити цю нагальну проблему на якісно новому рівні.

Біобібліографія – одна з найдавніших і традиційних видів бібліографії. Підготовка біобібліографій має велике значення і для вивчення історії науки, осмислення спадщини, а сучасникам – для усвідомлення ваги своєї праці. Незважаючи на колективний характер сучасної наукової діяльності, вплив окремої особистості на одержані результати залишається значним. Тому необхідне поєднання персональних та колективних біобібліографій як поточного, так і ретроспективного характеру.

Одне з найскладніших методичних питань біобібліографії – підбір персоналій для створення біобібліографічних посібників – вирішується на різних рівнях інформаційно-бібліографічної діяльності у відповідності до завдань організацій та установ, які цим займаються.

Національна наукова медична бібліотека України та обласні наукові медичні бібліотеки в створенні власних біобібліографічних ресурсів зосереджують свою основну увагу на вчених, які вже пройшли певний відбір і підтвердили вагомість результатів своїх досліджень (захист кандидатської і докторської дисертацій, обрання в члени-кореспонденти та академіки АМН України), тощо.

Аналізуючи сучасне інформаційне поле України та місце в ньому персональної бібліографіі, можна зробити висновок про те, що цей напрям бібліографіі займає чільне місце в бібліотечній роботі. Про це свідчить, зокрема, вивчення біобібліографічних посібників, які видані бібліотеками та іншими установами країни у 1999-2006 рр. та надійшли до фондів крупних наукових бібліотек.

Значна кількість біобібліографічних праць була підготовлена установами й організаціями, товариствами, які ніколи раніше не займалися бібліографічною діяльністю. Часто ці посібники укладаються не фахівцями в галузі бібліографії. Тому деякі роботи мають досить низький фаховий рівень, що викликано порушенням правил, норм та принципів створення бібліографічних праць (змішані типи та види, проігноровані правила бібліографічного опису, використані терміни та визначення, які не притаманні бібліогріографічній науці). Але незважаючи на ці недоліки, повний спектр видань являє собою певну систему інформаційного забезпечення біографістики України.

Існуючі види біобібліографічних видань: персональний покажчик, біобібліографічний покажчик, біобібліографічний словник, біобібліографічний довідник, тощо.

Біобібліографічні видання бувають присвячені: одній особі, одній установі, людям однієї професії (наприклад, медикам України), одній лікарській спеціальності, людям одного рангу (наприклад, “Медики, удостоєні почесних звань”).

Більшість бібліотек, які займаються створенням біобібліографічних видань, розпочали видання серій. Наприклад, формування бібліографічних покажчиків серії „Біобібліографія вчених України” на основі бібліографічних картотек та локальних баз даних – один з напрямів діяльності національних наукових бібліотек, галузевих, універсальних та бібліотек науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів.

До великих біобібліографічних серій відносяться такі:
  • “Биобиблиография ученых Украинской ССР” (розпочата у 1968 р. за рішенням Президії АН УРСР, ця серія складається з випусків, які присвячені видатним вченим Академії наук України та видаються, як правило, до ювілейних дат або з метою увічнення пам’яті вчених). У випусках відображений весь комплекс наукових робіт вчених, представлені біографічні відомості та література щодо їх життя та діяльності. Випуски цієї серії продовжують видаватися. Серед останніх випусків цієї серії можна назвати „Григорій Давидович Вервес (1920-2001): Біобібліогр. до 80 –річчя / НАН України- К.: Наук. думка, 2000.- 202 с.”. „Василь Іванович Станінець: Біобібліографія.- Х.: Золоті сторінки, 2005.- 127 с.” „Петро Тимофійович Тронько / НАН України; Нац. бібліотека України ім. В.І.Вернадського / Уклад. Л.І.Тіманова.- К.: НБУВ, 2005.- 192 с.”
  • „Славні імена української медичної книги: Медичні бібліотеки України в особах, документах, бібліографії” („Раїса Іванівна Павленко: Біобібліографічний нарис/Нац. наук. мед. бібліотека України; Уклад. Т.А.Остапенко, С.М.Булах, Л.Є.Корнілова, О.М.Кірішева.- К.: СПД Коляда О.П., 2007.- 72 с.”.
  • “Вчені Прикарпаття” („Фреїк Дмитро Михайлович: Людина, вчений, педагог, громадський діяч/Уклад. А.В.Лисак.- Івано-Франківськ, 1999.-124 с.”);
  • “Вчені Буковини” („Круцяк Володимир Миколайович/В.П.Пішак, Ю.Т.Ахтемійчук; Буков. держ. мед. академія.- Чернівці: БДМА, 2001.- 141 с.”);
  • “Академіки АПН України” („Іван Андрійович Зязюн: Педагог. Вчений. Філософ: Біобібліогр. покажч./АПН України, Ін-т педагогіки і психології проф. освіти, Держ. наук.-пед. б-ка України; Упоряд.: Л.І.Ніколюк, Л.О.Пономаренко, Л.Н.Штома.- К., 2003.- Вип.2.- 45 с.”);
  • “Українські вчені-аграрії ХХ століття” УААН; „Академіки УААН”; (“Сайко Віктор Федорович: Біобібліогр. покажч. наук. праць за 1965–2000 рр./ УААН. ЦНСГБ. ІЗ; Упоряд.: Т.Ф.Дерлеменко, Л.Д.Полякова, З.І.Варга, О.І.Предко. – К.: Аграр. наука, 2001. – 138 с.”);
  • “Вчені НаУКМА” („Олександр Іванович Погорілий: Біобібліогр. покажч. /Нац. ун-т „Києво-Могил. акад.” Наук. бібліотека; Уклад. Т.О.Патрушева.- К.: Вид. дім „КМ Academia”, 2000.- 20 с.”);
  • “Ученые - Фармации” („Г.С. Башура: К 70-летию со дня рождения и 45-летию науч.-практ., пед. и обществ. деятельности: Библиография/Нац. АН Украины. Гос. науч. центр лекарств. средств; Сост.: А.Г.Башура, А.М.Котенко.- Х.: Золотые страницы, 2006.- 123 с.”);
  • “Джерела української біографістики” („Книжкові джерела української біографістики у фондах національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: Матеріали до бібліогр. (середина ХIХ-ХХ ст.)/ Нац. б-ка України ім. В.І.Вернадського, Ін-т біограф. дослідж.; Авт.-уклад.: Т.В.Куриленко, Н.І.Мельник, О.М.Яценко.- К., 2004.- 366 с.”);
  • “Провідні діячі української книги” („Анатолій Петрович Корнієнко: Біобібліогр. нарис/ Нац. парлам. б-ка України.- К., 2005.- 22 с.”).

Сучасні серійні біобібліографічні видання, крім обов’язкових елементів, мають однаковий формат, поліграфічне оформлення та уніфіковану структуру: портрет ученого, коротку вступну статтю українською, російською, англійською мовами про його науковий доробок, авторські свідоцтва і патенти; інші види документів, законодавчих актів, у розробці яких він брав участь; список кандидатів і докторів наук, підготовлених ученим; перелік наукових, науково-виробничих конференцій, семінарів, симпозіумів, конгресів, у яких він брав участь; численні фотознімки ученого у колі учнів, колег, на міжнародних конференціях.

Окрім серій біобібліографій, присвячених одній особі, подальший розвиток отримало видання біобібліографічних довідників та словників, присвячених окремим науковим колективам.

Біобібліографічний словник – особливий різновид словників, у яких біографічні відомості про певних осіб (діячів історії, науки, літератури, мистецтва тощо) поєднуються з переліком їхніх робіт або літератури про певну особу (або одночасно як творів даного автора, так і літератури про нього). Біобібліографічні словники несуть у собі подвійний шар інформації – біографічні та бібліографічні відомості, співвідношення між якими може бути різним і визначається, насамперед, читацькими потребами та цільовим призначенням конкретного видання. Весь літературно-бібліографічний матеріал про кожну особу збирається в окремій, так званій, персональній рубриці, а самі рубрики розташовуються за алфавітом прізвищ осіб.

За останні роки створено багато різноманітних біобібліографічних словників та довідників, які присвячені діяльності вчених України: „Матеріали до українського біографічного словника: Короткі біографічні довідки/НАН України; Нац. бібліотека України ім. В.І.Вернадського. Ін-т біограф. досліджень; Укр. біограф. товариство/Відп. ред.: В.С.Чишко, В.І.Попик.- К.: НБУВ, 2006.- Вип.1: А.- 259 с.”. Можна також навести приклади видань з медичної галузі: „Вчені Харківського державного медичного університету, 1805-2005/Харк. держ. мед. ун-т; За ред. А.Я.Циганенка.- Х.: Харків, 2002.- 470 с.”; „Зіменковський Б.С. Професори Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького: 1784-2006/Б.С.Зіменковський, М.Р.Гжегоцький, О.Д.Луцик.- Л.: Наутілус, 2006.- 390 с.”; „Професори: Біогр. довід. проф. ДДМА, 1916-2001/Дніпропетр. держ. мед. акад.; Упоряд. О.В.Люлько.- Д.:Пороги, 2002.- 318 с.”; „Славетні імена Національного фармацевтичного університету. Ректори та професори: Нариси про життя та діяльність видат. учених Нац. фармац. ун-ту/Нац. фармац. ун-т; За ред. В.П.Черних.- Х., 2005.-199с.”; „Макаренко І.М., Полякова І.М. Біографічний довідник завідувачів кафедр та професорів Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця (1841-2001)/Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця.- 2. вид., доп. і виправ.- К.: Століття, 2001.- 207 с.”; „Ганіткевич Я. Українські лікарі- вчені першої половини ХХ століття та їхні наукові школи: Біогр. нариси та бібліогр./Наук. товариство ім. Шевченка, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України. Львів. відділення.- Львів, 2002.- 540 с.”.

Національна наукова медична бібліотека випустила біобібліографічні словники „Медицина в Україні. Видатні лікарі. Кінець XVII - перша половина ХІХ ст.” та “Медицина в Україні: Видатні лікарі: Друга половина XIX століття: Біобібліогр. слов. Вип. 2. Літери А-К - К., 2003.- 447 с.”. До словників включено відомості про лікарів, які народилися та працювали в Україні; тих, що народилися і здобули освіту в Україні, але працювали за її межами; про лікарів, які народилися в інших країнах Европи, але згодом працювали в Україні. Варто звернути увагу на додатки до словників, зокрема: додаток №1 „Внесок українських лікарів у розвиток вітчизняної і світової медицини”; додаток №2 „Українські вчені-медики, що здобули науковий ступінь у вищих навчальних закладах Європи”; додаток №3 „Вихованці Києво-Могилянської Академії”; додаток №4 „Медики - у царині перших бібліотек і музеїв”; додаток №5 „З історії заснування медичних установ та навчальних закладів в Україні”; тощо.

Біобібліографічний посібник – це посібник, що містить біографічні відомості про певну особу чи ociб, а також бібліографічну інформацію про їxнi твори та літературу про них. Персональним зветься бібліографічний посібник, який відображае твори одного автора та (або) літературу про нього. Відмінності між цими видами посібників незначні. Головним чином вони полягають у тому, що біобібліографічні посібники мicтять, кpiм відомостей про документи, ще й біографічні відомості про ту особу, якій присвячено посібник. Kpiм того, біобібліографічний посібник може бути присвячений як одній, так i декільком особам, а персональний тільки одній і містить твори певної особи (oci6), і літературу про нeї, а персональний може охоплювати тільки твори певноі особи чи тільки літературу про нeї, чи те й інше разом.

Медичні бібліотеки видають посібники, присвячені окремим лікарським спеціальностям. Ось деякі з них: „Відомі постаті в медичній та демографічній статистиці України/Київ. міськ. наук. інформ.-аналіт. центр мед. статистики, Держ. наук. мед. б-ка; Упоряд. Нековаль В.Т.- К., 2005.- 427 с.”, „Германов В.Т., Симрок В.В., Сергиенко С.Н. Видные деятели акушерства и гинекологии: В 2-х т.- Луганск, 2003.(Т1-335 с., Т2-319с.)”, тощо.

До біобібліографічних видань, присвячених людям одного наукового звання, можна віднести наступні: „Медики Буковини, нагороджені преміями ім. В.В.Залозецького, С.Окуневської, Б.Л. Радзіховського: Бібліогр. покажч. (1993-2003 рр.)/ Обласна наук. мед. бібліотека.- Чернівці, 2003.- 31 с.”, „Медицинские работники Украинской ССР, удостоенные почетных званий/ДНМБ МОЗ Украины.- К.- (Ч.1- 1976 р.-391с., Ч.2- 1982 р.-423с.)”.

Серед усього загалу біобібліографічних видань найчастіше зустрічаються персональні покажчики або посібники. Практично всі обласні наукові бібліотеки (універсальні та спеціальні), університетів та бібліотеки науково-дослідних інститутів розробляють власні персональні посібники. До них відносяться і наступні: „Буяльський Ілля Васильович, 1789-1866 рр.: Біобібліогр. покажч./Держ. наук. мед. б-ка МОЗ України; Уклад.: Гулівець М.І., Середенко Г.Ф.- К., 2004.- 28 с.”; „Видатний ортопед-травматолог, заслужений діяч науки Михайло Іванович Ситенко: Персон. бібліогр. пам’ятка до 120-річчя від дня народж./Сум. обл. наук. мед. б-ка; Підгот. Лисенко Р.А.- Суми, 2005.- 12 с.”; „Дейкун Микола Петрович: До 50-річчя від дня народж. та 30-річчя проф. діяльності/Черніг. обл. наук. мед. б-ка; Уклад. Воронцовська І.І.- Чернігів, 2004.- 19 с.”; „Олексій Володимирович Люлько: Бібліографія/Дніпропетр. держ. мед. акад.; Упоряд.: Г.В. Дзяк, В.П. Стусь.- Д.: Пороги, 2005.- 233 с.”; „Сєркова Валентина Костянтинівна: Бібліогр. покажч./Вінниц. нац. мед. ун-т ім М.І.Пирогова. Наук. б-ка; Упоряд.: Сухарєва Л.В., Струтинська Н.М.- Вінниця, 2002.- [31] с.”; „Кіршенблат Яків Давидович/Уклад. В.П.Пішак, Г.І.Ходоровський, В.І.Ясінський; Буков. держ. мед. акад.- Чернівці: Медакад., 2003.- 135 с.”; „Власов Василь Володимирович: Персональний бібліогр. покажч.- Хмельницький, 2006.- 53 с.”; „В.І. Вернадський. Вчений. Мислитель. Громадянин: Праці вченого та література про нього з фондів Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського: Бібліограф. покажчик/Нац. бібліотека України ім. В.І.Вернадського / Ред.: В.Ю.Омельчук, Уклад. Л.В.Бєляєва.- К., 2003.- 260 с.”; „Василь Степанович Бабич: Біобібліографія / НАН України; Нац. бібліотека України ім. В.І.Вернадського/Уклад. Т.В.Добко.- К.: НБУВ, 2002.- 91 с.”; „Олексій Семенович Онищенко: Матеріали до біобібліографії/НАН України; Нац. бібліотека України ім. В.І.Вернадського/Уклад. Т.В.Добко, А.Л.Панова.- К.: НБУВ, 2003.- 112 с.”.

Велика роль у розвитку біобібліографії в Україні належить Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського. Вона також є науково-методичним центром з організації бібліографічної продукції цього типу для бібліотек та установ системи Академії наук України. Підготовлені бібліотекою методичні рекомендації регламентують структуру, редакційно-технічне оформлення та поліграфічне виконання випусків серії “Біобібліографія учених України”, розглядають особливості бібліографічного опису у списках літератури про життя та діяльність учених, а також у покажчиках їхніх праць.

В 90-х роках минулого століття НАН України відновила біографічні дослідження на базі НБУВ, у якій зосереджено найбільші в Україні масиви біографічної інформації. В рамках бібліотеки було створено Інститут біографічних досліджень, основними напрямками роботи якого є: розробка теоретичних та науково-методичних проблем української біографістики; збирання, наукове опрацювання, підготовка до видання матеріалів Українського біографічного словника - багатотомного енциклопедичного видання, що вміщуватиме біографії діячів української землі, представників української діаспори, а також українознаців і палких прихильників України за її межами з усіх сфер людської діяльності від давнини до сучасності; координація досліджень з біографістики в Україні. Окрім традиційних форм роботи, Інститут займається створенням комп’ютерної БД УБС, що виявляється необхідним в рамках постійного зростання інформаційного потоку. Провадяться активні пошуки оптимальних шляхів реалізації завдань, поставлених перед ІБД з урахуванням розвитку методів науково-інформаційної діяльності в соціально-комунікативних процесах із залученням сучасних інформаційних технологій, що дає можливість збирати біографічну інформацію, бібліографію творчого доробку та літературу про особу (персоналію) у фактографічних (біографічних) та бібліографічних базах даних. Об’єднання цих баз дає змогу максимально ефективно створювати біографічні, біобібліографічні словники, науково-довідкові видання та інші матеріали цього типу на традиційній паперовій основі, а також на магнітних та оптичних носіях

Таким чином, досягнення у галузі біобібліографії та впровадження нових комп’ютерних технологій у бібліотечну справу в Україні дозволяють з достатнім обгрунтуванням підійти до розв’язання багатьох теоретичних і практичних завдань інформаційного забезпечення біобібліографічної діяльності, створення біографічних та бібліографічних БД, їх взаємодії та взаємозалежності.

За останні роки збільшився масив літератури з біографістики, значно розширилися тематичні кордони, звертає на себе увагу надмірна різнорідність видів документів і типів видань. Значення біобібліографії у загальній системі бібліографічної інформації все більш зростає, але проблема полягає у тому, що на сьогодні вона не зібрана в одному місці і це дуже ускладнює її пошук. Це питання можна розв’язати, якщо організувати поточний облік нових біографічних матеріалів, які виходять на території Україні та в діаспорі про осіб, причетних до історичного та культурного процесів в Україні.

В електронних каталогах бажано створювати файли авторитетних записів типу „Ім’я особи”. Адже багато авторів у процесі своєї творчості міняли прізвище, брали псевдоніми, підписувалися криптонімами. Це також стосується й осіб, про яких йдеться в документі, на який складається бібліографічний опис: інформація про них заноситься в поле 600 „Ім’я особи, яке використовується як предметна рубрика”. Як ми бачимо, використання нових інформаційних технологій дає змогу систематизації зібраних та описаних в електронній формі біографічного матеріалу для дальшого розвитку української біобібліографії та розв’язання завдання створення загальної біобібліографії українських діячів.

Українська біобібліографія дедалі більше перетворюється зі справи окремих аматорів на загальновизнаний напрям наукових досліджень і стає загальнонаціональними за своїм масштабом і значенням.