Geum.ru

Міністерство освіти та науки україни львівський національний університет імені івана франка ю. Шведа “історія та теорія політичних партій ” Навчально-методичний посібник львів – 2010

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


План: Головні підходи до типології політичних партій.
Гантер Р., Даймонд Л.
Основні поняття
Литвин В., Нечипоренко Г.
1. Ефективна кількість партій та способи її обрахунку.
Подобный материал:
1   2   3   4   5
Тема 13. Типологія політичних партій.


План:

  1. Головні підходи до типології політичних партій.
  2. Типологія політичних партій.


Доповіді та повідомлення:

  1. Картельні партії як різновид сучасних політичних партій.


Основні поняття: американські партії (американський тип партії), європейські партії, кадрові партії, масові партії (партії масової мобілізації), національно-визвольні партії, партії нової політики, партія виборців, партія гегемон, партія-держава (монопартія), партія-сателіт, тип партії, типологія партій, типологія партій Вебера, типологія партій Дюверже, типологія партій Нейманна, типологія партій Сарторі, транзитні партії.


Література:


Алексеев В. М. Типология политических партий и лидеров.- М., 2003.

Бодуен Ж. Вступ до політології.- К., 1995, Політичні партії. Типи політичних партій, с. 102-109.

Гантер Р., Даймонд Л. Виды политических партий: Новая типология (Реферат) Политическая наука: Политические партии и партийные системы в современном мире: Сб. научн. тр. / Ред. и сост. Кулик А. Н., Мелешкина Е. Ю. – М., 2006, c. 54-61.

Деттербек К. Картельные партии в Западной Европе? (Реферат) // Политическая наука: Политические партии и партийные системы в современном мире: Сб. научн. тр. / Ред. и сост. Кулик А. Н., Мелешкина Е. Ю. – М., 2006, c. 45-54.

Дюверже М. Политические партии.- М., 2000, с. 116-123, 165-175.

Зіллер Ж. Політико-адміністративні системи країн ЄС. Порівняльний аналіз.- К., 1993, Загальний огляд систем партій, с. 188-203.

Кац Р., Мэир П. Изменение моделей партийной организации и партийной демократии: Возникновение картельних партий (Сокращенный перевод) // Политическая наука: Политические партии и партийные системы в современном мире: Сб. научн. тр. / Ред. и сост. Кулик А. Н., Мелешкина Е. Ю. – М., 2006, c. 27-45.

Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. Посібник / За ред. М. І. Обушного.- К., 2006, с. 192-206.

Основы теории политических партий: Учебн. Пособие / Под. ред. С. Е. Заславского.- М., 2007.

Політологія / За наук. ред. А. Колодій.- К., 2000, Типологія партій та партійних систем, с. 210-216.

Примуш М. В. Політичні партії: історія та теорія: Навч. Посібн.- К., 2008, с. 159-162.

Романюк А., Шведа Ю. Партії та електоральна політикак.- Львів, 2005, с. 57-66.

Типология политических партий и партийных систем (обзор) // Политические системы буржуазных государств. Реф. сб.- М., 1980.

Шведа Ю. Р. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів, c. 143, 201, 224, 264, 402, 404-406, 416.

Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. Посібник.- Львів, 2004, с. 289-308.

Шляхтун П. П. Типологія політичних партій // Політологія.- К., 2002, с. 332-337.

Тема 14. Класифікація політичних партій.


План:


  1. Джерела та напрямки трансформації партій.
  2. Класифікація політичних партій.


Доповіді та повідомлення:

  1. Особливості політичних партій перехідних суспільств.


Основні поняття: авангардні партії, антиконсенсусні партії (партії протесту), анти системні (про системні) партії, буржуазні партії, великі партії, відірвані партії, вождистські партії, гнучкі партії, доктринні (недоктринні) партії, допоміжні партії, загальнонародні партії, загальнонаціональні партії, ідеологічні (програмні, світоглядні) партії, ідеологічно децентралізовані партії, інтеграційні партії (партії інтеграції), істотні (релевантні) партії, кланові партії, класові партії, клієнтелістські партії, консервативні партії, легальні (нелегальні) партії, малі партії, місіонерські партії, монархічні партії, монопартія, непохитні партії, нетрадиційні партії, олігархічні партії, опозиційна партія, партії демократичного (недемократичного) типу керівництва, партії інтересу, партії патронажу, партії репрезентації, партії фахового та територіального типу організації, партія-громада, партія-комітет, партія принципу, реакційні (реваншистські) партії, революційні партії, регіональні партії, реформістські партії тоталітарні партії, унітарні партії, фашистські партії, федеративні партії, фюрер-партія, харизматичні партії, централізовані (децентралізовані) партії.


Література:


Білоус А. Структура і класифікація партій // Політико-правові системи: світ і Україна.- К., 1997, с. 16-25.

Дюверже М. Политические партии.- М., 2000, с. 59-80, 350-358.

Ишай Э. Политические партии Израиля в епоху глибоких перемен: проверка теории иррелевантности (Перевод) // Политическая наука: Политические партии и партийные системы в современном мире: Сб. научн. тр. / Ред. и сост. Кулик А. Н., Мелешкина Е. Ю. – М., 2006, c. 81-103.

Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. Посібник / За ред. М. І. Обушного.- К., 2006, с. 192-206.

Примуш М. В. Політичні партії: історія та теорія: Навч. Посібн.- К., 2008, с. 159-162.

Романюк А. Основні тенденції змін партійних систем держав Західної Європи // Вісник Ужгородського університету, Серія: Політологія, Соціологія, Філософія. Вип.7-8, 2007, с.212-218.

Романюк А., Шведа Ю. Партії та електоральна політикак.- Львів, 2005, с. 81-89.

Шведа Ю. Сучасні тенденції трансформації моделі політичних партій країн Європейського Союзу // Вісник Львівського університету, Серія. Міжнародні відносини, Вип. 22, 2007, с. 122-128.

Шведа Ю. Р. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів, c. 9, 19, 20, 39, 43, 60, 65, 75, 99, 100, 115-116, 124, 125, 136, 141, 149, 150, 153, 163, 176, 193, 205, 214, 229, 238, 253, 254, 255, 265-268, 317-318, 320, 326, 414, 422, 431, 432, 454, 455, 459,

Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. Посібник.- Львів, 2004, с. 316-335.

Тема 15. Партійне керівництво.


План:

  1. Суть поняття ”партійне керівництво”.
  2. Типи партійного керівництва.


Доповіді та повідомлення:

  1. Теорія ”кризи партійного керівництва” та її інтерпретації.


Основні поняття: домінуюче керівництво, однопартійне керівництво, однопартійне правління, паритетне правління, партійне керівництво, партійне керівництво державою, “правління партій”, правове регулювання партійного керівництва, сильне (стабільне) партійне керівництво, теорія кризи партійного керівництва, тип політичного режиму і партійне керівництво, типи партійного керівництва.


Література:


Бебик В. М. Політологія: наука і навчальна дисципліна: Підручник.- К., 2009, Партійно-політичні системи, партії та коаліції, с. 256-262.

Бірс Д. Створення коаліційних урядів: моделі ведення переговорів та співпраці у багатопартійних парламентських демократіях.- ссылка скрыта

Голишев В. Коаліції партій у парламентах // Політика і час, 2003, № 5, с. 15-21.

Голишев В. Феномен парламентської більшості // Політика і час, 2003, № 3, с. 3-10.

Грамши А. Партии, государство, общество // Новое время, 1990, № 12.

Дюверже М. Политические партии.- М., 2000, с. 189-259.

Евдокимов В. Б. Партия в политической системе буржуазного общества.- Свердловск, 1990.

Ключкович А. Теорія і практика “партійної держави” в ФРН // Вісник Ужгородського університету, Серія: Політологія, Соціологія, Філософія. Вип.7-8, 2007, с.145-157.

Лоуэлл А. Правительства и политические партии в государствах Западной Европы.- М., 1905.

Некрич А. М., Поздеева Л. В. Государственный строй и политические партии Великобритании.- М., 1955.

Оксак О. Відповідальність проти популізму: виборці, партії та уряд у демократичному суспільстві // Нова Політика, 2000, № 1.

Ослон М. Логика коллективных действий: общественные блага и теория групп // Политология: Хрестоматия / Сост. Б. А. Исаев, А. С. Тургаев, А. Е. Хренов.- СПб., 2006.

Сучасний виборчий PR: Навч. Посібник / Кер. авт. колективу В.В. Лісничий.- К., 2004, c. 156-158.

Основы теории политических партий: Учебн. Пособие / Под. Ред. С. Е. Заславского.- М., 2007.

Шаповал В. Зарубіжний парламентаризм.- К., 1993, Парламенти і політичні партії, с. 75-83.

Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. Посібник.- Львів, 2004, с. 264-274, 281-289.

Шведа Ю. Р. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів, 2005, c. 99, 237, 238, 249, 259-262, 298, 301, 342, 391, 402-403.

Шведа Ю. Теоретичні основи парт. керівництва // Парламент, 2003, № 3-4, с.61-69.

Тема 16. Теорія коаліцій.


План:

  1. Теорія мінімально виграшних коаліцій.
  2. Теорія максимально закритих коаліцій.


Доповіді та повідомлення:


1. Влада та опозиція в системі партійного керівництва.


Основні поняття: адитивна (субадитивна, суперадитивна) коаліція, балансуючі партії, буферні партії, велика коаліція, виборча коаліція, двоблокова коаліція, доповнюючи партії, ініціативні партії, коаліційний потенціал партії, коаліційні партії, коаліційні переговори, коаліція, коаліція більшості, коаліція меншості, комплементарні партії, маргінальні партії, мінімально виграшна коаліція, мінімально наближена коаліція, мультипартійна коаліція, надлишкова коаліція, парламентська коаліція, партії-обгортки, партійна коаліція, партія влади, партія-петля, партія-союзник, потенціал керівництва, потенціал шантажу, правляча коаліція, правляча партія, велика коаліція, мала коаліція, теорія коаліцій, теорія максимально закритих коаліцій, теорія мінімально виграшних коаліцій, теорія торгів, урядова (правляча) коаліція.

Література:


Навчально-методична:


Артюшин С. М. Политические коалиции в контексте теории рационального выбора [Електронный ресурс].- Режим доступу: nofollow" href=" " onclick="return false">ссылка скрыта

Батенко Т. Анатомія опозиції (європейський контекст) // Українські варіанти, 1998, № 3-4, с. 30-40.

Бебик В. М. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматись на політичному олімпі.- К., 1993, Позиція – опозиція!, с. 38-43.

Влада та опозиція: зарубіжний досвід // Національна безпека і оборона, 2002, № 7, с. 61-67.

Грін К. Більшість на основі коаліцій фракцій [Електронний ресурс].- Режим доступу: http: // pdp.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=941:169-a4------&catid=45:--ii-i-&Itemid=121

Дюверже М. Политические партии.- М., 2000, с. 392-423.

Литвин В., Нечипоренко Г. Політична опозиція. Деякі аспекти світового досвіду та сучасної української практики // Політика і час, 1994, № 1.

Павленко І. Правовий статус опозиції // Політ. менеджмент, 2005, № 5(14), с. 16-31.

Примуш М. Партія на виборах і політика союзів // Науковий Вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія., Вип. 9, 2008, с. 144-149.

Основы теории политических партий: Учебн. Пособие / Под. Ред. С. Е. Заславского.- М., 2007.

Шведа Ю. Р. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів, 2005, c. 12, 29, 40, 43, 45, 81, 100, 133, 155, 157, 196, 209, 216, 217, 250, 254-255, 257, 264, 267, 268, 295, 298, 345, 379, 389, 393-394, 399, 423.

Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. Посібник.- Львів, 2004, с. 279-286.


Тема 17. Суть поняття “партійна система”. Фактори, що визначають конфігурацію партійної системи.


План:

  1. Суть поняття “партійна система”.
  2. Фактори, що визначають конфігурацію партійної системи.
  3. Соціально-політичні поділи.


Доповіді та повідомлення:

  1. Соціологічний закон Дюверже.


Основні поняття: виборча система і багатопартійність, виборча система і партійна система, емпіричний рівень соціополітичних поділів, “замороження” партійних систем, конфігурація партійної системи, нормативний рівень соціополітичних поділів, організаційний рівень соціополітичних поділів, політичне поле партійної системи, “розмерзання” партійних систем, соціоекономічний (класовий) поділ, соціополітичні поділи, типи соціополітичних поділів, форма партійної системи, ядро партійної системи.


Література:


Ларсен С. Моделирование Европы в логике Роккана // Полис, 1995, № 1, с. 39-67.

Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. Посібник / За ред. М. І. Обушного.- К., 2006, с. 351-358.

Примуш М. Інституційні та партійні системи // Віче, 2003, № 4, с. 28-32.

Романюк А., Шведа Ю. Партії та електоральна політика.- Львів, 2005, с. 171-194.

Сучасний виборчий PR: Навч. Посібник / Кер. авт. колективу В. В. Лісничий.- К., 2004, c. 162-174.

Хімченко О. Г. Політичні партії і виборчий процес в умовах розбудови демократичного суспільства: Навчальний посібник.- К., 2006, c. 177-179.

Шведа Ю. Аренд Лійпхарт про партії та партійні системи // Студії Політологічного Центру “Генеза”, 1995, № 5, с. 287-290.

Шведа Ю. Аренд Лійпхарт про протиріччя та конфлікти партійних систем // Українські варіанти, 1998, № 2, с. 85-92.

Шведа Ю. Соціальні зміни як чинник трансформації партійних систем країн Центрально-Східної Європи // Вісник Львівського Університету, Філософські науки, випуск 8, 2005, с. 222-230.

Шведа Ю. Соціологія партійних систем Моріса Дюверже // Нова Політика, 1996, № 4-5, с. 31-37, 57-64.

Шведа Ю. Методологічні застереження Дж. Сарторі щодо аналізу партійних систем // Нова Політика, 1998, № 5, с. 28-32.

Шведа Ю. Ціннісні розмежування в посткомуністичних країнах як основа формування партійних систем // Романюк А. С., Сокирка Ю. М. та ін. Від соборності до незалежності. Стан та динаміка інтеграції українського суспільства у контексті європейських процесів. Збірник матеріалів.- Львів, 2009, с. 25-37.

Шведа Ю. Р. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів, 2005, c. 46, 47, 108, 120, 168, 232, 243, 284, 331, 370, 374, 404, 439, 470.

Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. Посібник.- Львів, 2004, с. 386-417.

Тема 18. Типологія партійних систем.


План:

  1. Основи типології партійних систем.
  2. Різновиди типології партійних систем.
  3. Особливості типології партійних систем перехідних систем.


Доповіді та повідомлення:


1. Ефективна кількість партій та способи її обрахунку.


Основні поняття: ефективна кількість партій, ідеологічна партійна система, кількість партій, конкурентна партійна система, номерна класифікація партійних систем, партійна система з відкритою, обмеженою конкуренцією та без конкуренції, прагматична партійна система, система великих партій, система малих партій, типологія партійних систем Блонделя, типологія партійних систем Дюверже, типологія партійних систем Маєра, типологія партійних систем на основі кількісного критерію, типологія партійних систем на основі якісних критеріїв, типологія партійних систем перехідних суспільств, типологія партійних систем Сарторі, типологія партійних систем Сміта.


Література:


Голосов В. В. Форматы партийных систем в новых демократиях: институциональные факторы неустойчивости и фрагментации // Политические исследования, 1998, № 1.

Кочетков А. П. Политические партии и партийные системы // Вестник МГУ, Мерия 12. Политические науки, 1998, № 6.

Липсет С. М., Роккан С. Структуры размежеваний, партийные системы и предпочтения избирателей // Партии и выборы. Хрестоматия. Ч.1. – М., 2004, с.49-81.

Мелешевич А. А. Партії влади та партійні системи в пострадянських країнах // Вибори та демократія, 2006, № 1, с. 72-80.

Меркотан К. Проблема багатопартійності в контексті концепцій демократичних трансформацій // Освіта регіону: Політологія. Психологія. Комунікації., 2009, № 1, с. 39-46.

Політологія / За наук. ред. А. Колодій.- К., 2000, Типологія партій та партійних систем, с. 210-216.

Примут М. Структуризація політичних партій та партійних систем // Політологічний вісник.- К., 2000, с. 18-28.

Примуш М. В. Політичні партії: історія та теорія: Навч. Посібн.- К., 2008, с. 162-174 .

Пушкарева Г. В. Партии и партийные системы: концепция М. Дюверже // Социально-политический журнал, 1993, № 9-10.

Типология политических партий и партийных систем (обзор) // Политические системы буржуазных государств. Реф. сб.- М., 1980.

Сучасний виборчий PR: Навч. Посібник / Кер. авт. колективу В. В. Лісничий, 2004, c. 159-161.

Основы теории политических партий: Учебн. Пособие / Под. Ред. С. Е. Заславского.- М., 2007.

Шведа Ю. Р. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів, 2005, c. 111, 124, 149, 161, 231, 259, 303, 343, 346, 406-409.

Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. Посібник.- Львів, 2004, c. 424-437.

Тема 19. Однопартійні та двопартійні системи.


План:

  1. Однопартійна система.
  2. Двопартійні системи.


Доповіді та повідомлення:

  1. Однопартійна система комуністичного та фашистського типу.
  2. Американська та британська двопартійність.


Основні поняття: американська та британська двопартійність, англосаксонська однопартійність, африканська (постколоніальна) однопартійність, два-і-пів партійна система, двоблокова партійна система (система альтернативних коаліцій), двопартійна домінуюча система, двопартійна система, двопартійність, догматична однопартійна система, досконала (чиста) двопартійність, модифікована двопартійність, однопартійне правління, однопартійність, показник двопартійності, теорія однопартійності, тоталітарна однопартійна система, формальна (штучна) двопартійність.


Література:


Абрамов Ю. К. Американская партийная модель (основные характеристики) // США, экономика, политика, идеология, 1992, № 2.

Громыко А. Модернизация партийной системы Великобритании.- М., 2007.

Данилов С. Двухпартийная система Канады: тенденции развития.- М., 1992.

Дюверже М. Политические партии.- М., 2000, c. 236, 268-288, 318-347.

Желев Ж. Фашизм. Документальне дослідження німецького, італійського та іспанського фашизму // Філософська і соціологічна думка, 1991, № 1.

Ильинский И. П. Партийная система ФРГ.- М., 1983.

Лейпхарт А. Партийные системы. Двухпартийные и многопартийные системы // Партии и выборы. Хрестоматия.- М., 2004, с. 27-49.

Липсет С. М., Роккан С. Структуры размежеваний, партийные системы и предпочтения избирателей // Партии и выборы. Хрестоматия. Ч.1. – М., 2004, с.49-81.

Маныкин А. С. История двухпартийной системы США (1789-1980).- М., 1981.

Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. Посібник / За ред. М. І. Обушного.- К., 2006, c. 358-390.

Основы теории политических партий: Учебн. Пособие / Под. ред. С. Е. Заславского.- М., 2007.

Партии и партийные системы современной Европы: Проблемно-тематический сборник / Отв. Ред. В.П.Любин.- М., 1994.

Принципы функционирования двухпартийной системы США: история и современные тенденции (1918-1988).- М., 1988-1989.- Ч.2.

Пушкарева Г. В. Партии и партийные системы: концепция М.Дюверже // Социально-политический журнал, 1993, № 9-10.

Сучасний виборчий PR: Навч. Посібник / Кер. авт. колективу В.В. Лісничий.- К.: Видавничий дім “Професіонал”, 2004, c. 179-190.

Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. Посібник.- Львів, 2004, с. 439-464.

Шведа Ю. Р. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів, 2005, c. 14, 18, 22, 81-86, 98, 100, 213, 238, 280, 394, 414, 440.


Тема 20. Багатопартійні системи.


План:

  1. Багатопартійна система.
    1. Способи утворення багатопартійних систем.
    2. Класифікація багатопартійних систем.
  2. Характеристика головних типів багатопартійних систем.
    1. Система поляризованого плюралізму.
    2. Система обмеженого (поміркованого) плюралізму.
    3. Система домінуючої партії.
    4. Атомізована (мультипартійна) система.


Доповіді та повідомлення:

  1. Багатопартійність у сучасному світі.


Основні поняття: атомізована система, багатопартійна система, багатопартійна система без домінуючої партії, багатопартійна система з домінуючою партією, багатопартійна система екстремально поляризована, багатопартійна система обмеженого (поміркованого) плюралізму, багатопартійна система поляризованого плюралізму, багатопартійність, впорядкована (невпорядкована) багатопартійність, гегемоністська (моноцентрична) партійна система, класифікація багатопартійних систем, мультипартійна політична система, розпорошена партійна система, система домінуючої партії, система нерівноваги, система обмеженого (поміркованого) плюралізму, система перед домінуючої партії, система поляризованого плюралізму, система поміркованого плюралізму, система нерівноваги, системи з більш ніж однією партією, способи утворення багатопартійності, часткове перекриття, чотири партійність, штучна багатопартійність.


Література:

.

Базовкін Є. Шляхи становлення, форми прояву багатопартійності // Політика і час, 1991, № 10.

Голосов В. В. Форматы партийных систем в новых демократиях: институциональные факторы неустойчивости и фрагментации // Политические исследования, 1998, № 1.

Дюверже М. Политические партии.- М., 2000, c. 288-318.

Лейпхарт А. Партийные системы. Двухпартийные и многопартийные системы // Партии и выборы. Хрестоматия., Ч. I.- М., 2004, с. 27-49.

Обушний М.І., Примуш М.В., Шведа Ю.Р. Партологія: Навч. Посібник / За ред. М. І. Обушного.- К., 2006, c. 358-390.

Основы теории политических партий: Учебн. Пособие / Под. ред. С. Е. Заславского.- М., 2007.

Романюк А., Шведа Ю. Партії та електоральна політика.- Львів, 2005, с. 171-194.

Рябов С. Багатопартійність // Політика і час, 1991, № 8.

Сучасний виборчий PR: Навч. Посібник / Кер. авт. колективу В.В. Лісничий.- К., 2004, c. 190-204.

Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. Посібник.- Львів, 2004, с. 464-493.

Шведа Ю. Р. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів, 2005, c. 21, 24-28, 66, 70, 149, 216, 331, 343, 346-349, 378, 461, 464, 468.