Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. №1432, щодо методичного забезпечення планування та належного проведення евакуаційних заходів, наказую: Затвердити методичні рекомендації

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій

та у справах захисту населення від наслідків

Чорнобильської катастрофи

НАКАЗ

19/04/04 м. Київ № 168

Про ствердження Методичних рекомендацій

щодо планування і порядку проведення

евакуації населення у разі виникнення

надзвичайних ситуацій техногенного,

природного та воєнного характеру

Відповідно до вимог пункту 54 Положення про евакуацію населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. № 1432, щодо методичного забезпечення планування та належного проведення евакуаційних заходів,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо планування і порядку проведення евакуації населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру (далі – Методичні рекомендації), що додаються.

2. Начальникам головних управлінь (управлінь) МНС України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі:

організувати вивчення особовим складом Методичних рекомендацій та забезпечити використання їх у подальшій роботі;

до 1 грудня 2004 року привести документи з питань планування та організації проведення евакуації населення відповідно до цих рекомендацій, доповісти директору Департаменту цивільного захисту генерал-майору Зозулі С.Л. та начальнику Управління правового забезпечення Сухару А.В.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра полковника внутрішньої служби Чучковського В.М.

М

іністр

генерал-полковник внутрішньої служби Г.В. Рева

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МНС України

13.04.04 № 168

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ПЛАНУВАННЯ І ПОРЯДКУ ПРОВЕДЕННЯ

ЕВАКУАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ

НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТЕХНОГЕННОГО,

ПРИРОДНОГО ТА ВОЄННОГО ХАРАКТЕРУ

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Методичні рекомендації щодо планування і порядку проведення евакуації населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру (далі – Методичні рекомендації) призначені для надання допомоги керівникам евакуаційних комісій, збірних евакуаційних пунктів (ЗЕП) приймальних евакуаційних пунктів (ПЕП), проміжних пунктів евакуації (ППЕ) з питань планування та здійснення евакуації населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного або воєнного характеру.

У Методичних рекомендаціях визначено склад, структуру та основні завдання евакуаційних органів при здійсненні евакуації населення, (зміст, структуру), порядок розроблення плану евакуації населення та плану приймання і розміщення евакуйованого населення, особливості планування евакуаційних заходів у міністерствах, відомствах, порядок оформлення планів, а також основні завдання за видами забезпечення.

II. ЕВАКУАЦІЙНІ ОРГАНИ, СКЛАД ТА ЗАВДАННЯ

Для планування підготовки та проведення евакуації, приймання і розміщення населення рішенням керівників відповідних центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а на об'єктах - наказами керівників підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і підпорядкування створюються евакуаційні органи: евакуаційні комісії, збірні евакуаційні пункти (ЗЕП), проміжні пункти евакуації (ППЕ), приймальні евакуаційні пункти (ПЕП).

Адміністрації евакуаційних органів призначаються з числа керівного та особового складу обласних (міських) державних адміністрацій, районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, на базі яких створюються ці органи.

Евакуаційна комісія

1. Безпосереднє планування, організація і здійснення евакуації населення покладається на евакуаційні комісії.

2. Евакуаційні комісії Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя здійснюють керівництво евакуаційними комісіями районів, міст (районів міст Києва та Севастополя), об'єктовими евакуаційними комісіями та надають допомогу в організації вивозу (виводу) і розміщенні евакуйованого населення, організації взаємодії із спеціалізованими службами цивільної оборони з питань всебічного його забезпечення.

3. Евакуаційні комісії міст, районів у містах та об'єктів безпосередньо організовують і здійснюють евакуаційні заходи у взаємодії з відповідними службами з питань всебічного забезпечення евакуації населення.

4. Основні завдання евакуаційної комісії:

планування, підготовка і проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій у мирний та воєнний час;

планування розміщення евакуйованого населення Автономної Республіки Крим, області, району, міста в безпечних районах та приймання евакуйованого населення, яке прибуває з інших областей, міст;

підготовка населення до проведення евакуаційних заходів; підготовка підпорядкованих евакуаційних органів (міських, районних, об'єктових евакуаційних комісій та інших евакуаційних органів) до виконання завдань;

організація оповіщення населення про початок евакуації у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

вивчення і визначення зон можливих надзвичайних ситуацій на території Автономної Республіки Крим, області, міста;

прогнозування можливих наслідків у разі виникнення надзвичайних ситуацій і потреби проведення евакуації населення та вивезення матеріальних цінностей;

визначення безпечних районів розміщення евакуйованого населення і надання пропозиції Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим (голові обласної, міської та районної держадміністрації) про їх закріплення за установами, організаціями та об'єктами;

підготовка безпечних районів для розміщення евакуйованого населення; вивчення обставин, що склалися внаслідок виникнення надзвичайної ситуації, та підготовка пропозицій Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим (голові обласної, міської та районної держадміністрації) для прийняття рішення щодо проведення евакуації населення;

керівництво організацією та проведенням евакуації населення і вивезенням матеріальних цінностей;

залучення до виконання евакуаційних заходів органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, сил і засобів спеціалізованих служб цивільної оборони, від потреби, та координації їх дій;

контроль за діяльністю евакуаційних органів Автономної Республіки Крим (області, міста, району) під час підготовки та проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;

контроль за підготовкою та розподілом усіх видів транспортних засобів для забезпечення евакуаційних перевезень;

визначення станцій, портів для посадки (висадки) населення та маршрутів руху евакуйованого населення транспортними засобами та пішки;

організація розроблення, погодження та затвердження планів евакуації підпорядкованих евакуаційних органів на території Автономної Республіки Крим (області, міста, району);

організація приймання евакуйованого населення та ведення його обліку;

контроль за розміщенням та організацією життєзабезпечення евакуйованого населення;

взаємодія з іншими органами управління і силами цивільної оборони щодо організації та проведення евакуаційних заходів на території Автономної Республіки Крим (області, міста, району);

організація інформаційного забезпечення;

здійснення інших функцій, які пов'язані з покладеними на неї завданнями.

5. До складу евакуаційних комісії входять:

голова евакуаційної комісії;

заступник голови евакуаційної комісії;

секретар евакуаційної комісії;

група забезпечення евакуаційних заходів:

група зв'язку та оповіщення;

група обліку евакуації населення та інформації;

група транспортного забезпечення;

група організації розміщення евакуйованого населення в безпечному

районі;

група охорони громадського порядку і безпеки дорожнього руху; група медичного забезпечення;

група забезпечення пально-мастильними матеріалами;

група забезпечення продуктами харчування та предметами першої необхідності;

група інженерного забезпечення;

група забезпечення радіаційного та хімічного захисту;

група інформаційного забезпечення.

Групи забезпечення формуються відповідними службами Автономної Республіки Крим (області, міста, району) у складі начальника групи і фахівців. Кількість фахівців у групах визначається рішенням Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим (голови області, міської, районної держадміністрації).

6. Основні завдання груп забезпечення евакуаційних заходів:

розроблення розділу Плану евакуації населення з питань забезпечення підготовки і проведення евакуації населення за своїми напрямками і щорічне його коригування станом на 1 січня поточного року;

визначення сил і засобів, необхідних для забезпечення евакозаходів за напрямками, та подача заявок на поповнення недостатньої кількості матеріальних засобів;

організація забезпечення евакозаходів під час проведення евакуації населення в безпечних районах розміщення;

узагальнення даних щодо переліку майна, яке підлягає вивезенню в безпечний район розміщення;

повне і своєчасне забезпечення груп евакокомісії усіма видами оснащення, обладнання робочих місць членів евакокомісії всім необхідним для успішного виконання ними своїх обов’язків.

Збірний евакуаційний пункт (ЗЕП)

Збірні евакуаційні пункти призначені для збору та реєстрації населення, яке підлягає евакуації, розподілу за поїздами (автоколонами, суднами), пішими колонами, а також забезпечення відправлення його на станції (пункти посадки та вихідні пункти руху пішим порядком).

Збірні евакуаційні пункти створюються у містах, районах – рішеннями міських (районних) держадміністрацій, у населених пунктах, які розташовані у зонах можливого катастрофічного затоплення, небезпечного радіоактивного забруднення, районах виникнення стихійного лиха, – рішеннями органів виконавчої влади на об’єктах господарювання – наказами керівників об’єктів.

Склад адміністрації ЗЕП:

начальник збірного евакуаційного пункту;

заступник начальника збірного евакуаційного пункту;

група реєстрації і обліку (4-6 осіб);

група комплектування колон, ешелонів та їх відправлення (4-6 осіб);

група охорони громадського порядку;

медичний пункт (3 особи);

кімната матері та дитини (2-3 особи);

комендант.

ЗЕП безпосередньо підпорядковується евакуаційній комісії міста (району), а по внутрішніх питаннях - начальнику цивільної ооорони об'єкта.

Кількість ЗЕП, їх місця розгортання визначаються з урахуванням загальної чисельності еваконаселення міста, району, кількості маршрутів вивезення та виведення людей, станцій (пристаней) посадки.

ЗЕП, які призначаються для відправлення людей автомобільним транспортом та пішими колонами, як правило, розгортаються на околицях міст, населених пунктів поблизу маршрутів вивезення (виведення) людей у безпечі райони (місця), решта ЗЕП розгортаються поблизу залізничних (авто) станцій (портів) посадки на транспортні засоби.

Кожному ЗЕП присвоюється порядковий номер і закріплюються ооєкти господарювання, установи, організації та комунальні підприємства, еваконаселення яких буде евакуйовуватися через цей ЗЕП. Збірні евакуаційні пункти розгортаються в будівлях громадського призначення (школах, клубах) за рішенням місцевих органів виконавчої влади, наказами керівників установ, організацій, об'єктів господарювання на період проведення евакуації населення.

Основні завдання ЗЕП:

підтримання зв'язку з евакокомісією міста (району), об'єктами, які закріплені за ЗЕП, транспортними органами, вихідними пунктами пішохідних маршрутів, Інформування їх про час прибуття населення на ЗЕП та час відправлення його в безпечні райони (пункти);

ведення обліку еваконаселення, яке вивозиться всіма видами транспортних засобів та виводиться пішим порядком і в установлені терміни доповідати про хід відправлення його в безпечні райони (пункти) евакокомісії міста (району);

надання необхідної медичної допомоги хворим під час знаходження їх на ЗЕП;

забезпечення додержання населенням громадського порядку та укриття його в захисних спорудах.

Під час повсякденної діяльності:

розроблення документів, необхідних для керівництва під час підготовки та проведення евакозаходів (перелік документів додається);

розроблення календарного плану роботи ЗЕП на період підготовки та проведення евакозаходів;

ведення обліку та уточнення населення об'єктів, установ та організацій, які приписані до ЗЕП і підлягають евакуації;

збір та уточнення відомостей про виділення транспортних засобів, час їх подачі на пункти та їх можливості з перевезення населення;

розроблення разом з евакокомісією міста (району), об'єктами господарства, які приписані до ЗЕП, схеми зв'язку та оповіщення при

проведенні евакозаходів;

уточнення відомостей про начальників ешелонів поїздів (суден) та начальників автомобільних колон;

проведення занять та тренувань з персоналом ЗЕП з метою підготовки їх до дій при проведенні евакозаходів.

З отриманням розпорядження про проведення евакуації населення:

установлення зв’язку з евакокомісією міста (району), з приписаними об’єктами до ЗЕП і повідомити про початок евакуації населення;

уточнення в евакокомісії міста (району) графіки подачі транспортних засобів на пункти посадки та графіки виведення піших колон;

разом з представниками евакокомісій об’єктів на ЗЕП перевіряти людей за списками, вести облік прибуття еваконаселення на ЗЕП за об’єктами;

розподілення людей по вагонах (суднах), машинах, колонах і направляти їх на станції посадки та вихідні пункти;

про час відправлення еваконаселення з ЗЕП повідомляти адміністрації залізничної станції посадки (порту), начальників автоколон та начальників маршрутів пішої евакуації;

з прибуттям еваконаселення на станції і пункти разом з адміністраціями здійснюють посадку людей по вагонах (суднах, машинах);

про час відправлення еваконаселення, його кількість доповідають міській (районній) евакокомісії, де буде розміщуватися еваконаселення.

Приймальний евакуаційний пункт (ПЕП)

Приймальний евакуаційний пункт (далі – ПЕП) створюється за рішенням голови райдержадміністрації для зустрічі, приймання еваконаселення та організації відправлення його в безпечні місця розміщення.

Приймальний евакуаційний пункт розгортається в місцях висадки евакуйованого населення на залізничних станціях, пристанях та пунктах висадки з автотранспорту.

Основні завдання ПЕП:

зустріч прибуваючих поїздів, суден, автоколон та спільно з адміністрацією залізничної станції, пристані, пункту висадки з автотранспорту, забезпечення організованої висадки еваконаселення;

організація відправлення еваконаселення автомобільним транспортом та пішим порядком у пункти його розміщення у безпечному районі;

організація надання медичної допомоги хворим із числа прибуваючого еваконаселення;

забезпечення дотримання громадського порядка в пунктах висадки та укриття еваконаселення за сигналом цивільної оборони „Повітряна тревого”;

доповідь голові евакуаційної комісії району про час прибуття, кількості населення, яке прибуло, та відправлення його в місця розміщення.

До складу приймального евакуаційного пункту входять:

начальник ПЕП;

заступник начальника ПЕП;

група зустрічі, приймання та тимчасового розміщення еваконаселення (2-3 особи);

група відправлення та супроводу еваконаселення (3-4 особи);

група охорони громадського порядку;

група забезпечення (2-3 особи);

медичний пункт (1-2 особи);

відповідальний кімнати матері та дитини (1 особа);

відповідальний столу довідок (1 особа).

Проміжний пункт евакуації (ППЕ)

Проміжні пункти евакуації створюються за рішенням голови облдержадміністрації - начальника цивільної оборони області для проведення евакуації населення із зон можливого радіоактивного або хімічного забруднення.

Проміжні пункти евакуації розгортаються на зовнішніх межах зон можливого радіоактивного або хімічного забруднення поблизу залізниць, автомобільних шляхів і водних сполучень.

Основні завдання проміжних пунктів евакуації:

облік, реєстрація населення, яке прибуває із забруднених зон;

дозиметричний та хімічний контроль;

проведення санітарної обробки еваконаселення та при необхідності надання медичної допомоги хворим;

відправлення населення до безпечних районів (пунктів) розміщення;

проведення при необхідності заміни або спеціальної обробки забрудненого одягу та взуття;

організація пересадки еваконаселення з транспорту, який рухався по забрудненій місцевості, на "чистий" транспорт;

забезпечення громадського порядку на пункті;

доповідь голові евакуаційної комісії району про час прибуття, кількість населення, яке прибуло на ППЕ та відправлення його до місць розміщення.

До складу проміжного пункту евакуації входять:

начальник пункту;

заступник начальника пункту;

комендант пункту;

начальник групи охорони громадського порядку;

начальник групи регулювання руху;

начальник медичного пункту;

начальник санітарно - миючого пункту;

начальник групи реєстрації та обліку;

начальник пункту харчування;

начальник пункту заправки пальним;

начальник поста дозиметричного контролю.

ІІІ. ПЛАНУВАННЯ ЕВАКУАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

1. Метою планування і здійснення евакуаційних заходів є: зменшення ймовірності втрат населення;

збереження кваліфікованих кадрів спеціалістів;

забезпечення стійкого функціонування об'єктів економіки, створення угруповання сил і засобів захисту населення у позаміській зоні з метою проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках надзвичайних ситуацій.

2. План евакуації населення розробляється евакуаційними комісіями на підставі рішення керівника відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, об'єкта, рекомендацій МНС України і затверджуються:

плани евакуації населення Автономної Республіки Крим - Головою Ради міністрів, областей, міст Києва та Севастополя - відповідними керівниками головами обласних, міських державних адмінісірацій;

плани евакуації населення районів, міст, районів у містах, сіл і селищ -керівниками районних місцевих державних адміністрацій та відповідних виконкомів Рад народних депутатів;

плани евакуації населення центральних органів виконавчої влади відповідними керівниками;

плани евакуації населення підприємств, установ та організацій відповідними керівниками.

Плани евакуації населення та пояснювальні записки до них підписуються головами евакуаційних комісій Автономної Республіки Крим, обласних, районних державних адміністрацій, міст Києва та Севастополя та затверджуються керівниками цих органів.

Плани евакуації населення вводяться в дио у разі виникнення надзвичайної ситуації відповідно до встановленого порялку.

Плани евакуації населення Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя розробляються для кожного міста (обласних центрів і для міського району) та адміністративного району. Виписка з планів доводиться до начальників цивільної оборони міст (міських районів і адміністративних районів областей.

Голови евакуаційних комісій міст і міських та адміністративних районів на підставі виписок з планів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя розробляють свої плани евакуації і доводять виписки з них до керівників господарств та контролюють розроблення ними планів евакуації.

3. Планування евакуаційних заходів у міністерствах (відомствах) здійснюється як в цілому для галузі, так і для центрального апарату міністерства (відомства).

При плануванні евакуаційних заходів у міністерстві (відомстві) в цілому визначається порядок роботи об'єктів, що знаходяться у небезпечних районах, чисельність працюючих змін та кількість змін.

Крім того, міністерства (відомства) повинні мати узагальнені дані за галузь щодо евакуації робітників та службовців підвідомчих об'єктів.

При плануванні евакуаційних заходів для центрального апарату визначається:

порядок оповіщення та збору співробітників міністерства (відомства) та членів їх сімей;

порядок інструктажу співробітників міністерства (відомства) та членів їх сімей щодо порядку дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення евакуаційних заходів;

безпечні райони (пункти) для розміщення евакуйованого населення;

транспортні засоби, що виділяються для евакуації центрального апарату, розподіл транспорту між структурними підрозділами міністерства (відомства);

ЗЕП, пункти посадки (висадки) та час прибуття до них співробітників міністерства (відомства), членів їх сімей;

порядок розміщення співробітників міністерства (відомства) і членів їх сімей у безпечному районі, організація всебічного забезпечення;

управління евакуаційними заходами.

4. Розроблення Плану евакуації населення області (міста) у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру.

План евакуації населення області (міста) розробляється:

для центральних органів виконавчої влади, обласних державних адміністрацій, міст Києва та Севастополя на карті масштабу 1:200000;

для районних державних адміністрацій на карті (схемі) масштабу 1:100000 з пояснювальною запискою до них.

Плани евакуації районів міст, селищних районів, селищ і об'єктів відпрацьовуються текстуально з додатком карти або схеми.

План повинен бути узгодженим з усіма відповідними службами цивільної оборони області і мати лідписи їх керівників, завірені печатками. Розміщення підписів з лівого або з правого краю карти, залежно від наявності вільного місця. Розмір шрифтів для оформлення карти згідно з додатком 1.

5. Па карту (схему) наносяться: пункти управлінь центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та відомств, з якими організовано взаємодію, об'єкти, межі можливих (прогнозованих) надзвичайних ситуацій, райони проведення евакуації населення, місця розташування евакуаційних комісій, ЗЕП, ПЕП, ППЕ, маршрути вивезення (виводу) населення, станції (пункти) посадки (навантаження), станції висадки (розвантаження), безпечні райони розміщення евакуйованих, пункти обігріву, крім того – обстановка за видами забезпечення (пости регулювання, медичні заклади на маршрутах та в районах розміщення, АЗС, пункти технічного обслуговування та ремонту, пункти зв'язку, пункти забезпечення речовим майном та харчування тощо, які залучаються до забезпечення евакуаційних заходів) та інша необхідна інформація.

Межі районів надзвичайних ситуацій позначати червоним кольором, з відповідним підтіненням: зони радіоактивного зараження - чорним, хімічного - жовтим, катастрофічного затоплення та підтоплення - синім, землетрусу -коричневим, безпечні райони розміщення - зеленим кольором.

Мароірути руху евакуаційних колон позначати коричневим кольором та підтінювать їх кольорами відповідно до позначки району надзвичайної ситуації.

Якщо маршрути і райони евакуації на випадок надзвичайних ситуацій плануються використовувати одні і ті ж, то підтінювати їх двома або більшою кількістю кольорів. Умовні позначення на карті згідно з додатком 2.

На карті (схемі) позначаються (в таблицях) основні показники з видів надзвичайних ситуацій по районах:

загальна кількість еваконаселення, у тому числі дітей віком до 16 років;

розрахунок кількості транспорту, що залучається до евакуаційних перевезень за видами надзвичайних ситуацій;

райони (пункти) розміщення еваконаселення;

термін проведення евакуації "Ч"+;

кількість техніки та особового складу, який залучається для регулювання на маршрутах евакуації;

кількість техніки та особового складу, який залучається для забезпечення охорони громадського порядку при проведенні евакозаходів, кількість техніки та особового складу, який залучається для надання медичної допомоги;

кількість техніки та особового складу, який залучається для оповіщення евакоорганів та еваконаселення.

6. Пояснювальна записка (текстуальна частина) до Плану евакуації населення розробляється у форматі А-4 за розділами з кожного виду надзвичайної ситуації.

6.1. У пояснювальній записці зазначаються:

загальна характеристика потенційно небезпечних об'єктів та можливі наслідки у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

висновки з оцінки обстановки, яка може скластися;

кількість населення, яке підлягає евакуації, за видами надзвичайних ситуацій всього та за віковими категоріями;

кількість транспорту, необхідного для евакуації населення, по видах транспорту та надзвичайних ситуацій;

кількість населення, яке виводиться пішим порядком, по видах надзвичайних ситуацій;

евакуаційні органи їх склад та терміни приведення у готовність по видах надзвичайних ситуацій;

порядок оповіщення керівного складу та чергових змін, які відповідають за оповіщення населення та час їх оповіщення, черговість оповіщення населення, якими силами та засобами здійснюється оповіщення, способи оповіщення населення;

терміни та порядок проведення евакуації за видами надзвичайних ситуацій:

термін проведення евакуації (початок, кінець та загальний час проведення евакуації), визначення порядку збору населення, доставки населення з районів надзвичайних ситуацій (пунктів, місць посадки, вихідних пунктів при здійсненні переміщень пішим порядком) у безпечні райони (пункти висадки) і задіяного транспорту (з визначенням місця, часу подачі та найменуванням транспортних підприємств, від яких залучається транспорт);

склад евакуаційних органів, їх кількість, конкретні місця розгортання, час початку розгортання та час готовності до роботи;

кількість населення, яке вивозиться різними видами транспортних засобів у тому числі власним транспортом і виводиться пішки за видами надзвичайних ситуацій;

райони, пункти розміщення, з якого часу та кількість евакуйованого населення, яке буде розміщено в них;

пункти посадки на транспортні засоби, пункти висадки у безпечних районах, порядок доставки населення з пунктів висадки до районів (пунктів) розміщення;

порядок доставки населення від пунктів висадки до районів розміщення, яким транспортом або пішим порядком;

розподіл об'єктів за збірними евакуаційними пунктами, проміжними пунктами евакуації, пунктами посадки (висадки), районами (пунктами) розміщення евакуйованого населення та евакуаційними напрямками.

6.2. Маршрути евакуації при наявності 2-х і більше маршрутів нумеруються, зазначаються маршрути вивезення населення автотранспортом або вказується вихідний пункт, назви місць проходження колон, виведення пішки по маршрутах, райони розміщення, пункти висадки, визначаються при необхідності великі та малі привали, час виходу, час привалів та час прибуття до району розміщення, пунктів висадки з транспортних засобів.

6.3. Вказуються конкретні райони (пункти) розміщення, кількість населення та час його зосередження в районі (пункті) розміщення. При виникненні аварій на потенційно-небезпечних об'єктах залежно від напрямку вітру та розповсюдження радіоактивних речовин планується не менше двох безпечних районів;

вказуються конкретні пункти посадки на транспортні засоби, який транспорт, звідки і в який час прибуває. Пункти висадки та час прибуття. Визначаєтьсч порядок переміщення населення з пунктів висадки до районів розміщення (пішим порядком, транспортними засобами, комбінованим способом). При перевезенні населення транспортом вказується кількість транспорту, від якого транспортного підприємства залучається для забезпечення перевезень, кількість рейсів;

заходи щодо організації приймання, розміщення, захисту та життєзабезпечення евакуйованого населення у безпечному районі.

6.4. Визначаються організаційні заходи, які виконуються відповідними структурними підрозділами щодо організації приймання, розміщення та життєзабезпечення евакуйованого населення.

Види забезпечення евакуації:

транспортне;

інженерне;

медичне;

матеріально-технічне;

протирадіаційного та протихімічного захисту;

продовольче;

зв'язку та оповіщення;

охорони громадського порядку і безпеки дорожнього руху;

інформаційне.

6.5. Організація управління:

визначення порядку оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій;

порядок і місце розгортання пунктів управління евакоорганів, організація зв'язку в ході евакуації;

здійснення контролю за ходом евакуації населення, розміщення і життєзабезпечення його в безпечних районах (пунктах);

ведення обліку евакуйованого населення за об'єктами.

6.6. Таблиці до Плану розробляються у форматі А-4, або А-3 (при необхідності) та в кожному розділі чітко визначається: кількість районів евакуації населення, кількість населених пунктів та їх найменування, кількість евакуйованого населення (дорослих та дітей показувати окремо), місця збору та посадки еваконаселення на автомобільний, залізничний і водний транспорт, місця висадки, станції призначення, безпечні райони розміщення та маршрути до них.

6.7. Для кожного виду забезпечення розробляються обгрунтовані розрахунки, конкретно визначаються сили та засоби, які залучаються для виконання завдань у випадку виникнення надзвичайної ситуації, орган управління (посадова особа), який відповідає за організацію виду забезпечення, термін виконання завдань, місця розміщення підприємств, установ та організацій; які здійснюють забезпечення. При відпрацюванні плану передбачається розділ часткової евакуації з відповідними розрахунками.

6.8. Згідно з вимогами Закону України від 20 березня 2003 № 638-ІV "Про боротьбу з тероризмом" і постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2001 року № 1494 "Програма реалізації положень Варшавської конференції щодо спільної боротьби проти тероризму", розробляється розділ Плану евакуаційних заходів у випадку проявів тероризму. Визначаються сили та засоби, які залучаються для евакуації населення у цьому випадку. Цей розділ погоджується з територіальним органом СБУ (у частині, що стосується об'єктів можливих проявів тероризму).

План приймання і розміщення евакуйованого населення у безпечному районі розробляється евакуаційною комісією відповідного центрального і місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на території якої планується розміщення еваконаселення.

7. План включає текстову частину і карту (схему).

7.1. У текстовій частині розкривається:

порядок оповіщення посадових осіб, які відповідають за приймання евакуйованого населення про порядок евакуації і терміни прибуття населення;

кількість евакуйованого населення за віковими категоріями, яке прибуває у район (пункт) розміщення;

кількість і найменування об'єктів евакуйованих у район (місто), їх розподіл за районами у місті, сільськими і селищними радами, населеними пунктами (вказуються об'єкти, їх кількість та кількість населення, яке евакуюється з цих об'єктів, їх розподіл за безпечними районами, районами міста, селищами та селами);

чисельність населення, яке проживає на відповідній території, де планується розміщувати еваконаселення, яке прибуває (оформляється у табличному виді по селищах району);

будівлі, споруди, які плануються для розміщення населення евакуйованих об'єктів;

пункти висадки евакуйованого населення (вказуються конкретні місця тимчасового розміщення та кількість евакуйованого населення, яке прибуває, на пункт висадки);

розміщення приймального евакуаційного пункту ПЕП;

порядок та терміни доставки евакуйованого населення з приймальних евакуаційних пунктів до районів (пунктів) розміщення (визначається порядок доставки населення з ПЕП до районів (пунктів) розміщення, яким транспортом (пішим порядком), час виходу та час прибуття до районів розміщення;

порядок розміщення евакуйованого населення (вказується порядок розміщення та місця розміщення, кількість населення);

порядок забезпечення евакуйованого населення продуктами харчування, водою, предметами першої необхідності, медичним та іншими видами обслуговування (визначаються місця їх розташування).

7.2. На карті (схемі) позначаються:

місця розгортання приймальних евакуаційних пунктів, пункти висадки евакуйованого населення, залізничні станції висадки (вказується час їх розгортання, кількість населення, яке прибуває на ПЕП, розподіл евакуйованих об'єктів за районами (пунктами) розміщення);

склад евакуаційних органів і термін приведення їх у готовність (вказуються евакооргани за номерами, місця розміщення, час приведення їх у готовність до прийому населення);

схема оповіщення, організації зв'язку та управління;

райони (пункти) розміщення еваконаселення по об'єктах у безпечному районі.

План приймання і розміщення евакуйованого населення підписується головою евакуаційної комісії та затверджується керівником відповідного місцевого органу виконавчої влади.

План приймання і розміщення евакуйованого населення включає розділ транспортного забезпечення евакуації, в якому зазначається:

кількість транспортних засобів кожного виду і термін їх подачі до пунктів посадки, від яких транспортних підприємств залучаються транспортні засоби (за пунктами посадки та всього);

кількість населення, яке вивозиться (вказується загальна чисельність по кожному пункту посадки);

терміни відправлення евакуйованого населення у безпечні райони (вказуються місця посадки та час відправлення);

терміни прибуття евакуйованого населення до пунктів висадки (вказується час прибуття у пункти висадки);

маршрути руху транспортних засобів (вказується кількість маршрутів та їх номери);

кількість рейсів (вказується кількість людей по рейсах та кількість транспортних засобів);

порядок вивезення еваконаселення з пунктів висадки до пунктів розміщення (кількість автотранспортних засобів, від яких автопідприємств виділяється, час прибуття до пункту посадки, маршрути руху автотранспорту до пунктів розміщення еваконаселення).

План транспортного забезпечення евакуації населення розробляється транспортною службою за заявками, уповноважених органів управління з питань надзвичайних ситуацій і затверджується керівником органу управління відповідного виду транспорту.

Для транспортного забезпечення евакуаційних заходів залучаються у мирний час весь транспорт що є на відповідній адміністративній території.

При здійсненні евакуації в межах Автономної Республіки Крим , своєї області, району, району міста, селища план приймання евакуйованого населення окремо не відпрацьовується, але у План евакуації населення включаються усі розділи текстуальної частини плану приймання евакуйованого населення та відображаються на карті (схемі).

Blog

Содержание