Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незакон
| Вид материала | Закон |
- Проект Закону "Про внесення змін до Закону України, 2298.91kb.
- Автономної Республіки Крим; Шушеначеву Марину ученицю 8 класу Тінистівської зош І-ІІІ, 59.67kb.
- Автономної Республіки Крим Дзоз Віталіна Олексіївна конкурс, 28.34kb.
- Автономної Республіки Крим письмово (на прийомі в прокуратурі ар крим та по телефону), 16.6kb.
- Автономної Республіки Крим, на площі 2,2000 га. Документація конкурс, 243.29kb.
- Окружний адміністративний суд автономної республіки крим вул. Севастопольська, 43,, 88.18kb.
- Автономної Республіки Крим Зметою забезпечення правильного й однакового застосування, 44.19kb.
- Автономної Республіки Крим, областей, районів І. Загальні положення Цей Порядок розроблений, 296.05kb.
- Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських, 2778.02kb.
- «затверджено» на засіданні тендерного комітету Міністерства охорони здоров’я Автономної, 48.76kb.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 29.09.2010 р. N 20289/7/16-1617
| Головам Державних податкових адміністрацій в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі |
Щодо підстав для визнання договорів нікчемними
(Витяг)
Відповідно до частини другої ст. 215 Цивільного кодексу недійсним є правочин, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Статтею 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Згідно з частиною першою ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенцій (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно з частиною першою ст. 203, частиною другою ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Порядок дій органів ДПС при визнанні нікчемності правочинів регламентується та роз'яснюється наказами ДПА України від 22.02.2008 р. N 106 "Про організацію роботи юридичних підрозділів в органах державної податкової служби" та від 18.04.2008 р. N 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів", Методичними рекомендаціями (орієнтовним алгоритмом дій) органів державної податкової служби по руйнуванню схем ухилення від оподаткування та формуванню доказової бази у справах про стягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами, доведеними до регіональних ДПА листом від 03.02.2009 р. N 2012/7/10-1017/256.
Метою застосування вищезазначених Методичних рекомендацій є формування належної доказової бази у справах про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними правочинами, як засіб протидії застосуванню схем ухилення від оподаткування недобросовісними платниками, а також необхідність дослідження документообігу (аналіз усіх документів, де відображаються господарські операції), форм здійснення розрахунків, товарного потоку (дослідження фактичного руху товарів від товаровиробника по ланцюгу постачання до кінцевого споживача) для виявлення ознак нікчемності правочину.
Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.
| Заступник Голови | О. Любченко |
| © Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 - 2010 © ТОВ «ЛІГА:ЗАКОН», 2007 - 2010 | |