Позовна заява про визнання недійсним договору вчиненого з метою приховання іншого правочину

Вид материала

Документы

Содержание Позовна заява. ПРОШУ: Кредитний договір

Подобный материал:

• Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі : головуючого судді: Шилова, 106.21kb.
• Печерський районний суд м. Києва, 97.59kb.
• Сімейне законодавство у питаннях та відповідях, 30.44kb.
• Позовна заява про стягнення заробітної плати за роботу у вихідні дні, 25.4kb.
• Зразки процесуальних документів, 31.2kb.
• Ціна позову: 23 245,53 грн. Позовна заява, 47.79kb.
• Додаткова угода № про договірне списання коштів з метою оплати послуг, поповнення вкладних, 207.15kb.
• Правила правила користування Карткою, які є Додатком 1 до Договору та являються невід’ємною, 217.74kb.
• Першої Директиви Ради 73/239/єес від 24 липня 1973 року про координацію закон, 6203.83kb.
• Ншого, ніж передбачено пунктами 5 9 статті 6 Закону України "Про страхування") (надалі, 603.74kb.

	В Енський міськрайонний суд 88888, м. Енськ, вул.Центральна,8
Позивач	Іванов Іван Іванович 88888, м. Енськ, вул.Нецетральна, буд.88, кв. 88
Відповідач	АТ «КаБанк» в особі Відділення м. Енськ вул.Крайня площа, 8 т/р 2900000000000 в АТ «КаБанк» в м. Київ код 88888888, МФО 888888
Справа №8-8888/8888 Суддя Петров П. П.

ПОЗОВНА ЗАЯВА.

про визнання недійсним договору

вчиненого з метою приховання іншого правочину


Відповідно до кредитного договору № SS-S88/888/2007 від 08 серпня 2007 року (далі-«Кредитний договорі») акціонерний комерційний банк «КаБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «КаБанк» надав позичальнику кредит у розмірі 88888,88 (вісімдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім)доларів 88 центів США під 12,00% річних зі строком погашення 08.08.2012р.

Я вважаю, що цей правочин є удаваним і вчинений для приховання іншого правочину – договору позики в розмірі 448888,84 грн..

За Цивільним кодексом законним платіжним засобом на всій території України є грошова одиниця України – гривня, а іноземна валюта може використовуватись в Україні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Кредит є споживчим і не стосується господарської діяльності.

Стаття 1054 ЦК України передбачає можливість банку надавати грошові кошти (кредит) позичальникові на договірних умовах. Під терміном грошові кошти законодавець розуміє саме грошову одиницю – гривню.

Банк, укладаючи з відповідачем кредитний договір у іноземній валюті розумів, що валюта не може бути використана за цільовим призначенням, а саме для придбання автомобіля, як вказано в п. 8 кредитного договору, чим фактично приховав договір позики речей.


У відповідності зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня, а ч. 1 ст. 192 ЦК України передбачає, що законним платіжним засобом на території України є грошова одиниця України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 524 ЦК України, зобов’язання повинно бути виражено у грошовій одиниці України – гривні, але сторони за договором можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання у іноземній валюті.


В той же час відсотки по кредиту повинні нараховуватись на реальну суму позики в реальній валюті, а не на еквівалент.


Іноземна валюта як засіб платежу, зокрема за зобов’язаннями, може використовуватись на території України лише у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом, як зазначено в ст.ст. 192, 533 ЦК України.


Правилами використання готівкової іноземної валюти та території України, затвердженими постановою правління Національного Банку України № 200 від 30.05.2007 передбачені випадки, в яких дозволяється використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу. Пунктом 4 зазначеної постанови встановлено, що індивідуальні ліцензії Національного банку України на використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу, що були видані відповідно до Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених анульовані.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі Декрет) Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Згідно з п. 2 та 3 ст. 5 Декрету генеральні ліцензії видаються комерційним банкам … на здійснення операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання… . Підпунктами «в», «г» п. 4 ст. 5 Декрету встановлено, що для проведення валютних операцій, а саме надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, використання іноземної валюти на території України як засобу платежу потребує отримання індивідуальної ліцензії.

Банком не надано достатніх доказів, які б підтверджували наявність у останнього відповідної індивідуальної ліцензії для надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті та використання іноземної валюти на території України як засобу платежу на час укладання кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.


Згідно ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. За ч. 2 ст. 235 ЦК України якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.


Аналізуючи ст. 192 ЦК України, яка має назву гроші (грошові кошти), ст. 99 Конституції України та інші зазначені вище нормативні акти, можно прийти до висновку, що Банк, укладаючи з відповідачем кредитний договір у іноземній валюті розумів, що не має відповідного дозволу (індивідуальної ліцензії) на видачу кредиту в іноземній валюті, що іноземна валюта не може бути використана позивачем за цільовим призначенням, а саме для придбання автомобіля, як вказано в п.2 Частини №1 кредитного договору, маючи за мету одержання певної користі – отримання відсотків, запропонував позичальникові і уклав з ним кредитний договір як спосіб приховання дійсного правочину, яким є позика речей, визначених родовими ознаками, тобто 40 409.00 доларів США.


В силу ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
У матеріалах справі відсутній валютний меморіальний ордер № 17 від 04.10.2006 року, що ніби б то підтверджує одержання відповідачем суму кредиту у розмірі 40 409.00 доларів США.

Пленум Верховного Суду України в п. 31 Постанови №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009р. вказав, що у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору.


ПРОШУ:

Кредитний договір № SS-S88/888/2007 від 08 серпня 2007 року (далі-«Кредитний договорі») акціонерний комерційний банк «КаБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «КаБанк» з наданим кредитом у розмірі 88888,88 (вісімдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім)доларів 88 центів США під 12,00% річних зі строком погашення 08.08.2012р., як такий що вчинений з метою приховання іншого правочину, - ВИЗНАТИ НЕДІЙСНИМ.

ДОДАТКИ:

1. Копія довіреності Іванова І. І.. на уповноваженого представника Журенко Юрія Миколайовича посвідчена приватним нотаріусом Енського районного нотаріального округу Особа 08.08.2008р. за №888 в реєстрі
   
2. Копія валютного меморіального ордеру
   
3. Копія кредитного договору
   
4. Квитанція про сплату судового збору.
   
5. Квитанція про сплату ІТЗ.
   

Уповноважений представник

Іванов І. І. за довіреністю