В. А. Маліборський Релігійне життя в Криму сьогодні це складна система стосунків, яка імплантована в загальну структуру суспільного життя й розвиваєть­ся під впливом соціально-економічних та політичних процесів, що ві

Вид материала

Документы

Содержание Кадри священнослужителів Матеріальна база релігійних організацій Процеси, що відбуваються в релігійному середовищі Міжправославні відносини Етноконфесійні релігії Міжнародна діяльність релігійних організацій Перейшло з минулих років Соціально-значуща діяльність релігійних організацій

Подобный материал:

• План вступ Сутність та роль бюджету в соціально-економічних процесах., 509.54kb.
• План вступ Сутність та роль бюджету в соціально-економічних процесах., 528.71kb.
• План вступ Сутність та роль бюджету в соціально-економічних процесах. Структура бюджету, 527.24kb.
• Гуманенко Л. П. Кримськотатарський фольклор І його особливості, 78.35kb.
• Перемова, 6735.07kb.
• Нове життя з «Малою Батьківщиною», 78.98kb.
• Імат здорових стосунків між усіма членами родини це насамперед правильна організація, 44.34kb.
• Готовність до шлюбно-сімейних стосунків – складова успішності сучасної студентської, 36.13kb.
• Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, 110.4kb.
• Програма співпраці місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування,, 657.53kb.

Деякі особливості релігійної ситуації в Автономній Республіці Крим¹

В. А. Маліборський


Релігійне життя в Криму сьогодні - це складна система стосунків, яка імплантована в загальну структуру суспільного життя й розвиваєть­ся під впливом соціально-економічних та політичних процесів, що відбуваються в Криму та Україні. Тому природно, що релігійне життя як складова суспільного з одного боку є сукупністю загальноукраї­нських, а з другого - специфічних регіональних ознак та особливос­тей . Таке поєднання призводить до того, що загальнодержавні і регі­ональні компоненти в одних випадках, взаємодіючи між собою, фор­мують систему гармонійного, взаємозбагаченого існування, а в інших - вступають у суперечність, призводять до відчуження та розмежування в релігійному середовищі.

Зупинимося на основних моментах, що характеризують релігійно-церковне життя в Криму.

Станом на 01.01.04 р. релігійна мережа Автономної Республіки Крим нараховує 1172 релігійні організації, в т.ч. 1143 релігійні громади, два релігійних центра, 6 релігійних управлінь, по 5 монастирів і релігійних братств та 7 духовних навчальних закладів. Без реєстрації статутів діють 58 релігійних громад, серед яких 23 - християн віри євангельської, 20 -мусульманських, 12 - Свідків Єгови, та 2 громади колишньої Ради церков Євангельських Християн-Баптистів (ЄХБ). Релігійна мережа представлена 46 конфесіями, течіями та напрямками, що на 2 менше ніж в 2002 році (припинили свою діяльність громади ашрам йоги "Гухья Самаджа" та Церкви Христової).

Як і в минулому році найчисельнішими є Українська Православна Церква (УПЦ) -467 релігійних організацій та Духовне управління му­сульман Криму (ДУМК) - 310 релігійних організацій.

Всі православні та мусульманські напрямки складають відповідно 513 і 342 релігійні організації, або 43,8 та 29,2 відсотка усієї релігійної мережі Криму. На всі інші припадає 27 відсотків мережі, серед яких виділяються: Євангельські християни-баптисти - 62 (5,4%) релігійні організації; Церкви Повного Євангелія - 46 (4%) та Свідків Єгови - 4 (2,3%), 25 конфесій та релігійних течій нараховують від 2 до 14 Релігійних громад. 8 представлені по одній громаді. Нетрадиційними для Криму є 102 громади, які з'явились в останні 15 років. За цей же період зростання релігійної мережі щорічно в середньому становило 75 релігійних організацій: від 52 в 1993 році до 130 в 2002 році. За ми­нулий рік зареєструвати статути 72 релігійні організації і 2 припинили свою діяльність.

23% релігійної мережі зосереджено в місті Сімферополі та Сімфе­ропольському районі. В останньому, кількість релігійних громад пере­вищує загальну кількість громад в Красноперекопському; Чорноморсь­кому, Нижньогірському, Роздольненському та Советському районах разом взятих.

Як і раніше зростання відбувалось за рахунок реєстрації громад двох ведучих конфесій: Української Православної Церкви - 27, Духовного управління мусульман Криму- 15.

Нові громади в своїй більшості утворювались в сільській місцевості 46 з 68, або 67%. Сьогодні сільські громади складають 58,7%. Серед них мусульманські - 74% від усіх мусульманських громад. УПЦ - 66%, ЄХБ - 53%. В той же час сільські громади християн Повного Євангелія складають 26%, Свідків Єгови - 18%, а харизматів лише 9%.

Надалі, на мій погляд, зростання буде проходити за рахунок села, де зберігається ще великий потенціал. Наприклад в Красноперекопсь­кому районі релігійні організації зареєстровані тільки в 12 з 44 сіл, в Первомайському - в 15 із 43, в Роздольненському в 20 з 46 сіл. Навіть в Сімферопольському районі, де уже зареєстровано 114 сільських релігійних громад в 57 сільських населених пунктах відсутні будь-які релігійні громади.

Кадри священнослужителів

Характеризуючи забезпеченість кадрами священослужителями не­обхідно враховувати конфесійні особливості релігійних організацій. Так. в Православних Церквах священослужителі займають штатні посади, в ісламі на штатних посадах знаходиться менше половини імамів, а в протестантських організаціях - одиниці.

Частка православних священиків складає 24,2 % (237 чоловік) від їх загальної кількості. Зростання за 2003 рік склало 26 чоловік.

В ісламі - 32,4 % (315 чоловік), зростання - на 25 чоловік, проте­стантські організації (СХБ, Адвентистів Сьомого Дня (АСД), Повного Євангелія (ПЄ) та харизматичні) 19,8% (194 чоловіка) - зростання на 33 чоловіка.

Іноземні священослужителі повністю здійснюють керівництво Римсько-Католицькою церквою, Вірменською Апостольською Церквою та ЦІХСОД (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів) (мормони) - відповідно громадяни Республіки Польща, Вірменії та США.

Для підготовки кадрів священнослужителів в Криму зареєстровані 2 коледжі при Кримському об'єднанні ЄХБ та 5 медресе при Духов­ному управлінні мусульман Криму. Без статусу духовного учбового закладу при Сімферопольській та Кримській єпархії УПЦ діють пас­тирські курси.

В коледжах об'єднання ЄХБ навчаються 50 чоловік. Діє одне за­очне відділення. За період, що минув з моменту реєстрації (жовтень ]999 р.), коледжі фактично трансформувались в один учбовий заклад на базі м. Сімферополя.

Пастирські курси УПЦ будують свою роботу також на принципах заочної освіти. Зараз на 2 курсах навчається більше 40 чоловік. Ре­альних підстав для перетворення курсів у духовну семінарію не відмічається.

Згідно з діючим законодавством зареєстровано 5 мусульманських духовних навчальних закладів (медресе), однак діють 4: у пгт Азовсь­ке Джанкойського району, смт. Красногвардійське, у м. Сімферополі (при мечеті Сеїт-Сеттар), і медресе хафізів. Духовну освіту одержу­ють близько 190 учнів, у тому числі 40 дівчат. Навчання дітей здійснюється під егідою Духовного управління мусульман Криму за фінансової підтримки Міністерства у справах релігій Туреччини. Де­в'ятнадцять громадян Туреччини за запрошенням Духовного управл­іння мусульман Криму працюють викладачами у вищевказаних мед­ресе.

В навчальну програму включені предмети, з основ ісламської релігії, релігійних обрядів, основ Корану та ісламської культури.

Слухачі медресе, які поступили на базі 9 класів, паралельно навча­ються в загальноосвітніх школах 1-ІІІ ступіней. Духовні навчальні зак­лади Туреччини (ліцеї, медресе) закінчили 167 чоловік. Випускника­ми мусульманських духовних навчальних закладів Криму стали 427 чоловік. Після отримання духовної освіти мусульманських свяшенослужителів, імамами і муедзинами в мусульманських громадах Криму працюють близько 100 чоловік.

Матеріальна база релігійних організацій

За роки незалежності України кількість культових будівель, якими користуються релігійні організації, зросла в 16 раз. У власності та ко­ристуванні релігійних організацій сьогодні знаходиться 525 приміщень.

Протягом вказаного періоду за рахунок коштів релігійних органі­зацій та закордонних спонсорів побудовано 99 культових споруд. Постановами Ради міністрів Автономної Республіки Крим та рішеннями місцевих рад передано релігійним організаціям 146 колишніх культо­вих будівель, з них: в 2002 р. - 7. 2003 - 4. Місцевими органами вла­ди, керівниками підприємств, закладів та організацій релігійним гро­мадам передано 210 різних будівель, які переобладнані під культові цілі. Також за рахунок коштів релігійних організацій придбано 46 будівель. Сьогодні в 15 містах та районах Криму повернуті всі культові будівлі.

Проте забезпеченість культовими будівлями залишається однією з найгостріших проблем релігійного життя на півострові. За цим показ­ником Крим займає одне з останніх місць в Україні.

Сьогодні тільки всі громади Вірменської Апостольської Церкви за­безпечені культовими спорудами.

Цей показник в двох найбільших конфесіях УПЦ та ДУМК стано­вить відповідно 47 % і 56 %.

На сьогоднішній день непереданими релігійним організаціям залиша­ються близько 30 культових об'єктів, з яких 11 відносяться до колиш­ньої власності Української Православної Церкви, на 9 претендують му­сульманські організації.

Більш за все таких будівель знаходиться у м. Сімферополі, Євпаторії, Ялті та Бахчисарайському районі.

Процеси, що відбуваються в релігійному середовищі

Незважаючи на деяку стабілізацію релігійної ситуації в Автономній Республіці Крим, міжконфесійний клімат в регіоні в більшій мірі зале­жить від мусульмансько-православних стосунків. Минулий рік не приніс помітних змін в цьому питанні.

Хочу підкреслити, що з початку процесу релігійного відродження в Криму і до середини 2000 року розвиток православ'я та ісламу про­ходив паралельно і їх стосунки були достатньо толерантними. З 1992 року керівники двох найбільших конфесій: єпархії Української Право­славної Церкви і Духовного управління мусульман Криму очолювали міжконфесійну раду "Мир - Дар Божий". Вони уникали будь-яких конфліктних ситуацій, звертаючи свої претензії, якщо вони мали місце, до органів влади. Але ситуація змінилась починаючи з 2000 року, коли муфтій мусульман Криму зробив резонансну заяву про призупинення членства Духовного управління мусульман Криму у складі міжкон­фесійної ради. В заяві висловлювались різні протести з приводу юві­лейних заходів, присвячених 2000-річчю Різдва Христового і зокре­ма, щодо встановлення в Криму християнських монументів, стендів і символики.

Пізніше декілька протестних акцій організованих регіональними меджлісами під виглядом захисту інтересів мусульман, ще більше по­глибили розділення між двома провідними для Криму конфесіями.

Якщо говорити про сьогоднішній кримський іслам, то він органі­заційно представляє 320 мусульманських громад у складі Духовного управління мусульман Криму і 5 духовних навчальних закладів, а та­кож 30 автономних мусульманських громад. Основна орієнтація кримського ісламу - на Туреччину. Це можна пояснити насамперед історичним минулим і тим, що кримськотатарська мова на 90% відпо­відає турецькій, що полегшує користування літературою, запрошення турецьких вчителів.

Сьогодні стає очевидним все більш вагомий вплив арабських країн на мусульманське середовище Криму, і перш за все, через громадські організації, які створені студентами з арабських країн, що навчаються в Україні і в Криму, а також громадян Кувейту, Пакистану, Саудівської Аравії і інших країн, які прибувають до Криму з різних причин (бізнес, туризм, гостьові візи). Сьогодні вже можно говорити, що під впли­вом вищеназваного чинника в Криму почали формуватись релігійно-політичні радикальні угруповання, такі як ваххабіти та політична партія "Хізб-ут-Тахрир" ("'Визволення'"), які, прикриваючись ісламськими лозунгами, завойовують все більшу кількість прихильників, в основ­ному, з числа молоді.

Партія "Хізб-ут-Тахрир" заявила про себе в Криму 2-3 роки тому. Основною ідеєю партії є наближення до мусульманського способу життя з наступною побудовою ісламської держави - халіфату. Пік зростання кількості послідовників чистого ісламу - салафітів (ваххабітів) - пройшов дещо раніше, в 2001-2002 роках. Вони відомі в Криму своїми діями, пов'язаними з розповсюдженням літератури ваххабістського напрямку, критикою муфтіяту з приводу виконання тих чи інших мусульманських обрядів, положень, тлумачення окремих сур Корану.

Про зміцнення позицій ісламських радикальних угруповань гово­рить хоча б той факт, що у вересні 2004 року на III сесії курултаю кримсько-татарського народу М. Джемільов відзначив, що кількість ваххабітів та прихильників партії "Хізб-ут-Тахрир" сягає близько 1000 чоловік. В скорботний день спомину жертв депортації 18 травня в м. Сімферополі і інших населених пунктах Криму розповсюджувались листівки з роз'ясненнями сутності програми політичної партії "Хізб-Ут-Тахрир". У одному із звернень наголошувалось: "Мусульмане! Ваши предки завоевали страны и установили справедливость в различных частях мира. Ваши предки сокрушили первые крестовые походы, а затем и нашествия монголо-татар. Почему вы не идете по стопам своих предков и не уничтожите новых крестоносцев... Уничтожьте этих продажных правителей-агентов, которые взяли себе в друзья кафиров-колонизаторов и препятствуют джихаду, который является вершиной ислама».

Слід підкреслити, що ці звернення розповсюджували і деякі молоді імами. Про це свідчить конфліктна ситуація, яка виникла в серпні 2004 року в зв'язку із звільненням імама Соборної мечеті «Кебір-Джамі» (м. Сімферополь), який підтримував ідеї партії "Хізб-ут-Тахрир".

Прихильники "Хізб-ут-Тахрир", які збирались протягом декількох тижнів у серпні на п'ятничні намази в мечеть Кебір-Джамі з різних регіонів Криму; публічно і в різкій формі, інколи і в сутичках, вислов­лювали своє обурення у зв'язку із звільненням імама.

В той же час, як показує майже пятнадцятирічний досвід реінтег­рації ісламу в Кримське середовище, мусульманське духовенство та абсолютна більшість населення, ідентифікуючого себе як мусульмани, не виявляють великої зацікавленості до ідеології і практики ісламсько­го радикалізму.

Міжконфесійній стабільності сприяє також однорідність самого мусульманського середовища, більшість якого складають прихильни­ки традиційного для кримських татар сунітського різновиду мусуль­манської релігії. Іслам в Криму сприймається доволі толерантно з боку місцевого, не мусульманського населення. За роки незалежної Украї­ни, до органів влади не надійшло жодної заяви з боку слов'янського населення проти якихось дій мусульманських громад, не відбулось ні однієї протестної акції.

Разом з тим, деякі внутрішні та зовнішні сили намагаються вико­ристати процес відродження ісламської конфесії в автономії для досяг­нення власних політичних і геополітичних цілей.

Слід підкреслити, що національні політичні лідери як зі сторони кримських татар, так і зі сторони російського блоку продовжують експлуатувати тему міжконфесійних відносин.

Подібні дії як кримсько-татарських політиків, так і їх опонентів, ство­рюють передумови для виникнення протистояння між двома найбільш багаточисельними етноконфесійними групами в АР Крим: слов'янами і кримськими татарами - православними і мусульманами.

Процеси, що відбуваються у мусульманському середовищі, багато в чому обумовлені недоліками діючого законодавства у релігійній сфері та відсутністю необхідного контролю над ними. Вважаю, що пробле­ма, яка привноситься студентами з-за кордону, що навчаються в Ук­раїні, характерна не тільки для Криму, а отже, необхідно на законодав­чому рівні визначити статус закордонного студента, і, насамперед, в місіонерських питаннях, а можливо і зменшити їх кількість в Україні, особливо із арабських країн.

Тим не менш, вирішити цю проблему додатковими адміністративними заходами, як це пропонують лідери меджлісу і ДУМК, неможливо, оскільки подібні заходи протирічили би ст. 22 Конституції України, Закону України "Про свободу совісті і релігійні організації" та міжнародним правовим актам по цій тематиці.

Що стосується діяльності представників мусульманської політичної партії "Хізб-ут-Тахрир", то, на мій погляд, рішення про заборону вказаної партії необхідно прийняти на рівні держави, як це зроблено в Російській Федерації, Узбекистані і деяких інших, в тому числі мусульманських, країнах.

Вивчення ситуації, пов'язаної з вирішенням спірних питань, які виникали в зв'язку із поверненням кримсько-татарського народу до Криму, свідчить, що меджліс, як представницький орган кримських татар, в основному дотримується мирного шляху інтеграції в сучасне українське, суспільство. Меджліс не закликає своїх прихильників до силових варіантів вирішення проблем. Зважаючи на весь комплекс факторів, які характеризують нинішній стан внутрішньоісламських відносин, а також його ставлення до інших релігійних конфесій на півострові, можливо зробити висновок, що підстав та об'єктивних передумов для міжконфесійних конфліктів на сьогоднішній день в Криму не існує. Тим не менш, слід більш ретельно вивчати діяльність організацій, які мають радикальне спрямування на релігійному підґрунті, та окремих громадян, особливо вихідців з арабських країн, які на законних підставах знаходяться в Україні і в Криму, щодо попередження розповсюдження ідей радикального екстремізму на території Автономної Республіки Крим.

Міжправославні відносини

Православ'я в Автономній Республіці Крим представлене Українською Православною Церквою (УПІД), Українською Православною Церквою Київського Патріархату (УПЦ-КП), Українською Автокефальною Православною Церквою (УАПЦ), Російською Православною Старообрядницькою Церквою, Російською Істинно-Православною Церквою, Російською вільною Православною Церквою (закордоном).

Найбільш впливовою серед всіх гілок Православ'я є УПЦ, яка представлена Сімферопольською і Кримською єпархією і нараховує 467 релігійних організацій, або 91 % від усієї Православної мережі Криму. До складу Сімферопольської і Кримської єпархії входять 460 релігійних громад, єпархіальне управління. 4 православних братства та 5 монастирів. Єпархія розділена на 18 благочинних територіальних округів. Для координації роботи з державними і громадськими організаціями та з метою посилення ролі Православної Церкви при єпархіальному управлінні створено 9 секторів: місіонерський, релігійної освіти, соціального служіння, взаємодії зі збройними силами та правоохоронними органами, православної культури, видавничий, паломницький, юридичний та прес-служба. Крім того, при Єпархії без реєстрації статуту діють пастирські курси.

Завдяки вищеназваним структурним підрозділам діяльність єпархії з кожним роком стає активнішою і більш помітною. Окрім питань, які були пов'язані з початком робіт з відродження кафедрального собору, керівництво єпархії основні зусилля зосередило на посиленні сфери свого впливу на духовно-просвітницьку роботу серед населення і особливо релігійного виховання і освіти дітей та молоді.

З цією метою з вересня 2004 року більш ніж у 200 загальноосвітніх навчальних закладах Криму на факультативній основі викладається спецкурс ''Основи православної культури Криму". Викладання спецкурсу носить добровільний характер, після погодження з учнями і їх батьками. Програма не ставить своєю метою релігійне виховання підлітків, а насамперед націлена на ознайомлення учнів з багатими духовно-моральними цінностями, які століттями формувались на терені Кримського півострова, в тому числі і Православ'я.

Викладачами спецкурсу є вчителі історії, літератури, географії і інших предметів, які найбільш підготовлені і знайомі з основами Православ'я.

Для довідки: до кінця 2004 року планується ввести аналогічну програму спеціального курсу "Основи мусульманської культури Криму", яка вже ухвалена і затверджена Вченою Радою КРІПО (Кримським республіканським інститутом післядипломної освіти).

Особливу увагу єпархія приділяє роботі з молоддю. З 2000 року при єпархіальному управлінні діє об'єднання православної молоді Криму. Щорічно в літній період в Бахчисарайському районі проходять недільні молодіжний збори.

Проводяться семінари для священнослужителів з питань організації молодіжного служіння.

Українська Православна Церква Київського Патріархату (УПЦ-КП) нараховує 23 релігійні організації: єпархіальне управління, місія, і 21 громада. З 5 до 7 збільшилось кількість священнослужителів. Керівництво єпархії в різних громадських заходах завжди намагається підкреслювати свою продержавницьку, проукраїнську позицію, підтримує добрі стосунки з лідерами меджлісу і Духовним управлінням мусульман Криму. Під час конфлікту навколо острова Тузла єпископ Климент неодноразово виїзджав на зустрічі з українськими прикордонниками, де вручав військовослужбовцям художню літературу та інші цінні подарунки. В той же час помітних змін в активізації релігійного життя в єпархіальних парафіях не відзначається.

Три роки, які пройшли після реєстрації Державним комітетом України у справах релігій Кримського єпархіального управління Української Автокефальної Православної Церкви не внесли ніяких змін в релігійне життя цієї гілки православ'я. Як і раніше єпархія представлена трьома священнослужителями і 1 культовим приміщенням.

За останні сім років Римсько-католицька церква в Криму виросла тільки на дві громади. Сьогодні релігійна мережа католицької церкви представлена 13 приходами, які обслуговують 9 священнослужителів, з яких 8 іноземців, та 7 сестер милосердя, які також громадяни Польщі.

Радою міністрів АРК та місцевими органами самоврядування римсько-католицьким громадам повернуті всі колишні культові споруди - остання в селі Кольчугіно Сімферопольського району, в жовтні минулого року. Зарубіжні католицькі центри готові фінансувати будівництво храмів в містах Сімферополі та Алушті, але місцеві органи самоврядування не вирішують питання про виділення земельних ділянок під будівництво культових об'єктів.

Євангелізаційна та місіонерська діяльність протестантських церков. Християнські протестантські церкви нараховують 250 громад 20 течій. Станом на жовтень 2004 року найчисельнішими є Євангельські Християни-Баптисти (63 громади), церкви Повного Євангелія (50 громад). Адвентисти сьомого дня (24).

Характеризуючи діяльність протестантських церков, необхідно відмітити, що за останні роки, в тому числі завдяки міжконфесійній раді Криму, набули розвитку більш толерантні відносини між протестантськими конфесіями, в тому числі в їх відношенні до Православної Церкви.

Чисельність віруючих в цих конфесіях стабілізувалась. Характеризуючи блок протестантських церков Криму, необхідно відмітити, що обновленські тенденції, які притаманні західним одновірцям, їх практично не торкнулися (виключення складають Призматичні громади Повного Євангелія). Керівництво і основна маса віруючих дотримуються ортодоксальних позицій. Модернізовані елементи, як правило, зустрічають неприйняття з боку віруючих старшого покоління.

Еміграційні процеси в об'єднаннях ЄХБ і ХВЄ припинились Необхідно відзначити, що адаптація громадян України (переважно віруючих ЄХБ) в США пов'язана з певними проблемами, обумовленими менталітетом, способом життя, традиціями, мовними і іншими особливостями.

Неорелігії

Згідно з діючим законодавством свої статути зареєстрували: 7 громад Товариство Свідомості Крішни, по 2 громади Новоапостольської Церкви. Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів (мормонів). Армії Спасіння, по 1 громаді "Наука Розуму", Святославної Церкви.

На загальному фоні проблем державно-конфесійного характеру і міжконфесійних протистоянь представники неорелігій не проводили будь-яких акцій і значних місіонерських заходів. Реалізується тенденція з легалізації свого статусу як громадських організацій.

До діючих раніше незареєстрованих структур у встановленому Законом порядку додались організації Махаріші Махеш Йоги, Центр Шрі Чин Моя, Радостея, Центр знань про трансмутацію та вогняне Преображення, Сайєнтології і деякі інші.

З вищеперечислених конфесій дві: Гухья Самаджа і Церква Христова припинили свою діяльність. Перша під впливом судового позову Комітету заявила про свою самоліквідацію, а ядро громади передислокувалось до Російської Федерації. Друга - припинила свою діяльність з причини переходу її членів в інші деномінацій.

Етноконфесійні релігії

За етноконфесійною ознакою в Криму зареєстровані і діють близько 380 релігійних організацій, шо становить приблизно 30 % від всієї релігійної мережі Криму.

Найбільш чисельна з них є мусульманська релігія, яку сповідує переважна більшість кримських татар.

Малочисельний етнос Криму - караїми - мають 6 релігійних громад, об'єднаних у складі Духовного правління караїмів України.

Для їх потреб у м. Євпаторії передано комплекс кенас. Знайдено компромісний варіант із Бахчисарайським державним історико-культурним заповідником з питань проведення святкових богослужінь у комплексі Чуфут-Кале.

З 2003 року в м. Євпаторії діє загальноукраїнський центр караїмів України на чолі з Ель Б. М., який за внесок у відродження караїмського етносу, духовності і культури караїмського народу, а також у зв'язку 75-річчям, нагороджений Почесними грамотами Кабінету Міністрів України та Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Серед проблем необхідно відзначити те, що протягом багатьох років не вирішується питання про передачу колишньої кенаси в м. Сімферополі, де сьогодні розташована державна телерадіокомпанія «Крим». Останнім часом караїми піднімають питання про повернення караїмського Олександрівського духовного училища, в якому в даний час розмішується клуб моряків дитячого комплексу "Золотий ключик" в м. Євпаторія.

Вірменська Апостольська Церква Криму нараховує 7 громад, всі вони забезпечені культовими будівлями. В громадах працюють З священнослужителі, громадяни Вірменії. В 2002 році повернуті монастир "Сурб-Хач" та культова споруда Керченській громаді. Але його повернення супроводжується складністю, пов'язаною з тим, що Керченська міська рада надала дозвіл на продаж частини цієї будівлі приватній особі.

На сьогоднішній день неповернутими релігійним організаціям Вірменської Апостольської церкви залишаються чотири культових споруди. Однак, слід зазначити, що релігійними організаціями ВАЦ не забезпечується на належному рівні збереження раніше переданих колишніх культових будівель, що є пам'ятниками історії і архітектури. Так, з переданих громаді 3 храмів у м. Феодосії, 2 знаходяться в аварійному стані. Серед проблем є те, що протягом декількох років Сімферопольська міська рада не вирішує проблему щодо надання земельної ділянки під будівництво нового храму.

Корейські християни-баптисти нараховують 3 громади, які відрізняються високою активністю. Вони регулярно запрошують одновірців з Південної Кореї з проповідницькими цілями. У мм. Красноперекопськ і Джанкой придбали будівлі, і переобладнали їх під молитовні цілі. В них проводяться не тільки богослужіння, але й організовані недільні школи з вивчення рідної мови та відновлення традицій корейського фольклору.

Німецька євангелічно-лютеранська церква представлена 5 громадами, що входять до складу Синоду НЕЛЦ (м. Одеса), а також 6 автономними громадами. У зв'язку з еміграцією до Німеччини кількість громадян німецької національності зменшується, це відображається і в релігійному житті. Практично зупинили свою діяльність дві з трьох євангелічно-лютеранських громад м. Сімферополя.

Громадяни, що традиційно сповідують Католицьку віру (угорці, литовці, поляки, французи, естонці, чехи), мають можливість відвідувати 13 Римсько-католицьких приходів, а також можуть задовольняти свої релігійні потреби в протестантських релігійних організаціях 22-х напрямків.

Найбільш малочисельний етнос Криму -кримчаки, об'єднані в одну релігійну організацію в м. Сімферополі.

Іудейські громади Криму представлені 4 напрямками: одна громада об'єднання хасидів ХаБаД Любавич, 4 громади месіанського іудаїзму, 4 незалежні ортодоксальні релігійні громади і 8 громад прогресивного іудаїзму. Громади прогресивного іудаїзму, у зв'язку з відсутністю священослужителів, в основному займаються громадськими справами і епізодично запрошують служителів на великі свята з інших регіонів України. В мм. Євпаторії, Керчі, Сімферополі їм передані колишні синагоги, в м. Джанкої віруючі придбали приміщення за свої власні кошти. Громади месіанського іудаїзму в своїй діяльності здебільшого контактують з громадами харизматів та Повного Євангелія.

Міжнародна діяльність релігійних організацій

У минулому році в релігійних організаціях, які діють в АР Крим займались місіонерською діяльністю 414 іноземних громадян. З них в 2003 році отримали згоду на відкриття віз 280 чоловік і 134 чоловіка знаходились в Криму по візам, відкритим у минулі роки. Динаміка цього процесу за 2001 -2003 роки відображена у таблиці:

Рік	Всього:	Узгоджене відкриття віз	Перейшло з минулих років
2001	659	496	163
2002	401	212	189
2003	414	280	134

Таким чином, можна зробити висновок, що у 2002-2003 роках, по­рівняно з 2001 роком, відбулось значне скорочення іноземних місіонерів в Криму. В 2003 році, в порівнянні з 2002 роком, збільшилась кількість узгоджень щодо відкриття нових віз, але зменшилась кількість інозем­них громадян, які залишились у Криму з минулих років. Це свідчить про деяке скорочення віз на термін більш ніж один рік.

Серед іноземців, як і в минулі роки, лідируюче становище зберіга­ють громадяни США (42,5%), Турецької Республіки (21,7%) і Респуб­ліки Корея (12%). Королівства Великобританія і Республіки Польші - відповідно 6% і 5,3%.

Характеристика конфесіональної приналежності іноземних грома­дян свідчить про скорочення міжнародних контактів конфесій, які мали у минулі роки провідне місце - харизматичні та Повного Євангелія з 17,4% в 2002 році до 6,2% - у 2003 році, і зростанням частки ЄХБ 12,9 % до 19,3%, мусульманських - з 17,7% до 23,1%; євангельських християн - з 8,9% до 10,1 % і ЦІХСОД (мормони) - з 6,2% до 9,9%.

Аналіз перебування по регіонам Криму свідчить, що 83,3% інозем­них громадян знаходились у 5 регіонах: м. Сімферополь (52,8%), м. Джанкой (9,9%), Джанкойський регіон (7,4%), м. Євпаторія (6,7%), м. Армянськ (6,2%).

Місіонери, які прибувають у громади ЄХБ, основну увагу приділя­ють міжцерковному співробітництву (у другій половині 90-х рр. знач­на частина віруючих виїхала на постійне місце проживання до США, через них здійснюються гуманітарні проекти і, зокрема, направлення гуманітарних вантажів).

За запрошеннями ДУМК із Республіки Туреччина приїжджають вик­ладачі до духовних учбових закладів і спонсори, що здійснюють буд­івництво мечетей.

Дві громади Корейської церкви Євангельських Християн-Баптистів запрошують місіонерів і викладачів корейської мови. Громади харизматичного напрямку, Повного Євангелія і Євангельські Християни запрошують в основному для активізації процесів Євангелізації.

Результатом 5-річного співробітництва християнської громади з місіонерами із США стало видання окремих глав книг Нового Завіту на кримськотатарській мові.

За минулі роки отримали подальший розвиток зв'язки Сімферо­польської та Кримської єпархії Української Православної Церкви з Елладською Православною Церквою (Республіка Греція). Так, в дні па­м'яті Святителя Луки Крим постійно відвідують грецькі паломники. Делегація Сімферопольської та Кримської єпархії взяла участь у цер­ковно-медичній конференції, присв'яченій духовній та науковій спад­щині Святителя Луки, що відбулась у Греції.

Українська Православна Церква Київського Патріархату робить спроби з налагодження контактів із Чорногорською Православною Церквою. В м. Керчі зі статусом громадської організації зареєстрова­но благодійний фонд Чорногорської Православної Церкви, який очо­лює Керченський благочинний Кримської єпархії УПЦ-КП.

Соціально-значуща діяльність релігійних організацій

Останнім часом соціальна, благодійна і гуманітарна робота релігій­них організацій розширюється і охоплює все більш широкі сфери. Практично всі конфесії в більшій або меншій мірі ведуть роботу серед різних верств населення.

По конфесіях цю роботу характеризують наступні приклади. Координацію соціального служіння в Сімферопольській і Кримській єпархії УПЦ здійснює єпархіальний відділ соціального служіння (кер­івники ігуменя Євсевія і лікар Т.А. Шевченко).

При Свято-Троїцькому жіночому монастирі м. Сімферополя про­довжує діяти безкоштовна чайна, у якій гаряче харчування одержують щодня до 100 жителів м. Сімферополя, аналогічні їдальні функціону­ють у більшості благочиній Криму.

У будинку колишньої Таврійської Духовної семінарії третій рік діє центр благодійної допомоги в ім'я свт. Луки (працює шодня з 10 до 16). Тільки протягом одного місяця надається гуманітарна допомога продуктами харчування, одягом, консультації юриста - більш 400 гро­мадянам, які цього потребують.

У дні Різдвяних і Великодніх свят правлячий Архієрей, священнос­лужителі єпархії разом з волонтерами відвідують лікарні, інтернати, дитячі навчальні заклади з благодійними цілями.

Удосконалюється діяльність членів товариства православних лікарів ім. Святителя Луки (товариство було створено в травні 2001 року, в даний час нараховує близько 200 чол.). Товариство має свої філії у всіх благочиніях Сімферопольської і Кримської єпархії, до його скла­ду входять лікарі-фахівці і медичні сестри медичних закладів Криму.

У будинку єпархіального управління при Благодійному центрі свт. Луки відкрито безкоштовний лікарський кабінет (працює щодня з 10.00 до 16.00), за минулий рік надано допомогу понад 1120 хворим (без­коштовні консультації, направлення на безкоштовне лікування до лікарів-членів товариства православних лікарів Криму, надання без­коштовних ліків і ін.).

За минулий період протестантськими конфесіями отримано від од­новірців з-за кордону більш 250 т гуманітарних вантажів. Донорами виступали країни, з якими були встановлені зв’язки в минулі роки. Кримське об'єднання Євангельських Християн-Баптистів (США і Німеччина - 44 т), Сімферопольська громада ХВЕ (Німеччина - 98 т), Ялтинська громада Повного Євангелія (США – 31 т). Християнська гро­мада і заснований нею центр «Добрий самарянин» (Великобританія – 44 т). Окремі громади харизматичного напрямку, Повного Євангелія і ЦІХСОД розподіляли гуманітарні вантажі, одержувачами яких висту­пали громади Херсонської, Донецької і Запорізької областей.

У загальному спектрі соціально-гуманітарної роботи релігійних організацій, волонтерський рух починає займати усе більш вагоме місце. Разом з тим, неможливо різко відокремити роботу волонтерів від гуманітарної роботи релігійних організацій.

Практично у всіх протестантських громадах ЄХБ (61 громада і 1 місія), АСД (24), ХВЄ (27 громад і 3 місії), харизматичного напрям­ку (11), Повного Євангелія (46), Християнські протестантські грома­ди (8), Армія Спасіння (2) волонтерське служіння несуть по 3-4 чоло­віка, релігійні організації орієнтують волонтерів на підготовку списків потребуючих допомоги. Причому ця робота проводиться в контакті з органами соціального захисту населення.

Так, в смт. Приморське (м. Феодосія) діє медичний пункт, де 2 ліка­ря ЄХБ безоплатно обслуговують мешканців регіону, у смт. Гаспра влітню пору проводиться оздоровлення підлітків.

Широке поширення одержала така форма як шефство над дитячи­ми будинками, інтернатами, лікарнями. Прикладами такого співробіт­ництва можуть бути допомога Сімферопольської громади ЄХБ Респуб­ліканському онкологічному диспансеру, де віруючі чергують у важко хворих, коли не вистачає медперсоналу; інтернату с. Гвардійське на­дано допомогу в ремонті електроустаткування; 5 медичим заклади і інтернатам передана гуманітарна допомога (постільна білизна, устат­кування).

Громада повного Євангелія «Євангельська віра» створила благо­дійну організацію «Добрий самарянин». Для фінансового забезпечен­ня гуманітарних програм встановлені контакти з Міжнародною орган­ізацією «Самарянский гаманець» (Великобританія). У фонді «Добрий самарянин» працює 4 волонтери, а при проведенні гуманітарних акцій бере участь до 50 членів громади. «Добрий самарянин» спеціалізуєть­ся на роботі серед дітей і підлітків. Акцент робиться на наданні допо­моги багатодітним родинам, дітям-інвалідам, та дітям з неблагополучних сімей, дитячим притулкам і медичним установам. Волонтерами відвідуються сім'ї, вивчаються потреби, за результатами відвідувань складаються довідки і надається конкретна допомога.

Таких прикладів є чимало. В одночас очевидним є і те, шо соц­іальна реабілітація релігійних організацій - явище не одномоментне. Для цього держава має створити широкі можливості для здійснення рел­ігійними організаціями програм соціального служіння.