Готовність до шлюбно-сімейних стосунків – складова успішності сучасної студентської молоді

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Тарасенко Н.В.

Севастопольській національний технічний університет

м. Севастополь

Готовність до шлюбно-сімейних стосунків – складова успішності сучасної студентської молоді

Проблема підготовки молоді до побудови сім’ї не нова. Водночас вона є досить широкою та багатоаспектною, а також дуже важливою, оскільки пов’язана з благополуччям, успіхом і щастям людини, що є завжди значущим і актуальним. Всім відомо,що в Україні і світі досить напруженою є сьогодні ситуація щодо кількості розлучень, покинутих дітей, сімейного насильства, зниження народжуваності, народження дітей поза шлюбом. Все це свідчить про глибоку кризу інституту сім'ї, яка негативно впливає на життя як окремих громадян, так і суспільства в цілому.

Щоб запобігти цим негативним явищам, захистити сімейні цінності, материнство й дитинство та підвищити, таким чином, престиж і цінність відповідальних стосунків і дій, зміцнити інститут сім'ї та шлюбу, в Україні, особливо останніми роками, здійснюється чимало заходів. Зокрема, була розроблена і почала здійснюватися Концепція гуманітарного розвитку, яка орієнтована на розвиток сучасної конкурентоздатної нації і передбачає формування нової якості життя людей шляхом створення умов для всебічного гармонійного розвитку людини, реалізації нею усіх своїх професійних можливостей, досягнення високих соціальних стандартів, впровадження пріоритетів здорового способу життя, підтримки сім'ї та сприяння народжуваності.

Студентство викликає особливий інтерес дослідників, адже саме студентська молодь виявляється найбільш чутливою до соціальних змін, які відбуваються в нашому суспільстві. Про цю властивість студентства йдеться в працях І.Д. Беха, О.Ф.Бондаренка, Н.Л.Коломінського, С.Д.Максименка, В.А.Семиченко, Т.М.Титаренко та інших вчених. Адже цей період життя характеризується активним становленням особистості, виникненням і розвитком значущих психологічних новоутворень, відчутних у всіх проявах когнітивного і емоційного ставлення до світу – в оцінці реальної дійсності і навколишніх людей, у прогнозуванні своєї соціальної активності, у плануванні майбутнього і самореалізації, у формуванні власних уявлень про світ і про себе самого.

Узагальнюючи результати досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених (Л.С.Виготський, Б.С.Волков, О.Б.Дарвиш, Е.Еріксон та інших) можна стверджувати, що центральним віковим новоутворенням студентського віку, поряд з професійною компетентністю, є готовність до шлюбно-сімейних стосунків. Пошук супутника життя і створення сім'ї – одна зі складових соціальної ситуації розвитку і одна з провідних діяльностей цього вікового періоду, разом із учінням, спрямованим на оволодіння професією. Результати вивчення останнього широко представлені в українській і зарубіжній літературі. Питання ж становлення шлюбно-сімейних цінностей і атитюдів студентів на сьогодні залишається здебільшого поза увагою дослідників. Водночас, характер настановлень студентів стосовно питань особистого життя має важливе значення, оскільки вони є моделлю їх подальшої поведінки. Крім того шлюбно-сімейні настановлення – це не тільки готовність в певних умовах діяти певним чином, але і спосіб осмислення та інтерпретації людиною феноменів повсякденного життя. Слід зазначити, що в сучасному світі життєві орієнтири швидко змінюються – тому молодь опинилася у становищі, коли на руїнах традиційної системи цінностей формуються нові пріоритети, що знаходить відображення і в змісті її уявлень про сім'ю та шлюб як стійку і значущу одиницю в ієрархії життєвих цінностей.

Проблема сімейних цінностей, ціннісних орієнтацій та їх формування у сучасної молоді в контексті завдань вищої освіти набула ще більшої актуальності у зв'язку з фундаменталізацією і гуманізацією вищої професійної освіти. Адже професійна культура фахівця, яка є ідеалом освітньої діяльності ВНЗ, не обмежується лише його професійною компетентністю, а передбачає ще й високий рівень розвитку в нього ціннісно-мотиваційної сфери й самосвідомості, творчу налаштованість особистості, діалогічність мислення (Г.О.Балл, В.В.Рибалка, І.А.Зязюн). Всі ці якості невід’ємно пов’язані з особливостями спілкування людини, в якому досвід сімейного життя в батьківській родині і очікування щодо спілкування у власній сім’ї посідають провідне місце . У психолого-педагогічній літературі накопичений певний обсяг теоретико-емпіричних знань про сучасну сім'ю (А.Я. Варга, О.Т. Соколова, А.С. Співаковська, А.В. Черников і ін.); водночас, відсутні відомості про те, як представлені наукові знання в буденній свідомості молоді, що нового наголошується у їх шлюбно-сімейних настановленнях і системі цінностей в умовах лібералізації моралі, затвердження ринкових відносин. Так само важливо знати специфіку і джерела виникнення позицій з цих питань у студентів різного профілю підготовки, щоб правильно організувати стратегію і тактику навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах відповідної спеціалізації, метою яких є виховання гармонійно розвиненої конкурентоздатної успішної особистості.

Література

  1. Батурин Н.А. Успех, неудача и результативность деятельности // психологический журнал. – 1987. – Т.8. – №3. – С. 87-96.
  2. Максименко С.Д. Генезис существования личности. – К.: Издательство ООО «КММ», 2006. – 240 с.
  3. Шумихина А.В. Притязания личности как фактор успешности ее деятельности // Социально-гуманитарное знание: междисциплинарный подход. Материалы конференции. – Ростов-на-Дону: Институт управления, бизнеса и права, 2006. С. 261-266.