Українська Зернова Асоціація
| Вид материала | Документы |
- Українська Зернова Асоціація, 864.64kb.
- Українська Зернова Асоціація, 2171.4kb.
- Українська Зернова Асоціація, 1931.46kb.
- Українська Зернова Асоціація, 1169.83kb.
- Українська Зернова Асоціація, 1513.32kb.
- Українська Зернова Асоціація, 1641.14kb.
- Українська Зернова Асоціація, 1683.54kb.
- Українська Зернова Асоціація, 1968.77kb.
- Українська Зернова Асоціація, 2126.08kb.
- Українська Зернова Асоціація, 1305.34kb.
Cargill СEO: Україні вигідніше нагодувати світ, аніж встановлювати квоти на зерно
Україна та Росія можуть збільшити обсяги врожаю зерна, якщо переглянуть свої обмеження на експорт та стануть відкритішими до нових інвестицій, заявив голова американського сільськогосподарського гіганту Cargill Грег Пейдж під час свого інтерв’ю для Kyiv Post.
Він навідався до Києва 23 червня, щоб взяти участь у засіданні консультаційної Ради інвесторів, котру очолює президент України Віктор Янукович. Головний виконавчий директор (CEO) Cargill Грег Пейдж порекомендував Україні та взагалі всьому Чорноморському регіону, де є чудові можливості для вирощування зернових культур, переглянути свою експортну політику.
Його візит відбувся рівно через рік після того, як Росія повністю заборонила експорт зерна через несприятливу для сільського господарства посуху та масштабні пожежі. Україна минулої осені взяла приклад з Росії, наклавши суперечливі квоти на експорт зерна. І це попри досить великий минулорічний врожай у 40 мільйонів тонн зерна. Але, зіткнувшись із посиленим міжнародним тиском і вимогами зняти обмеження, оскільки світова спільнота не бачить в їхньому введенні потреби, Україна цього літа замінила квоти на мито. Росія також нещодавно зняла заборону на експорт зерна, але попереджує, що може в будь-який момент їх відновити.
Експерти стверджують, що така протекціоністська політика певний час може допомогати зберігати ціни на хліб всередині країни на низькому рівні, але загалом вона шкодить збіднілим аграріям та обрізає інвестиції, необхідні для зростання виробництва. Україна за останні роки щорічно збирає урожай в 30-50 мільйонів тонн зерна, але рівень врожайності складає лише третину від серенього рівня в країнах Євросоюзу.
Розмовляючи з Віктором Януковичем, Пейдж заявив, що «Україна має реальні шанси подвоїти врожайність у наступному десятиріччі» завдяки надходженню інвестицій. Його компанія Cargill вже вклала у виробництво соняшникової олії та торгівлю агропродукцією в Україні $150 мільйонів. Однак Пейдж попередив президента України, що протекціоністська політика влади може призвести до зворотнього ефекту - звуження інвестиційних планів.
Kyiv Post: Що ви скажете про зростання цін на продовольство у 2012 році, беручи до уваги погоду та інші фактори? Враховуючи нещодавнє зростання світових цін, чи призведе воно до встановлення постійних високих цін на агропродукцію?
Грег Пейдж: Усі говорять про різкий стрибок цін у 2007-му та у 2010-му роках, але зовсім не згадують про падіння цін у період між 2008-им та 2009-им роком. Якщо говорити про агробізнес в ширшому контексті, то спершу важливо звернути увагу на обсяги зростання виробництва, а потім вже на ціни. Якщо озирнутися на 40 років назад, то ми побачимо, що за цей час подвоїлася кількість продовольства, яке виробляється у світі, але кількість сільськогосподарських земель залишилась незмінною. Тобто, світове сільське господарство довело, що воно може адекватно відреагувати на зростання чисельності населення та поліпшення раціону.
Якщо взяти показник врожайності, та подивитися на його зростання та зменшення рік за роком, ми побачимо, що щорічне виробництво агропродукції у світі коливається у межах від плюс двох до мінус двох відсотків, і минулий рік не був виключенням. Ми спостерігали посуху в Чорноморському регіоні, потопи у Пакистані. Світове виробництво продовольства зменшилось на 2%. Але це призвело до зростання світових цін на нього на 60%.
Що дійсно змінилося нещодавно, так це значне коливання цін при невеликих змінах у обсягах виробництва. Звичайно, переглядаючи новини 24 години на добу, ви почуєте про посухи 2-3 рази на день і так протягом місяця. Але якщо подивитися на обсяги виробництва продовольства за останні десятиріччя, поточний рік відносно нормальний стосовно річних коливань. Виробництво зберігає свої темпи, якщо переглянути середні показники за три чи чотири періоди.
КР: Але деякі світові лідери попереджають, що ХХІ століття може стати «Століттям голоду», якщо не вжити відповідних заходів. Ви, здається, не бачите цієї небезпеки.
ГП: Ні, і я гадаю, що однією з основних причин є ціна, про що ми говорили. У світі цьогоріч, здається, подвоїлося використання добрива. Нещодавно я відвідав Саматру, Індонезія. Там я мав змогу спостерігати за виробництвом тапіоки [крохмалиста крупа, що видобувається з кореня маніока]. За всі попередні роки я не бачив, щоб хтось удобрював маніок. Але за нинішніх цін, ми бачимо, як люди все-таки це роблять. Ми говорили з одним фермером, і він сказав, що його виробництво, за умов використання добрив, зросло на 40%.
Гадаю, що результати багатьох виробників у світі, якщо погода буде нормальною, будуть саме такими, які передбачає економіка…а збільшення врожайності – результат більшої уваги до процесу виробництва.
КР: Але чи може політика влади перешкодити цьому?
ГП: Звичайно, так сталося минулого року. Перешкоди влади у певних країнах, які постачають продукти, спричинили до зменшення поставок та підвищили нестабільність у тих країнах, які потребували імпорту, внаслідок клімату.
КР: Здається, що серед країн “Великої двадцятки” є суперечності: деякі країни вимагають збільшення регуляції ринку товарів, поки інші навпаки вимагають більшої відкритості ринків. Яка політика правильна?
ГП: Думаю, вивчення демографії та природи країни підкаже, що правильною політикою є політика врахування негараздів з погодою. Зараз в США жахливі погодні умови, а саме в Техасі, Оклахомі та Канзасі. Якщо б США було не цілісною країною, і між штатами не існувало б політики відкритої торгівлі, в цих регіонах були б неймовірні труднощі із запасами продовольства. Плюсом для країн Чорноморського регіону є те, що вони знаходяться поряд з державами, населення яких зростає найшвидше – Центральний Схід та Африка. Цей ринок вже доступний для українських, російських та румунських фермерів.
Гадаю, що неможливо передбачити світове забезпечення запасами продовольства без вільної торгівлі. Погода завжди спричинить більше негараздів на локальному рівні, ніж на світовому. В певному регіоні ви можете побачити спад виробництва на 30-40%. А на світовому рівні ми рідко коли спостерігаємо спад більше, ніж на один пункт за даний рік. Якщо ж говорити про доступність продовольчих товарів та якусь впевненість у продовольчих запасах, то система, за якої держави, де погодні умови кращі, допомагають країнам, де вони гірші, повинна бути надійною.
Якщо ж застосовувати протекціоністські методи, то світ перетвориться у проблемні країни-зерносховища, які повністю залежать від погоди. Така система нестабільна, на відміну від вільної торгівлі.
КП: Тобто це питання протекціонізму чи націоналістичного підходу до власних ресурсів?
ГП: Гадаю, що під впливом страху людський фактор відіграє значну роль. Думаю про це потрібно говорити, адже це давно вже не новина.
КП: Ви обговорювали це з президентом України?
ГП: Ми визначили можливості для України подвоїти виробництво продовольства за наступне десятиріччя. Ми вважаємо, що цю перспективу можна буде реалізувати. Але для реалізації потрібний приватний капітал, співпраця банків. Окрема компанія чи інституція не може цього зробити. Вже існує розроблена технологія.
Враховуючи природні ресурси України, цілком обґрунтованою є мета подвоєння виробництва продовольства за наступне десятиріччя. А якщо подивитися на зростання чисельності населення Землі, то це є просто необхідним.
КР: А яку відповідь ви від нього отримали? Він зрозумів ці перспективи?
ГП: Я думаю, він чудово все зрозумів. Але чи вживатиме влада якісь заходи, пов’язані з землевласництвом та однаковим ставленням до державних та напів-державних структур, – час покаже.
КП: А якщо Україна та інші країни Чорноморського регіону, які відіграють важливу роль у подоланні продовольчої кризи, не вестимуть такої політики, це призведе до зменшення інвестиційних планів?
ГП: Звичайно, Чорноморський регіон – чудове місце для вирощування достатньої кількості продовольства. Але все це можна зіпсувати поганою політикою.
КП: Як гадаєте, яких втрат зазнали великі компанії-інвестори, такі як Ваша, коли Україна ввела обмеження на експорт зерна минулого року?
ГП: Гадаю, найбільше постраждала репутація України.
КП: Яку кількість інвестицій зможуть отримати Росія та Україна, якщо не повертатимуться до обмежень на експорт?
ГП: Cargill розраховує на те, що наш бізнес в Україні стане чимось більшим, ніж просто участь у бізнесі експорту зерна та виробництві соняшникової олії. Ми повинні поговорити про те, скільки експортних зерносховищ буде необхідно, якщо виробництво зерна в Україні подвоїться. Таке зерносховище може коштувати $150 мільйонів. Нашими цілями в Україні на сьогодні є… ми будуємо тут господарство. Ми хочемо брати участь у вирощуванні домашніх тварин.
Багато світових клієнтів Cargill таких, як Nestle чи McDonalds тут працюють. Ми будемо намагатися задовольняти їхні потреби, якщо ринок зростатиме. Cargill бачить в Україні набагато ширші можливості, ніж просто інвестиція у виробництво зерна чи олії. Можливості у продовольчому ланцюгу тут безмежні.
Справка:
Компанія Cargill - один з найбільших міжнародних виробників та постачальників продовольчих, сільськогосподарських, промислових та фінансових товарів та послуг.
Cargill заснована у 1865 році. На сьогодні має представництва у 66 країнах світу. В компанії працює більше 131 тисячі співробітників. Цетральний офіс компанії знаходиться в Міннеаполісі, штат Міннесота, США.
Cargill почала свою діяльність в Україні у 1991 році. Зараз в штаті українського представництва працює понад 700 людей. Компанії належить два олійних заводи з загальними потужностями переробки у 1 мільйона тон соняшникового насіння і 7 зернових елеваторів з потужностями зберігання 360 тисяч тон зерна.
Cargill також постачає до України какао-боби, ароматизатори та сокові концентрати.
КyivРost