Л. К. Воронова фінансове право україни підручник Рекомендовано Міністерством освіти І науки України                                     Київ Прецедент Моя книга

Вид материала

Книга

Содержание 1. Фінансово-правовий інститут регулювання банківської діяльності 2. Види банків в Україні Ліміт касової готівки Фінансове право України                                                                            375

Подобный материал:

• М. О. Халімовського Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 2166.16kb.
• Гриф «Рекомендовано Міністерством освіти І науки України. Підручник для студентів юридичних, 2813.74kb.
• Щербина В. С щ64 Господарське право: Підручник. 2-е вид., перероб. І доп, 10662.68kb.
• Міністерство освіти І науки україни конституційне право зарубіжних країн, 10400.57kb.
• В. С. Журавського Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 7110.73kb.
• Р. С. Балакірєва конституційне право україни, 5831.21kb.
• Гриф «Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для студентів юридичних, 3820.01kb.
• Програма факультативного курсу для 10-11 класів знз рекомендовано Міністерством освіти, 228.81kb.
• Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний інститут ім., 1802.26kb.
• Сливка С. С47 Юридична деонтологія. Підручник. Вид. 2-е, пере-роб. І доп, 4452.28kb.

Глава 17. ПРАВОВІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

•  Поняття "банківська система України"

•  Правовий статус Національного банку України, його керівні органи і повноваження

•  Повноваження державних та комерційних банків

•  Пошук і визначення джерел фінансового права, що регулюють банківську діяльність

§ 1. Фінансово-правовий інститут регулювання банківської діяльності

Кожна держава має свого грошову систему і доручає емісію грошових знаків своєму Центральному банку (в США — Федеральна Резервна система). Але, крім емісії грошових знаків і організації грошового обігу, на банки законодавством покладені такі обов'язки, які можуть виконувати лише вони.

Ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлює види операцій банків, що дає уявлення про складність відносин, які виникають Із діяльності банківських установ, і обґрунтовує неможливість регулювання цих відносин однією галуззю права.

1.  Конституція України визначила у ст. 99 найменування національної грошової одиниці — гривні.

2.  Ч. 2 с. 92 Конституції України встановила, що тільки законами визначаються засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України.

3.  Норми конституційного, фінансового та адміністративного права встановлюють правовий статус Національного банку України, який створює перший рівень банківської системи.

4.  Види грошових знаків, порядок їх випуску в обіг та вилучення з обігу.

5.  Ліміт використання готівки і проведення безготівкових розрахунків.

6.  Порядок здійснення контролю за дотриманням правил зберігання, витрачання і обігу коштів.

7.  Ознаки платіжності грошових знаків, порядок їх заміни та знищення.

8.  Порядок ведення касових операцій.

9.  Порядок дотримання банківської таємниці.

Фінансове право України

367

Природно, що основу для регулювання цих відносин складають публічні фінансово-правові норми. Саме вони підтримують публічний фінансовий інтерес держави і детально регламентують організацію грошового обігу України. В першу чергу, до таких законів належать: Закон України "Про Національний банк України", Закон України "Про банки і банківську діяльність", Декрет Кабінету Міністрів "Про валютне регулювання і валютний контроль" та нормативно-правові акти Національного банку України (далі — НБУ) .

Усі відносини, що виникають при регулюванні емісійної діяльності НБУ, організації банківської системи, регулюються методом владних приписів, як і всі фінансові відносини, які ми вже розглядали. Що ж до відносин з кредитування (бо уявити банки без кредитування або розрахунків, коли в них відкриті рахунки клієнтів, неможливо), то до них застосовувати тільки імперативний метод регулювання не можна. Значну частину кредитних відносин регулюють цивільно-правові норми.

Усе це робить необхідним об'єднати відносини, які регулюються фінансово-правовими нормами, у фінансово-правовий інститут регулювання банківської діяльності, не торкаючись в цілому великої кількості відносин, які керуються нормами інших галузей права.

§ 2. Види банків в Україні

Види банків, які складають банківську систему, визначає ст. 4 Закону "Про банки і банківську діяльність". Ця ж стаття визначає, якими можуть бути банки в Україні за спеціалізацією: ощадні, інвестиційні, іпотечні, розрахункові (клірингові).

Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, що створені і діють на території України.

Банки організовують у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку, вони економічно незалежні і мають право самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що перебуває в їхній власності (ст. 5 Закону).

За рішенням Кабінету Міністрів України та висновком НБУ про доцільність створення в Україні засновуються державні банки, у яких 100 відсотків статутного капіталу належить державі. Порядок заснування державних банків, їх керівних органів встановлено ст. 7 Закону. Статут такого банку (Ощадний

368

Л. К. Воронова

банк та Укрексімбанк) затверджує Кабінет Міністрів України, кошти для формування статутного фонду виділяються в Законі про Державний бюджет. Реєструє державні банки, як і всі банки, НБУ.

Кооперативні банки створюються за принципом територіаль-ності і поділяються на центральні та місцеві. Ст. 8 Закону про банки і банківську діяльність встановила, що мінімальна кількість засновників має бути не менше 50 осіб.

Банки мають право створювати об'єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група. Ст.ст. 9-13 цього Закону регулюють порядок створення таких об'єднань банків.

Ст. 47 Закону вміщує перелік банківських операцій, на які банк може отримати ліцензію НБУ, а ст. 48 — обмеження щодо діяльності банків.

§ 3. Правовий статус НБУ

Для з'ясування цього важливого питання необхідно уважно прочитати Закон України "Про Національний банк України", а також учбові посібники О. Орлюк "Банківське право" (К., 2004. — Гл. 4), та І. Заверухи "Банківське право" (Львів, 2002. — Гл. 4).

Ст. 2 Закону "Про Національний банк України" встановила, що НБУ є центральним банком нашої країни, особливим центральним органом державного управління.

Правовий статус НБУ винятковий: з одного боку, НБУ — орган державного управління і тільки йому надані Конституцією України і законодавством широкі повноваження щодо управління грошово-кредитною системою України, з другого боку, НБУ — юридична особа, яка має право укладати цивільно-правові угоди з державою та комерційними банками, тобто НБУ має подвійну правову природу. Управління грошово-кредитною діяльністю НБУ здійснює адміністративними методами за допомогою владних приписів та економічними методами — шляхом укладання різноманітних угод та правочинів Із комерційними банками.

Адміністративні методи управління НБУ спрямовані на вдосконалення кредитно-грошових відносин, захист Інтересів клієнтів усіх державних і комерційних банків, як фізичних, так і юридичних осіб.

Фінансове право України

369

Ст. 7 Закону України "Про Національний банк України" визначає його функції. Стаття 61 цього Закону встановила, як НБУ здійснює свої наглядові та регулятивні функції шляхом реалізації вказаних у статті повноважень.

У ст. 5 Закону України "Про Національний банк" записано, що одержання прибутку не є метою діяльності банку.

Хоча Національний банк України є економічно самостійним органом і сплачує до Державного бюджету суму перевищення доходів над видатками за його кошторисом, у випадках перевищення витрат над доходами дефіцит відшкодовується за рахунок Державного бюджету наступного за звітним року. Тобто держава вболіває за роботу НБУ, правда, останніми роками в законах про Державний бюджет Верховна Рада України дає завдання НБУ про відрахування визначеної суми в Державний бюджет, що не зовсім узгоджується з економічною самостійністю головного банку країни.

Керівними органами Національного банку України виступають Рада Національного банку України та Правління Національного банку України. Слід серйозно ознайомитися з розділом II Закону України "Про Національний банк України", щоб знати: як формуються керівні органи та обирається голова Правління НБУ, і ознайомитися з їх повноваженнями.

НБУ є особливим центральним органом державного управління, правовий статус, завдання, функції і повноваження якого визначаються Конституцією України, Законом України "Про Національний банк України" та іншими законами.

Статутний капітал НБУ становить 10 мли. гривень, що є державною власністю. Джерелами статутного капіталу є доходи його кошторису, а за необхідності — Державний бюджет України.

НБУ — економічно самостійний орган, який має власні доходи і здійснює за їх рахунок видатки.

НБУ — юридична особа, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності І перебуває у його повному господарському віданні.

НБУ не відповідає за зобов'язаннями держави, а держава — за зобов'язаннями НБУ.

НБУ не відповідає за зобов'язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов'язаннями НБУ, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання.

370

Л. К. Воронова

Основну функцію НБУ визначає Конституція України: забезпечення стабільності грошової одиниці України. Функції НБУ встановлені ст. 7 Закону України "Про Національний банк України".

Згідно зі ст. 100 Конституції України Рада НБУ розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням. Правовий статус Ради НБУ визначається ст. 9 Закону України "Про Національний банк України".

До складу Ради НБУ входять 7 членів Ради, призначених Президентом України, 7 членів, призначених постановою Верховної Ради. Члени Ради НБУ призначаються на 7 років. Голова НБУ, який призначається на посаду Верховною Радою за поданням Президента України, входить до складу Ради за посадою (ех оШсіо).

Рада НБУ не має права втручатися в оперативну діяльність Правління НБУ. Закон про НБУ (ст. 9) наділяє Раду НБУ широкими повноваженнями, в тому числі — затвердженням кошторису доходів і витрат НБУ І звіту про його виконання; вносити рекомендації Кабінету Міністрів України стосовно впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України.

Рада НБУ не може надавати рекомендації щодо доцільності призначення на посади чи звільнення з посад Голови НБУ, членів правління НБУ або давати персональну оцінку діяльності окремих осіб НБУ. Рада НБУ дає оцінку діяльності Правління НБУ щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики та з інших питань, рішення з яких є обов'язковими для Правління НБУ.

Рада НБУ має право відкладального вето щодо рішення Правління. Рішення Правління, щодо якого Рада НБУ прийняла відкладальне вето, набирає чинності лише за умови його підтвердження двома третинами від загальної кількості членів Правління НБУ не пізніше п'ятиденного строку від дня застосування вето.

Закон України "Про Національний банк України" встановив повноваження Правління НБУ (ст. 15), склад Правління та порядок його роботи (ст.ст. 7, 16).

Голова НБУ, який є Головою Правління НБУ, згідно зі ст. 85 (п. 18) Конституції України, призначається на посаду і звільняється з посади за поданням Президента України Верховною Радою. Обов'язки та повноваження Голови НБУ визначаються ст. 19 Закону України "Про Національний банк України".

Фінансове право України

371

На НБУ покладено регулювання і нагляд за діяльністю банків в межах та порядку, передбачених законодавством України.

НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Регулятивні функції НБУ здійснює у формах, визначених Законом України „Про банки і банківську діяльність", як безпосередньо, так і через створений ним орган банківського нагляду. Однак НБУ не має права вимагати від банків виконання операції та інших дій, не передбачених законами України та нормативними актами Національного банку.

§ 4. Поняття грошової системи

Грошова система держави — це форма організації грошового обігу, яка закріплена законодавством, а грошовим обігом вважається рух грошової маси у готівковій і безготівковій формах. На думку більшості вчених, до грошової системи включаються: офіційна грошова одиниця, емісія грошових знаків та організація готівкового обігу'.

Основним елементом грошової системи є грошова одиниця. Ст. 99 Конституції України визначила грошову одиницю як гривню, а Закон України "Про Національний банк України" записав, що гривня складається з 100 копійок.

Фінансово-правові норми, які вміщені у ст.ст. 33 і 40 Закону України "Про Національний банк України" та визначають емісійне право НБУ, можна об'єднати в чотири групи:

1)  такі, які регулюють організацією грошової системи (виготовлення та зберігання банкнот і монет; створення резервних фондів банкнот і монет; встановлення номіналів, систем захисту, платіжних ознак та дизайну грошових знаків; встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;

2)  організацію обігу готівки (встановлення правил випуску в обіг, зберігання, переведення, вилучення та Інкасації готівки);

Студенту добре було б ознайомитися з історією виникнення грошей і Прочитати книгу Балабанова И.Т., Гончарук О.В., Савинского Н.А. „Деньги н финансовьіе институтьГ (СПб., 2000) та монографію Алісова Є.О. "Теоретичні проблеми правового регулювання грошового обігу в Україні" (X., 2004).

372

Л. К. Воронова

3)  визначення порядку касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій. Порядок касових операцій, встановлених Національним банком України, поширюється на всіх юридичних осіб;

4)  визначення порядку безготівкових розрахунків. Національний банк України встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням паперових та електронних грошей.

Цими нормами розкриваються повноваження НБУ як єдиного органу держави, якому надане право емісії національної валюти.

Законодавство України встановило, що гроші в Україні Існують у готівковій та безготівковій формі.

Готівка — це гроші національної валюти — банкноти та монети.

Загальна сума введених в обіг банкнот і монет зазначається в рахунках НБУ, встановлює курс гривні до іноземних валют. Гривня (банкноти І монети) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень як його пасив. Банкноти і монети є безумовними зобов'язаннями НБУ і забезпечуються всіма його активами¹.

Згідно із законодавством всі юридичні І фізичні особи — підприємці зобов'язані зберігати свої кошти на рахунках у кредитних установах, які вони обирають собі за своїм волевиявленням. У кредитних установах відкриваються поточні та депозитні рахунки.

Банки відкривають рахунки зареєстрованим в установленому порядку юридичним особам та фізичним особам — суб'єктам підприємницької діяльності, філіям, представництвам, відділенням та іншим відокремленим підрозділам підприємств, виборчим фондам, представництвам юридичних осіб — претен-

¹ Дня засвоєння питання про правове регулювання готівкового обігу в Україні слід вивчити статті Закону України "Про Національний банк України" — розділ V, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Правил організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів і взаємовідносин з цього питання між територіальними управліннями Національного банку України та комерційними банками в національній валюті", затверджених постановою Правління НБУ від 5 лютого 2001 р. № 44.

Фінансове право України

373

дентів, іноземним інвесторам, фізичним особам. Поточні рахунки відкриваються для зберігання коштів та здійснення усіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства. До поточних рахунків належать і карткові рахунки, операції за якими здійснюються відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.

Банківські рахунки в іноземній валюті поточні І депозитні відкриваються уповноваженими банками підприємствам для проведення розрахунків у межах чинного законодавства України в безготівковій і готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених чинним законодавством України, та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті.

Фізичним особам — суб'єктам підприємницької діяльності (резидентам), які здійснюють діяльність без створення юридичної особи, поточний рахунок відкривається за режимом, що встановлено для юридичних осіб-резидентів. Порядок відкриття, функціонування і закриття усіх видів рахунків, їх особливості регулюються нормами Інструкції НБУ "Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України" від 18 грудня 1998 р., із змінами і доповненнями, що вносяться майже щорічно.

Необхідно пам'ятати, що, уклавши договір з банком про відкриття рахунку, клієнт зобов'язався зберігати усі кошти на цих рахунках. Клієнт може здавати готівку до банку сам, через інкасаторів, через державну службу охорони при МВС України або через підприємства поштового зв'язку для здійснення переказу коштів на рахунки в банках. У касі підприємства або організації можна зберігати готівку в межах ліміту, встановленого обслуговуючим банком для конкретного клієнта.

Ліміт касової готівки — це сума залишку готівки в касі на кінець робочого дня, розмір якої встановлюється клієнту обслуговуючим банком щороку протягом першого кварталу.

Ліміт встановлюється з урахуванням режиму і специфіки роботи, його віддаленості від банку, розміру обороту, строків здавання виручки інкасаторам.

Банківські правила визначають порядок встановлення ліміту касової готівки, а також ті підприємства, організації, фізичних осіб — підприємців, яким не встановлюють ліміти.

374 Л. К. Воронова Законодавство передбачає штрафні заходи, які застосовуються до порушників дисципліни. Так, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами резидентами і нерезидентами норм із регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються штрафи: — за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день; — за неоприбуткування у касах готівки — у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми; — за витрачання готівки з виручки за реалізовану продукцію (роботи, послуги) на виплату зарплати, матеріального заохочення, будь-яких допомог за наявності податкової заборгованості — штраф у розмірі здійснених виплат; — за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки або видачу готівки під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів — штраф у розмірі 25% виданих під звіт сум; — за проведення готівкових розрахунків без подання платіжного документа, який би підтверджував сплату готівки — штраф у розмірі виданих коштів; — за використання готівки не за цільовим призначенням — штраф у розмірі витраченої готівки; — у разі не встановлення установою комерційного банку ліміту залишку готівки в касі з них стягується штраф у 50-кратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок. Ця відповідальність визначена Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 від 12 червня 1995 р, зі змінами 1996, 1997 та 1999 рр. Фінансове право України                                                                            375 § 5. Правила ведення касових операцій Норми законодавства України вимагають від усіх підприємств, установ і організацій усіх форм власності й організаційно-правових форм діяльності виконувати правила ведення касових операцій, тобто матеріально-технічних процедур, пов'язаних із прийманням, зберіганням і відпуском готівки1. Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами— у розмірі 10 тисяч гривень, відповідно до пункту 2.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від І5 грудня 2004 р. № 637 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за №40/10320. Установи банків перевіряють дотримання касової дисципліни усіма підприємствами й організаціями — клієнтами банку. Порядок ведення касових операцій контролюється органами податкової адміністрації, фінансовими органами, КРУ, органами МВС. Якщо клієнт має кілька рахунків у різних банках, то дотримання касових правил перевіряє той банк, де відкрито основний рахунок. Студентам, які вивчають фінансове право, як і всім громадянам України, корисно знати Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке встановило, що кожне підприємство, установа й організація повинні мати сучасно обладнану касу, як зберігати готівку, хто може працювати касиром, хто його може заміняти, які використовують розрахункові документи тощо. 1 Джерелами, де ці правила вміщені, є норматавно-правові акти. Особливо ретельно регулюються ці правила у нормативно-правових актах НБУ. Студентам необхідно добре ознайомитися із Законом України "Про Національний банк України", Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", постановою Кабінету Міністрів України "Про визначення критеріїв віднесення фінансових операцій до сумнівних та незвичних" за № 700 від 29 травня 2002 р., Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України", затвердженою постановою Правління НБУ від 19 лютого 2001 р. № 69, Інструкцією з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів в установах банків України, затвердженою постановою Правління НБУ від 3 грудня 2003 р. № 520.

376                                                                                   Л. К. Воронова