Інститут держави І права ім. В. М. Корецького

Вид материалаДокументы

Содержание


Висновки до розділу
Гарантії діяльності депутатів місцевих рад
3.2. Спеціально-юридичні гарантії діяльності депутатів місцевих рад
Висновки до розділу
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

Висновки до розділу


В результаті здійснених у другому розділі досліджень можна зробити наступні висновки.

1) поняття правового статусу використовується в юридичній науці і практиці для того, щоб максимально визначити не тільки права та обов’язки, що в своїй сукупності складають повноваження, а й визначити напрями діяльності. Зміст діяльності депутатів місцевих рад можна визначити через їх функції. Аналіз функції, про які йдеться в розділі відповідають, перш за все. найбільш загальним цілям та завданням діяльності депутатів представницького органу місцевого самоврядування. Зміст функції депутатів представницького органу полягає в тому, щоб виражати волю жителів адміністративно-територіальної одиниці, придавати їй загальнообов’язковий характер та здійснювати від їх імені владу. Виходячи із функції представництва, а саме здійснювати владу від імені та в інтересах територіальної громади депутати місцевих рад наділені широким колом повноважень по вирішенню найважливіших питань місцевого значення.

На нашу думку, під функціями депутатів місцевих рад слід розуміти основні напрямки діяльності депутатів, як повноважних представників територіальної громади та рівноправних членів відповідної ради, які знаходять свій вираз та конкретизацію у правах та обов’язках, визначених Конституцією та законами України щодо здійснення місцевого самоврядування;

2) в зв’язку з тим, що депутати місцевих рад виконують значну кількість функцій, зміст яких досить різноманітний, виникає необхідність їх наукової класифікації.

На нашу думку, критеріями класифікації функцій депутатів місцевих рад можна виділити: 1) об’єкти впливу або сфери діяльності. А саме, залежно від того, в якій сфері суспільних відносин реалізуються депутатські повноваження функції поділяються на політичні, економічні, соціальні, культурні, екологічні; 2) за засобами і методами депутатської діяльності функції поділяються на представницькі, нормотворчі, організаційні, контрольні, бюджетно-фінансові, інформаційні;

3) в рамках даного дослідження ми виділяємо наступні функції депутатів місцевих рад, а саме політичні, економічні, соціальні, культурні, екологічні, представницькі, нормотворчі, організаційні, контрольні, фінансово-бюджетні, інформаційні;

4) вважаємо, що функції визначально впливають на елементи конституційно-правового статусу депутата. Якщо функції вказують, чим має займатися депутат, то повноваження визначають межі здійснення функцій. Тобто, функції депутатів місцевих рад безпосередньо пов’язані з їх повноваженнями. Тільки являючись безпосередньо підкріплені конкретними повноваженнями функції можуть бути реалізованими. Повноваження депутатів місцевих радце закріплені законами України та нормами муніципального права сукупність прав та обов’язків, необхідних для здійснення властивих їм функцій.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html

8) на нашу думку, доцільно було б передбачити законодавством здійснення повноважень на постійній основі голови постійної комісії. Постійні комісії наділені значними повноваженнями та виконують певні функції. Обсяг повноважень голови комісії досить значний і від ефективної їх реалізації буде залежати результативність діяльності постійної комісії зокрема та представницького органу в цілому.


РОЗДІЛ 3


ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД


3.1. Поняття гарантій діяльності депутатів місцевих рад


Важливим елементом конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад являються гарантії здійснення депутатських повноважень.

Відповідно до ст.7 Конституції України “в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування” [1].

Насамперед, слід зазначити, що необхідною умовою ефективного здійснення функцій та повноважень представницькими органами місцевого самоврядування являється гарантування прав місцевого самоврядування.

Представницькі органи, як суб’єкти представницької форми демократії не можуть функціонувати та вдосконалювати свою діяльність, якщо вони не будуть забезпечені відповідними гарантіями.

Слово „гарантія” в перекладі з фр. garantie – забезпечення. Гарантія – це явище, яке забезпечує досягнення певного результату [164, с. 10 ].

В теорії права під гарантіями розуміють обумовлену особливостями суспільного розвитку систему умов та засобів, за допомогою яких забезпечується повне і ефективне функціонування того чи іншого інституту. Призначення цих гарантій полягає саме в тому, щоб створити найбільш сприятливі умови для фактичної реалізації та безперешкодного здійснення своїх повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування, а також їх посадовими особами. Гарантії спрямовані і на усунення можливих причин і перешкод неповного або неналежного виконання своїх функцій і повноважень.

Перш ніж розглянути гарантії діяльності депутатів місцевих рад необхідно з’ясувати, що являє собою система гарантій місцевого самоврядування і що вона в себе включає.

Як уже зазначалося вище, Україна не лише визнає, а й гарантує місцеве самоврядування. Здійснення місцевого самоврядування в Україні забезпечується системою гарантій. Найважливіші правові гарантії місцевого самоврядування закріплені в положеннях Конституції України від 28 червня 1996 р. та Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html

Вважаємо, що до ідеологічних гарантій діяльності депутатів місцевих рад слід віднести систему духовних цінностей, які є основою діяльності людини і суспільства в цілому; рівень культури та правосвідомості в суспільстві. Ігнорування органами місцевого самоврядування історичних, культурних, національних, а також місцевих традицій і звичаїв ускладнює реалізацію завдань і функцій місцевого самоврядування. Поряд з цим, ідеологічними гарантіями виступають високий рівень правової та політичної культури не тільки депутатів, а й інших суб’єктів правових відносин, рівень правосвідомості тощо.

При цьому необхідно враховувати, що наше суспільство і держава переживають сьогодні складний процес реформування, і тому, ті основи та принципи політичної, економічної і духовної організації суспільства, які виступають одноразово основою розвитку місцевого самоврядування також потребують підтримки та зміцнення. А це можливо лише на шляху формування демократичної правової держави, в якій у повному обсязі будуть створені та забезпечені необхідні умови для розвитку місцевого самоврядування в цілому.

До ідеологічних гарантій належить також діяльність держави, її органів та їхніх службовців, а також органів місцевого самоврядування та суспільства в цілому щодо правової освіти населення, що дозволяє кожній людині більш компетентно брати участь у прийнятті важливих державних рішень [102, с. 335 ].

Реальність та гарантованість конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад залежить від постійного удосконалення системи гарантій.

Оскільки, в Україні на сучасному етапі державотворення становлення місцевого самоврядування в цілому та його основних інститутів продовжується, велике значення відводиться спеціально-юридичним гарантіям.

На нашу думку, спеціально-юридичні гарантії являють собою сукупність правових норм, які гарантують та забезпечують діяльність депутатів як у виборчому окрузі, так і у представницькому органі місцевого самоврядування.. Спеціально-юридичні гарантії – це сукупність правових засобів та механізмів, які забезпечують діяльність депутатів у вирішенні питань місцевого значення, а також створення можливостей для повної і всебічної реалізації їх прав та обов’язків. Юридичні гарантії визначені Конституцією та законами України, а саме, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р., Законом України „Про статус депутатів місцевих рад” від 11 липня 2002 р. тощо.

Юридичні гарантії за допомогою правових засобів мають забезпечити організаційну та матеріально-фінансову самостійність місцевих рад у вирішення питань в межах своєї компетенції, захист прав і створення сприятливих умов для повної та всебічної реалізації депутатами своїх функцій та повноважень.

Так, в монографії „Конституційно-правові форми безпосередньої демократії в Україні: проблеми теорії і практики” за редакцією д.ю.н. , професора В.Ф.Погорілка розглядаються спеціальні (юридичні) гарантії безпосередньої демократії. Автори відзначають, що юридичні гарантії тісно взаємопов’язані з загальними гарантіями, такими як економічними, політичними, ідеологічними, адже загальні гарантії стають власне гарантіями лише через юридичну форму. З іншого боку, спеціальні (юридичні) гарантії мають бути соціально наповненими, насамперед економічно, політично, ідеологічно. В свою чергу, юридична форма гарантій має зворотній вплив на соціальні умови.

На нашу думку, такі спеціально-юридичні гарантії існують щодо інституту представницької демократії. Адже, юридичні гарантії обумовлені насамперед особливостями економічного, політичного, соціального розвитку держави та суспільства.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html

4) гарантії діяльності депутатів місцевих рад являють собою необхідну систему умов, засобів, а також спеціальний механізм для забезпечення ефективної реалізації власних функцій та повноважень щодо здійснення місцевого самоврядування.


3.2. Спеціально-юридичні гарантії діяльності депутатів місцевих рад


Підвищення ролі представницьких органів в системі місцевого самоврядування в значній мірі залежить від ефективної роботи депутатів – представників народу та належного виконання ними своїх обов’язків.

Ефективність виконання депутатами своїх повноважень забезпечується наявністю системи гарантій депутатської діяльності.

Вдосконалення діяльності представницького органу в цілому потребує підвищення ефективності депутатської діяльності, яка в свою чергу, в значній мірі буде залежати від забезпечення депутатів організаційно-правовими гарантіями.

Слід зазначити, що в юридичній літературі розглядаються питання щодо визначення гарантій місцевого самоврядування в цілому і при цьому є досить дискусійним. Аналіз гарантій окремих суб’єктів системи місцевого самоврядування є малодослідженим.

Являючись колегіальними представницькими органами, місцеві ради здійснюють свою діяльність на основі активної та ефективної участі в ній кожного депутата. Важливою умовою реалізації депутатами своїх функцій та повноважень є гарантії депутатської діяльності.

Як уже зазначалося вище, гарантіями є система умов, засобів і способів, які забезпечують всім і кожному рівні правові можливості для реалізації своїх прав.

Гарантії, які забезпечують конституційно-правовий статус депутатів місцевих рад і організаційно-правовий механізм їх діяльності, випливають із відповідних норм Конституції України і Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р., Закону України „Про статус депутатів місцевих рад” від 11 липня 2002 р..

Гарантування депутатської діяльності необхідно сприймати як обов’язок держави в особі органів державної влади, посадових осіб не тільки не перешкоджати законній діяльності, а й правовими, економічними та іншими засобами захищати сферу діяльності депутатів місцевих рад.

Конституція України містить ряд положень, які в загальній формі закріплюють правові, політичні, економічні, соціальні та інші гарантії діяльності органів місцевого самоврядування в цілому. А саме, стаття 7 Конституції України закріплює, що в Україні визнається та гарантується місцеве самоврядування [1 ]; стаття 145 закріплює, що права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку [1 ].

Більш детально гарантії прав депутатів місцевих рад закріплює законодавство про місцеве самоврядування.

Традиційно спеціально-юридичні гарантії місцевого самоврядування поділяють на: конституційні, які визначаються у Конституції і присвячені безпосередньо принципам організації місцевого самоврядування; організаційно-правові, які забезпечують організаційну та правову автономію територіальних громад та органів місцевого самоврядування [135, с. 110 ].

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html

Депутат місцевої ради по питанням депутатської діяльності має право відвідувати організації всіх форм власності, громадські об’єднання тощо. В такий спосіб депутат вивчає проблеми територіальної громади свого виборчого округу, виконуючи свій обов’язок щодо підтримки зв’язку з виборцями. На виконання цього ж обов’язку депутату надається право на невідкладний прийом посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування, організацій всіх форм власності. Більше того, законодавець в ст.14 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад” від 11 липня 2002 р. застосовує термін „невідкладний” прийом, що в свою чергу вказує на те, що прийом депутата не може бути відкладений без поважної причини.

До організаційно-правових гарантій діяльності депутатів місцевих рад слід віднести матеріальні гарантії.

На нашу думку, матеріальні гарантії – це такий вид гарантій, що включають компенсацію депутату витрат, пов’язаних з депутатською діяльністю.

Матеріальні гарантії спрямовані на захист прав та інтересів депутат, пов’язаних з можливими матеріальними витратами при здійснення ним депутатських повноважень [105, с. 28 ].

При здійсненні своїх завдань та функцій депутати місцевих рад за деяких обставин звільняються від виконання виробничих чи службових обов’язків, несуть витрати, пов’язані з пересуванням по території адміністративно-територіальної одиниці тощо. Звичайно, депутати не можуть робити витрати при виконанні повноважень за власний рахунок. Тому, чинним законодавством передбачені спеціальні юридичні гарантії, які спрямовані на матеріально-фінансове забезпечення депутатської діяльності. До таких матеріальних гарантій слід віднести: 1) забезпечення середнього заробітку за основним місцем роботи; 2) відшкодування депутату витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень; 3) безкоштовний проїзд на залізничному, автомобільному і водному транспорті на території відповідної ради незалежно від форм власності. Компенсація витрат депутату місцевої ради проводиться за рахунок коштів місцевого бюджету в розмірі, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування.

Соціальні гарантії. Вважаємо, що серед соціальних гарантій насамперед, слід виділити гарантії трудових прав депутатів. Даний вид гарантій спрямований, перш за все, на захист прав депутатів як суб’єктів трудових відносин. Гарантії трудових прав поширюються на термін депутатських повноважень, а також на подальші трудові відносини, в разі закінчення терміну депутатської діяльності.

Гарантії трудових прав депутатів місцевих рад закріплені в статті 33 закону про статус депутатів. Депутат не може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу по мотивам пов’язаним з виконанням депутатських повноважень, без згоди відповідної місцевої ради.

Більше того, відповідно до ст. 33 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад” від 11 липня 2002 р. депутату, який працював у раді на постійній основі, після закінчення терміну його повноважень надається попередня робота (посада) або зо згодою інша рівноцінна робота. Хоча, в науці трудового права не існує єдиної думки, що розуміється під поняттям „рівноцінна робота”. Певно, під рівноцінною роботою слід розуміти роботу не з меншим розміром заробітної плати або за посадою.

Період роботи депутатів у місцевій раді на постійній основі зараховується до загального і безперервного стажу роботи за спеціальністю. Безперервний трудовий стаж зберігається при умові прийняття на роботу протягом трьох місяців після закінчення депутатських повноважень.

Відповідно до КЗпП, трудові гарантії депутатської діяльності щодо депутатів, які працюють на постійній основі в представницькому органі, включають право на щорічну відпустку подовженістю двадцять чотири робочі дні, а також додаткову відпустку подовженістю дванадцять робочих днів з виплатою допомоги в розмірі його щомісячного окладу.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html

Отже, організаційно-правові гарантії депутатської діяльності являють собою взаємодію державних органів, органів та посадових осіб місцевого самоврядування у відповідних формах по створенню необхідних умов з метою забезпечення ефективної діяльності депутатів для реалізації своїх повноважень щодо здійснення місцевого самоврядування.

На підставі вищевикладеного, можна стверджувати, що гарантії депутатської діяльності мають тільки допомагати депутатам реалізувати свої функції та повноваження, в разі, якщо вони не перетворюються в „гарантії особистих інтересів”. Для цього необхідно, перш за все, не скорочувати кількість гарантій, а вирішувати питання щодо підвищення рівня відповідальності за виконання депутатських повноважень.


Висновки до розділу


На підставі аналізу гарантій діяльності депутатів місцевих рад можна стверджувати, що система гарантій надає депутатам можливість безперешкодно і ефективно реалізовувати покладені на них функції та повноваження щодо здійснення місцевого самоврядування:

1) депутатові місцевої ради, як головному суб’єкту представницького органу місцевого самоврядування забезпечуються умови для безперешкодного та ефективного здійснення функцій та повноважень.

На нашу думку, гарантії діяльності депутатів місцевих радце сукупність умов та засобів, що забезпечують реальність та можливість фактичної реалізації прав та обов’язків депутатів з метою здійснення місцевого самоврядування.

Вважаємо, що гарантії депутатської діяльності становлять невід’ємну, складову частину конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад, необхідність закріплення яких, обумовлена сутністю депутатського мандату, яка полягає в представництві інтересів територіальної громади. Насамперед, гарантії мають бути не особистими привілеями чи пільгами, що надаються депутатові, а засобами ефективної та безперешкодної реалізації своїх прав та обов’язків;

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html

7) аналіз гарантій діяльності депутатів місцевих рад дозволяє зробити висновок, що гарантії, як сукупність умов та засобів, мають забезпечувати безперешкодну та ефективну участь у здійсненні депутатами місцевого самоврядування, виражаючи волю та інтереси територіальної громади. Подальше удосконалення гарантій має відбуватися за рахунок покращення умов для здійснення депутатами своїх повноважень; підвищення рівня відповідальності посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, а також керівників підприємств, установ та організацій щодо порушення прав депутатів місцевих рад.


В И С Н О В К И


В результаті дисертаційного дослідження можна зробити наступні висновки:

1) слід зазначити, що специфіка депутатського мандату полягає у наступному, а саме територіальна громада обирає певних осіб та наділяє їх повноваженнями щодо здійснення влади. Тобто, народ, залишаючись носієм суверенітету та джерелом влади, делегує права та обов’язки щодо здійснення місцевої влади своїм представникам. Реалізуючи надані повноваження, депутат вирішує питання місцевого значення, передбачені законодавством, а також здійснює повноваження, які належать безпосередньо представницькому органу місцевого самоврядування. На нашу думку, депутат місцевої ради є повноважним представником територіальної громади у представницькому органі та у взаємовідносинах з іншими органами та посадовими особами місцевого самоврядування та державної влади. Тобто, конституційно-правовий статус депутата буде обумовлений статусом місцевого представницького органу. При цьому слід відмітити, що всі питання місцевого значення, а також здійснення своїх прав та обов’язків, депутат може вирішувати тільки після наділення його повноваженнями щодо реалізації влади і тільки через представницький орган місцевого самоврядування, тобто після набуття спеціального конституційно-правового статусу;

2) вважаємо, що конституційно-правовий статус депутата місцевої ради обумовлюється також характером та змістом його діяльності, а саме депутат бере участь у здійсненні місцевої влади, а також є суб’єктом інших політичних процесів, а саме: депутат є суб’єктом виборчого процесу, який за своєю суттю є політичним явищем; запровадження пропорційної виборчої системи на місцевих виборах, тобто обрання представників за списками від політичних партій та виборчих блоків; одним із напрямів депутатської діяльності після набуття конституційно-правового статусу є реалізація політичної функції. Фактично діяльність депутата носить суспільний характер, а саме депутат - це громадський діяч;

3) на нашу думку, в основу концепції конституційно-правового статусу депутата місцевої ради в Україні можна покласти такі визначальні характеристики:
  • по суті депутат місцевої ради є повноважним представником територіальної громади в представницькому органі місцевого самоврядування та у взаємовідносинах з іншими суб’єктами конституційно-правових відносин, чим і обумовлюється його особливе правове становище;
  • за змістом, депутат місцевої ради наділений спеціальним конституційно-правовим статусом, основу якого складають різного роду повноваження щодо здійснення місцевого самоврядування, закріплені Конституцією та законами України;
  • за формою, депутат є громадським діячем;

4) ми вважаємо, що саме такий підхід щодо розуміння поняття депутата місцевої ради надає можливість визнати самостійним конституційно-правовим інститутом в системі муніципального та конституційного права України.

На нашу думку, депутат місцевої ради - це громадський діяч, який є повноважним виборним представником територіальної громади і рівноправним суб’єктом представницького органу місцевого самоврядування, який вирішує питання місцевого значення відповідно до Конституції, законів України та актів органів місцевого самоврядування;

5) вважаємо, що конституційно-правовий статус депутата місцевої ради це цілісний внутрішньо узгоджений комплекс взаємопов’язаних та взаємообумовлених елементів, що поєднує нормативно регламентовані характеристики інституту депутата місцевої ради як представника територіальної громади, громадського діяча та суб’єкта представницького органу місцевого самоврядування, який здійснює функції та повноваження на підставі Конституції та законів України.

Правовий статус – це явище яке має складну трьохрівневу структуру. Будь-який правовий статус необхідно розглядати в нерозривній єдності загального, особливого та індивідуального.

Таким чином, конституційно-правовий статус депутата місцевої ради складають: загальний правовий статус особи, спеціальний статус депутата та індивідуальний статус.

Спеціальний статус депутата місцевої ради має комплексний міжгалузевий характер та доповнює загальний правовий статус. Спеціальний правовий статус депутата місцевої ради характеризується спеціальними правами та обов’язками, що регламентовані законодавством. Тобто, загальний правовий статус та спеціальний правовий статус депутата місцевої ради співвідносяться як „загальне” та „особливе”. А саме, правовий статус буде мати статичний характер (постійний), а спеціальний статус депутата має більш динамічний та „тимчасовий” характер;

6) на нашу думку, структурними елементами конституційно-правового статусу депутата місцевої ради є:

- правосуб’єктність;

- функції, права та обов’язки;

- термін виникнення і припинення дії депутатського мандату;

- гарантії;

- відповідальність;

7) ми вважаємо, що конституційно-правові основи статусу депутата місцевої ради складають сукупність правових норм та принципів, які регламентують права та обов’язки, , відповідальність, гарантії діяльності, терміни виникнення та припинення дії депутатського мандату, а також взаємну відповідальність депутата та органів державної влади і місцевого самоврядування, їх посадових осіб та керівників підприємств, установ, організацій з приводу реалізації завдань та функцій місцевого самоврядування. Тобто, правові норми, які закріплюють інститут депутата складають нормативну основу конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад. Як самостійний інститут конституційного права статус депутата регламентується системою джерел, які різняться за юридичною силою. А саме, це нормативно-правові акти як загальнодержавного так і локального характеру;

8) в результаті дослідження співвідношення конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад та народних депутатів України можна зробити висновок, що однією із визначальних рис статусу як депутатів місцевих рад, так і народних депутатів є здійснюване ними народне представництво, шляхом реалізації інтересів та волі народу на відповідних рівнях. При цьому, різниця полягає лише у юридичній природі влади в цілому, а саме народні депутати є суб’єктами здійснення державної влади, тобто реалізують функції та повноваження від імені держави, керуючись при цьому загальнодержавними інтересами, а депутати місцевих рад реалізують слокальний рівень публічної влади, тобто владу на місцях;

9) поняття правового статусу використовується в юридичній науці і практиці для того, щоб максимально визначити не тільки права та обов’язки, що в своїй сукупності складають повноваження, а й визначити напрями діяльності. Зміст діяльності депутатів місцевих рад можна визначити через завдання та функції.

Аналіз функції, про які йдеться в дисертаційному дослідженні відповідають перш за все найбільш загальним цілям та завданням діяльності депутатів представницького органу місцевого самоврядування. Зміст функції депутатів представницького органу полягає в тому, щоб виражати волю жителів адміністративно-територіальної одиниці, придавати їй загальнообов’язковий характер та здійснювати від її імені владу. Виходячи із основоположної функції – функції представництва, а саме здійснювати владу від імені та в інтересах територіальної громади, депутати місцевих рад наділені широким колом повноважень по вирішенню найважливіших питань місцевого значення.

На нашу думку, під функціями депутатів місцевих рад слід розуміти основні напрямки діяльності депутатів, як повноважних представників територіальної громади і рівноправних членів відповідної ради, які знаходять свій вираз та конкретизацію у правах та обов’язках, визначених Конституцією та законами України щодо здійснення місцевого самоврядування;

10) на нашу думку критеріями класифікації функцій депутатів місцевих рад можна виділити: 1) об’єкти впливу або сфери діяльності. А саме, залежно від того, в якій сфері суспільних відносин реалізуються депутатські повноваження функції поділяються на політичні, економічні, соціальні, культурні, екологічні; 2) за засобами і методами депутатської діяльності функції поділяються на представницькі, нормотворчі, організаційні, контрольні, бюджетно-фінансові, інформаційні;

11) вважаємо, що функції визначально впливають на елементи конституційно-правового статусу депутата. Якщо функції вказують, чим має займатися депутат, то повноваження визначають межі здійснення функцій. Тобто, функції депутатів місцевих рад безпосередньо пов’язані з їх повноваженнями. Тільки являючись підкріпленими конкретними повноваженнями функції можуть бути реалізованими. Повноваження депутатів місцевих рад – це закріплені законами України та нормами муніципального права сукупність прав та обов’язків, необхідних для здійснення властивих їм функцій.

Права та обов’язки, що в своїй сукупності складають повноваження, є предметним вираженням функцій депутатів місцевих рад. Функція, не підкріплена відповідними правами, не може бути реалізована і втрачає практичний зміст;

12) реалізація функцій та повноважень депутатів місцевих рад відбувається через різноманітні організаційно-правові форми. На нашу думку, організаційно-правовими формами здійснення функцій та повноважень депутата у виборчому окрузі є:
  • прийом виборців;
  • регулярні зустрічі депутатів з виборцями, інформування їх про діяльність представницького органу місцевого самоврядування в цілому;
  • доручення виборців своєму представнику;
  • контроль за діяльністю депутата зі сторони виборців, а саме обов’язок депутата звітуватися у виборчому окрузі про свою діяльність;

13) вважаємо, що організаційно-правовими формами діяльності депутата у представницькому органі є:
  • участь в засіданнях місцевої ради;
  • участь в роботі постійних комісій;
  • звернення із депутатським запитом;
  • участь в роботі депутатських груп та фракцій тощо.

Організаційно-правові форми здійснення депутатами місцевих рад своїх функцій та повноважень тісно взаємопов’язані і, поряд з цим, не втрачають своєї самостійності. Їх вдосконалення відбувається шляхом виникнення нових форм діяльності, надання нового змісту вже відомим організаційно-правовим формам;

14) на нашу думку, доцільно було б передбачити законодавством здійснення повноважень на постійній основі голови постійної комісії. Постійні комісії наділені значними повноваженнями та виконують певні функції. Обсяг повноважень голови постійної комісії досить значний і від ефективної їх реалізації буде залежати результативність діяльності комісії зокрема та представницького органу в цілому;

15) депутатові місцевої ради, як головному суб’єкту представницького органу місцевого самоврядування забезпечуються умови для безперешкодного та ефективного здійснення функцій та повноважень. Гарантії діяльності депутатів місцевих радце сукупність умов та засобів, що забезпечують реальність та можливість фактичної реалізації прав та обов’язків депутатів з метою здійснення місцевого самоврядування.

На нашу думку, гарантії депутатської діяльності становлять невід’ємну, складову частину конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад, необхідність закріплення яких обумовлена сутністю депутатського мандату, яка полягає в представництві інтересів територіальної громади. Насамперед, гарантії мають бути не особистими привілеями чи пільгами, що надаються депутатові, а засобами ефективної та безперешкодної реалізації своїх прав та обов’язків;

16) вважаємо, що сукупність політичних, економічних, ідеологічних, правових та організаційних умов та засобів, які забезпечують ефективність депутатської діяльності, тобто реалізацію передбачених законодавством прав та обов’язків, становлять систему гарантій діяльності депутатів місцевих рад. А саме, гарантії охоплюють всі сфери депутатської діяльності, включаючи роботу депутатів у місцевій раді, її органах та діяльність у виборчому окрузі. Тобто, мова йде про цілісну систему гарантій. Депутатові місцевої ради як представнику інтересів територіальної громади гарантується безперешкодне здійснення своїх прав та обов’язків, незалежно від того, де він їх реалізує;

17) в системі гарантій діяльності депутатів місцевих рад слід розрізняти загально-соціальні та спеціально-юридичні гарантії. Якщо політичні, економічні та ідеологічні гарантії являють собою певне соціальне середовище, яке сприяє участі депутата місцевої ради у здійсненні місцевого самоврядування, то спеціально-юридичні гарантії передбачають механізм, який безпосередньо забезпечує фактичну можливість здійснення депутатами своїх повноважень.

На нашу думку, спеціально-юридичні гарантії являють собою сукупність правових норм, які гарантують та забезпечують діяльність депутатів місцевих рад як головних суб’єктів представницьких органів, щодо реалізації завдань та функцій місцевого самоврядування. Спеціально-юридичні гарантії, по-перше створюються безпосередньо законодавцем та знаходять свій вираз в статтях нормативно-правових актів, по-друге, їх створення пов’язано з функціонуванням цілого комплексу держано-правових відносин. Спеціально-юридичні гарантії – це сукупність правових засобів та механізмів, які забезпечують діяльність депутатів у вирішенні питань місцевого значення, а також створення можливостей для повної і всебічної реалізації їх прав та обов’язків. Юридичні гарантії визначені Конституцією та законами України, а саме, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р., Законом України „Про статус депутатів місцевих рад” від 11 липня 2002 р. тощо. Спеціально-юридичні гарантії в свою чергу можуть бути нормативно-правовими та організаційно-правовими;

18) вважаємо, що нормативно-правові гарантії діяльності депутатів місцевих рад забезпечують основи діяльності депутатів в загальній формі. За своєю правовою природою нормативно-правові гарантії закріплюються в нормах-принципах, нормах права, які встановлюють юридичні права та обов’язки депутатів місцевих рад, в процесуальних нормах, а також нормах, які передбачають юридичну відповідальність. На нашу думку, нормативно-правові гарантії діяльності депутатів місцевих рад – це сукупність взаємопов’язаних норм права, які утворюють єдину правову базу для ефективної реалізації функцій та повноважень, тобто цілісний правовий механізм реалізації прав та обов’язків депутатів місцевих рад;

19) організаційно-правові гарантії мають забезпечити насамперед ефективну діяльність депутата у представницькому органі та виборчому окрузі. Як відомо, депутати місцевих рад поєднують реалізацію депутатських функцій та повноважень із виконанням свої виробничих чи службових обов’язків за основним місцем роботи, тобто здійснюють депутатську діяльність на громадських засадах. І саме, в зв’язку з цим, відводиться неабияка роль організаційно-правовим гарантіям. Організаційно-правові гарантії - це необхідні умови та засоби, які забезпечують сприятливий режим депутатської діяльності з метою реалізації власних функцій та повноважень. Організаційно-правові гарантії забезпечують організаційний механізм взаємодії депутатів місцевих рад з іншими суб’єктами конституційно-правових відносин, встановлюючи такі форми і методи взаємодії, які направлені перш за все на забезпечення ефективного виконання депутатами місцевих рад своїх прав та обов’язків.

Проаналізувавши гарантій діяльності депутатів місцевих рад, можна стверджувати, що система гарантій надає депутатам можливість безперешкодно і ефективно реалізовувати покладені на них функції та повноваження щодо здійснення місцевого самоврядування.

На нашу думку, аналіз гарантій діяльності депутатів місцевих рад дозволяє зробити висновок, що гарантії, як сукупність умов та засобів, мають забезпечувати безперешкодну та ефективну участь у здійсненні депутатами місцевого самоврядування, виражаючи волю та інтереси територіальної громади. Подальше удосконалення гарантій має відбуватися за рахунок покращення умов для здійснення депутатами своїх повноважень; підвищення рівня відповідальності посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, а також керівників підприємств, установ та організацій щодо порушення прав депутатів місцевих рад.

Законодавство про правовий статус депутата представницького органу має нормативно забезпечити ефективне виконання, покладених на нього функцій та повноважень, що призведе до підвищення рівня представницьких органів в цілому. При цьому слід зауважити, що депутатський імунітет та інші гарантії не є особистими привілеями, а є засобами щодо забезпечення безперешкодної та ефективної реалізації волі виборців. При цьому важливу роль відіграє те, що громадяни повинні мати реальну можливість впливати на вирішення проблем та прийняття рішень депутатом зокрема та представницьким органом в цілому. Отже, депутат представницького органу місцевого самоврядування наділений спеціальним конституційно-правовим статусом для реалізації місцевої влади в межах своєї компетенції.

Таким чином, в більшості держав Західної Європи конституційно-правовий статус депутата закріплений в нормативно-правових актах, хоча його об’єм і характер досить неоднаковий, але основні принципи статусу депутата, які пов’язані із здійсненням народовладдя і гарантіями депутатської діяльності є єдиними для всіх країн розвиненої демократії.

Узагальнюючи результати дисертаційного дослідження конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад в Україні, необхідно перш за все зазначити, що в умовах державно-правової реформи особливої актуальності набуває проблема удосконалення законодавства щодо конституційно-правового статусу депутата місцевої ради відповідно до вимог державно-правової дійсності.

А саме, пропонуємо внести до законодавства, що регулює конституційно-правовий статус депутата місцевої ради наступні зміни та доповнення:
  • необхідність приведення всіх елементів конституційно-правового статусу депутата місцевої ради у відповідність із теоретичними засадами народного представництва та визначення доктрини депутатського мандату, в основу якого покладені наступні принципи: представницький характер, виключно виборний характер набуття мандату та імперативність мандату;
  • узгодити норми ст.4 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад” від 11 липня 2002 року, ст.49 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997р. та ст.73, 74 Закону України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 6 квітня 2004 р. щодо терміну виникнення та припинення дії депутатського мандату. На нашу думку, термін виникнення та припинення дії депутатського мандату має співпадати з моментом офіційного оголошення результатів виборів, в наслідок чого депутат набуває спеціального правового статусу;
  • внести зміни до ст.9 „Право бути обраним” Закону України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 6 квітня 2004 р., які б передбачали постійне проживання кандидата у депутати місцевої ради на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці протягом останніх декількох років перед виборами;
  • внести зміни до ст.5 „Дострокове припинення повноважень депутата місцевої ради” Закону України „Про статус депутатів місцевих рад” від 11 липня 2002 р., а саме передбачити дострокове припинення повноважень депутата на підставі рішення політичної партії (блоку політичних партій), якщо депутат, який був обраний від політичної партії (блоку) не увійшов до депутатської фракції цієї політичної партії (блоку) або вийшов із її складу (за умови застосування пропорційної виборчої системи);
  • недоцільно збільшувати термін дії депутатського мандату до п’яти років, а саме такі зміни передбачає законопроект щодо внесення змін до Конституції України, тому що: по-перше, зведення виборів народних депутатів та депутатів місцевих рад в межах одного року потребує значних фінансових затрат; по-друге, в демократичній державі, до якої і прагне Україна, одні і ті ж самі особи не повинні довгий період безперервно займати посади в органах місцевої влади, адже, це може визвати недовіру громадян і привести до втрати легітимності цих органів;
  • на нашу думку, доцільно було б передбачити законодавством здійснення повноважень на постійній основі голови постійної комісії. Постійні комісії наділені значними повноваженнями та виконують певні функції. Обсяг повноважень голови комісії досить значний і від ефективної їх реалізації буде залежати результативність діяльності постійної комісії зокрема та представницького органу в цілому;
  • на сьогодні поновлення імунітету депутатів місцевих рад має захистити від певного тиску при голосуванні на сесіях місцевих рад. Адже, недоторканість є однією із гарантій здійснення ефективної депутатської діяльності, в разі якщо депутат використовує цю гарантію не в особистих інтересах, а на благо територіальної громади, яку він уповноважений представляти. На нашу автора, імунітет депутата місцевої ради має бути обмеженим сферою кримінальної відповідальності. Але, при цьому він не повинен мати абсолютного характеру.