Ко у єгиптян був кармінний (астральний?) двійник душі. Після смерті фараон переходив у своє «Ко», як І українець у своїх нащадків. В цьому є щось космічне, астральне, на відміну від рос., де √ \В основа, приземлене
| Вид материала | Документы |
- Від творчості вчителя до творчої особистості учня, 105.65kb.
- Вплив глобальної економічної кризи на патентну активність, 145.54kb.
- Реферат Психоаналіз Зігмунда фрейда та неофейдизм, 155.35kb.
- План. Вступ. 3 Статус національного банку україни., 110.2kb.
- Протягом усієї історії розвитку суспільства точаться суперечки навколо визначення суті, 99.92kb.
- Тема Цінності людини в сучасному житті, 88.77kb.
- М.І. Вавілов М. І. Вавілов народився в Москві 26-го листопада 1887 року. Батько його, 72.13kb.
- Дмитро Донцов, 184.23kb.
- Д. Донцов. Націоналізм, 3202.24kb.
- Чорнявий студент із таврії, 173.97kb.
матір мов
К
К, цей звук у східних мовах ми чуємо від двох літер – Кхаф, (числове значення 20), та Куф (числове значення 100). Дещо схожий цей звук на біблійний «алеф», котрий у скорописі й нагадує «k», див. молоко. В кирилиці є «Како» = 20. Є іще √ Кхаф - софіт (кХ - кінцева), її числове значення – 900. Див. абжадна.
К, Ка, Ке, Ки, Кі, Ко, означає; - як, подібне, таке як, те що, приблизно, щось схоже на, коли. Українці ставлять „ко”, чи „- ук, - юк” наприкінці свого прізвища, а от у більшості слів, те спереду. Воно може бути і як «це», але спереду. Порівняємо прізвища Цельсій та Кельвін Див. іако, це. Саме початок з них маємо у найбільшої кількості слів у мовах. Можете переконатись прямо у цій книзі. Також і в тому, що наші слова, - це вже конструкції з коренів мови Святого Письма і з цього проглядається причина по котрій український вчений-богослов Огієнко, при перекладі Біблії українською мовою, не зміг перекласти в книзі Буття 11:1, слово √ \еХаД. Російською перекладають: и слова „одни”. Див. єдине.
А що оте „одні?” – одні й ті ж? Але коли так говорять про Бога (Ехад), то це – Єдиний, Всеосяжний, Всемогутній. І все ж, до кінця не ясно... Дійшов висновку, що треба перекладати, - «слово-річ» єдине. Та знов же – множина там. Може система?
Те Ко у єгиптян був кармінний (астральний?) двійник душі. Після смерті фараон переходив у своє « Ко», як і українець у своїх нащадків. В цьому є щось космічне, астральне, на відміну від рос., де √ \В основа, - приземлене. Саме народжений в Україні й проклав дорогу в космос. Король(\В), - бо √ КР\ той що кличе, закликає, звертається, до √ \Ль Бог.
КАБАК, к-т. гарбуз, а √ Ка те що, √ БК/ розколоти, - він таки міцний, ножем не завжди розріжеш.
КАБАЛА, від √ КБЛ отримувати, зустрічати, квитанція. Див. Купала. Бо саме у той день дівчата пускають вінок за водою, щоби вказав напрямок – де пара знаходиться. Див. пара шлюбна, копил.
КАБАЛА - містичне вчення хасидів. Частина Усної Тори, вчення про таїну світостворення та, прояви Всевишнього. Центром вивчення вважається Ізраїльське місто Цфат. Див. Чуфут-Кале. Хорошу книгу про те написав єрусалимський мудрець Адін Штайнзальц (Евен Ісраель) під назвою «Роза о тринадцяти лепестках». Див. Нахман, хасид, шрифт. Що я твердо засвоїв з його лекцій і книги, - вивчати її радять лише чоловікам і після досягнення сорокалітнього віку. Звичайно ж, якщо у вас на рахунку $300-500 мільйонів, як у Мадонни, - то знайдуться охочі навчати…
Але, - першою умовою для вивчення, - знання івриту! Без того, можете й телефонний довідник вивчати, - користі стільки ж, адже в Кабалі багато дечого має містичний зміст, навіть написання літер. Див. буква, гіматрія, Кравчук, Туберт, число. Варто пригадати попередження жерців, ще єгипетських, що таїнознавство пожирає, бажаючих зануритись. Якщо ж ви ще захочете на тому розбагатіти, - то пам’ятайте, що гроші – це не Божа вигадка, а сили, котра чинить Йому спротив…
КАБАЛЬЄ, чи КАВАЛЬЄ, та все одно це слово нагадує мені пращура династії Романових А. Кобилу. Саме так мали пристосувати слов’яни те слово до нашої вимови. Як на Січі француза Філіпа Сангареля «перехрестили» в Пилипазконопель.
У фільмі «1612» того зайду-найманнця Кавальє вбивають, а царем обирають істино-руського чоловіка - боярина Михайла Романова. Набридли зайди, усілякі там; варяги, татари, ляхи, кияни… Є √ Ка той що, √ Ба/аЛ володар, √ ЙаР ліс, БааЛ-ЙаР, і є боярин - володар лісової хащі. Москва таки й була розташована у нетрях лісових. Звалася та місцина в імперії Святослава – Залєсьє, ведмежі закутки. А вірити фільмам… Адже і у фільмі «Титаник» парубок з трюму, начебто міг відвідувати палубу-люкс. Насправді ж це вигадка творців кіна, як танки «Тигри» на «Курской дуге».
КАБАН. Від √ КаВ смуга; Смугастий? Поросятка таки смугасті, а є √ КББ смажена рублена баранина… Та бачив, якось, по телевізору, що мусульмани завалили кабана, десь у плавнях Єфрату, і потім смажили та їли. Запитав у сусіди-араба: «- Як же це так!?» У відповідь: «- Так то ж, - дичина». «Угу… Волоцюга безпаспортний…» дійшов я висновку.
КАБИЦЯ. Зазвичай в наших краях так називали плиту на подвір’ї. Нащо влітку розпалювати піч у хаті? А там і хмиз, і лампач з кізячка й соломи спалювали та готували їсти, або запарювали їжу для худоби. Знов таки - і сальце м’яке після цього мали, і в хаті смороду нема. Є √ КБЦ збирати. Зібрані хрестом 5 каменів. Поміж ними 4 глеки на вогні можна поставити, та й камінь поглинає тепло, а потім глекам віддає, чи коржі хліба пекти, тощо. А то й ноги наніч туди простягти. Найпростіша кабиця – два камені, а на них шампури. Знайоме? Див. капище.
КАБІР, кр. тат. поховання, а √ КВР – також поховати. Щоправда в арб. КБР великий, та є й сем. значення поховання. Маємо у нашому вжитку слово «каверна», - порожнина в чомусь, дірка, яма. Ясла у Віфлеємі – теж схованка. Печера? Див. вертеп.
КАБЛУК, арб. Ка/Б каблук.
КАВА, східне КаГВа темний, тьмяний, сутінки. Ну нехай грузини говорять капе, а от чом ізраїльтяни так говорять (кафе), - не розумію? Адже тут казали - кава та, є й біблійна назва, - кагва. У циг. кафа кава.
КАВАЛЕР, √ Ка той що, √ Ба/аЛ господар, владар, чоловік (господар-володар жінки), вожай, Ка-Ба/аЛ + ер, Б = В. Закінчення „- ер”, - то особливості європейської граматики. Див. кабальє.
КАВАЛОК, є √ ГВЛь місити. Глина змішана з соломою. Г = К. Див. вальок.
КАВАЛЬЄ, прізвище, див. Кабальє. Від √ КВЛ кайдани. То хто ж він, той пращур А. Кобили – колодник, чи єврей-анус? Сефард він, чи ашкеназ, засновник династії Романових? У ті «смутні часи» хто-завгодно міг у царі пролізти. Щоправда й зараз маємо – Берзон перехрестився у Медвєдєва і ось вам – істино-руський цар Дмітрій (він часом не литвак) та, як і 400 років тому, роздаються уділи, вотчини… Грабуй награбоване. Більш сором’язливі казали: «Експропріація експропріаторів», та це те що й √ лаВоР віднімати, забирати, котре зрозуміле й без перекладу. Ось вона – дорога до щастя.
У смутні часи воякам цар не платив – є у тебе зброя, от і «крутись». Ця риса, найбільш цінна з тих часів, і в наші часи в повазі. Час від часу випірнало: «Голодранці звідусюди…», перепрошую, «Пролетарии всех…» Ох і крутилось… Гадаю, що й не скінчилось, бо продовжує лунати звідусіль музика нотним станом котрої був колючий дріт і така туга за «зоною», що аж сльози навертаються.
КАВЕРІН, прізвище. Копач ям для поховань? Від √ КВР поховання. Щоправда євреї мають ще й, - хеврат кадіша, (похоронна команда).
КАВЕРНА, заглибленя, порожнина, дірка. Від √ Ка те що, √ Б\еР яма. Дірка? Хтось може заперечити, що є й самостійний √ КВР поховання, але це лише підтверджує, що й корені мови Святого Письма, створювалися додаванням літер до існуючих вже коренів зі змістом: √ К = те що. Див. КВР, Вечірній Кут.
КАВКАЗ, є √ КаВ риска, кордон, межа, √ КЦ кінець. Ц = З. Кінцева межа? А чого ж? Існування? Російської імперії?
Чи √ Ка\аВ біль та √ КЗЗ вирівнювання рахунку? Грузія дала Росії Сталіна, а Росія грузинам Путіна? Є √ ПТН очковий гад. Адже ка-сар (кацап), - це нащадок Гада (Бібл.). Гра слів, чи ні? Див. аз, гети, ка-сар, кацап, хазар. Ще маємо √ КВ бійниця, √ КЦ пробудження, КВ - КЦ, Ц = З.
КАВРАТКА, кухоль. Див. карватка.
КАВУН, від √ КаВ риска, смуга? А от к-т. кавун - диня. Смугастими й дині бувають. Може від того що нарізають її скибками (смугами)? Див. кабан.
КАГАЛ(-а), є √ КГЛ натовп, народ, спільнота, громада, публіка, а ще √ Ка те що, √ /аҐЛ коло. Суспільні кола здавна існують, за різними ознаками.
КАҐАН хозарський, від √ Ка той що, √ ҐН захист? Пор. з коген. Муляє думка при спогаді про державу Чжун-Го (Китай). Справа в тому, що китайською «чжун» - це «середина». Посередник, пророк? Див. гуни.
КАГАНЕЦЬ, є √ Ка той що, √ ГН захищає, береже, √ \еШ світло, вогонь? КаГаНеШ Ш = Ц. Присмерковий стан чи тривожна темрява? Див. кагва, коген, кажан.
КАГАНОВИЧ Лазар, «батько» Голодомору в Україні. Сам з Києва. Звичайно ж усі вкажуть на слово «коган», але в Москві те звучало, як – Каґанович. Тут маємо зміну ймення = зміні долі, - √ Ка той що, √ ҐНВі злодійський. Як і весь режим. Див. Ленін, Сталін, Молотов, Свердлов.
КАГАТ, овочі покладені на землі, та накриті соломою, чи іншим. Від √ Ка те що, √ /аТа оповите, огорнуте. Так воно і є, /а = Га.
КАД(-ило), від √ КД глек, √ \еЛь Бог, КД - \еЛь.
КАДАР, прізвище. Є два корені √ КДР кругле, закругляти, смурний. Щоправда маємо й √ КТР вінець, корона, кадити, Т = Д.
КАДИРОВ, прізвище, від √ КДР кругле, закругляти, смурний, щоправда маємо й √ КТР вінець, корона, кадити, Т = Д.
КАДИТИ диміти фіміамом, відіменникове дієслово від √ КД глек, Напр.: рука - ручкатися, зад - задкувати. До глека клали жарину і те, що мало диміти.
КАДИШЕВ, прізвище від √ КДШ святий. Див. КДС, КДШ, художник.
КАДКА, рос. большой чан в винокурнях. Є √ КаД глек, те що в рос. кувшин. Гадаю що кадан, кадзан, казан з цього кореня. Порівняйте вимови слів рамадан і рамазан.
КАДОЧНІКОВ, прізвище актора, пам’ятаєте: «У Вас продаётся славянский шкаф?», від √ КДШ святий. Див. Кайдаш, Кадишева.
КАДРИТИ, закадрити. Фєня? Чи від √ Ка те що, √ КДХ горіти, запалювати, √ Т\аР образ. Привабливий образ?
КАЖАН, рос. летучая мышь. Так, але повне значення слова від, √ КГе, коган, присмерковий, КГ+ Н, Г = Ж.
КАЖЕ НІМЕЦЬ… Незаперечний доказ єдності Русі - Росії «науково обгрунтував» (звичайно ж не задарма) ще у ХVІІІ ст., Ф. Міллер. Катерина ІІ погрожувала тюрмою, усім незгодним з цією теорією. Щоправда знайшовся і раніще, у ХVІІ ст., іще один «німець» І. Гізель, котрий доводив, що Москва спадкоємиця Києва.
Є √ МЛЛ базіка, чорноротий, а √ ГЗЛь соплі, дешеве, у фєні дєшовка, а стосовно їхнього німецького походження… Див. ашкеназ, Дорош, Кавальє, Лєфорт, Табачник.
КАЗАБ. Аж страшно робити припущення, що при З = Ц, В = Б = П – це… Адже у мене в Росії від чотирьох тіток і двох дядьків купа братів і сестер. Може таки прийдеться поїхати туди, а там: «Анука сюда, фальсификатор истории! Добро пожаловать, в Бутырку!» Див. Волзько - Окське межиріччя та інші теревені про «істінорускость», чи вєлікоросство, та казав.
КАЗАВ, у мові Святого Письма є таке слово й означає, - брехати. Може √ КЗБ = кацап? З = Ц, Б = П. Де ще могла газета „Правда” народитися? Там де суцільна брехня, джерело зла. Я й московську програму НТВ дивлюся лише для того, щоби дізнатися – яку ж сьогодні капость вигадали там для України, під белькотання про братство наших народів. Виявляється що й біблійне √ МеЦоРа проказа, має іще зміст -„сказати лихе”, злий язик, лихослів’я.
КАЗАК. Поправлять: «козак» та все залежить від артикуляції. Див. Курінський. Бо на Сході √ Ка, Ке, Кі, Ко, Ку – те що, такий як, той що. А ще єгиптяни словом «Ко» називали астрального двійника. Душу? Див. Аз, козак.
У співця єврейського життя Ш. Алейхема зустрічаємо прізвище Козак та ще й з наголосом на «о». Самі ж козаки, як стверджує Савєльєв Є. П., коли їх називали «русскими» - заперечували свою причетність до «вєлікороскості», а гордо відповідали: «Наш народ називається козаки!»
Російська наука довго шукала корінь того слова, але так до пуття й не второпала, - що ж воно таке… Зійшлися на тому, що це – утікачі від дворянських утисків, - зарізяки, розбійники… «Какой там народ?! Сброд!!!» І це, після того, як Москва мала відносини з тим «сбродом», через Посольський приказ, сучасне: Міністерство іноземних справ.
Пан Савєльєв усе ж висловив слушну думку, що без лінгвістично-порівняльного аналізу, наука історія, - плутанина. Та його мандри «мислію по древу» видали перл, що російські втікачі осідали і на берегах Дніпра (Черкаси й вище) та, вже в Х столітті Р.Х., називали себе «русскімі». Ну не було тоді Києва, Володимира-Хрестителя, - лише синод Московського патріархату… В дєрєвнє Кочкіно? А найблагороднішою мовою на той час була грека, бо іще ХІІ ст.., до Р.Х., русскія мужикі (масковскія), гайнули на лодіях до Середземного моря і залюднили Апенінський півострів. Щоправда він заперечує походження слова «козак» від слова «гусь». І на тому дяка… А я ніяк не міг второпати, - звідки це стільки тирси в голову понаносило Вашкевичам, Морозовим, Орєшкіним?
Є √ ҐЗа/ народ, раса, Ґ = К, «айн» = «ГХ», що чужинцям теж, могло чутися, як «К». Також є √ ХСГ перебувати під покривом, Х = Г = К. Козаки й Покрова, - нероздільне. Див. козак, Покрова, Половиця. Хоч, на мою думку, - це рід одного із синів Біблійного Якова. Див. Гад, жид.
КАЗАКИ, история, рос., книга Є.П. Савєльєва про історію донського козацтва. Замість «Передмови», - «Как писать историю».
Ціка-аво…
Далі йдеться, що про своє походження дончаки не мають ніякої уяви, так… декілька байок… Новочеркаський архів козацтва згорів повністю в 1744 році… Та й нащо він? Адже історію Росії писав німець, а він і без усіляких там архівів краще знає… Див. історія.
Щоправда автор чесно визнає суперечливість історії написаної центром і тією, котру розповідають народи «ощасливлені добровільним» приєднанням. Їхня історія просто приносилася в жертву центру, а цариця Катерина навіть заборонила законом згадувати вченим про наявність (насправді ж, - відсутність) титульної нації в Росії.
Також у книзі чітко розповідається про те, що завоювання величезної території для імперії відбулося лише завдяки козакам, тільки історик оминає їхнє попереднє підпорядкування Києву.
Друге, що відповідне істині, - це переконаність у марності розгляду історії без лінгвістичного аналізу назв, порівняння змісту слів з мовами сусідів, інакше матимете плутанину, суперечливість. Але мандри до інших мов заводять його у нетрі та приводять до «істінорусскості» сусідських назв, на кшталт,- гети(готи) - руси, тощо. Ну… Всі народи, - паростки вєлікоросов… Треба ж показати «кузькіну мать» тим «думеноксам» (нім. бугай-телепень). Ото й вивів їм через благородну греку, що берендеї, - вони ж торки, і черкеси і т.д. і т.п... Див. берендеї, торки, черкеси.
А малоросам втокмачує, що росіяни, втікачі від утисків вожаїв, осідали в районі нинішнього Києва і, через те, вже в Х ст., називали себе руськими. Ну Києва ж у Х столітті, ще не було… Зате був Московський Патріархат?..
Все ж, в усіляких версіях походження слова «козак» промайнуло киргизьке «кхазак». Є таки √ ХЗК сила, Х = К, (богатир), та √ ХоСГ перебувати під покривом. Щось тут натякає на Святу Покрову Богородиці… Та в 1915 році мову Святого Письма вивчав один лиш Лев Толстой, і того церква прокляла.
КАЗАН, а циг. казано, ( є й какаві та келдерар, від ісп., рум., calder), від √ КаД глек, КД +Н, Д =ДЗ = З, або рос. котёл, є √ Ко такий як, √ ТЛ пагорб, рос. холм. Лишень перекинутий.
КАЗАНЬ, столиця Татарстану. Від √ КЦЙН вельможа, Ц = З; Стан вельможі? Адже на середньовічних мапах Європи Московія позначалася, як «Татарія». А ще - це корінь слова офіцер. Теж про шляхетність.
КАЗАРИ. В „Анонімі” Д. Андрієвича слово зло пишеться „Sло”, де ц-с. S = З. Тому вірно і козари, і косари. А наше „с” в лат. „ц”, от і прочитайте латиною ка-сар (ka-cap). Кацап? Див. аз, хазари, козари, косари, ка-сари (ка-цапи).
КАЗАХИ. Пращури казахів Саки. Хто вони? Від арб. К той що, ШЙХ (шейх), найстарший, споконвічний? Ш = С = З, Х = К? А може від √ СаКх багато, кількість, множина. Захист? Бо є у того кореня і значення – щит. Чи від √ Ка той що, √ ЗКх чистий, непорочний, праведний, очищатись? Див. аз.
КАЗБЕ(-гі, -к), гора на Кавказі. Мені вдалося знайти два корені, по котрим можемо спробувати розгадати таїну назви. Від √ КЗВ кінець, край, В = Б, √ ЙГі божий та √ КСФ срібло. С = З, Ф = П = Б. Міркуйте, шукайте своє… Див. Ельбрус.
КАЗИНО, ітл. будинок, а от √ Ка те що, √ ЗНо розпуста в ньому, полова, кукіль (наркозілля), Ка - ЗНо. Ще й «казна - що» нагадує.
КАЗИТИСЯ, є √ Ка те що, √ З/Ф сердитись, гніватись, похмурий, понурий. Вкупі буде √ КЗФ, де Ф = Т. Тоді маємо натяк на слово -„казитись”. Див. сказ.
КАЇН. Від √ КЙН щось кругле, довге, тверде. Кий, - вісь, центр? Це мова Святого Письма так визначає! Див. Київ. Стверджують, що слово «каяття» від слова «Каїн». Не без цього, але пор. каяття з «братство народів». Щоправда й слово кілок у європейських мовах звучить, як – вбивця (кіл -ер).
КАЇН УБИВАЄ АВЕЛЯ і занурює брата в землю, ґрунт. Маємо √ ТВЛ занурювати, адже Авель перекладається (√ ГВЛ) – вільний дух, марнування, пара з уст. Задовольняє свої потреби, - тим, що Бог послав, спить, – де прийдеться. Він, – єдине з природою, з Богом і постійно те відчуває. Осілий же ототожнює себе з довкіллям, котре поруч і залучає його собі у поміч. Селяни зводили хату на тому місці де корова лягала ремигати після того, як наскублась трав. Саме в тому місці, під стріхою хати, було батьківське ложе.
Дружина ж кочівника бачила зоряне небо підчас зачаття. Може в цьому є якась таїна нашого подальшого буття? Адже осілість (каїнізм), скупчення в мегаполісах уже вбиває наш вільний дух і, в разі катаклізму – багатьох занурить під землю, а ті, хто залишаться, - не знатимуть, чим годуватись, бо й магазинів не стане. Саме через це Києва й боїться Москва, котра нав’язувала дух волоцюжництва українцям (Мой адрес – Советский Союз!), спершу виморивши голодом, а потім - або розсилала по усіляким рознарядкам, або заманювала «великими грошима». Сюди ж посилала гоголівських героїв Чічікова… Мёртвые души… Див. Ітіль, Волга.
КАЇР, арб. Аль-Кагират. У „Вірші на жалостний погреб” К. Саковича назва пишеться як Алкаир. Приклад того як ц-с. азбука, та європейські алфавіти перекручують цю назву, втрачають (бо не чують) звук „г”, Г = Й. Також у Саковича король називається „кроль”. А ми десятилітні хлопчаки, колись думали, що баба Марія через свою неосвіченість називає королями їх.
КАЙДАКИ, від слова Кодак, фортеця біля порогів. Від √ Ко те що, √ ДаК більмо, тонкий (вузький?). Там був вузький фарватер, Ко - ДаК. Див. Кодак.
Хоч може і наступна назва характеризує ту місцину, √ Ка те що, √ ЙДГ рукав, манжет, вилога, чохла, визнавати, дякувати (Бога?), √ ЙДа/ відомий, √ ЙДГН улов. Останнє практикувалось і на Британських островах (та й у всьому світі теж), коли мешканці ходили до берега і збирали все, що випало з розбитих кораблів, та й самі кораблі розбирали до тріски.
КАЙДАНИ, від √ Ка те що, √ ЙДН зближення, поєднання (рук), Ка - ЙДН. Ото ж балачки про „Поєднання з братським північним народом”, можуть дати результат, про який ви й не гадали. В арб. КЙД скувати, закувати. Див. коваль, число.
КАЙДАШ, укр., а рос. Кадышев, в ідиш койдеш святий, а √ КДШ освячений, мученик.
КАЙЛАС, гора в Тібеті. Подейкують, що всередині неї місто богів Вара. Від √ КЛС хвала (піднесення хвали богам?), а є ще √ КЛТ всотувати, поглинати, схов(-ище), Т = С. Стверджують, що там зберігається генетичний матеріал усього живого, на випадок глобальної катастрофи. Сама гора має форму схожу на піраміди Єгипту. Та й √ БР\ творити.