Правила з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах
Вид материала | Документы |
СодержаниеVi. вимоги до випробувань та регулювання систем вентиляції |
- Про затвердження Правил будови І безпечної експлуатації ліфтів Наказ Державного комітету, 1356.28kb.
- Правила будови І безпечної експлуатації навантажувачів, 1595.09kb.
- Правила будови, виготовлення, монтажу, ремонту І безпечної експлуатації вибухозахищених, 744.53kb.
- Правила безпечної експлуатації насосних станцій водогосподарських систем, 624.01kb.
- Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (зі змінами, 3788.96kb.
- Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (зі змінами, 6186.55kb.
- Правила будови І безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском Міністерство, 2398.61kb.
- Про затвердження Правил будови І безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої, 1569.15kb.
- Правила будови І безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів (зі змінами, 7058.11kb.
- Кабінету Міністрів України від 23., 3398.74kb.
VI. ВИМОГИ ДО ВИПРОБУВАНЬ ТА РЕГУЛЮВАННЯ СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ
6.1. Випробування та регулювання систем вентиляції необхідно проводити:
після реконструкції виробництва або систем вентиляції;
після капітального ремонту систем вентиляції;
у разі невідповідності стану повітря робочої зони вимогам діючих санітарних норм і правил.
6.2. Періодичні випробування систем вентиляції, які обслуговують приміщення категорій А і Б, необхідно проводити не рідше одного разу на рік, а систем вентиляції, які обслуговують приміщення категорій В, Г і Д, - не рідше одного разу на два роки.
6.3. Результати випробувань систем вентиляції заносять у відповідні розділи паспорта системи вентиляції.
6.4. У процесі випробувань визначаються такі параметри системи вентиляції:
продуктивність вентилятора за повітрям;
повний тиск, що розвиває вентилятор;
об'єм повітря, що проходить відгалуженнями та магістральними дільницями;
величина підсосу і витоку повітря;
рівномірність прогріву калориферних установок (за наявності теплоносія);
справність електродвигуна та іншого електроустаткування;
рівномірність охолодження повітроохолоджувачів (за наявності холодоагенту);
рівні шуму та вібрації.
6.5. Порядок випробувань та регулювання вентилятора:
перевірити і встановити відповідно до відміток регулювальні пристрої вентиляційної мережі, експлуатованої з випробовуваним вентилятором;
перевірити і встановити правильний напрям обертання робочого колеса;
визначити повний тиск, що розвивається вентилятором, фактичну продуктивність вентилятора за повітрям;
визначити фактичний режим роботи вентилятора у мережі;
перевірити відповідність вентилятора каталожній характеристиці і розрахунковим даним, вказаним у проекті, та домогтися їхньої відповідності, усунувши виявлені недоліки;
провести регулювання систем вентиляції, повторно визначити (виміряти) повний тиск та продуктивність вентилятора за повітрям.
6.6. Порядок випробувань вентиляційної мережі:
визначити величину фактичних витрат повітря на початку всіх гілок мережі, в повітроприймальних і повітровипускних отворах (пристроях) до і після пилогазоуловлювальних пристроїв, зволожувальних камер і калориферних установок;
визначити величину опору потоку повітря в калориферних установках, пилогазоуловлювальних пристроях, зволожувальних камерах і місцевих відсмоктувачах;
визначити величину швидкості витікання повітря з повітророзподільних отворів (пристроїв).
6.7. Регулювання вентиляційної мережі:
регулювання вентиляційної мережі способом зрівнювання відношень фактичних і необхідних витрат повітря з використанням характеристик ділянок мережі повинно проводитися тільки у тому випадку, коли дроселювальні пристрої встановлені на прямих ділянках повітроводів на відстані не менше чотирьох - п'яти діаметрів за місцевим опором і не менше двох діаметрів до подальшого місцевого опору, а також у випадку виконання вимірювання опорів усіх відгалужень;
регулювання вентиляційної мережі способом послідовного зрівнювання відношень фактичних і необхідних витрат повітря проводиться для розгалужених мереж за відсутності умов для встановлення дроселювальних пристроїв та у разі неможливості вимірювання втрат тиску у відгалуженнях;
регулювання вентиляційної мережі способом поступового наближення до наперед заданого відношення фактичної і необхідної витрати повітря проводиться для малорозгалужених мереж з невеликим числом вентиляційних отворів за відсутності умов для встановлення дроселювальних пристроїв та у разі неможливості вимірювання втрат тиску у відгалуженнях;
після регулювання мережі необхідно зафіксувати у робочому положенні дроселювальні пристрої на повітроводах та пристроях повітророзподілу або повітровидалення, нанести незмивною фарбою відмітки про положення регулювальних пристроїв.
6.8. Налагодження повітророзподілювальних пристроїв проводиться у разі невідповідності показників мікроклімату робочої зони вимогам чинних нормативних документів і полягає в зміні напряму припливних струменів через збільшення або зменшення початкових швидкостей і об'ємів повітря, що випускається.
6.9. Налагодження місцевих відсмоктувачів повинно проводитися у разі підвищеного вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони і зводитися до встановлення за допомогою дроселювальних пристроїв мінімальних витрат повітря, за яких не спостерігається виділення шкідливих речовин із відсмоктувачів.
6.10. Випробування систем природної вентиляції і аераційних пристроїв слід проводити за сприятливих метеорологічних умов (відсутності вітру, найменшому перепаді температур тощо).
6.11. Результати випробувань і налагодження систем вентиляції відокремлених приміщень цехів, відділень цехів і окремих виробничих приміщень повинні бути оформлені у вигляді технічного звіту в довільній формі з урахуванням кожної одиниці устаткування системи вентиляції.
6.12. Під час періодичних випробувань та регулювання систем вентиляції необхідно перевірити ефективність шумопоглинача шляхом вимірювання звукового тиску до і після шумопоглинача при проектній або встановленій після регулювання витраті повітря.
6.13. Оцінювання санітарно-гігієнічної ефективності систем вентиляції повинно проводитись у разі незадовільних результатів санітарно-гігієнічних обстежень повітряного середовища виробничих приміщень після реконструкції систем вентиляції, змін у технологічному процесі, заміни обладнання або перебудови приміщення (зміни призначення).
6.14. Для об'єктів, що будуються, в процесі освоєння проектної потужності у разі незабезпечення асиміляції розрахункової кількості шкідливих факторів, що виділяються, повинно бути виконане налагодження систем вентиляції на санітарно-гігієнічну ефективність.
6.15. Під час санітарно-гігієнічного контролю вентиляції залежно від конкретних умов, особливостей технологічного процесу і типу вентиляційного обладнання виробничого приміщення повинні вимірюватися такі параметри повітряного середовища: концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони, температура, відносна вологість і рухливість повітря, інтенсивність теплового випромінювання.
6.16. Результати випробувань та налагодження систем вентиляції на санітарно-гігієнічний ефект повинні бути оформлені у вигляді технічного звіту.
6.17. Вибір засобів вимірювання здійснюється з урахуванням конкретних умов проведення випробувань та допустимої похибки вимірювання заданих параметрів. Контрольно-вимірювальні прилади для проведення випробувань та налагодження систем вентиляції повинні відповідати вимогам чинної нормативної документації.
6.18. Засоби вимірювальної техніки, які використовуються під час проведення випробувань, повинні бути повірені відповідно до вимог "Метрологія. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення" (ДСТУ 3215-95).