Правила з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах
| Вид материала | Документы |
СодержаниеV. критерії оцінки технічного стану систем вентиляції |
- Про затвердження Правил будови І безпечної експлуатації ліфтів Наказ Державного комітету, 1356.28kb.
- Правила будови І безпечної експлуатації навантажувачів, 1595.09kb.
- Правила будови, виготовлення, монтажу, ремонту І безпечної експлуатації вибухозахищених, 744.53kb.
- Правила безпечної експлуатації насосних станцій водогосподарських систем, 624.01kb.
- Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (зі змінами, 3788.96kb.
- Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (зі змінами, 6186.55kb.
- Правила будови І безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском Міністерство, 2398.61kb.
- Про затвердження Правил будови І безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої, 1569.15kb.
- Правила будови І безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів (зі змінами, 7058.11kb.
- Кабінету Міністрів України від 23., 3398.74kb.
V. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ
5.1. Загальні критерії
5.1.1. Допустимі відхилення від проектних величин не повинні перевищувати:
10 % - за витратою повітря, що проходить крізь повітророзподілювальні пристрої загальнообмінних установок вентиляції і кондиціювання повітря, за умови забезпечення необхідного підпору (розрідження) повітря в приміщенні;
10 % - за витратою повітря, що видаляється крізь місцеві відсмоктувачі та подається крізь душувальні патрубки ("Внутренние санитарно-технические системы" (СНиП 3.05.01-85));
5 % - за відносною вологістю припливного повітря, що подається в приміщення;
2 % - за температурою повітря, що подається у холодний період року.
5.1.2. Допустима величина втрат і підсосів повітря крізь нещільність повітроводів не повинна перевищувати значень відповідно до вимог пункту 4.117 СНиП 2.04.05-91.
5.1.3. Різниця між діаметром отвору в стінці корпусу і діаметром вала вентиляторів низького і середнього тиску не повинна перевищувати значень відповідно до вимог "Вентиляторы радиальные общего назначения. Общие технические условия" (далі - ГОСТ 5976-90):
4 мм - для вентиляторів до N 6;
8 мм - для вентиляторів від N 6 до N 12;
12 мм - для вентиляторів більше N 12.
5.1.4. Осьовий і радіальний зазори між робочим колесом і вхідним патрубком для радіальних вентиляторів, робочим колесом і корпусом для осьових вентиляторів повинні складати не менше 0,01 від діаметра робочого колеса в усіх точках кола. Схеми аеродинамічних зазорів радіальних вентиляторів та схема аеродинамічного зазору осьового вентилятора наведені в додатку 4.
5.1.5. Середньоквадратичне значення віброшвидкості вентиляторів, незалежно від виду балансування робочих коліс, шківів і муфт, не повинно перевищувати 6,3 мм/с відповідно до вимог ГОСТ 5976-90.
5.1.6. Значення радіального биття робочих коліс вентиляторів, які заміряні на зовнішніх кромках дисків, повинні бути в межах полів допусків 14-го квалітету відповідно до вимог "Основные нормы взаимозаменяемости. Единая система допусков и посадок. Общие положения, ряды допусков и основных отклонений" (ГОСТ 25346-89).
5.1.7. Величина осьового биття робочого колеса вентилятора, заміряна на зовнішніх кромках дисків, повинна бути не більше подвійної величини радіального биття.
5.1.8. Питомий об'ємний опір матеріалів деталей і вузлів проточної частини вибухозахищених вентиляторів не повинен перевищувати 105 Ом·м.
5.1.9. Відхилення осі робочого колеса вентилятора від горизонталі не повинно перевищувати 0,5 мм на кожен метр.
5.1.10. Гранична температура корпусу підшипника не повинна перевищувати граничнодопустиму температуру, вказану у технічній документації на виріб.
5.1.11. Вентилятор і електродвигун повинні бути заземлені відповідно до вимог "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление" (ГОСТ 12.1.030-81) і "ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.007.0-75).
5.1.12. Вентилятори повинні мати заземлювальний затиск і знак заземлення, виконані відповідно до вимог "Изделия электротехнические. Зажимы заземляющие и знаки заземления. Конструкция и размеры" (ГОСТ 21130-75) та ГОСТ 12.2.007.0-75.
5.1.13. У калориферах допускається заглушати не більше 15 % усіх трубок. У разі більшої кількості дефектних трубок калорифери не ремонтують, а замінюють.
5.1.14. Експлуатація вибухозахищених вентиляторів у приміщеннях, схильних до коливань з віброшвидкістю більше 2 мм/с, не допускається.
5.1.15. Робочі колеса повинні бути динамічно відбалансовані. Допустима залишкова неврівноваженість робочих коліс після балансування не повинна перевищувати значень відповідно до вимог ГОСТ 5976-90.
5.1.16. Допустимі спрацювання стінок проточної частини вибухозахищених вентиляторів не повинні перевищувати 50 % їх товщини, а допустимі спрацювання робочого колеса - не більше 30 % їх товщини.
5.1.17. Натяг приводних ременів необхідно оцінювати за зниженням частоти обертання робочого колеса вентилятора, яке повинно становити не менше 96 % від проектного.
5.1.18. Натяг приводних ременів слід регулювати відповідно до вимог "Ремни приводные клиновые нормальных сечений. Технические условия" (ГОСТ 1284.2-89).
5.2. Вимоги до експлуатації ременів
5.2.1. Передача клиновими ременями здійснюється одним або декількома ременями. Під час роботи клинових ременів у канавках шківів контакт повинен здійснюватися тільки між бічними (робочими) поверхнями ременів і шківів.
5.2.2. Технічні вимоги, розраховані діаметри, профілі канавок шківів повинні бути виконані відповідно до вимог "Шкивы для приводных клиновых ремней нормальных сечений. Общие технические условия" (ГОСТ 20889-88).
5.2.3. Ремені встановлюють на шківи ручним способом у ненапруженому стані без застосування будь-яких інструментів.
5.2.4. Вали шківів передачі повинні бути розташовані паралельно, а канавки шківів - одна проти одної. Непаралельність осі шківів не повинна перевищувати 1 мм на 100 мм довжини. Осьовий зсув канавок шківів допускається не більше 2 мм на кожний метр міжосьової відстані.
5.2.5. Канавки шківів повинні бути чистими: на них не повинні потрапляти мастило, розчинники й інші речовини. Шківи не повинні фарбуватися.
5.2.6. Натяг ременів під час експлуатації необхідно періодично контролювати і регулювати, особливо протягом перших 48 годин роботи.
Натяг гілки одного ременя F0, H, для передачі із закріпленими валами обчислюють за формулою
 | , |
| де: | P | - потужність, яка передається на приводному валу передачі, кВт; |
| | Cp | - коефіцієнт динамічності і режиму у разі однозмінної роботи відповідно до вимог "Ремни приводные клиновые нормальных сечений. Передаваемые мощности" (далі - ГОСТ 1284.3-80); |
| | K | - число ременів у передачі; |
| | V | - окружна швидкість ременя, м/с; |
| | Ca | - коефіцієнт кута обхвату відповідно до вимог ГОСТ 1284.3-80; |
| | | - коефіцієнт, що враховує вплив відцентрових сил (табл. 1), H·с/м2. |
Таблиця 1. Залежність коефіцієнта від перетину ременя
| Перетин ременя | Z (0) | A | B(Б) | C(В) | D(Г) | E(Д) | EO(Е) |
| , H·с/м2 | 0,06 | 0,1 | 0,18 | 0,3 | 0,6 | 0,9 | 1,5 |
Натяг ременя контролюють за прогином гілки f під впливом певної сили Q (креслення):
Прогин гілки f, мм, повинен дорівнювати
| | , |
| де | a - | міжосьова відстань, мм. |
Силу Q, H, обчислюють за формулами:
| для нового ременя | | ; |
| для приробленого ременя | | , |
| де: | C - | коефіцієнт, який дорівнює 1,2... 1,4; |
| | C0 - | додатковий натяг, який залежить від перетину ременя, конструкції і використаних матеріалів (табл. 2). |
Таблиця 2. Залежність коефіцієнта C0 від перетину ременя
| Перетин ременя | Z (0) | A | B(Б) | C(В) | D(Г) | E(Д) | EO(Е) |
| C0, H | 20 | 40 | 60 | 150 | 320 | 470 | 780 |
5.2.7. У разі виходу з ладу одного ременя необхідно знімати весь комплект. Використання нових ременів з ременями, які використовувались, не допускається. Ремені, які використовувались, підбираються окремими комплектами.
5.2.8. Відмовою ременя вважається досягнення ним граничного стану: обриву, тріщин завглибшки до несучого шару, розшарування більше ніж на 1/3 довжини, неможливість компенсації подовження в приводі машини.
5.2.9. Середній ресурс ременів під час експлуатації в середньому режимі роботи не менше 2500 годин.
5.2.10. Застосування натяжних роликів у клиноремінних передачах необхідно уникати. У разі необхідності ролики розташовують усередині контуру передачі на веденій гілці ременя.
5.2.11. Ремені повинні зберігатися на полицях, стелажах або піддонах у затемненому приміщенні за температури від 0° C до 25° C на відстані не менше 1 м від нагрівальних приладів.
5.2.12. Під час зберігання ременів необхідно уникати дії масел, бензину та інших речовин, що руйнують гуму.
Допускається зберігати і транспортувати ремені за температури від мінус 25° C до 30° C протягом одного місяця.
5.2.13. Монтаж ременів після транспортування і зберігання за мінусової температури допускається проводити тільки після витримки їх протягом не менше 30 хв. за температури від 15° C до 25° C, або не менше 10 хв. і не більше 30 хв. за температури (55 5)° C.
5.2.14. У вибухонебезпечних приміщеннях необхідно застосовувати ремінні передачі, виконані з матеріалів, що мають питомий об'ємний електричний опір не більше 105 Ом·м, зокрема антиелектростатичні клинові ремені.
5.2.15. Під час використання ременів, виготовлених з матеріалів з питомим об'ємним електричним опором більше 105 Ом·м, слід застосовувати один із способів запобігання небезпечній електризації:
збільшення відносної вологості повітря в місці розташування ремінної передачі не менше ніж до 70 %;
електропровідні покриття (мастила) ременів. Як електропровідне покриття для шкіряних і гумових ременів рекомендується мастило (100 мас. ч. гліцерину 40 мас. ч. сажі). Мастило наноситься на зовнішню поверхню ременя під час зупинки механізму не рідше одного разу на тиждень;
неприпустимо забруднення ременів мастилом або іншими рідкими і твердими речовинами, які мають питомий об'ємний опір більше 105 Ом·м;
у вибухонебезпечних приміщеннях забороняється змащувати ремені каніфоллю, воском та іншими речовинами, що збільшують поверхневий опір.