Александр фон Гумбольдт німецький географ, мандрівник та природознавець. Народився 14 вересня 1769 року в Берліні в родині придворного курфюрста
| Вид материала | Документы |
СодержаниеKosmos: Entwurf einer physischen Weltbeschreibung |
- Александр фон Гумбольдт немецкий географ, путешественник и естествовед. Родился, 28.5kb.
- Іван котляревський, 109.51kb.
- Життєвий І творчий шлях Мольєра”, 79.46kb.
- Назва реферату: Життєвий І творчий шлях Мольєра Розділ, 88.91kb.
- Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р у с. Стопчатові Яблунівського, 136.23kb.
- Реферат на тему, 68kb.
- Список работ, обязательных для чтения по курсу «Языкознание» Гумбольдт Вильгельм фон,, 11.95kb.
- Степан Григорович Пушик народився 26 січня 1944 р в с. Вікторові, Галицького району,, 25.15kb.
- Постановою Верховної Ради України від 10 листопада 1994 року n 239/94-вр із змінами, 98.71kb.
- Гімн коханню у творчості Олександра Купріна, 48.86kb.
Александр фон Гумбольдт – німецький географ, мандрівник та природознавець. Народився 14 вересня 1769 року в Берліні в родині придворного курфюрста. Досліджував різні країни Європи, Центральну та Південну Америку, Урал, Сибір.
В 1787–1790 роках Александр фон Гумбольдт навчався в університеті у Франкфурті-на-Одері економіці та правознавству, щоб стати урядовцем, але згодом зацікавився природничими науками. У 1790 році подорожував по Франції, Нідерландах та Великобританії. У 1790–1791 роках Гумбольдт вивчав природознавство та гірничу справу в Гамбурзькій торговій та Фрайберзькій гірничій академіях, де в 1792 році отримав диплом гірського інженера. У 30-річному віці цей мандрівник був одним з найбільш освічених мешканців Європи. В 1792–1795 роках працював у гірничому відомстві, одночасно займаючись ботанікою, мінералогією та хімією.
В 1799–1804 роках Александр Гумбольдт здійснив видатну подорож в Латинську Америку. Супутником Гумбольдта був французький ботанік Еме Бонплан, який став його найближчим другом на все життя. Експедиція розпочалася в липні 1799 року, коли фрегат «Пісарро», на якому прибули двоє друзів-мандрівників, спустив якір біля міста Кумана на півночі Південної Америки (на території сучасної Венесуели). Під час подорожі іспанськими володіннями, про які в Європі знали лише з оповідань на кожному кроці Гумбольдта та Бонплана підстерігали небезпеки та несподіванки. Двоє мандрівників проходили вздовж великих річок – Ориноко, Ріу-Негру, Амазонки. Ці туристи сходили на вершини вулканів Котопахі, Чимборасо, Попокатепель. Вони відвідали і Кубу. Мексиканці, довідавшись про досягнення Гумбольдта, присвоїли йому титул «бенемеріто», що означає «людина, що має великі заслуги перед батьківщиною. Подорожуючи, цей природознавець весь час збирав колекції мінералів, гербарії рослин досліджених територій. 24 серпня 1804 року Гумбольдт з Бонпланом повернулися до Парижу, здійснивши по дорозі подорож по США. Зі здивуванням Александр дізнався, що на батьківщині виникли чутки про його смерть.
За матеріалами експедиції видатний мандрівник написав велику кількість наукових праць з замальовками, таблицями та коментарями, які повністю помістилися в 34 великих томах. Досліджуючи клімат освоєних територій, Александр Гумбольдт порівнював його особливості у прибережних та внутрішніх регіонах, знаходив подібності та відмінності і так започаткував нову науку – кліматологію. Також, по суті, цей географ створив нову галузь географії – географію рослин. До нього дослідники обмежувалися лише описами рослинності. Але Гумбольдт намагався знайти якісь закономірності розповсюдження рослин на певних територіях і досяг немалого успіху в цьому занятті. Вивчаючи Південну Америку, цей природознавець виявив зв’язок між видами рослин та висотою місцевості над рівнем моря.
Після подорожі в Латинську Америку Александру Гумбольдту вдалося здійснити ще одну недовгу поїздку, під час якої він разом з геологом Леопольдом фон Бухом і Жозефом Гей-Люссаком здійснив сходження на вулкан Везувій.
В листопаді 1805 року Александр фон Гумбольдт повернувся до Берліну, а в 1807 році, супроводжуючи принца Вільгельма, від’їхав до Парижу, де прожив ще майже два десятиліття, працюючи над матеріалами подорожі в Південну Америку.
Повністю закінчивши роботу над звітами експедиції, Александр Гумбольдт в травні 1827 року знову повернуся в Берлін. В 1829 році цей вже відомий мандрівник здійснив подорож Росією, відвідавши Урал, Алтай та побережжя Каспійського моря. Підсумком експедиції став трьохтомний твір «Центральна Азія» (Asie Centrale), який був виданий в 1843 році.
Найголовнішою науковою працею Александра Гумбольдта став твір «Космос або фізичний опис світу» ( Kosmos: Entwurf einer physischen Weltbeschreibung). В 1845 році вийшов перший його том, а останній, четвертий, був закінчений в 1858 р. Успіх цього твору був величезним. Його називали найпопулярнішою після Біблії книгою, а перший том, відразу перекладений на кілька мов, до 1851 року був виданий тиражем понад 800 тисяч примірників.
Александр фон Гумбольдт помер 6 травня 1859 року в Берліні. Його ім’ям названо багато географічних об’єктів (зокрема, хребти в Центральній Азії та Північній Америці, Перуанська течія, гора на острові Нова Каледонія, льодовик у Гренландії, річка та кілька населених пунктів у США), деякі рослини і кратер на Місяці. Іменами Александра Гумбольдта та його брата Вільгельма, видатного мовознавця та філософа, дотепер називається один з університетів Берліну.