Матеріали до доповіді академіка нан україни Б.Є
| Вид материала | Документы |
- Наукові досягнення та розробки установ нан україни за 2011 рік, 233.7kb.
- Програма конференції передбачає: пленарні доповіді провідних науковців та представників, 93.09kb.
- Міжнародне право навколишнього середовища: стан та перспективи розвитку Матеріали Міжнародної, 2897.83kb.
- “матеріали електронної техніки, 168.29kb.
- Пропозиції комісії з питань подальшого підвищення ефективності діяльності нан україни, 83.7kb.
- Національна академія наук україни інститут історії україни член-кореспондент нан україни, 756.03kb.
- До постанови Президії нан україни від 22. 06. 2005, 53.41kb.
- Згідно ст. 50 Конституції України та Закону України від 25., 3635.02kb.
- Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, 59.59kb.
- Ects – інформаційний пакет фізичний факультет загальний опис факультету, 1358.93kb.
| | Матеріали до доповіді академіка НАН України Б.Є.Патона на розширеному засіданні Президії НАН України з питання “ Про активізацію участі установ НАН України у науковому забезпечені вирішення актуальних проблем розвитку держави ”. (10 червня 2009 р.) |
1. Шановні колеги! Сьогодні на розширеному засіданні Президії нам необхідно розглянути та затвердити заходи з активізації участі установ нашої Академії у науковому забезпечені вирішення актуальних проблем розвитку держави та вдосконалення їх діяльності відповідно до нинішніх умов та викликів.
Основні завдання Національної академії наук на сучасному етапі були грунтовно обговорені на сесії Загальних зборів, що відбулася 15 квітня ц.р. Зокрема, серйозні пріоритети у діяльності Академії були визначені у промові Президента України В.А.Ющенка. Серед них – участь вчених у формуванні національної відповіді на виклики економічної кризи, реалізації енергетичної стратегії та забезпечення енергетичної безпеки країни, розвиток широкого спектру актуальних соціогуманітарних досліджень.
Додам до цього, що 29 квітня на своєму засіданні в оновленому складі Президія Академії означила першочергові завдання та напрями роботи на найближчу перспективу.
Дозвольте зараз зупинитися лише на окремих найбільш принципових питаннях.
2. Перш за все, щодо нашої діяльності з наукового забезпечення вирішення найважливіших державних проблем і, насамперед, інноваційного оновлення економіки, підвищення її конкуренто-спроможності.
Ця робота має проводитися значно активніше. Від Академії чекають підготовки вагомих аналітичних і прогнозних матеріалів з стратегічних питань подальшого розвитку нашої держави, підготовки крупних інноваційних проектів, реалізація яких дозволить суттєво підвищити технічний рівень та конкурентоспроможність вітчизняного виробництва. Зараз важливим завданням Академії стає науково-технічне забезпечення реалізації антикризових програм та проектів Уряду, міністерств і відомств, органів місцевого самоврядування, великих виробничих підприємств, розширення з ними співпраці з метою широкого впровадження результатів наукових досліджень.
Цілком зрозуміло, що роль Національної академії наук у вирішенні першочергових завдань розвитку країни значною мірою визначалася і буде й надалі визначатися співпрацею з державною владою. Необхідно забезпечити практичне наповнення визначених спільно з Урядом 10 найважливіших напрямів наукових досліджень і розробок, що здатні суттєво вплинути на соціально-економічний розвиток країни. На жаль, аналізуючи підсумки реалізації цих напрямів за майже півтора року, що пройшли від часу їх схвалення, слід констатувати вкрай недостатню кількість дійсно вагомих результатів.
Можна, безумовно, посилатись при цьому на відсутність відповідних цільових асигнувань, погіршення економічної ситуації у виробництві. Але очевидною є й недостатня робота наших вчених, наукових установ та організацій Академії по практичній реалізації визначених пріоритетів. Тому на цьому питанні потрібно зосередити зусилля наших секцій, відділень і наукових установ. Вирішенню цих задач мають всебічно сприяти і представники Академії у складі колегій та науково-технічних рад міністерств і відомств. Мабуть, враховуючи нинішні обставини, на часі є й певний перегляд переліку цих пріоритетів, концентрація уваги і зусиль на найбільш актуальних з них.
Далі. На першочергове місце висувається питання посилення реального впливу соціогуманітарних наук на суспільний розвиток. Потребує оновлення система досліджень, спрямованих на комплексне вивчення всієї панорами процесів і змін, що відбуваються в нашому суспільстві. Успішне вирішення цього завдання вимагає ґрунтовного перегляду самих дослідницьких пріоритетів Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України, актуалізації перспективних напрямів комплексних міждисциплінарних досліджень з проблематики, пов’язаної не лише з виведенням України з системної кризи, але, головне, з забезпеченням динамічного післякризового розвитку.
3. Далі щодо безпосередньої організації наукових досліджень, підвищення їх ефективності.
Слід врахувати цілий ряд важливих завдань, що останнім часом постали перед Академією. Серед них – формування більш ефективної системи та реальних механізмів координації фундаментальних досліджень в країні. Нам необхідно забезпечити практичну реалізацію Основних наукових напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень, які були нещодавно затверджені Міжвідомчою радою з координації фундаментальних досліджень, перегляд з їх врахуванням відомчих тематичних планів, якісну експертизу фундаментальної тематики всіх наукових установ країни. Вирішення цих завдань потребує, насамперед, розширення взаємодії наших відділень наук, установ Академії із закладами галузевих академій наук, міністерств та відомств.
Одним з найважливіших чинників підвищення ефективності наукової діяльності є своєчасне оновлення тематики фундаментальних та прикладних досліджень. Відділенням та установам необхідно проводити цю роботу на постійній основі з урахуванням світових тенденцій розвитку науки і техніки та потреб вітчизняної економіки.
Нам слід також продовжити роботу з оптимізації мережі наших наукових установ, приведення її до сучасних потреб, реорганізації або ліквідації тих установ, які протягом тривалого часу не дають належної наукової віддачі та мають стабільно низький науковий рейтинг. Це – вкрай важливе завдання секцій та відділень.
4. Шановні колеги! Хочу звернути вашу увагу, що у 2009 році планові показники фінансового забезпечення наших наукових установ із загального фонду держбюджету скорочено на 11% у порівнянні з минулим роком. Крім того, вкрай нерівномірним є й помісячний розподіл цих асигнувань і значна їх частина, понад 34%, запланована на IV квартал. Вже виникають певні проблеми із своєчасним отриманням Академією запланованих коштів. Так, починаючи з березня ми практично не маємо надходжень на так звані «інші видатки», тобто на заходи з ремонту приміщень, придбання матеріалів, охорону наших об’єктів. Все це, безумовно, створило труднощі в роботі інститутів і, незважаючи на всі зусилля Президії, очікувати суттєвого покращенні ситуації з бюджетним фінансуванням найближчим часом, очевидно, немає підстав.
За таких умов особливої гостроти набуває проблема найширшого залучення позабюджетних коштів. На жаль, за останні п‘ять років питома вага власних надходжень наукових установ і організацій Академії в загальному обсязі фінансуванні зменшилася з 26 до 19 відсотків. Вкрай низькими є показники обсягів госпдоговірної тематики по відділеннях біохімії, фізіології і молекулярної біології (3,9%), хімії (8,5%), ядерної фізики та енергетики (11,3%), наук про Землю (12,8%).
Це абсолютно не відповідає потенційним можливостям установ цих відділень і потребує особливої уваги з боку їх академіків-секретарів. І, в першу чергу, самим нашим інститутам треба, нарешті, навчитися заробляти необхідні кошти. Мова йде про отримання замовлень з боку міністерств та інших організацій, виконання договорів з крупними вітчизняними та закордонними підприємствами, грантів на проведення наукових досліджень і розробок. Необхідно вишукувати й нові, сучасні підходи до вирішення цих проблем.
5. Потребує подальшого суттєвого вдосконалення інноваційна діяльність та розвиток інноваційної інфраструктури Академії.
В освоєнні та випуску високотехнологічної продукції за сучасними розробками науковим установам повинні сприяти їх організації дослідно-виробничої бази. Слід при цьому зазначити, що в останні роки інститути значною мірою втратили інтерес до неї, хоча ця база створювалась саме для доведення розробок установ до стадії завершення та готовності до впровадження.
На жаль, діяльність організацій дослідно-виробничої бази не відповідає сучасним вимогам, тому є вкрай необхідною її реструктуризація. Йдеться, зокрема, про реорганізацію окремих проблемних організацій ДВБ, створення на їх основі підприємств інноваційного типу, в тому числі таких, які були б здатні працювати одразу в інтересах декількох близьких за профілем наукових установ. Всю цю роботу нашим інститутам треба розповсюдити і на широке коло різноманітних за організаційною формою підприємницьких структур, свого часу створених ними для трансферу розробок та технологій.
Важливим елементом інноваційної інфраструктури є технологічні парки. Наприкінці травня в Інституті електрозварювання ім.Є.О.Патона було проведено круглий стіл, на якому розглядався стан та перспективи розвитку технологічних парків та інноваційних структур інших типів. Комітет Верховної Ради з питань науки і освіти ініціює прийняття законів щодо розблокування їх діяльності і є надія що вони запрацюють на належному рівні. Разом з тим, подальше перетворення технологічних парків у реальний фактор прискорення інноваційного розвитку потребує не тільки удосконалення відповідної нормативно-правової бази, що дуже важливо, але й значно більшої уваги до них та участі в їх роботі інститутів Академії.
Не можуть стояти осторонь інноваційної діяльності і наші регіональні наукові центри, які повинні посилити свою роботу із наукового забезпечення інноваційного розвитку відповідних регіонів.
Вченим Академії, насамперед, економістам, необхідно взяти активну участь у роботі з підготовки Стратегії інноваційного розвитку на 2010-2020 роки, проект якої найближчим часом буде розглянуто на парламентських слуханнях. Треба також працювати з Державним агентством з інвестицій та інновацій над формуванням інноваційних структур нового типу – так званих інноваційних кластерів.
6. Шановні колеги! Принципового удосконалення потребує й діяльність щодо кадрового забезпечення наших установ.
Слід зауважити, що вже найближчим часом можна очікувати нового етапу еміграції молодих вчених, оскільки провідні держави світу прийняли рішення про суттєве збільшення фінансування наукової діяльності. Як і минулого разу, ця проблема в першу чергу стосуватиметься фахівців інженерних та технічних дисциплін. Академія має величезний науковий потенціал і нашим установам треба все зробити, щоб їх фахівці працювали на благо України. Так, вже неодноразово говорилось про необхідність використання досвіду Індії, Бразилії, Китаю та інших країн, де обіг програмної продукції щороку зростає на 40-50%. Індійські програмісти заробляють для країни стільки ж, як російські нафтовики. Наші програмісти не гірші закордонних і установи, зокрема Кібернетичного центру, повинні докласти всіх зусиль для ефективного використання їх потенціалу.
Пріоритетом кадрової політики Академії, її установ має бути залучення і закріплення талановитої молоді. Завдяки запровадженню різноманітних форм підтримки наукової молоді, як на державному рівні, так і на рівні Академії, її чисельність в НАН України щороку зростає. Але ця тенденція властива не всім нашим інститутам. На жаль, є установи, в яких ситуація із молодою науковою зміною катастрофічна. Так, в інститутах електронної фізики; загальної енергетики; геології та геохімії горючих копалин наприкінці 2008 року працювало від одного до трьох молодих учених, а їх частка в чисельному складі наукових співробітників зазначених установ коливається від 2 до 5%. В цілому, найбільш складна ситуація з науковою молоддю спостерігається у відділеннях фізико-технічних проблем енергетики та механіки.
Перш за все відділенням та установам Академії необхідно організувати більш широку участь молодих науковців у конкурсах, що проводяться в рамках існуючої системи їх адресної підтримки.
Характерним є такий приклад. За останні роки відбулося збільшення кількості та розміру грантів НАН України на реалізацію наукових проектів молодих учених. Разом з тим, маємо суттєве зменшення кількості запитів. Так, якщо в 2003 та 2007 роках конкурс становив в середньому 2 запити на 1 грант, то у поточному році лише 1,5 запитів. Крім того, у ряді відділень конкурс взагалі був відсутній, адже кількість запитів була меншою або дорівнювала квоті грантів, закріплених за цим відділенням. Така ситуація склалася у відділеннях інформатики; механіки; ядерної фізики та енергетики; історії, філософії та права.
Незрозумілою є й низька активність науковців окремих установ у здобутті щорічних премій для молодих вчених Президента України. За 7 останніх років в цьому конкурсі жодного разу не брали участь молоді науковці Донецького фізико-технічного інституту ім. О.О. Галкіна, Інституту геофізики ім. С.І.Субботіна, Інституту газу, Інституту ядерних досліджень, Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка, Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.
Необхідно, нарешті, перейти й до практичних дій зі створення в Академії сучасних науково-навчальних структур за новітніми напрямами науки, в тому числі університету з підготовки магістрів, домогтися законодавчого надання Академії права здійснювати освітню діяльності. І, безумовно, має бути вироблена та реалізовуватися цілеспрямована, системна кадрова політика, яка б охоплювала всі вікові рівні та напрями роботи.
7. Вирішення кадрової проблеми потребує уваги і до проблем покращення соціального забезпечення наших працівників. Необхідно на державному рівні вжити заходів щодо підвищення заробітної плати та пенсій, забезпечення науковців доступним житлом. Для вирішення цієї болючої проблеми Управління справами має вже найближчим часом подати пропозиції до Кабінету Міністрів щодо відновлення починаючи з наступного року окремої бюджетної програми із будівництва службового житла для співробітників Академії. Президія буде ініціювати врахування її пропозицій в державній цільовій соціально-економічній програмі будівництва (придбання) доступного житла на 2009-2016 роки.
Потребує суттєвого поліпшення медичне обслуговування співробітників Академії. Розв’язання цих та інших соціально-побутових проблем вимагає чіткої організації роботи відповідних підрозділів апарату Президії. Але не повинні стояти осторонь цих питань і наші установи.
8. І ще про одне вкрай важливе питання. В сучасних умовах актуальним завданням для вчених Академіє та її установ є турбота про зростання авторитету науки у нашому суспільстві, популяризація її досягнень. Секціям, відділенням та установам необхідно активізувати роботу, спрямовану на утвердження в громадській думці позитивного іміджу науки та Національної академії наук, пропагувати досягнення українських вчених у різних галузях, протидіяти поширенню псевдонаукових ідей. Треба, щоб повсякденною справою для наших вчених стала участь у роботі прес-клубів та «круглих столів», проведення брифінгів, виступи на радіо і телебаченні, публікація у пресі. Формуванню атмосфери відкритості й демократизму мають сприяти й систематичні спільні наукові сесії Академії, її секцій та відділень з галузевими академіями наук, вищими навчальними закладами, міністерствами і відомствами, громадськими та творчими організаціями. Досвід проведення щорічних фестивалів науки засвідчив величезний інформаційно-пропагандиські можливості таких заходів, і установам треба активно їх використовувати.
9. Шановні колеги! Безумовно, вдосконалення діяльності установ в сучасних умовах потребує вирішення й таких важливих питань, як суттєве поліпшення матеріально-технічного та інформаційного забезпечення досліджень, удосконалення видавничої діяльності, активізація нашої міжнародної співпраці, створення дієвої системи захисту майнових інтересів Академії. За браком часу дозвольте на цих питаннях детально не зупинятися.
На завершення свого виступу хотів би зазначити таке. Нам необхідно виробити дійсно конкретну обґрунтовану програму діяльності Академії на найближчий період, затвердити відповідні заходи. Але, головне – це відповідальне ставлення та наполеглива робота на всіх рівнях для того, щоб ці заходи були ефективно реалізовані.
Дякую за увагу. Переходимо до обговорення.