Доповідь/Технічні науки інформатика, обчислювальна техніка та автоматизація

Вид материала

Документы

Содержание Робочих навчальних планів Робочих навчальних планів Робочих навчальних планів Робочих навчальних планів

Подобный материал:

• Доповідь/Технічні науки інформатика, обчислювальна техніка та автоматизація, 134.01kb.
• Доклад/Технічні науки інформатика, обчислювальна техніка та автоматизація, 62.97kb.
• Доклад/Технічні науки інформатика, обчислювальна техніка та автоматизація, 55.99kb.
• Ютерні науки" Галузь знань: 0501 "Інформатика та обчислювальна техніка", 131.02kb.
• О. С., Хіхловська І. В. Обчислювальна техніка та мікропроцесори посібник з дисципліни, 294.81kb.
• Який рівень навичок роботи з комп'ютером передбачає дати курс "Інформатика й обчислювальна, 688.46kb.
• Харківський національний університет радіоелектроніки, 100.63kb.
• Програмне забезпечення систем” Галузь знань: 0501 “Інформатика та обчислювальна техніка”, 309.64kb.
• Програмне забезпечення систем” Галузь знань: 0501 “Інформатика та обчислювальна техніка”, 582.38kb.
• Програма гуртка "Інформатика та обчислювальна техніка" курс "Основи Web-дизайну", 127.52kb.

Доповідь/Технічні науки – інформатика, обчислювальна техніка та автоматизація

УДК 681.3.07

Полянський А. ,Савицький А.Й.

РОЗРОБКА АВТОМАТИЗОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

СТВОРЕННЯ РОБОЧИХ НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”, КБ інформаційних систем, Кафедра технічної кібернетики


Автоматизована інформаційна система (АІС) „Робочі навчальні плани” входить до складу підсистеми „Навчальний процес” єдиного інформаційного середовища (ЄІС) університету. Головними задачами цієї АІС є наступні:

1. Автоматизоване формування Робочих навчальних планів за напрямом підготовки, спеціальністю, освітньо-кваліфікаційним рівнем, випусковою кафедрою, факультетом (інститутом), формою навчання, терміном навчання, кваліфікацією – виконується заступниками завідуючих кафедр з методичної роботи на випускових кафедрах.
   
2. Перегляд та аналіз Робочих навчальних планів кафедри – виконується завідуючими кафедр факультетів (інститутів).
   
3. Редагування, підготовка до друку та друк Робочих навчальних планів – виконується заступниками завідуючих кафедр з методичної роботи на випускових кафедрах.
   
4. Перегляд та аналіз всіх Робочих навчальних планів навчального напрямку університету – виконується робітниками відділу департаменту навчальної роботи університету.
   

Основою робочих процесів формування Робочих навчальних планів є затверджені методики розрахунку годинного навантаження на тижні учбового семестру, обсягів дисциплін в годинах та кредитах ECTS, розподілу контрольних заходів за семестрами.

Основою інформаційного забезпечення АІС „Робочі навчальні плани” є створена Єдина система класифікації, кодування та індексації інформаційних ресурсів університету й банк даних інформаційних ресурсів університету.

Основна ідея проекту полягає в створенні єдиного електронного сховища всіх робочих навчальних планів кафедр університету, до якого мали б доступ інші інформаційні системи (наприклад: АІС „Облік індивідуальної навчальної роботи викладачів університету” і АІС „Облік методичних матеріалів”), а також створення єдиного стандартизованого програмного інструментарію для перегляду, створення й редагування Робочих навчальних планів. База даних АІС інтегрується в загально-університетську та за допомогою реплікації періодично оновлюється.

Особливістю даної системи є вибір web-платформи для її реалізації. Створюється сайт, який розміщується на сервері в мережі університету, і користувачі працюють з АІС через Інтернет браузер. Такий підхід дозволяє значно зменшити витрати на впровадження та супровід.

Щоб система відповідала сучасним вимогам швидкодії та інформаційної надійності, вона розробляється з використанням новітніх ІТ-технологій ASP.NET та ADO.NET (технологія доступу до даних). ASP.NET це складова частина платформи Microsoft.NET і є розвитком більш старої технології Microsoft ASP. Ця технологія забезпечує програмну модель та інфраструктуру для створення масштабованих, безпечних та стійких web-програм. З її допомогою розробка стала значно легшою ніж з попередніми технологіями для програмування в мережі Internet. ASP.NET має перевагу у швидкості в порівнянні з іншими технологіями, заснованими на скриптах, тому що код на стороні web-сервера звичайно компілюється в одну або декілька DLL. А використання на сторінках сайту елементів технології AJAX (технологія асинхронних запитів на сервер) дозволяє взаємодіяти з серверною частиною додатку практично в режимі реального часу, без перезавантаження всієї web-сторінки.

В якості СУБД було обрано MS SQL Server 2008, що зумовлено перевагами адміністрування, налаштування, надійності, зручності та найбільшої сумісності з технологією ADO.NET.

Всі операції з даними відбуваються з використанням процедур та функцій, що зберігаються. Це значно підвищує швидкість роботи додатку з базою даних, а також безпеку додатку, оскільки неможливо передати підзапит у параметрах (протидія SQL-Injection). До того ж вони дозволяють відокремити логіку роботи з даними у базі даних від логіки додатку, що покращує ефективність розробки додатку та подальшої його модифікації.

На основі аналізу задач, що повинні вирішуватись в АІС „Робочі навчальні плани”, зроблений висновок щодо необхідності створення спеціальної моделі доступу до даних, яка б відповідала наступним вимогам:

1. Легкість подальшої модифікації.
   
2. Наочність та простота.
   
3. Надійність.
   
4. Велика гнучкість.
   
5. Велика швидкодія роботи з базою даних.
   
6. Врахування питань безпеки роботи додатку.
   

Така спеціальна модель доступу до даних була розроблена. Суть її полягає в тому, що код роботи з базою даних не вбудовується безпосередньо в частину додатку на стороні клієнта, а інкапсулюється в спеціальний виділений клас. Щоб виконати операцію бази даних, клієнт створює екземпляр даного класу і викликає відповідний метод.

Щоб створити добре інкапсульований, оптимізований компонент бази даних, котрий при необхідності можливо виконувати в окремому процесі, при створенні класу даних були додержані наступні принципи:

• Відкриття з’єднання з базою даних повинно відбуватися якомога пізніше, а закриття якомога раніше.
  
• Необхідно реалізувати обробку помилок, щоб гарантувати закриття з’єднання з базою даних.
  
• Використання практики дизайну без станів. Необхідно передавати всю необхідну методу інформацію в його параметрах, і повертати всі отримані ним значення через вихідні параметри.
  
• Неможна дозволяти „клієнту” задавати інформацію рядка підключення до бази даних. Це надає ризик порушення безпеки, ймовірність збою застарілих клієнтів і послаблює ефективність пулів з’єднань, які потребують точного збігу рядків з’єднання.
  
• Небажано підключатись під клієнтським ідентифікатором користувача.
  
• Неможна дозволяти „клієнтам” використовувати широкі відкриті запити до бази даних. Кожний запит повинен вибирати лише ті рядки, які йому потрібні.
  
• В розробленій моделі доступу до даних дизайн компонентів даних повинен використовувати окремий клас для кожної таблиці бази даних (чи логічно зв’язаних таблиць). Окремі методи доступу до даних, такі як вставка, видалення та модифікація записів, повинні розміщуватись в окремих методах цього класу.
  
• Кожне звернення до бази даних повинно використовувати виділену процедуру, що зберігається.
  

Розроблений компонент даних складається з двох класів – класу пакету даних, який є оболонкою для окремого інформаційного запису, і службового класу бази даних, який виконує операції з даними БД в коді ADO.NET (рис.1).

Рис. 1 Схема моделі доступу до даних