Анотації дисциплін напряму підготовки безпека інформаційних І комунікаційних систем

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5

знати методи паралельної обробки даних, паралельні алгоритми, паралельні процеси, показники ефективності паралельної реалізації алгоритмів та програм, принципи побудови та архітектури сучасних паралельних обчислювальних моно та мультисистем .

вміти:

Вивчання курсу дозволяє сформувати підходи до свідомого застосування методів автоматизованої розробки програмного забезпечення паралельних обчислювальних систем. Засвоєння змісту курсу важливе також з точки зору навчання практичним прийомам синтезу числової специфікації паралельних програм, оцінки їх показників ефективності та візуалізації паралельних статичних і динамічних об’єктів.

Опис дисципліни: Вступ. Загальні відомості про паралельні обчислювальні процеси та системи. Статичні та часові паралельні алгоритми і процеси. Часові паралельні алгоритми. Показники ефективності паралельної реалізації алгоритмів та їх зв`язок з вимогами практики. Метод суміщення незалежних операцій. Метод формального синтеза паралельних часових моделей алгоритму. Проектування високонадійних паралельних програмних засобів для систем управління критичними технологіями та об`єктами. Класифікація паралельних програм. Особливості програмування паралельних обчислювань. Основні напрямки рішення проблем паралельного програмування. Введення в паралельне програмування з використанням MPI («Інтерфейс Передачі Повідомлень»). Обмін даними в MPI. Колективний обмін даними в MPI. Введення в паралельне програмування з використанням PVM (Parallel Virtual Machine). Програмування з використанням PVM. Класифікація паралельних процесорів. Архитектура та функціонування суперскалярних процесорів. Паралельні архитектури. Класифікація паралельних систем по Флінну. Архітектура і функціонування паралельних процесорів з довгим командним словом VLIW. Архітектура і функціонування паралельних процесорів з управлінням потоком даних. Багатопроцесорні ЕОМ з розділяємою пам`яттю. Багатомашинні системи.

Форми організації контролю: Контроль роботи студентів при вивченні дисципліни здійснюється на практичних заняттях та лабораторних роботах шляхом проведення контрольних робіт. Підсумковий контроль здійснюється при проведенні контрольної роботи на екзамені.

Методичне забезпечення

1. Мультимедійне обладнання та електронний варіант наочних посібників.

2. Методичні вказівки к лабораторним роботам.

Рекомендована література

Базова

Воеводин В.В., Воеводин Вл. В. Параллельные вычисления. – СПб.: БХВ-Петербург, 2002. – 608 с.
Немнюгин С.А., Стесик О.Л. Параллельное программирование для многопроцессорных вычислительных систем. – СПб.: БХВ-Петербург, 2002. – 400 с.
Корнеев В.В. Архитектура вычислительных систем с программируемой структурой. – Новосибирск: Наука, 1985. – 168 с.

Допоміжна

Транспьютеры. Архитектура и программное обеспечение: Пер.с англ./Под ред. Г.Харпа. – М.: Радио и связь, 1993. – 304 с.
Корнеев В.В, Киселев А.В. Современные микропроцессоры. – М.: НОЛИДЖ, 2000. – 326 с.
Поляков Г.А. Проблемы создания систем совместного автоматического проектирования аппаратно-программных средств для мультипараллельной цифровой обработки данных // Сб. науч. тр. / 1-й Международный радиоэлектронный Форум «Прикладная радиоэлектроника. Состояние и перспективы развития» МРФ-2002. – Х.: АНПРЭ, ХНУРЭ, Ч.2, 2002. – С.241-244

АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ

ОБ’ЄКТНО-ОРІЄНТОВНЕ ПРОГРАМУВАННЯ

Лектор: доцент кафедри теоретичної та прикладної системотехніки, кандидат технічних наук, доцент, Толстолузька О.Г.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета курсу полягає у засвоєнні теоретичних основ об’єктно-орієнтовного програмування та отримання практичних навичок їх реалізації на прикладі мови С++ .

Завдання дисципліни:

- формування систематизованого уявлення о концепціях, моделях і принципах організації, покладених у основу об’єктно-орієнтованих технологій програмування;

- отримання практичної підготовки в галузі вибору та застосування технології програмування для задач автоматизації обробки інформації і управління;

- вироблення оцінки сучасного стану і перспективних напрямків розвитку вказаних технологій програмування.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

галузі застосування об’єктно-орієнтованих технологій програмування;
базові поняття та визначення, що використовуються в об’єктно-орієнтованих технологіях програмування;
особливості реалізації принципів ООП у мові програмування С++;
сучасні інструментальні засоби розробки програмного забезпечення.

вміти:

обґрунтувати необхідність використання об’єктно-орієнтованої технології для вирішення конкретної задачі;
використовувати основні синтаксичні конструкції С++;
використовувати STL для вирішення прикладних задач;
використовувати інструментальні засоби розробки об’єктно-орієнтованих програм.

Рекомендована література

Базова

Б.Страуструп. Язык программирования C++, 3-е изд./Пер. с англ. – СПб.; М.: «Невский диалект» – «Издательство БИНОМ», 1999 г. – 991 с., ил.
А. Пол. Объектно-ориентированное программирование на C++, 2-е изд./Пер. с англ. – СПб.; М.: «Невский диалект» – «Издательство БИНОМ», 1999 г. – 462 с., ил.
Элджер Дж. C++: библиотека программиста – СПб: ЗАО «Издательство «Питер», 1999. – 320 с.: ил.

Допоміжна

Г. Буч. Объектно-ориентированный анализ и проектирование с примерами приложений на C++, 2-е изд./Пер. с англ. – М.: «Издательство «Бином», СПб: «Невский диалект», 1998 г. – 560 с., ил.
Гамма Э., Хелм Р., Джонсон Р., Влиссидес Дж. Приемы объектно-ориентированного проектирования. Паттерны проектирования. – СПб: Питер, 2001. – 368 с.: ил. (Серия «Библиотека программиста»)
Керниган Б., Ритчи Д. Язык программирования Си: Пер. с англ. / Под ред. и с предисл. Вс.С.Штаркмана. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1992. – 272 с.: ил.

АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ

Комп'ютерні основи

Лектор: Добринін С.В. професор, кандидат технічних наук

Мета курсу полягає у засвоєнні студентами теоретичних основ побудови засобів комп’ютерної техніки та прищеплення практичних навичок синтезу простих цифрових схем та автоматів.

Завдання дисципліни:

- вивчення основних методів представлення та перетворення чисел, що можуть бути використані в основних системах числення;

- ознайомлення з основами представлення інформації різноманітного походження та природи в комп’ютерних системах;

- ознайомлення з особливостями представлення даних у формі, яка є найбільш прийнятною і зручною для обробки в комп’ютерних системах;

- розгляд основних логічних операцій та логічних елементів, що використовуються при побудові комп’ютерних схем;

- надання методики мінімізації, як повністю визначених, так і неповністю визначених логічних функцій;

- засвоєння основних понять та визначень, що відносяться до теорії цифрових автоматів та методики їх синтезу;

- розглядання принципів структурного синтезу таких функціональних вузлів комбінаційного типу, як різноманітних суматорів, шифраторів, дешифраторів, мультиплексорів, демультиплексорів, компараторів, перетворювачів кодів.

- розглядання принципів структурного синтезу таких функціональних вузлів послідовнісного типу, як тригери, регістри, лічильники.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

історичні та науково-технічні передумови створення комп’ютерної техніки і розвитку комп’ютерної науки;
основні системи числення, вибір системи числення для представлення в комп’ютерних засобах та системах;
методи переведення чисел і дробів з однієї позиційної системи числення в іншу;
алгоритми виконання основних арифметичних операцій в основних позиційних системах числення: двійковій, вісімковій та шістнадцятковій;
сутність і особливості кодування інформації в обчислювальній техніці і основні види кодувань;
форми представлення чисел з фіксованою та рухомою комою;
алгоритми виконання арифметичних операцій в прямому, оберненому та додатковому кодах;
основи алгебри логіки, що використовується при аналізі і синтезі цифрових схем;
основні методи і алгоритми, що використовуються при спрощенні логічних функцій в процесі синтезу цифрових схем;
методику структурного синтезу цифрових вузлів комбінаційного типу;
методику структурного синтезу цифрових вузлів накопичувального (послідовнісного) типу;
основні принципи побудови найбільш поширених вузлів цифрової обчислювальної техніки комбінаційного та послідовністного типів.

вміти:

вирішувати задачі переведення цілих чисел і дробів з однієї позиційної системи числення в іншу;
виконувати основні арифметичні операції з використанням прямих, обернених і додаткових кодів двійкових чисел;
проводити перетворення булевих функцій з використанням різних елементних базисів;
виконувати мінімізацію булевих функцій за допомогою аналітичних методів та карт Карно (діаграм Вейча);
здійснювати синтез цифрових логічних схем комбінаційного типу за заданим аналітичним описом;
вирішувати задачі синтезу цифрових автоматів на етапах складання структурних таблиць і кодування їх внутрішніх станів;
застосовувати програмно-прикладні пакети моделювання цифрових електронних схем для аналізу і синтезу цифрових пристроїв.

Опис навчальної дисципліни. Предмет і задачі навчальної дисципліни. Виникнення і розвиток обчислювальної техніки та її особливості. Представлення чисел у комп’ютерних системах та дії над ними. Кодування інформації та основні форми представлення чисел у комп’ютерних системах. Кодування чисел у комп'ютерних системах. Логічні операції і логічні елементи, що використовуються при побудові комп’ютерних схем. Логічні функції та їх аналітичний опис. Мінімізація виразів логічних функцій. Загальна характеристика схем комбінаційного типу. Структурний синтез типових вузлів комбінаційного типу. Загальна характеристика схем послідовнісного типу. Структурний синтез типових вузлів послідовнісного типу.

Форми організації контролю: Контроль засвоєння навчального матеріалу здійснюється шляхом:

- поточного контролю під час проведення практичних занять;

- прийому та оцінювання звітів з виконання лабораторних робіт;

- проведення тестування за результатами відпрацювання основних положень навчальної програми;

- проведення письмового підсумкового контролю знань.

Методичне забезпечення

1. Добринін С. В. Комп'ютерні основи: Навчальний посібник. – Х.: “ХНУ", 2008. – 235 с.

2. Добринін С. В. Аналіз можливостей пакету моделювання електронних схем Electronics Workbench: Методичні рекомендації та завдання до лабораторних робіт. – Х.: "ХНУ", 2008. – 32 с.

3. Добринін С. В. Аналіз цифрових логічних елементів: Методичні рекомендації та завдання до лабораторних робіт. – Х.: "ХНУ", 2008. – 20 с.

4. Добринін С. В. Структурний синтез і аналіз цифрових логічних схем комбінаційного типу: Методичні рекомендації та завдання до лабораторних робіт. – Х.: "ХНУ", 2008. – 16 с.

5. Добринін С. В. Структурний синтез і аналіз цифрових логічних схем послідовнісного типу: Методичні рекомендації та завдання до лабораторних робіт. – Х.: "ХНУ", 2008. – 16 с.

Рекомендована література

Базова

1. Добринін С. В. Комп'ютерні основи: Навчальний посібник. – Х.: “ХНУ", 2008. – 235 с.

2. Кравчук С. О., Шонін В. О. Основи комп’ютерної техніки: К.: "Політехніка", 2005. – 344 с.

3. Бабич М. П., Жуков І. А. Комп’ютерна схемотехніка: Навчальний посібник. – К.: "МК-Прес", 2004. – 412 с.

4. Бойко В. И. и др. Схемотехника электронных систем. Цифровые устройства. – СПб.: "БХВ-Петербург", 2004. – 512 с.

5. Самофалов Г. К. и др. Прикладная теория цифровых автоматов: Учебник. – К.: "Вища школа", 1987. – 375 с.

Допоміжна

Жмакин А. П. Архитектура ЭВМ. – СПб.: "БХВ-Петербург", 2006. – 320 с.
Леонтьев В. П. Новейшая энциклопедия персонального компьютера. – М.: "ОЛМА-ПРЕСС", 2004. – 734 с.
Брукшир Дж. Гленн. Введение в компьютерные науки. Общий обзор, 6 е издание: Пер. с англ. – М.: Издательский дом "Вильямс", 2001. – 688 с.
Малиновский Б. Н. История вычислительной техники в лицах – К.: "КИТ", 1995. – 384 с.
Самофалов Г.К. и др. Цифровые ЭВМ: Теория и проектирование. – К.: "Вища школа", 1989. – 424 с.
Савельев А.Я. Прикладная теория цифровых автоматов: Учебник. – М.: "Высшая школа", 1987. – 272 с.

АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ

Алгоритмічні мови та програмування

Лектор: Толстолузька Олена Геннадіївна, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри теоретичної та прикладної системотехніки.

Передумови вивчення. Вивчення дисципліни базується на теоретичних і практичних знаннях, одержаних студентами під час вивчення дисциплін «Інформатика», «Дискретна математика», «Вища математика».

Мета: Дати студентам знання про алгоритми, логіку програмування та базові поняття структурного програмування мовою С++ (слова, граматику та пунктуацію мови програмування, призначення та правильне використання кожної функції).

Завдання:

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

Етапи розв’язку задач за допомогою комп’ютера. Сутність кожного етапу.
Базові структури алгоритму. Основний принцип структурного проектування. Методи складання алгоритмів.
Структура програми та етапи її обробки. Поняття компілятора, інтерпретатора. Заголовні файли. Специфікація програми. Правила «гарного стилю» в програмуванні.
Модель пам’яті. Подання чисел в різних системах числення. Двійкова, шістнадцяткова система. Додатковий код.
Концепція типа. Константи, змінні, типи даних. Класифікація типів. Машинне подання цілих типів. Перечислення. Перетворення типів.
Операції, пріоритети, правила та приклади виконання.
Основні оператори: присвоєння, розгалуження, множинний вибір, цикл. Типи циклів та принципи їх застосування.
Функції. Описання, визначення, виклик. Формальні й фактичні параметри. Структура пам’яті, що відводиться під застосування (код, дані, стек, куча). Способи передавання параметрів. Параметри – значення.
Динамічні масиви. Різні способи організації багатовимірних динамічних масивів.
Структури, об’єднання. Використання перечислень, структур та об’єднань для зберігання даних з варіативною частиною.
Рекурсивні алгоритми та функції.
Файли. Робота з файлами. Текстові та бінарні файли.
Абстрактні типи даних. Стеки. Черги. Дерева.
Графи. Засоби представлення графів.
Стандартні алгоритми на графах.
Задача сортування та пошуку.
Прості алгоритми сортування. Удосконалені алгоритми сортування.
Поняття зовнішнього сортування. Алгоритми зовнішнього сортування.
Алгоритми пошуку. Лінійний та бінарний пошук.

вміти:

Розробляти прості алгоритми та програми з використанням клавіатурного введення вхідних даних та основних операторів мови С++.
Працювати з таблицею кодування, зокрема, з різними групами символів, включаючи управляючі.
Розробляти програми в яких послідовність даних, що обробляється, повинна зберігатися у статичному масиві.
Специфікувати та проектувати функції з точки зору повторного використання, відокремлювати вхідні параметри, вихідні параметри та локальні змінні функцій.
Розробляти програми з використанням динамічного управління пам’яттю: розміщення в кучі даних, визволення пам’яті для подальшого використання, адресна арифметика та доступ до даних за допомогою зсуву від базової адреси. Використовувати структури для зберігання різнотипової інформації.
Застосовувати механізми роботи рекурсивних функцій.
Працювати зі списками та деревами.
Використовувати прості та удосконалені алгоритми сортування.
Розробляти програми з використанням алгоритмів пошуку.

Опис дисципліни. Вступ. Дещо з історії обчислень. Етапи розв’язку задач за допомогою комп’ютера. Сутність кожного етапу. Приклади. Базові структури алгоритму. Основний принцип структурного проектування. Методи складання алгоритмів. Покрокова деталізація, проектування зверху-вниз та знизу-вверх. Структура програми та етапи її обробки. Поняття компілятора, інтерпретатора. Заголовні файли. Специфікація програми. Правила «гарного стилю» в програмуванні. Модель пам’яті. Система числення. Подання чисел в різних системах числення. Двійкова, шістнадцяткова система. Додатковий код. Концепція типа. Константи, змінні, типи даних. Класифікація типів. Машинне подання дійсних типів. Перетворення типів. Операції, пріоритети, правила та приклади виконання. Робота з бітовими прапорцями. Основні оператори: присвоєння, розгалуження, множинний вибір, цикл. Типи циклів та принципи їх застосування. Поняття масиву. Робота зі статичними масивами. Функції. Описання, визначення, виклик. Формальні й фактичні параметри. Структура пам’яті, що відводиться під застосування (код, дані, стек, куча). Способи передавання параметрів. Параметри – значення. Глобальні та локальні змінні, принцип локалізації. Класи пам’яті. Локальні статичні змінні. Поняття вказівника. Динамічні змінні. Передавання параметрів за адресою. Динамічні масиви. Різні способи організації багатовимірних динамічних масивів. Рядки. Функції роботи з рядками. Вказівник на функцію. Функціональний тип. Функція як параметр. Масиви функцій. Структури, об’єднання. Використання перечислень, структур та об’єднань для зберігання даних з варіативною частиною. Рекурсивні алгоритми та функції. Файли. Робота з файлами. Текстові та бінарні файли. Список. Однонаправлений список. Двунаправлений список. Абстрактні типи даних. Огляд. Стек. Засоби реалізації. Черга. Засоби реалізації. Дерева. Організація дерев. Бінарні дерева. Шляхи обходу дерева. Основні функції роботи з бінарними деревами. Графи. Способи представлення графа. Стандартні алгоритми на графах.Задача сортування та пошуку. Огляд стандартних алгоритмів. Прості алгоритми сортування: сортування вибором, сортування вставками, бульбашкове сортування. Удосконалені алгоритми сортування: сортування Шелла, пірамідальне сортування, швидке сортування. Поняття зовнішнього сортування. Алгоритми зовнішнього сортування. Алгоритми пошуку. Лінійний та бінарний пошук.

Форми організації контролю: Дисципліна «Алгоритмічні мови та програмування» вивчається в 1 і 2 семестрах навчання та передбачає лекції, лабораторні роботи, практичні заняття й самостійну роботу. У першому семестрі складають залік, у 2 – іспит.

Рекомендована література.

Базова

.Павловская, Татьяна Александровна C/C ++. Программирование на языке высокого уровня : учебник для вузов : / Павловская, Татьяна Александровна . - СПб.: Лидер, 2010 . - 460 с.
Павловская Т. А., Щипак Ю.А. С\С++. Структурное программирование: Практикум - СПб.: Питер, 2002 . - 240 с.
Прата, Стивен Язык программирования C ++. Лекции и упражнения. Platinum Edition : Методическое пособие : перевод с : англ. / Прата, Стивен . - М.; СПб.; К. : ДиаСофтЮП, 2005 . - 1097 с.

Допоміжна

1. Глушаков, Сергей Владимирович. Язык программирования С++: Учебный курс : / Глушаков, Сергей Владимирович, Коваль, Александр Викторович, Смирнов, Сергей Викторович . - Х. : Фолио ; Ростов-н/Д : Феникс, 2001 . - 500 с.

2. Харви Дейтел, Пол Дейтел. Как программировать на С: пер с англ. – М.: ЗАО «Издательство БИНОМ», 2000. – 1008с.

Інформаційні ресурси

Комп’ютерний клас.

Інтегроване програмне середовище Microsoft Visual Studio 2008

АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ

Екологія

Лектори: Попов Геннадій Федорович, доцент кафедри моделювання систем і технологій.

Статус: нормативна.

Курс, семестр: 4 курс, 7 семестр.

Кількість годин: Всього 54 академічних годин; лекцій - 24 годин,

практичні заняття -8 годин, семінарські заняття – 4 години, cамостійна робота - 18 годин. Модуль 1 – курс лекцій, тестування поточних знань, що отримані на лекціях.

Cамостійна робота. Іспит.

Попередні умови для вивчення дисципліни: бажані знання по фізиці, біології, вищій математиці, інформатиці.

Опис дисципліни (зміст, цілі, структура):

Радіаційна екологія є один із важливих розділів загальної екології. Радіаційна екологія вивчає природу і джерела радіоактивного випромінювання, дію іонізуючого випромінювання на людину і на навколишнє природне середовище, міграцію радіонуклідів в навколишньому середовищі, радіаційну чутливість живих організмів, наслідки радіоактивного забруднення навколишнього середовища, радіоекологічні проблеми ядерної енергетики, принципи радіаційного нормування, принципи радіаційного і дозиметричного контролю, способи захисту від випромінювання, законодавство в області радіаційної безпеки.

Радіаційне випромінювання є важливим природним і техногенним фактором у житті біосфери і є найбіль критичним для людини. Швидкий розвиток ядерної енергетики і широке використання джерел іонізуючого випромінювання в різних областях науки, техніки і народного господарства створили потенційну загрозу радіаційної небезпеки для людини і забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами.

В останні роки питання забруднення навколишнього середовища радіоактивними відходами стали особливо актуальними. Аварії на атомних електростанціях і атамоходах, заводів по переробці радіоактивних відходів має вплив найбільш гостро в локальних зонах, однак вони не менш безпечні і у глобальному масштабі, підвищуючи середній рівень радіоактивності у біосфері. Забруднення біосфери відбувається і як наслідок проводимих раніше іспитів ядерної зброї.

Необхідно також відмітити, що у багатьох місцях світу зустрічаються окремі ділянки із підвищеним рівнем природньої радіації. Підвищений фон радіоактивності для деяких районів земної кулі є постійним екологічним фактором, який оказує різну дію на все живе.

Курс «Радіаційна екологія» призван допомогти розібратися із дією випромінювання на все живе.

Мета:

Мета викладання даної дисципліни полягає в тому, щоб сформувати у студентів уявлення про дію іонізуючого випромінювання як екологічного фактора на усі структурні елементи біосфери.

Для досягнення зазначеної мети ставляться завдання вивчення:

• фізичної природи та законів радіоактивного розпаду;

• фізико-хімічних процесів при дії радіації на речовину та живі тканини;

• оцінки небезпеки радіаційного опромінення та основ нормування радіаційного опромінення;

• способів і засобів радіаційного контролю та захисту;

• техногенних і природних джерел радіації;

• стану навколишнього середовища в районах розміщення АЕС і інших підприємств • повного ядерного паливного циклу, а також на територіях із радіоактивним забрудненням;

• захисту і профілактики від радіаційного опромінення та інші питання.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен знати:

• схеми радіоактивних перетворень і одиниці виміру радіоактивності;

• природні і штучні джерела радіації та состави випромінювання;

• основні закономірності поводження радіонуклідів у навколишньому середовищі та шляхи їх надходження в рослини, організми тварин і людини;

• радіобіологічні ефекти та екологічні зміни, що виникають у результаті дії радіації на навколишнє середовище;

• характер впливу ядерних об'єктів на навколишнє природне середовище при їхньому нормальному режимі роботи і у випадку аварійних ситуацій;

• основні екологічні проблеми ядерно-паливного циклу;

• шляхи рішення проблеми радіоактивних відходів;

• норми радіаційної безпеки.

Програма дисципліни складається з 1-го модуля, що охоплює 18 тем, і списку літератури.

Модуль 1. Явище радіоактивності. Ядерні реакції. Іонізуюче випромінювання. Джерела іонізуючого випромінювання. Взаємодія іонізуючого випромінювання з речовиною. Радіоактивність навколишнього середовища. Штучні джерела іонізуючих випромінювань. Вражаючі фактори ядерної зброї. Детектори і системи в радіаційному моніторингу навколишнього середовища.

Ядерні реактори. Атомна енергетика. Атомні електростанції. Екологічні проблеми ядерно-паливного циклу. Атомний флот. Плавучі АЕС. Ядерно-паливний цикл. Проблеми відпрацьованого ядерного палива. Вивід АЕС із експлуатації та консервування. Радіаційні катастрофи. Радіобіологічні ефекти. Норми радіаційної безпеки. Дози опромінення.

Форми навчання: лекції та самостійна робота.

Методи навчання: проведення лекцій, на яких дається основний систематизований матеріал курсу, лекції представлено у вигляді презентацій Power Point на мультімедійному обладнанні; відповіді на запитання студентів по кожному розділу теми, обговорення найбільш складних лекційних питань; показ відеофільмів про принцип роботи ядерних реакторів, атомної електростанції, радіаційного обладнання, атомної зброї; індивідуальні завдання для самостійної роботи. Самостійна робота студентів включає работу із учбовою і науковою літературою, із інтернетом і закінчується написанням реферату.

Форма організації контролю знань: поточне тестування студентів, підсумкове тестування на іспити.

Критерії оцінювання: до іспиту допускаються студенти, що виконали навчальний план, а саме: прослухали курс лекцій, мають конспект лекцій, мають реферат із питань виконання самостійної роботи.

Навчально-методичне забезпечення:

Програма;
Календарний план вивчення дисципліни;
Електронний конспект лекцій;
Лекції у вигляді презентацій Power Point;
Тематичні відеофільми;
Перелік завдань для самостійної роботи;
Список літератури та інформаційних ресурсів;
Список завдань до іспиту.

Мова викладання: російська ( в зв’язку з тим, що групи містять значну кількість іноземних студентів, у яких в контракті мовою викладання зазначена російська ).

.Список рекомендованої літератури:

Основна література

1. Коваленко Г.Д. Радиоэкология Украины. Изд. ИНЖЭК. Харьков.2008.

2. Вальтер А.К., Залюбовский И.И. Ядерная физика. Высшая школа. Харьков. 1974.

3. Ю. Одум. Основы экологии. Издательство "Мир", Москва. 1975.

4. Белозерский, Г. Н. Радиационная экология . - М. : Академия, 2008. - 384 с.

Безопасность жизнедеятельности. Защита населения и территорий в чрезвычайных ситуациях : учебное пособие для вузов. М. : Академия, 2008. - 297 c.
Прохоров, Б. Б. Социальная экология: учебник для вузов. М. : Академия, 2007. - 412 с.

7 . Сапожников, Ю. А. Радиоактивность окружающей среды. Теория и практика : учебное пособие / 2006. - 286 с.

8. Пивоваров, Ю. П. Радиационная экология : учебное пособие для вузов / М. : Академия, 2004. - 240 с.

Ярмоненко С.П. “Радиобиология человека и животных”, ВШ, Москва. 1997г.
Лисовский Л.А. “Радиационная экология и радиационная безопасность”, Мн. 1997г.

11. Бабаев Н.С. В.Ф. Демин, Л.А. В.А. Легасов, Ю.В. Сивинцев. Ядерная энергетика,

человек и окружающая среда. М: «Энергоатомиздат», 1984.

Додаткова література

1. Кудряшов Ю.Б. Радиационная биофизика. М.: Физматлит, 2004.

2. Н. Г. Гусев, Е. Е. Ковалев, В. П. Машкович, А. П.Суворов. Защита от ионизирующих

излучений. М.: "Энергоатомиздат", 1990.

3. Жабо В.В. Охрана окружающей среды на ТЭС и АЭС. - М.: Энергоатомиздат, 1992.

4. Изотопы: свойства, получение, применение. В 2-х томах. ФИЗМАТЛИТ. Москва. 2005.

5. Ковальський О.В. Лазар А.П., Людвинський Ю.С. та ін. Радіаційна медицина. Київ.

Здоров’я.-1993..

Інформаційні ресурси

ergy.ru
http//ruatom.ru (( Ат.электрост, яд.реакторы, яд.физика, яд.оружие…….)
http// nuclphys.sinp.msu.ru
http//atomas.ru
http//www.cpce.ru/tools/rtad_iocham_main.shtml

6. dia.org/

АНОТАЦІЇ ДИСЦИПЛІН НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ

Безпека інформаційних і комунікаційних систем

МАГІСТР, СПЕЦІАЛІСТ

АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ

Патентознавство та авторське право

Викладач: завідувач лабораторії системотехніки, асистент кафедри Артюх О.А.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета навчальної дисципліни

Ознайомити студентів з основними поняттями патентної системи, основними об’єктами та суб’єктами інтелектуальної та промислової власності, отримати навички визначення рівня техніки за патентною та науково – технічною інформацією, отримати навички проведення патентної роботи та сертифікації.

Завдання дисципліни

Після вивчення дисципліни студенти мають:

Blog

Анотації дисциплін напряму підготовки безпека інформаційних І комунікаційних систем

Содержание