Вступ

Вид материала

Документы

Содержание Закон україни Додатки Додаток 1 Шацькі озера (карта) Опис озер Велике чорне Функціональні зони Шацького національного природного парку Перспективи розвитку «зеленого» туризму

Подобный материал:

• Вступ, 323.48kb.
• Програма дисципліни кредитний модуль " основи радіоелектроніки" (для груп фф) Вступ, 153.44kb.
• Питания з Програми з курсу «Механіка», що виноситься на зм 1 вступ, 86.8kb.
• Робоча навчальна програма здисципліни: Принципи І методи аналізу художнього твору Спеціальність, 222.75kb.
• План, вступ, викладення змісту теми (як правило, 2 глави), висновок, а також список, 24.79kb.
• Вступ України до Світової огранізації торгівлі. Законодавчі зміни. Галузеві стратегії”, 72.41kb.
• Робоча навчальна програма Модуля Вступ до спеціальності Для студентів спеціальності, 404.17kb.
• Вступ до історії україни 5-й клас (35 годин), 86.86kb.
• Вступ до історії україни 5-й клас (35 годин), 104.36kb.
• М. В. Ломоносов; [вступ ст., сост., примеч. А. А. Морозова]. Ленинград : Сов писатель,, 249.18kb.

Висновок

В Шацькому національному природному парку виділено такі функціональні зони: заповідну, зону регульованої рекреації, зону стаціонарної рекреації, господарську (Див. Додаток 4).

Шацький національний природний парк, безцінною перлиною якого є найбільше озеро України – Світязьке, має всі можливості стати найпопулярнішим в Європі місцем туризму та сімейного відпочинку. Великі невикористані рекреаційні ресурси цього регіону, який налічує десятки унікальних найчистіших озер, мальовнича природа, різноманітний рослинний і тваринний світ, м’який цілющий клімат з кожним роком все більше приваблюють любителів чудового відпочинку.

Кількість відпочиваючих на Шацьких озерах із кожним роком збільшується, а це вимагає великої уваги до збереження природних багатств цього краю, в першу чергу чистої води, флори і фауни озер та лісів. В той же час необхідно використовувати їх для оздоровлення і відпочинку, розвивати рекреаційну інфраструктуру, розширювати мережу санаторіїв та баз відпочинку, забезпечувати відпочиваючих житлом, харчуванням та засобами пересування. Необхідна також газифікація всіх навколишніх сіл з метою забезпечення опалення приміщень, щоб не використовувати для цього навколишні ліси.

Зокрема, слід звернути увагу на перспективи розвитку рекреаційних можливостей регіону на прикладі “зеленого” туризму (див. Додаток 5).

Література

1. Масляк П.О. Економічна і соціальна географія України: Підручник для 9 кл. – К.: Зодіак-ЕКО, 2006.
   
2. Стадник А.О. Економічна географія України: Матеріали до уроків. 9 кл. – Харків: Видавнича група «Основа», 2008.
   
3. Дітчук І.Л., Заставецька О.В. Географія України: Навчальний посібник. 8 кл. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006.
   
4. Капіруліна С.Л., Сорока М.В. Усі уроки географії. 8 кл. – Харків: Видавнича група «Основа», 2008.
   
5. Булава Л.М. Фізична географія України. 8 кл. Підручник. – Харків: АН ГРО плюс, 2008.
   
6. Колотило Д.М. Екологія і економіка: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1999.
   
7. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про природно-заповідний фонд України” Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 34, ст.502
   
8. WWW.SVITYAZ.ORG.UA
   
9. WWW.SHATSK.COM/LACES.PHP
   
10. WWW.POEZDNIK.KIEV.UA/OZERA/KLIMIVSKE/
    
11. WWW.SHATSK.COM
    

Додатки

Додаток 1

Шацькі озера (карта)

Додаток 2

Довідкова інформація

Геоботанічна карта ендеміків Шацьких озер




Додаток 3

Опис озер

Світязь

Світязь – озеро карстового походження у групі Шацьких озер. Каналами воно сполучене з озером Луки. Світязь чимось схожий на море. Він має довжину 9,3 і ширину 4,8 кілометра. Площа озера — 2750 гектарів. Найбільша глибина — 58,4 метра, а середня — 7 метрів, об’єм води 190,7 млн куб м. Довжина берегової лінії – 30,2 км. Улоговина видовжена, неправильної форми. Береги низькі, піщані (ширина пляжів від 5 до 5060 м), подекуди трапляються галька і валуни, окремі ділянки заболочені. Є затоки (найбільші – Бужня та Лука); серед озера – острів площею понад 7 га. Живиться атмосферними і підземними водами, а також за рахунок водообміну з озерами. Вода влітку добре прогрівається; стала температура +9С на глибині 15-17 м. Взимку озеро замерзає. Прозорість води 35,4 м, пересічна мінералізація 0,16 г/л. На дні сапропелеві мули, піщані та глинисті відклади, у місцях карстових западин – мергелі і вапняки.

Світязь люблять порівнювати із славним Байкалом. Звичайно, масштаби не ті, але і тут глибини досить істотні. Коли човен перетинає шлях від затоки Бужні до пулемецького берега, тримаючись ліворуч острова, то щемить душа тривогою, відчуваючи під собою темні бездонні води Голоднецької тони — 32 метри — 37-38-58,4 метра. Трапляються підводні ями і з боку мілководої Гряди: Вовча — 20 метрів, Огрядна — 15, Камінь — 14, Вертенева — 17 метрів. У вітряну погоду хвилі на Світязі досягають півтораметрової висоти.

Розподіл Світязя по глибинах: глибини до 2 метрів займають на озері площу у 118 гектарів, до 3 метрів — 720, до 5 метрів — 1061, до 10 метрів — 418, понад 10 метрів — 533 гектари. Тобто озеро переважно дуже глибоке.


.

Світязь за глибиною не має собі рівних не тільки в Україні, але й далеко позаду залишає Азовське море, озеро Синевир в Закарпатті, прославлений угорський Балатон і знамените польське озеро Снярдви. Світязь по праву вважається найглибшим озером в Україні

Пулемецьке

Пулемецьке озеро розміщене на північний захід від озера Світязь, між селами Пульмо і Пулемець. За площею водної поверхні і об'ємом води поступається тільки озеру Світязь. Довжина берегової лінії близько 16 км. Площа озера 1640 га, довжина 6,1 км, ширина — 3,5 км, максимальна глибина — 19,2 м, середня — 4,1 м. Улоговина має форму неправильного овалу. Берегова лінія озера слаборозчленована. Південні і північно-західні береги піщані, підняті на 5-6 м над рівнем води. З півночі і північного сходу озеро оточують торфові болота, які згодом переходять в мокрі, а далі — в сухі луки. Живлення мішане. Каналом сполучене з Острів’янським озером. Взимку замерзає. Дно озера піщане, рівне, має дві продовгуваті западини, між якими розміщений підводний пагорб. Живиться озеро підземними водами, а також атмосферними опадами і поверхневим стоком. Озеро з'єднане каналами з озерами Острів'янське та Луки.

Луки

Луки — озеро карстового походження, біля села Затишшя, у групі Шацьких озер. Каналами сполучене з озерами Cвiтязь i Острів'янським озером, протокою — з озером Перемут. Довжина біля 6 км, ширина понад 3 км, площа 6,8 кв. км, пересічна глибина – 2,1 м, максимальна — 3,2 м. Улоговина видовжена, складної форми. Береги дуже розчленовані, низькі заболочені. Живиться підземними i поверхневими водами та за рахунок водообміну з іншими озерами. Дно у східній частині вкрите замуленим піском, у західній i центральній — шаром сапропелю.

Перемут

Назва озера Перемут походить від російського слова «перемутить», в зв'язку з тим, що озеро має великі запаси сапропелю, які тут оцінюються в 322*10 куб. тон, і при перемішуванні вода набирає каламутного відтінку.

Озеро Перемут знаходиться на північний захід по трасі Шацьк-Піща. Протокою озеро з'єднане з озером Луки. Часто в літературі їх об'єднують в одне озеро — Луки-Перемут. Довжина берегової лінії близько 5 км. Береги низькі, заболочені. Площа озера складає 146 га, довжина — 1800 м, ширина 1300 м, максимальна глибина — 6,7 м, середня — 2,2 м, об'єм води становить 3,2 тис м куб. На північний схід від озера простягається старий прибережний вал. Прибережна смуга заростає водоростями і травами, не заростає тільки піщана обмілина біля берега. Живлення озера здійснюється за рахунок підземних вод і поверхневого стоку.

Озеро Перемут є верхнім плесом озера Луки, тому має малий водозбір, який лише в 0,4 рази перевищує його акваторію. Водозбір слабо меліоративний і його вплив на якість води в озері незначний. Активна реакція середовища в озері Перемут висока — рН=8.14 весною і рН=8.2 влітку, що буває при евтрофікації водойм або високій карбонатності вод.

Внаслідок малої глибини озеро Перемут легко прогрівається і тому не має чіткої температурної стратифікації. Вміст кисню в стовпчику води майже не змінюється і повністю залежить від температури води, складаючи 13 мг/л весною і 8 мг/л влітку, тобто відмічалось 100% насичення води киснем.

Пiсочне

Пiсочне озеро — озеро карстового походження, 2,5 км на Північний Схід від села Мельники. Довжина 2 км, ширина 1,9 км, площа 1,38 кв. км, пересічна глибина біля 7 м, максимальна — понад 16 м. Улоговина округлої форми. Береги піщані, низькі. Живиться поверхневими i підземними водами. Вода чиста, прозора. Взимку замерзає. Дно піщане.

Кримне

Кримне — озеро карстового походження, за 2 км від села Мельники. Каналом сполучене з верхів'ям р. Рити. Довжина 2 км, ширина до 0,72 км, пл. 1,44 км кв., глибина до 6 м. Улоговина неправильної видовженої форми. Береги переважно низовинні, подекуди заболочені. Живиться атмосферними опадами та підземними водами. Взимку замерзає. Дно піщане, на окремих ділянках замулене.

Мошне

Озеро Мошне знаходиться за 2 км на північ від озера Пісочне, за декілька сотень метрів від кордону з Білорусією. Площа озера складає 36 га, довжина — 800 м, ширина — 600 м, максимальна глибина — 3,0 м, середня глибина — 2,0 м, об'єм води становить 0,7 тис м. куб.

Берегова лінія озера Мошне слабо розвинена. Береги низинні, порослі лісом, заболочені. Вода в озері каламутна, коричневого кольору, має нейтральну реакцію рН. Прозорість води слабка — 0,5-0,7 м. Термічні, морфологічні, хімічні дослідження озера Мошне, які проводились в 70-80 роках показали, що озеро дистрофічне (постійно замулюється і заростає, перероджується в болото), і воно є еталоном реліктових озер.

Люцимир

Люцимир – озеро карстового походження, знаходиться на південний схід від селища Шацьк. В Шацькому національному природному парку воно займає четверте місце за площею після озер Світязь, Луки та Пулемець. Площа озера Люцимир складає 443 га, довжина — 3075 м, ширина — 1875 м, максимальна глибина — 11,0 м, середня глибина — 4,4 м, об'єм води становить 19,5 тис м куб. Довжина берегової лінії 8,7 км. Улоговина округлої форми. Озеро з'єднане штучними каналами з озерами Чорним Великим та Круглим. Берегова лінія плавна, крім південної частини, де вона порізана косами та невеликими затоками. Північний берег Люцимира високий, піщаний, південний – низький. До південно-західного та північно-східного берегів прилягають торф’яні болота. На окраїнах боліт – старі берегові вали висотою 0,6-0,8 м. Прибережна лінія озера Люцимир заростає. Вздовж узбережжя очерет і ситник. Ширина смуги заростання 70-150 м. Живиться Люцимир підземними і атмосферними водами поверхневого стоку. Для даного озера активна реакція води (рН) коливається від 7,5-8,0 на поверхні до 6,9-7,4 біля дна, тобто величина рН коливається від нейтральної до слабо кислої.

Озеро Люцимир є третім за величиною серед Шацьких озер і володіє значним водозбором площею 32,8 км кв. В межах його водозбору знаходиться озеро Чорне Велике, яке з'єднане з ним каналом із західної частини озера Люцимир. Через цей канал в озеро Люцимир надходять дуже забруднені води з озера Чорне Велике. В північно-західній частині водозбору озера Люцимир розміщене селище Шацьк, стоки з якого також поступають в озеро. Південно-східна частина водозбору озера Люцимир меліорована і покрита сіткою осушувальних каналів, по яких відбувається стік в озеро.

Відмічається насичення води киснем: весною при температурі 11,2°С концентрація кисню 11,8 мг/л, влітку при температурі 19°С — концентрація кисню становить 8,34 мг/л. Внаслідок відкритості озера, його води практично постійно переміщуються і спостерігається гомотермія, що при високому рівні трофії не призводить до утворення заморних явищ в глибоких частинах водойми. Літоральна зона озера покрита мулистими пісками і займає близько 20 % площі дна озера. І взагалі більше 80 % площі дна озера Люцимир займають мули. Таким чином, озеро Люцимир класифікується як евтрофна (заростаюча) водойма, яка відчуває сильний антропогенний вплив, що призводить до погіршення якості води в ньому. В озері ослаблена здатність води самоочищатися.

Велике чорне

Велике чорне – озеро карстового походження, знаходиться в південно-західному напрямку від селища Шацьк. Власне саме озеро займає крейдову котловину. Низьким перешийком відокремлене від озера Люцимир, яке лежить від нього на схід. Площа озера складає 82 га, довжина озера 1375 м, ширина 650 м, максимальна глибина — 3,2 м, середня глибина — 2,5 м, об'єм води в озері становить 2,5 тис м куб. Довжина берегової лінії близько 3,7 км.

Живиться озеро Чорне підземними водами та атмосферними опадами. Північний берег озера піщаний, південний та південно-східний низькі, сильно заболочені. Влітку озеро заростає водоростями в прибережній зоні —очерет, рогіз, ситник.

В озері Чорному активна реакція Рн коливається від 7,5-8,5 поверхні до 6,9-7,4 біля дна. Активна реакція води здійснює суттєвий вплив на життєдіяльність водних організмів. Найменш сприятливе для них тепле і різнолужне середовище, яке не переносить багато з представників фіто- і зоопланктону, мальки та ікра, а також деякі риби.

Озеро порівняно невелике. Площа водозбору становить 4,8 км. кв. Таким чином, водозбір води цього озера незначний. Крім того, п'ята частина площі водозбору озера Великого Чорного (0,642 км.кв) являє собою міську територію (селище Шацьк) і господарсько-побутові стоки безпосередньо надходять в північну частину озера. В результаті озеро Велике Чорне дуже забруднене і евтрофне, для нього характерні великі перепади значення Рн: від 6 до 8, що властиво евтрофним (зростаючим) озерам.

Климівське

Климівське – озеро карстового походження, за 1,5 км на північний захід від села Пульмо. Довжина 0,8 км, ширина 0,4 км, пл. 0,32 км², пересічна глибина 1,5 м (максимальна - 3 м). Улоговина має видовжено-овальну форму. Береги низькі, поросли чагарником та кугою озерною. Живиться атмосферними опадами. Взимку замерзає. Дно замулене, торф'янисте.

Красинець

Озеро Красинець знаходиться на північний схід від селища Шацьк. На північ від озера розташоване село Мельники. Озеро з'єднане каналом з озером Озерце, яке лежить на північний схід від нього. Ці озера розміщені близько одне від одного, приблизно на відстані 500 м. Площа озера складає 13,9 га, довжина — 550 м, ширина — 375 м, максимальна глибина — 1,8 м, середня глибина — 1,1 м, об'єм води становить 0,2 тис м куб. Берегова лінія озера Красинець слаборозвинена, заболочена.

Линовець

Линовець - озеро карстового походження, знаходиться безпосередньо в селі Світязь на південь від озера Світязь, з яким з'єднане канавами. Площа водного дзеркала озера 9,5 га, довжина — 450 м, ширина — 325 м, максимальна глибина — 3,7 м, середня — 1,0 м, об'єм води в озері — 95,7 тис.м.куб. Улоговина округлої форми. Живлення озера відбувається за рахунок атмосферних опадів та поверхневого стоку. Берегова лінія зливається з оточуючими болотними масивами. Донні відклади представлені мулами, в яких відмічається високий вміст органічних речовин, тому їх відносять до сапропелей. Товщина мулу в озері сягає до 10м — озеро знаходиться в гіперевтрофному стані (заростаюча фаза озера). Цьому сприяє дуже сильний антропогенний прес на водойму — це і стоки з сільськогосподарських полів, розорення водоохоронних зон, зниження рівня водойми через осушувальну меліорацію.

Озерце

Озеро Озерце знаходиться на схід від озера Красинець і на північний схід від селища Шацьк. Ці озера дуже близько розміщені одне від одного і з'єднані короткою протокою. Площа озера складає 13,4 га, довжина — 600 м, ширина — 375 м, максимальна глибина — 3,0 м, середня глибина — 1,6 м: об'єм води становить 0,2 тис м куб.

Острів'янське

Острів'янське – озеро льодовикового походження, знаходиться на північний схід від озера Пулемецького. На його східному березі розташоване село Острів'я. Площа озера складає 257 га, довжина — 2250 м, ширина — 1450 м, максимальна глибина — З,8 м, середня глибина — 2,3 м, об'єм води становить 5,9 тис.м.куб. Берегова лінія водойми простягається на 9,3 км. Озеро Острів'янське з'єднане каналом з озером Пулемецьким. Має стік через канал у річку Копаївка. Північно-західний берег Острів'янського озера заболочений, західний берег — піднятий, піщаний. Дно озера рівне, піщане, вкрите мулом, переважно рослинного походження. У південно-східній частині озеро заростає. Живлення озера здійснюється за рахунок поверхневого стоку, атмосферного стоку та підземних вод.

Плотиче

Озеро Плотиче розташоване на Північний схід від селища Шацьк, входить в каскад протічних озер Люцимир-Кругле-Довге-Плотиччя-Кримне. Площа озера складає 11,0 га, довжина — 475 м, ширина — 325 м, максимальна глибина — 1,0 м, середня глибина — 0,5 м, об'єм води становить 54,9 тис м куб.

Соминець

Озеро Соминець – карстового походження, знаходиться поблизу озера Світязь, за 1,2 км на північний схід від нього. Площа озера складає 0,46 км², довжина озера 1,25 км, ширина — 0,55 км, максимальна глибина — 3,2 м, середня глибина — 1,4 м, об'єм води становить 0,7 тис м куб. довжина берегової лінії 3,17 км. Улоговина видовжена, неправильної форми. Береги озера низькі, порослі лісом, південно-східний берег піщаний. Значна частина водного дзеркала вкрита рослинністю. Живиться атмосферними і підземними водами. Взимку замерзає. Прозорість води 1,2-1,3 м, пересічна мінералізація 0,33 г/л. Площа водозбору озера становить 1,33 км кв., частково зайнятого сільськогосподарськими угіддями, які безпосередньо прилягають до озера. Стік з цих полів поступає в східну частину озера. Водозбір практично не осушується.

Озеро Соминець — невелика водойма, яка добре прогрівається: середня температура води в квітні 11 °С, влітку — 18,5°С . У всі сезони відмічається 100% насичення або слабке недонасичення води киснем. Весною величина активної реакції води рН достатньо висока 8,5, але ближче до літа понижується до 7,9. Таким чином, озеро Соминець відноситься до мезотрофних озер і відчуває найбільший антропогенний вплив у весняний період. Інтенсивно протікають процеси мінералізації органічних речовин, вони сприяють тому, що при посиленні поступання органічних речовин, якість води зберігається задовільною.

Додаток 4

Функціональні зони Шацького національного природного парку

До заповідної зони (5925 га) включені озера Кримне та Мошне з прилеглими лісами, а також лісові масиви, що прилягають до заплави Західного Бугу. Ця зона призначена для охорони і відновлення найбільш цінних природних комплексів, її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників. В даній зоні забороняються всі види рекреаційної та господарської діяльності, крім наукових досліджень.

Зона регульованої рекреації (11 623 га) виділена для короткострокового відпочинку, переважно у вихідні та святкові дні. Є в них стаціонарні ділянки для одно дводенних стоянок під палатки, для вилову риби, прокладено дві стежки «Світязянка» та «Лісова пісня», створено два рекреаційних пункти «Перемут» і «Турист», два інформаційних пункти. Зона стаціонарної рекреації (1971 га) виділена в центральній частині парку. До неї віднесено частину узбережжя озер Світязь та Пісочне. Зараз на території Шацького району працюють два санаторії: “Лісова пісня” та “Шацькі озера”, 68 баз відпочинку.

Господарська зона (13311 га) включає землі колективного сільськогосподарського підприємства та інших землекористувачів.

Як природоохоронний об'єкт Шацький національний природний парк здебільшого відповідає вимогам, які ставить Міжнародний союз охорони природи до національних парків, і в системі національних парків відображує специфіку поліської природи. Його відвідування залишає незабутнє враження від мальовничих краєвидів, чистого повітря, гостинності поліщуків.

Додаток 5

Перспективи розвитку «зеленого» туризму

Це передбачає проживання в приватному секторі, (воно й зараз наявне в значній кількості, є навіть “менеджери”, які надають зацікавленим адреси для проживання, а також на стовпах, принаймні в Шацьку, висять оголошення “здаю помешкання”). Але ж не всі можуть дістатися туди на власному транспорті. Тому зразу виникає необхідність покращення роботи транспортної галузі. Та й для власного транспорту не завадило б обладнати автостоянки. А ще краще кемпінги і наметові містечка. Причому не обов’язково в безпосередній близькості від озер, наприклад, в селі Мельники, де на сьогодні вже існує пристойний заклад харчування “Веселий мірошник”, де можна поїсти дуже смачно і за помірну ціну. А до Пісочного і Кримного від Мельників всього 2-2,5 км. Таким же чином можна розвивати і інші села. І тоді для рекреаційних цілей можна використовувати майже всі озера району, за винятком заповідних (Кримне, Мошне, Климівське, західний берег Острів’янського). Необхідно створити базу даних для бажаючих відпочити на Шацьких озерах, з якої вони могли б дізнатися про умови проживання, харчування, проїзду тощо. Зрозуміло, що така база має постійно оновлюватися.

Слід відзначити, що на сьогодні іноді використовуються дость дивні засоби для збереження навколишнього середовища, а саме, неможливості проїзду до озера. Так всі лісові дороги навколо озер Кримне та Пісочне, за винятком асфальтових, перериті канавами. Так що там не тільки на автомобілі, алей на возі не скрізь можна проїхати. Проте, східний берег озера Пісочне, який виходить до села Мельники, успішно забудовується приватними 2-3 поверховими котеджами, що, напевне, не дуже буде сприяти збереженню флори і фауни озера і навколишнього лісу.

Серед всіх населених пунктів виділяється селище Шацьк. По-перше, до нього легко дістатися зі Львова, Луцька, Ковеля, Володимир-Волинського, тобто він має пристойне транспортне забезпечення. Має він також підприємства громадського харчування – “Голубі озера”, “Заїжджий двір”, музей лісу, кінотеатр тощо. Ну і має, так би мовити, “у своїй власності” кілька озер, зокрема, Люцимир, четверте за величиною серед Шацьких озер, яке знаходиться близько до центру Шацька. На жаль, озеро не є настільки чистим, як решта озер, за винятком Великого чорного, яке сильно забруднене і з’єднане з Люцимиром каналом. Це озеро має слабку здатність води до самоочищення. Відповідно постає питання збереження і, можливо, очищення озера, доки його не розлюбили білі лебеді і численна риба. І тоді, для тих, хто лінується дійти до Світязя (4 км), буде створена прекрасна можливість відпочивати неподалік від помешкання.

Рекреаційні можливості Шацького національного природного парку на сьогодні далеко не вичерпані і розумний їх розвиток і використання могли б надати громадянам України та іноземцям, серед яких останнім часом зростає популярність цього куточка української природи (особливо в Польщі, Білорусі, Росії), можливість гарно відпочити і покращити своє здоров’я.

А також, це збільшило б надходження в бюджет коштів від рекреаційної галузі.