Вступ

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

Риби





Світязь

Пулемецьке

Луки

Люцимир

Острів’янське

Пісочне

Перемут

Кримне

Велике чорне

Соминець

Плотиччя

Мошне

Климівське

Озерце

Карасинець

Линовець

білий амур

















































верховодка

















































Вугор

















































в'юн

















































Гірчак

















































Йорж

















































Карась

















































карась золотистий

















































карась сріблястий

















































карликовий сомик

















































Короп

















































краснопірка

















































Лин

















































Лящ

















































Миньок

















































Окунь

















































Плотва

















































Раки

















































сазан амурський

















































Сиг

















































сом канадський

















































строкатий товстолобик

















































Судак

















































фореле-окунь

















































Щука

















































Шацькі озера перебувають на стадії старіння. Вони міліють, їх глибина, за винятком деяких, не перевищує 10 метрів. Мінералізація води помірна, або знижена, її величина коливається від 75-125 до 200-250 мг/л. Колір води змінюється від жовтувато-зеленого у мілководних озерах, до смарагдово-зеленого у глибоких. Дно вкрите переважно піщано-мулистими відкладами, торфовими й сапропелевими мулами.



Відносно походження Шацьких озер науковці не мають однакової думки. Академік П.А. Тутковський у 1899 році провів перші геологічні та лімнологічні (лімнологія – з грецької, – наука про поверхневі водойми суходолу – озера, ставки, водосховища; інша назва – озерознавство) дослідження волинських озер і пов’язав їх походження з дією льодовика. Дійсно, вздовж берегів озер можна знайти валуни, принесені титанічною силою льодовика, який насувався сюди декілька мільйонів років тому із Скандинавських гір. В Україні є близько 20 тис. озер, з них більше 7 тис. мають площу понад 0,1 км2. В цих озерах акумулюються понад 11 км3 води, з якої 2,5 км3 - це прісна вода.

Утворення озер починається з заповнення водою озерної улоговини, походження якої часто визначає форму та величину озера. За походженням озерні улоговини бувають тектонічні, річкові, морські, льодовикові, карстові, вулканічні, завальні. Тектонічні – утворюються в місцях розломів та опускань земної кори. Їх улоговини, як правило, вузькі, довгі, глибокі.

Льодовикові озерні улоговини утворилися в тих районах земної кулі, де відбувалося переміщення льодовиків у порівняно недалекому минулому.

Карстові озера утворюються у районах поширення легкорозчинних гірських порід.

На Поліссі багато карстових, або провальних озер. Це перлини цього краю. Вони утворилися внаслідок вимивання пухких порід (мергелів, вапняків, крейди, гіпсів, доломітів) та утворення провальних форм рельєфу. Озера різні за формою, зустрічаються групами і поодинці. Глибина озера Сомин в Турійському районі подекуди сягає 56 м. У ньому є карстові підводні печери, які називають бездонними. Найбільш відома група Шацьких озер. До них належить на території України і озеро Світязь.

Великі за площею карстові озера замерзають пізніше і звільняються від криги раніше, ніж заплавні у цій самій місцевості. Колір води змінюється від жовтувато-зеленого у мілководних озерах до смарагдово-зеленого у глибоких.

Поліська низовина утворилася на дні прадавнього прісноводного моря. Понад 260 волинських озер є залишками тієї пересохлої водойми. Карстові озера з’єднані між собою підземними ходами і ріками. Наприклад, посеред найбільшого українського озера Світязь виригають сотні тонн води два джерела діаметром 30 м кожне. Через них в озеро потрапляє диковинна риба і невластиві цій місцевості мінерали.

Донині серед учених немає єдиної думки щодо походження Світязя і інших Шацьких озер. Одні говорять, що дані озера є залишками древньої великої прісної водойми, так званого Пінського моря, інші вказують на льодовикове або карстове походження цих водойм. Дехто вважає, що після відступу дніпровського льодовика на Поліссі утворилося величезне водоймище. Льодовик з півночі підпирав його, не давши воді стікати вниз. Озера розглядаються ними як релікти, тобто залишки цього гігантського водоймища, западини якої з часом поглибилися вимиванням вапняків підземними потоками. Інші учені твердять, що озера мають виключно карстове походження. Останні дослідження підтвердили льодовикове походження Світязя і його найближчих побратимів. А поява глибоких западин, за їх припущенням, пов'язана з підняттям і опусканням окремих тектонічних блоків. Щодо походження озера Мошне, то вважають, що дане озеро є реліктовим і належить до групи залишкових озер. Серед групи Шацьких озер озеро Мошне вважається найстаршим і його вік становить приблизно 9800 років. Воно є еталоном реліктових озер.