Магістерська програма „ Адміністративний менеджмент та маркетинг в системі антикризового управління (назва)
| Вид материала | Документы |
- Магістерська програма „Адміністративний менеджмент та маркетинг в системі антикризового, 1515.49kb.
- Магістерська програма: „ Адміністративний менеджмент І маркетинг в системі антикризового, 1743.1kb.
- Магістерська програма „ Менеджмент в галузі виробництва та переробки продукції свинарства, 1346.34kb.
- Навчально-методичний комплекс дисципліни " менеджмент персоналу" для підготовки фахівців, 665.58kb.
- Навчальна програма дисципліни «ділове спілкування» для напрямів підготовки 0402 «соціологія», 238.57kb.
- Робоча навчальна програма нормативної дисципліни «менеджмент І маркетинг» для студентів, 772.97kb.
- Робоча програма дисципліни " Корпоративне управління" для спеціальності 050201 менеджмент, 674.92kb.
- У статті розглянуто сутність, види, умови забезпечення та технологію здійснення оцінки, 30.98kb.
- Навчальна програма дисципліни "соціальна етика" (назва дисципліни) для напрямів підготовки, 290.53kb.
- Робоча програма здисципліни «Економіка І» для освітньо-кваліфікаційного рівня: Магістр, 160.85kb.
2.3 Оцінка загрози банкрутства
На нашу думку, оцінка рівня кризового стану і банкрутства на підприємстві на основі розрахунку таких показників, як ліквідність та фінансова стійкість, може мати ряд недоліків, а саме:
- отримані значення деяких показників можуть приводити до спірних висновків про стан господарства;
- відсутність диференціації значень показників у залежності від належності підприємства до різних галузей, організаційно-правових форм господарювання;
- відсутність єдиного показника, на основі якого можна було б говорити про рівень кризового стану на підприємстві та ймовірність настання банкрутства.
У 2001 році Міністерство економіки України затвердило «Методичні рекомендації з виявлення ознак неплатоспроможності підприємства й ознак дій по приховуванню банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства» [35].
У відповідності з Методичними рекомендаціями встановлюється ступінь неплатоспроможності підприємства і момент відновлення платоспроможності. Методичними рекомендаціями визначено три види неплатоспроможності (або рівня платоспроможності): поточна, критична, надкритична.
У даних Методичних рекомендаціях пропонується оцінювати платоспроможність підприємства на основі розрахунку таких показників:
- показника ознак поточної платоспроможності:
Пп = високоліквідні активи – поточні зобов’язання (2.2)
- показника покриття:
Кп = оборотні активи / поточні зобов’язання (2.3)
- показника забезпечення власними коштами:
Кз = власні оборотні активи / оборотні активи (2.4)
В результаті отриманих значень даних показників визначається вид
неплатоспроможності підприємства і заходи для її відновлення (табл. 1.6).
Таблиця 2.7
Види неплатоспроможності відносно методичних рекомендацій по виявленню ознак неплатоспроможності підприємства [35, с.5-6]
| Види неплатоспроможності | Значення показників | Заходи щодо відновлення платоспроможності |
| Поточна неплатоспроможність господарства | Пп.. <0 | - |
| Критична неплатоспроможність господарства | Кп<1,5; Кз<0,1 | Судові заходи |
| | Кп>1,5; Кз<0,1 | Позасудові заходи чи санація в процесі розгляду справи про банкрутство |
| Понадкритична неплатоспроможність господарства | Кп<1; Прибуток=0 | Ліквідація підприємства |
Таблиця 2.8
Розрахунок показників для виявлення ознак неплатоспроможності ПП «БТУ-Центр»
| Показник | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
| Пп | -3135 | -3090 | -3484 | -6317 |
| Кп | 3,340561 | 3,731238 | 2,762128 | 1,783365 |
| Кз | 0,70084 | 0,732078 | 0,638759 | 0,439262 |
Якщо підприємство має позитивне значення ПП, то воно вважається повністю платоспроможним. Від'ємне ж значення свідчить про наявність поточної неплатоспроможності. Якщо підприємство на початок або кінець кварталу, що аналізується, має позитивне значення ПП, воно не є боржником в розумінні Закону і, звичайно, не підпадає під його дію [60, c. 384].
Як видно з таблиці 2.8, показники поточної платоспроможності ПП «БТУ-Центр» у 2006-2009 роках мають від’ємні значення, що свідчить про наявність поточної неплатоспроможності.
Для визначення критичної та/або надкритичної неплатоспроможності розраховують коефіцієнт покриття (Кп) і коефіцієнт забезпеченості власним капіталом (К3). Нормативне значення коефіцієнта Кп встановлено в розмірі не менше 1,5 (оптимальне 2); К3 — не менше 0,1.
Якщо на кінець кварталу коефіцієнт Кп і К3 менше нормативного значення, то при наявності на початок і кінець аналізованого періоду, ознак поточної неплатоспроможності фінансовий стан підприємства визначається як критична неплатоспроможність (п.5 Методичних рекомендацій). Тому в цій ситуації є передумови до застосування санації. Але для того, щоб в якості відновлення платоспроможності застосувати санацію, необхідно, щоб один з коефіцієнтів (Кп або К3) на кінець кварталу перевищував нормативне значення або протягом періоду, який досліджується, відбувалося їх зростання (п.6 Методичних рекомендацій).
Таким чином, отримані значення коефіцієнтів покриття і забезпечення власним капіталом свідчать про те, що ПП «БТУ-Центр» у 2006-2008 роках не має критичної неплатоспроможності, так як Кп >1,5 і К3 >0,1. Однак ,прослідковується тенденція їхнього зменшення, і у 2009 році аналізоване підприємство має значення Кп близьке до критичного, що говорить про те, що фінансовий стан підприємства наближається до критичної неплатоспроможність.
У вітчизняній практиці фінансового аналізу для прогнозування ймовірності банкрутства використовуються також показники з Методичних положень по оцінці фінансового стану підприємства та встановленню незадовільної структури балансу, затверджених Розпорядженням Федерального управління про неспроможність (банкрутство) № 31-р від 12.08.1994, № 5б-р від 12.09.1994, № 67-р от 11.10.1994. Відповідно до них, основою для прийняття рішення про банкрутство слугує оцінка структури балансу неплатоспроможних підприємств шляхом розрахунку коефіцієнту покриття, коефіцієнту забезпечення власними оборотними активами та коефіцієнту відновлення (втрати) платоспроможності [61, c. 177].
Коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності визначається за формулою:
КВП = [КПК + (ВП / Т) * (КПК - КПП)] / 2 (2.5)
де КПК — коефіцієнт покриття на кінець звітного періоду;КПП — коефіцієнт покриття на початок звітного періоду;
ВП— період відновлення (втрати) платоспроможності;
Т — тривалість звітного періоду в місяцях.
При розрахунку коефіцієнта відновлення платоспроможності «ВП» приймається за 6 місяців, а при розрахунку коефіцієнта втрати платоспроможності — за 3 місяці.
Коефіцієнт відновлення платоспроможності обчислюють за умови, що один із коефіцієнтів — покриття або забезпеченості власними оборотними активами, має значення нижче за оптимальне (перший — < 2, другий — < 0,1). Коефіцієнт втрати платоспроможності визначають якщо значення обох вказаних коефіцієнтів нижчі за оптимальні.
У 2009 році ПП «БТУ-Центр» має значення КП < 2 і КЗ >0,1, а значить для цього періоду розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності, який становитиме:
КВП2009 = [1,7+ (6 / 12) * (1,7 – 2,7)] / 2 = 0,64
Якщо коефіцієнт відновлення платоспроможності:
- >1, то підприємство має реальні шанси поновити свою платоспроможність і може бути прийняте рішення відкладання визнання структури балансу незадовільною, а підприємства — неплатоспроможним строком на 6 місяців;
- <1 — у підприємства немає реальної можливості поновити свою платоспроможність протягом 6 місяців.
Таким чином, отримані результати розрахунків свідчать про те, що ПП «БТУ-Центр» немає реальної можливості поновити свою платоспроможність протягом 6 місяців, так як коефіцієнт відновлення платоспроможності менше 1, і, навпаки, у підприємства в найближчий час існує загроза втратити платоспроможність, а, отже, існує ймовірність його банкрутства.
Розглянуті методики дають можливість оцінити структуру балансу і платоспроможність підприємства, але не дозволяють аналізувати рівень його кризового стану й оцінювати загрозу банкрутства.
Постановка і вирішення задачі прогнозування банкрутства господарств на основі Z-рахунка вперше були розроблені американським економістом Е. Альтманом. П'ятифакторний критерій загрози банкрутства по Альтману, відображений на основі дослідження більш ніж трьохсот американських підприємств, що збанкрутували [59; 62]:
Z = 1,2Х1+1,4 Х2 +3,ЗХ3 + 0,6Х4+ Х5 (2.6)
де: X1 – оборотні кошти в активах: середньорічна величина власних оборотних коштів / середньорічна вартість активів;
Х2 - показник рентабельності активів, розрахований за нерозподіленим прибутку: чистий прибуток (збиток) / середньорічна вартість активів;
Х3 - показник рентабельності активів, розрахований за балансом прибутку: чистий прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування / середньорічна вартість активів;
Х4 - показник покриття заборгованості власним капіталом за ринковою піною: ринкова вартість акцій / середньорічна величина зобов'язань;
Х5 - показник оборотності активів: виручка (валовий доход) / середньорічна вартість активів.
Рівень ймовірності банкрутства визначається за шкалою:
Z<1,8 – ймовірність дуже висока;
1,81
2,71
Z>3,00 – дуже низька.
Розрахунок загрози банкрутства за допомогою такого критерію має один недолік – його можна розглядати тільки для великих господарств, які пропонують свої акції на біржі і мають певну вагу. Тому українські підприємства можуть застосовувати тест, який запропонований Е.Альтманом у 1983 році для підприємств, акції яких не котирувалися на біржі. Критичне значення Z = 1,23. Вона має наступний вигляд:
Z = 0,717Х1+0,847Х2+3,107Х3+0,42Х4+0,995Х5 (2.7)
де: Х4=балансова вартість власного капіталу / позиковий капітал
Якщо: Z < 1,23, то підприємству у найближчі 2-3 роки загрожує банкрутство;
Z > 1,23, то підприємство має стійкий фінансовий стан.
Саме для таких господарств можна отримати ринкову оцінку власного капіталу.
Таблиця 2.9
Прогнозування ймовірності банкрутства ПП «БТУ-Центр» за п’ятифакторною моделлю Альтмана (станом на кінець року)
| Показник | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
| Х1 | 0,169978 | 0,190822 | 0,147829 | 0,116185 |
| Х2 | -0,21118 | -0,21634 | -0,26543 | -0,33338 |
| Х3 | -0,03089 | -0,01201 | -0,04245 | -0,06384 |
| Х4 | 10,77 | 11,31 | 8,93 | 3,74 |
| Х5 | -0,00371 | -0,00334 | 0,006513 | 0,009498 |
| Z-показник | 4,368217 | 4,664652 | 3,508229 | 1,18517 |
| Ймовірність банкрутства | Низька | Низька | Низька | Висока |
Результати проведених розрахунків за п’ятифакторною моделлю Альтмана свідчать, що ймовірність банкрутства ПП «БТУ-Центр» у 2006-2008 рр. була дуже низькою, так як Z>1,23, хоча спостерігається тенденція до зменшення Z-показника, а, отже, до збільшення ймовірності банкрутства. У 2009 році ПП «БТУ-Центр» має дуже високу ймовірність банкрутства, так як Z-показник приймає значення, нижче за критичне, і на кінець 2009 року становить 1,18. Дане зменшення Z - показника пов’язане:
- із збільшенням поточних зобов’язань у підприємства (6324 тис. грн. у 2009 р. в порівнянні з 3628тис. грн. у 2008р.);
- із зменшенням власного капіталу. У 2009 р. (39672 тис. грн.) власний капітал ПП «БТУ-Центр» зменшився майже на 7% у порівнянні з 2008 р. (36315 тис. грн.) (див. Додаток Г);
- із значним зменшенням фінансового результату від звичайної діяльності. Протягом аналізованого періоду підприємство мало збитки, однак в 2009 р. вони були найбільшими (див. табл. 2.2).
Таким чином, виникнення та поглиблення кризи окремого підприємства обумовлюється внутрішніми факторами, є результатом неефективного менеджменту, загального та функціонального. Інші внутрішні фактори є похідними, наслідком попередніх помилок і неефективних рішень. Жоден з факторів розвитку кризи, а також їхній сумісний вплив не дають фатального характеру, їхнім проявам можна та потрібно протидіяти.
Розробка заходів із оздоровлення фінансово-економічного стану – це санація підприємства, поновлення та закріплення його платоспроможності. Для стратегічної перспективи діяльності будь-якого підприємства особливо значущими є сильні та слабкі сторони, які виявляються на основі аналізу внутрішнього середовища підприємства та можливостей і загроз, які виявляються на основі аналізу зовнішнього середовища підприємства.
Проведений аналіз факторів внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства дозволяє сформувати конкретний перелік слабких і сильних сторін підприємства, а також загроз і можливостей, наведених в таблиці 2.10.
Отже, у ПП «БТУ-Центр» є значні можливості розвитку і керівництво підприємства зобов'язане їх використати правильно за допомогою своїх сильних сторін. Звичайно, разом з тим, існує і багато загроз, але для цього необхідне ефективне управління, для того, щоб їх передбачити і уникнути в майбутньому.
SWOT - аналіз показав, що для підприємства актуальним є освоєння нових ринків збуту, розширення асортименту продукції, створення позитивного іміджу шляхом підвищення якості продукції та розширення каналів її збуту.
Таблиця 2.10
Оцінка внутрішнього та зовнішнього середовища методом SWOT-аналізу
| | СИЛЬНІ СТОРОНИ | СЛАБКІ СТОРОНИ |
| | - освітній потенціал працівників; - кадровий потенціал; - науково-технічний потенціал; - наявність транспортних комунікацій; - зручне сполучення з іншими областями; - значні потужності; | - відсутність прогнозів і досліджень; - енерго- і матеріаловитратне виробництво; - недостатній рівень розвитку каналів товароруху; - орієнтація на поточну діяльність; - незавантаженість технологій; - несучасне управління; |
| МОЖЛИВОСТІ | SO-стратегія | WO-стратегія |
| - створення нових технологій; - освоєння випуску нової продукції; - вихід на нові міжнародні ринки; - ефективне дослідження і пошук нових ринків збуту; - застосування нових форм продаж; - розробка планів стратегічного розвитку; - пошук дешевих кредитів; | 1. Освоєння нових ринків збуту (національних, міжнародних); 2. Розширення асортименту продукції; 3. Позиціювання підприємства як лідера в галузі мікробіології і мікробіологічного синтезу; 4. Залучення інвестицій | 1. Зниження собівартості продукції; 2. Здійснення стратегічного планування; 3. Створення клієнтоорієнтованого підприємства |
| ЗАГРОЗИ | ST-стратегія | WT-стратегія |
| - жорстка конкуренція; - втрата ринків збуту; - зростання цін на енергоносії; - банкрутство | 1. Створення іміджу надійного партнера | 1. Розширення каналів збуту продукції; 2. Створення системи зворотного зв’язку з клієнтами; 3. Високий рівень якості продукції; 4. Підвищення інноваційних навичок персоналу |