Курс Характеристика дисципліни
Вид материала | Документы |
- Курс лекцій з дисципліни «Релігієзнавство», 1281.68kb.
- Типова навчальна програма курсу інноваційна діяльність вступ, 1727.9kb.
- Перелік тем для виконання контрольних робіт* з дисципліни валютні операції, 61.39kb.
- Зміст, 205.75kb.
- Програма вибіркового курсу Дисципліни, 133.18kb.
- Робоча навчальна програма вибіркового курсу Дисципліни, 127.58kb.
- Робоча навчальна програма Дисципліни "Історія української культури" для спеціальностей, 902.07kb.
- Л. В. Козловская социально-экономическая география беларуси курс лекций, 1638.23kb.
- Навчальна програма дисципліни "соціальна етика" (назва дисципліни) для напрямів підготовки, 290.53kb.
- Робоча програма дисципліни „Методика музичного виховання Курс, 242.32kb.
1.1 Загальні рекомендації щодо вивчення дисципліни «Криміналістика»
Навчально-методичні матеріали з криміналістики розкривають обсяг вивчення навчальної дисципліни для студентів юридичного факультету Київського національного університету внутрішніх справ, які мають середню освіту та розкривають зміст тем, що винесені для вивчення.
Зміст курсу відображає сучасні концепцій науки, узагальнений світовий досвід роботи слідчих апаратів, криміналістичних служб та досвід роботи органів внутрішніх справ України з розкриття, розслідування та запобігання злочинів.
Згідно тематичного плану для проведення занять відводиться 108 годин, з них 18 годин лекцій, 10 годин семінарських занять, 16 годин практичних занять, 50 годин самостійної і 14 годин індивідуальної роботи.
Криміналістика належить до фундаментальних та професійно-орієнтованих навчальних дисциплін, бо складає основу формування спеціальних знань, умінь і навичок професійної діяльності правоохоронних органів України, чия діяльність пов'язана з запобіганням, розкриттям і розслідуванням злочинів, віднесених до їхньої компетенції. Через те зміст і рівень криміналістичної підготовки кадрів для зазначених підрозділів повинні відповідати сучасним вимогам, а аудиторні заняття - здійснюватися з урахуванням сучасних можливостей криміналістики у справі боротьби зі злочинністю.
Дисципліна «Криміналістика» складається з п’яти розділів: «Загальна теорія криміналістики», «Криміналістична техніка», «Криміналістична експертиза», «Криміналістична тактика» і «Криміналістична методика», об'єднаних 48 темами, послідовне вивчення яких має:
а) науково-юридичну мету:
- набуття умінь і навичок ефективного застосування положень криміналістики для забезпечення встановлення об'єктивної істини у кримінальних справах про злочини;
- опанування необхідною науково-методологічною підготовкою, яка забезпечує бачення виникаючих проблем, шляхів їх розв'язання, застосовуючи навички творчого мислення та самоудосконалення свого професійного рівня;
- формування навичок прийняття рішень у складних слідчих ситуаціях, опанування логікою доказування;
б) загальноосвітню мету:
- підвищення правової культури та ерудиції фахівців, оволодіти досвідом інших держав у застосуванні криміналістичних знань.
в) виховну мету:
- формування відданості ідеям істини, добра, справедливості і законності, почуття відповідальності перед людиною, суспільством і державою.
У цьому збірнику зосереджені плани семінарських і практичних занять з криміналістики для студентів денної форми навчання, а також мелодичні матеріали і рекомендації щодо самостійної підготовки до цих занять, які розроблені на підставі навчальної програми з криміналістики Вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ та тематичного плану викладання курсу. Навчальний матеріал викладається з таким розрахунком, щоб студенти послідовно набували знань, умінь та навичок з конкретних тем курсу криміналістики та застосовували вже отриманні знання для вивчення подальших тем.
Для цілеспрямованої участі у навчальному процесі студенти повинні регулярно самостійно готуватися до аудиторних занять з криміналістики і добре уявляти собі основні види навчальних занять з цієї спеціальної дисципліни.
Самостійну роботу варто починати з вивчення тексту лекції, потім почитати й законспектувати в зошиті з підготовки до семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізувати прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово або вираз, обов'язково необхідно з'ясувати його зміст. Не зробивши цього, студент ризикує сприйняти невірно значення слова або виразу і як правило, й всього тексту. Тут варто скористатися словниками, довідником криміналіста чи іншими джерелами. Перелік рекомендованої літератури не є вичерпним. Студенти мусять опановувати й інші джерела, у тому числі статті, що публікуються у сучасних юридичних виданнях.
Насамперед, глибокому вивченню концептуальних і найбільш важливих тем курсу криміналістики сприяють семінарські заняття. Семінар - це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу. Семінари повинні сприяти розвитку творчої самостійності студентів, інтересу до криміналістичних досліджень, формуванню умінь і навичок публічного виступу та участі в дискусії, вихованню педагогічного такту, розвиткові культури мовлення, що є дуже важливим у роботі працівників правоохоронної діяльності.
Основою ефективного розгляду положень криміналістики на семінарських заняттях є належна підготовка студентів до семінарів із відповідних тем курсу, яка полягає у засвоєнні лекційного матеріалу та самостійній роботі студентів по конспектуванню рекомендованих нормативних актів, навчально-методичної та наукової літератури з криміналістики. Така робота передбачає використання навчальної програми, де кожне питання теми має бути засвоєним.
Під час семінарських занять кожен студент має бути готовим викласти свої міркування з обговорюваних питань і аргументовано відстоювати свою позицію. При цьому кафедра заохочує нестандартні виступи, які містять аналіз вимог чинного законодавства, науково-методичної літератури, розумну критику, вміння поєднувати теоретичний матеріал з практичною діяльністю правоохоронних органів в боротьбі зі злочинністю.
Обговорення питань теми на семінарі може відбуватися в різних формах: співбесіди, загально групової дискусії, заслуховування рефератів, «бліц» опитування шляхом письмового тестування, використання комп'ютерної техніки і т. ін.
Реферати, передбачені планами семінарських занять, мають бути присвячені складним питанням, які не висвітлюються в навчально-методичній літературі та потребують опанування певних джерел: наукових статей або монографій. Об'єм реферату має відповідати 5-7 хвилинам доповіді. Реферативні повідомлення заслуховуються, обговорюються та обов'язково оцінюються в ході семінарських занять і лише у виключних випадках без доповіді перевіряються викладачем. Реферати можуть бути основою для написання студентської наукової роботи.
Більшість занять з криміналістики – практичні, котрі мають за мету поглиблення й закріплення теоретичних знань, одержаних студентами на лекціях і за підсумками самостійної роботи. Під час їх проведення студенти навчальної групи поділяються на дві підгрупи (відповідно і викладання здійснюється двома викладачами), що більш ефективно сприяє набуттю практичних умінь і навичок роботи з техніко-криміналістичними засобами, відпрацюванню тактичних прийомів проведення та фіксації окремих слідчих дій, ознайомленню з методичними рекомендаціями щодо планування й організації розслідування злочинів.
До практичних занять студенти зобов'язані ретельно готуватися, добросовісно й акуратно відпрацьовувати відповідні контрольні питання і виконувати підготовчі дії, передбачені планами семінарських і практичних занять стосовно окремих тем (наприклад, схематично замалювати типи папілярних візерунків пальців рук у робочому зошиті, скласти письмовий план слідчої дії та ін.). Для виконання завдань на практичних заняттях кожний студент повинен мати зошит, у якому проводяться необхідні записи, замальовки, схеми і т. ін.
Готуючись до занять, студенти можуть користуватися допомогою чергового викладача-консультанта, а також техніко-криміналістичними засобами, зосередженими на кафедрі.
Практичні заняття з криміналістики проводяться на основі раціонального поєднання активних форм і методів навчання з урахуванням майбутньої практичної діяльності студентів. Зміст практичного заняття включає короткочасне опитування студентів з контрольних питань теми, що вивчається, та самостійне, під керівництвом викладача, виконання ними практичного завдання згідно запропонованої фабули кримінальної справи.
1.2. Засоби поточного, модульного та підсумкового контролю знань, умінь та навичок
Контроль навчальної роботи студентів денної форми навчання у міжсесійний період здійснюється в перебігу аудиторних занять, що провадяться відповідно до розкладу, а також шляхом перевірки результатів самостійно виконаних ними завдань, передбачених чинною програмою з криміналістики. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 2 червня 1993 року № 161, контроль навчальної роботи студентів може бути поточним, модульним і підсумковим.
Поточний контроль - здійснюється під час проведення семінарських і практичних занять шляхом опитування студентів і виступає засобом активізації навчального процесу та підвищення його ефективності. Він включає як традиційні методи оцінки знань студентів у відповідності до розроблених критеріїв, так і методи експрес-аналізу знань за допомогою програмованого контролю чи комп'ютерної техніки.
Модульний контроль - здійснюється після вивчення кожної теми і розділу програми, виходячи з оцінок поточного контролю, результатів виконання практикумів з криміналістики (лабораторних робіт) з окремих тем курсу та співбесіди викладача з студентами з вивчених тем, а також шляхом рубіжного тестування (виконання тестових завдань), експрес-аналізу знань за допомогою технічних засобів навчання.
Результати модульного контролю використовуються викладачем для забезпечення ритмічної навчальної роботи студентів, прищеплювання останнім уміння чітко організувати свою працю, своєчасного виявлення відстаючих і надання ним допомоги у вивченні програмного матеріалу, а також для організації індивідуальних занять творчого характеру з найбільш підготовленими студентами(відмінниками).
Підсумковий контроль - здійснюється за результатами вивчення курсу у формі підсумкового заліку чи іспиту під час екзаменаційної сесії. З професійно-орієнтовних і спеціальних дисциплін складається усний екзамен у відповідності до навчальної програми та розроблених кафедрою на її основі іспитових квитків, затверджених у встановленому порядку.
Студент вважається допущеним до іспиту чи заліку, якщо він виконав всі види робіт, передбачених навчальним планом і програмою з криміналістики, включаючи підготовку практикумів(лабораторних робіт). Невиконання хоча б однієї з робіт, передбачених навчальною програмою курсу, тягне за собою недопуск студента до складання іспиту(заліку) з криміналістики.
Перелік питань, які виносяться на іспит(залік) з криміналістики, складається з питань, що розглядалися на семінарських і практичних заняттях, а також з питань, рекомендованих студентам для самостійного опрацювання у поза аудиторний час. При цьому кожний екзаменаційний білет містить в собі два теоретичних питання і одне практичне завдання.
1.3. Критерії оцінки знань, умінь та навичок
Основою для визначення оцінки під час іспиту(заліку) служить рівень засвоєння студентами теоретичного матеріалу та практичних умінь та навичок, передбачених навчальною програмою з криміналістики.
Результати складання іспиту оцінюються за чотирибальною шкалою оцінки знань і практичних навичок: «відмінно», «добре», «задовільно» і «незадовільно». Зокрема, при визначенні вимог до екзаменаційних оцінок з професійно-орієнтованих і спеціальних дисциплін із переважанням практичного навчання, до числа яких належить криміналістика, екзаменатор керується такими критеріями оцінки знань, умінь та навичок:
- оцінка «відмінно»(високий рівень навчальних досягнень) - виставляється студенту, який виявив всебічне, повне і глибоке знання навчально-програмного матеріалу, вичерпно, послідовно, грамотно і логічно його викладає, дає відповіді на всі питання екзаменаційного білету, грунтовно висловлюється і дискутує, тісно пов'язує при цьому теоретичний матеріал із практикою розкриття і розслідування злочинів, показує обізнаність з монографічною літературою.
Крім цього, студент вільно справляється з практичним завданням, наведеним у екзаменаційному білеті, правильно обґрунтовує прийняті рішення, володіє (не припускаючись помилок) необхідними навичками і прийомами застосування техніко-криміналістичних засобів і методів при розв'язанні завдань, пов'язаних із майбутньою професійною діяльністю, здатен виступати експертом чи консультантом у навчанні інших студентів.
- оцінка «добре»(достатній рівень навчальних досягнень) - виставляється студенту, який твердо засвоїв програмний матеріал і в повному обсязі, в межах навчальної літератури, його викладає, не припускаючись суттєвих помилок у відповіді на запитання на різні теми, розділу, добирає переконливі аргументи на підтвердження власної точки зору, може самостійно застосовувати теоретичні положення при розв'язанні практичних завдань, пов'язаних із майбутньою професійною діяльністю; володіє необхідними навичками застосування техніко-криміналістичних засобів і методів і спроможний до їхнього самостійного поповнення і відновлення в ході подальшої навчальної роботи і фахової діяльності.
- оцінка «задовільно» (середній рівень навчальних досягнень) - виставляється в разі, коли студент знає основний матеріал в обсязі подальшого навчання і майбутньої професійної діяльності, але виявляє прогалини(неточні відповіді та формулювання понять) при висвітленні питань екзаменаційного білету, практичне завдання виконує з певними труднощами, усунення котрих можливе лише з підказки викладача.
- оцінка «незадовільно»(початковий рівень навчальних досягнень) - виставляється студенту, який може відтворювати лише окремі криміналістичні терміни і поняття з програмного матеріалу, допускає змістовні помилки, невпевнено і з великими труднощами виконує(а тим паче не в змозі виконати) передбачене екзаменаційним білетом практичне завдання, не володіє навичками застосування техніко-криміналістичних засобів і методів при розв'язанні професійних завдань; не в змозі продовжити навчання або приступити до фахової діяльності по закінченні вузу без додаткових занять з криміналістики.
2. Структура залікового кредиту (схематичний план)
(6-й семестр)
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
з дисципліни «Криміналістика» кафедри кримінально-правових дисциплін ЮФ ННІПП НАВС
6 семестр 2011/2012 навчальний рік (набір 2009 року, 9 груп)
студентів 3 курсу ННІПП НАВС, юридичного факультету
складений згідно з навчальною програмою, схваленою Вченою радою НАВС «__»______2011 року
розглянутий і схвалений на засіданні кафедри від «__» ___2011 року, протокол № ___
розглянутий і схвалений на засіданні методичної ради від «___» 2011 року, протокол №__
№ з/п | Назви тем | Нормативний обсяг годин | з них | Прізвище та ініціали науково-педагогічного працівника | Технічні засоби/ Дидактичні засоби | Взаємозв`язок тем, що вивчаються, з іншими темами й дисциплінами (назва дисципліни, номер теми й вид заняття) | Примітки | ||||||||||||
Всього годин з викладачем | з них | | Самостійна робота | Індивідуальна робота* | |||||||||||||||
Лекцій | Семінарських занять | Практичних занять | | ||||||||||||||||
| Змістовий модуль І | 36 | 18 | 6 | 6 | 6 | 16 | 2 | Читає лекції: Професор кафедри Тимошенко П.Ю. тема № 1,3; доцент кафедри Прокопенко Г.І. тема № 5, 7, 12. Проводить заняття та приймає залік: групи № 301, 302, 303, 304 – доцент кафедри Прокопенко Г.І.; групи № 305, 306, 307, 308 - професор кафедри Тимошенко П.Ю.; група № 309 -професор кафедри Мацишин В.С.** | | | | |||||||
1. | Тема 1. Предмет, завдання і система криміналістики | 6 | 4 | 2 | 2 | 0 | 2 | 0 | 2/1-Л1/1 1/3-С1/1 | С.з., т.1 Кримінальний процес | Т1л1-2 Т1с1-2 | ||||||||
2. | Тема 2. Історія розвитку та сучасний стан криміналістики | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 4 | 0 | | С.з., т.2 Кримінальний процес | | ||||||||
3. | Тема 3. Методологічні засади криміналістики | 6 | 4 | 2 | 2 | 0 | 2 | 0 | 2/1-Л2/3 1/3-С2/3 | С.з., т.1,3 Кримінальний процес | Т3л1-2 Т3с1-2 | ||||||||
4. | Тема 4. Криміналістичне вчення про механізм вчинення злочину | 8 | 4 | 0 | 2 | 2 | 4 | 0 | 1/3-С3/4 1/4-П1/4 | С.з., т.1,2 Кримінальний процес | Т4с1-2 Т4п1-2 | ||||||||
5. | Тема 5. Криміналістична ідентифікація і діагностика | 8 | 6 | 2 | 0 | 4 | 2 | 0 | 2/1-Л3/5 1/4-П2/5 1/4-П3/5 | С.з., т.5 Кримінальний процес | Т5л1-2 Т5п1-2 Т5п2 «+» | ||||||||
6. | Тема 6. Основи теорії криміналістичного прогнозування | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 2 | | С.з., т.5 Кримінальний процес | | ||||||||
| Змістовий модуль ІІ | 36 | 18 | 2 | 6 | 10 | 16 | 2 | | | | ||||||||
7. | Тема 7. Загальні положення криміналістичної техніки | 8 | 4 | 2 | 2 | 0 | 4 | 0 | 2/1-Л4/7 1/3-С4/7 | С.з., т.2,3 Кримінальний процес | Т7л1-2 Т7с1-2 | ||||||||
8. | Тема 8. Техніко-криміналістичне забезпечення розкриття злочинів. Технічні засоби і методи збирання криміналістичної інформації | 10 | 6 | 0 | 2 | 4 | 4 | 0 | 1/3-С5/8 1/4-П4/8 1/4-П5/8 | С.з., т.1,2,3 Кримінальний процес | Т8с1-2 Т8п1-2 Т8п2-2 | ||||||||
9. | Тема 9. Криміналістична фотографія і відеозапис | 8 | 4 | 0 | 2 | 2 | 4 | 0 | 1/3-С6/9 1/4-П6/9 | С.з., т.5,4 Кримінальний процес | Т9с1-2 Т9п2-2 | ||||||||
10. | Тема 10. Інформаційно-довідкове забезпечення розкриття злочинів (криміналістична реєстрація) | 10 | 4 | 0 | 0 | 4 | 4 | 2 | 1/4-П7/10 1/4-П8/10 | С.з., т.4,5 Кримінальний процес | Т10п1-2 Т10п2 «+» | ||||||||
| Змістовий модуль III | 36 | 18 | 2 | 2 | 14 | 16 | 2 | | | | ||||||||
11. | Тема 11. Загальні положення криміналістичної експертизи | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 0 | | С.з., т.5,10,15 Кримінальний процес | | ||||||||
12. | Тема 12. Криміналістичне дослідження слідів (слідознавство) | 8 | 4 | 2 | 0 | 2 | 4 | 0 | 2/1-Л5/12 1/4-П9/12 | С.з., т.5,10,15 Кримінальний процес | Т12л1-2 Т12п1-2 | ||||||||
13. | Тема 13. Криміналістичне дослідження зброї, боєприпасів, вибухових речовин і пристроїв та слідів їх застосування (зброєзнавство) | 4 | 2 | 0 | 0 | 2 | 2 | 0 | 1/4-П10/13 | С.з., т.5,10,15 Кримінальний процес | Т13п1-2 | ||||||||
14. | Тема 14. Криміналістичне дослідження документів (документознавство) | 6 | 2 | 0 | 0 | 2 | 4 | 0 | 1/3-П11/14 | С.з., т.5,10,15 Кримінальний процес | Т14п1-2 | ||||||||
15. | Тема 15. Ідентифікація особи за ознаками зовнішності (габітоскопія) | 6 | 4 | 0 | 2 | 2 | 2 | 0 | 1/3-С7/15 1/4-П12/15 | С.з., т.5,10,15 Кримінальний процес | Т15с1-2 Т15п1-2 | ||||||||
16. | Тема 16. Криміналістичне дослідження матеріалів, речовин і виробів | 4 | 2 | 0 | 0 | 2 | 2 | 0 | 1/4-П13/14 | С.з., т.5,10,15 Кримінальний процес | Т16п1-2 | ||||||||
17. | Тема 17, 18, 19 Інші напрямки і види досліджень | 6 | 4 | 0 | 0 | 4 | 0 | 2 | 1/4-П14/17 1/4-П15/18 | С.з., т.5,10,15 Кримінальний процес | Т17п1-2 Т17п2 «+» | ||||||||
Всього годин | 108 | 54 | 10 | 14 | 30 | 48 | 6 | | | | |||||||||
Підсумковий контроль | залік | | | | | | | | | | | |