Розділ I загальні положення
| Вид материала | Кодекс |
СодержаниеРозділ iv судове провадження у першій інстанції |
- И в срок Вступ 3 Розділ І загальні положення про право інтелектуальної власності, 107.82kb.
- Зміст розділ І. Загальні положення, 725.88kb.
- Розділ І. Загальні положення 29 розділ, 10361.92kb.
- Розділ I загальні положення, 587.56kb.
- Розділ I загальні положення, 170.81kb.
- Зміст вступ розділ загальні положення договору повітряного чартеру у міжнародному приватному, 397.91kb.
- Затверджено, 6119.52kb.
- Затверджено, 748.59kb.
- Затверджено, 1200.98kb.
- Затверджено, 5356.08kb.
Стаття 253. Випадки повідомлення про підозру
1. Повідомлення про підозру обов’язково здійснюється у разі:
1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
3) наявності достатніх відомостей підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення .
2. У випадках, передбачених у пунктах 1 і 2 частини першої цієї статті, слідчий, державний обвинувач або інша уповноважена службова особа (службова особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов’язані невідкладно повідомити підозрюваному про такі його права:
1) мати захисника і побачення з ним з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, до першого та перед кожним наступним опитуванням, на присутність захисника під час опитувань, а за відсутності коштів на оплату послуг захисника — скористатися послугами захисника за рахунок держави;
2) не говорити нічого з приводу підозри проти нього або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
3) на повідомлення членів сім’ї, близьких родичів чи інших близьких осіб про своє затримання і місце перебування;
4) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, державного обвинувача, суду.
3. Після повідомлення про права слідчий, державний обвинувач або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов’язані детально роз’яснити кожне із зазначених прав.
Стаття 254. Зміст письмового повідомлення про підозру
1. Письмове повідомлення про підозру складається державним обвинувачем. Воно повинне відповідати вимогам, передбаченим у статті 108 цього Кодексу, та, крім того, містити такі відомості:
1) зміст підозри;
2) положення закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа;
3) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, зокрема зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
4) права підозрюваного.
Стаття 255. Вручення письмового повідомлення про визнання особи підозрюваним
1. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення державним обвинувачем, а у разі неможливості такого вручення — у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
2. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
Стаття 256. Зміна повідомлення про підозру
1. У разі виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри державний обвинувач зобов’язаний провести дії, передбачені у статті 254 цього Кодексу.
ГЛАВА 21. Закінчення досудового розслідування.
Продовження строку досудового розслідування
§ 1. Форми закінчення досудового розслідування
Стаття 257. Загальні положення закінчення досудового розслідування
1. Обвинувачуваний має право на розгляд обвинувачення проти нього в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
2. Державний обвинувач зобов’язаний у найбільш короткий строк після повідомлення особі про підозру:
1) закрити кримінальне провадження, або
2) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру, або
3) звернутися до слідчого судді із клопотанням про продовження строку досудового розслідування.
Стаття 258. Строк проведення дій із закінчення досудового розслідування
1. Державний обвинувач зобов’язаний провести одну із дій, передбачених у частині другій статті 257 цього Кодексу:
1) протягом чотирнадцяти днів з моменту повідомлення особі про підозру, якщо до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв’язку з цією підозрою, чи підозрюваним є неповнолітній, або
2) протягом тридцяти днів з моменту повідомлення особі про підозру, якщо до підозрюваного не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв’язку із цією підозрою.
Стаття 259. Закриття кримінального провадження
1. За результатами проведення досудового розслідування кримінальне провадження закривається, якщо:
1) отримані відомості про відсутність події кримінального правопорушення;
2) отримані відомості про відсутність у діянні складу кримінального правопорушення;
3) закінчилися строки давності притягнення до відповідальності за кримінальне правопорушення;
4) вичерпані можливості отримати достатні відомості для доведення винуватості особи у суді;
5) ухвалений акт амністії, яким усувається застосування покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого особа підозрюється;
6) помер підозрюваний, обвинувачуваний, за винятком випадків, коли провадження є необхідним для реабілітації померлого;
7) існує вирок за тим же обвинуваченням, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження з тієї ж підстави.
2. Про закриття кримінального провадження слідчий, державний обвинувач приймають постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Слідчий складає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених у пунктах 1—3 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Державний обвинувач складає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті.
Закриття кримінального провадження у випадку, передбаченому пунктом 5 частини першої цієї статті, не допускається, якщо обвинувачений заперечує проти застосування щодо нього амністії. В такому разі судовий розгляд продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
3. Рішення державного обвинувача про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення.
4. Копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, державному обвинувачу.
Копія постанови державного обвинувача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику.
5. Якщо обставини, передбачені у пунктах 1 і 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов’язаний ухвалити виправдальний вирок, а у випадках, передбачених у пунктах 3 і 5 частини першої цієї статті, — обвинувальний вирок із звільненням обвинувачуваного від покарання.
§ 2. Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру
Стаття 260. Відкриття матеріалів іншій стороні
1. Державний обвинувач не пізніше ніж за п’ять днів до моменту звернення до суду із обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру або одночасно із клопотанням про продовження строку досудового розслідування зобов’язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про надання доступу до матеріалів досудового провадження.
2. Державний обвинувач зобов’язаний надати доступ до матеріалів досудового провадження, які є в його розпорядженні, в тому числі будь-які відомості або матеріали, які самі по собі або у сукупності з іншими відомостями або матеріалами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинувачуваного або сприяти пом’якшенню покарання.
3. Державний обвинувач зобов’язаний також надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речі або їх частини, документи або копії з них, приміщення або місця, якщо вони перебувають у володінні або під контролем держави, і державний обвинувач має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
4. Надання доступу до матеріалів дає можливість робити копії або відображення матеріалів.
5. У документах, які надаються для ознайомлення, можуть бути вилучені відомості, які не будуть розголошені під час судового розгляду. Вилучення повинне бути чітко позначено. За клопотанням сторони суд має право дозволити доступ до відомостей, які були вилучені.
6. Сторона захисту за запитом державного обвинувача зобов’язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речі або їх частини, документи або копії з них, житла чи іншого володіння, якщо вони перебувають у володінні або під контролем сторони захисту, які сторона захисту має намір використати як докази у суді.
Сторона захисту має право не надати державному обвинувачу доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використані державним обвинувачем на підтвердження винуватості обвинувачуваного у вчиненні кримінального правопорушення.
7. Сторони кримінального провадження зобов’язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.
8. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
Стаття 261. Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового провадження
1. Обвинувальний акт повинен містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинувачуваного (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада державного обвинувача;
5) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які державний обвинувач вважає встановленими, та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, яке, зокрема, повинне включати посилання на положення закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) розмір шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.
2. Обвинувальний акт підписується державним обвинувачем із зазначенням дати та місця його складення.
3. До обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового провадження. Надання суду інших документів до моменту проведення підготовчого судового засідання забороняється.
Стаття 262. Клопотання про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру
1. Клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, крім відомостей, передбачених у статті 261 цього Кодексу, повинне містити інформацію про захід виховного або медичного характеру, який пропонується застосувати.
Стаття 263. Надання копії обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру та реєстру матеріалів досудового провадження
1. Одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру до суду державний обвинувач зобов’язаний подати копію відповідного документа та реєстру матеріалів досудового провадження обвинувачуваному та його захиснику.
§ 3. Продовження строку досудового розслідування
Стаття 264. Клопотання про продовження строку досудового розслідування
1. У клопотанні державного обвинувача про продовження строку досудового розслідування зазначаються:
1) прізвище, ім’я, по батькові підозрюваного;
2) суть повідомленої підозри і правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа;
3) посилання на відомості, якими обґрунтовується підозра;
4) відомості про надання підозрюваному та захиснику доступу до матеріалів досудового провадження, які стосуються обґрунтування продовження строку досудового розслідування;
5) процесуальні дії, які потребують додаткового часу;
6) значення результатів зазначених процесуальних дій для судового розгляду;
7) строк проведення процесуальних дій;
8) обставини, що перешкоджали проведенню процесуальних дій раніше.
2. До клопотання додаються:
1) копії засвідчених матеріалів, якими державний обвинувач обґрунтовує підозру;
2) перелік свідків, яких державний обвинувач вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.
3. Одночасно з поданням клопотання державний обвинувач повідомляє стороні захисту про відкриття матеріалів в порядку, передбаченому у статті 260 цього Кодексу.
Стаття 265. Розгляд клопотання про продовження строку досудового розслідування
1. Слідчий суддя призначає час та дату розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування не пізніше ніж через п’ять днів після отримання клопотання державного обвинувача.
2. Слідчий суддя розглядає клопотання про продовження строку досудового розслідування за участю сторін кримінального провадження з дотриманням загальних правил судового розгляду, передбачених цим Кодексом.
3. Перед початком розгляду слідчий суддя зобов’язаний роз’яснити підозрюваному такі його права:
1) мати захисника, на присутність захисника під час розгляду, а за відсутності коштів на оплату послуг захисника — скористатися послугами захисника за рахунок держави;
2) не говорити нічого з приводу повідомленої підозри або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
3) давати пояснення з приводу повідомленої підозри чи відмовитися давати пояснення.
4. Слідчий суддя зобов’язаний попередити підозрюваного, що будь-які його заяви можуть бути використані проти нього під час судового розгляду.
Стаття 266. Закриття провадження під час розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування
1. Слідчий суддя закриває кримінальне провадження і скасовує заходи забезпечення кримінального провадження щодо підозрюваного, якщо досліджені під час розгляду обставини недостатні, щоб створити вагоме переконання, що:
1) сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру;
2) підозрюваний причетний до такої події кримінального правопорушення;
3) діяння підозрюваного є кримінальним правопорушенням згідно із законом України про кримінальну відповідальність.
2. Під час вирішення питання про наявність достатніх підстав для підозри слідчий суддя не зобов’язаний приймати до уваги заперечення щодо допустимості визнання відомостей доказами.
3. Ухвала суду про закриття кримінального провадження щодо певного підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення.
Стаття 267. Відмова у продовженні строку досудового розслідування
1. У разі незакриття кримінального провадження згідно із статтею 266 цього Кодексу слідчий суддя зобов’язаний відмовити у продовженні строку досудового розслідування, якщо державний обвинувач не доведе, що:
1) додатковий строк необхідний для отримання пояснень, показань, речей, документів, які можуть бути доказами під час судового розгляду, і об’єктивні обставини заважали отримати ці пояснення, показання, речі, документи раніше, або
2) додатковий строк необхідний для проведення або завершення експертизи, якщо строк такої експертизи обумовлений відповідними методиками дослідження, та
3) зазначені у попередніх пунктах цієї частини дії не могли бути завершені раніше через об’єктивні причини.
Стаття 268. Наслідки відмови у продовженні строку досудового розслідування
1. Після набрання законної сили ухвалою суду про відмову у продовженні строку досудового розслідування державний обвинувач зобов’язаний протягом п’яти днів:
1) закрити кримінальне провадження, або
2) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру.
Стаття 269. Задоволення клопотання про продовження строку досудового розслідування
1. Якщо слідчий суддя задовольняє клопотання державного обвинувача, він визначає новий строк досудового розслідування. У будь-якому разі слідчий суддя зобов’язаний визначити найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування, але не більше:
1) шістдесяти днів, якщо особа підозрюється у вчиненні злочину невеликої тяжкості;
2) дев’яноста днів, якщо особа підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості;
3) ста вісімдесяти днів, якщо особа підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
2. У разі важкого захворювання підозрюваного, обвинувачуваного, яке перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, зникнення підозрюваного, обвинувачуваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності або необхідності виконання процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва під час кримінального провадження протягом продовжених строків досудового розслідування, державний обвинувач має право подати додаткове клопотання про продовження строку досудового розслідування.
Додатково продовжений слідчим суддею строк досудового розслідування в цьому разі закінчується в момент видужання підозрюваного, обвинувачуваного, з’явлення підозрюваного, обвинувачуваного, який перебував у розшуку, завершення необхідних процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.
Додатково продовжений строк досудового розслідування не включається у строки, передбачені у частині першій цієї статті.
ГЛАВА 22. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
Стаття 270. Загальні положення досудового розслідування кримінальних проступків
1. Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Стаття 271. Строки досудового розслідування кримінальних проступків
1. Досудове розслідування кримінальних проступків повинне здійснюватися протягом розумних строків, але не більше тридцяти днів з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку.
2. Продовження строків досудового розслідування кримінальних проступків є можливим у загальному порядку. Строк продовження досудового розслідування кримінальних проступків у порядку, передбаченому цим Кодексом, не може перевищувати тридцяти днів.
Стаття 272. Запобіжні заходи під час досудового розслідування кримінальних проступків
1. Під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Стаття 273. Слідчі (розшукові) дії під час досудового розслідування кримінальних проступків
1. Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється проводити всі слідчі (розшукові) дії, передбачені цим Кодексом, крім негласних слідчих (розшукових) дій.
Стаття 274. Порядок повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку
1. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку складається слідчим і підлягає затвердженню державним обвинувачем.
Стаття 275. Особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків
1. Закінчення досудового розслідування кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.
2. Слідчий зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше двадцяти п’яти днів після повідомлення особі про підозру, подати на затвердження державному обвинувачу:
1) проект рішення про закриття кримінального провадження, або
2) обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, або
3) проект клопотання до слідчого судді про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом.
У разі необхідності державний обвинувач має право самостійно оформити процесуальні документи, передбачені частиною другою цієї статті.
3. Державний обвинувач зобов’язаний до спливу тридцятиденного строку після повідомлення особі про підозру:
1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження або
2) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру, або
3) подати клопотання до слідчого судді про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом.
4. Відкриття матеріалів досудового провадження іншій стороні здійснюється слідчим в порядку, передбаченому цим Кодексом.
ГЛАВА 23. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового провадження
§ 1. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи державного обвинувача під час досудового провадження
Стаття 276. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження
1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача:
1) рішення слідчого про закриття кримінального провадження — заявником, потерпілим;
2) рішення державного обвинувача про закриття кримінального провадження — заявником, потерпілим, підозрюваним;
3) рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача під час застосування заходів безпеки — особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.
2. Особи, які не є учасниками кримінального провадження, але права, свободи та інтереси яких були порушені рішеннями, діями чи бездіяльністю слідчого чи державного обвинувача під час виконання ухвали слідчого судді, мають право оскаржити їх в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
3. Інші скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача не розглядаються під час досудового провадження і можуть бути предметом судового розгляду під час підготовчого провадження у суді в порядку, визначеному у статтях 307—311 цього Кодексу.
4. Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені також рішення, дії чи бездіяльність, передбачені у частині першій цієї статті.
Стаття 277. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача, її повернення або відмова у відкритті провадження
1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача, передбачені у частині першій статті 276 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
2. Скарга, подана після закінчення строків, передбачених у частині першій цієї статті, залишається без розгляду, якщо слідчий суддя, суд за клопотанням особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
3. Скарга повертається, якщо:
1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу;
2) скарга не підлягає розгляду у цьому суді.
4. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
5. Слідчий суддя, суд відмовляють у відкритті провадження лише у разі, якщо:
1) скаргу не належить розглядати в порядку кримінального провадження;
2) з приводу спору існує рішення суду, яке набрало законної сили.
6. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
7. Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
8. Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 278. Правові наслідки подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача під час досудового провадження
1. Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача під час досудового провадження не зупиняє виконання рішення чи проведену дію слідчого, державного обвинувача.
2. Слідчий чи державний обвинувач самостійно може скасувати оскаржуване рішення або припинити його дію.
Стаття 279. Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача під час досудового провадження
1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а скарги на рішення державного обвинувача про закриття кримінального
провадження — суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими у статтях 312—372 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового провадження розглядаються і приймаються відповідні судові рішення протягом сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги.
3. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового провадження здійснюється за обов’язковою участю особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи державного обвинувача, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються. Відсутність слідчого чи державного обвинувача не є перешкодою для розгляду скарги.
Стаття 280. Рішення суду за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача під час досудового провадження
1. За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача приймається судове рішення у формі ухвали згідно з правилами цього Кодексу.
За результатами розгляду скарг на рішення державного обвинувача про закриття кримінального провадження ухвалюється вирок згідно з правилами цього Кодексу.
2. Ухвала суду за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового провадження може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи державного обвинувача;
2) наказ припинити дію;
3) наказ вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
3. Ухвала суду за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача не може бути оскаржена, крім ухвал, постановлених за результатами розгляду скарги на рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
4. Постановлення ухвали суду за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача під час досудового провадження не є перешкодою для розгляду відповідних питань під час підготовчого судового засідання.
§ 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового провадження
Стаття 281. Ухвали слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового провадження
1. Під час досудового провадження ухвали слідчого судді про тримання особи під вартою, продовження тримання особи під вартою, арешт майна, тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляються можливостей здійснювати свою діяльність, відсторонення від посади, продовження строку досудового розслідування, відмову у продовженні строку досудового розслідування може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Під час досудового провадження можуть бути також оскаржені ухвали слідчого судді, постановлені за результатами розгляду скарги на рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
2. Скарги на інші рішення слідчого судді не розглядаються під час досудового провадження і можуть бути предметом судового розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно із статтями 307—311 цього Кодексу.
Стаття 282. Правові наслідки подання скарги на рішення слідчого судді під час досудового провадження
1. Подання скарги під час досудового провадження не зупиняє дію ухвали слідчого судді.
Стаття 283. Право на оскарження рішення слідчого судді під час досудового провадження
1. Ухвали слідчого судді, передбачені у статті 281 цього Кодексу, можуть бути оскаржені під час досудового провадження сторонами кримінального провадження.
2. Підставами оскарження під час досудового провадження є неправильне або неповне дослідження обставин, встановлених у досудовому провадженні слідчим суддею, невідповідність висновків слідчого судді, викладених у рішенні, встановленим у досудовому провадженні обставинам, неправильне застосування ним норм процесуального права.
Стаття 284. Порядок і строки оскарження рішення слідчого судді під час досудового провадження
1. Скарга на рішення слідчого судді подається до уповноваженого суду першої інстанції через суд, слідчий суддя якого ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до уповноваженого суду першої інстанції.
2. Скарга на рішення слідчого судді подається протягом п’яти днів з дня проголошення відповідного рішення. Якщо рішення слідчого судді було ухвалене без виклику особи, яка його оскаржує, строк скарги обчислюється з дня отримання нею копії рішення.
3. Скарга на рішення слідчого судді, подана після закінчення строків, передбачених цією статтею, залишається без розгляду, якщо уповноважений суд першої інстанції за клопотанням особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Стаття 285. Вимоги до скарги на рішення слідчого судді
1. Скарга на рішення слідчого судді подається в письмовій формі.
2. У скарзі на рішення слідчого судді зазначаються:
1) найменування уповноваженого суду першої інстанції;
2) ім’я (найменування), поштова адреса особи, яка подає скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) рішення слідчого судді, що оскаржується;
4) обґрунтування вимог особи, яка подала скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження обставин, неправильне застосування норм процесуального права;
5) вимоги особи, яка подає скаргу, до уповноваженого суду першої інстанції;
6) клопотання особи, яка подає скаргу, про дослідження доказів;
7) перелік матеріалів, які додаються.
3. Якщо особа не бажає брати участь у судовому розгляді, вона зазначає це у скарзі.
4. Скарга підписується особою, яка її подає, або її представником.
5. До скарги додаються її копії та копії доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які брали участь у судовому розгляді під час прийняття рішення слідчим суддею.
6. Підозрюваний, який тримається під вартою, має право додати до скарги лише одну копію матеріалів. Достатня кількість копій матеріалів виготовляється канцелярією суду, слідчий суддя якого постановив оскаржуване рішення.
Стаття 286. Дії суду після одержання скарги на рішення слідчого судді
1. Суд, слідчий суддя якого постановив оскаржуване рішення, після одержання скарги на рішення невідкладно, але не пізніше наступного дня після надходження надсилає її разом із матеріалами розгляду до уповноваженого суду першої інстанції.
2. Скарги, що надійшли після надіслання матеріалів до уповноваженого суду першої інстанції, надсилаються до нього не пізніше наступного дня після їх надходження.
Стаття 287. Прийняття скарги уповноваженим судом першої інстанції
1. Скарзі, що надійшла до уповноваженого суду першої інстанції першою, присвоюється реєстраційний номер у день її надходження до уповноваженого суду першої інстанції. Скарга передається не пізніше наступного дня в порядку черговості судді-доповідачу. Скарги та інші матеріали щодо оскаржуваного рішення, що надійшли пізніше, реєструються за номером, який був наданий першій скарзі.
2. Отримавши скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 285 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття провадження.
Стаття 288. Залишення скарги без руху, її повернення або відмова у відкритті провадження
1. Суддя-доповідач, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог, передбачених у статті 285 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу.
2. Якщо особа усунула недоліки скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до уповноваженого суду першої інстанції.
3. Скарга повертається, якщо:
1) особа не усунула недоліки скарги, яку залишено без руху;
2) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу;
3) скарга не підлягає розгляду у цьому уповноваженому суді першої інстанції.
4. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
5. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо:
1) скаргу не належить розглядати в порядку кримінального провадження;
2) з приводу спору існує рішення суду, яке набрало законної сили.
6. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
7. Ухвала про залишення скарги без руху, її повернення або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
8. Залишення скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до уповноваженого суду першої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 289. Підготовка до судового розгляду
1. Суддя-доповідач протягом трьох днів після відкриття провадження:
1) надсилає копії ухвали про відкриття провадження сторонам кримінального провадження та іншим особам, які подали скарги, разом з копіями скарг, інформацією про їх права та обов’язки;
2) з’ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються сторонами кримінального провадження або іншими особами, які подали скарги;
3) пропонує сторонам кримінального провадження та іншим особам, які подали скарги, подати нові матеріали, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала скаргу;
4) вирішує інші клопотання сторін кримінального провадження або інших осіб, які подали скаргу;
5) вирішує інші питання, необхідні для судового розгляду.
2. Усі судові рішення судді-доповідача під час підготовки до судового розгляду викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються сторонам кримінального провадження та іншим особам, які подали скарги.
3. Після закінчення підготовки до судового розгляду суддя-доповідач оголошує його результати колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення судового розгляду.
Стаття 290. Заперечення на скаргу
1. Сторони кримінального провадження мають право подати до уповноваженого суду першої інстанції заперечення на скаргу в письмовій формі протягом встановленого ним строку, але не більше трьох днів.
2. Заперечення на скаргу містить:
1) найменування уповноваженого суду першої інстанції;
2) ім’я (найменування), поштову адресу особи, яка подає заперечення на скаргу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
3) номер кримінального провадження в уповноваженому суді першої інстанції, якщо він повідомлений;
4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог скарги;
5) у разі необхідності — клопотання особи, яка подає заперечення на скаргу;
6) перелік матеріалів, які додаються.
3. У запереченні на скаргу зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому розгляді.
4. Заперечення на скаргу підписується особою, яка його подає.
Стаття 291. Приєднання до скарги
1. Особи, щодо яких слідчий суддя вирішив питання про права, свободи, інтереси чи обов’язки, у будь-який час до закінчення судового розгляду мають право приєднатися до скарги сторони кримінального провадження чи іншої особи, підтримавши її вимоги.
Стаття 292. Відмова від скарги, зміна скарги
1. Особа, яка подала скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення судового розгляду.
2. Якщо рішення слідчого судді не були оскаржені іншими особами або в разі відсутності заперечень інших осіб, які подали скаргу чи приєдналися до неї, проти закриття провадження у зв’язку з відмовою від скарги, уповноважений суд першої інстанції своєю ухвалою закриває провадження.
3. До початку судового розгляду особа, яка подала скаргу, має право змінити її. У такому разі уповноважений суд першої інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь у судовому розгляді, надає їм час, необхідний для вивчення зміненої скарги і подання заперечень.
Стаття 293. Межі перегляду уповноваженим судом першої інстанції
1. Уповноважений суд першої інстанції переглядає рішення слідчого судді в межах скарги.
2. За клопотанням сторони кримінального провадження уповноважений суд першої інстанції має право повторно дослідити докази, які досліджено слідчим суддею з порушеннями або не повністю, а також дослідити відомості як докази, які не досліджувалися слідчим суддею, якщо про дослідження таких відомостей сторона клопотала.
Стаття 294. Судовий розгляд скарги на рішення слідчого судді
1. Судовий розгляд скарги на рішення слідчого судді здійснюється колегією у складі трьох суддів згідно з правилами здійснення кримінального провадження судом першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
2. Скарга на рішення слідчого судді розглядається і приймається відповідне судове рішення протягом десяти днів з моменту надходження відповідної скарги.
3. Після відкриття судового розгляду і вирішення клопотань сторін суддя-доповідач оголошує зміст оскаржуваного рішення, аргументи учасників судового розгляду в скаргах та запереченнях.
4. Для висловлення доводів, а також у судових дебатах першій надається слово особі, яка подала скаргу. За нею висловлюють доводи і виступають у дебатах особи, які приєдналися до скарги, а потім – інші особи, які беруть участь у судовому розгляді.
5. Неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, не перешкоджає його проведенню. Якщо уповноважений суд першої інстанції визнає обов’язковою участь у судовому засіданні сторін кримінального провадження, а вони не прибули, судовий розгляд відкладається.
6. Після закінчення судового розгляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.
Стаття 295. Письмове провадження
1. Уповноважений суд першої інстанції має право ухвалити рішення за результатами письмового провадження, якщо сторони кримінального провадження заявили клопотання про здійснення кримінального провадження за їх відсутності.
2. Якщо під час письмового провадження уповноважений суд першої інстанції дійде висновку про те, що необхідно провести судовий розгляд, він призначає такий розгляд.
3. Якщо судовий розгляд не проводився, копія рішення уповноваженого суду першої інстанції надсилається сторонам кримінального провадження протягом трьох днів з моменту його проголошення.
Стаття 296. Повноваження уповноваженого суду першої інстанції за результатами розгляду скарги на рішення слідчого судді
1. За результатами розгляду за скаргою на рішення слідчого судді уповноважений суд першої інстанції має право:
1) залишити оскаржуване рішення без змін;
2) скасувати оскаржуване рішення і постановити нове рішення.
Стаття 297. Підстави для залишення чинним судового рішення
1. Уповноважений суд першої інстанції залишає рішення слідчого судді без змін, якщо визнає, що він правильно встановив обставини і ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Стаття 298. Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення
1. Підставами для скасування рішення слідчого судді та ухвалення нового рішення є:
1) неправильність чи неповнота дослідження судом обставин, встановлена під час досудового провадження;
2) невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, встановленим під час досудового провадження обставинам;
3) неправильне застосування норм процесуального права;
4) існування певних обставин, які викликають сумнів щодо неупередженості слідчого судді;
5) ухвалення чи підписання судового рішення не тим слідчим суддею, який здійснював розгляд.
Стаття 299. Судові рішення уповноваженого суду першої інстанції
1. За результатами розгляду скарги на рішення слідчого судді уповноважений суд першої інстанції постановляє ухвалу.
2. Судові рішення уповноваженого суду першої інстанції постановляються, проголошуються, видаються або надсилаються учасникам кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 300. Зміст ухвали уповноваженого суду першої інстанції
1. Ухвала уповноваженого суду першої інстанції складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
дати і місця її постановлення;
найменування уповноваженого суду першої інстанції, ініціалів та прізвищ суддів і секретаря судового засідання;
найменування (номера) досудового провадження;
імен (найменувань) сторін кримінального провадження;
2) описової частини із зазначенням:
короткого змісту вимог скарги і рішення слідчого судді;
узагальнених доводів особи, яка подала скаргу;
узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у досудовому провадженні;
встановлених слідчим суддею обставин;
3) мотивувальної частини із зазначенням:
установлених уповноваженим судом першої інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів;
мотивів, з яких уповноважений суд першої інстанції виходив під час постановлення ухвали, і положення закону, яким він керувався;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновку уповноваженого суду першої інстанції по суті вимог скарги;
строку і порядку набрання ухвалою законної сили.
2. У разі залишення скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими обставинами чи нормами права спростовуються її доводи.
3. У разі скасування або зміни рішення слідчого судді в ухвалі зазначається, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість рішення.
Стаття 301. Набрання законної сили ухвалою уповноваженого суду першої інстанції
1. Ухвала уповноваженого суду першої інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона не може бути оскаржена в апеляційному, касаційному порядку або за винятковими обставинами.
Стаття 302. Окрема ухвала уповноваженого суду першої інстанції
1. Уповноважений суд першої інстанції має право постановити окрему ухвалу в разі допущення слідчим суддею неправильного застосування норм процесуального права, які не є підставою для зміни або скасування рішення слідчого судді.
Стаття 303. Повернення матеріалів
1. Після закінчення кримінального провадження в уповноваженому суді першої інстанції матеріали не пізніше ніж у семиденний строк надсилаються до місцевого суду, слідчий суддя якого ухвалив оскаржуване рішення.
§ 3. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності державного обвинувача
Стаття 304. Рішення, дії чи бездіяльність державного обвинувача, які можуть оскаржуватися слідчим
1. Під час досудового провадження слідчий, який проводить розслідування певного кримінального правопорушення, має право оскаржувати будь-які рішення, дії чи бездіяльність державного обвинувача, прийняті (вчинені) у відповідному досудовому провадженні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Стаття 305. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного обвинувача
1. Скарга слідчого на рішення, дію чи бездіяльність державного обвинувача повинна подаватися в письмовій формі не пізніше трьох днів з моменту прийняття (вчинення) оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності.
2. Скарга слідчого подається до прокуратури вищого рівня стосовно прокуратури, в якій обіймає посаду державний обвинувач, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується.
3. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності державного обвинувача не зупиняє їх виконання.
Стаття 306. Порядок вирішення скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного обвинувача
1. Службова особа органу прокуратури вищого рівня, до якої надійшла скарга на рішення, дію чи бездіяльність державного обвинувача, зобов’язана вирішити цю скаргу протягом трьох днів з моменту її надходження і надіслати своє рішення слідчому та державному обвинувачу, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржувалася.
2. За результатами розгляду скарги можуть бути прийняті рішення про:
1) залишення рішення чинним (визнання законними вчинених дії чи бездіяльності);
2) зміну рішення;
3) скасування рішення і прийняття нового рішення (визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності і зобов’язання вчинити нову дію).
3. У разі скасування рішення (визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності) службова особа органу прокуратури вищого рівня має право здійснити заміну одного державного обвинувача на іншого з числа службових осіб органів прокуратури того ж рівня в досудовому провадженні, де було прийняте (вчинене) незаконне рішення, дія чи бездіяльність.
4. Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня є остаточним і не підлягає оскарженню до суду, інших органів державної влади, їх службових осіб.
РОЗДІЛ IV СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ПЕРШІЙ ІНСТАНЦІЇ