Концептуальні засади підготовки майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності в закладах професійно-технічної освіти

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

УДК 371.13 (477)

 2005

Макаренко О.А.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ ДО ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

Постановка проблеми. У соціально-економічному розвитку суспільства особливе місце належить вищій школі. Стратегічна мета виведення вищої освіти в Україні на рівень досягнень передових країн світу, визначена Державною національною програмою «Освіта» («Україна ХХ1 століття»), передбачає як один із шляхів її досягнення створення умов для творчої педагогічної діяльності, підвищення престижу та ефективності педагогічної праці. Серед основних шляхів реалізації цих стратегічних напрямів розвитку професійної освіти зазначено удосконалення системи підготовки інженерно-педагогічних працівників галузі професійної освіти.

Нові вимоги до професійної освіти виникли у зв’язку з реалізацією Концепції розвитку професійно-технічної освіти України, проекту Закону України “Про виховання дітей та молоді”, Закону України “Про вищу освіту”, Закону України “Про професійно-технічну освіту”, основних напрямів реформування професійно-технічної освіти України.

В умовах конкуренції зростає необхідність у підготовці компетентних інженерів-педагогів, які б, поряд з хорошими техніко-технологічними знаннями, добре володіли методикою їх передачі учням та робітникам, розуміли загальну стратегію виховання професіоналізму та професіонала.

Наші дослідження пов'язані з розглядом основних проблем виховання учнівської та студентської молоді, з розробкою концептуальних засад підготовки майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності в закладах професійно-технічної освіти.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У своїх дослідженнях ми використовували системний підхід і розглядали педагогічну систему як систему виховну.

Питання складу і функціонування педагогічної системи розглядались багатьма дослідниками, зокрема такими, як: А.С.Батишев, В.П.Беспалько, І.Б. Васильєв, Т.О.Дмитренко, Н.В.Кузьміна, Л.Н.Нечепоренко, І.П.Підласий, В.П.Симонов. Усі вони відзначають важливість сиcтемного підходу в педагогіці, визначають його як елемент світогляду сучасного педагога.

Підґрунтям концептуальних засад підготовки майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності в закладах професійно-технічної освіти становлять державні, регіональні концепції вищих навчальних закладів з виховання молоді України, Росії та Білорусії: Концепція виховання в національній школі Білорусії (1993 року затвердження), Концепція національного виховання (1994 року), Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти (1996 року), Концепція виховання студентів М. Добрускіна (1998 року), Концепція виховної роботи зі студентами Волинського державного університету імені Лесі Українки (1998 року), Концепція виховної роботи у вузах Харківського регіону (1998 року), Програма розвитку виховання в системі освіти Росії на 1999–2001 роки (2000 року), Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку Української державності (2000 року).

Методологічну основу концептуальних засад складає функціональний системно-структурний підхід, розроблений І.Б.Васильєвим [1]. Цей підхід базується на вже існуючих уявленнях про педагогічну систему (ПС) і містить такі структурні компоненти: мета освіти і її еталон, зміст освіти, способи навчання і виховання, учень (студент, слухач), педагог (інженер-педагог), результат освіти та її продукт. В структуру ПС дослідником введено поняття „функціональна оболонка” (ФО) структурного компонента, під якою він розуміє обмеження, що накладається на взаємодію даного компонента ПС зі всіма іншими її компонентами та зовнішнім середовищем. Серед ФО виділені такі: соціально-професійний прогноз (для мети освіти та її еталона), принципи відбору змісту освіти (для змісту освіти), принципи навчання і виховання (для способів навчання і виховання), індивідуальні психофізіологічні особливості (для компонента “учень” (студент, слухач)), професійно-педагогічна компетентність (для компонента “педагог” (інженер-педагог)), педагогічна діагностика (для результату освіти та її продукту).

Постановка завдання. Підготовка майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності в закладах професійно-технічної освіти потребує розробки такої системи підготовки, яка б враховувала специфіку та особливості існуючого професійного виховання в закладах професійно-технічної освіти.

Із застосуванням методу контент-аналізу, викладеному, наприклад, у [3, с.471], ми крок за кроком аналізували усі компоненти виховної системи і їх ФО, що були наведені в концепціях виховання та 26 підручниках і навчальних посібниках з педагогіки. Не маючи можливості навести повні результати аналізу у межах цієї статті, далі представимо концептуальні засади підготовки майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності в закладах професійної освіти, які розроблені на основі результату контент-аналізу, подальшого синтез-аналізу та є описом всіх структурних компонентів виховної системи їх функціональних оболонок та процесу їх взаємодії.

До концептуальних засад введено два розділи, які передбачають розгляд системи як з точки зору статичної, так і динамічної характеристики. Це пояснюється необхідністю не тільки у виявленні структурних компонентів системи, а й в “динамічному аналізі, що включає в себе функціонування й розвиток кожного з її елементів”[ 2, с. 22-23].

1. Статичні характеристики виховної системи підготовки майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності в закладах системи професійно-технічної освіти.

Для формування високопрофесійного, гуманного, творчого фахівця сучасного виробництва недостатньо лише оволодіння ним знаннями та уміннями певної спеціальності. Необхідно також сформувати в нього необхідні професійно важливі якості, які дозволили б йому в майбутньому досягти високої професійної майстерності. І лише така підготовка гарантуватиме йому успіх на сучасному ринку праці. Вирішенню зазначених завдань сприятиме професійне виховання майбутнього фахівця.

Необхідність чітко спланованої, цілеспрямованої роботи з урахуванням соціальних особливостей, історико-культурних традицій регіону та його звичаїв, а також вікові особливості сучасної молоді, її інтереси та прагнення і в той же час професійна спрямованість, специфіка інженерно-педагогічної освіти – все це продиктовано вимогами часу до підготовки майбутніх професіоналів інженерно-педагогічної освіти.

Метою виховання майбутніх інженерів-педагогів є високоморальна і професійно компетентна особистість інженера-педагога, та його готовність здійснювати виховну роботу в закладах професійно-технічної освіти.

Досягненню мети виховання майбутніх інженерів-педагогів повинно сприяти демократичне, гуманістичне суспільство майстрів своєї справи. В умовах такого суспільства найважливішим чинником гуманізації суспільно-економічних відносин, формування нових життєвих орієнтирів особистості має стати освіта. Згідно з Національною доктриною розвитку освіти [4], затвердженою Указом Президента України від 17 квітня 2004 року № 347/2002, освіта має активно сприяти формуванню нової ціннісної системи суспільства – відкритої, варіативної, духовно та культурно наповненої, толерантної, здатної забезпечити становлення громадянина і патріота, консолідувати суспільство на засадах пріоритету прав особистості, зменшення соціальної нерівності.

Підготовка майбутніх інженерів-педагогів до виховної роботи в закладах системи професійно-технічної освіти рекомендовано здійснювати за допомогою таких засобів виховання [5, с.175] як: навчально-пізнавальна, комунікативна, трудова діяльності та дозвілля; навчально-виробничого середовища; засобів масової інформації; чинників соціального середовища; взаємодії навчального закладу з об’єктами соціального середовища.

При здійсненні виховного впливу на студентів інженерно-педагогічних спеціальностей необхідно керуватися науково обґрунтованими методами та принципами виховання та враховувати соціальний досвід свідомої особистості студента, якій притаманні моральні ідеали і переконання, сформований світогляд.

Для формування різнобічно розвиненої особистості викладачам необхідно використовувати різноманітні індивідуальні та масові форми організації позаурочної роботи, але враховуючи той факт, що випускникам інженерно-педагогічних навчальних закладів у більшості випадків доведеться працювати з учнями однієї групи, то перевагу необхідно віддавати груповим формам організації виховної роботи. Рекомендовано організовувати роботу педагогічних клубів, гуртків чи інших громадських студентських організацій професійно-педагогічної спрямованості.

Зміст виховання майбутніх інженерів-педагогів при їх підготовки до виховної роботи в закладах професійно-технічної освіти складається розумового виховання, інтелектуального, творчого, вольового, морального, етичного, естетичного, екологічного, фізичного, трудового, сімейного, громадянського, правового, політичного, економічного, патріотичного, національного, міжнаціонального, конфесійного виховання [6].

Особливу увагу при підготовці майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності необхідно приділяти професійному вихованню, під яким розуміємо “спільну діяльність вихователя й вихованця із засвоєння вихованцем правил та норм поведінки, прийнятих у відповідному професійному середовищі, а також формування в нього професійно важливих й соціально значущих якостей особистості” [1, с.14].

Професійне виховання майбутніх інженерів-педагогів складається з загальнопрофесійного, конкретнопрофесійного та акмеологічного виховання.

Загальнопрофесійне виховання полягає в розвитку особистісних характеристик студента, які б сприяли формуванню професійного інтересу. Зазначений напрямок роботи реалізується за допомогою таких форм, як: підготовки рефератів, доповідей міжпредметного характеру; проведення експериментів з навчальних дисциплін; розв’язання кросвордів, чайнвордів та криптограм з педагогіки та складання їх з дисципліни технічної спрямованості; перегляду кінофільмів з педагогічною направленістю та навчальних відеозаписів уроків і виховних заходів; екскурсій; випуску стінної газети, тематичних вечорів, вікторин, виставок науково-технічної творчості, зустрічей з новаторами виробництва, передовиками праці.

Конкретнопрофесійне виховання спрямоване на цілеспрямоване формування у майбутніх інженерів-педагогів професійно важливих якостей та спеціальних професійних знань, умінь планувати трудову діяльність і виконувати її у заданий термін, спроможність працювати в групі й уміння організувати чужу працю. Конкретнопрофесійне виховання реалізується за допомогою таких форм, як: вивчення системи освіти різних країн світу; підготовки доповідей; розв’язання завдань і ситуацій, що відбулися в навчально-виховному процесі ПТО, розв’язання завдань і задач виробничого змісту; перегляд науково-популярних кінофільмів; участь в олімпіадах та науково-практичних конференціях з дисциплін; проведення екскурсій, предметних тижнів, тематичних вечорів.

Акмеологічне виховання спрямоване на формування у майбутніх інженерів-педагогів потреби в самовдосконаленні, самореалізації творчого потенціалу, самоорганізації діяльності для досягнення професійної майстерності. До форм реалізації акмеологічного виховання майбутніх інженерів-педагогів слід віднести: зустрічі з переможцями вузівських олімпіад й учасниками студентських наукових конференцій; лекції, бесіди, тренінги; виконання експериментальних завдань пошукового характеру; вивчення передового педагогічного досвіду та спадщини великих педагогів минулого; зустрічі з ученими та фахівцями системи професійно-технічної освіти, відвідування уроків та виховних заходів провідних викладачів системи професійно-технічної освіти, зустрічі з новаторами виробництва і передовиками праці.

При відборі змісту виховання в інженерно-педагогічному навчальному закладі необхідно керуватися принципами відбору змісту виховання, найважливіші серед яких є: 1. Принцип гуманістичної спрямованості змісту виховання. 2. Принцип ідеологічного і політичного плюралізму 3. Принцип орієнтації змісту виховання на формування правосвідомості та законослухняності. 4. Принцип системності у вихованні.

Виховна робота зі студентами та підготовка майбутніх інженерів-педагогів до виховної роботи в системі професійно-технічної освіти повинна базуватись на ряді положень, визначених нормативно-правовою базою освіти в Україні.

Студентів, які навчаються у навчальних закладах на факультетах за інженерно-педагогічними спеціальностями, можна розглядати, з одного боку, як осіб, які у встановленому порядку зараховані до вищого навчального закладу і навчаються за денною формою (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття повної вищої освіти за кваліфікацією спеціаліста “інженер-педагог” з обраної спеціальності. З іншого боку, як осіб, які вже мають право здійснювати виховну діяльність у професійно-технічних навчальних закладах та установах професійно-технічної освіти як викладачі загальнотехнічних та спеціальних дисциплін, вихователі, майстри виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів.

Виховною діяльністю у професійно-технічних навчальних закладах та установах професійно-технічної освіти студенти третього, четвертого, п’ятого курсів можуть займатися на основі відповідної професійної освіти та професійно-педагогічної підготовки. У майбутніх інженерів-педагогів повинно бути сформовано бажання працювати в напрямку виховання молоді. Вимоги до педагогічного працівника визначаються кваліфікаційною характеристикою та професіограмою інженера-педагога.

Майбутні інженери-педагоги, які покликані здійснювати виховну роботу в закладах системи професійно-технічної освіти, повинні мати відповідну професійно-педагогічну компетентність, тобто бути спроможними кваліфіковано здійснювати професійне виховання в межах конкретної професії на рівні вимог, встановлених стандартами професійної освіти, на основі поєднання техніко-технологічних і психолого-педагогічних знань, умінь і навичок [8, с.2].

Професійно-педагогічна компетентність педагога інженерно-педагогічного закладу освіти в галузі виховання передбачає низку таких складових.

Цільова компетентність щодо ідеальної моделі майбутнього фахівця, і відповідно, мети навчання і виховання формується у майбутніх інженерів-педагогів під час вивчення предметів психолого-педагогічного циклу.

Прогностична компетентність щодо перспектив розвитку суспільства і професії, з якої відбувається підготовка, а також здатність передбачати наслідки педагогічних впливів. Прогностична компетентність формується під час викладання всіх дисциплін циклу професійної та практичної підготовки, до якої належить й психолого-педагогічні дисципліни.

Спеціально-предметна компетентність щодо змісту навчальних предметів з фаху, з якого йде навчання. Формується у майбутніх інженерів-педагогів під час проходження ними загальної інженерної та спеціальної інженерної підготовки.

Соціально-професійна компетентність – це компетентність щодо вимог до відбору змісту освіти майбутнього фахівця і громадянина формується під час вивчення циклу професійно-практичних дисциплін.

Методична компетентність щодо засобів, методів і форм, а також технологій професійного виховання формується під час вивчення теорії та методики виховної роботи в системі профтехосвіти.

Регламентно-нормативна компетентність щодо наукових вимог і нормативно-правової бази організації процесу професійного навчання і професійного виховання формується під час вивчення основ права, загальних основ професійної педагогіки.

Біографічна компетентність щодо походження, а також умов і чинників становлення особистості учнів формується під час вивчення теорії та методики виховної роботи в системі професійно-технічної освіти та під час проходження педагогічних практик.

Психофізіологічна компетентність щодо індивідуальних якостей і особливостей особистості учнів професійно-технічних закладів освіти студенти інженерно-педагогічних спеціальностей набувають під час вивчення основ психології, педагогічної та вікової психології, теорії та методики виховної роботи в системі професійно-технічної освіти, під час проходження педагогічних практик.

Аутопсихологічна компетентність щодо гідності і недоліків власної особистості й діяльності формується під час опрацювання семінарсько-практичних занять дисциплін психолого-педагогічного циклу та під час виконання завдань, спрямованих на самодіагностику студентів з метою подальшої розробки програми самовдосконалення.

Акмеологічна компетентність щодо доведення результатів власної діяльності студентів інженерно-педагогічних спеціальностей до рівня педагогічної майстерності і формування основ професійної майстерності. Акмеологічна компетентність формується під час вивчення загальних основ професійної педагогіки, теоретичних основ і практики підготовки кваліфікованих робітників, при знайомстві з особливостями діяльності та спілкування інженера-педагога в контексті сучасних наукових уявлень.

Діагностична компетентність щодо технології контролю навченості та вихованості учнів. Теоретичні і практичні основи з педагогічної діагностики закладаються під час вивчення педагогічних дисциплін.

Управлінська компетентність щодо керування процесами навчання і виховання формується під час вивчення питань управління професійною освітою. Студенти розглядають суть педагогічного менеджменту, особливості управління навчально-виховним процесом у системі професійно-технічної освіти та специфіку організації самокерування колективом учнів навчальної групи.

Комунікативна компетентність – здатність професійно-педагогічного спілкування: з учнями, їх батьками, колегами тощо. Майбутні інженери-педагоги вивчають загальні основи професійно-педагогічного спілкування, особливості професійного спілкування інженера-педагога, теорію і практику безконфліктного спілкування та технології психолого-педагогічної взаємодії.

Для здійснення якісної підготовки майбутніх інженерів-педагогів до виховної роботи в системі професійно-технічної освіти необхідна об’єктивна інформація про рівень підготовки студентів, а саме: про їх обізнаність у галузі виховання учнів закладів системи професійно-технічної освіти, з одного боку, та їх рівня сформованості соціально значущих та професійно важливих якостей, з другого, для подальшої орієнтації педагогів на реальне корегування процесу виховання з урахуванням інформації про потреби студентів. Для забезпечення зворотного зв’язку необхідна система діагностики підготовленості майбутніх інженерів-педагогів до виховної роботи, яка б включала: спостереження, бесіди, анкетування, тестування, педагогічний консиліум, узагальнення незалежних характеристик.

Діагностична інформація може доводитися до студентів для того, щоб кожен студент обізнано займався розвитком своїх потенційних можливостей, особистим та професійним самовдосконаленням.

2.Характеристика процесу виховання при підготовці майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності в закладах системи професійно-технічної освіти

При підготовці майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності в закладах професійно-технічної освіти ми рекомендуємо комплексне використання підходів до виховання – особистісного, індивідуального, диференційного, суб’єктно-об’єктного, діяльнісного, творчого, вербального, за умови домінування ролі системного підходу.

При організації підготовки майбутніх інженерів-педагогів до виховної роботи в закладах професійно-технічної освіти згідно з Концепцією виховної роботи у вузах Харківського регіону [9], склад керуючої системи має ієрархічний характер: виховну роботу безпосередньо в академічних групах здійснює професорсько-викладацький склад; кафедри вищих навчальних закладів планують, організовують виховну роботу під час навчально-виховного процесу; деканат, у свою чергу, планує та координує виховну роботу на факультеті; ректорат розробляє й організовує всю стратегію навчально-виховного процесу. Позааудиторна робота зі студентами проводиться кураторами, керівниками клубів, гуртків та інших студентських об’єднань. Вони планують свою роботу відповідно до виховних планів кафедр та факультетів[10, 11].

Менеджери виховання в своїй діяльності керуються принципами педагогічного менеджменту. І.Б. Васильєв, розглядаючи діяльність менеджера освіти, наводить такі принципи педагогічного менеджменту [7]: 1. Принцип педагогічної спрямованості. 2. Принцип конкретності та діагностичності цілеспрямованості. 3. Принцип функціональної доцільності. 4. Принцип комплексності управлінських впливів. 5. Принцип кооперації і поділу управлінської роботи. 6. Принцип систематичного самовдосконалення на основі досягнень теорії і передової практики менеджменту.

Реалізація зазначених принципів педагогічного менеджменту практично здійснюється шляхом застосування різних методів управління. Вибір методів упраління при підготовці майбутніх інженерів-педагогів залежить від специфіки виховної діяльності в системі професійно-технічної освіти, виховних функцій, що повинні виконуватися студентами в колективі учнів на педагогічній практиці.

Бажано застосовувати методи психолого-педагогічного впливу, що сприяли б встановленню сприятливого психолого-педагогічного клімату в колективі, підвищенню творчої активності й ініціативності. До них належать порада, прохання, побажання, вимогливе розпорядження, заохочення, подяка. Із особливостями застосування цих методів впливу на майбутніх інженерів-педагогів їх знайомлять при вивченні дисциплін психолого-педагогічного циклу: основ психології, теорії й історії педагогіки, професійної педагогіки, зокрема при вивченні студентами законів і закономірностей психології і педагогіки, принципів і методів діяльності менеджера освітньої сфери.

Крім індивідуальної виховної роботи, майбутнім інженерам-педагогам необхідно буде керувати колективом учнів системи професійно-технічної освіти, в яких слід сформувати сумлінне ставлення до роботи, розвинути почуття обов’язку і відповідальності, дбайливого ставлення до різних видів власності, розвинути суспільну активність. Тому під час роботи з колективом учнів буде актуальним такий метод упраління, як метод суспільного впливу.

Зміст управління підготовки майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності в системі професійно-технічної освіти становить сукупність таких функцій управління, як планування, організація, регулювання, контроль, облік та аналіз [7], що рекомендовано реалізовувати згідно з положеннями Концепції виховної роботи у вузах Харківського регіону [9]. Функція планування передбачає постановку виховних задач, вирішення яких дасть можливість досягти поставлену мету.

До початку нового навчального року в закладах освіти має складатися загальновузівський план виховної роботи на рік, до якого включатимуться масові загальноакадемічні виховні заходи з переліком відповідальних за проведення та строком виконання. На кожному факультеті з урахуванням загальновузівського плану виховної роботи на рік складається єдиний план виховної роботи, семестровий піврічний план, що поєднує навчальний процес і позааудиторну діяльність усіх кафедр, гуртків, роботу кураторів з виховної роботи в академічних групах денної форми навчання. Кафедри, в свою чергу, затверджують плани виховної роботи та плани роботи студентських об’єднань, що створені при кафедрах.

Організація виховної роботи – створення визначених взаємозв’язків між елементами виховної системи, а також створення умов для реалізації управлінського рішення. У межах виконання цієї функції кожен педагог визначає свою участь у вихованні студентів через навчальний процес, позааудиторну роботу і сферу побуту. Одночасно планується і проведення позааудиторних заходів, переважно активних форм. У цілому професорсько-викладацький склад бере участь в організації всіх напрямків роботи з виховання майбутніх інженерів-педагогів.

Регулювання виховної роботи – вчасне внесення коректив у плани та методику виховання з урахуванням особливостей кожного конкретного студента, гнучке використання педагогом різноманітних форм і методів виховного впливу.

Контроль виховної роботи – перевірка відповідності реального ходу процесу розробленим планам, нормам, інструкціям і рішенням, забезпечення зворотного зв’язку, на основі якого здійснюється процес керування.

Облік виховної роботи – це кількісна і якісна зафіксовані оцінки досягнутих у процесі керування результатів. Облік здійснюється за результатами дидактичних тестів та тестів з виявлення рівня вихованості студентів. Оцінки, які студенти одержують за проведену виховну роботу під час проходження педагогічних практик.

Аналіз виховної роботи передбачає об’єктивну оцінку результатів і ефективності функціонування окремих елементів системи підготовки майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності в закладах системи профтехосвіти. Після аналізу виховної роботи йде обов’язкова розробка рекомендацій щодо удосконалення керування. Аналіз підсумків виховної роботи повинен здійснюватися постійно.

Професійна освіта відбувається не лише за умови включення майбутніх інженерів-педагогів до професійної діяльності, а й за наявності спілкування в професійному середовищі, тобто спілкування з професіоналами. Тому велике значення в процесі виховання має педагогічне спілкування, яке відбувається при взаємодії між педагогами та студентами інженерно-педагогічних спеціальностей під час лекційних, семінарсько-практичних занять, а також під час зустрічей з викладачами та майстрами виробничого навчання на педагогічних практиках. Корисними й актуальними при підготовці майбутніх інженерів-педагогів є зустрічі з провідними фахівцями системи ПТО, які є кращим прикладом реалізації прогресивних технологій спілкування в закладах системи професійно-технічної освіти та застосування інтерактивних методів спілкування, різноманітних тренінгів щодо розвитку комунікативних здібностей майбутніх інженерів-педагогів.

Висновки. Підготовку майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності в закладах професійно-технічно освіти необхідно здійснювати на підставі таких положень:

 педагогічна система є складовою двох підсистем: дидактичної й виховної;

 виховний процес має розглядатися з точки зору статичних його характеристик та характеристики виховання як процесу;

 підготовка майбутніх інженерів до виховної роботи в системі професійно-технічної освіти має здійснюватися на основі домінування системного підходу, за умови комплексного використання всіх науково-обгрунтованих підходів до виховання;

 необхідність урахування особливостей організації виховної роботи в регіональних закладах професійної освіти та соціально-культурних особливостей відповідного регіону;

 відображення специфіки підготовки до інженерно-педагогічної діяльності з урахуванням професійно-практичної підготовки учнів системи професійно-технічної освіти, на яких здійснюватиметься виховний вплив з боку майбутніх інженерів-педагогів.

Подальші дослідження потребують розробки та перевірки методики формування готовності майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності в закладах системи профтехосвіти.

Література

1. Васильев И.Б. Профессиональная педагогика. Конспект лекций для студентов инженерно-педагогических специальностей. – Харьков, 2001. – 151 с.

2. Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения. Учебник для инженеров-педагогов, преподавателей спецдисциплин системы профессионально-технического и высшего образования – Х.: ЧП “Штрих”, 2003. – 480 с.

3. Энциклопедия профессионального образования: В 3-х т. – Т-1 / Под ред С.Я. Батышева. – М.: АПО, 1999. – 567 с.

4. Національна доктрина розвитку освіти: Указ Президента України від 17 квітня 2002 р. № 374/202 // Освіта України. – 2002 р. № 33. – С. 4–6.

5. Зарецкая И.И. Средства воспитания // Энциклопедия профессионального образования.: в з-х т. / Под ред. С.Я.Батышева. М., АПО. 1999. – 488 с., ил. Т.3 – Р-Я – 1999. с. 174 -176

6. Васильев И.Б. Теоретико-методические основы профессионального воспитания // Професійна освіта: теорія і практика (Харків). – 2000. – № 1(13). – С. 68-91

7. Васильев И.Б. Профессиональная педагогика. Конспект лекций для студентов инженерно-педагогических специальностей: В 2-х ч. – Харьков, 2003. – Ч. 2. – 175 с.

8. Васильев И.Б. Профессионально-педагогическая компетентность инженера-педагога: структура и диагностика // Вісник профосвіти. – 2000. – № 9-10. – С. 2-4.

9. Концепція виховної роботи у вузах Харківського регіону. – Харків: ХДПУ, 1999 – 20 с.

10. Добрускин М. Концепция воспитания студентов // Квант. 1998. – № 3.С. 5–7.

11. Добрускин М. Концепция воспитания студентов // Квант. 1998. – № 4.С. 5–7.

Макаренко О.А.

Концептуальні засади підготовки майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності в закладах професійно-технічної освіти

Концептуальні засади підготовки майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності в закладах професійно-технічної освіти розроблені з точки зору системного підходу, з урахуванням специфіки та особливостей існуючого професійного виховання в закладах професійно-технічної освіти.

Макаренко О.А.

Концептуальные основы подготовки будущих инженеров-педагогов к воспитательной деятельности в учебных заведениях системы профессионально-технического образования

Концептуальные основы подготовки будущих инженеров-педагогов к воспитательной деятельности в учебных заведениях системы профессионально-технического образования разработаны с точки зрения системного подхода, с учетом специфики и особенностей существующего профессионального воспитания в учебных заведениях профтехобразования.

О.А. Makarenko

Conceptual bases of preparation of future engineers-teachers to educating activity in educational the zavedennyakh systems of professyonalno-tekhnycheskogo education

Conceptual bases of preparation of future engineers-teachers to educating activity in educational establishments of the system of professyonalno-tekhnycheskogo education developed from point of systems approach, taking into account a specific and features of existent professional education in educational establishments of proftekhobrazovanyya.

Стаття надійшла до редакції 24.06.2005р.

Blog

Концептуальні засади підготовки майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності в закладах професійно-технічної освіти

Содержание

Література