Geum.ru

Збереження наукових документальних фондів як невід’ємної складової національно-культурного надбання україни

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
ЗБЕРЕЖЕННЯ НАУКОВИХ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ФОНДІВ ЯК НЕВІД’ЄМНОЇ СКЛАДОВОЇ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО НАДБАННЯ УКРАЇНИ


Харченко Н.С. – завідувач відділу книгозберігання наукової літератури ННМБУ


Серед пам’яток історії та культури особливе місце належить книгам, які мають величезну наукову, історичну, духовну і матеріальну цінність, адже книги – це своєрідна духовна скарбниця людства, його колективна пам’ять. Зберегти їх, створити ключі до розкриття вміщеної в них інформації, зробити доступним користувачам документальний спадок минулого та сучасного – обов’язок усіх бібліотек. Тому невипадково це надзвичайно актуальне питання неодноразово висвітлювалось на бібліотечних форумах. Так, в листопаді 2006 року на базі Харківської державної наукової бібліотеки ім.В.Г.Короленка відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція “Збереження бібліотечно-інформаційних ресурсів України: нова політика і нові технології”, де були розглянуті найболючіші проблеми збереження документальних фондів. Своїми думками з цього приводу поділились співробітники ННМБУ, російські та латвійські колеги, які брали безпосередню участь в роботі конференції.

А в серпні минулого року на базі Національної наукової медичної бібліотеки України, Національної парламентської бібліотеки і Національного науково-дослідного реставраційного центру України був проведений Міжнародний семінар-практикум “Збереження бібліотечних і архівних фондів: менеджмент, підготовка кадрів”. Проведення в Україні такого семінару-практикуму стало можливим за сприяння гранту фонду Самуеля Креса, центру вивчення давніх територій США за участю Техаського університету в Остіні, який здійснює інноваційні проекти з археологічних досліджень культурної спадщини в Україні та Італії.

Були розроблені методичні рекомендації з питань збереження документів в бібліотеках і архівах, представлені нормативи до організації робіт із забезпечення їх зберігання, запропоновані заходи з превентивної консервації, фазового зберігання та мікрокопіювання видань, як форми зберігання оргіналів документів та захисту фондів від шкідливої дії навколишнього середовища.

Ці питання обговорювались і на Колегії Міністерства охорони здоров’я України,яка була проведена в лютому місяці цього року. Але, на жаль, в умовах економічної кризи і вкрай незадовільного фінансування, коли навіть найбільші національні бібліотеки України фінансуються лише на 30-40%, бібліотеки не в змозі забезпечити максимальне збереження документальних фондів.

Однією з актуальних на цей час є проблема забезпечення спеціальними книгосховищами, в яких постійно дотримувався б температурно-вологісний режим відповідно до чинних стандартів, здійснювався б контроль фізичного і хімічного складу повітря за допомогою сучасних очисних систем сепаратного принципу дії та катастрофічна нестача площі для належного зберігання документальних фондів. Тому в більшості бібліотек стоїть питання як у подальшому розміщувати фонди в книгосховищах, можливості яких практично вичерпані, адже постійні пересування й ущільнення і без того надто перевантажених фондів, не сприяють їх збереженню.

Це спонукає бібліотеки до переходу від традиційних форм збереження, які і надалі не втратять свого знамення, до автоматизованих режимів, більш надійних методів зберігання, зокрема, перенесення інформації на стійкі носії-мікроформи (мікрофільми, мікрофіші, оптичні диски, тощо) та впровадження новітніх технологій, зокрема оцифровування інформації, як метод копіювання оригіналу, який має неабияке значення для його зберігання.

Зараз серед бібліотечних працівників існує думка: чи є оцифровування шкідливим для книжок. Зрозуміло, що будь-яке використання особливо рідкісної чи раритетної книги не йде їй на користь. При оцифровуванні сторінки перегортають (кожна сторінка освітлюється світлом лампи впродовж від 1 до 20 секунд залежно від конструкції камери). Проте спеціалісти вважають за краще зробити копію книги, ніж багато разів видавати оригінал. Адже сучасна техніка дозволяє, не пошкоджуючи цінного оригіналу, виготовляти мікрофільм, який у належних умовах може зберігатися достатньо тривалий час, як страхова копія, а вже з мікрофільму робити цифрову копію.

Необхідні докорінні зміни в організації та умовах збереження самих страхових копій. Копії повинні зберігатися недоторканими окремо, на випадок втрати оригіналу внаслідок надзвичайних подій, інакше може загинути і оригінал і копія.

Для вирішення проблеми збереження документальних фондів та збереження інтелектуального змісту оригіналів Національна наукова медична бібліотека України всі зусилля спрямовує на переведення видань із паперових носіїв на цифрові формати. Бібліотекою започаткована робота зі створення страхових фондів раритетних та особливо цінних видань Але це перші кроки і ми сподіваємось що надалі фінансово зможемо її продовжувати на належному рівні, адже в півтора мільйонному фонді бібліотеки біля 20 тисяч стародрукованих видань, що відображають розвиток світової медицини 16-19 ст., серед яких знаходяться палеотипи, що є справжніми художніми шедеврами. Це твори медиків античного світу та епохи Відродження: першого реформатора медицини Гіппократа, коментарі італійського лікаря Маттіолі до твору вченого І ст. Педанія Діоскоріда. Ця праця присвячена римському імператору Максиміліану. Таких фоліантів тільки 7 у світі, унікальні твори Клавдія Галена, Андреаса Везалія, Вільяма Гарвея, книги, видані видатними європейськими друкарями: Ельзевірами з Голландії, династією Плантенів з Антверпена. Книжкові колекції відомих українських учених-медиків, серед яких значна кількість конволютних видань та багато інших.

За ініціативою генерального директора бібліотеки Павленко Р.І. в рамках програми “Документальна пам’ять України” в бібліотеці формується колекція “Медична Україніка” з автографами найвідоміших медиків сучасності. Серед них авторські написи та присвяти від академіків М.М.Амосова, А.С.Возіанова, професорів Ю.Й.Бернадського, Є.Л.Мачерет, лікарів-гомеопатів династії Попових та багато ін.

В минулому році в бібліотеці започаткована колекція “Художня творчість українських медиків”, де медичні працівники активно надсилають до бібліотеки свої художні твори.

Понад п’ять років бібліотека працює над створенням комп’ютерної бази даних стародрукованих видань, які є національним надбанням, для включення їх до Державного реєстру. Це надзвичайно складна і кропітка робота, бо більшість стародруків видані старослов’янською, латинською, англійською, французькою мовами, багато книг надруковані німецьким готичним шрифтом, потребують висококваліфікованих фахівців для їх перекладу.

З метою забезпечення зберігання цих унікальних пам’яток медичної науки постає питання щодо надання “фонду рідкісних цінних та раритетних видань бібліотеки” статусу наукового об’єкту, що становить національне надбання.

Безумовно, всі книжкові пам’ятки Національної наукової медичної бібліотеки України повинні бути включені до Державного реєстру національно-культурного надбання України, а деякі з перлин світової науки до Всесвітнього опису програми ЮНЕСКО, яка почала діяти з 1992 року і одержала назву “Пам’ять України” з правом використання емблеми “Пам’ять світу”.

Це своєрідна гарантія неможливості вивезення чи продажу занесених до реєстру книг з України. Адже час від часу працівники митниці затримують громадян при спробі вивезти за межі країни ті чи інші книжкові пам”ятки.

Впродовж свого існування одним з найважливіших завдань Національної наукової медичної бібліотеки України було формування та збереження документального фонду. У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 1716 від 15 вересня 1999 року “Про затвердження програми збереження бібліотечних і архівних фондів України на 2000-2005 роки” та з метою забезпечення довготривалого зберігання документів медико-біологічної тематики, як складової частини загального національного інформаційного ресурсу України, в бібліотеці розроблена “Програма збереження документального фонду на 2005-2010 роки”, в якій передбачено вирішення цілого комплексу питань, таких як:
  • облік документів, що становлять національну культурну спадщину країни;
  • створення і підтримка оптимальних умов їх зберігання;
  • захист та грунтовне вивчення їх фізичного стану.

Це дозволить створити відповідний банк даних, встановити цінність кожного документа, адже забезпечення збереження золотого фонду медичної думки – одна з найактуальніших проблем сьогодення.

Збереження документального фонду складна проблема. Недостатнє бюджетне фінансування бібліотек негативно впливає на розвиток сучасних бібліотечно-інформаційних технологій, необхідних для створення оптимального режиму збереження і безпеки фондів, що відповідає державним стандартам. Бібліотеки сьогодні повинні бути оснащені сучасною автоматизованою системою газового пожежогасіння та пожежоохоронної сигналізації, виведеної ні на місцевий, а на міський пункт охорони, обов’язково з відеокамерами стеження. Адже фонди бібліотек є складовою частиною документального фонду України і мають охоронятися державою. Наведу сумний приклад, коли в Національному архівному фонді пожежа призвела до катастрофічного руйнування унікальної документальної бази Подільського краю кінця ХУІІІ початку ХХ століть. Це гуманітарна катастрофа Європейського масштабу, яка викликала великий резонанс не тільки в Україні, а і за її межами.

Першою на допомогу прийшла Польща. Державна архівна служба Польщі знайшла кошти для організації робіт по відновленню пошкоджених видань, але, на жаль, існуюче наше законодавство не дозволило реалізувати цю акцію допомоги. І це не поодинокі випадки.

На сьогодні бібліотекам необхідні і сучасні засоби захисту фонду типу “ЧЕК-ПОЙНТ” та системи замкнутого телебачення, які мають бібліотеки за кордоном, на випадок несанкціонованого виносу. А для захисту стародрукованих видань маркування окремих цінних документів спеціальними штемпелями, голограмами, електронними чіпами та іншими технологічними новаціями. Це потребує не лише значної кількості таких наліпок але й обладнання пункту контролю спеціальною аркою, яка реагує на таке маркування.

Доречно звернути увагу ще на одну проблему збереження документального фонду – це недостатнє матеріально-технічне оснащення для палітурно-реставраційних робіт в бібліотеках. Дуже прикро, що наша бібліотека, маючи такий унікальний фонд, від якого в захваті американські колеги, побачивши виставку стародрукованих та раритетних видань “Із глибини віків”, не маючи високих технологій, самотужки, своїми силами здійснює палітурно-реставраційні роботи цих видань.

Необхідна і належна підготовка кадрів для реставраційних робіт в бібліотеках, про яку йшла мова на міжнародному семінарі-практикумі.

Тому доцільно було б наголосити на необхідності організації міжвідомчого постійно діючого навчального семінару для обміну досвідом з питань консервації та реставрації бібліотечних фондів, проводити перепідготовку працівників, які безпосередньо працюють з документальним фондом та надання їм кваліфікації “хранитель фондів”.

Як уже відомо, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1992 р. в Україні створюється Державний реєстр національно-культурного надбання. Розроблена інструкція про порядок відбору цінних документів та колекцій, де викладені загальні положення та порядок проведення цієї роботи. До речі, над розробкою цієї інструкції дуже довго працювала міжвідомча група, яка була створена при Міністерстві культури, куди увійшли представники провідних бібліотек Києва, в тому числі і нашої бібліотеки. Так як в Україні вперше створюється Державний реєстр, то в процесі роботи виникало дуже багато складних питань:
  • визначення хронологічних рамок, що дуже важливо при описуванні книги (мовою оригіналу чи в перекладі);
  • книжкові колекції – описувати загалом, чи тільки цінні книги;
  • як описувати конволютні видання та багато інших.

Суттєву допомогу у вирішенні цих питань надала Національна бібліотека ім.Вернадського. Бібліотека розробила паспорт, що є базовим документом для детального опису видань до Державного реєстру і яким зараз користуються всі бібліотеки.

Національна наукова медична бібліотека України як науково-методичний центр мережі Наказом МОЗ України № 108 від 04.04.2002 р. визначена головною бібліотекою в організації роботи по збору, опрацюванню та зведенню інформації про відбір рукописних книг, рідкісних і цінних видань з документальних фондів медичних бібліотек України для введення даних матеріалів до “Єдиного державного реєстру книжкових пам’яток”.

Необхідно відмітити, що ряд бібліотек сумлінно віднеслися до цього надзвичайно важливого питання та вчасно прислали перелік стародрукованих видань для включення їх до Державного реєстру. Це Вінницька, Запорізька, Волинська, Львівська, Сумська, Херсонська обласні наукові медичні бібліотеки та Івано-Франківська державна медична академія, а Чернігівська, Рівненська обласні наукові медичні бібліотеки та Дніпропетровська державна медична академія надіслали інформацію не тільки в списочному варіанті, але і в електронному вигляді.

Дуже прикро, що маючи такий унікальний фонд, Харківська державна наукова медична бібліотека до цього часу не надіслала інформацію про наявність у фонді стародрукованих видань.

Користуючись нагодою, бібліотека звертається до Вас з проханням, хто ще не надіслав даної інформації, перегляньте свої фонди, фонди мережі та дайте вичерпну відповідь з цього питання. В кожній бібліотеці знайдеться хоч декілька стародрукованих, рідкісних, або цінних видань, які підлягають включенню до Державного реєстру національного культурного надбання України.