Geum.ru

Побудова інформаційної системи внз на основі смарт-технологій

Вид материалаДокументы

Содержание


Опис пропонованого рішення.
Подобный материал:
ПОБУДОВА ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ВНЗ НА ОСНОВІ СМАРТ-ТЕХНОЛОГІЙ

к.т.н, доцент Джулій В.М.

Хмельницький національний університет (м. Хмельницький)


Вступ.

На сьогоднішній день жоден учбовий заклад не обходиться без застосування персональних комп’ютерів (ПК). Застосування ПК значно полегшує роботу ВНЗ вирішуючи багато питань. Для більш оперативної роботи ПК їх об’єднують в інформаційні мережі, які називаються інформаційними системами.

На сьогоднішній день більшість ВНЗ володіють однією або декількома інформаційними системами (ІС), які вирішують завдання як навчально-організаційного, так і фінансового процесу. Сучасні тенденції проектування ІС допускають створення інтегрованих інформаційних систем (ІІС) ВНЗ [1].

З огляду на специфічність ІС ВНЗ (а саме: використання парку комп'ютерів малої потужності у якості автоматизованих робочих місць користувача - АРМ), необхідна модель, що поєднує в собі переваги сучасних функціональних можливостей інтеграції (інтеграція на рівні бізнес-процесів ВНЗ) і не пред'являє спеціальних вимог до АРМ.

Інколи інформаційна система являє собою різні підсистеми, що експлуатуються в різних службах університету, і найчастіше не зв'язаних між собою. Такі підсистеми, як правило, створюються різними групами розробників при використанні різного програмного забезпечення (ПЗ). Внаслідок цього, вони не мають єдиного початку, що робить складним процес інтеграції їх у єдину систему. Недоліком є й те, що ті самі дані дублюються в різних додатках різних підсистем. Системи повинні бути гнучкими з погляду бізнес-компонентів, відкритими на рівні технологій об'єктної взаємодії, і використовувати стандартні базові технології [2]. Чим більше розробників обчислювальних систем підтримують стандарт, тим нижче ймовірність великих витрат при інтеграції як програмних, так і апаратних комплексів.

Сучасний розвиток комп'ютерних мереж, встановив фактичний стандарт на застосування технології «клієнт-сервер». Але для рішення інформаційної проблеми «розвантаження» клієнтського програмного забезпечення потрібна концентрація бізнес-логіки із сервера та клієнта на окремій середній ділянці. При цьому необхідний стандартизований протокол взаємодії підсистем, для забезпечення можливості, використання програмного забезпечення написаного на різних мовах програмування й працюючих на різних апаратних платформах [3].

Будь-яка ІС має ряд обмежень по продуктивності, швидкодії та іншим експлуатаційним характеристикам. Враховуючи задачі які буде виконувати ІС можна виділити наступні фактори які матимуть безпосередній вплив на стратегію реалізації ІС:
  • наявність великого обсягу загальної метаінформації, яка використовується у ВНЗ;
  • потреба інтеграції інформаційних ресурсів ВНЗ в єдиний освітній ресурс, доступний для глобального аналізу й оцінки;
  • потреба в оперативності й обґрунтованості прийняття рішень;
  • потреба в інформаційній взаємодії між підрозділами ВНЗ;
  • потреба в безперервній зміні інформаційних ресурсів;
  • потреба в інформуванні громадськості про наявні освітні, матеріальні й інші ресурси ВНЗ.

Уточнення проблемних питань та мети дослідження.

Основні проблеми, з якими зустрічаються розробники в ході розробки інформаційних систем наступні:
  • прикладне завдання створення високонадійних та високопродуктивних програмних комплексів, що працюють із великою кількістю користувачів;
  • інтеграція різних систем, що базуються на різних апаратних платформах, і мають різні програмні інтерфейси.

Для таких складних систем ефективність роботи не можливо визначити однією величиною, для вирішення цього питання використовують певний набір характеристик. Основними характеристиками ІС є :
  • продуктивність (характеристика обчислювальної потужності системи, що визначає кількість обчислювальної роботи, виконуваною системою за певний проміжок часу);
  • час відповіді (часова характеристика яка визначає довжину відповіді системи на запит);
  • надійність (характеристика система яка визначає стійкість системи відносно різних чинників, факторів що можуть впливати на роботу системи);
  • вартість (грошова характеристика визначає вартість реалізації та підтримку дієздатності системи).

Крім цих загальноприйнятих характеристик, значення яких можна виразити кількісно, можуть використатися інші показники, що відображають специфічні вимоги користувачів при розгляді конкретної ІС.

При перевищенні програмно-апаратних можливостей ІС, частина запитів буде відхилена. Для забезпечення підтримки продуктивності системи на максимальному рівні, при великому навантаженні на окремі інформаційні вузли, буде необхідний ефективний механізм визначення пріоритетності інформаційних запитів користувача.

Опис пропонованого рішення.

Для вирішення даної задачі пропонується створення ІС з застосуванням старт - технологій для ідентифікації користувачів. Сучасні тенденції використання засобів ідентифікації демонструють швидкий ріст використання електронної ідентифікації користувачів. Класифікація таких засобів зображена на рис. 1.




Рисунок 1 - Класифікація видів ідентифікації


Найбільш розповсюдженим засобом ідентифікації користувачів є застосування смарт-карт [4]. Основним критерієм вибору засобу ідентифікації для користувачів ВНЗ являється застосування смарт-карт, які мають основну для даного випадку перевагу (мінімальну вартість при допустимому рівні функціональності). Смарт-карти являються найбільш перспективним типом пластикових карт з точки зору функційних можливостей.

Побудовані на основі смарт-технологій ІС дозволяють істотно скоротити тривалість процесу ідентифікації власника смарт-карти в порівнянні з використанням паперових посвідчень особи. Специфіка роботи ВНЗ пов’язана з багатьма операціями такими як :
  • перевірка дійсності документів студентів при здачі іспитів;
  • надання доступу до бібліотечного фонду;
  • доступу в навчальні класи з персональними комп'ютерами;
  • надання доступу в Internet;
  • контроль доступу в гуртожитки.

Сучасні методи моделювання ІС не містять засобів встановлення відносної пріоритетності виконання технологічних операцій. Результатом чого, може бути неефективна робота системи в моменти пікового навантаження. При наявності функціональної можливості використання черги заявок у СКБД, система буде зайнята обробкою заявок що поступили на опрацювання, використовуючи метод FIFO (обслуговування в порядку надходження), відхиливши всі додаткові заявки, що надійшли при перевищенні програмно-апаратних можливостей ІС. Сучасні методи моделювання ІС не дозволяють враховувати вплив фактору загальної продуктивності ІС на пріоритетність виконання запитів. Таким чином, при збільшенні навантаження на апаратну частину системи, можливо неефективний розподіл машинного часу (перевантаження сервера).

Висновки.

Таким чином, розробка інтегрованої ІС ВУЗа із застосуванням механізму ідентифікації доступу на основі смарт-технологій є актуальним завданням. Мультифункціональність смарт - карти дозволяє зберігати повну хронологічну історію одержання студентом оцінних балів по всіх предметах, за весь період навчання. Також за рахунок такого засобу ідентифікації скоротиться час обслуговування користувачів окремими підрозділами університету (частину операцій користувач може використовувати самостійно) а також буде забезпечений повний аудит виконуваних операцій.


Література

1. .Ротштейн А.П. «Интеллектуальные технологии идентификации» // Винница "Универсум-Винница", 1999-320с.

2. Мулен Э. «Кооперативное принятие решений: аксиомы и модели» // М; Мир , 1991-463с.

3. Советов Б.Я., Яковлев С.А. «Моделирование систем» // Учебник для вузов — 3 изд., перераб. и доп. -М.: Высшая школа, 2001. -343с: ил.

4. Новиков Д.А. «Сетевые структуры и организационные системы.» // М.: ИПУ РАН, 2003.-102 с.