Програма: Засоби масової інформації

Вид материалаДокументы

Содержание


Період виконання
Пріоритети Програми у 2008-2009 роках
2. моніторинг дотримання та Сприяння розвитку системи законодавства у сфері ЗМІ
3. Сприяння підвищенню фахового рівня журналістики
Громадський моніторинг та лобіювання переходу України на цифрове мовлення
5. Розвиток жанру журналістських розслідувань з метою підвищення прозорості влади
Моніторинг ефективності реалізації стратегії
Подобный материал:


Стратегія програми ЗМІ


МІЖНАРОДНИЙ ФОНД «ВІДРОДЖЕННЯ»

Програма:

Засоби масової інформації

Тип програми:

Національна/Мережева

Директор програми:

Координатор програми:
Замніус Віталій

Баран Лілія

Період виконання:

2008-2009


За час діяльності програми у попередні роки були створені незалежні медіа-профспілки, а також започатковано ефективну співпрацю широкої громадськості з профільним Комітетом парламенту у формі Громадської ради з питань свободи слова та інформації. За цим прикладом також надається підтримка діяльності Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі.


Під час кожної виборчої кампанії діяльність програми концентрувалася на забезпеченні виборців достатньою та неупередженою інформацією для здійснення ними усвідомленого вибору. У 2005-2007 роках, крім того, Програма доклала значних зусиль для того, щоб створити для ЗМІ сприятливе правове поле для діяльності ЗМІ під час виборів.


Відтак у 2007 році пріоритетами програми були:
  • Підтримка становлення в Україні системи та стандартів Суспільного мовлення;
  • Підтримка процесу роздержавлення ЗМІ.
  • Сприяння реформуванню законодавчого поля діяльності ЗМІ та журналістів;
  • Сприяння підвищенню соціальної відповідальності журналістів.


Зусиллями Програми у 2005-2007 роках проблеми створення суспільного мовлення та роздержавлення державних та комунальних ЗМІ були винесені на чільні позиції політичного порядку денного, набули широкого розголосу у суспільстві та серед фахівців. І хоч вибори та тривала політична криза в державі завадили реалізації згаданих двох пріоритетів програми, у 2008-2009 роках планується продовжувати роботу з підтримки структурних змін медіа середовища України, передовсім щодо становлення суспільного мовлення та роздержавлення ЗМІ.


Зважаючи на те, що український парламент тривалий час впродовж 2006-2007 років залишався недієздатним, Програма концентрувалася на здійсненні моніторингових заходів щодо дій влади у сфері ЗМІ, дотримання стандартів свободи слова тощо. Починаючи з 2008 року, як очікується, Верховна Рада України буде спроможна приймати результативні рішення щодо регулювання медіа-середовища. Керівний склад профільного парламентського Комітету, на який програма спирається у своїй роботі, як очікується, не зазнає суттєвих змін після виборів 2007 року.


Крім того, запланований перехід до 2015 року на цифровий формат мовлення породжує для України нові виклики. З одного боку, це ризик «не встигнути» - підготуватися технічно, запровадити необхідне правове регулювання, сформувати бачення подальшого розвитку телерадіопростору з використанням нових можливостей – і опинитися поза межами європейського інформаційного простору, втратити можливості для розвитку галузі тощо. А з іншого боку – це необхідність розглядати і вирішувати існуючі проблеми медіа-середовища з урахуванням цифрового майбутнього електронних ЗМІ.


У першу чергу, це стосується проблеми створення суспільного мовлення. Так, сьогодні всі існуючі концепції запровадження суспільного мовлення в Україні передбачають створення або одного універсального каналу, або, крім нього, ще й створення на базі обласних державних телерадіокомпаній т.зв. «другого» – регіонального – суспільного каналу. Між тим, перехід на цифровий стандарт мовлення означатиме початок ери нішових каналів. В таких умовах суспільний мовник, створений за існуючими концепціями, приречений на втрату аудиторії з усіма наслідками, такими як низька якість інформаційного продукту, фінансова незабезпеченість тощо.


На жаль, станом на сьогодні, процес підготовки переходу України на цифрове мовлення відбувається поза увагою та контролем громадськості, зокрема, й професійної. Остання не залучається ані до розробки плану переходу на цифрове мовлення, ані до контролю за його виконанням. Відсутні також будь-які приклади громадського лобіювання відповідних реформ у галузі.


Мета програми – сприяти утвердженню свободи слова та інформації як однієї з ключових засад відкритого демократичного суспільства; підтримувати становлення плюралістичного медіа середовища через розвиток незалежних і професійних медіа в Україні, а також забезпечувати збалансоване висвітлення найважливіших для суспільства питань.


Потреби:

  • Реформування сектору державних та муніципальних ЗМІ, зокрема, шляхом:
    1. створення системи суспільного телебачення і радіомовлення, а також
    2. роздержавлення державних та комунальних ЗМІ;
  • Удосконалення інформаційного законодавства в цілому та його медіа складової зокрема;
  • Підвищення фахового рівня української журналістики та менеджменту ЗМІ і, передовсім, рівня знань, розуміння та дотримання журналістами етичних стандартів професії;
  • Забезпечення постійного контролю з боку громадськості за станом дотримання стандартів свободи слова з метою завчасного запобігання їх порушенням;
  • Сприяння прискоренню процесу підготовки України до переходу на цифровий формат мовлення, зокрема, й шляхом залучення громадськості до розробки відповідного плану дій, контролю за його втіленням тощо.


Пріоритети Програми у 2008-2009 роках


1. Реформування державних та комунальних ЗМІ

Створення суспільного мовлення в Україні було визначене Дж.Соросом як один з ключових пріоритетів діяльності МФВ. Відтак, програма „ЗМІ” МФВ була одним з ініціаторів фахових та суспільних дискусій щодо створення Системи суспільного мовлення в Україні.


У цій діяльності МФВ досяг певних успіхів. Так, у 2005 році за підтримки МФВ був розроблений проект закону про систему суспільного мовлення, який був прийнятий парламентом у першому читанні. Сьогодні МФВ підтримує діяльність Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі, а також Робочої групи зі створення в Україні суспільного мовлення, до складу якої увійшли керівники та інші представники головних органів державної влади, що регулюють і контролюють діяльність ЗМІ, а також громадські медіа-експерти. Однак, відсутність політичної волі досі не дозволила реалізувати плани по запуску суспільного мовлення в Україні.


Досить складна ситуація і з вирішенням проблеми роздержавлення ЗМІ.


Україна отримала у спадок зі свого радянського минулого широку систему державних медіа. За даними Державного комітету телебачення і радіомовлення України, в державі налічується 268 державних та понад 700 комунальних видань, кількасот державних та комунальних телерадіокомпаній. І хоч з часом ситуація кількісної переваги на ринку для таких ЗМІ помітно змінюється, якісно вона залишається невирішеною.


Президентська виборча кампанія 2004 року підтвердила, що контрольовані та фінансовані державою ЗМІ є найтиповішими виразниками однієї позиції. Крім того, кампанія 2006 року засвідчила, що попри відсутність бажання центральної влади користуватися можливостями впливу на медіа, їх активно використовувала місцева влада. Наслідком такого стану речей є масове і постійне порушення права громадян України на інформацію. Слід, зокрема, враховувати, що у багатьох регіонах і, переважно, у сільській місцевості, державне мовлення та комунальна преса , як найбільш доступні, є чи не єдиним джерелом інформації для населення.


Існування державних та комунальних (муніципальних) ЗМІ породжує й низку інших проблем. Однією з найгостріших є існуюча нерівність у рівні соціально-економічного захисту журналістів, що працюють у ЗМІ різних за формою власності.


У 2006 - 2007 роках МФВ став одним з ініціаторів та здійснював підтримку діяльності Міжвідомчої робочої групи при Міністерстві юстиції України з питань розробки проектів законів інформаційної сфери, до складу якої, крім представників урядових структур, увійшли також представники провідних громадських організацій у сфері медіа. Головним досягненням цієї ініціативи стала підготовка проекту Закону про реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ, який закріплює способи роздержавлення ЗМІ, вирішує питання соціального захисту журналістів реформованих медіа тощо. Законопроект здобув в цілому схвальну оцінку медіа-юристів та представників більшості громадських організацій, що працюють у сфері ЗМІ. Сьогодні цей законопроект очікує на розгляд Урядом, який має внести його на розгляд парламенту.


МФВ також підтримав проведення низки обговорень законопроекту на загальнодержавному та регіональних рівнях. Проблемі роздержавлення в цілому були присвячені профінансовані МФВ та проведені на початку 2007 року Слухання в профільному парламентському Комітеті щодо перспектив роздержавлення. У ході обговорень були виявлені основні ризики, що можуть завадити роздержавленню. Це: 1) прагнення трудових колективів державних та комунальних ЗМІ зберегти для себе економічно необґрунтовані пільги та преференції, такі як високі пенсії, право на безкоштовне отримання майна редакцій, пільгові оренди приміщень, бюджетну підтримку ЗМІ впродовж якомога тривалішого періоду тощо; та 2) намагання засновників комунальних ЗМІ – місцевих органів влади – вже зараз, до проведення роздержавлення, вивести журналістські колективи зі складу засновників таких ЗМІ, позбавити редакції найбільш коштовного та ліквідного майна, а також спроби чинити тиск на редакційну політику залежних медіа. На подолання цих ризиків експертами Громадської ради при Комітеті (ініціатива МФВ) були розроблені відповідні зміни до законодавства. На жаль, їхні розгляд загальмований у зв’язку з недієздатністю парламенту.


У 2008-2009 роках, як передбачається, процес перетворень у державному медіа-секторі триватиме. Найбільш імовірно, відбуватиметься процес формування правової бази для створення суспільного мовлення; здійснюватиметься оцінка стану державного мовлення, на базі якого має бути створене суспільне телебачення; йтиме структурна реорганізація організацій державного мовлення. Це зумовлює потребу подальшого експертного супроводу реформи. Триватиме й процес роздержавлення.


Потреба прискорення цих реформ зумовлюватиметься наближенням президентської виборчої кампанії та розвитком нових тенденцій у ЗМІ, зокрема, потребою переходу на цифровий формат мовлення до 2015 року.


Отже, у 2008-2009 роках необхідно здійснювати наступну діяльність:

  • Підтримувати експертний супровід реформи державного мовлення, зокрема, у ході підготовки проекту Закону України „Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення” до остаточного ухвалення та впровадження в життя, підготовки підзаконних актів та найважливішої внутрішньої документації організацій суспільного мовлення;
  • Підтримувати роботу над проектом законодавчого акту з питань роздержавлення та ін. нормативними документами у відповідній сфері;
  • Проводити широкі громадські обговорення, експертизи та кампанії громадського лобіювання законопроекту про роздержавлення;
  • Надавати правову та іншу консультаційну підтримку тим ЗМІ, які перебуватимуть у процесі роздержавлення, вкл. з розробкою проектів відповідних рішень місцевих органів влади, статутних та інших документів для ЗМІ, сприянням з підготовкою стратегій розвитку реформованих ЗМІ тощо.



Діяльність у межах напрямку планується здійснювати у конкурсному порядку та шляхом надання переговорних грантів.


2. моніторинг дотримання та Сприяння розвитку системи законодавства у сфері ЗМІ

Актуальними проблемами реформування інформаційної сфери держави залишається модернізація відповідного законодавства, приведення його у відповідність до загальновизнаних європейських та світових стандартів. Сьогодні на часі, зокрема наступні зміни до законодавства у сфері медіа та інформації:
  • докорінна зміна базового Закону України „Про інформацію”, передовсім, з метою посилення гарантій на доступ до інформації;
  • ревізія нової редакції Закону „Про телебачення і радіомовлення”, проведення її громадських та міжнародної еспертиз;
  • підготовка проекту закону про захист прав журналістів, оскільки з нової редакції Закону „Про телебачення і радіомовлення” відповідні норми зникли;
  • внесення змін до законодавства про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів з метою забезпечення рівності засад соціального забезпечення журналістів, що працюють у ЗМІ різних форм власності;
  • внесення змін до Цивільного кодексу України з питань, що стосуються діяльності ЗМІ та захисту честі і гідності, та ін.


Відтак, у межах напрямку планується:
  • Забезпечення експертної підтримки законодавчого процесу у медіа сфері, залучення провідних вітчизняних та зарубіжних фахівців до процесу розробки законодавчих актів та пропозицій з найбільш важливих та проблемних питань.
  • Забезпечення проведення експертизи чинного законодавства та проектів законів, що стосуються медіа, на предмет їхньої відповідності європейським стандартам та зобов’язанням України.
  • Підтримка громадських обговорень проектів законодавчих актів у медійній сфері, особливо організованих професійними медіа-асоціаціями з залученням представників регулюючих та правозастосовчих органів держави (народних депутатів, урядовців, суддів).
  • Здійснення постійного моніторингу дотримання медіа-законодавства органами державної влади та місцевого самоврядування.


Діяльність у межах напрямку планується здійснювати у конкурсному порядку, шляхом надання переговорних грантів та виконання операційних проектів.


3. Сприяння підвищенню фахового рівня журналістики

Численні проекти моніторингу якості висвітлення у ЗМІ важливих для суспільства питань, що були підтримані МФВ, засвідчують низький фаховий рівень української журналістики, низьку якість або й повну відсутність матеріалів аналітики та розслідувань в теле- та радіоефірі й на шпальтах преси. Ця проблема є чи не найбільш гострою з точки зору ризиків, які вона несе для збереження надбань у сфері свободи слова в Україні. Однією з головних вад є незнання журналістами стандартів професії, основ професійної етики, загальновизнаних принципів організації редакційної політики у ЗМІ тощо. Особливо гострою ця проблема є в регіонах.

Названі недоліки зумовлюються низкою факторів, серед яких:
  • тривалий досвід роботи ЗМІ та журналістів зокрема в умовах відсутності свободи слова;
  • та обставина, що більшість людей, що працюють як журналісти, не мають спеціальної освіти;
  • застарілістю та неадекватністю системи журналістської освіти, відсутністю розвинутої системи перепідготовки та підвищення кваліфікації працюючих журналістів.

Крім того, МФВ у своїй діяльності відчуває гострий брак належної підготовки журналістів до висвітлення питань, що належать до пріоритетів МФВ. Ця обставина перешкоджає налагодженню стратегічної комунікації МФВ з цільовими групами, не дозволяє досягнути максимальної ефективності зусиль Фонду в реалізації його пріоритетів.

На подолання вказаних недоліків у 2008-2009 роках планується:
  • підтримка ініціатив з проведення тренінгів та кампаній пропагування професійних стандартів журналістики;
  • організація і проведення навчальних заходів (тренінгів, курсів, видання посібників) з метою підвищення фахового рівня менеджменту ЗМІ, зокрема, в частині знання загальновизнаних у європейській спільноті засад редакційної політики;
  • проведення тренінгів та інших форм навчання з метою формування пулу журналістів, здатних якісно висвітлювати питання, що належать до пріоритетів МФВ

Реалізація останнього завдання буде здійснюватися у співпраці з відповідними програмами МФВ.

Пошук та відбір партнерів по впровадженню активності за напрямком передбачається здійснювати у конкурсному та переговорному порядку.


      1. Громадський моніторинг та лобіювання переходу України на цифрове мовлення

Необхідність переходу України до 2015 року з аналогового на цифровий стандарт мовлення (згідно Регіонального плану «Женева-2006») породжує перед Україною нові виклики. Вони лежать не тільки у технічній та фінансових площинах, але й пов’язані з потребою переглянути й без того нерозроблений план розвитку телерадіопростору, роль регуляторних органів у медіа сфері, врахувати інтереси громадян та суб’єктів ринку при переході на цифрове мовлення, зрештою, подивитися на існуючі проблеми медіа середовища під новим кутом – з урахуванням цифрового майбутнього електронних ЗМІ. Зважаючи на значення цієї обставини для подальшого розвитку медіа простору України, дивним є той факт, що сьогодні цьому питанню фактично не надається жодної уваги з боку професійної та широкої громадськості.


Станом на сьогодні в Україні відсутня навіть Програма впровадження цифрового мовлення. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 592-р від 30.11.2006 р. затверджено лише Концепцію цієї Програми, яка не дає відповіді на жодне з важливих питань.


Розуміючи гостроту проблеми, в середині 2007 року великі об’єднання приватних мовників (Індустріальний телевізійний комітет, Незалежна асоціація мовників) ініціювали початок обговорення різних аспектів переходу України на цифрове мовлення. В експериментальному порядку, з порушенням умов економічної конкуренції та безсторонності регулятора, оголосила про план поступового вибіркового (на одному – найбільшому - національному телевізійному каналі) впровадження цифрового мовлення Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Останнє, між тим, викликало гостру реакцію практично всіх мовників.


Це зумовлює потребу здійснення комплексу заходів, метою яких буде залучення професійної громадськості до дискусії про стратегію переходу України на цифрове мовлення, підвищення прозорості цього процесу для громадян. Передбачається, що у межах напрямку будуть підтримані ініціативи з:

  • Широких фахових обговорень Програми впровадження цифрового мовлення в Україні;
  • Здійснення громадських – із залученням відомих незалежних експертів – експертиз Програми;
  • Залучення представників громадськості до діючих робочих груп, створених на урядовому та відомчих рівнях;
  • Вивчення існуючого зарубіжного досвіду вирішення конкретних проблем, пов’язаних з впровадженням цифрового мовлення.

Активність за напрямком буде здійснюватися в операційному та переговорному порядку.


5. РОЗВИТОК ЖАНРУ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ РОЗСЛІДУВАНЬ З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ПРОЗОРОСТІ ВЛАДИ

Успішні проекти журналістських розслідувань – найбільш помітний і важливий спосіб реалізації watchdog функції ЗМІ та інституційна гарантія прозорості діяльності владних структур. Крім того, вдалі приклади розслідувань сприятимуть підвищенню довіри громадськості до ЗМІ, впевненості що вони здатні до об’єктивного та безстороннього висвітлення соціально важливих питань і, у такий спосіб, до ефективної протидії фактам корупції та донесення інформації про них до відома громадськості. Між тим, жанр журналістських розслідувань в Україні практично не розвинутий, а успішних проектів можна назвати лише декілька.

МФВ має значний досвід в підтримці як проектів журналістських розслідувань, так і сприянні створенню передумов для розвитку жанру. Зокрема, в межах спільної ініціативи МФВ та Інтерньюз-Нетворк “Відкритий фонд для ЗМІ України” існує окремий щорічний конкурс “Підготовки та публікація інформаційних продуктів з метою підвищення прозорості влади”. Однак, активна грантодавча діяльність Відкритого фонду припиняється у 2007 році.

Крім того, Програма “ЗМІ” неодноразово надавала системну підтримку на створення серій проектів журналістських розслідувань, зокрема, інтернет-виданнями “Українська правда” та “ОбКом”. За фінансової підтримки МФВ Інститут масової інформації, відома національна правозахисна організація, що діє у сфері ЗМІ, надавав правову підтримку журналістам, що здійснювали журналістські розслідування.

З метою розвитку жанру журналістських розслідувань та сприяння збільшенню числа вдалих проектів розслідувань, у 2008-2009 роках планується здійснити комплекс заходів, спрямованих на створення правової та організаційної інфраструктури для здіснення безпечних та ефективних журналістських розслідувань.

Зокрема, передбачаються такі заходи:
  • Ініціювання створення та часткова підтримка діяльності мережі з кількох регіональних та, можливо, Національного бюро журналістських розслідувань, які надаватимуть правову та іншу консультаційну допомогу журналістам у здійсненні розслідувань, захисті своїх прав, а також сприятимуть їм у доступі до інформації, представлятимуть за потребою інтереси журналістів у судових та ін. органах влади, здійснюватимуть функцію ресурсних центрів тощо.
  • Підтримка ініціатив з проведення тренінгів для журналістів та редакторів, метою яких буде надати їм необхідні для здіснення проектів журналістських розслідувань навички та знання, у тому числі у сфері права, а також специфічні знання, необхідні для здійснення розслідувань у сферах, що належать до пріоритетів МФВ.

Діяльність за напрямком відбуватиметься у конкурсному та переговорному порядку.


Очікувані результати:
  • Зниження рівня присутності держави на медіа-ринку;
  • Створення передумов для повноцінного початку роботи системи суспільного мовлення в Україні;
  • Підвищення рівня незалежності теперішніх державних та комунальних ЗМІ, зростання плюралізму у ЗМІ, створення правових та організаційних передумов для їх роздержавлення;
  • Створення системи якісного інформаційного та медіа-законодавства;
  • Підвищення рівня гармонізації інформаційного та медіа законодавства України та ЄС;
  • Забезпечення ефективного громадського контролю за діяльністю органів влади у сфері ЗМІ;
  • Підвищення якісного рівня вітчизняної журналістики;
  • Зростання кількості та якості проектів журналістських розслідувань;
  • Підвищення прозорості та активізація процесу підготовки України до переходу на цифровий стандарт мовлення.


Моніторинг ефективності реалізації стратегії


У ході реалізації стратегії Програми планується здійснювати поточний та підсумковий (наприкінці року імплементації) аналіз її ефективності.

Кількісними індикаторами ефективності будуть: охоплення підтриманих проектів за географією та аудиторією, кількість проведених публічних заходів з пріоритетних для програми тематик, кількість залучених до участі у заходах експертів та інших учасників, кількість публікацій та програм, що висвітлюватимуть відповідні тематики тощо.

Про ефективність реалізації програмних пріоритетів з якісної точки зору будуть свідчити:
  • Реалізація конкретних кроків з вирішення проблем, що складають пріоритети діяльності програми (ухвалення відповідних законодавчих актів, здійснення реорганізації державного телебачення і радіомовлення, впровадження у навчальні програми вищих навчальних закладів для журналістів спеціальних курсів з основ професійної етики та ін.);
  • Підвищення рівня обізнаності громадськості щодо проблем створення суспільного телебачення, роздержавлення ЗМІ, переходу на цифрове мовлення тощо;
  • Зростання фахового рівня української журналістики;

Зростання кількості та якості журналістських розслідувань та ін.


Поточну оцінку ефективності втілення програмної стратегії здійснюватиме Програмна рада та менеджмент Програми. З метою здійснення незалежної підсумкової оцінки реалізації стратегії планується проводити опитування експертів медійної галузі щодо динаміки змін у медіа середовищі.