Явність формування інших інститутів територіального місцевого самоврядування, у яких мають бути зрозумілі та діючі виконавчі, законодавчі та судові повноваження
| Вид материала | Закон |
- Закон україни про адміністративно-територіальний устрій України, 286.08kb.
- Ліджень у галузі науки "Державне управління", розробка пропозицій щодо підвищення ефективності, 88.84kb.
- Паспорт спеціальності, 19.9kb.
- Відомості Верховної Ради України (ввр), 2010, n 40, ст. 527 ) Цим закон, 231.17kb.
- Вознесенський міський голова, 31.43kb.
- Розширення повноважень місцевого самоврядування та зміцнення його фінансової самостійності, 39.68kb.
- Програми співпраці місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування,, 479.52kb.
- Інформаційний лист міністерство освіти І науки, молоді І спорту україни, 53.77kb.
- Метою Програми є: сприяння розвитку місцевого самоврядування Жовківського району; зміцнення, 18.73kb.
- Повноваження та функції управління освіти, 155.1kb.
Частина 30. Організаційні заходи та інформаційне забезпечення підготовки проекту нормативного документа.
1. При підготовці проекту нормативного документа до числа осіб, відповідальних за його підготовку, або до складу відповідної комісії (робочої групи) мають бути включені посадові особи, на яких покладені функціональні обов'язки щодо боротьби з корупцією в міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади. У разі необхідності до роботи над проектом можуть бути залучені кваліфіковані спеціалісти-практики та вчені, які мають відповідні досвід та знання щодо запобігання корупції у державних органах.
2. У плані роботи з підготовки проекту нормативного документа доцільно передбачити проведення всебічного аналізу попередньої практики вирішення управлінських питань, які складають предмет регулювання проекту нормативного документа. При цьому мають бути враховані норми кримінального, господарського, цивільного та інших законодавств та їх процесуальні положення, а також вивчені відповідні статистичні дані, документи (протоколи засідань, розпорядчі акти, що затверджують прийняте управлінське рішення тощо), скарги громадян, підприємств, установ та організацій, чиї права, свободи та законні інтереси реалізуються при вирішенні певних управлінських питань, а також їх пропозиції щодо покращення існуючого порядку їх вирішення, практика розгляду судових спорів щодо вирішення даних питань.
У процесі аналізу виявляються чинні правові норми, організація процедури, особливості кадрів державних службовців та інші обставини, які є умовами, що сприяють вчиненню зловживань (хабарництва, корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних із корупцією).
Вся накопичена інформація має враховуватися під час розробки концепції, а також тексту проекту нормативного документа.
Частина 31. Принципи та правила складання проекту нормативного документа, які унеможливлюють або ускладнюють вчинення державними службовцями зловживань.
1. Проект нормативного документа має готуватися на основі неухильного дотримання чинних законів та підзаконних нормативно-правових актів вищого рівня, які регулюють певну сферу управління або порядок вирішення окремих управлінських питань.
До проекту нормативного документа не можуть бути включені норми, що суперечать зазначеним законам та підзаконним нормативно-правовим актам вищого рівня, встановлюють законодавчо непередбачені обов'язки для громадян (їхніх представників), представників підприємств, установ та організацій (виконання непередбачених у цих актах дій, представлення документів тощо).
До проекту нормативного документу слід включати норми, які передбачають повноваження державних службовців щодо відмови громадянам (їхнім представникам), представникам підприємств, установ та організацій у реалізації певних прав, свобод та законних інтересів лише за умов, що прямо передбачені законами України.
2. Управлінські процедури, які закріплюються у проекті нормативного документа, мають бути максимально спрощеними і зрозумілими для громадян (їхніх представників), представників підприємств, установ та організацій.
3. Доцільно чітко визначати коло посадових осіб, які мають здійснювати усі управлінські дії, передбачені проектом нормативного документа. Доцільно передбачити можливість виконання таких дій іншими особами, які займають аналогічні посади, їх заступниками або особами, на яких згідно з посадовими інструкціями покладені обов'язки їх заміщати у разі відсутності цих посадовців на службі через хворобу або з інших причин.
4. Пропонується детально регламентувати права та обов'язки посадових осіб міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, їх територіальних органів щодо виконання управлінських дій, передбачених проектом нормативного документа. Обов'язки державних службовців відносно громадян (їхніх представників), представників підприємств, установ та організацій доцільно викладати чітко у вигляді імперативних норм, які мають виконуватися у повній відповідності з текстом норми і не допускати ніяких відхилень.
5. Слід виходити з принципу мінімізації кількості документів, які мають бути представлені для вирішення управлінського питання громадянами (їхніми представниками) або представниками підприємств, установ та організацій і визначення яких віднесено до компетенції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади.
6. Необхідно встановлювати чіткі строки здійснення усіх управлінських дій, що мають бути виконані для прийняття управлінського рішення.
Тривалість такого строку повинна бути мінімально необхідною для здійснення певних управлінських дій. Як загальне правило максимальний строк вчинення будь-якої управлінської дії не повинен перевищувати 10 днів.
Відсутність достатньої кількості кадрів та необхідних матеріально-технічних і організаційних умов для здійснення управлінських дій у мінімальні строки є підставою для звернення до керівництва міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, Кабінету Міністрів України щодо збільшення кількості кадрів та створення відповідних матеріально-технічних та організаційних умов. Але це не може слугувати підставою до невиправданого збільшення таких строків.
7. Доцільно дотримуватися принципу детального документування усіх або найбільш важливих управлінських дій, які передбачені проектом нормативного документа, з обов'язковим зазначенням у цих документах підстав прийняття того чи іншого рішення.
8. Мають бути передбачені процедури повторного звернення до посадових осіб міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, їх територіальних органів у разі відмови у вирішенні основного або проміжних управлінських питань.
9. Організаційні форми прийняття управлінських рішень мають забезпечувати їх неупередженість та обґрунтованість. Доцільним є запровадження колегіальної форми прийняття висновків щодо управлінських рішень, які стосуються найбільш важливих питань щодо прав, свобод та законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій із затвердженням безпосередньо у керівника або його першого заступника.
10. Необхідним є визначення вимоги до змісту документа, яким оформлюється прийняте управлінське рішення, передбачивши в ньому підстави та мотиви прийняття, прізвища, ініціали та посади осіб, які прийняли рішення і є відповідальними за нього.
11. Проект нормативного документа повинен мати норми щодо здійснення ефективного внутрішньовідомчого контролю за неупередженістю та обґрунтованістю прийняття управлінських рішень з боку керівництва міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади або їхніх територіальних органів та посадових осіб, на яких покладені обов'язки щодо боротьби з корупцією. Це може бути ознайомлення з документами, які фіксують основні управлінські дії, їх візування та участь у роботі органів, що вирішують управлінське питання тощо.
12. Слід включити до проекту нормативного документу норми щодо забезпечення належної поінформованості громадян (їхніх представників), представників підприємств, установ та організацій щодо нормативних документів та встановлених процедур прийняття управлінського рішення (посадові особи, до яких слід звертатися, зразки документів, які мають бути представлені, процедура прийняття управлінського рішення та строк її розгляду). Це може бути публікація відповідних роз'яснень у газетах, журналах, підготовка тематичних радіо- та телепередач, випуск брошур, буклетів, розміщення інформації на web-сайтах в мережі Інтернет та стендах у приміщеннях міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, їхніх територіальних органів.
13. Проект нормативного документу має включати норми щодо забезпечення максимальної прозорості та гласності здійснюваних управлінських процедур. Це може бути реалізовано шляхом закріплення за громадянами (їхніми представниками), представниками підприємств, установ та організацій прав щодо осмисленої й раціональної присутності відповідно до вимог чинного законодавства при здійсненні управлінських процедур, участі в обговоренні управлінських рішень.
Доцільно, за наявності належних організаційних та матеріально-технічних умов, передбачити можливість присутності представників громадськості на засіданні органу, який приймає управлінське рішення.
14. У проекті нормативного документу мають бути норми щодо порядку та строків оскарження основного та проміжних управлінських рішень. При цьому необхідно передбачити процедури оскарження прийнятих рішень, залежно від змісту, до керівництва органу, який прийняв управлінське рішення, вищестоящих органів та судів а також їх скасування.
Частина 32. Обговорення проекту нормативного документа та внесення до нього змін та доповнень.
1. Проект нормативного документа доцільно передати для обговорення усім учасникам управлінських відносин, які він регулює, - державним службовцям певного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, їхніх територіальних органів, зацікавленим громадянам, підприємствам, установам та організаціям, засобам масової інформації, громадськості.
2. Проект нормативного документа може бути обговорений шляхом проведення круглих столів, конференцій, семінарів; опублікування в пресі; розсилки підприємствам, установам та організаціям з наступним отриманням зауважень та пропозицій, їх обробкою та узагальненням.
Отримані зауваження та пропозиції, зокрема щодо виключення норм, що можуть створювати умови для зловживань, а також закріплення правових механізмів, які унеможливлювали б або ускладнювали їх здійснення, доцільно ретельно проаналізувати та врахувати при доопрацюванні проекту нормативного документа.
Частина 33. Вивчення практики застосування нормативного документа та підготовка пропозицій щодо його вдосконалення.
1. Необхідно здійснювати постійний моніторинг практики застосування прийнятого нормативного документа, накопичувати інформацію щодо норм, які створюють умови для корупції, не містять ефективних механізмів її попередження. Така інформація може бути отримана шляхом вивчення документів, що відбивають процедури прийняття управлінського рішення; скарг та пропозицій, що надішли від громадян (їхніх представників), підприємств, установ та організацій; проведення опитування осіб, які брали участь у вирішенні даного управлінського питання.
2. Отримані матеріали мають узагальнюватися, аналізуватися і на їх основі можуть розроблятися пропозиції щодо вдосконалення нормативного документа, включення до нього додаткових норм і виключення таких, що на практиці виявилися неефективними щодо попередження зловживань.
Частина 34. Введення в систему економічної безпеки.
Актуальність теми безспірна. Політична, економічна та соціальна напруженість у суспільстві, складність і суперечливість процесів, що відбуваються, посилення злочинних посягань щодо підприємців гальмують проведення реформ в країні, відлякують зарубіжних партнерів, стримують зростання інвестицій в економіку України. Широкий масштаб взяли безповоротні платежі, які зникли боржники, фірми-«одноденки», різного роду шахрайські угоди, у тому числі в сфері вексельного обігу. Кримінальні структури, які традиційно працюють на ринку боргів, починають активно освоювати і вексельний ринок. Причому ситуація сприяє цьому, тому що з одного боку, ціни вторинного ринку склалися на рівні 30-60% від номіналу, з іншого боку, - можливість використання цього інструменту за номіналом. Все це завдає серйозного економічного збитку не тільки підприємницьким структурам, а й державі в цілому.
У своєму виступі заступник голови Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю вказував на те, що, проведене серед керівників великих і середніх комерційних підприємств, анонімне опитування, показав: тільки 19%, з числа опитаних, вважають свій бізнес захищеним від кримінальних елементів. Понад 70% не можуть повністю довіряти партнерам і персоналу, не впевнені в безпеці своєї справи. Це сприяє тому, що підприємці планують свій бізнес короткостроково, без бажання піднімати виробництво. Як результат для протидії негативної тенденції в економіці стали формуватися і успішно працювати недержавні служби безпеки, «боротьба зі злочинністю, прерогатива держави, але участь у цьому недержавних служб безпеки може представляти досить вагомий внесок у загальний успіх».
Таким чином, система економічної безпеки тільки створюється. Для її розвитку необхідні серйозні наукові дослідження.
У дослідженнях питань забезпечення безпеки бізнесу вітчизняними і зарубіжними вченими простежується декілька напрямів:
1. Забезпечення технічної і фізичної безпеки;
2. Локальне дослідження елементів, що забезпечують в своєму комплексі систему безпеки - контроль, аналіз.
Розгляду зазначених питань присвячена робота «Служби національної безпеки України». Викладене вище дозволяє зробити висновок, що в теоретичному сенсі питання організації комплексної системи безпеки держави та її елементи системи економічної безпеки складають невивчений пласт, як в теоретичному, так і практичному плані. У той же час. Реалії сучасного економічного життя висувають це питання, як один з насущних, що забезпечують розвиток демократичної держави Україна.
«Система економічної безпеки: організаційно-методичні аспекти контролю і аналізу» дуже актуальна.
Мета і завдання Програми розвитку до 2020 року забезпечує дослідження стану теоретичних і методичних основ створення та функціонування системи економічної безпеки держави.
Завданнями дослідження є:
- Обґрунтування сутності комплексної системи національної безпеки та її елементи - економічної безпеки;
- Дослідження питань організаційно-методичного забезпечення контролю в системі економічної безпеки;
- Вивчення теоретичних основ і практики функціонування зовнішнього та внутрішнього контролю;
- Дослідження інформаційного та організаційно-методичних аспектів аналізу в системі економічної безпеки.
Об'єктом дослідження організація і методики контролю і аналіз в системі забезпечення національної безпеки держави.
Предметом дослідження є система економічної безпеки держави.
Методи дослідження. У дослідженні використовувалися наступні методи: загальнонаукові - історичний, аналіз і синтез, дедукція та індукція, системний підхід і моделювання - для дослідження теоретичних питань: сутності безпеки, формулюванні визначень, оцінки механізму управління економічною безпекою і побудові її організаційної моделі. Методи гіпотези і експерименту - під час розробки методик і проведенні їх апробації. Економіко-математичні методи: вибірки, групування, середніх величин - для дослідження практики реалізації процесу управління економікою.
«Службою національної безпеки України» розроблено нову систему економічної безпеки та організаційно-методичні аспекти контролю і аналізу цієї системи.
Мета роботи системи – дослідження теоретичних і методичних засад створення і функціонування системи економічної безпеки .
Методи дослідження – загальнонаукові, методи гіпотези й експерименту, економіко-математичні і моделювання.
Основні наукові результати розробки- сформульоване визначення системи безпеки , й обгрунтовано значення економічної безпеки в цієї системі. Розроблено типову модель організації системи безпеки . Досліджено практичний досвід функціонування контролю в Україні, теоретичні засади організаційно-методичного забезпечення контролю . Досліджено інформацію, як інструмент створення іміджу України, і як стратегічний ресурс для проведення аналізу. Розроблено методику аналізу стабільності фінансової стійкості .
Рекомендовано – формування комплексної системи безпеки згідно розробленої типової структури; створення системи внутрішнього контролю з виділенням підсистеми контролінга; використання методики аналізу стабільності фінансової стійкості .
Предмет дослідження – система економічної безпеки України.
Об’єкт дослідження – організація і методика контролю і аналізу в системі економічної безпеки .
Ключові слова: система безпеки , контроль, аналіз, інформація.