Міністерство промислової політики україни погоджено національний науково-дослідний інститут охорони праці
Вид материала | Документы |
- Державна установа науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин міністерства, 113.37kb.
- Міністерство праці та соціальної політики україни державна установа науково-дослідний, 3674.16kb.
- Міністерство праці та соціальної політики україни державна установа науково-дослідний, 3698.1kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни український науково-дослідний, 845.13kb.
- Концепція реформування вітчизняної системи регулювання умов, гігієни, безпеки та охорони, 415.02kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни український науково-дослідний, 585.64kb.
- Правових актів з охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України, 14.35kb.
- Міністерство промислової політики україни рішення колегії, 119.6kb.
- Міністерство промислової політики україни державний інститут підготовки кадрів, 472.75kb.
- Національна академія правових наук україни науково-дослідний інститут інтелектуальної, 72.32kb.
МІНІСТЕРСТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ПОГОДЖЕНО
Національний науково-дослідний інститут охорони праці
Аркуш погодження 06 липня 2005 р. № 402
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Мінпромполітики України
19 серпня 2005 р. №311
ПІ 1.4.32-425-2005
ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
ПРИ РОБОТАХ ІЗ ПРИЛАДАМИ З РТУТНИМ НАПОВНЕННЯМ
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Ця примірна інструкція встановлює загальні вимоги безпеки при роботі з приладами із ртутним наповненням. Вона може бути використана як основа для розробки інструкцій, що діють на підприємствах усіх форм власності в галузях мікроелектроніки, радіоелектроніки та приладобудування.
1.2 Роботи з приладами із ртутним наповненням відносяться до робіт зі шкідливими речовинами і підвищеною небезпекою відповідно до НПАОП 0.00-8.24-05 „Перелік робіт з підвищеною небезпекою", затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.05 №15.
1.3 Згідно зі ст.П Закону України „Про охорону праці" (далі - Закон) не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці.
1.4 До самостійного виконання робіт допускаються особи:
котрі пройшли медичний огляд у встановленому порядку згідно з ДНАОП 0.03-4.02-94 „Положення про медичний огляд працівників певних категорій," затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 № 45 і не мають медичних протипоказань;
з котрими проведено інструктаж (навчання) з охорони праці, у тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, ознайомлення з правилами поведінки при виникненні аварій і надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків;
котрі пройшли професійний добір і склали іспити на право працювати з хімічними речовинами (у т.ч. зі ртуттю), технічної експлуатації електроустановок споживачів напругою до 1000 В і мають групу електробезпеки не нижчу И-ої (керівник робіт, бригадир або старший групи - не нижчу Ш-ої або ІУ-ої);
з котрими проведено вступний інструктаж, стажування та інструктаж на робочому місці з записом у журналі інструктажу.
1.5 Робітники, котрі виконують роботи з приладами із ртутним наповненням, зобов'язані:
знати та виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці (правил, стандартів, норм, положень, інструкцій);
знати та виконувати правила поводження з устаткуванням, інструментом та іншими засобами виробництва;
користуватись засобами колективного та індивідуального захисту;
виконувати вимоги та зобов'язання з охорони праці, передбачені Законом, колективним договором, угодою, трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи), у тому числі:
а) вчасно починати та закінчувати роботу, дотримуватись встановленого часу технологічної та обідньої перерв;
б) не виконувати робіт, не передбачених змінним завданням або технологічним процесом;
в) не знаходитися на роботі в позаробочий час без відповідного дозволу керівника;
проходити в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
співробітничати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей, котрі його оточують, і навколишньому природному середовищу (ст.159 Кодексу Законів про працю України /КЗпПУ/);
повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу (ст.159 КЗпПУ).
1.6 У приміщенні, де розміщене робоче місце, повинно знаходитися не менше двох працівників.
1.7 Працівники не повинні залишати робоче місце без нагляду.
1.8 При виконанні робіт із приладами з ртутним наповненням можуть мати місце такі небезпечні й шкідливі чинники:
а) фізичні:
ураження електричним струмом;
травмування гострими краями при руйнуванні скляних ампул та тари; підвищення або зниження рухомості повітря (несправність загальнообмінної припливно-витяжної вентиляції);
підвищення або зниження температури робочої зони.
б) хімічні:
токсична та подразнююча дія на організм людини ртуттю.
1.9 На роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці згідно зі ст.8 Закону робітникам видається безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджуючі засоби:
халат бавовняний (білий або світлих тонів), ГОСТ 12.4.103-83; ковпак (шапочка, косинка) бавовняний (білий або світлих тонів), ГОСТ 12.4.011-89;
взуття шкіряне (тапочки), ГОСТ 12.4.137-2001;
рукавички хірургічні гумові, ГОСТ 3-88;
рукавички гумові, ГОСТ 12.4.103-83;
нарукавники поліетиленові;
протигаз фільтруючий, ГОСТ 12.4.121-83;
коробки фільтруючі марки „Г", ГОСТ 12.4.122-83;
мило туалетне, ГОСТ 28546-90;
рушники (серветки) з паперу (одноразового використання);
рушник із бавовняної тканини.
1.10 Робітники, котрі виконують роботу з приладами з ртутним наповненням, повинні:
дотримуватись вимог санітарних норм та особистої гігієни:
виконувати роботу тільки в необхідних засобах індивідуального захисту;
утримувати протягом зміни робоче місце в чистоті;
їсти та зберігати їжу тільки в спеціально відведених місцях;
зберігати харчові продукти, у тому числі й молочні, що видаються на підприємстві, у холодильниках, які використовуються тільки для зберігання продуктів;
перед виходом на технологічну перерву (для відпочинку, паління або з інших причин) вимити з милом руки, обличчя та витерти їх насухо паперовим рушником або м'якою паперовою серветкою, прополоскати ротову порожнину питною водою;
після закінчення роботи вимити з милом забруднені частини тіла або прийняти душ, прополоскати ротову порожнину питною водою. (Неприпустимо витирати забруднені частини тіла розчинниками).
1.11 Працюючі робітники повинні виконувати вимоги правил пожежної безпеки, знати місця розташування засобів пожежогасіння, порядок їх використання та вміти ними користуватися відповідно до інструкції з пожежної безпеки.
1.12 При проведенні робіт з приладами із ртутним наповненням необхідно враховувати небезпечні й шкідливі чинники ртуті.
Ртуть (Н§) (ГОСТ 4658-73. Технічні умови )
Ртуть - рідкий метал срібно-білого кольору (при нормальних умовах дуже рухливий).
Металева ртуть і більшість її сполук є дуже отруйними і шкідливими. Найбільшу небезпеку становлять ртутні пари, джерелом яких можуть бути відкриті поверхні ртуті. Вона викликає гострі та хронічні отруєння, може проникати в організм людини через дихальні шляхи, органи травлення, слизові оболонки та шкіру. Хронічні форми ртутної інтоксикації проявляються у враженні центральної нервової системи людини.
ПДК ртуті в повітрі робочої зони 0,01 мг/м3.
Клас небезпеки 1 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.13 В основних виробничих приміщеннях, де проводяться роботи з приладами з ртутним наповненням, має бути загальнообмінна припливно-витяжна та місцева витяжна вентиляція. Не допускати рециркуляцію повітря у системах припливної вентиляції та повітряного опалення.
1.14 Виробничі приміщення мають бути обладнані : засобами автоматичного контролю повітряного середовища; сигналізацією для сповіщення про порушення роботи припливно-витяжної вентиляції та витяжної вентиляції на робочому місці;
засобами пожежогасіння;
телефонним зв'язком із пожежною охороною та медпунктом.
1.15 Усі виробничі технологічні процеси з використанням приладів із ртутним наповненням необхідно проводити в окремих ізольованих приміщеннях.
1.16 Підлога робочих приміщень має бути рівною та без щілин, стійкою до дії агресивних речовин і ртуті, а також легко піддаватися вологому прибиранню й гідрозмиву (озалізнений бетон, метлахська плитка або пластики). Вона має бути похилою та обладнаною для стоку води. Стоки на виході з приміщення мають бути обладнаними уловлювачами ртуті.
1.17 Прибирання робочих місць і приміщень необхідно проводити щоденно в кінці робочого дня або зміни. Не дозволяється прибирання сухим способом.
1.18 Виробничі приміщення, де проводяться роботи з приладами із ртутним наповненням, мають бути обладнані витяжними шафами з підведеною до них гарячою та холодною водою. Стоки у витяжних шафах мають бути обладнані уловлювачами ртуті.
1.19 Усе електрообладнання необхідно надійно заземлити.
1.20 Згідно зі ст.44 Закону за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів держнагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності.
2 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
Перед початком роботи необхідно:
2.1 Перевірити наявність технологічної карти (інструкції) на робочому місці.
2.2 Перевірити та надягти необхідні засоби індивідуального захисту.
2.3 Включити загальну припливно-витяжну вентиляцію за 20-30 хвилин до початку роботи. Включити витяжну вентиляцію на робочому місці.
2.4 Перевірити наявність тяги витяжної вентиляції обладнання, у витяжній шафі (скафандрі).
2.5 Впевнитися в наявності та достатності освітлення на робочому місці.
2.6 Зробити зовнішній огляд обладнання та впевнитися у відсутності видимих пошкоджень.
2.7 Поставити прилади, які мають у своєму складі металеву ртуть, на емалеві, вініпластові або металеві пофарбовані емалевою фарбою піддони.
Прилади з відкритими поверхнями ртуті необхідно встановлювати тільки у витяжній шафі або скафандрі.
2.8 Ретельно перевірити: справність заземлення обладнання; наявність засобів пожежогасіння;
склад медичної аптечки та наявність засобів для надання першої (долікарської) допомоги;
готовність обладнання до роботи, про що зробити відповідний запис у журналі підготовки обладнання.
2.9 Перевірити наявність на робочому місці демеркурізаційних розчинів:
калію марганцевокислого 0,2 % розчин, підкислений соляною кислотою;
заліза хлорного 20 % розчин.
2.10 Підготувати робоче місце, інструмент, оснащення.
2.11 У разі відсутності якогось із засобів індивідуального захисту, виявлених несправностей або інших недоліків на робочому місці треба сповістити керівника роботи (відповідального за проведення даної роботи). До роботи стати лише після усунення всіх несправностей і недоліків.
З ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ
3.1 Усі роботи із застосуванням приладів із ртутним наповненням необхідно виконувати тільки у витяжних шафах (скафандрах) при працюючій загальнообмінній і місцевій витяжній вентиляції, користуючись засобами індивідуального захисту.
3.2 Особи, котрі працюють з приладами з ртутним наповненням, виконують такі види робіт:
підготовку приладів із ртутним наповненням до проведення робіт; перевірку роботи приладів із ртутним наповненням; проведення ремонту і налагоджування приладів із ртутним наповненням;
утилізацію відходів відпрацьованої ртуті.
3.3 При виконанні робіт із ртуттю необхідно користуватися товстостінним хіміко-аналітичним посудом з небиткого скла.
3.4 Прилади з ртутним заповненням необхідно встановлювати на піддони в середині витяжних шаф подалі від нагрітих поверхонь і нагрівальних приладів та вхідних дверей.
3.5 Роботи з відкритою ртуттю необхідно виконувати в гумових рукавичках, протигазі в середині витяжної шафи або в закритому скафандрі з гумовими рукавами при працюючій витяжній вентиляції.
3.6 Наповнення приладів ртуттю необхідно виконувати через лійку з відтягнутим капіляром. Ртуть необхідно лити по стінках посуду.
3.7 Утилізацію непридатних приладів необхідно виконувати після охолодження їх до кімнатної температури у витяжній шафі при працюючій витяжній вентиляції.
3.8 У витяжній шафі мають бути встановлені пристосування для безпечного виконання технологічних процесів щодо утилізації непридатних приладів (розбиття скляних термометрів, балонів, розбирання непридатної апаратури тощо).
3.9 Звільнені від ртуті прилади, скляний бій, що був у контакті зі ртуттю, частини апаратури та вироби, які були в контакті з ртуттю, підлягають демеркуризації.
3.10 Відпрацьовану ртуть необхідно зберігати в товстостінному посуді з притертою пробкою під шаром підкисленого перманганату калію. Посудина повинна бути поставлена на металевий піддон у витяжну шафу.
3.11 У випадку травмування або різкого погіршенні стану здоров'я припинити виконання роботи, про нещасний випадок повідомити керівника виробничої дільниці, надати першу (долікарську) допомогу та повідомити в медпункт.
3.12 Про нещасний випадок роботодавцю надсилається повідомлення.
3.12.1 Про кожен нещасний випадок свідок, працівник, котрий його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу та вжити заходів до надання необхідної допомоги.
3.12.2 До прибуття комісії з розслідування необхідно забезпечити обстановку на робочому місці й устаткування в такому стані, у якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.
4 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
Після закінчення роботи необхідно:
4.1 Закрити герметично посудину з невикористаною ртуттю та поставити її у місце зберігання під витяжну вентиляцію.
4.2 Очистити робоче місце та прилади від усіх крапель ртуті (зібрати краплі ртуті за допомогою вакуум-піпетки з уловлювачем, розмоченим фільтрувальним папером або амальгаміруваними пластинами з білої жерсті, міді, латуні, срібла). Після механічної очистки провести хімічну демеркуризацію поверхонь. Для демеркуризації використати 0,2 % розчин марганцевокислого калію або 20 % розчин хлорного заліза з наступним гідрозмивом.
4.3 Зібрати брудний використаний матеріал (папір, фільтри, серветки тощо) у металеву ємність з кришкою і віднести на місце збору відходів для подальшої демеркуризації та знищення.
4.5 Промити з милом під струменем гарячої проточної води гумові рукавички.
4.6 Відключити обладнання та витяжну вентиляцію через 20-30 хвилин після закінчення роботи.
4.7 Вимкнути освітлення на робочому місці.
4.8 Зняти засоби індивідуального захисту та спецодяг і покласти їх у відведені для цього місця.
4.9 Вимити слабким розчином марганцевокислого калію та теплою водою з милом руки, обличчя, почистити зубною щіткою зуби, прополоскати питною водою ротову порожнину. За необхідності прийняти душ.
4.10 При виявленні недоліків у роботі обладнання або в засобах колективного чи індивідуального захисту повідомити про це безпосереднього керівника робіт або посадову особу.
5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
5.1 До аварійних ситуацій відносяться:
випадкове пролиття на робоче місце чи підлогу ртуті з викидом парів у виробниче середовище;
відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту, приточно-витяжну вентиляцію виробничих приміщень, витяжну вентиляцію шаф (скафандрів), обрив і коротке замикання струму в електрообладнанні;
інгаляційне отруєння;
ураження електричним струмом;
загорання електрообладнання.
5.2 У разі виникнення аварійних ситуацій, наведених вище, необхідно вжити термінових заходів:
1) припинити виконання робіт;
2) відключити від електромережі обладнання;
3) надіти протигаз ;
4) вивести з приміщення людей;
5) сповістити про аварію керівника робіт, посадову особу та роботодавця;
6) у випадку виникнення пожежі повідомити в пожежну охорону та розпочати пожежогасіння наявними засобами відповідно до інструкції з пожежної безпеки;
7) при виникненні нещасного випадку необхідно повідомити в медпункт і надати першу (долікарську) допомогу потерпілому відповідно до інструкції з надання першої (долікарської) допомоги.
5.3 У випадку пролиття ртуті або аварійного відключення вентиляції необхідно користуватися протигазом з коробкою марки „Г".
5.4 У разі випадкового пролиття ртуті необхідно старанно зібрати на робочому місці та підлозі всі крапельки ртуті (збирати краплі ртуті за допомогою вакуум-піпетки з уловлювачем, розмоченим фільтрувальним папером або амальгаміруваними пластинами з білої жерсті, міді, латуні, срібла). Після механічної очистки провести хімічну демеркуризацію поверхонь. Для демеркуризації використати 0,2 % розчин марганцевокислого калію або 20 % розчин хлорного заліза з наступним гідрозмивом.
Примітка:
1. Утилізацію ртутних відходів необхідно виконувати відповідно до вимог „Инструкции по сбору, хранению, упаковке, транспортировке и приему ртутьсодержащих отходов", затвердженої Міністерством кольорової металургії СРСР від 27.10.1956 р.).
2. Демеркуризацію приміщень та обладнання необхідно виконувати відповідно до „ Санитарньїх правил проектирования оборудования, жсплуатации и содержания производственньїх и лабораторних помещений", затверджених заступником Головного санітарного лікаря СРСР від 6.03.1969р. № 780-69.
5.5 У випадку ураження електричним струмом потрібно якомога швидше звільнити потерпілого з-під дії електричного струму.
5.6 Якщо потерпілий тримає дріт руками, першою дією особи, котра надає допомогу, має бути негайне вимкнення (відключення) електроустановки. Вимкнення здійснюється вимикачами, рубильником або за допомогою іншого вимикаючого пристрою.
5.7 Якщо вимкнути установку швидко неможливо, треба вжити заходів для звільнення потерпілого від струмоведучих частин, яких він торкається. В усіх випадках той, хто надає допомогу, не повинен торкатися потерпілого без належних запобіжних заходів. Надаючи допомогу, необхідно застерегти себе, щоб не опинитися в контакті зі струмоведучою частиною.
5.8 Для звільнення потерпілого від струмоведучих частин або дроту напругою до 1000 В слід використати канат, палку, дошку або якийсь інший сухий предмет, що не проводить електричного струму. Можна також відтягнути потерпілого за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла). Для ізоляції рук той, хто надає допомогу, повинен надіти діелектричні рукавички або натягнути на руку рукав піджака, накинути на потерпілого гумовий килимок, прогумовану або просто суху матерію. Можна також ізолювати себе, підклавши під ноги гумовий килимок, суху дошку тощо.
5.9 Надання долікарської допомоги залежить від стану потерпілого після звільнення його від електричного струму. У всіх випадках ураження електричним струмом необхідно обов'язково викликати лікаря незалежно від стану потерпілого.
5.10 Якщо потерпілий притомний, але до того був у непритомному стані зі збереженням сталого дихання та пульсу, його слід покласти на
підстилку, розстебнути одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, розтерти та зігріти тіло і забезпечити спокій.
Потерпілому, котрий перебуває в непритомному стані, слід давати нюхати нашатирний спирт, обприскувати обличчя холодною водою. Коли потерпілий опритомніє, дати випити 15-20 крапель настоянки валеріани та гарячого чаю. Не можна дозволяти потерпілому рухатися, а тим більше продовжувати роботу. Тільки лікар може прийняти рішення про стан здоров'я потерпілого.
5.11 Якщо потерпілий дихає дуже рідко та судорожно, але в нього можна прощупати пульс, треба негайно робити йому штучне дихання. Якщо дихання та пульс відсутні (в потерпілого через різке погіршення кровообігу мозку розширюються зіниці, з'являється синюшність шкіри і слизових оболонок), треба поновити життєві функції шляхом проведення штучного дихання, а також зовнішнього (непрямого) масажу серця.
5.12 Конкретні дії щодо надання першої допомоги потерпілому при різноманітних ураженнях наводяться в інструкції про надання першої (долікарської) допомоги, яка вивчається робітниками при проведенні інструктажів з охорони праці.
Додаток А
НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
НПАОП 0.00-8.24-05 ДНАОП 0.03-4.02-94
ГОСТЗ-88
ГОСТ 12.1.007-76
ГОСТ 12.4.011-89
ГОСТ 12.4.013-85 Е ГОСТ 12.4.103-83
ГОСТ 12.4.121-83
ГОСТ 12.4.122-83
ГОСТ 12.4.137-2001
ДСТУ 2293-99
ГОСТ 4658-73 ГОСТ 4997-75
ГОСТ 28546-90 Закон України „Про охорону праці" від 14.11.02р. №2694-ХП
Перелік робіт з підвищеною небезпекою
Положення про медичний огляд працівників певних категорій
Перчатки хирургические резинове. Технические условия
ССБТ. Вредньїе вещества. Классификация и общие требования безопасности
ССБТ. Средства защитьі работающих. Общие требования и классификация
ССБТ. Очки защитньїе. Общие технические условия
ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защитьі ног и рук. Классификация
ССБТ. Противогазьі промьішленньїе фильтрующие. Технические условия
ССБТ. Коробки фильтрующе-поглощающие для промьішленньїх противогазов. Технические условия
Обувь специальная с верхом из кожи для защитьі от нефти, нефтепродуктов, кислот, щелочей, нетоксичной и взрьівоопасной пьіли. Технические условия
Охорона праці. Терміни та визначення основних понять
Ртуть. Технические условия
Коврьі дизлектрические резиновьіе. Технические условия
Мьіло туалетное. Общие технические условия
Законом України від 21.11.02 № 229-ІУ цей Закон викладено в новій редакції
Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами.
Офіційне видання. Міністерство юстиції.
Інформаційно-видавниче агентство „Іва", 2000 р., Ужгород
Типовьіе отраслевьіе норми бесплатной вьідачи спецодеждьі, спецобуви и предохранительньїх приспособлений.
Правила техники безопасности и производственной санитарии в злектронной промьішленности.
М., Профиздат, 1968 г., вьш.1,
Изд. „Знергия", Москва, 1973 г.
ЗМІСТ
Стор.
1 Загальні положення З
2 Вимоги безпеки перед початком роботи 6
3 Вимоги безпеки під час виконання роботи 7
4 Вимоги безпеки після закінчення роботи 8
5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 9
6 Додаток А 11