Законів 166

Вид материала

Закон

Содержание Перелік використаної літератури 342 Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Об'єктом дослідження Ступінь наукової розробки проблеми. Мета і завдання дослідження. Методи дослідження. Наукова новизна дисертації Практичне значення одержаних результатів Особистий внесок здобувана. Апробація результатів дисертації. Структура роботи.

Подобный материал:

• Земли Термин «язычество», 7272.32kb.
• Розділ внесення доповнень та змін до правил. Відповідальність за порушення правил, 23.32kb.
• Обґрунтування навчальної дисципліни «логіка», 106.02kb.
• Положення про робочий час І час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, 211.33kb.
• Відповідальність платників податків І зборів (обов'язкових платежів) за порушення податкового, 326.56kb.
• Цільовий план україна нато на 2004 рік у рамках плану дій україна нато номер цілі Плану, 711.17kb.
• Петропавловск-Камчатский: Камчатский печатный двор, 2000. 166 с. Isbn 5-85857-003-8, 2640.09kb.
• Статут кредитної спілки (примірний), 1080.2kb.
• Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників прокуратури Миколаївської, 230.84kb.
• Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників прокуратури Івано-Франківської, 231.82kb.

2

ЗМІСТ

ВСТУП 4

Розділ 1. Становлення і розвиток інституту прокуратури 14

1.1. Виникнення і розвиток інституту прокуратури в країнах

Західної Європи і США 14

1.2. Становленя і розвиток інституту прокуратури в Україні 19

Розділ 2. Мета, завдання і функції прокуратури України на сучасному

етапі її розвитку 37

1. Поняття і загальна характеристика завдань, мети і функцій
   прокуратури 37
   
2. Підтримання державного обвинувачення в суді 54
   
3. Представництво прокуратурою в суді інтересів громадян і
   держави 94
   
4. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять
   оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство 112
   
5. Нагляд за додержанням законів при виконанні судових
   рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших
   заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням осо­
   бистої свободи громадян 141
   
6. Прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням
   

законів 166

7. Досудове слідство як функція прокуратури 187
   
8. Координація діяльності правоохоронних органів по боротьбі
   

зі злочинністю 204

Розділ 3. Місце прокуратури України в системі державної влади і проблема взаємовідносин прокуратури з іншими державними

органами 207

3.1. Загальні підходи до визначення місця прокуратури в системі
розподілу влади 207

з

2. Проблеми взаємовідносин прокуратури з органами законо­
   давчої і виконавчої влади і місцевого самоврядування 214
   
3. Взаємовідносини прокуратури з судовою владою 225
   

3.4. Проблеми взаємовідносин прокуратури з органами держав­
ного контролю 235

Розділ 4. Проблеми організаційного устрою системи органів прокуратури

України 245

4.1. Поняття і загальна характеристика системи органів прокуратури

в Україні 245

4.2. Теоретичні основи структурування апаратів Генеральної
прокуратури України, обласних, районних і прирівняних

до них прокуратур 257

4.3. Розмежування компетенції між вищестоящими і нижче-

стоящими органами прокуратури 274

4.4. Розмежування по горизонталі компетенції органів і струк­
турних підрозділів прокуратури 286

Розділ 5. Основні принципи організації і діяльності прокуратури

України 294

5.1. Поняття, значення і загальна характеристика основних

принципів організації і діяльності прокуратури 294

2. Основні принципи організації прокуратури України 301
   
3. Основні принципи діяльності прокуратури України 313
   
4. Основні принципи взаємовідносин прокурорів з іншими
   державними і громадськими організаціями 319
   

ВИСНОВОК 325

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 342

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php

4

ВСТУП

Актуальність теми дослідження: реформування прокуратури відповідно до Конституції України передбачає вирішення на теоретичному рівні комплексу питань. Обумовлене це тим, що Конституція України, зберігши прокуратуру як самостійний багатофункціональний орган державного механізму, по-новому сформулювала її функції і основні принципи взаємовідносин з судовою й іншими гілками державної влади.

У стадії прийняття Верховною Радою України знаходиться проект нового Закону про прокуратуру України, в якому повинні бути закріплені основні положення Конституції України: верховенство права; розподіл державної влади на законодавчу, виконавчу і судову; людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека є в Україні вищою цінністю.

Актуальність теми дослідження посилюється тим, що прокуратура України повинна не тільки сама реформуватися відповідно до принципів Конституції і нових реалій в соціальній і правовій сферах життєдіяльності, але і активно сприяти позитивним перетворенням нашого суспільства, зміцненню законності і правопорядку. Усе це вимагає того, щоб робота по вдосконаленню законодавства про прокуратуру, її практичної діяльності здійснювалася на основі теоретичних досліджень у цій галузі.

При цьому потрібно мати на увазі, що в нашій країні прокуратура завжди грала важливу роль у системі правоохоронних органів, покликаних охороняти права і законні інтереси громадян і держави, вести боротьбу із злочинністю і іншими правопорушеннями.

Тому успіхи і помилки, які в минулому мали місце в діяльності правоохоронних органів, повною мірою розділяє і прокуратура. Разом з тим не можна перебільшувати фактичну роль прокуратури в справі забезпечення


5

за радянських часів. Прокуратура була лише складовою частиною тієї системи і виконувала лише ту роль, яка була їй відведена. Однак органом позасудової розправи прокуратура ніколи не була.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах Державної цільової програми «Проблеми вдосконалення організації і діяльності суду і правоохоронних органів в умовах формування соціальної, правової, демократичної держави» (державна реєстрація №0186.0.09931).

Об'єктом дослідження є правові відносини інституту прокуратури в системі розподілу державної влади на етапі побудови правової держави.

Предметом дослідження є функції прокуратури України, її завдання, структура системи органів прокуратури, основні принципи організації і діяльність прокуратури в умовах формування соціальної, правової, демократичної держави.

Ступінь наукової розробки проблеми. Питання діяльності прокуратури в різних напрямках розглянуті в працях Альперта С.А., Бабкової В.С., Бакаева Д.М., Бойкова А.Д., Грошевого Ю.М., Вільчик Т.Б., Давиденка Л.М., Долежана В.В., Зеленецького В.С., Зозулинського А.Б., Каркача П.М., Ковріжного Б.М., Кожевникова Т.К., Марочкіна Д.Р., Михайленка О.Р., Міхєєнка М.М., Мурашина Г.О., Півненка В.П., Полянського Ю.Е., Тація В.Я., Руденка Н.В., Сибільової Н.В., Сульженко Т.А., Шумського П.В., Ясинського Г.М., Фінько В.Д., й інших учених України.

Важливий внесок у розробку даної проблеми внесли працівники органів прокуратури, що поєднують практичну роботу з науковою діяльністю: Васильєв Г.А., Вернідубов І.В., Гусаров В.М., Косюта М.В., Кривобок В.В., Кулаков В.В., Курило М.П., Литвак О.М., Мудров А.Н., Потебенько М.О., Шишкін В.І. та інші.

Функції та організаційний устрій прокуратури досліджували також учені Російської Федерації й інших країн СНД. Особливий внесок у вивчення цієї проблеми внесли: Алексеев А.М., Басков В.І., Бойков А.Д.,

6

Берензон А.Д., Винокуров Ю.Е., Звірбуль В.К., Клочков В.В.,
Коробейников Б.В., Ніколаєва Л.А., Рябцев В.П., Савицький В.М.,

Скворцов К.Ф., Скуратов Ю.І., Смирнов А.Ф., Сухарев А.Я., Ястребов В.Б. й інші.

Разом з тим потрібно зазначити, що тривалий час зусилля багатьох учених, що займалися проблемами прокурорського нагляду й іншими напрямами прокурорської діяльності, були спрямовані на розробку методики і тактики цієї діяльності. Організаційний чинник діяльності прокуратури досліджувався недостатньо. Винятком можна вважати лише праці Бабкової В.С., Давиденка Л.М., Клочкова В.В., Кулакова В.В., Рябцева В.П., Смирнова А.Ф., Шинда В.І. та деяких інших авторів, в яких окремі питання цієї проблеми розглядалися. Однак комплексного дослідження з проблеми функцій і організаційного устрою прокуратури в Україні ще нема.

Мета і завдання дослідження. Теоретичне обгрунтування збереження прокуратури як самостійного і багатофункціонального державного органу і розробка наукових основ організаційного устрою системи органів прокуратури України на етапі побудови правової держави.

Досягнення даної мети здійснювалося вирішенням наступних завдань:

- аналіз становлення і розвитку інституту прокуратури, його ролі і місця в
державному устрої;

функціональна характеристика інституту прокуратури згідно з Конституцією чинним законодавством України і визначення на цій основі місця і ролі прокуратури в системі державної влади України;

- структурний аналіз системи органів прокуратури, визначення
функціональних обов'язків підрозділів прокуратури, розмежування їх
компетенції;

- дослідження форм взаємодії прокуратури з органами законодавчої,
виконавчої та судової влади;

- аналіз принципів організації і діяльності прокуратури в умовах побудови

7

- розробка рекомендацій, спрямованих на реформування прокуратури відповідно до основних завдань судово-правової реформи в Україні.

Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження застосовувалися такі наукові методи: діалектичний - як загальний науковий метод пізнання соціально-правових явищ у сфері боротьби зі злочинністю в їх розвитку, зміні та протиріччях; історико-правовий -при дослідженні й аналізі питань становлення і розвитку інституту прокуратури; порівняльно-правовий - при аналізі законодавчих та підзаконних норм, що регулюють діяльність органів прокуратури в країнах Західної Європи, США та СНД; системно-структурний та функціональний - при дослідженні й аналізі ролі і місця прокуратури в державному устрої, визначенні функціональних обов'язків підрозділів прокуратури, розмежуванні їх компетенції; конкретно-соціологічний і статистичний - при вивченні діяльності органів прокуратури по зміцненню законності та правопорядку.

Дослідження здійснювалося на основі праць вітчизняних і зарубіжних вчених з питань прокурорського нагляду, конституційного права, державного управління і менеджементу.

Дисертант керувався працями таких вчених, як Авер'янов В.Б., Алексеев С.С., Афанасьев В.Г., Бачило І.Л., Бойков А.Д., Грошевой Ю.М., Звірбуль В.І., Клочков В.В., Коробейников Б.В., Лазарев Б.М., Міхєєнко М.М., Мурашин Г.О., Рагинський М.Ю., Тацій В.Я., Терещенко В.І. та інш.

Автор використовував праці дореволюційних вчених і політичних діячів радянського періоду: Веретенникова В.І., Даневського А., Квачевського А., Коні А.Ф., Криленка Н.В., Леніна В.І., Люблінського П.І., К.Маркса, Муравйова Н.В., Фойницького І.Я., Чельцова М.А. та інш.

Висновки і пропозиції дисертанта засновані також на вивченні законодавчих матеріалів, відомчих нормативних актів і тенденціях практики організаційно-управлінської діяльності прокурорів.

Емпіричну базу дослідження склали: результати вивчення 2600 різних організаційно-управлінських документів, що застосовувалися в Генеральній прокуратурі України і прокуратурах Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Чернігівської й інших областей (Положення, регламенти, інструкції, плани робіт, завдання, інформаційні листи й інші документи);

• накази Генерального прокурора України з питань організації і
  діяльності органів прокуратури;
  

дані статистичних звітів про роботу органів прокуратури у різних напрямках прокурорської діяльності;

8

- результати опитування працівників обласних, міських і районних
прокуратур (анкетовано 280 респондентів);

- законодавчі акти про прокуратуру країн СНД й інших країн;

- особистий досвід багаторічної праці дисертанта в органах
прокуратури на посаді старшого слідчого, помічника прокурора, прокурора
міста, першого заступника прокурора області, а також як народного депутата
України.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є першим монографічним дослідженням функцій, організаційного устрою та взаємозв'язків прокуратури з іншими державними органами в умовах побудови в Україні соціальної правової держави.

Елементи новизни знайшли свій прояв у наступних положеннях:

1. Уперше на підставі історико-правового аналізу інституту
прокуратури, особливостей його виникнення і розвитку в нашій країні
зроблений висновок про те, що на сучасному етапі розвитку української
державності прокуратура України може і повинна функціонувати як
прокуратура змішаного типу, для якої функція обвинувачення
(кримінального переслідування) і функція нагляду за виконанням законів є
пріоритетними і рівнозначними.

2. По-новому визначено інституціональну функцію прокуратури по
підтриманню державного обвинувачення в суді. Зроблено висновки, що
названа функція є складною і з позиції структурного аналізу складається з
двох процесуальних функцій (підфункцій): підтримання державного
обвинувачення в суді у власному значенні, тобто дії прокурора, пов'язані з
реалізацією його повноважень у суді першої інстанції, і участю прокурора в
апеляційній та касаційній інстанції, і перегляд судових рішень у порядку
виключного провадження. Початком процесуальної діяльності прокурора по
підтриманню державного обвинувачення в суді є затвердження
ним обвинувального висновку, закінченням - виголошення обвинувальної

9

промови. Діяльність прокурора щодо внесення апеляційного, касаційного подання на незаконний вирок виходить за межі процесуальної функції обвинувачення, але охоплюється однойменною функцією інституту прокуратури.

3. Висувається і обґрунтовується ідея, що наглядова функція
прокуратури в широкому значенні цього поняття складається з трьох
відносно самостійних функцій (підфункцій), що закріплені в Конституції
України: а) нагляду за дотриманням законів органами, що проводять
оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство; б) нагляду
за дотриманням законів при виконанні судових вироків з кримінальних
справ, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру,
пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян; в) нагляду за
дотриманням і застосуванням законів. Названі функції мають свій предмет і
завдання, відрізняються одна від одної засобами і методами виявлення і
усунення порушень законів. Разом з тим вони єдині за своєю природою і в
сукупності утворюють важливу складову наглядово-контрольної влади
держави.

4. Аргументується точка зору, згідно з якою функція представництва
інтересів громадянина або держави в суді є комплексною: з одного боку вона
складається з процесуальної діяльності прокурора в цивільному і
господарському судочинстві з захисту прав громадян і інтересів держави, з
іншого, що знаходиться за межами цивільного і господарського процесу, - з
досудового провадження, що складається з підготовки і направлення до суду
заяв й інших матеріалів. Метою даної функції є захист прав і законних
інтересів громадянина, суспільства, держави, її завданнями є: а) відновлення
прав і законних інтересів людини, громадянина і держави; б) вжиття заходів
по усуненню причин і умов, які сприяють порушенню прав і законних
інтересів людини, громадянина і держави; в) притягнення до встановленої
законом відповідальності осіб, винних у порушенні прав і законних інтересів людини, горомадянина і держави.

10

5. Додатково наводяться аргументи, що на прокуратуру законом
   можуть покладатися й інші функції, в тому числі розслідування діянь, що
   містять ознаки злочину, і координація діяльності правоохоронних органів
   по боротьбі зі злочинністю. При цьому повинні зберігатися дві умови: а) ці
   функції повинні сприяти досягненню головної мети (завдання)
   прокуратури - повсюдному укріпленню верховенства закону і б) не
   повинні перешкоджати здійсненню прокуратурою її основних функцій.
   
6. Підтримується теза, що в системі розподілу влади прокуратура не
   відноситься ні до однієї гілки влади, займаючи в її складі відносно
   самостійне місце, але при цьому активно взаємодіє з усіма органами влади.
   

7. Висувається і обґрунтовується думка, що незалежність
прокуратури від інших органів державної влади - це лише одна сторона
теорії поділу влади; іншу створює ідея, що всі державні органи, в тому
числі прокуратура, функціонують в режимі утримки і противаг. Таким
механізмом щодо прокуратури є Верховна Рада і Президент країни.
Пропонується на законодавчому рівні закріпити повноваження названих
інститутів по контролю за діяльністю прокуратури. У найзагальнішому
вигляді це може бути вирішено таким чином: Верховна Рада контролює
діяльність прокуратури стосовно нагляду за дотриманням законів (так
звану загальнонаглядову діяльність), а президентський контроль
поширюється на ту частину прокурорської діяльності, яка пов'язана з
реалізацією функції кримінального переслідування осіб, які здійснили
злочин, інакше кажучи, функції боротьби зі злочинністю. У свою чергу,
прокуратура виконує роль стримуючого механізму щодо органів
виконавчої влади і місцевого самоврядування.

8. Відносини прокуратури і суду будуються за схемою: а)
взаємоконтроль і взаємостримання; б) взаємодія прокурорського нагляду і
судового контролю на стадії досудового слідства; в) взаємодія прокуратури
і суду при проведенні правозахисної діяльності; г) взаємодія прокуратури і

11

суду при здійсненні профілактики злочинів. Такі відносини будуються на основі незалежності суду і підкорення його тільки закону. А законність в діяльності судів забезпечується наявністю внутрішнього контролю у вигляді апеляції і касації. Однак суди, як й інші органи державної влади, нарівні з системою внутрішнього контролю, повинні мати зовнішній контроль. Такий контроль за законністю правосуддя повинна здійснювати прокуратура.

9. Наглядова діяльність прокуратури тісно пов'язана з державним і громадським контролем. Основними формами взаємодії є: обмін інформацією; проведення спільних перевірок на піднаглядових підконтрольних об'єктах; підготовка і внесення до органів влади і управління спільних пропозицій з питань зміцнення законності і правопорядку. При цьому прокуратура і органи контролю не втрачають своєї самостійності, діють у межах своєї компетенції, а прокурор продовжує залишатися органом нагляду за дотриманням і виконанням законів як відносно об'єктів, на яких проводилися спільні перевірки, так і відносно контролюючих органів, з якими прокуратура в ході таких перевірок взаємодіяла.

10. Розкрито зміст і дано визначення системи органів прокуратури в Україні в широкому і вузькому значенні. Під системою органів прокуратури у вузькому значенні пропонується розуміти сукупність прокурорських органів, пов'язаних між собою єдиною організаційною структурою. У широкому значенні дане поняття охоплює не тільки дію прокурорських органів, але і мету, завдання, зовнішні зв'язки й інші компоненти, властиві соціальним системам.
    
11. Подано визначення і показано значення організаційної структури апаратів Генеральної прокуратури і обласних прокуратур, під якими запропоновано вважати сукупність взаємодіючих між собою внутрішніх структурних підрозділів, наділених відповідною компетенцією по вирішенню завдань, що стоять перед апаратом Генеральної прокуратури і апаратами обласних і прирівняних до них прокуратур. Підкреслюється, що структура прокуратури є матеріальним носієм внутрішньої впорядкованості її органів,
    

зумовлює властиву їм цілісність і відносну стійкість. Вона тісно взаємопов'язана з функціями органу, але лідируюча роль належить функціям.

12. Основним елементом структури апарату прокурорського органу виступає підрозділ, під яким запропоновано розуміти відокремлену в організаційному і правовому відношенні частину апарату Генеральної прокуратури (апаратів обласних і прирівняних до них прокуратур), яка в межах своєї компетенції бере участь в реалізації покладених на Генеральну прокуратуру (обласну прокуратуру) завдань і яка має свій внутрішній організаційний устрій. Запропонована класифікація структурних підрозділів апарату Генеральної прокуратури та апаратів обласних і прирівняних до них прокуратур і сформульовані основні вимоги до структурних підрозділів.
    
13. Розроблені і сформульовані теоретичні положення розмежування компетенції між органами прокуратури по вертикалі і горизонталі. В основі вертикального розмежування лежить принцип делегування повноважень від Генерального прокурора до нижчестоящих прокурорів. Розмежування компетенції по горизонталі - це розподіл функціональних обов'язків між територіальними і спеціалізованими прокуратурами, структурними підрозділами в межах одного органу, прокурорськими працівниками в одному підрозділі. Ця проблема вирішується на практичному рівні згідно з Законом про прокуратуру, наказами Генерального прокурора і підлеглих йому прокурорів, положеннями й іншими організаційно-управлінського характеру.
    

14. Наводиться визначення і розкривається зміст принципів організації і діяльності прокуратури, під якими розуміються основоположні правові вимоги, що визначають організаційний устрій прокуратури, її відмінність від інших державних органів, а також зміст і характер засобів і методів діяльності прокурорів по виконанню покладених на них функцій.
    

Принципи організації і діяльності, будучи тісно взаємопов'язаними, за ознакою домінуючої спрямованості класифікуються на три групи: вимоги, що належать переважно до організації прокурорської системи (єдність, централізація, незалежність); вимоги, що прокуратури (законність, поєднання інтересів громадян і держави на основі пріоритету прав людини і громадянина, гласність); вимоги, що визначають взаємовідносини прокурорів з іншими органами і організаціями (неучасть у політичних партіях і рухах, заборона на членство у виборчих органах та інш.).

Практичне значення одержаних результатів багатоаспектне і реалізується в найбільш значимих формах:

• у науково-дослідницькій галузі - матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані, по-перше, для подальшої розробки проблем функцій та організаційного устрою прокуратури України і, по-друге, як елемент досліджень більш високого рівня узагальнення - судово-правової системи України;
  
• у правотворчій діяльності Верховної Ради України - при підготовці нового Закону України "Про прокуратуру";
  

- у правозастосуванні - сформульовані пропозиції можуть використовуватись як основа методичного забезпечення організаційного устрою прокуратури України;

- у навчальному процесі - матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при викладанні курсу прокурорського нагляду, при підготовці відповідної навчально-методичної літератури, а також у системі підвищення кваліфікації працівників органів прокуратури.

Особистий внесок здобувана. Положення, які викладені в дисертації і виносяться на захист, розроблені автором особисто. Наукові ідеї та розробки, що належать також співавторам опублікованих робіт, у дисертації не використовуються.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження містяться у двох монографіях, навчальних посібниках, статтях, тезах доповідей та наукових повідомлень на наукових та науково-практичних конференціях, зокрема, у 1995 р. — на республіканській науково-практичній конференції "Проблеми розвитку прокуратури України в умовах становлення демократичної правової держави (м.Київ), у 1998 р. - на науковій конференції "Совершенствование правового регулирования внешнеэкономической хозяйственной деятельности" (м.Донецьк), у 2001 р. - на науковій конференції "Конституція України - основа модернізації держави та суспільства" (м.Харків). За результатами дослідження розроблено і внесено на розгляд до Верховної Ради України проект Закону "Про прокуратуру". Крім того, в Генеральну прокуратуру і прокуратури областей надіслана низка пропозицій по вдосконаленню організаційного устрою прокуратури України.

Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Інституту по підвищенню кваліфікації Генеральної прокуратури України та інших навчальних закладів.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження підготовлено 2 монографії, 3 навчальні посібники (2-у співавторстві). Окремі висновки, пропозиції та рекомендації викладено у 21 статті, надрукованій у провідних (фахових) виданнях, і 7 статтях - в інших наукових журналах та збірниках наукових праць.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, 5 розділів, поділених на 22 підрозділи, висновків та списку використаних джерел (486 назв).

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php