Здобутки обласної системи освіти за напрямом «Виховання»

Вид материалаКонкурс
Подобный материал:
Здобутки обласної системи освіти за напрямом «Виховання»::
  • проведення на обласному рівні ряду заходів, що забезпечують національне виховання, зокрема, обласного туру Всеукраїнського конкурсу «Безсмертний подвиг українського народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945рр.»(січень-березень 2009р.), Обласного конкурсу «Мій рід» (січень-травень 2009р.) та ін.
  • впровадження шкільних виховних програм в опорних загальноосвітніх навчальних закладах з напряму “Виховання”, зокрема, за згодою Центрального осередку вдосконалення учителів (Варшава, ПР) підготований до друку переклад посібника «SZKOLNY PROGRAM WYCHOWAWCZY. MATERIALY DLA PEDAGOGICZNYCH RAD I NAUCZYCIELOW» (автори — Katarzyna Koszewska i Elizbieta Tolwinska-Krolikowska), а також розроблено проект «Основних орієнтирів національного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах Львівської області» ( укладачі - Кудрик Л.Г. (керівник групи), Гриза Л.С., Гнатуш М.О., Закалюжна О.В., Пастушенко Н.М., Пастушенко Р.Я.) та проведено тренінг «Виховна програма навчального закладу» для заступників директорів шкіл з виховної роботи і класних керівників опорних шкіл області з проблем виховання( серпень -жовтень 2009 р )
  • видання у 2008 та 2009 рр. за кошти обласного бюджету підручників „Основи християнської етики” (автор – Галина Сохань) для п'ятого та для шостого класу, а також посібника під аналогічною назвою для п’ятого класу;
  • впровадження проекту «Школа в музейному просторі», зокрема в рамках першого його етапу було видано збірник методичних матеріалів та виготовлено відеофільм, що презентує апробації розроблених учасниками проекту уроків в музейному середовищі та експозиції 4-х музеїв, залучених до реалізації проекту. Група учаників проету у складі вчителів СЗШ №№ 17, 50, 80, 81 та музеїв м. Львова: НМЛ ім. А.Шептицького, Львівської галереї мистецтв, Львівського історичного музею, Льввіського музею історії релігії, Музично-меморіального музею С.Крушельницької опрацьовують навчальні програми з шести передбачених проектом предметів для учнів 7-8 – х класів, доповнюючи їх музейним компонентом. У рамках цього проекту 18 травня – 17 червня 2009 р.відбувся 7-й Педагогічний марафон «Мій Львів», присвячений року м. Львова в Україні.
  • підтримка обдарованої учнівської молоді. Зокрема, на базі очно-дистанційної школи обласної Малої академії наук впроваджено дистанційну освіту для сільських школярів, організовано роботу літніх профільних шкіл-таборів для обдарованої учнівської молоді, запроваджено премії голови облдержадміністрації для переможців Всеукраїнських учнівських олімпіад, конкурсів, турнірів.
  • підтримка позашкільної освіти. В області сьогодні понад 75 тисяч дітей і підлітків, а це 27,1% від загальної кількості учнів у загальноосвітніх школах області, користуються різними формами позашкільної освіти. Усього працює 82 позашкільних навчальних заклади, зокрема відновлено роботу Старосамбірського районного Будинку дитячої та юнацької творчості.

Найгострішими проблемами освіти Львівщини у сфері виховання Р.Пастушенко вважає:
  • низьку пізнавальна активність учнів, зумовлена перш за все слабкою мотивацією до навчання;
  • зменшення розумової та фізичної працездатності, зокрема через малорухливий спосіб життя, поширення шкідливих звичок та загальне погіршення стану здоров’я учнів;
  • споживацьку психологію багатьох учнів, зумовлену, зокрема, деструктивним впливом довкілля (ЗМІ, реклама);
  • низький рівень соціальної активності, нерозвинене почуття громадянського обов’язку, безвідповідальна поведінка, що зумовлено пануванням у навчальних закладах «подвійної моралі», падінням дисципліни, руйнуванням системи виховних стимулів, нехтуванням батьками і педагогами своїх соціальних обов’язків;
  • відсутність естетичного ідеалу;
  • імпульсивність поведінки, нездатність частини учнів до самостійних суджень та прийняття усвідомлених рішень.

Існування цих проблем зумовлюється низкою зовнішніх, незалежних від освіти, та внутрішніх чинників. До зовнішніх відносяться:
  • Зростання у суспільстві числа проявів асоціальної поведінки, зокрема злочинів, правопорушень та проступків, винуватці яких уникли не лише правового покарання, а й громадського осуду. Не засуджуючи злочинні дії та аморальну поведінку, українці дають підстави учням вважати їх прикладами гідної поведінки, які варто наслідувати. Свою лепту в поширення шкідливих, небезпечних для нації зразків поведінки вносять ЗМІ, в яких часто «героями» виступають особи аморальні і навіть злочинці.
  • Кричуща диспропорція у рівні життя широких верств населення та політичної і бізнесової еліти. Не відмовляючи в нічому своїм дітям, багаті нівелюють у їхній свідомості цінність людської праці, зміцнюють егоцентризм, прищеплюють зневажливе ставлення до інших і т. ін. Натомість сім’ї, що перебувають за межею бідності не в змозі забезпечити своїм дітям мінімум матеріально необхідного, що теж має негативні наслідки для вихованості учнів з таких сімей.
  • Зростання кількості неповних сімей та сімей, у яких хоча б один із батьків тривалий час перебуває поза сім’єю, наприклад, на заробітках. Діти з таких сімей не відчувають родинного затишку, постійно недоотримують батьківської ласки і тепла.

Серед внутрішніх причин низької якості виховного процесу та недостатньої вихованості багатьох випускників найвагоміші:
  • дискретність освітнього простору та збереження «закритості» навчального закладу як системи соціальних відносин. Внаслідок цього «виховні сигнали» від різних суб’єктів виховного процесу – окремих педагогів, батьків, громадських організацій, дирекції навчальних закладів – накладаються, «глушачи» один одного (наприклад, коли співпадають терміни і тематика ініційованих різними інституціями та особами конкурсів чи турнірів), або ж взаємно нівелюються (наприклад, учитель музики популяризує українську пісню, а на шкільних дискотеках культивується популярна завдяки ЗМІ російська «попса»);
  • несистемний характер виховної роботи, яка часто зводиться до низки обов’язкових «виховних заходів», що не відповідають критеріям доцільності, корисності та посильності для учнів;
  • домінування у школі авторитарної педагогіки та знаннєвої парадигми, внаслідок чого у навчальних закладах викладання «Християнської етики», «Ділової активності», «Громадянської освіти», «Основ споживчих знань» обмежується низкою занять за розкладом.
  • Недостатня професійна компетентність педагогів, неспроможність багатьох учителів використовувати сучасні виховні технології (моделювання виховних ситуацій, виховне тестування, діагностування вихованості і ін.) та
  • відсутність програм моніторингових досліджень процесу виховання та вихованості учнів. Моніторинг освіти зводиться до моніторингу результатів навчання.

Саме ці обставини життя регіональної системи освіти зумовили визнання метою її розвитку на період до 2012 року «створення у навчальних закладах області комплексної

національно орієнтованої системи виховання, що ґрунтується на довірі та співпраці учасників виховного процессу» та розроблення названих вище цільових проектів. Реалізація цих проектів дозволить забезпечити виконання наступних завдань:
  • створення шкільних програм виховання та організації у загальноосвітніх навчальних закладах виховних справ;
  • забезпечення пріоритету духовного виховання;
  • впровадження опертої на здобутки музейної педагогіки моделі співпраці освітніх громад і державних та громадських музеїв, в тому числі музеїв навчальних закладів.
  • створення регіональної системи виявлення та підтримки обдарованої молоді.
  • підтримка позашкільної освіти.
  • забезпечення взаємодії навчальних закладів з батьками, Церквою, громадськими організаціями, місцевими громадами.

Успішне виконання названих завдань, як очікується, приведе до досягнення запланованих у Програмі розвитку освіти Львівщини на 2009-2012 роки результатів:
  • охоплення не менше 25% учнів ЗНЗ області постійною участю у виховних справах.
  • створення виховних програм в усіх освітніх округах, дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах області.
  • впровадження навчально-методичних комплексів “Основи християнської етики” для початкової школи та для 5-6 класів.
  • щорічне подвоєння кількості шкіл, залучених до проекту “Школа в музейному просторі”.
  • створення регіональної системи виявлення та підтримки обдарованої молоді.
  • збільшення кількості дітей, охоплених позашкільною освітою, орієнтовно, на 2000 осіб.

У ході обговорення представлених проектів члени колегії ГУОН підкреслили пріоритетність національно орієнтованого виховання як функції системи освіти та висловили низку пропозицій. Зокрема, директор Львівського міського Центру творчості дітей та юнацтва Галичини О.Кузик звернув увагу на необхідність розвитку до профільної освіти у позашкільних навчальних закладах та науково-методичної і матеріальної підтримки викладання предметів мистецько-естетичного циклу. Завідувач Самбірським райвідділом освіти, голова комісії з питань науки та освіти Львівської обласної ради Л.Охріменко наголосив на нагальній потребі протидії шкідливому впливові ЗМІ на учнів та впровадженні у практику роботи школи медіяосвіти. Президент Львівського крайового товариства «Рідна школа» П.Сікорський відзначив ефективність ідеї «колективних творчих справ» та поділився досвідом здійснення таких «виховних справ» у Вузівському ліцеї на Радехівщині. Завідувач Жовківським райвідділом освіти В.Соловйов запропонував реалізувати через проекти напряму «Виховання» ідею відновлення роботи літніх оздоровчих таборів на основах християнського виховання. А заступник начальника ГУОН, голова комітету профтехосвіти М.Сорока висловився за тіснішу співпрацю загальноосвітніх та професійно-технічних закладів у питаннях організації виховних справ та необхідність координації роботи у цьому напрямку. Начальник Головного управління освіти і науки облдержадміністрації П.Хобзей подякував присутнім на колегії розробникам, а також усім, хто долучився до праці над ними, за якісну підготовку цільових проектів та запропонував прийняти проект ухвали колегії з урахуванням внесених пропозицій (додаток 1).