Geum.ru

Розширення інформаційних можливостей санітарно-епідеміологічної служби при узгодженні документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів підприємств Турос О.І

Вид материалаДокументы

Содержание


Основна частина.
Widening the information potential of the sanitary
Подобный материал:

УДК 614.7; 504.06]

РОЗШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ при узгодженні документів, У яких обґрунтовуються обсяги викидів підприємств


Турос О.І.1, Черненко Л.М.2, Картавцев О.М.1, Вознюк О.В.1, Петросян А.А. 1


Державна установа „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМНУ”, м.Київ1

ДП «Центр реєстрів державної санітарно-епідеміологічної служби України» МОЗ України, м. Київ2

Вступ. На сьогодні в Україні вже існує нормативно-правова база для проведення робіт з оцінок ризику для здоров’я населення санітарно–епідеміологічною службою[1, 2]. Перші роботи у цьому напрямку свідчать не лише про можливість застосування методології оцінок ризику на теренах нашої країни, але і про необхідність та практичну користь здійснення досліджень такого спрямування [3,4,5,6]. У той же час постає питання щодо необхідності нарощування потенціалу санітарно-епідеміологічної служби для подальшої імплементації методології в практичну діяльність органів охорони здоров’я населення та створення єдиного інформаційного простору для обміну та накопичення інформації щодо джерел забруднення атмосферного повітря. На підставі існуючої нормативно-правової бази України Постанови КМУ №302 від 13.03.2002 року „Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи” [7], наказу Міністерства охорони здоров’я №184 від 13 квітня 2007 року про затвердження методичних рекомендацій “Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря” [8] та Постанови Головного державного санітарного лікаря України № 8 від 14.02.08 року «Про розподіл об'єктів державного санітарно-епідеміологічного нагляду за ступенем ризику» [9], дозвіл підприємством, отримується лише при узгодженні з установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

При здійсненні цієї діяльності виникає достатня кількість неурегульованостей діяльності суб’єктів державного нагляду. Для покращання співпраці і підвищення рівня виконання чинного законодавства, виникає потреба у створенні закону про санітарно-епідеміологічну експертизу, в якому необхідно розширити поняття об’єкту санітарно-епідеміологічної експертизи при створенні єдиного інформаційного простору з екологічною, ветеринарною, пожежною службою, службою охорони праці і т.п.. Тому, уніфікація існуючої інформації має вирішальне значення при прийнятті управлінських рішень локального, регіонального та національного рівнів.

Відповідно до «Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обгрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємств» (Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №108 від 09.03.2006р.) [10] дані щодо обсягів викидів забруднюючих речовин та параметри стаціонарних джерел викидів повинні надаватися в територіальні підрозділи Мінприроди України в електронному форматі XML, відповідно до прийнятого Мінприроди України стандарту. Введення в природоохоронному відомстві електронного обігу даних, з одного боку є позитивним кроком до створення інформаційних систем забезпечення процесів екологічного управління, а з іншого - ще одним кроком до поглиблення міжвідомчих протиріч в галузі охорони атмосферного повітря. На наш погляд, власне спільна інформаційна платформа у вигляді електронних баз даних та засобів їх обробки та аналізу, може дати ефективний інструмент в управлінні якості атмосферного повітря.

Основна частина. Використання програмних продуктів при розробці та складанні проектних документів відповідно до вимог нормативно-правових актів Мінприроди України наразі стало усталеною практикою. Існують успішні комерційні розробники програмних продуктів, які поряд з розповсюдженням ліцензій на право їх використання надають сервісні послуги з навчання, супроводження та ін.. При цьому, вирішальним є забезпечення власне відомчих вимог щодо представлення та обробки інформації. Така практика відсторонення СЕС від цього процесу призвела до складної ситуації, наприклад, з електронними довідниками забруднюючих речовин, коли в інформаційних системах СЕС та Мінприроди використовуються різні коди для одних і тих же забруднюючих речовин передбачених в «Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря».

Для подолання протиріч та забезпечення взаємодії інформаційних систем Мінприроди України та державної санітарно-епідеміологічної служби, лабораторією гігієни атмосферного повітря та оцінок ризику ДУ „ІГМЕ АМНУ” разом з ДП «Центр реєстрів державної санітарно-епідеміологічної служби України» та компанією «ЕЛАН» запропоновано програмне забезпечення, що дозволяє в напівавтоматичному режимі конвертувати та коригувати за потреби інформацію з файлу обміну XML Мінприроди України для потреб інформаційної системи СЕС для підготовки висновків санітарно-епідеміологічної експертизи, документів, у яких обгрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Розроблений програмний продукт дозволяє імпортувати з ХМL-файлів дані щодо параметрів та складу викидів джерел забруднення атмосферного повітря заданого промислового підприємства. В програмі передбачено можливість автоматичного, напівавтоматичного та ручного вводу інформації; дозволяється вибір типу джерела викидів, та внесення параметрів, які є спицифічними саме для заданого типу джерел. Користувач може переключатися між опціями та обирати 7 різних типів джерел викидів, а саме: точкове, об'ємне, площинне, кар'єр, ємкість, площинне багатокутне джерело викиду. В програмне забезпечення вбудована база забруднюючих речовин, яка значно спрощує пошук необхідних сполук за кодом чи початковими літерами. Зручний та простий графічний інтерфейс дозволяє в інтерактивному режимі заповнювати та редагувати електронні форми по кожному об'єкту, а також створювати каталог існуючих об'єктів, які вже є внесеними до програми. Введені дані параметрів джерел та складу викиду зберігаються окремо для кожного типу джерел викидів у форматах сумісних з іншими програмними продуктами.

Це дозволяє автоматизувати завдання віднесення підприємства до відповідного ступеню ризику та отримати дані для проведення робіт з оцінок ризику (МР 2.2.12-42-2007, наказ МОЗ №184 від 13 квітня 2007 року) [11].

Висновки. Зазначений легітимізований програмний продукт дозволить органам державної СЕС:
  • значно розширити наглядову діяльність за рахунок накопичення інформації щодо характеристик джерел, характеру викидів і токсичності викидів на міському рівні;
  • обмінюватися інформаційними матеріалами в межах єдиної інформаційної системи СЕС на локальному, регіональному та національному рівні;
  • створити єдину систему в межах повноважень ДП «Центр реєстрів державної санітарно-епідеміологічної служби України» МОЗ щодо ймовірнісної оцінки впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я населення.



ЛІТЕРАТУРА

  1. Турос О.І. Аналіз довгострокового спостереження за станом атмосферного повітря, який здійснюється органами санітарно-епідеміологічної служби України / О.І. Турос // Медичні перспективи. – 2008. – Т. ХІІІ. – №3. – С. 52-53.
  2. Рахімова Т. Екологічний моніторинг у системі державного санепідемнагляду / Т. Рахімова // Безпека життєдіяльності. – 2005. - № 4. - С. 16 - 17.
  3. Турос О.І. Аналіз ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами м. Запоріжжя / О.І. Турос // Медичні перспективи. – 2008. – Т. ХІІІ. – №1. – С. 93-97.



  1. Турос О.І. Розробка наукових підходів до гігієнічної оцінки небезпеки від джерел забруднення атмосферного повітря на основі показників ризику: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. „14.02.01 (Гігієна та професійна патологія)”, К., 2008. — 42 с.
  2. Малоног К. П. Вивчення впливу забруднювачів атмосферного повітря на стан здоров’я населення / К. П. Малоног, О. М. Литвиченко, Ю. Г. Бондаренко// Гігієна населених місць: зб. наук. пр. – К., 2006. – Вип. 47. – С. 58 - 63.
  3. Черниченко І.О. Шляхи модифікуючого впливу деяких хімічних забруднювачівдовкілля на канцерогенез / І. О. Черниченко, Н. В. Баленко // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. – К., 2007. – Вип. 49. – С. 161 - 167.
  4. Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи: постанова Кабінетру Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 302 // Офіційний вісник України. - 2002. - 5 квітня. - № 12. - С. 61.
  5. Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря: методичні рекомендації / МОЗ : наказ № 184 від 13.04.2007 р. – К., 2007. – 28 с.
  6. Про розподіл об'єктів державного санітарно-епідеміологічного нагляду за ступенем ризику: постанова Державної санітарно-епідеміологічної служби України від 14 лютого 2008 року № 8 [Електроний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта.
  7. Про затвердження Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців: наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 9 березня 2006 р. № 108 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта
  8. МР 2.2.12-42-2007. Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря: методичні рекомендації / МОЗ : наказ № 184 від 13.04.2007 р. – К., 2007. – 28 с.



Расширение информационных возможностей санитарно-эпидемиологической службы при согласование документов, в которых обосновываются объемы выбросов предприятий


Турос Е.И.1, Черненко Л.Н.2, Картавцев О.Н.1, Вознюк О.В.1, Петросян А.А. 1


Государственное учреждение «Институт гигиены и медицинской экологии им. А.Н. Марзеева АМНУ», г.Киев1

ГП «Центр реестров государственной санитарно-эпидемиологической службы Украины» МОЗ Украины, г. Киев2


Для обеспечения взаимодействия информационных систем Минприроды Украины и государственной санитарно-эпидемиологической службы, предложено программное обеспечение, которое позволяет в полуавтоматическом режиме конвертировать и корректировать по необходимости информацию из файла обмена XML Минприроды Украины для потребностей информационной системы СЭС при подготовке заключений санитарно-эпидемиологической экспертизы, документов, в которых обосновываются объемы выбросов для получения разрешения на выброс загрязняющих веществ в атмосферный воздух стационарными источниками.

Создание общей информационной платформы в виде электронных баз данных и средств их обработки и анализа, может дать эффективный инструмент в управлении качеством атмосферного воздуха, что позволит автоматизировать определение предприятия к соответственному уровню риска и получить данные для проведения работ по оценке риска.


Widening the information potential of the sanitary

and epidemiologic service in the process of agreement of documents that substantiate enterprises’ emission volumes


O. Turos1, L. Chernenko2, O. Kartavtsev1, O. Voznyuk1, A. Petrosian1


State Institution Marzeev Institute of Hygiene and Medical Ecology

Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv1

State Enterprise Center of Register for State Sanitary and Epidemiologic Service of Ukraine

Ministry of Health of Ukraine, Kyiv2


New program software was worked out to provide the interaction of information systems of Ministry of Environment of Ukraine and state sanitary and epidemiologic service. This product enables the user to convert and correct, if it is needed, data from used by Ministry of Environment XML-file for the needs of sanitary and epidemiologic service in sanitary and epidemiologic expertise and development of documents that substantiate enterprises’ emission volumes for receiving stationary sources emission permits.

The worked out common information platform, in the form of digital databases and tools for their processing and analysis, is an effective instrument in air quality management that will allow to introduce automation into hazard classification of enterprises and to obtain the data on risk assessment.