Задача автоматизованого аналізу ефективності використання будівель та приміщень університету

Вид материала

Задача

Содержание Рис. 1 Менеджер підключення

Подобный материал:

• Задача 1, 288.61kb.
• Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження, 370.44kb.
• Методика наукового дослідження економічної ефективності використання основних фондів, 317.09kb.
• План лекції Сутність основних засобів та їх відтворення Показники стану та ефективності, 1892.33kb.
• Методика І техніка складання консолідованої фінансової звітності, аналіз та аудит, 38.38kb.
• Програмний комплекс автоматизованого обліку та контролю використання номерного ресурсу, 169.37kb.
• Познаховський В. А., к е. н., доцент, 171.47kb.
• Положення про методику визначення оцінки ефективності управління діяльністю установ, 318.67kb.
• Методика обліку операційних витрат та витрат від інших видів діяльності 54 Відображення, 122.37kb.
• Розробити рекомендації. Рекомендована література та інші матеріали, 95.15kb.

Доповідь/Технічні науки – інформатика, обчислювальна техніка та автоматизація

УДК 681.3.07

Андрощук О., Савицький А.Й.

ЗАДАЧА АВТОМАТИЗОВАНОГО АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ БУДІВЕЛЬ ТА ПРИМІЩЕНЬ УНІВЕРСИТЕТУ

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”, КБ інформаційних систем, Кафедра технічної кібернетики


Ефективність використання площ приміщень і будівель, які знаходяться під впорядкуванням університету є одним з найважливіших чинників успішності його управління в сучасних умовах. В результаті створення нових підрозділів з’являється необхідність у додаткових приміщеннях, а при ліквідації підрозділів – з’являються вільні площі приміщень, які потрібно розподілити між існуючими підрозділами. В результаті появи площ, які не використовуються, виникають вимушені витрати на їх утримання (освітлення, опалення, ремонти тощо), які включаються у баланс загальних витрат. Таким чином постає питання своєчасного контролю за ефективністю використання й станом утримання всіх будівель та приміщень університету.

При оцінки ефективності використання площ підрозділом університету необхідно враховувати наступне:

1. Загальна площа всіх приміщень підрозділу.
   
2. Функціональне призначення приміщень (виробничі, адміністративні, складські, навчальні тощо; корисні, додаткові, конструктивні тощо).
   
3. Кількісні показники підрозділу за напрямами діяльності (кількість студентів, що навчаються (на кафедрі), обсяги державної та госпдоговірної тематики, кількість надрукованих статей тощо).
   
4. Кадровий склад підрозділу.
   
5. Обладнання, що розташоване в приміщеннях підрозділу.
   
6. Вартість утримання приміщень підрозділу.
   

Для автоматизованого обліку будівель та приміщень, які знаходяться на балансі університету розроблена автоматизована інформаційна система АІС «Облік та аналіз будівель та приміщень», що вирішує наступні головні задачі:

- введення, модифікацію та збереження даних про будівлі та приміщення;

- пошук будівель та приміщень за введеними параметрами;

- відображення на мапі університету зображень будівель та споруд;

- пошук за параметрами місця знаходження будівлі на мапі;

- формування звітної документації.

В базу даних АІС «Облік та аналіз будівель та приміщень» заноситься наступна інформація:

а) щодо об’єкту «Будівля»: загальна (назва, номер, літера, кількість поверхів, адреса), типи (будівлі, конструкції, даху, стін, фундаменту, опалення), додаткова (головн. архітектор проекту, головн. інженер проекту, назва проектного інституту тощо), відповідальний за будівлю (ПІБ, посада, підрозділ, контакти тощо), інвентарна картка (інвентарний номер, повна назва, початкова вартість тощо), добудови, капітальні ремонти, поточний стан, реконструкції, ремонти, облік (шифр аналітичного обліку, дата та номер акту введення в експлуатацію тощо), площі, ліфти тощо;

б) щодо об’єкту «Поверх»: загальна (кількість приміщень, висота поверху, кількість батарей опалення в коридорах, наявність пожежного гідранта, кількість сходових клітин), типи (покриття підлоги в коридорі, сходових клітин, покриття стін в коридорах, покриття стелі в коридорі), додаткова інформація, площі, вікна, електрообладнання тощо;

в) щодо об’єкту «Приміщення»: загальна (ширина, довжина, висота, тип приміщення, тип покриття підлоги, тип батарей опалення тощо), додаткова (відповідальний, облік, вікна, двері, сантехніка, вентиляція, електрообладнання тощо).

База даних АІС «Облік та аналіз будівель та приміщень» спроектована за допомогою інструментального середовища MS SQL Server та складається з 50 таблиць, між якими встановлені відношення типу «один-до-одного». В складі бази даних є таблиці поточної інформації та довідники.

Запити до бази даних реалізуються на основі процедур, що зберігаються, і є підпрограми на мові SQL, які зберігаються у базі даних і представляють собою один з видів їх загальних ресурсів. Тіло будь-якої такої процедури являє собою послідовність SQL-операторів, наприклад таких, як вибірка даних (SELECT), їх модифікація (UPDATE), видалення даних (DELETE), оператори циклу (LOOP), умовні оператори (IF, CASE) та ряд інших.

Процедури викликаються оператором CALL та можуть використовувати як вхідні параметри (значення, які передаються в процедуру), так і вихідні параметри (результати, що повернула процедура програмному об’єкту, який викликає процедуру). Процедури можуть викликатись з інших процедур, функцій та інших типів програмних об’єктів.

Підключення до бази даних реалізується Менеджером підключення (рис.1).


Рис. 1 Менеджер підключення

Після підключення користувач може за допомогою меню отримати інформацію стану будівель, знайти їх місце розташування на мапі університету, виконати пошук необхідного об’єкту та отримати інформацію про нього, переглянути схеми приміщень, ознайомитись з їх загальним виглядом та станом (рис. 2 ).



Рис. 2 Інформація щодо вибраної будівлі

Для користувача пророблена ретельна допомога, де прописаний алгоритм роботи з системою та надана інформація про розробників.