Geum.ru

Розд І л 1 інформатизація системи міжнародної торгівлі як фактор спеціалізації національних економік

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4

Інформація як сукупність відомостей, які піддаються зберіганню, обробці, передачі та застосуванню при обробці іншої інформації та матеріальних об’єктів – це частина знання, яка використовується для орієнтування у подіях та процесах, для активної дії, соціально-економічного управління, а також міра усунення невизначеності, непоінформованості, незнання про якесь явище, процес, подію. Стосовно сфери міжнародної торгівлі

Реалії глобальної конкурентної боротьби, інтенсифікація світового товарообміну пов'язані також і з прогресом в розвитку системи міжнародного поділу праці. Змістом відповідних зрушень є концентрація на території країн-лідерів світової економіки інформаційно містких виробництв, а також тенденція концентрації матеріало- та енергомістких, екологічно брудних виробництв на території країн глобальної периферії.

Додатковий стимул світова торгівля отримала завдяки діяльності глобальних та національних інститутів щодо лібералізації експортно-імпортних операцій, і, зокрема, по зниженню і ліквідації тарифних і нетарифних бар'єрів. Передусім сказане відбулося завдяки діяльності системи ГАТТ/СОТ, як і інших інститутів, вектор діяльності яких співпадає з тими характеристиками нової системи поділу праці, у яких заінтересовані ті країни та комерційні суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють випуск найбільш інформаційно місткої продукції та які контролюють т.зв. метатехнології.

Міжнародний обмін все більше зміщується від реалізації матеріалізованих у товарах форм зв'язків («видимої торгівлі») до нематеріалізованих, тобто до збільшення обміну науково-технічними досягненнями виробничим і управлінським досвідом, ноу-хау, іншими видами («невидимої торгівлі»). Предметами такої торгівлі є, власне, послуги, у спектрі яких знижується питома вага (при зростанні валових обсягів) традиційних видів діяльності (міжнародне транспортування, обслуговування складної техніки, що сама по собі є предметом міжнародних торговельних відносин тощо), а також підвищується вага тих робіт, які представляють собою інформаційну діяльність у «чистому вигляді», пов’язані з обробкою інформаційних масивів або з обслуговуванням інформаційно місткої продукції.

Світова торгівля послугами є одним з найбільш швидко зростаючих секторів світового господарства, причому якщо міжнародна торгівля взагалі є важливим динамізатором розвитку міжнародної системи господарства, випереджаючи за темпами динаміку ВВП, то сектор послуг і відповідні статті міжнародної економічної діяльності ростуть ще більш високими темпами в порівнянні із загальною зовнішньою торгівлею (згідно даних СОТ, темпи зростання світового експорту послуг протягом періоду 2000—2006 становили 11%, що значно перевищувало показник світового експорту товарів у 5,5%, причому у реальному вимірі обсяг експорту послуг становив 2755 млрд. дол. [lviii].

Міжнародна торгівля послугами є важливим сектором глобальної конкурентної боротьби: адже йдеться про ті сфери діяльності, які, завдяки власній технологічній специфіці, визначають характер національного розвитку, динамізують інші сектори національних економік. Тому не дивно, що частка економічно розвитих ринкових країн у міжнародному обміні послугами є переважною і складає близько 80%.

Нарешті, міжнародна торгівля послугами усе сильніше впливає на міжнародну торгівлю товарами, і знову таки, особливо наукомісткими. Частково саме у цьому зв’язку з особливою швидкістю зростає кількість послуг, наданих приватними фірмами в інформаційно містких секторах (консалтинг, інжиніринг тощо).

Зовнішньоекономічна діяльність, експорт та імпорт товарів і послуг, — лише одна із сфер господарської діяльності, що пов'язані з міжнародною виробничою і науково-технічною кооперацією, виходом підприємств і організацій на зовнішній ринок.



1 «Інформаційність» у природі послуг примушує переглянути деякі теоретичні постулати. Так, якщо поза сумнівами лишається те, що надання послуг потребує діяльності однієї особи для іншої, твердження про інше, а саме про те, що вони не можуть передаватися далі, а споживаються «одразу» вже виглядає історично обмеженим. Адже послуга, спожита ментально (у плані підвищення кваліфікації) може «працювати» достатньо довго.

i. Гусєв В.О. Розбудова національної інноваційної системи як стратегія дер­жавної інноваційної політики // Утвердження інноваційної моделі розвитку еко­номіки України: Мат. наук.-практ. конф.– К.: НТУУ «КПІ», 2003. – С. 392–400.

ii. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – К.: МП «ITEM» ЛТД, «Юнайтед Лондон трейд Лимитед». – 1995. – 448 с.

iii. Денисюк В. Единое европейское экономическое пространство как фактор устойчивого экономического роста в Украине Економічний Часопис-XXI №9'2003. – n.info/ea.php?pokazold=20030909&n=9&y=2003.

iv. Солодковський Ю. Конкурентна політика в процесах лібералізації світової торгівлі // Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: Монографія / Кер. авт. кол. і наук. ред. Т.М.Циганкова. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 498–522.

v. Гура В. Глобальні зміни і “Третій світ” на початку третього тисячоліття // Збірник наукових праць. Вип. 34 / Відп. ред. В.Є.Новицький. – Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2002. – С. 17-35.

vi. Будкін В.С. Проблеми і перспективи галузевої реструктуризації світової торгівлі // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журн. – К., 2005. - №1. – C. 3—8.

vii. Волохова В. Країни з кращою ІT-інфраструктурою // Росбізнесконсалтинг. –c.ru/article.shtml?2007/05/22/31488936.

viii. Пищик В. Евро и макроэкономическая сбалансированность в ЕС // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. - №5. – С. 26—34.

ix. Szapari G. Transition Countries' Choice of Exchange Rate Regime in the Run-Up to EMU Membership.// Finance & Development. – June 2001.-Vol.38, № 2.-P. 26—29.

x. Мясникова Л. А. «Новая экономика» в пространстве постмодерна. // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – № 12- С. 3—15.

xi. Шереметьев И. Мексика: неолиберальная модель реформирования. Мировая экономика: тенденции 90-х годов / Отв. ред. И.С.Королёв / РАН ИМЭМО.- М.: Наука. – 1999. – 304 с.

xii. Глазьев С.Ю. О стратегии развития российской экономики / Научный доклад. – М.: НИР, 2006. – 132 с.

xiii. Furman, J.L., Porter, E., Stern S. The Determinants of National Innovative Capacity // Research Police. – 2002. – №31. – P. 899—933.

xiv. Международная торговля // Бизнес-словарь. – essvoc.ru.

xv. Ricardo D. The Principals of Political Economy and Taxation. – Homewood. IL: Irwin, 1967. – P. 3–47.

xvi. Porter M.E. The Competitive Advantage of Nations. – New York: Free Press, 1990. – P. 17–80.

xvii. Prebish R. Toward a New Trade Policy for Developmet, N.Y., UN, 1964. – P. 8 – 50.

xviii. Адаманова З.О. Влияние государства на конкурентоспособность экономики страны // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання. – Д., 2004. – Ч. 2. – С. 167–170.

xix. Линдерт П. Экономика мирохозяйственных связей / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1992. – 520 с.

xx. Данильцев А. Международная торговля: инструменты регулирования. Учебно-практическое пособие. – М.: “Деловая литература”, 1999. – 302 с.

xxi. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Макроэкономика. – С-Пб.: 1994. – 402 с.

xxii. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. – К.: Основи, 1996. – 241 с.

xxiii. Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: навчальний посібник. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 672 с.

xxiv. Лук’яненко Д.Г. Міжнародна економічна інтеграція. – К.: ВІПОЛ, 1996.- 247 c.

xxv. Новицький В. Науково-технічна та інформаційні політика в системі пріоритетів економічного співробітництва // Європейська інтеграція та Україна. Навчально-методичний посібник / Ред. В.Є.Новицький, Т.М.Пахомова, В.І.Чужиков. – К.: Товариство К.Дуйсберга, ТОВ “Макрос”, 2002. – С. 200-217.

xxvi. Интриллигейтор М. Глобализация мировой экономики: выгоды и издержки / Мир перемен. – 2004. - №1. – С. 128—139.

xxvii. Sachs J., and Warner A.M. Economic Reform and the Process of Global Integration // Brookings Papers on Economic Activity. – 1995. – P. 1—95.

xxviii. Новицький В. Регулятивні імперативи у контексті сучасної глобальної конкуренції // Формування конкурентоспроможної моделі відкритої економіки України: питання інституціональної теорії та регулятивної практики. Збірник наукових праць НДІ МВ. - № 4. – Київ, 2007. – С. 80—86.

xxix. Власюк О.С. Теорія і практика економічної безпеки в системі науки про економіку. – Нац. ін-т пробл. міжнар. безпеки при Раді національної безпеки і оборони України. – К., 2008. – 48 с.

xxx. Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч. – Ч.1. Международная экономика: движение товаров и факторов производства. – М.: Международный отношения, 1997. – 416 с.

xxxi. Гіл Ч. Міжнародний бізнес. Конкуренція на глобальному ринку / Пер. з англ. А.Олійник, Р.Ткачук. – К.: Основи, 2001. – 856 с.

xxxii. Янковский Н.А. Интернационализация отраслей промышленности: мировые тенденции // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 142. Дніпропетровськ, ДНУ. – 2002. – С. 211—219.

xxxiii. Новицький В.Є. Науково-технічна та інформаційна політика в системі прі­оритетів економічного співробітництва // Європейська інтеграція та Україна: Навч.-метод. посібн. – К.: Carl Duisberg Gesellschaft e.V., 2002. – С. 200-217.

xxxiv. Янковский Н.А. Повышение эффективности внешнеэкономической деятельности крупного производственного комплекса. Монографія. Донецьк: Донеччина. – 2000. – 430 с.

xxxv. Голубенко А. Анализ возможностей инновационного развития в процессе формирования стратегических направлений инновационной деятельности предприятия // Економіка промисловості. – 2002. - № 2 (16). – С. 80 – 84.

xxxvi. Нехаев С.А. Информационные технологии - интеграционный инструментарий развития экономических систем // Русский гуманитарный интернет-университет. - u/biblio/archive/nehaev%5Finftehn/.

xxxvii. Панфілова Т. Механізм захисту національних інтересів на зовнішніх ринках // Збірник наукових праць. – Вип. 33. – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2002. – С. 129 – 137.

xxxviii. Миленький В.М. Регулювання соціальної сфери в умовах міжнародної інтеграції та інформатизації розвитку // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук.журнал. – Вип. 5. – К.: НАУ, 2007. – С. 62–67.

xxxix. Жаліло Я. Вступ України до СОТ: очікування та реальні перспективи // Матеріали науково-практичної конференції «Перспективи та проблеми участі України в світовій організації торгівлі в контексті економічної безпеки», 15 лютого 2002 р. — К.: Міжвідомча комісія з питань фінансової безпеки Ради національної безпеки і оборони України, 2002. — С. 146.

xl. Осика С.Г., П’ятницькій В.Т. Світова організація торгівлі / 2-ге видання, перер. і доп. - К.: „К.І.С.”, 2004.-XXXVI, 516 с.

xli. Ролз Дж. Теория справедливости. – Новосибирск.: Изд-во Новосибир-ского университета, 1995. – 535 с.

xlii. Делягин М.Г. Мировой кризис. Общая теория глобализации: Курс лекций. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 768 с.

xliii. Стігліц Дж. Глобалізація та її тягар: Пер. з англ.– К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2003. – 252 с.

xliv. Андреева Г., Титова Т. Правовые аспекты реализации российско-украинских экономических соглашений // Правовая информация. Информационно-аналитический бюллетень. – 1.11.2001. – № 39. – in.ru/institute/sbornik/039/12.shtml.

xlv. Данилюк Н.І. Міжнародна торгівля та проблеми охорони навколишнього середовища // Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: Монографія / Кер. авт. кол. і наук. ред. Т.М.Циганкова. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 522—553.

xlvi. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г. Білорус, Д.Г. Лук’яненко та ін.; Керівник авт. колективу і наук. ред. О.Г. Білорус. – К.: КНЕУ, 2002. – 789 с.

xlvii. Настюк В.Я. Про типологію митних правовідносин // Митна справа. – 2006. - № 4 (46).

xlviii. Галочка Г.В., Голубєва В.О. Нормативно-правова регламентація фізичних осіб як суб’єктів, що переміщують товари через митний кордон // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2008. - № 1(36). – С. 90—97.

xlix. May Ch. A global political economy of intellectual property rights: the new enclosures? / May Christopher. – London: Routledge, 2000. – 200 p.

l. Hoda A. Tariff Negotiations and Renegotiations under the GATT and the WTO: Procedures and Practices. – Cambridge: Cambridge University Press, 2001. – 312 p.

li. Панфілова Т.О. Охорона прав інтелектуальної власності та норми і правила СОТ // Економіка і прогнозування. – 2002. – №3. – С. 39–57.

lii. Циганкова Т.М. Інституційний базис та основні принципи регулювання міжнародної торгівлі // Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: Монографія / Кер. авт. кол. і наук. ред. Т.М.Циганкова. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 13-65.

liii. Шишков Ю.В. Мирохозяйственный механизм: движение к глобализации // Мировая экономика: глобальные тенденции за 100 лет / Под ред. И.С.Королева. – М.: Экономистъ, 2003. – С. 25—47.

liv. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України. – К.: КНЕУ, 2003. – 948 с.

lv. Олефір А.О. Деякі аспекти реалізації країнами національних економічних інтересів у рамках Світової організації торгівлі // Міжнародна економіка. Зб. наук. праць Інституту світової економіки і міжнародних економічних відносин НАН України. Вип. 36. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2002. – С. 108–115.

lvi. Дэниелс Д.Д., Радеба Л.Х. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции. Пер. с англ., 6-е изд. – М.: “Дело ЛТД”, 1994. – 784 с.

lvii. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку: Монографія: У 2т. – Т.1 / Д.Г.Лук’яненко, А.М.Поручник, Л.Л.Антонюк та ін.; За заг. ред. Д.Г.Лук’яненка, А.М.Поручника. – К.: КНЕУ, 2006. – 816 с.

lviii. The World Trade Organization, 2008 [Electronic resource]. – Mode of access : om.